Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м’ясних порід

М’ясну худобу (корови, нетелі, ремонтні телиці, бугайці до 12-15 міс. віку) утримують безприв’язно в полегшених приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормових майданчиках (рис. 1.23). При цьому в одній секції, залежно від розміру господарства та його можливостей, утримується 60 і більше корів із підсисними телятами та молодняком віком до 7 – 8 місяців.

У м’ясному скотарстві безприв’язне утримання дає позитивний результат у всіх погодно-кліматичних зонах. Худоба м’ясного напряму протягом усього року утримується у групових секціях без прив’язі.

На час отелення та у перші 15-20 днів життя новонароджених телят від корів відокремлюють у певну секцію із переносними годівницями та окремими автонапувалками. В секціях для отелення і для утримання телят щоденно підстилають свіжу підстилку у великих об’ємах.

Молодняк старше 7-8 місяців утримується в окремих секціях групами, які комплектуються з урахуванням віку та статі. У зимовий період телят і молодняк до 12-місячного віку годують у приміщенні.

Кастрованих бугайців старше 2-х років утримують окремо, нетелів утримують разом із коровами для кращого звикання до умов під час подальшого використання. У теплих регіонах відгодівлю великої рогатої худоби круглий рік проводять на відкритих майданчиках із твердим покриттям під навісом. Майданчики ділять на секції по 50-60 голів у кожній із розрахунком 4,5 – 5 м2 на голову. Між майданчиками з секціями обладнують проїзд, не менше 3 м у ширину, по обидва боки від якого розташовують годівниці. Це дозволяє без труднощів проводити роздачу повнораціонних кормів із використанням кормозмішувача та кормороздавача. Напувають тварин з автонапувалок, які встановлюють у приміщеннях, секціях, де утримують худобу, або на вигульно-кормових майданчиках із автонапувалок з електропідігрівом води у зимовий період. У

Рис. 1.23. Безприв’язний спосіб утримання м’ясної худоби

прохолодніших регіонах групи тварин із майданчиків на зиму переганяють до легких будівель, поділених перегородками на секції з двома рядами годівниць і проїздом шириною 2,5 м у центрі споруди. Навіть узимку тваринам забезпечують вигул поблизу приміщення.

В місцевостях зі сприятливими погодними умовами (зимова розрахункова температура – 15 °С і вище, відсутні сильні вітри та високий рівень відносної вологості) тварин старше 6 місяців дозволяється годувати на вигульно-кормових майданчиках протягом всього року.

Утримання м’ясної худоби складається із трьох технологічних періодів:

• 1. Утримання корів з телятами на підсосі.
• 2. Дорощування молодняку.
• 3. Відгодівля.

Для фермерів основним питанням утримання м’ясної худоби є безприв’язний спосіб утримання корів з телятами на підсосі в полегшених приміщеннях або на відкритих вигульних майданчиках як найбільш простий, що забезпечує високу продуктивність м’ясної худоби, низьку собівартість яловичини і високу продуктивність праці.

Поведінку корів на пасовищі можна подати за наступною схемою: пошук корму – поїдання його; пошук води – пиття; перетравлювання корму (жуйка) і зв’язаний з ним відпочинок; доїння. При цілодобовому утриманні на пасовищі корови поїдали пасовищні корми протягом 598 – 784 хвилин. На півдні України прийнятний спосіб утримання корів і телят на відкритих майданчиках під навісом чи на пасовищі (рис. 1.24).

Вигульні майданчики влаштовують таким чином: всередині загону під навісом до настання холодів укладають шар соломи завтовшки 40 – 50 см.

Щоб майбутнє лігво зігрілось, у загін заганяють тварин, які змочують сечею й утрамбовують солому, в товщі якої відбуваються біологічні процеси з виділенням тепла. Протягом зими підстилку вносять з розрахунку 1-3 кг на голову.

Рис. 1.24. Корови волинської м’ясної породи з телятами на підсосі на пасовищі

Такий спосіб утримання корів вимагає сезонної організації отелень. Слід пам’ятати, що в умовах Півдня найбільш доцільно проводити отелення в січні-квітні. Племінні корови м’ясних порід більшу частину часу у всі сезони року, включаючи зиму, повинні знаходитися на пасовищах, на яких самі добувають необхідні їм корми.

Зимові випаси можуть бути природними, що складаються з високого травостою, збереженого від випасання впродовж літа, або спеціально створеними у вигляді зелених скошених здвоєних валків з високостеблових диких або культурних рослин (суданська трава, овес, кукурудза тощо).

