Що стосується писемності, існують відмінності в тому, що сербська мова використовує кирилицю, а хорватська – латинський алфавіт. Різниця на письмі в хорватській та сербській мовах пов'язана з різними релігійними і культурними відмінностями, які існували в регіоні протягом усієї історії.
СербськаСербія / Офіційна мова Се́рбська мо́ва (серб. српски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії (зокрема у Косові), Чорногорії та Боснії й Герцеговині. Крім того, мова має статус міноритарної в Хорватії, Македонії, Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Албанії та Греції.
Сербохорватська, або сербськохорватська мова (також хорвато-сербська, босно-хорвато-сербська, БХЧС (босно-хорвато-чорногоро-сербська), хорватсько-сербська мовна діасистема) — плюрицентрична південнослов'янська мова, основна мова сербів, хорватів, чорногорців та босняків.
Офіційними мовами Косова є албанська та сербська мови. Крім них на території держави поширені хорватська, чорногорська, боснійська, турецька мови, а також горанський говір та деякі діалекти циганської.
З першого класу серби вчать і кирилицю, і латину. І пишуть по-сербськи обома алфавітами. Це пов'язано ще з традицією соціалістичної Югославії і бажанням заради зміцнення етнічної єдності витворити сербохорватську мову. Спільну мову, якою хорвати писали латинкою, а серби – кирилицею.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (далі – закон) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
У сербохорватській мові було два алфавіти, кирилиця та латиниця. Тепер у хорватській використовується латиниця, а в сербській – офіційно – кирилиця, неофіційно – латиниця.