Конвертація з Хвилини в Година

Цей сайт належить і підтримується Wight Hat Ltd. © 2003-2024.

Повністю наші правила і умови користування можна знайти тут .

Незважаючи на всі зусилля, докладені для забезпечення точності метричних калькуляторів і таблиць на даному сайті, ми не можемо дати повну гарантію точності або нести відповідальність за будь-які помилки, які були зроблені. Якщо ви помітили помилку на сайті, ми будемо вдячні, якщо ви повідомите нам, використовуючи контактні посилання у верхній частині сторінки, і ми постараємося виправити її в найкоротші терміни.

ця сторінка оновлювалася:: НД 22 лип 2018

Річниця Мінських угод: конфлікт на роки?

Через рік після імплементації домовленостей експерти кажуть про майже цілковите невиконання Мирного плану. Але його ініціатори, а також лідери європейських країн, які виступають посередниками у врегулюванні конфлікту на Донбасі, не бачать йому альтернативи.

Ось деякі із заяв, що лунали протягом останніх півроку.

Президент України Петро Порошенко, березень 2015: “Наша чітка і спільна позиція: альтернативи “Мінську” не існує. “Мінськ” повинен працювати, і всі сторони мають чітко виконувати всі взяті на себе зобов’язання”.

Президент Росії Володимир Путін, червень, 2015: “Ми вважаємо ці угоди справедливими і збалансованими і, як можемо, впливаємо на одну із сторін цього конфлікту – на Донецьку та Луганську невизнані республіки. І ви не можете не помітити, що в їхніх позиціях багато чого змінилося. Вони готові і хочуть вести переговори за всіма пунктами Мінських угод”.

Лідер самопроголошеної “ДНР” Олександр Захарченко, липень 2015: “Мінськ” – це єдине вирішення конфлікту мирним шляхом. Це та нагода, коли ми можемо забрати свої тимчасово окуповані противником землі без великого кровопролиття”.

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, серпень 2015: “Мінські угоди лишаються фундаментом мирного врегулювання в Україні”.

12 пунктів, що не зупинили конфлікт

Мінський протокол містив 12 пунктів, котрі складалися із пропозицій президентів України та Росії.

• Забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї;
• Забезпечити моніторинг та верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
• Здійснити децентралізацію влади, зокрема через ухвалення Закону України “Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” (закон про особливий статус);
• Забезпечити постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України та Російської Федерації;
• Негайно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб;
• Ухвалити закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, які відбулися в окремих районах Донецької та Луганської областей України;
• Продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог;
• Вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі;
• Забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до закону України “Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”;
• Вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України;
• Ухвалити програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону;
• Надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій.

Порушення першого пункту Мінських угод – про припинення вогню – сталося одразу ж після підписання домовленостей 5 вересня.

Українська сторона стверджувала, що обстріли і зіткнення не припинялися. Лідери самопроголошених ДНР/ЛНР також звинувачували Збройні сили України у бойових діях.

За даними управління верховного комісара ООН, за час перемир’я – тільки за півтора місяці після появи Мінських домовленостей – на сході України загинули 957 людей.

Більше про підсумки року після оголошення про припинення вогню дивіться тут:

Особливий стасус і вибори на Донбасі

Український парламент ухвалив закон “Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, який ще називають законом “про особливий статус”, одразу ж після підписання Мінського протоколу. Тоді ж, у вересні, він мав набути чинності.

Закон надає більше прав і повноважень органам місцевого самоврядування, але усі статті, які визначають повноваження таких “окремих районів”, мають почати діяти тільки після виконання низки умов, які до закону додали 17 березня 2015 року.

Ці умови досі не виконані. Ідеться про проведення виборів місцевих органів влади відповідно до законодавства України. Ще до проведення виборів з тих територій мають бути виведені збройні формування, найманці і вся військова техніка.

31 серпня Верховна Рада України у першому читанні ухвалила зміни до Конституції, які передбачають, відповідно до домовленостей у Мінську, децентралізацію в Україні і закріплення особливого статусу певних територій на Донбасі, проте ці зміни спричинили вуличні протести і криваві сутички.

Противники конституційних змін переконані, що вони легалізують сепаратистські республіки.

Автор фото, Reuters

Лідер “ДНР” Олександр Захарченко в інтерв’ю ВВС: Мінські угоди мають сенс лише, якщо Київ визнає “ДНР”.

Контроль над кордоном

До виконання цього пункту домовленостей навіть не наблизилися. Сепаратисти контролюють 409 кілометрів українсько-російського кордону у Донецькій і Луганській областях. Такі цифри називала Державна прикордонна служба України кілька місяців тому.

З цієї причини Україна в односторонньому порядку зупинила дію угоди про малий прикордонний рух між Україною і Росією. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, оголошуючи про таке рішення уряду у березні 2015 року, повідомив, що з того часу перетин кордону можливий лише в пунктах міжнародного пропуску, які контролюються українською владою.

