У якому році розпався Союз Радянських Соціалістичних РеспублікУ якому році розпався Союз Радянських Соціалістичних Республік

0 Comment

В якому році розпався СРСР (причини коротко) і які республіки входили в його склад

З якихось республік складався СРСР. Коли вони стали окремими державами

Напередодні святкування чергового нового року, 30 грудня 1922 р., з чотирьох республік було створено одну державу, яка отримала назву СРСР. Спочатку до його складу увійшли Україна, Білорусь, Росія (з автономними Казахської і Киргизької республіками), а також Закавказька Федеративна Республіка, яка до того моменту об’єднувала Грузію, Вірменію і Азербайджан. Протягом 1924-1925 р. р. в СРСР були прийняті Бухарська і Хорезмська Соціалістичні Республіки, які незабаром були розформовані, а замість них з’явилися Узбекистан і Туркменістан. Таким чином, до того часу Союз налічував 6 держав.

В якості автономної області до складу Узбекистану входив Таджикистан. У 1929 р. він став повноправною Радянською Республікою – 7-й за рахунком. Рівно через 7 років Закавказької Республіки вийшли Вірменія, Грузія та Азербайджан, а з Росії – Казахстан і Киргизстан. Всі вони стали окремими державами у складі СРСР. Ще через 4 роки РРФСР покинула Карельська Автономна Республіка, що стала Карело-Фінської РСР. Протягом першої декади серпня 1940 р. до складу СРСР поповнився Молдовою, Литвою, Латвією та Естонією.

Увага! До 1944 р. існувала Тувинська Народна Республіка. Це формування ввійшло в структуру СРСР, але тільки не як окрема держава, а як автономний регіон у складі Росії.

До початку 1950-х р. р. Союз Радянських Соціалістичних Республік складався з 16 держав. Проте вже влітку 1956 р. Карело-Фінська РСР знову повертається на правах автономії до складу Росії. Республік стає 15, і ця кількість залишається незмінним до самого розпаду могутнього радянського держави. Є думка, що частиною СРСР повинна була стати Болгарія, але це залишилося на рівні пропозиції.

Процес розколу Соціалістичного Союзу не був одномоментним: він тривав декілька років. Республіки виходили зі складу СРСР так само, як і входили – поступово:

  • спочатку про суверенітет заявила Естонія, ще в 1988 р.;
  • першою з СРСР пішла Литва (березень 1990 року). В той час світова громадськість виявилася не готовою до визнання нової держави;

Союз складався з 15 республік

  • ще 5 республік встигли покинути Союз до путчу в серпні 1991 р.: це Естонія, Латвія, Молдова, Азербайджан і Грузія;
  • в результаті серпневого путчу про власної незалежності заявили майже всі республіки. До початку грудня 1991 р. цього не зробили Росія, Білорусія і Казахстан.

Увага! Офіційно Радянський Союз припинив існування 26 грудня 1991 р. Проте багато істориків впевнені, що своєрідною точкою неповернення став 1985 рік, коли останнім генсеком обрали М. С. Горбачова.

Чому розпався Радянський Союз. Версії і причини

Висуваючи припущення, чому розвалився СРСР, історики не приходять до однієї думки. Тому існує кілька причин, визнаних найбільш вірогідними.

Занепад державної влади. Союз Республік заснували люди, віддано і навіть фанатично вірили в ідею рівності всіх громадян. До управління державою допускались затяті комуністи, але з кожним роком їх ставало все менше.

Середній вік керівників становив 75 років, вони швидко йшли з життя. Коли біля керма влади став Михайло Горбачов, йому було трохи за 50. Єдиний президент СРСР не був достатньо ідейним, його реформи призвели до послаблення моноцентризму державної влади.

До розпаду СРСР призвела сукупність факторів

Прагнення до незалежності. Керівники республік хотіли позбутися від централізованої влади, до якої у них накопичилася маса претензій:

  • прийняття рішень відбувалося повільно, оскільки все вирішувалося на рівні Союзу. Це стримувало діяльність самих республік;
  • регіони величезної країни бажали самостійно розвивати свою культуру, національні традиції;
  • не обійшлося без проявів націоналізму, властивого багатьом республікам СРСР та ін.

