Списана “Волга” або новенький “Москвич” за квотою: скільки коштували авто в СРСР і як можна було його купити

Підпишіться на Знай у Google News! Тільки найяскравіші новини!

Втім, в минулому столітті ситуація йшла зовсім по-іншому і дозволити собі автомобіль міг далеко не кожен, навіть при наявності грошових коштів. У російських ЗМІ нагадали, з чим доводилося стикатися охочому придбати собі машину.

Так, в теорії, звичайно, радянський громадянин міг купити УАЗ, РАФ або “Волгу”, проте купити їх можна було тільки в списаному стані, про нові екземпляри” з салону ” мови і не йшло. Були моделі “Москвич” і ВАЗ в кузовах універсал, але їх було досить мало. Крім того, варто враховувати, що в 1980 році середня заробітна плата в СРСР становила приблизно 168 рублів 90 копійок.

Враховуючи цей рівень зарплати, стає зрозуміло, що неймовірно дорогою покупкою був, по суті, абсолютно кожен автомобіль радянського виробництва. Наприклад, бюджетний ЗАЗ-968М коштував 5 600 рублів, а “Москвич” 21406 і ІЖ “Комбі” коштували 7 400 і 7 500 рублів відповідно. Компактний позашляховик ВАЗ – 2121″ Нива “коштувала 10 300 рублів, проте найдорожчим автомобілем все ж була” Волга”, яка оцінювалася в 11 200 рублів. При цьому купити ці машини навіть при наявності необхідної суми, прийшовши в салон, було просто не можна.

Спочатку потрібно було написати заяви в місцевкомі за місцем роботи. Передбачалася спеціальна квота, яка визначалися тим, наскільки значущим підприємство або НДІ було для країни. Після того, як оформлялися документи, охочого придбати автомобіль ставили в чергу, для цього він купував листівку на пошті і вписував в неї місце проживання. Чекати в черзі доводилося від місяця до декількох років. При цьому бувало так, що черга підходила вкрай невдало, коли у людини не було на руках грошей.

213 оголошень про продаж ГАЗ 31105 Волга

Мотор Chrysler ,масло Motul 5-30 синтетика . ГБО 4 поколение,форсунки барракуда. ГБО вписано в техпаспорт .14л. на 100 км.по місту. Ходову перебрано, Едет машина мягко. четыре стеклоподъёмника, регулировка зеркал заднего вида, бортовой компьютер, центральный замок, сигнализация, обогрев заднего стекла. Аккумулятор новый 6 месяцев . четыре зимних колеса новых в сборе на дисках .Документы норм, переоформление. Покупатель останется довольным. Торг . .

• 250 тис. км
• Білозерка ( від )
• Газ пропан-бутан / Бензин, 2.3 л.
• Ручна / Механіка

Авто на повному ходу, сів поїхав! .

Перевірений VIN-код AUTO.RIA перевірив VIN-код і порівняв інформацію від продавця з даними реєстрів МВС. Перевірити всю історію авто 1

• 170 тис. км
• Одеса ( від )
• Газ пропан-бутан / Бензин, 2.43 л.
• Ручна / Механіка

X9631105071373163 AUTO.RIA перевірив VIN-код і порівняв інформацію від продавця з даними реєстрів МВС. Перевірити всю історію авто Вперше на AUTO.RIA Був в ДТП

Chrysler 2.4 EDZ 150л.с. 225 момента (без катализатора, евро-0, мозги: Motorola) “Скоростной” мост 3.58. После ДТП, повреждения внешних элементов, немного загнуло водительский порог, заводится и едет без проблем. Более 10 лет в чехлах, косяк водительского на фото. Качественное ГБО со скоростными форсунками. Колеса очень крепкие 225/50R17. Есть комплект зимних 195/65R15. Климат-контроль от Audi A6 C5. Новые зеркала (есть родные). Есть родные целые фары (повреждённые на машине – от 3111 bi-led + дхо). Фаркопа нет и не было. Обслуживалась на СТО, масло 7-8 тыс синтетика уровня оригинала BMW. Стоит под навесом и накрыта чехлом. АКБ закончился. .

Перевірений VIN-код AUTO.RIA перевірив VIN-код і порівняв інформацію від продавця з даними реєстрів МВС. Перевірити всю історію авто 0

День народження гривні. Що пережила українська валюта за 25 років

Сьогодні, 2 вересня, гривні виповнюється 25 років. Про те, який шлях пройшла українська національна валюта за чверть століття, як змінювався її курс і чому українці перестали так активно бігати в обмінники за готівковим доларом – в матеріалі РБК-Україна.

Після проголошення незалежності України в 1991 році відразу ж постало питання про введення національної валюти, на зміну радянському рублю. Вона повинна була увійти в обіг у першому півріччі 1992-го. Назвати грошову одиницю було вирішено “гривнею” – з відсиланням до часів Київської Русі та визвольної боротьби 1917-1921 років.

Однак технічної можливості надрукувати достатню кількість грошей в незалежній Україні не було. Тому друкували гривню в Канаді та Великобританії, а потім переправляли в Україну морським і повітряним шляхом. Спецоперація з доставки валюти в 1992-93 роках отримала окрему назву – “Український щит”.

Дату введення гривні постійно відкладали. Замість цього в Україні ходили купоно-карбованці або просто купони, поступово витіснили рубль з обігу. Це був період катастрофічної гіперінфляції – тільки в 1993 році вона склала 10156%. Тому і кількість нулів в купонах стрімко зростала.

