Ракета “Кинджал”: особливості та характеристики гіперзвукового ракетного комплекса

Російські експерти неодноразово говорили та продовжують стверджували, що збити гіперзвукову ракету «Кинджал» навіть сучасними американськими комплексами Patriot, неможливо. До травня 2023 року ракети «Кинджал» справді не збивали.

Розповідаємо, що являє собою гіперзвукова ракета повітряного базування Х-47М “Кинджал”, випробовування якої почалися ще 2017 року.

Призначення та особливості ракетного комплексу “Кинджал”

Російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс “Кинджал Х-47М” несе гіперзвукові ракети, що здатні вражати як стаціонарні об’єкти, так і надводні цілі — авіаносці, крейсери, есмінці та фрегати.

Ракета Х-47м2 “Кинджал” розроблялася для того, щоб долати системи ППО. За словами російських військових, вона здатна долати наявні та потенційні системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Ця звукова ракета має повітряне базування, фактично це балістична ракета, яку поставили на літак. Літак розганяється до надзвукової швидкості, і ракета повинна піднятися на певну висоту, розігнатися до гіперзвукової швидкості та, маневруючи на всій траєкторії польоту, опуститися на ціль.

Дальність пуску цієї ракети може досягати 3 тисячі кілометрів без урахування дальності польоту літака-носія.

Як кажуть фахівці, ракета досягає гіперзвукової швидкості на фінальній ділянці траєкторії, де її повинна огорнути плазма, що не пропускає електромагнітне випромінювання та хвилі радіолокаційних станцій, що і робить її непомітною для систем ППО.

Таке поєднання характеристик дозволяє ракеті комплексу гарантовано долати всі наявні системи протиповітряної та протиракетної оборони.

За словами військових експертів, нова ракета є не крилатою, а аеробалістичною, тому що траєкторія її польоту підтримується завдяки високій швидкості.

На думку експертів, її потрібно збивати, якщо вдається, на початковій ділянці траєкторії, коли її скидають з літака.

Ракети “Кинджал” здатні виконувати маневри ухилення на кожному етапі польоту. Також вони можуть нести ядерні боєголовки

Носії ракети “Кинджал”

Носіями ракети “Кинджал” можуть бути такі літаки:

• Літак МіГ-31К несе одну ракету.
• Ту-22М — чотири ракети.
• Ту-160 передбачається по 4 на кожному з двох барабанів.

Росіяни також працюють над можливістю зробити літак Су-57 носієм ракети Кинджал.

Швидкість та дальність польоту ракети “Кинджал”

Ці ракети значно швидші, ніж Калібри та Іскандери, вони можуть летіти з гіперзвуковою швидкістю, яка у 10 разів вища за швидкість звуку, і можуть маневрувати в польоті.

Дальність польоту ракети — 2 тис. км, а у разі запуску з літака — 3 тис. км.

Ракети Х-22, С-300 і С-400: чому їх не збиває ППО України?

Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі показав, наскільки уразлива Україна для певних ракет РФ. Які системи ППО потрібні Києву та як ще можна захиститися, в інтерв’ю DW розповів військовий експерт Роман Світан.

Житловий будинок у Дніпрі, зруйнований російською ракетою Х-22Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

Останній масований ракетний обстріл Росією української території, включно з атакою на житловий будинок у Дніпрі, яка забрала щонайменше 45 життів, показав, наскільки уразливою залишається Україна для деяких російських ракет. Серед ракет, які Росія застосовує для ударів, є й ті, проти яких українська система протиповітряної оборони (ППО) безсила. Що може допомогти українській армії у боротьби з ракетними атаками РФ, скільки ще ракет є в Росії та як простим українцям убезпечитися від атак, DW розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.

DW: У суботу,14 січня, українці в Києві та Київській області прокинулися від ракетних вибухів, хоча не було оголошено повітряної тривоги. Того ж дня сталася трагедія у Дніпрі – внаслідок ракетного удару Росії було знищено два під’їзди житлового будинку та вбито десятки людей. Чи змінюється тактика “ракетного терору” РФ в Україні?

