“Це жахливо, це нелюдяно”. Як Росія руйнує українські церкви

Серед них православний собор зі зруйнованою дзвіницею, обстріляна єврейська школа й багато майже повністю зруйнованих парафіяльних церков.

Відповідно до Гаазької конвенції, нищення історичних пам’яток та об’єктів культурної спадщини є військовим злочином за міжнародним правом.

І хоча Росія заперечує напади на цивільну інфраструктуру, BBC виявила низку постраждалих релігійних об’єктів.

Обстріляний собор

Михайлівський собор Маріуполя місцевий туристичний офіс називав “найкрасивішим місцем” у Лівобережному районі міста.

Відкритий у 1997 році собор, звідки відкривався “панорамний вид на Азовське море, зелені пагорби та прибережні села”, приваблював як вірян, так і туристів.

Але після тижнів невпинних російських бомбардувань цього південного портового міста купол православного собору тепер став понівеченою купою сталевої арматури та розбитої цегляної кладки.

Скляні вікна собору були розбиті, а крізь стіни з червоної цегли зяють діри.

Розтрощена парафіяльна церква

Церква в невеликому селі Ясногородка, приблизно за 40 км на захід від Києва, також постраждала від обстрілів, повідомляє УПЦ.

Ясногородський священник отець Роман стоїть перед своєю церквою після обстрілу

5 березня два снаряди влучили в купол на церкві Різдва Пресвятої Богородиці й серйозно пошкодили її дзвіницю.

Вікна та двері також були посічені кульовими отворами від великокаліберного кулемета.

Серед запеклих боїв у результаті нападу росіян на село того дня вдень також загинув священник з іншої парафії села.

Обстріляна синагога

Російський снаряд пробив дірку в даху єшиви, релігійної школи, у Харкові, повідомляє єврейська громада міста на своїй сторінці у Facebook.

Будівля єшиви функціонує як синагога, середня школа та гуртожиток, йдеться у повідомленні.

Автор фото, JewishKharkov/Facebook

Ракета пробила дірку в даху єврейської єшиви в Харкові

“Ракета не вибухнула, а проробила велику дірку в даху”, – повідомила івритомовному сайту новин 0404 дружина головного рабина Харкова Моше Московіца.

Обстріл спонукав голову Всесвітньої організації синагог Давида Бен-На’е написати головному рабину Росії Берелу Лазару, закликаючи його попросити Володимира Путіна наказати російським військовим припинити руйнування синагог і святих місць.

“Синагоги – це “маленький храм” для єврейського народу всюди. Вони були опорою євреїв у всьому світі протягом тисяч років”, – написав він, закликаючи Росію зберегти їх “святість і цілісність”.

Росія заперечує удари по єврейському святому місту

У зверненні до парламенту Ізраїлю минулого тижня президент України Зеленський заявив, що Росія завдала удару по місту Умань, яке шанують багато євреїв-хасидів.

Зеленський, який сам є євреєм, сказав, що російські ракети вдарили по місту в перший день вторгнення в лютому. Десятки тисяч євреїв-хасидів їдуть до Умані кожного Рош га-Шана (єврейського Нового року), щоб відвідати могилу рабина Нахмана з Бреслова, який відродив хасидський рух і помер у 1810 році.

Щорічно Умань відвідують десятки тисяч хасидів і ортодоксальних євреїв (фото 2018 року)

Москва спростувала цю заяву й оприлюднила зображеннями, які, за її словами, демонструють, як українські сили завантажують зброю біля синагоги.

“Хочу підкреслити, що російські збройні сили не завдають ударів по цивільних об’єктах у рамках спеціальної військової операції”, – заявив речник Міноборони РФ Ігор Конашенков.

Але єврейська громада Умані відкинула заяви про зброю біля синагог або в них.

“Всі синагоги та єврейські об’єкти в Україні використовують виключно за призначенням, для здійснення релігійної діяльності чи допомоги членам єврейських громад та місцевому населенню”, – пише Об’єднана єврейська громада України у своєму телеграм-каналі.

Автор фото, AFP/Getty Images

Деякі євреї-хасиди залишилися в Умані після початку війни

А Ірина Рибницька, одна з єврейок, що залишилися в Умані, сказала ізраїльській газеті Haaretz, що твердження Москви “не правдиві”.