Здвоєні валки формують восени. Рослинність на них консервується холодом і залишається під снігом. Випас тварин на таких пасовищах проводять взимку, коли трава на звичайних пасовищах покривається глибоким снігом і стає недоступною, або ж ранньою весною (рис. 1.25).

Рис. 1.25. Зимове випасання тварин

Завдяки такому штучному випасу вдається продовжити пасовищний сезон для м’ясної худоби на 1,5 – 2 місяці на початку зими і до першого місяця ранньої весни (рис. 1.26). Це дозволяє значно скоротити витрати на годівлю тварин. На штучних випасах тварини поїдають корм в суміші зі снігом, забезпечуючи себе одночасно і водою.

Після зимового пасовищного періоду тварин піддають ретельному індивідуальному огляду. Тих з них, які погано переносять зимове випасання (це ознака слабкості конституції), переводять з племінного в товарне стадо і потім вибраковують.

На зимові пасовища не можна випускати глибокотільних тварин, можливі аборти. Зимові пасовища найбільш придатні для “степових” порід м’ясної худоби, таких як герефордська, ангуська, калмицька, казахська білоголова. Використання зимових пасовищ сприяє зміцненню здоров’я тварин, особливо їх серцевої, дихальної і опорно-рухової систем, що важливо для м’ясної худоби.

Нетелів і первісток також слід випасати на зимових пасовищах, але з обов’язковою підгодівлею перед початком випасання невеликою кількістю якісного грубого корму, в крайньому випадку концентратами (1 – 1,5 кг на голову).

Відгодівля великої рогатої худоби: чим і як годувати

При розведенні ВРХ фермер бажає отримати м’ясну і молочну продукцію. Щоб худоба була високопродуктівен, його необхідно правильно годувати. Якщо при бажанні отримати великі надої молока досить грамотно розрахувати раціон, то для отримання туші з хорошим забійним виходом важливо не тільки меню, але і обсяги їжі, що вживається тваринам. Це вже є відгодівлею.

Поняття про відгодівлі

Відгодівлею називають щільне годування худоби, спрямоване на швидкий приріст його маси і вгодованості. Тривалість його залежить від породи худоби, віку і фізіологічних особливостей кожної особини.

Зазвичай на відгодівлю дорослих особин витрачається 2, 5-3 місяці, молодняка, який не досяг однорічного віку, – шість-сім місяців, а на молодняк старше півтора років, але молодше двох – три-чотири місяці.

цілі відгодівлі

Фермери, які починають відгодовувати своїх тварин, переслідують наступні цілі:

• підвищити забійна вага туші і домогтися мінімального наявності жиру;
• змінити хімічний склад туші (зменшити кількість води і білка);
• максимально поліпшити якість кожної частини туші, щоб мінімізувати відсоток «відходів».

Фактори, що впливають на успіх

На успішність проведення відгодівлі впливатиме:

1. Вік худоби. Від даного параметра залежить якість м’яса, тривалість відгодівлі та то, як окупиться відгодівлю. Молодняк споживає менше їжі на кілограм ваги, і приріст маси у них відбувається інтенсивніше через особливості фізіології (маса набирається за рахунок білкової тканини). На виході м’ясна продукція виходить ніжною, низькокалорійної, водянистою. З економічної точки зору така продукція дуже дорога. Дорослі особини інтенсивно набирають вагу тільки в перші 1-1, 5 місяці відгодівлі. Їх м’ясо жирне, волокнисте і з більш низькою харчовою цінністю.
2. Порода і тип. На відгодівлю може бути пущено тварина будь-якого типу і породи, але найбільш доцільно використовувати м’ясні британські породи. Вони славляться найбільшим приростом маси в день. Тварини м’ясного напряму дають мармурове м’ясо, яке цінується дуже високо. Тим більше продукція, отримана від великих м’ясних особин, більш підходить людині, ніж м’ясо молочних тварин.
3. Умови, при яких вирощується худоба. Максимальна ефективність відгодівлі досягається при інтенсивному годуванні. Для цього худобу потрібно правильно годувати з самого народження і до моменту забою. Бажано щоб в однорічному віці відгодовують особина важила близько 350 кг. Якщо буде недобір по вазі, то потрібно доращивать, що призведе до зниження якості м’яса і збільшення витрат на корм.
4. Стан худоби перед відгодівлею. Тварина має бути добре вгодованим перед тим, як його будуть відправляти на відгодівлю. Це дозволить скоротити тривалість відгодівлі, а значить і зменшити витрати на отримання м’ясної продукції. При гарній вгодованості молодняк можна відгодувати за 80-110 днів. Якщо вгодованість середня або нижче, то процес займе близько 4-5 місяців. Особин з низькою вагою доведеться ще доростити. Корів, із середньою вгодованістю і нижче, можна відгодувати за 75-90 днів, а якщо вгодованість вище середньої, то за 30-40 днів.
5. Догляд та утримання. Хороший відгодівлю вимагає серйозного підходу. Необхідна регулярна подача їжі, чистка годівниць, поїлок, щоб не заразити тваринного інфекцією, і прибирання гною, щоб бики й корови відчували себе комфортно.
6. Пол тварини. Ця характеристика впливає на якість м’ясної продукції і на темпи набору ваги. У телиць і кастрованих биків м’ясо виходить жирним і ніжно-волокнистих, але при цьому витрати на їжу значні. Бики ж дають більший вихід при менших витратах.

