Експерт розповів, чому в деяких автомобілів бензобак розташований праворуч, а на інших ліворуч

Виробники автомобілів можуть розташовувати горловину бензобака як зліва, так і справа. При цьому кожен із зазначених випадків можна пояснити з практичної точки зору.

Так, для країн із правостороннім рухом актуальним буде встановлення горловини бензобаку з правого боку. Подібним чином можна без проблем заправити автомобіль з каністри, стоячи на узбіччі, не переживаючи за свою безпеку.

Крім того, заправляючись на АЗС водій може вільно відчинити свої двері. Також машину вийде якомога ближче підігнати до бензоколонки.

Також правостороннє розташування горловини бензобака в автомобілі підходить для тих європейських країн, де біля проїжджої частини розташовані міні АЗС з не більш як 2-3 колонками.

До таких бензоколонок простіше під’їжджати правою стороною. Якщо до того ж на вулиці організовано односторонній рух, іншого способу під’їзду до колонки водій не знайде.

Вищезгадані правила поширюються у багатьох європейських країнах. Якщо ж говорити про США, то там все зовсім по-іншому.

Незважаючи на те, що на території цієї держави правосторонній рух, все ж таки там виробляють машини з лівостороннім розташуванням горловини бензобака. На думку конструкторів, водієві у такому разі не доводиться витрачати зайвий час.

У Японії пішли за європейським принципом і почали випускати автомобілі з розташуванням горловини бензобака з боку автомобіля, який дивиться на узбіччя.

Так, кермо в японських авто знаходиться праворуч, а горловина бензобака – ліворуч. При цьому на експортних японських машинах, де кермо розміщено ліворуч, горловина залишається на своєму місці.

На думку конструкторів, у зміні розташування горловини немає необхідності, оскільки це призведе до збільшення вартості автомобіля.

Крім забезпечення зручності заправки автомобіля, розміщення горловини бензобака у тому чи іншому місці пояснюється вимогами безпеки.

При виробництві транспортного засобу інженери думають, зокрема про мінімізацію ризику займання палива, яке може статися при дорожньо-транспортній пригоді.

Крім того, для перевірки безпеки автомобіля додатково проводять краш-тести. За результатами краш-тесту інженери розглядають питання доцільності заміни місця розташування горловини.

Якщо машина успішно пройшла краш-тест, то лючок бензобака залишають на початковому місці. В інших випадках його переносять на інший бік автомобіля (також є автівки із заднім розташуванням горловини бензобака).

Що стосується вантажних автомобілів, то у них лючок бензобака в основному розташовується з боку водія, оскільки в іншому випадку водієві щоразу доводилося обходити ТЗ для здійснення заправки останнього. Крім того, будуть проблеми з розрахунком габаритів під час під’їзду до бензоколонки.

Насамкінець варто сказати, що у більшої частини автомобілів лючки бензобака розташовані з протилежного боку від водія. Якщо бути точніше, то приблизно 2/3 автомобілів всього світу.

Подібна схема розташування лючків бензобака забезпечує розподіл транспортних засобів на заправках. Зокрема, машини під’їжджають до бензоколонок з різних боків, що дозволяє уникнути черг на АЗС та заправитися у максимально стислий термін.

Щоб визначити, з якого боку знаходиться лючок бензобака (якщо водій раптом забув або сів за кермо чужої машини), можна поглянути на панель приладів.

Як правило, значок бензобака знаходиться з того боку, де встановлена ​​горловина. Ця інформація дозволить водієві швидко зорієнтуватися у питанні того, з якого боку розміщено горловину бензобака.

Чому в бензобак авто необхідно заливати спирт, ацетон та інші розчинники

Виявляється, за часів «будівництва комунізму» в бензобак теж лили різні рідини, намагаючись збільшити термін служби вузлів та захистити їх у складних умовах експлуатації. Цілі НДІ займалися розробкою присадок, які ми сьогодні і купуємо в яскравій упаковці та за захмарними цінами. Втім, були й народні засоби.