“Ніхто не використовує синагоги з іншою метою, крім тої, з якою мають використовуватися синагоги”, – сказала вона.

Зруйнована церква у знищеному місті

Одна церква у місті Волноваха на південному сході України зазнала серйозних пошкоджень після кількох днів російських бомбардувань.

Міський храм Православної церкви України, побудований на честь українських воїнів, які загинули в боротьбі з проросійськими бойовиками у 2014 році, тепер у руїнах. Золотий купол церкви понівечений, а дерев’яні вироби потрощені.

Храм Православної Церкви України у Волновасі був значною мірою зруйнований після багатоденного бомбардування

Російські війська патрулюють біля церкви у Волновасі

Губернатор Донецької області заявив, що Волновахи, де колись проживало близько 22 тисяч людей, “більше не існує”.

Супутникові знімки, опубліковані Maxar Technologies, зроблені до і після нападу, показують масштаби руйнувань.

Автор фото, Maxar Technologies

Руйнування святих місць України глибоко вразило багатьох вірян.

“Це якийсь кошмар, я не можу знайти слів, щоб це описати”, – сказав київський священник ПЦУ Сергій Бережний.

“Це жахливо, це нелюдяно, – сказав він BBC. – Я не знаю, чому російські війська стріляють по церквах – якщо ми християни, то маємо дбати про мир”.

Пан Бережний каже, що досі проводить невеликі служби у своїй церкві в столиці на тлі комендантської години та авіанальотів.

“Це місце, де люди можуть знайти допомогу, підтримку, – каже він. – Ми молимося за нашу країну – за кожного українця, за його порятунок”.

Усі зображення є об’єктом авторського права

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Чому в Україні горять старовинні церкви

Вогонь знищив 150-літній храм на Волині, в якому бувала Леся Українка, в Івано-Франківській області горіла дерев’яна церква, у якій знімали фільм “Вій”, а на Рівненщині пожежа зруйнувала храм, зведений ще 1650 року.

Після того, як вогонь спалахнув у знаменитому Соборі Паризької Богоматері, тема пожеж у старовинних храмах знову виринула на поверхню.

Православні й греко-католицькі, у різних регіонах України щороку палають церкви, пам’ятки архітектури XVII-XX століть.

З 2002 року, за приблизними даними ДСНС, в Україні сталися кількасот пожеж у храмах, повністю вогонь знищив щонайменше 40.

Церкву у Косові побудували у 1895 році

Пожежники кажуть про порушення правил протипожежної безпеки, у церквах говорять про часті підпали.

Свічки й розетки “на чесному слові”

“Церкви дерев’яні, а поруч свічки, відкритий вогонь. Дерев’яні конструкції не оброблюють протипожежною сумішшю, немає протипожежної сигналізації, є недбале ставлення до електроприладів, трапляються підпали. Людська недбалість, людський фактор призводить до пожеж”, – говорить про причини пожеж у храмах експерт з пожежно-технологічної безпеки Сергій Святошенко, який багато років пропрацював у ДСНС.

У 2015 році у селі Бубнище вдалося врятувати храм, збудований у 1891 році. Не чекали пожежників, а першими почали гасити пожежу члени добровільної пожежної дружини села

Церкви, що оббиті пластмасовою вагонкою, яка згорає за лічені секунди, залишені непогашені свічки, огарки, які ще з тліючим гнітом складають до картонного ящика, неізольовані дроти, розетки, що тримаються “на чесному слові”, іконостаси, оздоблені світловими гірляндами, де перетираються проводи – з такими історіями у церквах мають справу рятувальники.

У ДСНС кажуть, що перед святами рятувальники традиційно проводять протипожежні рейди у храмах, священиків і вірян навчають, як захиститися від вогню, але і пожеж найбільше стається теж на свята.

Церкву в селі Ріпки, Сумщина, теж врятували від вогню у 2015 році. Там загорівся обігрівач

Якщо до протипожежних заходів не почнуть ставитись серйозніше, храми горітимуть і далі, прогнозує пан Святошенко.

