Технологічна схема виробництва борошна: Технологія і способи виробництва борошна

Хліб і макаронні вироби – продукти, що користуються особливою популярністю серед населення. Але для того, щоб наповнити ними ринок, необхідно дотриматись технології виробництва борошна, провести ряд процедур: зібрати урожай, помолоти зерно, перевірити якість отриманої суміші і так далі. Найважливішою частиною цього циклу є саме виробництво борошна – воно вимагає особливого устаткування, використання різних методів і особливої уважності до сировини. Детальний опис, як роблять борошно з пшениці, наведено нижче.

Технологія виробництва борошна

Технологічна схема виробництва борошна складається з 2-х етапів: підготовчого і безпосередньо помелу. На першому проводиться очищення гідротермічною обробкою й сортування зерна. Не слід нехтувати ГТО, адже вона дозволяє полегшити подальшу роботу, підвищуючи еластичність його оболонок і покращити хлібопекарські властивості. Важливо також провести ретельну перевірку якості матеріалу:

Тільки після цього можна вдаватися до другого етапу процесу виробництва борошна – помелу. Він буває двох видів:

При разовому способі борошно має невисоку якість через те, що в неї потрапляють подрібнені оболонки і ендосперм. Це надає їй темніший колір, але не позбавляє поживної цінності. В цьому випадку технологічна схема виробництва борошна не передбачає етап просіювання, що робить продукт неоднорідним.

При повторної технології зерна подрібнення відбувається на декількох системах, розташованих послідовно. На кожній з них відсівають борошно, а частки побільше поступають далі для подрібнення, і це триває аж до подрібнення усіх наявних часток до необхідної великості: тонкого, супертонкого, дрібного або великого помелу. Все це є повною схемою виробництва борошна.

Види помелу борошна

Залежно від розміру помелу і виходу фракцій при виробництві муки отримують різні сорти:

Слід врахувати, що кожен сорт вимагає особливого підходу та схеми виробництва борошна. Приміром, при односортовому помелі ви не зможете отримати питлівку і вищий сорт. А ось двосортовим цілком реально одночасно отримати 1-й і 2-й сорт, наприклад, при помелі вівса борошна першого сорту виходить 40, а другого – 38. Виробництво борошна вищого ґатунку вимагає подрібнення зерен до 0,1-0,2 мм.

Після помелу дайте продукту відлежатися – це зробить його сильнішим, поліпшить колір, підвищить кислотність, врегулює вологість. Борошно свіжого помелу має погану якість клейковини, оскільки жирні кислоти, що отримуються в результаті розщеплювання жирів, ще не устигають змінити її властивості.

Також існує розділення твердого (грубого) і тонкого помелу. У першому використовують цілісні зерна, подрібнене у великі частки. Вихід в цьому випадку виходить 90-100, а у другому випадку використовується внутрішня частина зерна (ендосперм), тут буде високий вміст клейковини і крохмалю і практично повна відсутність клітковини. Вихід такого борошна при помелі пшениці і іржі складає 75-80 відсотків. Пшеницю тонкого помелу можна замінити певною кількістю ячмінної, кукурудзяної, вівсяної або житньої у поєднанні з іншими продуктами.

Здійснити помел борошна можна і в домашніх умовах за допомогою сучасного устаткування. Але у будь-якому випадку не варто забувати про те, що процес помелу вимагає ретельного контролю. За наявності спеціальної апаратури визначити якість борошна можна максимально точно. Виробництвом борошна в домашніх умовах доцільніше займатися у сільській місцевості.

Обладнання для виробництва борошна

Сьогодні при виробництві борошна на млинах використовують такий спосіб помелу, де зерно багаторазово пропускають через драно-розмельний апарат. Існує 2 методи подрібнення зернової маси:

1. Простий. Роздрібнення виробляють на 3 – 4 системах і на виході одержують борошно лише односортного помелу.
2. Складний. Цей спосіб передбачає проходження зернової маси через подерті апарати, сортувальні вузли фракцій помелу та їх збагачення. Далі крупки дроблять на спеціальному устаткуванні – розмельних системах.

Готовий помел сортують за такими параметрами, як розмір та щільність, а також збагачують. Складний спосіб подрібнення дозволяє виробляти приблизно 20 борошняних потоків різної якості. Потім вони з’єднуються в 1-3 сорти, залежно від того, який помел.