Види відгодівлі ВРХ

Є кілька варіантів поділу відгодівлі ВРХ на види за різними характеристиками. Наведемо приклад найпростішого поділу.

Дізнайтеся, які корми підійдуть для ВРХ.

швидким способом

Швидкий, а точніше інтенсивний, відгодівлю биків і корів зазвичай практикують, якщо необхідно отримати швидкий приріст маси у молодняку. На таку «дієту», як правило, садять м’ясних биків, молодих корівок і телят з першого отелення, що з’явилися на світ від м’ясного бика і молочної корови.

В цілому даний метод можна застосовувати для м’ясо-молочних і молочних тварин. На виході м’ясна продукція виходить відмінної якості, з трохи більшим відсотком вмісту жиру, ніж у яловичини від м’ясних порід.

Щоб домогтися таких показників продукції, телят починають відгодовувати, коли у корівок закінчується лактація. В основу їх меню лягає високоякісний кукурудзяний силос (чим вище його якість, тим краще набір маси).

Якщо не виходить побудувати раціон на кукурудзяному силосі, то його замінюють аналогом з цільних злаків. Правда, витрата корму тоді значно зросте, так як аналоги менш калорійні.

Додатковим продуктом є концентровані корми. Вони насичують організм тварини відсутніми елементами. Дуже важливо, щоб комбікорм містив близько 22-24% білка. На білок багаті: шрот ріпаковий, соєвий, пшеничний, кормові боби, горох.

Зростаючому організму потрібен фосфор, кальцій, натрій. Для цього молодняку ​​дають мінеральні корми, вітамінні премікси.

Важливо! Слід годувати тварину лише якісною їжею. Не можна давати корм, уражений грибком або цвіллю.

стійловий

Даним способом відгодовується худоба будь-якого віку. При використанні цієї методики меню худоби становлять з патоки, барда, бурякового жому, мезги картоплі, сильце. В меню молодняка ще додають грубі і концентровані корми.

Стійловий відгодівлю розділяють на три етапи:

• початковий, тривалістю в місяць;
• проміжний, тривалістю в 40 днів;
• фінішний, тривалістю в 20 днів.

Для кожного етапу розробляється своє меню. Так, з самого початку відгодівлі і до 70-го дня худобу може харчуватися дешевими кормами, але на фініші його раціон слід значно збагатити концентрованими кормами. Переклад на новий раціон відбувається поступово. Бажано щоб він займав тиждень.

Добову норму їжі слід розділити на 3-4 прийоми. Вода ж повинна бути у вільному доступі.

На початковому етапі худобу набирає вагу дуже активно. В організмі інтенсивно накопичується жир, вода і білок. Потім величина приросту маси знижується. Відбувається формування жирового прошарку. На останньому етапі, при присутності в раціоні високоякісної їжі, приріст маси знову буде інтенсивним, але нижче, ніж спочатку.

Тварини повинні отримувати достатньо білків, жирів, вуглеводів, кальцію, фосфору, вітамінів. Тому слід давати крейда, сіль, кісткове борошно.

різновиди корми

По складу продуктів корми поділяють на: основні, комбіновані і мінеральні. Про кожного з цих видів розповімо нижче.

Вам також корисно буде дізнатися, скільки сіна потрібно корові на добу, скільки сіна треба корові на зиму і, що робити, якщо корова не їсть сіно.

