Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.
Під час дії воєнного стану ВПО та ті, що виїхали з України, мають право за власною ініціативою взяти ще один вид відпустки (ч. 4 ст. 12) — відпустку за власний рахунок (без збереження заробітної плати) — сукупно до 90 календарних днів.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості.
Отже, до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи мають право на щорічну відпустку: звичайні працівники – пропорційно відпрацьованому часу. А у разі домовленості з роботодавцем – повної тривалості; пільгові категорії працівників – повної тривалості.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Про відпустки (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4) {Вводиться в дію Постановою ВР № 505/96-ВР від 15.11.96, ВВР, 1997, № 2, ст. 5} {Із змінами, внесеними згідно із Законами