Під час підготовки борошна, воно проходить 3 етапи виробництва:

Як роблять борошно на борошномельних підприємствах? На млин привозять зерно з різних регіонів вирощування, тому категорії, сорти, хлібопекарські якості можуть значно відрізнятися. Партії одного сорту, але різних властивостей поєднують на борошнозмішувачах. Проведені лабораторні дослідження свідчать, у яких обсягах необхідно змішувати компоненти. Зокрема, борошно зі зниженим рівнем клейковини змішують із сильним.

Мукомельне виробництво має велику кількість вторинних продуктів, які переробляють для виготовлення кормової муки за допомогою спеціального обладнання для виробництва борошна. Категорії такого товару регулюються нормами. Щоб уникнути самосортування готової продукції, її зернят на пресгрануляторах, і додають сполучні компоненти у вже готовий подрібнений продукт. В області тваринництва кормове борошно важливе тим, що має велику поживну цінність.

Таблиця порівняння борошна

Часті питання про борошно:

На які види підрозділяється пшеничне борошно?

1. Вищого сорту. Під час виробництва муки цього виду використовується лише внутрішня частина зерна. Найбільш рафінований (очищений) вид борошна.
2. Першого сорту. Має у своєму складі невелику кількість зернових оболонок.
3. Другого сорту. При виробництві муки цього виду залишиться значна кількість оболонок зерна
4. Нерафінована, неочищена мука.

Чим відрізняється житнє борошно від пшеничного?

Житнє борошно відрізняється від пшеничного великим вмістом білкових речовин та фруктози. Вона також ділиться на кілька видів залежно від технології виробництва борошна, що застосовувалась.

1. Борошно сіяне – містить незначну кількість оболонок зерна
2. Борошно обдирне. У її складі велика кількість оболонок зерна.
3. Борошно обійальне. Нерафіноване, тобто не очищене.

Популярні запити: виробництво борошна, як борошно, з чого роблять борошно, технологія виробництва борошна, як із пшениці роблять борошно, виробництво борошна вищого гатунку

Доступний газ для виробників продуктів – кров у венах для всієї економіки України

За результатами торгів з продажу газу українського видобутку 256 виробників отримали 18,2 млн куб. м на виготовлення соціально значущих продуктів на січень-лютий 2021 року. До покупців дешевого газу потрапили: борошномели та хлібопекарі (саме вони вибрали повністю січневу квоту), виробники молока пастеризованого, яєць курячих, птиці (тушка куряча) та олії соняшникової. Порядок отримання газу затверджено постановою Кабінету Міністрів № 19 «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість». AgroPolit.com проаналізував процедуру отримання пільгового газу, а також чи достатньо цього обсягу газу, щоб стабілізувати роботу підприємств.

Хто з аграріїв отримав пільговий газ у січні-лютому?

Отже, 30 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1236, згідно з якою газовидобувні компанії зобов’язані реалізувати на біржі в межах 20 % газ, видобутий в Україні у період дії карантину, але не довше ніж до 1 травня 2022 року.

Паралельно Мінюст «підсвідомо» заклав основи для скандалу, який виник з січневим списком уже з нового року (тоді у ЗМІ активно тиражували, що до списку потрапили компанії з кримською, “ЛНРівською” та “ДНРівською” пропискою або підприємства великих агромагнатів). Як так вийшло? Річ у тому, що наприкінці грудня 2021 року Мін’юст сформував витяг всіх агрокомпаній – виробників соціально значущих товарів, які можуть претендувати на отримання пільгового газу. Їх заявляли методом автоматичного відбору, до списку потрапило 6587 компаній. Туди автоматом увійшли компанії з усіх регіонів України (в тому числі й з окупованих територій, однак зареєстровані в Україні). За процедурою, цей список мають просівати ще двічі: Департамент аграрного розвитку Мінагро відбирав уручну, хто фінально отримає газ, і далі передавав список комітету від Міненерго для фінальної верифікації списку. Тож всіх «окупантів» виключили по дорозі, але як у тому анекдоті: ложечки знайшлися – осад залишився.

Після підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку Мінагрополітики звернулося до Міністерства юстиції з проханням надати перелік суб’єктів господарювання, які, відповідно до Єдиного Державного реєстру, здійснюють виробництво соціальних товарів, згідно з постановою уряду. У наказі №25 Мінагрополітики від 21 січня 2022 року такий перелік озвучили.

