Свині породи Мангал (Монгольська): опис та фото, характеристика, відгуки

Свині породи Мангал приваблюють погляди своїм незвичайним зовнішнім виглядом. Вони мають густий, кучерявій шерстю, що дозволяє їм зимувати на вулиці. У Росії порода є дуже рідкісною і високо цінується серед фермерів.

1. Що це за порода «Мангал»
2. Історія створення і збереження породи
3. Яке м’ясо у свиней породи Мангал
4. Характеристика свиней породи Мангал
5. Плюси і мінуси
6. Вартість монгольських свиней і поросят
7. Особливості утримання свиней Мангал
8. Годування монгольських свиней і поросят
9. Вакцинація
10. Догляд за свинями і поросятами породи Мангал
11. Облаштування майданчика для вигулу
12. Особливості розведення
13. Висновок
14. Відгуки

Що це за порода «Мангал»

Як видно на фото, свиней Мангал відрізняє незвичайний зовнішній вигляд, однак головною особливістю породи вважається висока продуктивність і тонка сальна прошарок, що надає продукції свинарства особливу дорожнечу. Свині породи Мангал належать до м’ясного напряму.

Історія створення і збереження породи

Порода свиней Мангал з’явилася в 1830 р. в Угорщині. Один з угорських дворян, герцог Йозеф, вирішив схрестити домашніх свиней з дикими, що живуть у Карпатах. За основу були взяті середземноморські свині Sumadia.

Герцог хотів створити породу свиней, максимально пристосований до кліматичних умов місцевості. Спроба увінчалася успіхом, і селекціонери вивели нову породу кучерявих свиней, володіють імунітетом до безлічі хвороб, що вражають домашніх особин. Ці свині могли жити на вулиці в будь-який час року і в будь-яку погоду, повноцінний свинарник їм був не потрібен. Що стосується харчування, свиням було достатньо простого підніжного корму.

Завдяки таким істотним перевагам порода швидко стала популярною на всій території Австрійської імперії і українського Закарпаття. Часто її розводили в господарствах церков і монастирів. Порода отримала таку високу оцінку і визнання, що у 1833 р. видали закон, який забороняв схрещування свиней Мангал з іншими породами.

Коли закінчилася Друга світова війна, свині Мангал опинилися на межі вимирання. Влада Угорщини та України порахували породу марною, і практично всі свині було пущено під ніж. До початку 1970-х років XX ст. свиней Мангал залишилося всього близько 200 штук. Однак, вже в 80-х роках того ж століття угорськими властями була запущена програма по відновленню цієї цінної породи, до якої вже на початку XXI ст. приєдналася Австрія, Америка і Британія. Дещо пізніше цих свиней стала імпортувати Росія і Україна.

Яке м’ясо у свиней породи Мангал

«Мармурове» м’ясо свиней Мангал є соковитим і смачним. Воно в рази ніжніше, ніж м’ясо свиней інших порід і практично не має жирових прошарків. В туші міститься близько 70 — 80% м’яса. Саме тому м’ясо Мангалів характеризується високою споживчою цінністю.

Рада! Поліпшити смак і якість м’яса кнурів можна за допомогою кастрації поросят в місячному віці. Під час статевого дозрівання в організмі тварини відбувається викид естрогенів, саме він і додає м’ясу кнурів неприємний присмак і аромат.

Характеристика свиней породи Мангал

Як видно з фото, свині породи Мангал відрізняються довгою, густою шерстю, завивающейся в невеликі колечка. Шерсть трохи нагадує овечу, є м’якою і приємною на дотик. В Угорщині свині цієї породи називають ще «кучерявій свинею», в Англії – «вівце-свинею» (sheep-pig), а в Росії – «угорської пухової свинею мангалиця».

Гущавині всього шерсть у мангалиц взимку, це захищає їх від сильних морозів. У весняний період волосяний покрив тварин стає більш рідкісним, а на спині у свиней з’являються чорні смужки, властиві диким предкам кабанів. Поросята також народжуються з смужками на спинках. Якщо постійно тримати свиней породи Мангал в теплому свинарнику, шерсть, необхідний для пристосування до морозів, практично зникне.

Відомо 4 різновиди забарвлення свиней Мангал: ластівка, біла, червона і чорна. Білих свиней близько 80% від усього поголів’я. Червоні свині характеризуються найвищою продуктивністю, вони були виведені шляхом схрещування білих свиней з породою «Szalontai». Свиней з забарвленням ластівка вивели схрещуванням білих свиней з породою «Сіріус», відмітна характеристика яких – велике статура.

Опис та фото породи свиней Мангал:

• тварини мають вухами середніх розмірів, міцними, худими кінцівками;
• відзначаються густим, кучерявим волосяним покривом;
• жива вага свиноматки може досягати 160 — 200 кг;
• кабани, як правило, важать близько 200 — 300 кг;
• мають міцну конституцію і міцним кістяком.

Важливо! Свині Мангал досягають статевої зрілості у віці 5 — 7 місяців.

Плюси і мінуси

Переваги породи свиней Мангал:

• невимогливість у догляді;
• раннє настання статевої зрілості;
• високий відсоток вмісту м’яса (70 — 80%);
• відмінні смакові якості м’ясної продукції;
• недорогі корму;
• стійкість до низьких температур;
• імунітет до багатьох захворювань.

Недоліки породи свиней Мангал:

• рідкісна порода для Росії;
• висока вартість свиней і поросят;
• потреба змісту в напівдиких умовах (вигул);
• при перегодовування тварини схильні до ожиріння, яке знижує якість одержуваної м’ясної продукції;

Вартість монгольських свиней і поросят

Оскільки монгольські свині вважаються рідкісними тваринами на території Росії, ціна на них є досить високою. У середньому монгольських поросят продають по 12 — 20 тис. рублів. Саме тому розведення угорських пухових свиней є дуже прибутковим бізнесом.

Як визначити справжність поросят породи Мангал

При купівлі поросят важливо звернути увагу на чистоту породи. Щоб упевнитися в достовірності тварини, можна вимагати у продавця свідоцтво, яке є підтвердженням родоводу.

Купувати поросят слід тільки на перевірених свинофермах. Бажано перед покупкою попросити продавця показати батьків порося: таким чином, ризик придбання свині нечистокровной породи можна звести до мінімуму.

Особливості утримання свиней Мангал

Свині Мангал є напівдикими: влітку вони здатні самостійно харчуватися травою кормом. Відгуки фермерів свідчать, що догляд за свинями Мангал не становить особливих труднощів, проте для їх утримання може знадобитися просторе місце для вигулу.

Незважаючи на те, що Мангалів можна цілий рік утримувати на вулиці, взимку їм все ж бажано ховатися від сильних морозів, особливо це стосується маленьких поросят. Тому, крім майданчика для вигулу, потрібно спорудити і свинарник.