Роман Світан: Російська армія останнім часом відчуває і снарядний, і ракетний голод. Зменшилася інтенсивність обстрілів на лінії фронту. За деякими позиціями високоточних ракет вони виходять на так звані “недоторкані запаси” стратегічного резерву. Аби виснажити українську систему ППО, російські війська останнім часом почали використовувати ракети типу С-300 та С-400 для того, щоб вразити ті об’єкти, які вони на сто відсотків розвідали. А також почали все частіше використовувати некеровані ракети Х-22 (AS-4 KITCHEN за класифікацією НАТО. – Ред.)

Х-22 – це неточні протикорабельні ракети. Якщо вони використовуються не для ударів по кораблях, то це ракети так званої терористичної загрози. Це ракета з круговим відхиленням у 300 метрів, але існує лише 50 відсотків імовірності, що ракета потрапляє в задане коло, інші 50 відсотків – це те, що вона потрапить у коло діаметром два кілометри. Вона так летить, бо так налаштовані її тактико-технічні дані. Її цілями мали б бути великі авіаносці чи кораблі авіаносної групи, і вона повинна бути здатна пробити протиповітряну оборону цих об’єктів. Ця ракета задумувалася як тактична ядерна зброя, де точність не важлива, головне – потрапити кудись туди, у той бік. Тому ми бачимо такі терористичні акти, як потрапляння Х-22 з тонним боєзапасом у житловий будинок. Це має прямі ознаки геноциду українців, оскільки використання такої зброї в цьому режимі – це вже зброя масового ураження.

Розбір завалів на місці зруйнованого Росією житлового будинку у ДніпріФото: Ukrinform/dpa/picture alliance

Чи може Україна збивати Х-22? За повідомленням Генштабу ЗСУ, Росія випустила вже більше двох сотень таких ракет під час війни проти України. І є контроверсійна інформація про те, збивала їх раніше Україна чи ні.

Наявними в Україні засобами ураження збити Х-22 неможливо. Наша ППО не встигає її перехопити, навіть побачивши, оскільки дальність цієї ракети невелика – десь 600 кілометрів – і пускають її зі швидкісних літаків. Ці літаки зазвичай ідуть на малих висотах і можуть виходити на режим пуску навіть за 100-200 кілометрів від цілі, пускати ракету і відразу відходити. А швидкість Х-22 надзвичайно велика. Наші зенітно-ракетні комплекси перехоплювати її не можуть, бо не встигають відреагувати. Теоретично, дуже теоретично, її можна перехопити “на гірці”. Це коли ракета, йдучи на малій висоті, перед ціллю може різко піднятися на кілька кілометрів, аби звідти атакувати ціль. При цьому при піднятті “на гірку” у ракети падає швидкість і можна спробувати її перехопити, але це майже нереально. Адже саме в цій точці підняття “на гірку” має стояти ЗРК, і саме в момент скидання швидкості спробувати збити. Так само чисто теоретично можна перехопити цю ракету, коли вона ще висить на літаку, але і це – суто теоретично.

Якими засобами протиповітряної оборони можна збити ракету Х-22?

Можна комплексами Patriot, зокрема PAC-2 чи РАС- 3 (Patriot Advanced Capability). Але поки не зрозуміло, які саме комплекси нам поставлять (США та Німеччина оголосили про передачу Україні систем Patriot. – Ред.) Також зенітно-ракетний комплекс SAMP-T може перехопити Х-22, оскільки там використовується дуже хороша ракета Aster 30, де наче ракета в ракеті з високою розгінною швидкістю. Поки не зайдуть в Україну такі комплекси, Х-22 будуть для України проблемою.

Які запаси ракет Х-22 в Росії і як довго вона може тероризувати ними Україну?

Х-22 в Росії сотні. Україна також мала Х-22, але передала їх РФ за умовами Будапештського меморандуму в 1990-х роках (який закріпив відмову Києві від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. – Ред.) Тепер не виключено, що нашими ж ракетами росіяни обстрілюють Україну.

Під загрозою Київ і міста уздовж “Варшавського шляху”

У день атаки на Дніпро була серія вибухів також у Києві та Київській області – без оголошення повітряної тривоги. Це також російські ракети, які не бачить українська ППО?

