Ніякого целофану та уроки флористики у школі: ми дізнались про культуру квітів у Нідерландах

Які букети зараз “в тренді” та чому голандці кожного тижня купують квіти?

Відомі голландські флористи Пітер ван дер Слюс (котрий декорував квітами весілля голландських монархів у 2002 році) та Марк Франк (який має більше 20 років досвіду роботи з квітами) провели кілька майстер-класів з створення вишуканих квіткових композицій у Києві на виставці Flower Expo Ukraine. Оленка Мартинюк розпитала їх про тренди у флористиці та голландську культуру квітів.

Розкажіть, які зараз флористичні тренди у Голландії.

Марк: У Голландії зараз популярні багаторівневі квіткові композиції. Багато людей обирають просто одну лілію, одну стреліцію, одну троянду – кілька квіток, додають трохи листя — і все. Вони ставлять такий букет в прозорий контейнер та насолоджуються виглядом квітів. Також неймовірно сучасно виглядають антуріуми та хризантеми. У Голандії набирає популярності поєднання квітів пастельного кольору з тими, які мають персиковий відтінок.

У ваших букетах багато гілок – це зараз популярно у Голландії чи у всьому світі також?

Пітер: Так і є. Зараз весна, і ми із задоволенням використовуємо гілки фруктових дерев. Взимку ми використовуємо гілки, вкриті глітером чи снігом. З кінця березня і до жовтня всі гілки починають цвісти чи мати багато листків – про це потрібно пам’ятати. Якщо ми використовуємо гілку, яка згодом зацвіте, в букеті то це має додатковий wow-ефект.

Чим відрізняється стиль та вигляд букетів в Україні від голандських?

Марк: Квіти в Голандії не загортають в целофан. Його використовують лише для транспортування.

Як флористи бачать нові міста, де бувають?

Пітер: Я приїжджаю в Київ вже 10 років. Для нас важливо розуміти, як працюють ваші флористи, чим живе місто. Можна піти на великий ринок, де роблять ведмедиків з квітами та величезні корзини з квітами. Можна піти у вишуканий квітковий магазин.

Марк: Куди б я не приїхав, я завжди дивлюсь, як у цьому місті продають квіти, що вони продають і які букети роблять. Адже це наш бізнес. Однак це також може нас надихнути на деякі ідеї.

Чи звертаєте увагу на нові для вас квіти чи рослини в поїздках?

Пітер: Зазвичай у нас не буває вільного часу, щоб гуляти по місту, тому ми переважно бачимо рослини з вікна таксі.

Ви казали, що голландці кожного тижня купують квіти.

Марк: Так і є. Коли ми прибираємо в будинку, то потім купуємо квіти як подарунок самим собі. Варто згадати, що багато журналів ELLE по всьому світу часто пишуть про квіти. Вони можуть писати також про шпалери з малюнком у вигляді квітів, чи сукні з квітковими принтами. Адже якщо в вашому домі є щось з квітами, то це вмить робить будинок живим.

Пітер: Часто якщо люди бачать квіти в одязі в журналі, а поруч на фото букет, то хочуть, щоб у них в домівках було так само. Якщо ви бачите квіти в різних місцях, тоді це надихає вас мати їх вдома.

Марк: До речі, зараз все частіше поєднують квіти з рослинами у маленьких букетах, наприклад у ресторанах.

Можливо, в Голландії навіть є флористика в шкільній програмі?

Пітер: Іноді у нас бувають майстер-класи чи тренінги в школах, для того щоб зацікавити дітей флористикою. До речі, навіть у Голландії ми лобіюємо ідею того, щоб в гості йти з квітами, замість шоколаду та вина.

Як ви розвиваєте свій флористичний смак?

Пітер: Я виріс з квітами і на створення букетів мене може надихати безліч речей, включаючи журнали. У мене вже роки досвіду в флористиці, і я зрозумів, що я став візуалом. Наприклад, я можу йти по вулиці з друзями і звернути їхню увагу на те, на що вони навіть не подивились. Це і є натреноване око. Перед тим як робити букет, я вже знаю, яким він буде: я знаю, як себе будуть поводити квіти, тощо. Однак це вміння не приходить одразу – потрібні роки тренувань. Лише в останні кілька років я можу сказати, що повністю розумію, як все це працює.