Тож, у січні доступ до «голубого палива» отримали 108 підприємств-товаровиробників (перелік компаній за посиланням), а на лютий комітет із нагляду затвердив список з 256 компаній (список за посиланням).

На жаль, 2022 рік ми зустріли з різким подорожчанням енергоресурсів. Як наслідок, вітчизняні підприємства харчової промисловості зіткнулися з серйозними проблемами. Адже вартість блакитного палива – це значна частина собівартості виробництва харчових продуктів. Уряду було важливо забезпечити стабілізацію ціноутворення на соціально значущі товари: хліб, борошно, молоко, курячі яйця, птицю, олію… Уряд підтримав у критичний період надвисоких цін на енергоносії цілу низку галузей харчової промисловості, які виробляють для українців соціальні товари. На лютий усі їхні потреби закрито», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

З 1 по 5 лютого Міненерго прийматиме заявки на придбання природного газу власного видобутку на березень 2022 року

А тепер до отримувачів: перелік за січень і за лютий. Серед них є підприємства як великих агрокомпаній, так і маленьких. Можете з ним ознайомитися за посиланням. Цікаво, що серед засновників деяких компаній з переліку є і колишні нардепи. Наприклад, ТОВ «Агідель» – 11 тис. куб. м; ТОВ «Птахокомлекс «Губин» – 235 тис. куб. м, засновник компаній – нардеп VII та VIII скликань Сергій Мартиняк. Також у переліку є компанія депутата VIII скликання Михайла Добкіна – «Луцька аграрна компанія» – 450 тис. куб. м газу.

Як подати заявку на отримання газу у березні?

Згідно з алгоритмом для закупівлі газу на березень, щоб успішно подати заявку на придбання природного газу, слід виконати попередні умови включення до Переліку (звірити списки суб’єктів господарювання) і з 1 до 5 лютого подати заявки за цією формою про придбання газу на березень на електронну скриньку: [email protected].

Зверніть увагу! Заявка, додаток до неї та копія договору з трейдером подаються одним файлом у форматі PDF.

До 10 лютого відбудеться затвердження Списку суб’єктів господарювання, які подали заявки на купівлю газу власного видобутку на березень.

• Ознайомитись із рішенням Комітету з нагляду за біржовими торгами з продажу газу власного видобутку щодо переліку допущених суб’єктів до торгів.
• Повідомити постачальника газу щодо участі в торгах, які відбуваються до 22 числа поточного місяця.

Читати до теми: Державна підтримка АПК за 2019-2021 роки

Здешевлення газу – перший крок, другий – торговельні надбавки мереж.

Як прокоментувала ситуацію для AgroPolit.com директор «Всеукраїнського аграрного форуму» Марія Дідух, подання необхідної документації не викликало проблем.

Наскільки мені відомо, компанії, які подавали заявки, були включені до переліку організацій, що підпадають під умови реалізації газу власного виробництва. Це зняло напругу на ринку, але оцінок, чи достатньо виділяється газу, я поки що не чула. Що сьогодні можна констатувати однозначно – таке рішення зняло напругу на ринку і дало можливість не розкручувати далі питання цінової політики для споживачів. Однак фактичні результати програми ми зможемо оцінити хоча б за місяць після перших продажів, і проаналізувати реакцію на виробничих показниках компаній, як це допомогло стримувати зростання собівартості продукції», – заявила Марія Дідух.

Як повідомила Дідух, у ситуації зі зростанням цін на соціально значущі продукти не варто забувати про те, що остаточну вартість для споживача формує два фактори: собівартість виготовлення продукції та контроль за торговельною надбавкою у мережах.

Досить складно буде проаналізувати ціновий ефект для кінцевого споживача від програми дешевого газу для виробників, якщо не контролювати це питання в комплексі з торговельними надбавками у мережевих магазинах. Виробники не проводять особисті зустрічі з представниками ритейлу для обговорення цього питання (за винятком точкових випадків), тому на рівні асоціацій така комунікація ведеться через Мінагрополітики. Хоча варто зауважити, що після виходу цієї постанови Кабміну спільної зустрічі виробників та мереж не проводилося», – заявила Дідух.

Нагадаємо, що наразі в парламенті ініціюють розробку законопроєкту «Про торгівлю», який би усунув усі перекоси між виробниками та ритейлом. Більше про це у матеріалі «Закон про внутрішню торгівлю – шанс для українських виробників уникнути тиску з боку торговельних мереж».