Увага! Вважається, що процес розколу прискорили падіння Берлінської країни і об’єднання Німеччини.

Криза в усіх галузях життя. Він висловився:

  • у дефіциті товарів першої необхідності;
  • у випуску продукції низької якості;
  • в забороні церкви і жорсткої цензури в ЗМІ. Особливо радянський народ обурювало замовчування правди про техногенні катастрофи, зокрема, Чорнобильської трагедії. В епоху СРСР були кримінал і наркотики, але говорити про це вголос було не прийнято.

Неспроможність комуністичної ідеології. Пропаганда рівності і братерства виявилася властива молодому поколінню. Люди перестали вірити у світле комуністичне майбутнє: купити щось у магазині було проблематично, говорити і думати належало мало не шаблонними фразами. Старе покоління, на якому трималася радянська ідеологія, йшло з життя, не залишаючи після себе затятих прихильників комунізму.

Вважається, що США теж зіграли не останню роль у розколі Союзу. Холодна війна, падіння цін на нафту – все це прискорило процес. Зовнішні і внутрішні причини не залишили СРСР шансу зберегти єдність. Крах держави виявився закономірним.

В якому році розпався СРСР і на які держави

Одне з найбільш великих держав за довгу історію людства розпалося на 15 частин. У деяких країнах значна частина населення з теплотою згадує про радянське минуле, в інших же державах історію у складі Союзу воліють забути.

Розпад держави

26 грудня 1991 є офіційною датою розпаду СРСР. Днем раніше президент Горбачов оголосив, що по «принципових міркувань» припиняє свою діяльність на зайнятій посаді. 26 грудня Верховна рада СРСР прийняла декларацію про розпад держави.

У розпався Союз входило 15 Радянських Соціалістичних Республік. Правонаступником СРСР стала Російська Федерація. Росія проголосила суверенітет 12 червня 1990. Рівно через півтора року лідерами країни було оголошено про вихід зі складу СРСР. Юридична «незалежність» настала 26 грудня 1991.

Раніше всіх про свій суверенітет і незалежність проголосили Прибалтійські республіки. Вже 16 листопада 1988 Естонська РСР оголосила про свій суверенітет. Через кілька місяців в 1989 році Литовська РСР і Латвійська РСР також заявили про суверенітет. Навіть юридичну незалежність Естонія, Латвія і Литва отримали дещо раніше офіційного розпаду СРСР – 6 вересня 1991 року.

8 грудня 1991 був створений Союз Незалежних Держав. Фактично справжнім Союзом цієї організації стати не вдалося, і СНД перетворилася на формальну зустріч лідерів держав-учасниць.

Серед Закавказьких республік швидше за все хотіла вийти зі складу Союзу Грузія. Про незалежність Грузинської Республіки було оголошено 9 квітня 1991. Азербайджанська Республіка оголосила про незалежність 30 серпня 1991 року, а Республіка Вірменія – 21 вересня 1991 року.

З 24 серпня по 27 жовтня проголосили про вихід з Союзу Україна, Молдова, Киргизія, Узбекистан, Таджикистан і Туркменія. Довше за всіх, крім Росії, не оголошували про вихід з СРСР Білорусь (покинула Союз 8 грудня 1991) і Казахстан (вийшов зі складу СРСР 16 грудня 1991).

Невдалі спроби отримання незалежності

Деякі Автономні області і Автономна Радянська Соціалістична Республіка також раніше намагалися вийти зі складу СРСР і оголосити про незалежність. Це їм у підсумку вдалося, щоправда разом з республіками, в які ці автономії входили.

19 січня 1991 Нахічеванская АРСР, що входила до складу Азербайджанської РСР, намагалася вийти з Союзу. Через деякий час Нахічеваньській Республіці у складі Азербайджану покинути СРСР вдалося.

В даний час на території пострадянського простору утворюється новий союз. На зміну невдалому проекту Союзу Незалежних Держав приходить інтеграція в новому форматі – Євразійський Союз.

У складі РФ вийшли з Радянського Союзу Татарстан і Чечено-Інгушетія, які намагалися до цього вийти з СРСР самостійно. Кримська АРСР також не зуміла отримати незалежність і вийшла зі складу СРСР тільки разом з Україною.