«Нам здавалося, що квіти — це атрибут миру, однак люди продовжують купувати букети й підтримувати своїх». Інтерв’ю з засновницями флористичної крамниці «Квітер»

Втратити під час повномасштабної війни офіси й виробничі цехи, працівників, дім, але потім зібрати волю в кулак, щоби вже без жодних кошторисів і планів почати з чистого аркуша не тільки бізнес, а й життя в новому місті. Для нового номера ELLE Україна старша редакторка Світлана Кравченко поспілкувалася з українськими підприємцями, чий приклад доводить: здаватися — це не про нас. Сьогодні публікуємо розширену версію розмови з Ксенією Вербініною та Анною Кушнаренко, співвласницями харківської флористичної крамниці «Квітер».

Квітковий бізнес ми починали 13 років тому: спочатку у квартирі, потім в одній майстерні, іншій, аж доки не відкрили класичний магазин у центрі Харкова. Через пандемію коронавірусу і подорожчання оренди нам довелося переїхати трохи далі від центру. Звісно, локдаун вплинув на проведення майстер-класів та оформлення весіль, які масово скасовувалися. Але нам все одно гріх скаржитися на той період: попит на квіти тоді зріс, люди не могли вітати один одного при особистих зустрічах, тому більше замовляли доставлення. Ми також робили певні набори, щоб наші клієнти могли вдома самі зібрати букети. Сьогодні ми розуміємо, що то взагалі були не проблеми. У нас працювало п’ять людей, а також кур’єри, які розвозили містом онлайн замовлення, тож бізнес працював і розвивався. До повномасштабного вторгнення ми ніяк не готувалися. Лютий для більшості флористів — період активної підготовки до Дня святого Валентина та Міжнародного жіночого дня. 24 лютого 2022 року ми планували їхати на роботу й відправляти замовлення, яких назбиралося чимало. Звісно, ніхто нікуди так і не вийшов. За декілька днів усі наші працівники залишили місто та роз’їхалися хто куди. До кінця весни ми сподівалися, що від Харкова, як від Києва, відженуть ворога й ситуація покращиться. Багато хто і справді почав повертатися додому, але ми розуміли, що надто рано, адже місто дуже близько до кордону. Літо ми провели в роздумах над тим, що робити далі, і ближче до осені вирішили спробувати свої сили в Києві. Звісно, не в такому форматі, як це було в Харкові, тому що ми розглядали це як тимчасову історію. Тому нам потрібне було більш мобільне рішення, аніж оренда приміщення, ремонт і відкриття повноцінного квіткового магазину. Крім того, ми не були впевнені, що під час війни це актуально. Здавалося, що квіти — це атрибут мирного життя. Люди зазвичай купують квіти, коли в них закриті всі першочергові базові потреби, тільки тоді вони вже думають про естетику. Дуже класно, що нас до цього кроку підштовхували замовники. Хтось писав нам: «Мій чоловік замовляє квіти тільки у вас, я хочу, щоб на день народження мені подарували щось із минулого життя». Це надавало нам стимулу працювати далі, бо без роботи було важко не тільки фінансово…Ми відчували, що нам бракує якоїсь важливої частини життя. Адже до великої війни ми з дівчатами проводили разом дуже багато часу, «Квітер» був для нас значно більшим, аніж просто робота. І так склалося не тільки з колегами, а й з клієнтами. За багато років роботи та комунікації ми вже добре знали, коли у кого день народження, весілля, знакові й пам’ятні дати.

Спочатку у Києві нас впустили до своєї майстерні друзі. Ми там навіть провели благодійний захід, кошти з якого відправили на допомогу Харкову. Ми розуміли, що зараз бізнесам важко орендувати приміщення самостійно, а квіти можуть бути красивим сусідством. Зараз саме час для колаборацій. Після короткого періоду суборенди в кав’ярні на Подолі ми отримали затишний куточок у шоурумі Balcony, який виділили спеціально під нас. Сюди приходять за одягом, прикрасами, арахісовою пастою, тож у нас є чудова можливість розширити свою аудиторію.

