Норми внесення добрив: таблиці, правила та розрахунки

У цій статті ми розповідаємо про те, які існують норми внесення добрив під різні культури та як розрахувати дози. Також ви дізнаєтесь, які правила та способи підгодовування використовують аграрії.

Норми внесення добрив: таблиця

Для кожного виду добрива є свої норми та рекомендації. Розгляньмо все по порядку.

Органічні добрива

Компост — це суміш зі старого листя, скошених бур’янів, золи, торфу, гноївки та іншого сміття. Дозріває маса близько 1 року, вона повинна стати однорідною та крупинчастою. В основному застосовується під овочеві культури, картоплю та кормові коренеплоди.

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості .

Сидерати позитивно впливають на вологоємність і структуру ґрунту, а також збагачують його перегноєм. Для цієї ролі зазвичай використовують однорічні та багаторічні бобові рослини, які можна сіяти протягом усього сезону.

Пташиний послід містить фосфор, азот і калій у набагато більшій кількості, ніж гній, це висококонцентроване добриво. Вноситься послід у сухому чи розведеному вигляді. Дозування у сухому вигляді — 4-7 ц/га. Для внесення пташиного посліду в рідкому вигляді його розбавляють в 10-12 частинах води.

Окремо виділимо норми внесення добрив під озиму пшеницю — знадобиться від 20 до 40 кг органіки на 1 га. Вносити їх бажано під попередню культуру, наприклад: конюшину, люцерну, горох, сою, озимий ріпак.

Збирати парозаймаючу культуру необхідно приблизно за місяць до висіву пшениці. Удобрювати озиму пшеницю органікою можна разом із суперфосфатом (1,5-2 ц/1 га).

Мінеральні добрива

Три основні компоненти мінеральних добрив — це азот, фосфор і калій:

1. Азотні: аміачна селітра, сечовина, амофос, нітроамофос, натрієва селітра.
2. Калійні : калій хлористий, калійна селітра, сірчанокислий калій.
3. Фосфорні: суперфосфат, суперфосфат калію та фосфоритне борошно.

Вони забезпечують правильний розвиток рослин, їх стійкість до захворювань і несприятливих погодних умов. Але це елементи легко вимиваються під час затяжних дощів. Дефіцит призводить до втрати врожайності, тому додаткове харчування просто необхідне.

Норми внесення мінеральних добрив: таблиця

Багато залежить від очікуваного врожаю та цілей обробітку. У таблиці норм внесення мінеральних добрив наведено усереднені показники.

• перед посадкою: 5-12 г/м²
• під час вегетації: 5-10 г/м²
• позакореневе до цвітіння: 50-60 г/10 л води (3л розчину/сотка)

• простий суперфосфат: 30-50 г/м² в основне підживлення та 15-25 г/ м² при повторному
• подвійний суперфосфат: 15-28 г/м² в основне та 10 г/м² при повторному
• фосфоритне борошно: 80 г/м²

• хлористий калій: 20-40 г/м² в основне та 3-5 г/м² при повторному
• калімагнезія: 25-30 г/м²
• сульфат калію: 15-20 г/м²
• калійна сіль: 30-40 г/м²

• у ґрунт: 15-20 г/м²
• позакоренева, через 5-6 днів по закінченні цвітіння та повторно через 25-30 днів: 20-30 г/10 л води

Норма внесення добрив під картоплю

Навесні, за умови, що ґрунт легкий і восени фосфорне підживлення не вносилося, візьміть: на 1 сотку 3–4 кг суперфосфату, 1,5–2 кг аміачної селітри, 1,5–2 кг сульфату калію.

Корисно буде комбінувати органіку та мінерали. Варіанти кореневих підживлень:

• 1 столова ложка сечовини/10 л води (на одну рослину — 0,5 л);
• аміачної селітри 20 г/10 л води.

Варіанти позакореневих підживлень картоплі:

Під осінню оранку з розрахунку на 1 сотку можна внести:

• до 3 кг нітроамофоски;
• до 2 кг сульфату калію або хлористого калію;
• до 2 кг простого суперфосфату;
• до 2 кг сечовини.

Важливий момент: Якщо використали органіку, норму азоту слід зменшити.