Годування монгольських свиней і поросят

Свині монгольської породи невибагливі в годівлі тварини є всеїдними, тому велика кількість корму їм не потрібно. Якщо в організм свині буде надходити досить поживних елементів, вона зможе збільшувати свою масу більш, ніж на 600 г за день.

Для забезпечення приросту м’язової маси за короткі терміни свині Мангал повинні вживати в їжу багато зелені. У літній період вони самі регулюють своє харчування і раціон, проте взимку корм тварин обов’язково повинен містити овочі, зерно та сіно. В ідеалі, на 70% раціон повинен складатися з коренеплодів, кукурудзяного бадилля і разнотравного сіна, а 30% повинні складати жолуді й каштани.

Добувати підніжний корм поросят привчають ще в ранньому віці. Для цього можна відправляти їх на вигул разом зі свиноматкою. Якщо вигул свиней в літній період неможливий, доведеться також заготовляти для них корм.

Прискорити ріст поросят допоможе введення в раціон зернових культур. З овочів у склад корму можна включати моркву, гарбуз, кабачки, картоплю та буряки. Крім овочів, свині можуть харчуватися і фруктами. Овочі і фрукти перетирають на тертці і тільки після цього дають тваринам.

Важливо! Свиням не можна давати абрикоси. В їх кісточках містяться речовини, що викликають отруєння у тварин.

Новонароджені поросята породи Мангал потребують прикорму, починаючи з 3 — 5,-го дня життя. Спочатку їх можна потроху годувати рідкою базікою і обсмаженими зернами ячменю. Корисним також буде введення в раціон крейди, глини та кісткового борошна. По досягненню тритижневого віку поросята можуть харчуватися так само, як і дорослі тварини.

Коли свині Мангал досягають ваги 150 кг, важливо урізноманітнити харчування і стежити за збалансованістю раціону. Недолік поживних речовин може повністю припинити зростання свині. Вкрай важливо для свиней також наявність у вільному доступі свіжої, чистої води.

Вакцинація

Свині породи Мангал славляться своїм міцним імунітетом, однак вони все ж можуть зазнавати поразки такими захворюваннями, як чума, енцефаліт, бешиха, ящур, аскаридоз, лептоспіроз.

Щоб попередити розвиток цих захворювань, необхідно прищеплювати тварин. Своєчасна вакцинація забезпечить здоров’я всьому поголів’ю свиней та інших мешканців ферми.

Догляд за свинями і поросятами породи Мангал

Якщо поросят Мангалів відгодовують на забій, в обов’язковому порядку необхідна кастрація тварин у віці 1 — 1,5 місяця. Після такої процедури вага тварин, як правило, починає рости.

Приміщення для утримання свиней Мангал повинно бути великим. Розраховувати площу слід, виходячи з того, що однією свині для комфортного існування потрібно близько 5 кв. м.

Якщо свиней трохи, при укладанні підлоги в свинарнику зазвичай роблять земляний насип, яку вкривають зверху дошками. Якщо поголів’я велике, оптимальним варіантом буде використання бетонної щілинного покриття. У момент закладки підлоги також важливо подумати про спорудження жолобів для відводу продуктів випорожнення.

Вентиляція в приміщенні повинна бути гарною. Освітлення теж важливо: якщо світла буде занадто багато, свині можуть ставати неспокійними. Організація подачі води в свинарнику значно спростить прибирання.

Важливо! В зимовий період в свинарнику слід підтримувати температуру не нижче 0 градусів.

Облаштування майданчика для вигулу

Свині Мангал досить великі, тому і майданчик для їх вигулу повинна бути просторою. Територію в обов’язковому порядку необхідно обгородити міцним і стійким парканом, здатним витримати натиск свиней і не пропускає всередину хижаків. Якщо обладнати майданчик для вигулу під навісом, свині зможуть ховатися під ним від вітру і опадів.

Вкрай важливо заздалегідь очистити територію для вигулу від отруйних рослин. Майданчик потрібно засадити травою, підійдуть і невеликі чагарники. Рослинної їжі для тварин повинно бути достатньо, вона є головним джерелом енергії для свиней.

Особливості розведення

Свиноматки породи Мангал досягають статевої зрілості у віці 5 — 7 місяців. Однак не рекомендується злучати тварин вагою менше 100 кг. За одну вагітність свиноматка може народити 12і – 16 поросят. Недолік власної ваги негативно позначиться на потомстві, воно може народитися слабким або нежиттєздатним.

Тривалість вагітності свиноматок – 112 — 120 днів. Свиноматки здатні самостійно справлятися з опоросом. Поросята досить швидко виростають, до досягнення місячного віку вони стають незалежними від свиноматки. До повторної злучки свиноматка стає готове вже через 5 — 7 днів після того, як поросята були відлучені. Це дозволяє отримати 2 посліду за рік.

Висновок

Свині породи Мангал – це напівдикі тварини, які не вимагають особливо догляду. В якості харчування їм підходить практично будь-який, в тому числі і підніжний, корм, а для утримання потрібно спорудити свинарник і майданчик для вигулу. Розведення Мангалів є вигідним бізнесом, оскільки тварини високо цінуються серед фермерів і швидко набирають більшу масу.

Відгуки

Антоніна Геннадіївна Левченко, 42 роки, р. БарнаулКупила кілька Мангалів в цьому році, білого і червонуватого забарвлення. В’язати думаю цього літа. Купувала приблизно по 12 тисяч рублів за штуку. Свині поки всім влаштовують, дуже хороша породаИнна Зайцева, 60 років, Московська областьУ нас з чоловіком в господарстві 7 свиноматок і 1 кнур породи Мангал. Тримаємо вже близько півроку. За змістом вони невибагливі, ростуть швидко. Бачили батька нашого кнура, так він важить, напевно, кілограмів триста.Костянтин Леонідович, 56 років, Алтайська областьГод тому придбав свиней породи Мангал. Брав двох самців і двох самок з різних сімей. Коли самки досягли ваги в 110 кг, случил їх. Днями чекаю поповнення поголів’я, дуже хвилююче! А взагалі порода хороша, свині взимку спокійно живуть навіть в холодних свинарниках.

Свині породи Мангал (Монгольська): опис і фото, характеристика, відгуки

Існує величезна різноманітність порід свиней. Однією з найбільш рідкісних і екзотичних по праву вважають породу – мангалица угорська. Цих поросят вважають корінний породою Угорщини. Її предками були дикі кабани. Якщо фермер, який займається розведенням поросят на продаж, прийняв рішення завести незвичайну породу, то ця йому припаде до душі. Це цікава порода, тварини якої славляться м’якою і кучерявої шевелюрою. Шерсть приємна на дотик, завивається рівними кільцями. Утворився при цьому покрив нагадує овече руно. Англійці називають «sheep-pig», це означає «овеча свиня». Але оригінальне значення в перекладі звучить як «свиня з великою кількістю сала».