Спецвипуск інфобука Агробізнес України

Видання присвячено ключовим подіям, які сформували аграрну галузь України за 30 років незалежності

Об’єми газу внутрішнього видобування для АПК і тепличники

Річний видобуток природного газу в Україні за 2021 рік сягнув 13,67 млрд куб. м, з яких 12,93 млрд куб. м було передано на потреби споживачів. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року зниження видобутку становить 3,97% або 0,56 млрд куб. м. Об’єм переданого газу зменшився на 3,84% або 0,52 млрд куб. м відповідно. При цьому заявлені аграріями газові апетити на здешевлене блакитне паливо суттєво менші.

На думку генерального директора організації «Українська аграрна асоціація» Павла Коваля, програма хоч і допоможе виробникам, але проблеми не вирішить.

За оцінками експертів, нашим виробникам у лютому потрібно близько 30 млн куб. м. Йдеться про перелік компаній з 4 галузей, які відповідно до Меморандуму потрапили у список. Мінагро заявляє про продаж майже 14 млн куб. м – це менше ніж половина від необхідного об’єму. До того ж виникають проблеми з боку постачальників газу, які ледь не саботують програму, та й велика розбіжність цін на газ існує: від 7 тис. грн і до 16 тис. грн за 1 тис. куб м. Звідки така розбіжність?» – запитує Коваль.

Щодо саботажу: «Полтавська газонафтова компанія», найбільшим акціонером якої є олігарх Ігор Коломойський, заперечила в Окружному адміністративному суді Києва постанову Кабінету Міністрів про зобов’язання приватних газовидобувників продавати 20% ресурсу на біржі за регульованими цінами. За позовом компанії відкрито провадження, підготовче засідання призначене на 25 лютого 2022 року.

За словами Коваля, сьогодні найбільші об’єми пільгового газу отримують підприємства, які випікають хліб, хоча їм також цього газу повністю не вистачає. Хоча, наприклад, молокопереробні підприємства отримують ще менше газу за хлібопеків, з тих об’ємів, які потрапляють на біржу. І хоча об’єми продажів газу бажають бути кращими, такий крок з боку держави все одно зробив корисну справу.

Як пояснив ситуацію Павло Коваль, варто пильно стежити за діями постачальників вітчизняного газу, бо вже сьогодні почали викривати схеми, завдяки яким, видобуваючи газ, українські компанії намагаються його перерозподілити через підконтрольні структури.

З точки зору бізнесу – це зрозуміло, адже ніхто не хоче втрачати прибутки, оскільки перекупивши цей відносно дешевий газ, його можна потім перепродати значно дорожче», – пояснює Коваль.

Також він зазначив, що на тлі й так не найвищих об’ємів газу, який продають виробникам через біржу за пільговими цінами, існують цілі напрямки вітчизняного АПК, що залишилися «за бортом», і це може призвести до колапсу низки галузей.

Наприклад, тепличні господарства не потрапили до переліку пільговиків. Я знаю декілька підприємств, які не збираються висівати культури до середини березня, адже з такими цінами на газ – це не має жодного сенсу. А ви уявіть, що закупалися вони з розрахунку посівної у січні-лютому. Там і насіння, міндобрива і пальне – це вже $10 млн збитків. Якщо вони зараз не вийдуть з конкурентною продукцією на ринок, то вже не зможуть перекрити збитки, які отримали», – заявив Коваль

Зважаючи на той факт, що в Україні існує понад 50 компаній, які займаються видобутком вітчизняного газу і продають його на внутрішньому ринку, не таке це вже й складне питання – навести лад у постачанні необхідних ресурсів. Адже сьогодні нам потрібно вийти на мінімальну кількість постачань газу на рівні 30 млн куб. м за доступною ціною, щоб не допустити краху в тих галузях, від яких залежить стабільність існування соціальної сфери України.

Зниження ставки ПДВ на соціальні продукти

Секретар аграрного комітету народний депутат («За Майбутнє») Іван Чайківський пропонує ще один інструмент у боротьбі із цінами на соціальні продукти – знизити до нуля ставку ПДВ на харчі. Такий метод у боротьбі з цінами уже освоює Польща.