Історія про присадки та «чарівні зілля» така ж стара, як і байки про вічний двигун. Сьогодні можна прийти в магазин запасних частин і цілий день провести біля полиці з гарними банками, які обіцяють вічну молодість вашому ДВЗ. Чого там тільки немає: і від прогорання, і від зношування, і від застуди. Тільки купуй і лий.

У Союзі народ такими багатствами був обділений, тому винаходив та застосовував те, що було під рукою. Розробки вчених були доступні лише військовій промисловості, тоді як продукцію з госпмагу можна було купити кожному. Періодично це призводило до сумних наслідків — відгуки почитати в інтернеті зі зрозумілих причин не виходило — але іноді колективний розум гаражних кооперативів та інших колективів породжував по-справжньому дієві хитрощі.

Ацетон

Одним з найпопулярніших і доступних засобів для покращення роботи двигуна та підвищенням якості бензину був і залишається звичайнісінький ацетон, 10 літрів якого можна купити в будівельному магазині та на ринку всього за 500 рублів. Півлітрівка коштуватиме сотню.

Щоб не спалити ніжну паливну систему сучасного автомобіля, ацетон слід додавати в пропорції 300 мл на 40 літрів палива. Ця хитрість дозволить не тільки доїхати до точки призначення на поганому бензині, а й почистити свічки, і навіть трохи промити форсунки. Головне – не переборщити. Ацетон є потужним розчинником, надлишок якого у паливі призведе до непоправних наслідків.

Спирт

Немає кращого способу позбутися конденсату в паливній системі та бензобаку, ніж залити туди чистого медичного спирту. Морально складна для російської людини операція швидко дасть результат – спирт, у жодному разі не горілка – абсорбує воду і згоряє в циліндрах без наслідків для автомобіля.

У часи, коли зливної пробки в баку вже не передбачено, цей спосіб, як і раніше, залишається кращим: раз на півроку без хибного трепету можна заливати в горловину бензобака півлітровку. Особливо важливо це зробити перед зимовим сезоном, коли перші заморозки швидко перетворять конденсат на потужну непробивну плівку з льоду на фільтрі та бензонасосі.

Перемогти конденсат неможливо: він утворюється в будь-якій порожнині при різкій зміні температури і стає причиною багатьох негараздів. Від передчасного перетворення металу на іржаву потерть до нестабільної та «рваної» роботи ДВЗ. Але флакон C2H5OH з водою в бензобаку впорається. Перевірено часом.

Сольвент

Розчинник спочатку продавався, як промисловий засіб для паливної апаратури і розчинення твердих відкладень. В результаті саме ця суміш легких вуглеводнів, копійчана в придбанні – всього 140 рублів за літр, стала “радянським WD-40”. Флакон з мільйоном застосувань. Розкоксування кілець, промивання мотора і навіть очищення паливної магістралі від бруду – все робили сольвентом. До речі, карбюратор також промивали їм.

Його заливали в бак і безпосередньо в карбюратор, в свічкові колодязі, щоб за ніч почистити двигун від усіх відкладень, а також в маслозаливну горловину. Схема підготовки автомобіля до нового сезону виглядала наступним чином: заправивши повний бак, у паливо додавали літр сольвента, після чого, викотивши приблизно половину, вирушали разом із «залізним конем» у гараж, де заливали літр «хімії» в олію.

Із заляганням кілець та нашаруваннями коксу боролися, «заправляючи» циліндри вгору, через свічкові колодязі. Робити цю процедуру потрібно на теплому моторі, попередньо вручну відкривши клапан, щоб рідина вільно стікала в «хворі місця». Зробивши всі ці операції на ніч, вранці міняли масло, видаляли надлишки сольвенту з колодязів.

В описі старовинних засобів за змістом авто багато читачів знайшли знайомі етапи: сучасні фірмові присадки працюють так само. Все просто – багато новомодних засобів створені на основі вищеописаних препаратів з додаванням інгредієнтів, які для простоти можна назвати плацебо. Так може настав час перестати платити за красиву упаковку і звернути увагу на рідини, що давно зарекомендували себе?