Історія виникнення породи

Вперше була зареєстрована в 1830 році в Угорщині. За наказом місцевого герцога Йозефа, свинарі того часу спробували схрестити домашню свиню (Sumadia середземноморська порода) з карпатськими дикими свинями. Завданням схрещування було виведення тварини, яка б максимально пристосувалося до складних погодних умов. Спроба виявилася досить успішною і очікування селекціонерів були виправдані. В результаті цього вийшла порода напівдиких кучерявого свиней. Ці тварини виробили імунітет до більшості хвороб, які притаманні свиням домашнього утримання. Угорська свинка завдяки своєму густому волосяному покриву, що нагадує шерсть овець, не боялися навіть самого сильного холоду і погану погоду. У харчуванні не вибагливі, часто поросят вирощували на підніжному кормі. Мангалица стали масово розводити в монастирях і церквах. З 1833-го схрещувати дану породу свиней з іншими видами було заборонено, і каралося законом.

З кожним роком попит на свинину збільшувався. Свині швидко поширилися по всій Угорщині, і навіть за межами її території. М’ясо і сало цих свиней стало популярним серед жителів Європи в середині 50-х років. «Кучеряві» свині, так їх називали місцеві селяни, мають українське коріння. Етнічні переселенці з Угорщини стали розводити їх в Закарпатті. Фермери пасли свиней кочовим стадом, як овець, завдяки наявності безлічі природних легкодоступних кормів. Цей спосіб утримання до початку 20 століття, після почалася активна вирубка лісів. У виборі їжі не малу роль грала лісова родовід. Власники земель, в чиїх угіддях були луки і ліси, отримували хороший прибуток від продажу поросят, не докладаючи при цьому великих зусиль і фінансових витрат. Більшу частину поголів’я вирізали після війни.

В середині 20 століття порода майже повністю вивелася, незважаючи на те, що їх сало вважається найціннішим з усіх свинячих жирів. Попит на жирне м’ясо впав катастрофічно. Цьому посприяв ввезення в Угорщину більшої кількості імпортних скоростиглих сортів свинок.

До 1970 року населення склала менше 200 особин. Овечі свині були на межі зникнення. Проводили заходи щодо відродження популяції в 80-і роки минулого століття. Місцеві селекціонери успішно відновили культивованих породу. Вони відловили виробників з наполовину здичавілих стад і схрестили їх між собою. Зараз розглядають як рідкісний зникаючий вид. До наших днів збереглася традиція збирати свиней по всьому селу і гнати їх на пасовище, як корів. Було відзначено, що кучеряві свині запам’ятовують дорогу, як і рогата худоба. Протягом багатьох століть порода виживала в напівдиких неконтрольованих умовах, це обумовлює їх спосіб життя, загартування і витривалість. Головним для правильного розвитку цієї тварини є рух. Вигулювати бажано на пасовищах з травостоєм.

У 1994 році уряд створив Національну асоціацію свинарів породи мангалица. У неї була одна головна мета зберегти породу. Фахівці, які працювали в британській компанії Pig Paradise дізналися про критично впала чисельності даної популяції свиней. Було прийнято рішення займатися розвитком унікальною древньої породи. У 2006 році в Австрії вирушила делегація, метою якої була покупка вівці подібних свиней на гірській фермі. Стадо склало 17 голів. Через рік в 2007 році компанія імпортувала в Америку 24 особини, які були нащадками придбаних виробників. В даний час в поголів’я мангалица налічує понад 7000, від яких за один календарний рік народжується близько 59 тис. Поросят.

опис породи

Головна риса, яка характеризує описувану породу, довга і густа шерсть. Якщо поросят вирощувати весь час в теплому свинарнику і надавати збалансований корм, то довга шерсть у них випадає. Вони стають схожі на звичайних свинок.

Навесні товстий волосяний покрив перетворюється в блискучу щетину. На спині розташувалися чорні смуги як у диких кабанів. До інших особливостей відносять не надто велику плодючість при першому виношуванні (4-5 поросят в 1 опоросі). Згодом свиноматки приносять більшу кількість поросят, в середньому це 8-10 малюків. Матки порівняно недовго виношують плід, протягом 116-120 днів. У віці 7-8 місяців вже досягають статевої зрілості і готові до спаровування.

Відео свиноматки з поросятами

Смачне мармурове м’ясо вважається основною з причин поширеності даного виду. Угорську мангалица відносять до порід сального напрямку. Уже в 8 місячному віці у поросят 4 – 5 см підшкірного жиру (шпигу). До 10 місяців цей прошарок 9 см і більше. На фото в розрізі зображено соковите мармурове м’ясо угорських поросят, з жировими прошарками.

Деякі різновиди мангалица можуть линяти. Порода славиться добре розвиненою конституцією і міцним кістяком. У дорослих особин великий живіт карикатурно виглядає в поєднанні з короткими ногами.

У світі існує 4 типи: Чорна Мангалиця, Мангалиця забарвлення Ластівка, Червона мангалица і Біла. До білого типу належить більше 80% представників породи, інші різновиди знаходяться на межі зникнення. Вони представлені на відео.

Червона порода мангалиці

Була виведена шляхом традиційного схрещування білого типу з чистокровної породою Szalontai. Поширена на в східній частині країни. Відмінною рисою є темно – червоне забарвлення, іноді може доходити до темно – коричневого.

Перевагою перед іншими типами є більш висока продуктивність.

Так само можна сказати про біліше швидкому наборі ваги.

Мангалица забарвлення Ластівка

Виведена на півдні Угорської держави. Селекціонери схрестили білу з місцевою хрюшею породи Сіріус. Відмінною рисою є більш велике статура в дорослому віці. Їм притаманний своєрідний забарвлення. Черевце і нижня щелепа жовтого кольору, а ось спина і боки чорні, як представлено на фото.

У рік жива маса білої свині становить близько 350 кг. У рідкісних випадках доходить до 500 кг. Незважаючи на тривалий кількість часу, який існує порода, гени не мутував і повністю збереглися. До Європи імпортували поросят відразу великими партіями. У нашій країні ця порода тільки набирає свою популярність. Так само поширилася в Іспанії, Великобританії, Угорщини та України.

Цих не вибагливих тварин досить просто утримувати в своєму господарстві. Восени вони починають рити своєрідні нори, схожі на шахти. Із залишків засохлих рослин споруджують «гнізда». Сучасні свині не мають такої можливості через масову рубки лісів. На луках свині паслися до перших морозів, поки могли добути собі їжу. «Угорські» свині харчуються жолудями, різними корінцями, каштанами, бур’янами рослин, равликами, земноводними і дрібною рибкою – загалом, всім тим, що служить харчуванням для диких кабанів. Воду п’ють з природних водойм, які розташувалися поруч з територіями вигону.

Кучеряві свині дуже добре переносять погані погодні умови. З настанням холодної зими фермери споруджують хлів або якесь інше притулок і переганяють туди тварин. Мангалиці проживають навіть в Скандинавії (відео).