“Яке буде ставлення керівника, такими будуть і протипожежні заходи. Неважливо, який це об’єкт – церква, чи будинок, якщо все зроблено згідно норм протипожежної безпеки – організаційні, технічні умови, то процент виникнення пожеж зводиться до мінімуму. Якщо цим нехтують, не обробляють, то вірогідність пожежі зростає у два-три рази”, – каже експерт і застерігає – звертати увагу на протипожежну безпеку потрібно постійно, перевіряти, чи все вимкнено, чи погашені свічки.

Найбільше горить Львівщина

Люди розбирають завали греко-католицької церкви, зведеної 1673 року, у Яворові, Львівська область. Вогонь знищив храм у 2008 році

Саме непогашені свічки стали причиною пожежі у двох старовинних храмах минулого року на Львівщині, розповів представник управління ДСНС у Львівській області Орест Галонько.

У цьому регіоні згоріло найбільше старовинних церков. Протягом 1991-2018 років, за даними ДСНС, у Львівській області сталося 108 пожеж у церквах, повністю згоріли 28 дерев’яних храмів.

Тут, власне, найбільше давніх дерев’яних церковних споруд XVIII – XX століттях, їх близько 1000.

У 2012 році у місті Сокаль згорів монастир XVII століття. У ньому розміщувалась виправна колонія

Хронологія церковних пожеж за останні 10 років

• серпень 2018 – у селі Велика Горожанна на Львівщині горів храм 1798 року. Будівлю врятували, але вогонь пошкодив храм, три куполи та дерев`яні перегородки;
• травень 2018 – на Волині у селі Буцин горіла церква, зведена 1864 року;
• червень 2015 – у селі Бубнище вдалося врятувати від вогню храм, побудований в 1891 році. Знищено іконостас та церковні речі;
• березень 2012 – вогонь знищив монастир XVII століття у місті Сокаль, у якому розміщувалась колонія.
• лютий 2010 – згоріла дерев’яна церква 1792 року у селі Звір на Львівщині;
• січень 2010 – у селі Кам’яне на Сумщині згорів дерев’яний храм, зведений у 1870 році;
• червень 2010 – у селищі Берегомет Чернівецької області згоріла дерев’яна церква, зведена в 1894 році;
• червень 2009 – у селі Косів на Франківщині горіла цекрва УГКЦ;
• листопад 2008 – у селі Попеляни, Львівщина, через підпал згоріла дерев’яна церква, збудована 1835 року;
• вересень 2008 – у селі Маркова на Івано-Франківщині згорів дерев’яний храм, зведений у 1846 році;
• липень 2008 – у селі Ошихліби Чернівецької області горіла дерев’яна церква, збудована 1779 року. Будівлю врятували;
• квітень 2008 – в селі Кліцко Львівської області від пожежі ледь врятували унікальну дерев’яну церкву XVII століття;
• січень 2008 – у місті Яворів на Львівщині згорів дерев’яний храм 1673 року.

Що кажуть у церквах?

У церквах запевняють, що дотримуються всіх приписів пожежників, про зустрічі з якими звітують на своїх офіційних сайтах. Там говорять, що іноді причиною виникнення пожеж є саме підпали.

Так, коли у грудні 2018 року горів Свято-Троїцький храм у місті Ржищів, що на Київщині, священик з УПЦ (МП) Георгій Гичка жалівся, що його свідчення про підпал не хотіли брати до уваги, а коли він викликав на допомогу, то правоохоронців цікавили не свідки підпалу, а те, якого патріархату храм горить.

У 2018 році на Житомирщині повністю згоріла церква, яку забрали в УПЦ (МП), і яка стояла порожньою. Пожежники декілька годин боролися з вогнем, врешті дерев’яні стіни храму і дах впали. У ДСНС заявили про коротке замикання в електромережі, як причину пожежі, проте, в УПЦ (МП) з такою версією не були згідні і говорили про підпал.

Так виглядав храм у селі Дора до пожежі. Церква встояла під час гонінь у радянські часи, кажуть в УГКЦ

У 2014 році згорів столітній храм УГКЦ у селі Дора Івано-Франківської області, де був унікальний різьблений іконостас початку XX cтоліття. У церкві повідомляли, що у святиню кинули коктейль Молотова.

Ось, що залишилось від храму після пожежі

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.