Травлення в тонкій кишці фізіологія

Тема: “Травлення у кишках. Роль підшлункової залози і печінки у процесах травлення. Всмоктування в ШКТ “

Питання для підготовки:

1. Значення 12-палої кишки в процесах травлення.
2. Підшлунковий сік, його склад, властивості та значення основних компонентів.
3. Вплив різних харчових речовин на секрецію підшлункового соку.
4. Нервові і гуморальні механізми регуляції панкреатичної секреції.
5. Жовч, її склад, властивості та значення основних компонентів.
6. Механізми виділення жовчі та регуляція цього процесу.
7. Захисні (бар’єрна та антитоксична), метаболічні та гемодинамічні функції печінки.
8. Кишкова секреція. Склад, властивості та значення основних компонентів кишкового соку.
9. Значення тонких кишок у процесах травлення.
10. Порожнинний і мембранний гідроліз поживних речовин у тонкій кишці.
11. Моторна діяльність тонких кишок, її роль у травленні.
12. Травлення в товстих кишках. Значення мікрофлори кишок. Моторна діяльність товстої кишки. Акт дефекації.
13. Механізми всмоктування в різних відділах травної системи.
14. Всмоктування води, мінеральних солей, продуктів гідролізу білків, жирів та вуглеводів.

Література :

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с.456 – 466, 471 – 479.
2. Фізіологія / За ред. В. Г. Шевчука – Вінниця: Нова Книга, 2012, с. 387-398, 400 – 402.

Травлення в товстій кишці

З тонкої кишки хімус порціями через ілеоцекальний сфінктер проходить у товсту кишку. Сфінктер відіграє роль клапана, який відкривається рефлекторно. Відкриття сфінктера відбувається під впливом перистальтичної хвилі тонкої кишки, яка збільшує тиск на нього.

Сік товстої кишки виділяється при механічному подразненні слизової кишки неперетравленими харчовими речовинами. За добу соку виділяється 0,05-0,06 л. У соку міститься велика кількість відторгнених епітеліальних клітин і слиз, невелика кількість ферментів: пептидаза, ліпаза, амілаза, нуклеаза. Сік має лужну реакцію (pH – 8,5-9).

У товстій кишці всмоктується вода і хімус перетворюється в калові маси.

Мікрофлора товстої кишки сприяє кінцевому розпаду залишків неперетравленої їжі, гальмує розвиток патогенних мікроорганізмів, бере участь в обміні речовин організму, у синтезі вітамінів і фізіологічно активних речовин, в оновленні епітелію. Бактерії розкладають і волокна клітковини, які не перетравлюються ферментами кишки. Порушення мікрофлори призводить до розмноження в кишечнику дріжджів, стафілокока, протея та інших мікроорганізмів. Мікрофлора синтезує вітамін К і деякі вітаміни групи В.

Всмоктування

Всмоктування – це процес транспорту в кров і лімфу різних поживних речовин через один чи декілька бар’єрів, які утворюють біологічні мембрани.

Транспорт макромолекул здійснюється шляхом фагоцитозу, піноцитозу (ендоцитоз). Деяка кількість речовин транспортується міжклітинними проміжками – персорбція. Це проникнення із порожнини кишечника у внутрішнє середовище організму невеликої кількості антитіл, алергенів, ферментів, бактерій.

Мікромолекули: мономери поживних речовин і іони – транспортуються активним і пасивним транспортом.

Пасивний транспорт: дифузія (рух речовин у бік меншої їх концентрації), фільтрація (здійснюється за гідростатичним тиском), осмос (рух води в бік більшого осмотичного тиску).

Активний транспорт – перенесення речовин проти градієнта концентрації із затратою енергії. Часто такий транспорт пов’язаний з ферментом K-Na-АТФ-азою.

Вторинне активне транспортування (котранспортування, симпорт – енергозалежним є транспортування Na+). Натрійзалежним є транспортування глюкози, білків, хлоридів, води.

У ротовій порожнині всмоктування майже відсутнє. Можуть всмоктуватися глюкоза, вода, деякі лікарські препарати, отрути (синильна кислота).

У шлунку всмоктуються Н2O, мінеральні солі, алкоголь, глюкоза і невелика кількість амінокислот.

Деяка кількість речовин всмоктується у 12-палій кишці.

Основні процеси всмоктування відбуваються в порожній кишці (табл. 9.13).

За рахунок мікроворсинок поверхня кожного ентероцита зростає більше ніж у 30 разів! Мікроворсинки здатні скорочуватися під впливом хімусу і це значно прискорює процес всмоктування. їх скорочення регулюється інтрамуральною нервовою системою та вілікініном.

Всмоктування в тонкій кишці залежить від скорочення її ворсинок (підсилюється вілікініном). При скорочені ворсинок порожнина їх лімфатичних судин стискується, лімфа витискується і створюється присмоктувальна дія центральної лімфатичної судини.

Таблиця 9.13. Всмоктування речовин у кишечнику

Моносахариди (глюкоза, галактоза, фруктоза)

Жири, жирні кислоти, моногліцериди

Водорозчинні вітаміни Олігопептиди та амінокислоти

Вітамін B12, натрій, вода, хлориди, луги

Жирні кислоти та гази, вода