Якщо свиней переведуть на вільний вид змісту, то вони цілком здатні добути собі їжу. Це всеїдні тварини. На фермі їх підгодовують дешевим кормом: жомом, пшеничними висівками, жолудями, відходами гарбуза, кормовим картоплею, буряком. Годування поросят можна побачити на даному відео нижче.

Умови утримання і правильна годівля мангалица, безпосередньо відбивається на якості м’ясної продукції. Відповідний образ харчування цілком прийнятний для нарощування необхідної кількості якісного сала і м’яса. Продукцію, яку отримують в результаті забою цих свиней, вважають екологічно чистої, вона заснована на органічному виробництві, без домішок шкідливих добавок та антибіотиків. Для отримання м’яса, як джерела здорового харчування, тваринам необхідний свіжий і чисте повітря, вільне переміщення по пасовищах, хороший збалансований корм. У літній період свині знаходять собі веселе заняття і купаються в грязі, тим самий запобігають перегрів на сонці. Взимку для підтримки оптимальної температури тіла їм потрібно ховатися в добре вентильованому укритті з сухого підлоги підстилкою. М’ясо отримане від свиней набагато смачніше і корисніше свинини, яку ми звикли вживати в їжу. М’ясо перетравлюється набагато швидше, містить величезну кількість ненасичених Омега – 3 кислот, вітамінів В1, В2, В3 і є цінним джерелом білка.

У Європі популярність придбав бекон, який виробляють з м’яса саме цих свиней. Продукт так само в’ялять протягом 18 місяців, це надає своєрідний характерний аромат і неперевершений смак. Цей м’ясний делікатес експортується по всій земній кулі. Є унікальним і ексклюзивним з найніжнішої текстурою як показано на фото.

У країнах, де проходить сувора зима, пухові свині стали знахідкою для місцевих свинарів. Їх зміст не вимагає великих витрат і ростуть вони дуже швидко.

Зовнішній вигляд

Сальне напрямок обумовлює відповідне будова тіла. Тулуб стандартного розміру. Профіль голови трохи зігнутий. Вуха направляються вперед, пропорційні до розмірів голови. Про чистокровності поросят цієї породи говорить наявність «Плями Велльман», розташовані на нижньому краї вух. Його діаметр становить 3 – 5 см з кожного боку відповідно. Шкура навколо очей, рила, копит і сосків має насичений чорний колір. Так само чорним кольором повинна бути пофарбована нижня сторона хвоста, це свідчить про чистокровності даної породи. Хвіст в підставі товстий, є білий пензлик на кінці. По обидва боки черева має бути мінімум 5 сосків.

Уже багато століть кучеряві угорські свинки існують в напівдиких умовах, це допомогло їм виробити високу ступінь витривалості і загартованості. Кучерява шерсть служить основною відмінною ознакою у породи. Нерідко їх плутають з пасуться на лузі баранчиками. Фото овечої свині.

Забарвлення шерсті залежить від умов содержанія.Желто – червоний відтінок обумовлений грунтом, яка характерна для даного виду місцевості. Шкіра сірувато – чорна і пігментована, зовсім непомітна під тонким ворсом. Тварини, які містяться в сприятливих умовах і отримують збалансовану їжу, до весни починають линяти. Якщо харчування погане або тварина захворіла, кучерява шерсть може залишитися на все літо.

Відгуки заводчиків

Багато фермерів вважають, що Угорська Мангалиця, економічно вигідна за всіма показниками. Вирощування угорських свиней набагато рентабельніше інших порід. Її вигідність полягає в низькому споживанні корму. За один рік вони набирають до 160 кілограм живої ваги. Вони не вибагливі в їжі. Харчуються порівняно дешевим кормом – це заготовки з сіна і кукурудзи взимку, влітку – сміттєві види рослин, гарбуз і трава. Незважаючи на свою плодючість і не високу репродуктивну діяльність, угорська свиня відмінним вкладенням грошей. Для неї розведення не потрібні спеціальні дорогі умови утримання. Все що потрібно, це мати в своєму володінні велике пасовище і величезне бажання. Правильно організована робота – запорука успіху та отримання гарного прибутку.

Характеристика породи свиней Мангал

Порода свиней Мангал відрізняється високою продуктивністю, а також цікавим зовнішнім виглядом: кучеряві свині виглядають досить привабливо. Порода невибаглива до змісту і відмінно адаптується до будь-якого клімату. Свиня Мангал була селекціоновані з метою отримання м’яса з мінімальною кількістю жиру.

Загальна інформація

Свині породи Мангал з’явилися ще в 1833 році в результаті схрещування диких представників з Карпатської мангалица.

Свиня породи Мангал відрізняється рядом переваг. Так, на відміну від родичів, свиня породи Мангал стрімко набирає вагу, дорослий хряк може важити близько 300 кг. Цих свинок відносять до елітних травоїдним видам.

Розведення свинок породи Мангал є досить копіткою процесом, тому в більшості випадків цим займаються великі свинарські ферми або досвідчені заводчики, що працюють з парнокопитними вже не один рік. Поросята породи Мангал надзвичайно затребувані, і вартість їх порівняно висока.

Мангальскіе свинки діляться на 4 підвиди залежно від забарвлення шерстки. В основному свині породи Мангал білого кольору, таке забарвлення характерний для 80% представників. Решта 20% припадають на особин породи свиней Мангал червоного (дивіться на фото), змішаного і чорного забарвлення. На жаль, всі ці представники, крім білих, сьогодні опинилися на межі вимирання.

Після народження у поросят шерстка смугастого забарвлення. На першому місяці життя вона поступово зникає. Навіть новонароджені поросята відрізняються гарним імунітетом і стійкістю до холодів, тому взимку вони спокійно можуть перебувати в дерев’яному приміщенні без додаткового опалення.

Опис зовнішніх характеристик:

• вуха середніх розмірів;
• кучерявий густий волосяний покрив;
• максимальна вага – 300 кг;
• корпус міцний;
• хороша м’язова маса з мінімумом жиру;
• міцні худі кінцівки.

особливості вирощування

Щоб поліпшити якість м’яса, представників чоловічої статі каструють. При статевому дозріванні відбувається потужний викид естрогенів і ендогенних, в результаті чого у м’яса з’являється характерний неприємний душок. Рекомендовано проводити резекцію статевих залоз в місячному віці. Така процедура також сприяє прискореному зростанню, тому іноді самочок стерилізують.

Свині Мангали досягають статевої зрілості на півроку. Свиноматка виношує потомство 120 днів. Якщо опорос не перший, то за одну вагітність свинка може виносити більше 12 малюків. Вже через 5 діб порося здатний є рідкі бовтанки. У місячному віці в раціон вже можна вводити коренеплоди і зелень.