Норми внесення добрив під плодові дерева

Для плодових дерев найчастіше використовують аміачну селітру з сечовиною, комплексні гранульовані добрива в період завершення цвітіння, суміші без азоту під час плодоношення, а восени калій і фосфор. Навоза чи перегною вносять на 3-й рік після посадки від 1 до 3 кг/м 2 залежно від культури та фази розвитку дерева.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Для фертигації можна використовувати лише водорозчинні мінерали. Процес краще починати через 20 хвилин після початку поливу, коли потік води та тиск у лінії крапельного поливу стабілізуються. Проводити таку процедуру потрібно щонайменше 30 хвилин, а потім обов’язково промивати чистою водою теж не менше півгодини.

Рекомендується використовувати не більше 1-1,2 кг на 1000 л води, але точну норму та пропорцію розраховують індивідуально.

Як розрахувати дозу внесення добрив

Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві.

П — процентний вміст речовини

Приклад розрахунку: необхідно внести аміачну селітру на ділянку площею 20 м 2 . Аміачна селітра — це азотне добриво, яке містить до 34% азоту. Розраховуємо за формулою:

На 20 м 2 необхідно внести 588 г селітри.

Як правильно вносити добрива

Щоб процедура принесла максимальну користь, потрібно знати, коли й як правильно підживлювати.

Технологія та способи внесення добрив

1. Основний — до сівби.
2. Припосівний — під час посіву.
3. Підживлення — під час вегетації.

Мета допосівного — забезпечити рослини поживними речовинами на весь період вегетації. Краще вносити локальним, або стрічковим способом у зоні розвитку кореневої системи. Так речовини активніше використовуватимуться рослинами, тому стандартні дози підживлення знижуються на 25-50%.

При посіві корисні речовини безпосередньо вносять у ряди/лунки або закладають стрічками на невеликій відстані. Цей метод забезпечує харчування молодих рослин, коли вони ще без потужної кореневої системи та погано використовують елементи живлення з ґрунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу, щоб не отруїти молоде коріння. Завдяки такому методу рослини швидше розвиваються та стають більш стійкими до тимчасової посухи, шкідників, хвороб і бур’янів.

Добрива у період вегетації застосовують як доповнення до інших способів. Розміщують близько до кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), потім закладають і поливають. Обприскувати рослини можна лише слабкими розчинами, щоб уникнути опіків листя.

При підгодовуванні культур дотримуються таких технологій:

• прямоточної — добриво завантажують у спецтехніку та доставляють до поля, а потім розподіляють по поверхні;
• перевантажувальної — доставляють до поля та перевантажують у спецтехніку;
• перевалочної — речовини заздалегідь звозять до поля самоскидами та складують, потім їх переміщають в розкидачі та розподіляють.

Правила внесення добрив

Щоб не нашкодити рослинам і зібрати максимально високий урожай, необхідно:

1. Провести аналіз ґрунту на ділянці.
2. Врахувати кліматичні особливості.
3. Розрахувати дозу індивідуально під культуру.
4. Визначитися з методом внесення.
5. Заготовити добрива та помістити в техніку.
6. Перевірити якість закладки.

Що слід врахувати при використанні органіки:

1. Вносите за 1-2 тижні до перекопування.
2. Гній і компост повинні бути добре перепрілими.
3. Уникайте попадання гною на коріння рослини.
4. Вносите гній не частіше 1 разу на 4 роки.
5. Будьте обережні з внесенням золи на нейтральних і лужних ґрунтах, оскільки вона розкислює ґрунт.

Закладайте добрива у вологий шар ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25 см). У верхньому висушеному шарі вони не дадуть бажаних результатів.

Мінеральні елементи можуть залишатися в місці їх закладки та пересуватися у різних напрямках разом із водою. Це багато в чому залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, на глинистих і суглинистих ґрунтах мінерали пересуваються набагато повільніше, ніж на піщаних. На легких піщаних висока можливість вимивання поживних елементів, тому їх удобрюють частіше, але невеликими дозами. Глинисті удобрюють рідше, але використовують максимальні дози, що рекомендуються.

Необхідна техніка для внесення добрив

Яка техніка може вам знадобитися, залежить від масштабів виробництва, культури, що вирощується та бюджету. Ось приблизний набір машин та обладнання:

• вантажівки;
• трактори;
• маніпулятори;
• роторні розкидачі;
• самохідні/навісні обприскувачі;
• тукові сівалки;
• агрегати інжекторного внесення;
• плуг, глибокорозпушувач, дискова борона, культиватор.

Машини використовують для підготовки підживлель, коли необхідно подрібнити суміші, що злежалися, для навантаження, переміщення та безпосереднього внесення.