Основний

На ньому базується весь раціон тварини. Найкраще використовувати кукурудзяний силос.

Він повинен мати наступні характеристики:

• мати 32-35% сухої речовини;
• засвоюватися організмом більш, ніж на 73%;
• містити сирої клітковини до 200 г / кг, сирого протеїну 70-90 г / кг;
• мати обмінну енергію вище 10, 5 МДж / кг.

Кукурудзяний силос можна замінювати силосом зі злакових культур, але його енергетична цінність на 10-15% менше. Трав’янистий силос краще не давати, так як він слабо заповнює енергетичні витрати і вимагає включати в раціон багато концентрованих кормів, а також значно затягує процес відгодівлі.

концентрований

Такі корми призначені для доповнення раціону худоби і насичення організму потрібними речовинами. Головне завдання концентрованого корму – забезпечення необхідною кількістю білка. Тому слід давати корми з часткою сирого протеїну 22-24%. Ще використовуються високоенергетичні корми.

У щоденному меню тваринного повинно бути присутнім 2-3 кг концентрованого корму. Причому в різні періоди відгодівлі його частка повинна бути різною. Поки вага худоби не перевалив за 4 центнера, в його меню концентровані корми становлять 40% від усього обсягу сухої їжі. Коли ж вага буде в межах 4-6, 5 центнерів, то комбікорму потрібно 28-30%.

мінеральний

Мінеральними добавками слід збагачувати щоденний раціон корів і биків. Їх організм дуже потребує кальцію і фосфору (першого елемента потрібно в два рази більше, ніж другого). Потрібен також і натрій, який можна отримати з солі.

Для насичення організму вітамінами використовують спеціальні добавки. Такий добавки однієї особини на день потрібно 60- 80 грам.

Чи знаєте ви? Еволюція зробила корів жуйними тваринами. Через відсутність кігтів, гострих зубів і великій швидкості пересування потрібна була здатність тривалий час підтримувати ситість. Тому корови намагаються спочатку заковтнути якомога більше їжі, а потім спокійно її пережувати.

Відгодівлю молодняка м’ясних порід в домашніх умовах

При розведенні молодняку ​​м’ясного напряму в домашніх умовах необхідно дотримуватися певних правил і знати деякі тонкощі відгодівлі, які дозволять отримати приріст в 700 і більше грам в день.

періоди відгодівлі

Технологія відгодівлі молодняку включає три етапи:

1. Початковий. Він має дві фази: молочна і послемолочний. Повна тривалість цього етапу становить 120-160 днів. У першій фазі вирощуються телята 15-30 днів від народження і важать 40-60 кг. Годують їх спочатку молоком, потім поступово переводять на дорослу їжу. Коли вони набирають 65 кг, то молоко з їхнього раціону виключають повністю. У другій фазі легкоусвояемая їжа замінюється об’ємистій. Тварин містять при температурі 15-17 ° С і вологості 70%. На одну голову має припадати 1, 3-1, 5 квадратних метра.
2. Проміжний. На цьому етапі молодняк дорощують. Телят привчають до об’ємної їжі. Тривалість етапу залежить від того, яку масу мало тварина при переході на дорощування. Зазвичай займає близько півроку (теля повинен набрати 290-320 кг). Тварин вже містити при 8-16 ° С і на одну особину доводиться 1, 7-1, 8 квадратних метра.
3. Завершальний. Їм є сам відгодівлю. На нього зазвичай потрапляє худобу в однорічному віці і перебуває поки не досягне 15-18 місяців і ваги в 400-450 кг. Молодняк міститься в приміщенні, де на одну особину доводиться 2-2, 3 квадратних метра.

З чого почати

Якщо збираєтеся займатися розведенням молодняку, то бажано підгадати так, щоб їх поява співпала з початком теплої пори року, коли буде багато соковитих кормів, а значить витрати на харчування будуть мінімальними.

Якщо у вас немає тварин, від яких можна отримати потомство, то телят слід купувати на молочних фермах. Там завжди великий вибір порід, і за тваринами добре доглядають. Бажано віддати перевагу породі, популярної в вашому регіоні, щоб акліматизація не стала головною перешкодою в розведенні худоби.

Найкраще, якщо теля буде 3-4-х місяців від народження і вагою близько сотні кілограм.

ВРХ не сильно вимогливий до умов утримання, так що з облаштуванням корівника проблем не буде. Та й в їжі молодняк також невибагливий. Головне – правильно годувати його.