Щоб свині могли нормально себе почувати в холодну пору року, необхідно забезпечити їм достатню збалансоване харчування. Раціон повинен включати такі продукти:

Дуже важливо, щоб свинки отримували достатню кількість комбікорму, але ні в якому разі не можна їх перегодовувати. Надлишок корми, також, як і недолік, шкідливий для здоров’я тварин: від переїдання вони можуть навіть померти. Відлучають поросят від матері після досягнення 4-тижневого віку. Для підвищення продуктивності спарювання проводять на 5-7-у добу після відлучки.

Поросята породи Мангал володіють хорошим імунітетом, тому щеплення їм можна не робити. Мангали дружелюбно ставляться до інших мешканців обори, а також до людей.

де містити

Свині породи Мангал відрізняються великими габаритами, відповідно, місця для утримання і вигулу їм потрібно багато. Поросята Мангал містяться на огородженій території. Вигул організовують в місцях з густою рослинністю, щоб свинки могли ласувати зеленню, коли їм заманеться.

На території вигулу необхідно встановити окремий навіс, щоб свині могли сховатися від дощу і спеки. Для зимового утримання необхідно спорудити сарай. На підлогу сараю кладуть підстилку з соломи або сіна. Додаткового опалення не потрібно.

Сарай для свиней найкраще побудувати з дерева. Свинарник потрібно оснастити системою провітрювання. Важливим моментом у змісті свиней є підтримка оптимального мікроклімату в приміщенні, також важливо не допускати антисанітарії. Підстилку необхідно регулярно міняти.

особливості годування

Мангали – всеїдні тварини. Всупереч, стереотипам, ці представники абсолютно не потребують великої кількості корму. Основу тушки свині становить м’язова маса. При хороших умовах Мангальци набирають по 600 г на добу.

Якщо немає можливості вигулювати свиней, потрібно заготовлювати для них їжу самостійно. Свинки потребують достатньої кількості зелені, тому доведеться косити для них траву. Також в раціоні має бути достатня кількість овочів:

Мангали можуть вживати практично всю рослинність, включаючи не тільки овочі, але і фрукти. Єдиним забороною є абрикоси: їх кісточки викликають отруєння у вихованців. Всі овочеві культури і фрукти необхідно терти на тертці і тільки потім давати свинкам. Для того щоб поросята швидше росли, в раціон вводять зернові.

При досягненні вихованцем ваги в 150 кг, потрібно урізноманітнити раціон і стежити за його збалансованістю: при нестачі поживних речовин зростання може зупинитися повністю. Щоб свині навчилися здобувати собі підніжний корм, їх необхідно до цього привчати в ранньому віці. Ідеальний варіант, коли поросята виходять на вигул разом з матір’ю.

Плюси і мінуси породи

Відгуки тих, хто утримує свиней породи Мангал, здебільшого позитивні. Заводчики задоволені простотою змісту і догляду даних свинок. Головними перевагами є хороша пристосованість представників цієї породи до будь-яких кліматичних умов і економічність в плані годування.

Заводчики відзначають, що у мангалі м’ясо набагато ніжніше, ніж у інших свиней, і практично не має жиру. До мінусів відносять високу ціну на чистопородних особин. Крім того, їх дуже важко дістати. Коштувати такий порося може більше 12 000 гривень. Все залежить від родоводу.

Проте, навіть при порівняно високій ціні представники різновиди Мангал є досить затребуваними. Якщо розщедритися один раз і придбати кілька особин, то в подальшому їх можна розводити без жодних проблем самостійно. Ще одним мінусом є вимоги до площі для утримання: для габаритних свинок потрібні великі території для вигулу.

Вимоги до свинарнику

Для утримання свиней породи Мангал потрібно велике приміщення. Площа буде залежати від кількості поголів’я. Для комфортного проживання однієї особини необхідно 5 кв. м. Багато хто говорить, що мангалі можна утримувати і на вулиці, навіть в зимовий період, однак тваринам все одно необхідно ховатися від морозів, особливо якщо це маленькі поросята.

Особливу увагу слід приділити укладанні підлоги. Для невеликої кількості свиней можна зробити земляний насип і укласти зверху дошки. Для великого поголів’я оптимальний варіант – бетонне щілинне покриття. Чи не рекомендовано вибирати пористий матеріал для покриття підлоги: він буде вбирати продукти життєдіяльності тварин, що посилить запах. При закладці статі потрібно спорудити жолоби для овода фекалій і урини.

Дуже важливо організувати хорошу вентиляцію приміщення. В основному використовують припливно-витяжні конструкції. Ілюмінація також грає важливу роль: в занадто освітлених приміщеннях свині стають неспокійними. Кількість вікон буде прямо залежати від площі підлоги.

У свинарник потрібно організувати подачу води. Це необхідно для забезпечення гігієнічних норм і значно спростить прибирання, особливо якщо зробити підлогу під невеликим ухилом. Температура повітря в зимовий період не повинна опускатися нижче нульової позначки. Мангали відрізняються гарним імунітетом, тому установка опалювального обладнання не потрібно.

висновок

Дізнатися більш детальну інформацію можна з відео – порода свиней мангал.

Такі свині мають величезні переваги перед іншими видами. Їх розведення не вимагає особливих витрат, тому що навіть при великих габаритах корми вони споживають набагато менше в порівнянні з іншими різновидами. Свинки Мангальской породи відрізняються швидким набором ваги. Дорослий хряк досягає 300 кг.

При розведенні свиней Мангал на м’ясо необхідно обов’язково проводити резекцію статевих залоз. Така процедура значно прискорює приріст маси і покращує якість м’яса. Габаритні тварини потребують великих площ для вигулу.

Купити чистопородного поросяти Мангальской породи досить проблематично. На жаль, особини червоною, змішаної та чорного забарвлення виявилися на межі вимирання. Вирощують їх здебільшого на великих свинофермах. Вартість поросят цього різновиду дуже висока.

Порода свиней Мангали: характеристика, розведення та відгуки

Для домашнього і виробничого розведення свиней призначені понад сотні порід, здатних забезпечити різне співвідношення сала і м’яса. Умовно вони відносяться до трьом типам:

• універсальний (м’ясо і сало): Ландрас, Дюрок, Лапай, Темворс, П’єтрен, Уржумська;
• м’ясної і беконний (особливі пропорції м’яса і сала): українські степові Біла і Ряба, Литовська біла, Німецька скоростигла, Муромська, Скандинавська північна;
• сальний (якісне сало): Мангалиця, Велика чорна, беркширськую.

У цьому списку особливе місце займають М ангали – порода свиней, що викликають чимало дискусій в мережі Інтернет. Основною темою для обговорення стає назву породи, так як часто її ототожнюють з Угорської мангалица. Крім того, в побуті вважається, що Угорський Мангал – порода свині, що має шерсть.

Постараємося разом розібратися в основних відмінностях двох співзвучних порід – вони стосуються походження, зовнішнього вигляду, якості м’яса. Є у мангалица і Мангала і загальні породні ознаки, що стосуються змісту, харчування, розведення.

