10 років на розмінування. Чому так довго та яка ціна

Близько 300 тисяч квадратних кілометрів України через війну можуть бути заміновані та нашпиговані боєприпасами. Один день активних бойових дій дорівнює тридцятьом дням розмінування. Відтак на повне «очищення» може піти 5-7 років, імовірно, навіть більше. hromadske пояснює, скільки Україні коштуватиме розмінування, чому це тривалий процес та як багато фахівців залучені до нього.

Які території є найбільш замінованими?

За попередніми оцінками ДСНС, мінами та боєприпасами потенційно забруднені 300 тисяч квадратних кілометрів України. Це половина всієї нашої території . В «Асоціації саперів України» дають більш стриману оцінку: потрібно перевірити близько 133 тисяч квадратних кілометрів (перший етап гуманітарного розмінування).

Найбільш замінованими нині є Київська, Харківська, Чернігівська та Сумська області. Лише на Київщині вилучили та знешкодили понад 40 тисяч вибухонебезпечних предметів. На Чернігівщині — понад 27 тисяч, а в Сумській області — близько 5 тисяч.

«На Харківщині теж знешкодили близько 5 тисяч предметів, але це лише частина області. Є території, які досі перебувають під окупацією. Там ми поки не можемо проводити розмінування», — каже пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.

Стан розмінування областей України можна переглянути на мапі від ДСНС. Там також є інформація про найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами території. Враховуються і водойми, і місця, які були вражені ракетами.

«Вони (ракети — ред.) мають касетні елементи, тому ми також перевіряємо, наприклад, Житомирщину чи Львівщину, аби виявити ці елементи», — пояснює Хорунжий.

Східні і південні області також заміновані, проте через бойові дії фахівці ДСНС там поки що не працюють.

Скільки часу треба, аби очистити Україну від мін і чому так довго?

На повне розмінування України піде 5-7, а може, навіть і 10 років. Ідеться про гуманітарне розмінування, яке, на відміну від оперативного та бойового, передбачає комплексний огляд усієї території, де тривали бойові дії. У гуманітарному розмінуванні територія поділяється на три категорії: сумнівна поверхня, де можуть бути міни та вибухові речовини; забруднена територія, де вже виявлені міни й вибухові речовини; очищена територія. Лише після гуманітарного розмінування територія стає повністю придатною для господарського використання.

За словами керівника громадської організації «Асоціація саперів України» Тимура Пістрюги, на повне очищення можуть піти десятки років. А втім, перші заходи з гуманітарного розмінування після початку широкомасштабної війни росії проти України розпочали 3 травня. Таке очищення раніше, у 2016 році, вже починали на сході України.

Розміновують повільно, пояснює Олександр Хорунжий, тому що піротехніки не можуть швидко прочісувати територію, адже від їхніх дій залежить безпека людей довкола: «Поки ми про жоден регіон не можемо сказати, що він повністю розмінований. Роботи тривають щодня».

Піротехніки спочатку розміновують населені пункти та об’єкти критичної інфраструктури — лінії електропередач, газопроводи, трубопроводи та дороги, — а далі переходять до полів, лісів та водойм.

«Останні — найтриваліший процес, оскільки над цим працюють водолази-піротехніки. Спочатку за допомогою підводного дрона обстежується дно, далі визначають, у яких місцях розташовані боєприпаси, підіймають їх і знешкоджують на полігонах», — розповідає пресофіцер ДСНС.

Скільки буде коштувати розмінування?

Розмінування одного квадратного метра може коштувати $3-4. Відповідно, якщо в Україні нині вибухонебезпечними предметами забруднено 300 тисяч квадратних кілометрів, то повне (гуманітарне) розмінування може коштувати до $900 млрд. Про це нам у коментарі розповів економіст CASE Василь Поворозник.