У 1995 році з’явилася банкнота номіналом в один мільйон, за яку тоді можна було купити близько двадцяти буханок хліба. “Нарешті ми всі стали мільйонерами”, – розхожий жарт тих років.

В Україні ходила банкнота в мільйон купонів (фото: Хроніки Любарта)

Але в 1995-96 роках економічна ситуація в країні почала потроху стабілізуватися, і час гривні нарешті прийшов. Нова національна валюта з’явилася в обігу 2 вересня 1996 року, максимальний номінал – 100 гривень. Обмін купонів на гривні проводився за курсом 100000:1. “Мільйонерів” в Україні стало набагато менше.

З самої появи гривні було вирішено підтримувати її фіксований курс, що, безумовно, сприяло довірі населення до нової валюти. Перший офіційний курс у 1996 році становив 1,76 грн за долар США.

Вже в 1998-му, під впливом світової фінансової кризи, гривня трохи “просіла” – до 2,48 за долар. Девальвація тривала і в наступні роки, майже до п’яти з половиною гривень за долар в 2000-му. І після цього курс стабілізувався майже на десятиліття. Навіть Помаранчева революція 2004 року на стійкість гривні не вплинула.

Зате вплинула чергова світова фінансово-економічна криза, що почалася у 2007 році та у 2009-му дісталася і до України. Курс впав майже до 8 гривень за долар і знову зафіксувався на цьому рівні – вже до Революції Гідності.

До того моменту в обіг увійшли нові купюри – у 200 і 500 грн. Введення кожного нового номіналу супроводжувалося суперечками: кого з видатних діячів українського минулого треба на ньому зобразити.

Як змінювався дизайн купюри у 20 гривень (пересувайте слайдер зліва направо)

Влада незмінно дотримувалася консервативного підходу – на купюрах з’являлися особистості, що не викликають особливих протиріч у суспільстві: Леся Українка і Григорій Сковорода. Пізніше, у 2019 році до них приєднається Володимир Вернадський, зображений на найбільшому на цей час номіналі в 1000 гривень.

Але сама гривня на той час пройшла через найскладніший період свого існування – Євромайдан і початок російської агресії. Ще в розпал революційних подій, 7 лютого 2014-го, Нацбанк різко “відпустив” курс, що в один день впав з 7,99 до 8,7 грн за долар.

Після втечі Віктора Януковича і початку подій в Криму і на Донбасі гривня прискорила падіння, 21 березня був подоланий психологічний рубіж в 10 гривень за долар. Новий 2015 рік Україна зустріла вже з курсом 15,76.

У лютому 2015-го сталася ще одна доленосна для гривні подія – Нацбанк відмовився від підтримки фіксованого курсу гривні – мало не головного індикатора економічної стабільності в очах обивателів. Але на його підтримку доводилося спалювати і без того мізерні золотовалютні резерви.

Ослаблена війною, втратою частини територій і промисловості країна вже не могла собі цього дозволити. Перехід до плаваючого курсу виявився шоковим – за один день, 6 лютого 2015-го, гривня впала з 18 до 23,1 за долар.

Це посилило паніку серед населення, викликану, в тому числі подіями на Донбасі – якраз у розпалі була битва за Дебальцеве. З середини лютого купити готівковий долар в обмінниках стало майже неможливо. 26 лютого був зафіксований непобитий досі рекорд – 30 гривень за долар. На чорному ринку курс був ще вище – до 40 грн/дол.

З часом ситуація дещо заспокоїлася, але свою роль зіграли об’єктивні економічні чинники: скорочення обсягів українського експорту в цілому і світових цін на зерно, руду і сталь, що складали його основу. У 2016-й Україна увійшла з курсом 24 грн за долар.

Волатильність курсу під впливом внутрішніх (сезонність, політична обстановка, інфляція, облікова ставка НБУ) і зовнішніх факторів (світові ціни, обсяг експорту і т.д.) увійшла в більш-менш усталені рамки.

Населення, очевидно, теж звикло до того, що невеликий стрибок цифр на табло обмінників – ще не привід екстрено скуповувати долари. У 2019 році гривня і зовсім стала найбільш міцною світовою валютою – ревальвація склала 19% стосовно долара.

Паралельно в останні роки триває перехід від купюр до монет. З жовтня минулого року Нацбанк вилучає з обігу найдрібніші номінали – 1 і 2 гривні. У доступній для огляду перспективі та ж доля, очевидно, чекає і купюри в 5 і 10 гривень. Всі вони замінюються на відповідні монети, які можуть перебувати в обігу набагато довше.

Втім, дизайн нових сріблястих монет викликає багато нарікань – надто вже вони схожі одна на одну за розміром і вагою. І людям старшого віку відрізнити їх буває вельми непросто.

З іншого боку, українці з кожним роком все менше користуються готівкою, і цей тренд явно збережеться, з урахуванням бурхливого розвитку фінтех-сектору. Так, у першому півріччі 2021-го кількість безготівкових операцій з платіжними картками зросла на 36% у порівнянні з таким же періодом минулого року.

У перспективі вже видно і запуск електронної гривні. У Міністерстві цифрової трансформації розглядають можливість виплати в е-гривні зарплати своїм співробітникам. Поки що в якості експерименту.