Важливо! Слід пам’ятати: якщо ви не збираєтеся обмежуватися парою голів і плануєте збільшити число до десятка, а то і більше, будуть потрібні документи, що дозволяють називати себе приватним підприємцем. Також потрібні будуть помічники для догляду за худобою.

Раціон харчування в залежності від періоду

Надаємо вам коротку характеристику періодів відгодівлі та меню для кожного з них.

особливості відгодівлі

Залежно від того, який корм переважає в раціоні корів, відгодівлю буває: на залишках від технічного виробництва (жом, барда), на місцевому кормі (силос, сінаж, коренеплоди), на пасовище.

жомом

Якщо раціон складається на основі жому, то потрібно пам’ятати, що в ньому недостатня кількість клітковини, жиру, каротину, зате багато кальцію, калію, вуглеводів. Зазвичай таке меню у худоби, розлучуваності в районах, де інтенсивно вирощується буряк.

Щоб їжа була поживною, до жому додають грубі корми (1-1, 5 кг / ц), кормової жир, мінеральну фосфорну підгодівлю, сіль і азотовмісні добавки. Також слід давати білкові корми і кісткову муку. Перехід на дане меню здійснюється за тиждень.

Зрілої особини на день необхідно 65-80 кг жому, молодняку ​​- 40-50 кг. З грубих кормів підійде сіно, для молодих і свіжа солома з сіном для зрілих особин.

Чи знаєте ви? У 1965 році в Краснодарському краї на жомі і добавках змогли відгодувати 12 тис. Голів худоби. Приріст маси отримали в 700 г / день, а розтрати їжі склали 8 к.е. / кг приросту.

на барде

Зазвичай барда є основою раціону в господарствах, розташованих поблизу спиртозаводів. Хоч барда і рідина (94% води), але вона багата на клітковину, вуглеводи, білки і мікроелементи, тому досить живильна.

Свіжим продукт використовується рідко, так як погано зберігається, тому зазвичай застосовується в переробленому вигляді. Переробкою займаються спиртові заводи.

Щоб вигодувати худобу на барда, її потрібно змішати з солом’яною різкою або подрібнений кукурудзяними стеблами (100 частин до 6-8 частин). Для більшої ефективності та привабливості продукту використовують гарячу барду для замочування сіна.

За добу тварина повинна з’їдати 15-20 кг / ц свіжої барди, а сіна і соломи – 7-8 кг (зріла особина), 4-6 кг (молода особина). Як концентрованого корму підійдуть ячмінна і кукурудзяна дерть. Її необхідно 1, 5-2, 5 кг для однієї особини.

З мінеральних добавок використовується крейда – 0, 1 кг для зрілої особини і 0, 7-0, 8 кг для молодої.

Важливо! Щоб у корів не розвинувся бардяной мокрець, їм потрібно давати більше кілограма грубої їжі на 10 літрів барди і контролювати сухість підстилки.

Відходами бавовняного виробництва

Цей спосіб відгодівлі популярний в господарствах біля бавовняного виробництва. У їжу йде лушпиння (4-5 кг), шрот / макуха (2-5 кг), сіно (2, 5-3 кг), дерть кукурудзяна або ячмінна (0, 6-1 кг). Припустимо різноманітність раціону вуглеводомістких їжею.

силосом

Силосом годують худобу в холодну пору року. Використовується кукурудзяний, вико-вівсяний, соняшниковий, трав’яний силос. Добавками є солома, сіно, буряк, концентрати, кормова капуста, картопля. Брак сечовини компенсується шляхом введення її в раціон з комбікормом і силосом.

З водою змішувати не можна. Норма сечовини – 50 г молодняку ​​і 80 г зрілим тваринам.

Коли в основі раціону – силос, то комбікорму повинні складати 20-30% від загального обсягу їжі, споживаної в день. В добу молодняку ​​необхідно до 30 кг силосу, зрілому тварині – 35-40 кг. Також потрібно давати крейда (10-15 г) і сіль (40-50 г).

За допомогою відгодівлі можна досягти не тільки високих показників приросту маси, а й отримати різний за якістю м’ясо. Залежно від того, яку породу і якого віку ви поставите на відгодівлю, а також як будете годувати тварину, на виході можна отримати продукцію різних категорій.

Тому дуже важливо дотримуватися всіх правил відгодівлі, щоб витрати були мінімальні, а продуктивність – максимальної.