Агрегати бувають для органічних, мінеральних і комбінованих добрив. Існує спецтехніка для речовин рідких, твердих та у вигляді борошна. За технологією внесення техніку ділять на: навісну, кузовну, авіаційну та тукову.

Заходьте на сайт AgroApp та заповнюйте заявку на купівлю потрібної сільгосптехніки у лізинг чи кредит.

Часті питання про норми внесення добрив

Скільки потрібно добрив на 1 га

Кожна культура вимагає індивідуальних розрахунків через свої особливості у зростанні та розвитку. Також багато залежить від якості ґрунту, поливу, клімату та від величини планованого врожаю. Найкраще керуватися інструкцією, вказаної на упаковці препарату чи рослини.

Як розрахувати поживну цінність добрив

Поживна цінність визначається масовою часткою поживних елементів, які містяться у добривах. Тобто, у азотних — за вмістом азоту (N), у фосфорних — за масовою часткою оксиду фосфору (V) P 2 O 5 , у калійних — за вмістом оксиду калію K 2 O.

Строки внесення добрив

Своєчасне та правильне внесення добрив – обов’язкова умова отримання хорошого врожаю, адже воно сприяє покращенню характеристик ґрунту, повноцінному розвитку сільськогосподарської культури. Також за допомогою внесення добрив можна контролювати показники кислотності ґрунту. Щодо строків внесення добрив, то вони індивідуальні для кожної культури і залежать від особливостей ґрунту, природно-кліматичної зони та інших факторів.

Строки внесення добрив

Основне удобрення

Основне удобрення проводиться до проведення посівної кампанії, найчастіше після збору попередника наприкінці літа чи восени. Таким чином, поживні елементи мають час на розкладання у землі, щоб стати доступними для кореневої системи рослин. Їх внесення залежить від пори року:

• фосфорно-калійні – пізня осінь;
• азотні – рання весна, безпосередньо перед посівною, або за низької забезпеченості ґрунту восени.

Основне внесення добрив – важливий аспект вирощування будь-якої культури, адже воно забезпечує правильне співвідношення поживних елементів. Наприклад, якщо посівам не вистачає фосфору, в рослинах починається процес накопичення нітратного азоту.

Це важливо! Вносити добрива на цьому етапі можна за допомогою двох способів: локального та розкидного. Локальний підвищує продуктивність рослини, так як гранули вносяться безпосередньо в зону розміщення кореневої системи, і він є більш економним, ніж розкидний. Якщо ви застосовуєте розкидний спосіб, важливо слідкувати за рівномірністю розподілення добрив, оскільки від цього залежить

Припосівне удобрення

Припосівне внесення добрив покликане покращити кореневе живлення рослини у період проростання насіння та на початкових етапах росту та розвитку до утворення повноцінної кореневої системи. Перерахуємо основні переваги припосівного внесення:

• Сприяє формуванню міцної, розвиненої кореневої системи у стислі терміни.
• Забезпечує ефективне використання рослиною власних ресурсів для розвитку та росту.
• Підвищує стійкість до тривалої посухи, затяжних дощів, різких перепадів температури, грибкових та бактеріальних захворювань.

В цей строк добрива вносять паралельно з посівом культури. Вони розчиняються у ґрунтовому розчині та дисоціюють на іони. Чим більше земля насичується цими іонами, тим інтенсивніше у рослину поступають поживні речовини.

Обов’язково візьміть до уваги! Ні в якому разі не можна допускати, щоб посівмат контактував з гранулами добрив. Слід вносити добрива глибше на 5 см та трохи вбік від рядка, оскільки молоді рослини на етапі проростання дуже чутливі до підвищеної концентрації солей.

Післяпосівне удобрення (позакореневе підживлення)

Підживлення проводиться під час вегетаційного періоду та має на меті підвищення якості сільськогосподарської продукції. Воно доповнює та покращує дію основного внесення добрив. Основні види підживлення:

Кореневе підживлення можна здійснювати поверхнево, або вносити поживні речовини безпосередньо у ґрунт. У такому разі елементи живлення засвоюються безпосередньо кореневою системою. Найбільш ефективний цей тип підживлення на дерново-підзолистих та супіщаних ґрунтах.

Хорошого результату допомагає досягти кореневе підживлення озимих азотом.

Позакореневе підживлення виконується поверхнево: поживні речовини засвоюються листям і стеблами рослин. Найдоцільніше вносити таким чином мікроелементи. Фергитацією називають застосування добрив у рідкій формі одночасно з поливом. Так поживні елементи добре поглинаються наземною частиною та корінням рослин. А метод гідропоніки дозволяє повністю механізувати процес вирощування культури.