Як повідомив Генштаб ЗСУ, це були ракети С-300, С-400. Ці ракети протиповітряної оборони призначені для збивання повітряних цілей. Але через ракетне голодування вони їх почали використовувати для враження наземних цілей. У них дальність невелика, але дуже висока швидкість – понад дві швидкості звуку, крім того, ці ракети йдуть за балістичною траєкторією. Через велику швидкість її не бачать наші локатори зенітно-ракетних комплексів, тож вони не можуть швидко відреагувати і навіть оголосити повітряну тривогу. С-300 та С-400 – це велика проблема для наших прифронтових і прикордонних міст. Ракета С-300 йде до 100 кілометрів по землі, тому ці ракети вони зможуть використовувати, умовно, тільки по Чернігову, якщо запускатимуть з території Білорусі. А ракета С-400 вражає ціль на 250 кілометрів. Вони можуть використовувати її і з території Білорусі, і з території Росії, з Климового у Брянській області. Якщо раніше С-300 використовували для ударів по Харкову, Запоріжжю, Херсону, то остання атака показує, що тепер під ударом і інші міста, які розташовані на відстані 250 кілометрів від кордону.

Зруйнований ракетою С-300 будинок у Миколаєві Фото: Daniel Ceng Shou-Yi/ZUMA/IMAGO

Чим відрізняються балістичні ракети від ракет С-300 та С-400?

Є балістичні ракети, коли розгінний блок піднімає на визначену висоту ракету, а далі вона падає по балістичній траєкторії, тобто це потужний старт вгору і далі некероване падіння. Балістичні ракети – це “Іскандери” чи “Точка-У”. С-300 та С-400 не балістичні, а керовані. Їх розробляли, аби запускати по прямій лінії по ракеті чи літаку, але їх теж можна запустити по балістичній траєкторії, що і почала робити Росія для обстрілу наземних цілей.

Наскільки багато ракет С-300 та С-400 у Росії і чи варто очікувати інтенсифікації обстрілів саме цими ракетами?

С-300 у росіян дуже багато – десь п’ять-шість тисяч. Це старі ракети, їх вже зняли з виробництва. С-400 – кілька сотень, але їх виробляють і зараз.

Які міста теоретично можуть потрапити під обстріл ракетами С-400?

Усі на відстані 250 кілометрів від кордону: від півночі Львівської області – Львів, Рівне, Житомир, Київ. Усі міста вздовж “Варшавського шляху”.

Що може захистити від таких ракет?

Знищувати такі ракети можуть новітні зенітно-ракетні комплекси, яких у нас ще немає, зокрема, ті ж Patriot, які можуть відстежувати балістичну траєкторію і відправляти протиракети на зустріч, та SAMP-T, які нам пообіцяли передати. Але нам їх потрібно багато: кілька десятків SAMP-T чи кілька батарей Patriot. Ще один варіант – знищувати пускові установки на території РФ та Білорусі. Однак у нас зараз немає далекобійних ракет для цього. Нам потрібні були б ATACMS, аби убезпечитися від ракет С-300 і С-400. Також допоможе знищення заводів з виробництва пускових установок і цих ракет. Для цього потрібні ракети від двох тисяч кілометрів – типу Tomahawk. У питанні захисту від ракет С-300 і С-400 ми залежимо від наших міжнародних партнерів. Але щоб зараз реально убезпечити людей від цих ракет, то треба оголошувати евакуацію населення з міст, куди вони дістають, у глибину країни на 250 кілометрів.

Система PatriotФото: Axel Heimken/dpa/picture alliance

Оскільки ракети С-300 і С-400 прилітають навіть без оголошення повітряної тривоги, як звичайним людям від них захиститися?

Це дуже небезпечна ракета для людей. І С-300, і С-400 – це ракети, завдання яких – уразити хмарою уламків літак чи ціль у повітрі. Так їх було спроєктовано. На землі ці ракети можуть не зробити шкоди будівлі, але людей вона вражає за сотню метрів. Захиститися від таких ракет можна у потужних залізобетонних укриттях. Можна бути на перших поверхах будівель, але над вами зверху має бути як мінімум три поверхи, бо ця ракета може пробити кілька поверхів. Проблема в тому, що немає сповіщення, наше ППО не встигає оголосити тривогу. Неможливо, почувши вибух, кудись сховатися, бо перший вибух і буде вражаючим. Тому найкращий спосіб убезпечитися від таких ракет для населення – це виїхати зараз у Європу чи переїхати углибину України від кордону чи лінії фронту на 250 кілометрів.

Як і чим ППО України збиває ракети і дрони

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video