Походження Угорської мангалица

Мангалица має угорське походження. На початковому рівні в ній закладені гени первісних і напівдиких карпатських свиней:

Потомство, отримане в результаті такого змішування кровей, виходило напівдиких, з колючим шерстю і агресивним характером. Подальше схрещування з Sumadia (Сербія) привело до появи в 1833 році Угорської пухнастою (пухової) мангалица. На цьому етапі свині придбали яскраві ознаки сального типу, типову зовнішність, швидко набирали вагу.

У повоєнні роки XX століття Мангалиця була на піку популярності, але за злетом на вершину слави було раптове падіння: на рубежі 70-80-х років поголів’я сальної породи мангалица різко скоротилося. Причиною цього стало сформовану думку, що продукти, що містять жир, шкідливі для здоров’я.

Знову позиції мангалица зміцнилися в 1990 році, коли компанія «Хамонес Сеговія, С.А.» (Іспанія) почала її відтворення.

Мангалица входить в програму захисту аборигенних порід Угорщини і є гордістю держави. Щорічно в лютому в Будапешті проводиться фестиваль мангалица, на якому змагаються виробники ковбас, влаштовуються гастрономічні конкурси, проводяться розважальні програми і дегустація страв національної кухні.

Порода свиней Мангал

Історія походження цієї породи безпосередньо пов’язана з зарубіжної тезкою.

М АНГАЛ – гібрид, виведений в результаті схрещування мангалица з диким Західноєвропейським кабаном. Це дало можливість закріпити генетичну структуру і розвинути породні ознаки, спрямовані на отримання переважного змісту м’яса при мінімальному догляді, утриманні та годівлі.

За наявною інформацією порода Мангал офіційно не зареєстрована. Однак це не зупиняє поціновувачів якісного м’яса, які прагнуть придбати такий гібрид як для подальшого забою, так і для отримання елітного потомства. Триває і подальша селекція на основі отриманого генотипу.

опис мангалица

Вуха свині мають горизонтальний нахил вперед або злегка лягають на морду.

Шерсть схожий на шубу вівці: густа шерсть довга і звивається в кучеряшки перед початком зимових холодів, влітку стає короткою.

Забарвлення чистопородних мангалица:

• білий (варіації від сірого до жовто-червоного);
• червоний (варіації від темно-червоного до коричневого з рудим);
• «Ластівка» (чорне забарвлення на спині і боках, світлий – на животі і нижній частині тіла).

Характерною ознакою чистопородних мангалица є “пляма Велльман” діаметром до 5 см, яке знаходиться на вусі в нижній частині. Породний ознака – сезонна линька: влітку – проста структура короткої шерсті, взимку – густий довгий покрив, завитий в кучері.

Опис свині породи Мангал

Порода м’ясного типу (вага чистого м’яса становить 70-80%).

Якщо зовнішність мангалица подібна овечої, то по вигляду Мангала відразу видно, що його предками були дикі свині, від яких він отримав основний породний ознака – здатність набирати вагу на підніжному кормі.

Середнього розміру вуха стоять вертикально.

Шерсть довга і пряма, що встає дибки на загривку, як у дикого кабана. Колір вовняного покриву нагадує забарвлення диких свиней:

Мангали – порода свиней, схильних до сезонної линьки при вуличному утриманні: з настанням холодів шерсть стає густою. При утриманні в приміщенні густота втрачається.

Споживча характеристика мангалица і Мангала

Мангалица, що відноситься до сального типу порід свиней, відома у всьому світі завдяки цінності сала без холестерину, і мармурового м’яса з великою кількістю жирових прожилок. В’ялено-копчений хамон отримують саме з м’яса Угорської мангалица.

Мангали мають особливість на генному рівні: активно нарощують НЕ жирову, а м’язову тканину, завдяки цьому слабо жиріють. У зв’язку з цим їх відносять до м’ясного типу в якості елітної породи серед травоїдних.

Зміст і годування

Головне подібність з мангалица, яке має порода свиней Мангал, – зміст. Тепла шуба дозволяє легко переносити морози при вуличному утриманні, а сезонна линька – легко справлятися з літньою спекою.

Міцна імунна система, успадкована від диких предків-кабанів, не схильна до стресів і дозволяє обходитися без щеплень.

Обидві породи травоїдні, не вимагають особливого догляду, мають відмінну пам’ять і високим інтелектом – це дозволяє їм пристосуватися до умов вільного вигулу, відмінно відчувати себе на пасовище або огородженій території (наприклад, в саду) влітку і взимку.

Літо – час особливого роздолля для всеїдних тварин, здатних отримати поживні речовини з будь-якого паші. У їжу йдуть трава, ряска з водойм, фруктова падалиця, пагони і коріння дерев і чагарників, коріння, жолуді, шишки і каштани, гриби і ягоди. Взимку – сіно, коренеплоди, висівки, подрібнені кукурудзяні стебла і зерна, харчові відходи.

За рік обидві породи набирають на траві, соковитих кормах і сіні 200 кг, при годуванні комбікормом – до 300.

Розведення

Так само, як і мангалица, Мангали – порода свиней, рано досягають статевої зрілості: в 5-7-місячному віці самка вже може завагітніти. Однак власники даних порід рекомендують проводити злучку не раніше, ніж майбутня мама досягне ваги 100 кг – це потрібно для отримання життєздатного потомства з міцним імунітетом.

Мангали мають більшу плодовитістю, ніж їх угорські предки сального типу. Так, якщо Мангалиця може принести в одному приплоді тільки 5-6 поросят, то для мангалів поява 12-16 малюків, починаючи вже з другого опоросу, вважається нормою.

Під час опоросу самка свиней породи Мангал (за відгуками власників) здатна самостійно подбати про безпеку потомства: робить гніздо в стозі сіна і поводиться обережно, не дивлячись на величезну вагу.

Поросята мангалица, Мангала і Дикого кабана в юному віці дуже схожі: їх загальний ознака – яскраві світлі або темні смуги на контрастному загальному тлі. У віці 1 місяця поросята Диких кабанів витягуються в довжину, мангалица округлюються, припадаючи кучерявою шерстю, Мангали формою тіла нагадують мангалица, зберігаючи витягнуту морду і якість вовни, як у дикунів.

Поросят рекомендують відлучати від матері в місячному віці. До цього часу юні Мангали та мангалица стають витривалими, мають міцний імунітет, здатні перетравлювати жорстку їжу і готові відправитися на вільний випас.

переваги породи

Цілий ряд переваг є загальним для мангалица і породи свиней Мангал. Характеристика, відгуки власників створюють таку картину переваг цих елітних порід:

1. Невибагливість у догляді.
2. Пристосованість до суворих кліматичних умов.
3. Всеїдність і, як наслідок, економія на раціоні.
4. Відсутність необхідності в щепленнях (потрібно робити лише профілактику паразитів).
5. Міцне здоров’я.
6. Рання половозрелость.
7. Самостійність під час пологів.
8. Відмінна якість м’яса – ідеальна сировинна основа для приготування м’ясних делікатесів.