«Поки мої підрахунки охоплюють лише суходіл, але є ще один складник — море, де є міни, які важко порахувати. Загалом із розмінуванням виявилося не так просто, оскільки очищати треба всі території, де велися бойові дії та куди прилітали ракети. Тобто площа, яку необхідно буде розміновувати, може збільшуватися з кожним прильотом ракети, відповідно, зростатиме й сума», — пояснює Василь Поворозник.

Скільки людей працюють над розмінуванням?

Нині лише в ДСНС працює 650-700 піротехніків. Згодом їхня кількість збільшиться на ще 400-450. Крім того, в Україні вирішили також створити Міжнародний центр розмінування та розробити Державну протимінну стратегію.

«Маємо збільшувати кількість людей, аби швидше і якісніше очистити територію. Крім того, спілкуємося постійно з міжнародними організаціями, але здебільшого вони почнуть працювати на нашій території вже після повного закінчення воєнних дій», — каже Хорунжий.

Ще близько 20 іноземних організацій відгукнулися допомогти та проходять сертифікацію для роботи в Україні.

«Ми вивчаємо заявки, чи є в них необхідне обладнання та дивимося фаховість людей, бо це насамперед безпека. А потім добираємо їх і формуємо групи, які працюватимуть разом із нами», — пояснює Олександр.

А як із досвідом інших країн?

На очищення Косово пішло понад 20 років, близько тисячі ділянок там були нашпиговані мінами та снарядами. У Балканських країнах теж вдалися до гуманітарного розмінування, яке подекуди триває й досі. Наприклад, у Хорватії лишилося ще близько 3% неочищеної території, пояснює керівник громадської організації «Асоціація саперів України» Тимур Пістрюга. У 1996 році така площа становила 13 тисяч квадратних кілометрів — 23% території країни.

«Одна з найкращих моделей протимінної діяльності — хорватська. Основну частину територій там досить швидко очистили. Нині лишається невелика частка у важкодоступних місцях, з якою ще треба працювати», — каже Тимур Пістрюга.

Серед позитивних моментів у досвіді Хорватії, які, на думку Пістрюги, варто перейняти, — модель залучення донорських коштів та використання засобів механічного розмінування.

«Розмінуванням у Хорватії займалися оператори протимінної діяльності, які очищали всю територію, а також до цього процесу залучали машини, якими керують дистанційно. Техніка очищала землю, а після того на неї заходили сапери, аби перевірити територію», — каже Тимур Пістрюга.

Понад 50% всієї потенційно небезпечної території Хорватії очистили саме за допомогою засобів механічного розмінування. На таке очищення країни пішло до 10 років.

Які найнебезпечніші предмети лишають окупанти?

1. Касетні боєприпаси

Бойові касетні частини ракет, схожі на банки з-під напоїв або автомобільні оливні фільтри. Мають механізм самоліквідації, тож невідомо, коли цей предмет може вибухнути.

2. Протипіхотні міни

Окрім радянських зразків, російська армія має також сучасні міни, які реагують на кроки людей.

«Така міна може розпізнати кроки й вибухнути неподалік від людини, для цього не потрібна розтяжка», — каже Олександр.

3. Протитанкові міни

«Досить небезпечно це було саме у період посівної кампанії для тракторів на полях. Інколи фермери їхали не дорогою, а з’їжджали на узбіччя, тож були випадки, коли люди підривалися на таких мінах», — розповідає Хорунжий.

4. Протипіхотна фугасна міна «Пелюстка»

Протипіхотна міна натискальної дії, містить 37 г вибухової речовини, може бути зеленого кольору, через що її складно помітити. Розрахована на ураження нижньої частини ноги. Така міна може вибухнути під дією кількох кілограмів.

5. Протипіхотна міна МОН-200 та гранати

Осколкова протипіхотна міна МОН-200 спрацьовує під вагою 3,5 кг. Осколки розлітаються на 200 метрів.

«Протипіхотні міни такого типу ми знаходили у побутових речах, у сумках людей та поруч із будинками. Гранати з розтяжками — частіше у лісах та у вхідних проходах», — розповідає Олександр.