На щастя, нам є куди повертатися в Харкові: наша майстерня вціліла, орендар тримає її для нас. Але, ясна річ, коли ти переїжджаєш в інше місто, ти обростаєш новими обов’язками та справами. Знаємо, що багато харків’ян повернулися додому, і ми дуже цьому радіємо. Не так давно в Харкові почало повертатися вуличне освітлення, що стало для містян добрим знаком того, що все буде добре, просто потрібен час. З нашої харківської майстерні ми забрали вази й ще якесь мінімальне обладнання. Там лишився великий стаціонарний холодильник (як кімната), в якому ми зберігали квіти. Тут ми намагалися обійтися найменшими витратами. Знали, що в Києві в нас є невелика аудиторія, адже раніше нас часто запитували, коли ми відкриємося в столиці. Але за цей час у Києві залишилося десь 10% таких людей, з Харкова майже всі наші клієнти виїхали, тож нам довелося починати в новому місці спочатку. Найтяжчим за цей рік стало усвідомлення, що все, що ти будував раніше і сприймав як звичне, зникло назавжди або знецінилося.

Сьогодні «Квітер» повертає нас до минулого життя. Нам не подобався стан вимушеного пошуку себе заново, в якому ми опинилися рік тому. Заняття улюбленою справою, навіть в іншому місті, рятує нас. Якщо у людини є така справа, її неодмінно потрібно підтримувати чи перезапускати навіть в умовах, які об’єктивно важко назвати сприятливими. Бо все одно нам всім потрібен здоровий глузд, всім потрібно підтримувати свій емоційний фон.

Колись у нас був розклад на місяць вперед, сьогодні ж це взагалі втратило сенс. Ми плануємо щось хіба на тиждень. Але цікаво, як ми можемо до всього підлаштовуватися. Ми бачимо, що люди й надалі купують квіти, ходять на майстер-класи, підтримують своїх. Життя попри все триває.

Дослідження квіткових споживчих практик

Як обирають квіти жінки і чоловіки? Чому традиція дарувати квіти не відходить у минуле? І чи радіють самі чоловіки, коли їм дарують букети? Найбільша мережа квіткових магазинів «Камелія» дізналась про вподобання клієнтів квіткових крамниць в деталях. Сприйняття квітів у жінок і чоловіків майже полярне. Жінками керують емоції, а чоловіками – прагматизм і виховання. Але ж існує багато спільного між тими, хто «з Марса і з Венери». Спогади дитинства, відчуття свята та створення близьких стосунків: поваги, довіри, ніжних почуттів.

«Бюро Маркетингових Технологій» опитало 340 респондентів у Києві методом особистого інтерв’ю face-to-face, пише Sostav.ua.

86 % опитаних не погодились з тим, що традиція дарувати квіти вже відходить у минуле. Найбільша частка таких респондентів у віковій групі 31-40 років — 91 %. Квіти — це емоція. В цьому ритуалі люди і дарують, і отримують емоції одночасно. Квіти українського виробництва частіше асоціюються зі свіжістю та широким асортиментом, а «імпортні квіти» — це, насамперед, голландські тюльпани.

Топ-5 квітів, які купують найчастіше: троянди 80%, еустоми, гортензії, тюльпани, альстромерії.

Як чоловіки, так і жінки, переважно, купують квіти для жінок: рідних, подруг, колег. Більшість клієнтів квіткових магазинів впевнені, що квіти – це жіночий подарунок. Інколи жінки дарують квіти чоловікам: на день народження, професійне свято або як прояв особистих почуттів. Але це сприймається трохи дивно і незвично. Навіть коли чоловік захоплюється квітами, він скоріше відчуває збентеження, але при цьому охоче приймає букет в якості подарунку.

Квіти – це більше, ніж просто привітання. З тим, що квіти — це про емоції, а не про гроші, погоджуються 73% респондентів. Онлайн-покупкам квітів українські споживачі, в більшості, не довіряють. Тому що немає можливості побачити свіжість і флористичне оформлення букету. 81% учасників дослідження вважають, що надійніше і приємніше купувати квіти офлайн. Головний інсайт з мотивації покупки: найсильніша емоція — це дарувати квіти просто так, побалувати, підняти настрій і зробити день близької людини не схожим на інші. Дарування квітів створює основу, щоб людина впустила вас в своє серце.