Ці критерії лежать в основі вибору 300-кілограмової еліти для свинарського господарства або приватного подвір’я.

Недоліки елітних порід

Незважаючи на те що Мангали – порода свиней, позбавлена ​​такого недоліку своїх угорських предків, як мала плодючість, обидві породи мають істотні мінуси:

1. Необхідність великій території для вигулу.
2. Висока вартість.
3. Рідкість породи на території України.

Останній фактор відіграє вирішальну роль, коли йде мова про розведення чистопородних мангали або мангалица. Знайти підходящу пару для цієї мети досить складно.

Поради досвідчених власників

Мангал – порода свиней, відгуки про яку тільки позитивні. Разом з тим власники даної породи готові дати ряд порад майбутнім власникам:

• Для швидкого набору ваги і отримання високоякісного м’яса рекомендується каструвати кабанчиків.
• Поросят необхідно відлучити від матері в місячному віці – це дасть можливість отримати 2 посліду протягом року.
• При утриманні свиней на вільному вигулі важливо стежити за відсутністю на пасовище отруйних рослин.
• Загін для поросят необхідно обгородити для захисту від хижаків.

Важливо враховувати, що дефіцит руху може спровокувати у мангалі ожиріння, що неминуче призведе до збільшення ваги дешевого сала і зниження ваги м’яса, заради якого ця порода і була виведена.

Догляд та розведення поросят породи мангал

Представники цієї породи відрізняються відносною невибагливістю до умов утримання, їжу можуть знаходити самостійно на пасовище, дуже витривалі, переносять спокійно зміни погоди. Тому заводчики, які мають на своєму оборі свинок такої породи, дуже пишаються ними.

Деякі факти з історії появи породи

Цей гібридний вид – результат схрещування свиней породи мангалица карпатська і диких кабанів із Західної Європи. Подібні селекційні роботи проводилися на початку XIX століття в Угорщині. Від своїх диких «родичів», генів яких у даного виду трохи менше половини, свинки мангали отримали таку якість, як невибагливість до тих умов, в яких вони живуть, а також до раціону харчування. Ці особи можуть спокійно харчуватися зеленим кормом, як корови або кози, при цьому добре набираючи вагу, але не прошарок сала. Тому вони по праву вважаються елітою свиней м’ясної продуктивності.

Однак в умовах невеликого господарства розводити подібних свинок досить складно, так як є деякі нюанси змісту, які не завжди можуть виконувати господарі маленької ферми. Тому здебільшого свиней породи мангал можна зустріти на великих свинофермах, де заводчики можуть створити їм відповідні умови для існування.

На жаль, фермери рідко продають молодняк цієї породи, тому вартість цих поросят на ринку досить висока. І слід пам’ятати: перш ніж зважитися на заклад молодняку ​​породи мангал, потрібно досконально дізнатися у компетентних заводчиків, як вирощувати цих поросят.

Опис і основні характеристики породи

Мангали – хрюшки, які завдяки рясному волосяному покриву можуть жити в умовах морозних зим. Тулуб їх середнього розміру, приосадкувате, міцне. Кістяк міцний. Морда досить вузька, злегка витягнута, вушка середні за розміром, що нависають на очі, покриті волоссям, як і все тіло. Кінцівки міцні, сильні, з добре розвиненою мускулатурою, також покриті волоссям. Живіт великий, сильно звисає. Спинка пряма, груди широкі. Колір волосяного покриву може бути червоною, білою або змішаного забарвлення. Існує і чорна різновид мангалів. Однак представників саме цього виду залишилося дуже мало, тому можна говорити про те, що вони знаходяться на межі зникнення.

Завдяки рясному волосяному покриву, цим тваринам не страшні ні холоду, ні укуси комах. Уздовж тіла волосяний покрив облягає його, а на спині стоїть вертикально. Така шубка відростає у особин до середини осені, а навесні свинки починають линяти, і волосяний покрив стає менше. Завдяки такому теплому кожушку тварини можуть прекрасно зимувати на вулиці, їм достатньо лише підстилки з сіна або соломи, щоб не спати на снігу. Навіть молодняк прекрасно себе почуває в зимовий період просто неба. Такий стиль життя також дістався їм «у спадок» від диких родичів.

Характер у цих тварин спокійний і доброзичливий, але вони відрізняються достатньою активністю, в пошуках їжі можуть довго блукати по пасовищах і місцях вигулу. Воліють вуличне зміст, в свинарниках закривати їх на довгий час не рекомендується.

Основні показники продуктивності

220-300 кг

150-200 кг

Вага свиноматки при першій злучці

Кількість новонароджених поросят за один опорос

Кількість опоросів на рік

Вагітність у свиноматок протікає не довше 4 місяців. Причому, наскільки легко пройдуть пологи у свиней, залежить від їх віку. Хоча статевої зрілості особини досягають досить рано (приблизно на півроку), але до цього часу вони можуть не набрати достатньої ваги, щоб спокійно виносити міцне і здорове потомство. Тому крім половозрелости свиноматки повинні набрати достатньо великий жива вага – не менше 100-120 кг. Пологи У свиноматка приносить 5-6 поросят.

Якщо молодих кабанчиків планується відгодовувати на забій, то їх слід каструвати. В цьому випадку у м’яса не буде специфічного неприємного запаху.

Новонароджені поросята по окрасу шкури відрізняються від своїх батьків – по їх спині зазвичай проходять смуги більш світлих або більше темних відтінків, ніж основне забарвлення. Але з віком у чистокровних мангалів ці смуги пропадають. Поява таких смуг ще раз нагадує про їх диких предків, поросята яких також мали такі смуги на спинках.

Переваги і недоліки породи

До явних переваг породи слід віднести наступні:

• м’ясо таких свинок соковите і ніжне з маленькою жировим прошарком;
• особини цієї породи прекрасно обходяться пашею протягом літнього сезону, а й взимку здатні перетравлювати будь-яку їжу, тому вартість кормів для мангалів невелика;
• у представників цієї породи дуже міцна імунна система, що дісталася їм від далеких диких предків, тому вони добре переносять будь-які зміни погоди і практично не хворіють;
• молодняк відрізняється скоростиглістю, тому в досить ранньому віці свинки здатні до відтворення потомства;
• завдяки високій стійкості до морозів цих тварин можна розводити в північних регіонах;
• незважаючи на якість кормів, особини швидко набирають масу тіла (в основному м’язову).

До явних недоліків породи слід віднести:

• поголів’я свиней мангалів невисоко, тому їх можна назвати рідкісною породою;
• через малого поголів’я мангалів ціна на них набагато вище, ніж на свиней інших порід м’ясного напрямку;
• самки мангалів приносять менше поросят, ніж інші породи свиней.