Потреби рослин в поживних речовинах

Кожна культура потребує добрив, адже вони стимулюють її правильний розвиток та забезпечують отримання гарного врожаю. Слабкі пагони, відсутність цвітіння, пожовтіння листя, розтріскування плодів, поширення інфекційних хвороб – наслідки нестачі поживних речовин мінерального та органічного походження.

Азот

У період інтенсивного розвитку листя та пагонів, культура потребує азотного живлення. Потреби в азоті у культурних рослин різні. Наприклад, бобові потребують його у меншій кількості, оскільки самі використовуються для сидерації та здатні засвоювати атфосферний азот завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями. А ось при вирощуванні соняшнику та кукурудзи внесення азотних добрив є просто необхідним, оскільки ці культури мають значиний винос даного елемента з ґрунту врожаєм.

Азот в добривах має декілька форм:

• амідну, яка має пролонговану дію та стає доступною для культури через півтора місяці з грунту, а також є найкращим варіантом при внесенні “по листу”;
• амонійну – підходить для закладання у ґрунт;
• нітратну – рослини одразу ж починають нею живитися.

Калій

Особливо необхідний культурним рослинам під час цвітіння та формування зав’язі. Він міститься не тільки у мінеральних добривах, а й в органіці – гної, зеленій масі, компості. Калійні добрива краще всього вносити одразу після збору врожаю. Обов’язково застосовувати калій у випадках, коли:

• спостерігається дефіцит даної речовини;
• добрива навесні не вносилися;
• плоди погано формуються та не можуть повноцінно дозріти.

Фосфор

Фосфор випускається у декількох формах: суперфосфати, фосфоритне борошно, подвійні суперфосфати. Він відповідає за формування кореневої системи, тож рослини потребують його під час перших фаз росту. Якщо цього мінералу не вистачає, погіршуються поживні характеристики культури. Також значно сповільнюється ріст листя та стебла. Але й підвищене дозування фосфору небезпечне: рослина передчасно розвивається, плоди швидше дозрівають, що негативно впливає на врожайність.

Внесення мінеральних добрив

Обираючи мінеральні добрива, важливо врахувати рухливість поживних речовин у ґрунті та збалансованість добрива. Часто вміст одних елементів впливає на вміст інших, наприклад, велика кількість фосфору вказує на нестачу цинку.

Інші важливі моменти, які не можна ігнорувати:

• Попередня врожайність. Якщо вона була високою, то поле виснажилося і треба обов’язково поповнити дефіцит втрачених елементів.
• Стан культури. Обираючи добриво, обов’язково оцініть посіви: це допоможе зрозуміти, якого елементу бракує.
• Стан поля. Слідкуйте за ґрунтом, щоб попередити його виснаження та зниження врожайності.

Норми внесення добрив встановлюються, виходячи з потреб кожної культури, погодних умов, специфічних характеристик поля.

Щоб міндобрива спрацювали, слід пам’ятати, що:

• не можна перевищувати рекомендованого дозування;
• рослини, які дуже розрослися та зімкнули ряди, краще за все підживлювати позакореневим способом;
• для пом’якшення концентрованих добрив перед застосуванням їх можна розбавляти водою.

І не забувайте, що зберігати препарати краще у вакуумних упаковках, а якщо вони залежалися – подрібнити їх, використовуючи сито.

Внесення органічних добрив

Органічні добрива можуть мати рослинне, тваринне та змішане походження різного ступеню розкладеності. У них міститься широкий діапазон поживних речовин. Найбільшою популярністю користуються:

• Гній. Суміш твердих та рідких екскрементів різних тварин, комплексно впливає на стан поля, збільшує запаси рухливих поживних елементів.
• Пташиний послід. Може перебувати у рідкій, напіврідкій та сухій формі, швидко діє. Надзвичайно багатий фосфором, азотом, калієм.
• Торф. Рослинна маса, яка розклалася та містить фосфор і азот.
• Компост. Однорідна, розсипчаста маса з високою вологістю, котра має змішане походження та покращує характеристики поля.
• Кісткове та рибне борошно. Чудово доповнює компост, збагачує родючий шар землі.

Зверніть увагу, що придбати якісні добрива від кращих виробників ви можете у нашому інтернет-магазині. Запрошуємо за покупками уже сьогодні!