Бето́н (фр. béton, від лат. bitumen — «гірська смола») — штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок. До затвердіння цю суміш називають бетонною.
Цементний розчин — це суміш, до складу якої входять цемент, пісок і вода (за необхідності додаються пластифікатори на кшталт морозостійких чи вологостійких). В свою чергу, до складу бетону входять ті ж цемент і вода, а також додаються крупні чи дрібні заповнювачі, для прикладу, це може бути щебінь чи гравій.
Бетон і суміші використовувані на різних стадіях будівельних робіт, для того щоб виконувати своє призначення, повинні відповідати певним вимогам: бути міцними водонепроникними, морозостійкими – всі ці вимоги перебувають у прямій залежності від щільності розчинної та бетонної суміші: чим більша щільність суміші, тим …
Бетон В20-В25 – найбільш популярний. Його використовують для спорудження фундаментів в малоповерховому будівництві, зведення монолітних стін, виготовлення залізобетонних виробів, заливки підлог і стяжок. Бетон В30 і більше. Матеріали, практично не застосовуються в малоповерховому будівництві.
Бетонна суміш – це суміш вяжучих, заповнювачів, затворителів і, при необхідності, добавок до її укладання. Властивості бетонної суміші визначають якість і властивість отриманого з неї бетону.
Різниця лише в тому, що бетонна суміш – перемішана однорідна суміш в’язкої речовини (цементу та ін.), заповнювачів (щебеню, піску та ін.), води та добавок.