Що робити, якщо знайшли вибухонебезпечний предмет?

Спочатку треба зупинитися та подивитися, чи нема навколо людей. Якщо поруч хтось є, варто повідомити про небезпеку. Не потрібно торкатися міни та пробувати її перемістити. Необхідно відійти назад тим самим шляхом, яким ви прийшли, на відстань не менш як 100 метрів і зателефонувати 101. Місце, де знайшли небезпечний предмет, варто позначити та за можливості дочекатися фахівців ДСНС.

Чи можна гуляти в лісах та купатися у водоймах?

На деокупованих територіях, де раніше проходили бойові дії, не можна гуляти в лісах та на пляжах. Піротехніки почали розчищати пляжі в Київській області. За словами Олександра, розчищено вже понад 10 тисяч гектарів.

Усі пляжі Одеської області також під забороною. Їх замінували, аби запобігти висадці російського десанту. 11 червня, попри табу, чоловік вирішив скупатися і підірвався на міні. Влада закликає громадян не відпочивати на пляжах та не купатися, доки для цього не увімкнуть зелене світло.

«Місцева влада має оголосити, що в місті почався купальний сезон і на певних пляжах дозволено купатися, але таких даних ми не маємо в Києві, Чернігівській та Харківській областях — там, де проходили бойові дії. Аби пляж був готовий, треба очистити прибережну територію та дно водойми», — пояснює Хорунжий.

Став би багатієм: скільки б зараз мав грошей Гейніц якби не витратив все на піцу

Ще 18 травня 2010 року американець Ласло Гейніц на спеціальному форумі блокчейн-ентузіастів Bitcointalk, запропонував 10 000 біткойнів для того, хто принесе йому дві великих піци, без дивних рибних соусів. Через три дні на пропозицію відгукнувся Джеремі Стердівент, який виконав умову замовника і 22 травня отримав свої криптогроші.

Нагадаємо! Bitcoin Pizza Day (22 травня) — це свято для ентузіастів криптовалют. Цей день символізує те, що навіть якщо технологію спочатку не сприймають серйозно, у майбутньому це може радикально змінитися.

Цей день увійшов в історію, тому що це була найперша комерційна транзакція за час існування біткойна. До цього ніхто не купував нічого за токени.

У 2010 році 10 000 біткойнів котували приблизно 40 доларів, проте у травні 2021 року сума зросла до – 450 мільйонів доларів. Враховуючи те, що курс монети деколи сягав 65 000 доларів, то загальна вартість двох піц сягала – 650 мільйонів доларів.

Я захотів зробити це з піцою, бо для мене це була безкоштовна піца. Я отримував піцу за участь в open-source проєкті. Зазвичай, хобі є досить коштовними з точки зору фінансів і часу, але в моєму випадку воно приносило мені обід,
– розповів Гейніц.

До слова у 2010 році хлопець ще раз обміняв біткойни на піцу, тільки цього разу за 100 000 монет — або майже на 2,7 мільярда доларів.

Скільки зараз коштує біткойн

Станом на 30 травня 2023 року ціна за один біткойн становить 27 326 доларів – це на 1,76% більше ніж попереднього дня. Токени знаходяться на найвищій позначці за останніх 5 днів й прогнози щодо його подальшої вартості оптимістичні.

Трейдери вважають, що ціна за одну монету може зрости до 28 300 доларів.

Як криптовалюта RFD принесла шалений прибуток інвестору

• 20 травня інвестор купив 13 567 175 828 токенів RFD на загальну суму 16 300 доларів. Уже 23 травня їхня вартість значно підвищилася до 1 327 042 доларів.
• Адреса криптовалютного гаманця інвестора – 0×47ab348fb8919639cd8206ca06feaf8b32ffdf9f.
• Автором проєкту RefundCoin став учасник криптоспільноти під ніком “Blurr.Eth”, який відомий своїми маніпуляціями з ціною на NFT #9998 з колекції криптопанків.