Заручники

Хоча Мінський протокол передбачав “негайне звільнення” усіх заручників і незаконно утримуваних осіб, станом на 31 серпня у полоні чи під арештами на території самопроголошених республік і у Росії перебувають 157 громадян України, з них військових – близько 100. Про це у Facebook повідомила представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

Вона наголошує, що відповідно до мінських угод, станом на 31 серпня знайшли і звільнили 2903 українців – 1057 військовослужбовців, 64 бійці добровольчих батальйонів, 101 міліціонера, 261 нацгвардійця та близько 1400 цивільних.

За даними СБУ, кількість зниклих безвісти перевищує 800 осіб.

Скільки полонених прихильників ДНР/ЛНР арештовані в Україні чи перебувають у полоні – точно не відомо. За рік, що минає від дня підписання Мінської угоди, така цифра не оприлюднювалася офіційними органами.

Не можуть бути виконані?

Підбиваючи підсумки року після підписання Мирного плану, експерти песимістично оцінюють його перспективи.

Доктор політології Григорій Перепелиця каже, що такі прогнози ґрунтуються на аналізі причин, чому і як він був підписаний. Він нагадує, що перша Мінська угода з’явилася одразу ж після подій під Іловайськом, де загинули кілька сотень українських військових. Він каже, що неефективність Мінського протоколу пояснюється тим, що у документі поєднані “план Порошенка” і “план Путіна”, які насправді є різними.

“Для України Мирний план був спробою уникнути військової капітуляції після нищівної поразки під Іловайськом. Оскільки тоді шлях для наступу бойовиків за підтримки російських військ був відкритий. Тобто для Петра Порошенка метою було припинення вогню і повернення територій під контроль України. Щодо Росії, то Володимир Путін вважав, що підписання угоди відкриє шлях до федералізації України через надання “особливого статусу” територіям і як наслідок – встановлення фактичного контролю Росії над східними областями України”, – сказав Григорій Перепелиця у коментарі ВВС Україна.

Політолог, автор публікацій про відносини України та Росії Олеся Яхно вважає, що Мінський протокол, підписаний рік тому, не може бути виконаний.

“Як “Мінськ-1”, так і “Мінськ-2” (підписані у лютому 2015 року доповнення до першого протоколу. – Ред.) – мають на меті не стратегічну, а тактичну мету. Це радше майданчик, де можна про щось говорити, а не реальний механізм вирішення конфлікту. Не тому, що Мінська угода погана і може бути кращою, а тому, що головний суб’єкт – Росія – не бачить шляху, яким можна вийти з цього конфлікту. Її мета – федералізація України і встановлення контролю над частиною території України”, – вважає політолог.

Російський експерт Йосип Діскін також песимістично каже про виконання домовленостей, проте причини бачить в іншому.

“Відмовитися від цих домовленостей і шукати нових шляхів – це би для Петра Порошенка означало його політичну капітуляцію перед “партією війни”, перед тими, хто виступає за силове придушення Донбасу. Це неприйнятно для нього. Він є великою мірою заручником радикальних сил. Як тільки він закличе до реального миру і намагатиметься встановити реальний контроль над “партією війни”, його також чекають великі політичні неприємності”, – таку думку російський експерт висловив у коментарі ВВС Україна.

Мінськ-3 чи Будапешт-1

Невиконання Мінських домовленостей спонукає аналітиків розмірковувати над тим, якою буде доля Мінських угод у майбутньому.

Політолог Олеся Яхно переконана у появі нових домовленостей, залежно від розвитку ситуації.

“Може бути кілька сценаріїв. Перший – усі пункти угоди залишають без змін, але термін їх виконання переноситься, скажімо, на середину 2016 року. Другий сценарій – змінюється формат переговорів, будуть долучені нові переговорники від Європи. Може йтися про активнішу участь у переговорах Сполучених Штатів чи ухвалення якихось рішень на засіданні Генасамблеї ООН цього місяця. До остаточної “угоди миру”, яка матиме юридичну силу, ще далеко, оскільки ще не вироблено ті умови, на яких війна буде припинена. Але “Мінськ-3” буде у будь-якому разі. Можливо, угода називатиметься по-іншому. Може, це навіть буде “Будапешт” чи “Варшава”, а не “Мінськ”, – сказала Олеся Яхно в інтерв’ю ВВС Україна.

Російський політолог Юрій Коргунюк каже, що “альтернатива Мінським домовленостям можлива, але все ж краще дотримуватися їх”.

“Альтернатива – це переможна війна з чийогось боку. Взагалі, все залежить від Путіна, за великим рахунком. А Путін не вважає за потрібне здавати цей шматок території. Немає тієї плати, яку йому готові запропонувати. Фактично, взявши під свій контроль частину Донбасу, Володимир Путін не віддасть її як мінімум до свого переобрання президентом”, – каже Юрій Коргунюк.

Професор Київського національного університету ім. Шевченка Григорій Перепелиця каже, якщо зміни до Конституції про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей будуть ухвалені, це буде шляхом до замороження конфлікту.

“Петро Порошенко виявився заручником власних ініціатив. Зараз, зі змінами до Конституції, ми бачимо шлях до замороження конфлікту, у чому зацікавлений Кремль. Якщо Конституція закріпить “особливий статус”, це буде конфліктом на довгі роки і ніякі мінські угоди його не розв’яжуть”, – вважає експерт.