зміст породи

Хоча показники продуктивності представників цієї породи не такі високі, як у інших різновидів м’ясного напряму, мангали вигідні за іншими показниками – простота і дешевизна змісту. У спадок від предків – диких угорських кабанів – ці свині отримали здатність жити в максимально утеплених сховищах в холодну пору, харчуватися пашею, який вони здатні знаходити навіть взимку.

Угорські заводчики в минулих століттях розводили цих тварин на високогірних пасовищах, лише в особливо холодні зими заганяючи їх в наспіх споруджені сараї. І такий зміст виявилося дуже вигідним, навіть не дивлячись на не дуже високі показники м’ясної продуктивності.

Але в маленьких господарствах фермери рідко можуть дозволити собі утримувати цих особин практично круглий рік на пасовищах. Тому змушені тримати мангалів практично весь час в свинарниках. В цьому випадку для свиней доводиться підбирати особливий раціон харчування, що може збільшити їх собівартість. До того ж, ведучи нерухомий спосіб життя, мангали можуть почати жирувати, що знизить якість м’яса при забої.

Характеристики та утримання свиней породи Мангал

М’ясні породи свиней на сьогоднішній день найбільш популярні серед всіх інших напрямків в свинарстві. Смачне відмінне м’ясо з дуже тонким жировим шаром легко збути. Коштує така продукція чимало, тому зміст свині повністю окупається. Свині породи Мангал – одні з кращих представників м’ясного напряму саме їм присвячена ця стаття.

Як з’явилася порода?

Свині породи Мангал були штучно виведені в результаті схрещування західноєвропейського дикого кабана і карпатської мангалиці. Саме від цих своїх предків порода успадкувала відмінні смакові якості м’яса, високу продуктивність і невибагливість.

Саме м’ясо свині цінувалося понад усе, а не сало, звідси ажіотаж на породу Мангал

Великого поширення по всій території Європи, частини Азії і навіть Америки порода отримала в 50-х роках XX століття. Це був період великого попиту на свинину. Саме м’ясо свині цінувалося понад усе, а не сало, звідси ажіотаж на породу Мангал. Але в 70-х роках відношення до свинини різко змінилося після заяву лікарів про шкідливість, що містять жири. Свинину перестали масово розкуповувати, розводити і це призвело до різкого скорочення поголів’я виду.

Врятувати породу Мангал вдалося завдяки компанії «Хамонес Сеговія». Вона запустила виробництво з розведення та випуску м’ясної продукції і домоглася в цьому великих результатів. Порода в результаті було врятовано від вимирання.

Опис свиней породи Мангал

У породи велика, об’ємний тіло, кістяк не надто міцний. Ноги тонкі, копита невеликі. Голова велика, вуха середніх розмірів, не падають, очі темні. Хвіст середньої довжини, також покритий хутром.

Поросята народжуються з характерними смугами на спині

Свині породи Мангал мають багатий волосяний покрив. Шерсть у них кручена, досить густа. Така «шубка» дозволяє їм виживати навіть в холодних регіонах, якщо свинарник не утеплені і не має опалення. Забарвлення у цієї породи від світлого до темного. Поросята народжуються з характерними смугами на спині, яких немає у дорослих особин, і це часто призводить покупців в замішання. Але насправді подібне забарвлення для молодняка типовий, а з віком смуги зникають.

Характеристики свиней Мангал

Свині породи Мангал відрізняються високими продуктивними якостями. Їх розводять по всій території України, в Україні, деяких інших країнах Європи (здебільшого в північній Європі).

Злучка можлива коли тварина досягає маси 100 кг

• Вага дорослої особини може досягати 300 кг. Ростуть особини швидко, проблем в відгодівлі немає. Щоб кабани швидше росли, їм роблять кастрацію. М’ясо у породи дуже смачне, соковите.
• Забійний вихід м’яса 70-80%. Це дуже високий показник в порівнянні з іншими м’ясними видами.
• Самки дозрівають для розмноження дуже рано. Злучка можлива коли тварина досягає маси 100 кг, це дозволяє отримати найбільш численне і здорове потомство.

Головний недолік свиней породи Мангал в тому, що вони дають мало потомства. Це призводить до завищеною ціною на поросят і до складнощів розведення. Якщо ж схрещувати породу з іншими видами, то будуть падати продуктивні якості. Уже через покоління відмічається негативний вплив від такого змішування.

Як містити породу?

Свині породи Мангал відрізняються стійкою імунною системою, невибагливістю і навіть в якійсь мірі охайністю, що робить їх вигідними для утримання. Вони швидко звикають до нового клімату, типу змісту, але, зрозуміло, мінімальний догляд і комфорт їм необхідний.

Вигул – один з найважливіших моментів змісту мангалі

• Свинарник робиться по можливості просторим. Всередині, навіть взимку, має бути вище 0 градусів. Повинно бути кілька вікон, штучне освітлення, протягів навпаки уникають.
• Вигул – один з найважливіших моментів змісту мангалі. Без вигулу їх не тримають, вони просто не призначені для життя під замком. Тому необхідно забезпечити просторий загін, тінь від сонця, місце для корита з їжею і водою.
• Вакцинація в даному випадку не дуже важлива. Її роблять лише для перестраховки, і щоб були всі потрібні документи для продажу м’яса. Це одна з небагатьох порід свиней, які практично не хворіють. Вони просто не заражаються тими хворобами, від яких зазвичай щеплять поросят.
• Прибирання проводиться регулярно, в грязі ця порода жити не буде.

Які особливості годівлі свиней Мангал?

У плані годування свині породи Мангал дуже вигідні. Це здебільшого травоїдна порода, тому їй цілком вистачає паші для зростання і розвитку. Але, зрозуміло, домогтися найвищої продуктивності можна тільки з додаванням до підніжного корму комбікорми, мешанок, преміксів.

Свині породи Мангал здебільшого травоїдна порода

Отже, повноцінний раціон дорослої свині Мангал повинен містити:

• підніжний корм (трави);
• гілочки дерев і чагарників (особливо рекомендовані взимку, коли немає зелені);
• опале фрукти (але не гнилі);
• подрібнене зерно;
• премікси, крейда, глина, кісткове борошно.

Тепер трохи про особливості годування мангалі.

1. Годують мангали 2-3 рази на добу.
2. За 25-30 днів до забою варто перевести тварину на зернове годування. В добу особинам дають по 300 г гарного зерна, це покращує якість м’яса. Зрозуміло, крім цього потрібно продовжувати давати мішанки, фрукти, але в меншій кількості.
3. Поросят бажано догодовувати бовтанку з 3-5 дня життя, якщо у самки не вистачає на всіх поросят молока. Робиться вона з обсмажених зерен ячменю.
4. Вода повинна бути доступна в необмеженій кількості, тим більше для поросят. Дається тільки чиста вода, так як в брудній можуть бути збудники хвороб.
5. Приблизно з 3-х тижневого віку поросята переходять на доросле харчування.