27 січня 2022 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроєкт, який встановлює знижену і нульову ставку ПДВ на низку продуктів та послуг. Так, на харчі ставка зменшується із 5 до 0%, пальне – з 23 до 8%, добрива, засоби захисту рослин – з 8 до 0 %, на природній газ – 0%, енергію, електричну та теплову — 5% ПДВ. Закон діятиме з 1 лютого до 31 липня 2022 року, і аграрії в цей період сплачуватимуть 0% ПДВ з овочів, горіхів, зерна, насіння, продукції олійних культур, молочних продуктів, яєць, меду та харчових продуктів тваринного походження», — пояснює нардеп.

Навряд чи ми це можемо собі дозволити на пальному, а от для харчів — формула цілком робоча. Тим більше, продовжує Чайківський, що на розгляді у Європарламенту рішення міністрів фінансів країн – членів ЄС щодо оновлення тексту Директиви ЄС про ПДВ (нульова ставка на низку харчів). Якщо це приймуть — нам не уникнути повторення цього підходу.

«Ми маємо зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Хоча можна фінально зупинитися на позначці нуль, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини і її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.

Наше головне завдання – щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках… Уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Саме тому ми зі своїми колегами з політичної партії «За майбутнє» найближчим часом підготуємо і подамо до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником. Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», – підсумував він.

AgroPolit.com продовжить слідкувати за темою газу та інформуватиме вас.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Вирощування люцерни: на що варто звернути увагу

Про нові хвороби, технології редагування генів та підходи до покосів люцерни – з досвіду американських експертів Аграрного Дорадчого Центру БРІДЖЕС.

Люцерна є однією з основних кормових культур, яку вирощують в багатьох країнах світу. Процес вирощування цієї рослини чудово відомий фермерам, утім наука не стоїть на місці і постійно вдосконалюється, створюючи нові тенденції та відновлюючі старі. Саме питанням вирощування люцерни та майбутніх трендів було присвячено презентацію Річарда Ліпа, доктора агрономічних наук Університету Штату Мічіган (США), провідного експерта Аграрного Дорадчого Центру БРІДЖЕС, на Агрономічному Форумі BRIDGES 2021, який відбувся 26 лютого 2021 року в місті Киів.

Розглянемо 6 основних тенденцій у вирощуванні люцерни.

Тенденція 1: нові раси хвороб

Перш за все фермерам, що вирощують люцерну, необхідно звертати увагу на хвороби, що вражають цю культуру. Протягом останніх п’яти років з’явилися та розповсюдилися нові раси вже існуючих захворювань. Наприклад, кількість ураження антракнозом, однією з найпоширеніших хвороб люцерни, за останні кілька років значно зросла. Спостерігаємо характерні плями на рослині ми в теплі місяці року.

Ще одна дуже серйозна хвороба — Афаноміцетова коренева гниль. Вона вражає маленькі паростки люцерни, коли вони починають квітнути. Часто спалахи кореневої гнилі виникають на початкових стадіях росту рослини після того, як пройшли рясні дощі. Найбільше турбує те, що останнім часом стали з’являтися нові раси цієї гнилі, а існуючі сорти люцерни не можуть їм протистояти. Якщо ви хочете засівати поля люцерною, раджу використовувати нові сорти та гібриди, які стійкі до всіх трьох рас Афаноміцетової кореневої гнилі.

Тенденція 2: ГМО

Одна з основних тенденцій на ринку — це збільшення врожайності люцерни, яке можна досягти завдяки ГМО-сортам. Серед найновіших розробок — сорти з технологією Roundup Ready стійкі до гербіциду Roundup. Вам може здатися, що сіяти такі сорти немає сенсу, утім у загальному заліку ви отримаєте значно більший об’єм люцерни.

Ще одна нова розробка — сорт HarvXtra. Це генетично модифікована люцерна зі зниженим вмістом лігнину, кращою засвоюваністю та вищим врожаєм, у порівнянні з традиційними сортами. Як Roundup Ready, так і HarvXtra є генетично модифікованими.

Тенденція 3: редагування генів

Технології редагування генів є новими на ринку люцерни. Вони використовують методи, які не змінюють штучно гени, тому організми, створені таким чином не відносять до ГМО. За допомогою технологій CRISPR та TALEN вирізають з клітини ділянки ДНК, які відповідають за певні функції. Сорти, виведені таким чином, більше приваблюють країни, які не хочуть використовувати ГМО-культури.

Технологія CRISPR є дуже доступною та може використовуватися некомерційними організаціями та в університетах для досліджень. Утім, комерціалізувати результати дослідів буде важко, адже технологія захищена правом на інтелектуальну власність.

Інша ж система TALEN більш точна з погляду редагування генів та більш ефективна. Її успішно використали на сої для поліпшення її якості, а також на картоплі – вчені намагалися подовжити термін її зберігання. Нещодавно технологія TALEN була застосована на люцерні, щоб покращити перетравлюванність клітковини.

Наразі в США розробляється декілька сортів на основі цієї технології, які випробовують щодо їхньої врожайності, стійкості до шкідників тощо. Компанія S&W Seed займається розробкою цих сортів і вже в цьому, 2021 році, очікується їх обмежений вихід на ринок. Вони будуть доступні як для невеликих господарств, так і для випробувань у великих масштабах. TALEN має великий потенціал для розробки нових сортів люцерни, які будуть більш стійкими до хвороб та даватимуть більший врожай.

Тенденція 4: підхід до покосу

Інша тенденція, за якою варто слідкувати, це змінення підходу до покосу культури. Багато фермерів скошують люцерну на стадії бруньок. Збільшення ж інтервалів між покосами покращує стан культури та здоров’я рослин, зменшує стрес. Я рекомендую робити 3−4-й покіс тоді, коли близько 10% рослин вже квітнуть. Це зменшить випадання рослин взимку.

Щодо нових ГМО-сортів та сортів, створених шляхом редагування генів: ми хочемо, щоб їх покіс був відтермінований на 10 днів. Таким чином можна буде скористатися повним сезоном вегетації. Наразі він триває 28 днів. У результаті цього ми отримаємо більше цукрів у корені, що сприятиме кращій зимостійкості рослин люцерни та більшій масі при першому покосі наступного року.

Тенденція 5: силос замість люцерни

Ще одна тенденція, яку ми спостерігаємо в США, це заготівля більшої кількості кукурудзяного силосу, аніж люцерни. Думаю, така ж тенденція є і в Україні. На те є причини: кукурудзу збирають всього 1 раз, вона дає в результаті велику масу та є недорогим джерелом азоту. Але ми також знаємо, що через велику кількість кукурудзяного силосу в харчуванні худоби, в організмах тварин накопичується багато кислоти, що призводить до закислення рубця. Люцерна ж повільно віддає сполуки в рубці і не спричиняє небажаної кислотної реакції.

Тенденція 6: удобрення калієм та фосфором

На завершення хотів би звернути вашу увагу на такий важливий аспект у вирощуванні люцерни як удобрення калієм та фосфором. Люцерна дуже сильно реагує на вміст калію в грунтах, а з покосом люцерни виноситься велика його кількість.

Через те, що в люцерни не настільки добре розвинена коренева система, вона не може охоплювати великі обсяги грунту, щоб отримувати калій з нього. Саме тому, за результатами тестування грунтів, необхідно вносити правильну кількість добрив. Якщо рівні калію та фосфору на належному рівні, ви зможете досягти максимального врожаю люцерни.

Майже в кожній країні, в яку я приїжджав, я бачив на полях люцерни дефіцит мікроелементів. Саме тому я рекомендую вам скористатися таким інструментом як аналіз грунтів, щоб внести правильну кількість калію та фосфору. Слідкуйте за рослиною протягом сезону — зазвичай дефіцит ми бачимо на останніх покосах.

Також можна провести аналіз тканин рослини. Норма фосфору в тканинах — 2,5 мг/г (0,25%), а от для калію — 2−2,5%. Навіть 15 мг/г (1,5%) калію вже вважається дефіцитом. Якщо ви регулярно перевіряєте грунти та підживлюєте їх згідно з рекомендаціями, у вас не має бути проблем. Але, якщо ви внесли всі добрива, а рослини відреагували не так, як мали б, все ж варто провести аналіз тканин і перевірити скільки в них калію та фосфору.

В Америці добрива ми застосовуємо лише на поверхні та до оранки. Краще всього вносити добрива після першого покосу навесні. Це пов’язано з тим, що після замерзання та відтаювання грунту калій стає доступнішим для люцерни, тому його може бути занадто багато.

Обов’язковими також є азотні добрива: фермери в США зазвичай використовують 20 кг/га поля.

За матеріалами виступу Річарда Ліпа (штат Мічиган, США) на Агрономічному Форумі «BRIDGES»

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .