Зимня рибалка на щуку – перевірені методи, профессіональний підхід та корисні поради

Причин, по якій щука є одною з популярних рибин для ловлі зимою є декілька. З найосновніших виділяються її розміри, сила боротьби та цікаві методи її лову. Зловити трофейний екземпляр мріють початківці та професіональні рибалки. Попри те, що активність щуки найбільша осінню, зима є також сезоном активного кльову, тільки вже рибалки міняють снасті на зимні. Тому зима – це прекрасна можливість почати ловити на жерлицю та інші зимові снасті.

Ловля щуки зимою – снасті

Для початку слід вибрати снасть для ловлі. Це або може бути спінінг для ловлі щуки взимку, або спеціальне вудилище для ловлі на штучні приманки. Як правило це вертикальні зимові блешні. Ефективним методом є ловля на жерлицю. Завдяки ловлі на жерлицю можна добитись гарного результату, використовуючи живця.

Ловля щуки на жерлицю

Жерлиця – це так звана зимова платформа для ловлі, яка фіксується на заздалегідь підготовлену лунку і сповіщає рибалку про кльов з допомогою сигналізатора, яким є прапорець, зазвичай червоного або оранжевого кольору

Для ловлі щуки на жерлиці використовують зазвичай близько 10-ти снастей на людину. Жерлиці встановлюються по різним точкам водойми, після чого рибалка чекає кльову. Але ловля на жерлиці не така пасивна, як може здатися на перший погляд. Рибалка повинен переставляти жерлиці в разі тривалої відсутності кльову та шукати більш перспективні ділянки водойми, шукати активну щуку і робочу глибину. Якщо на якісь з жерлиць почала брати щука, інші жерлиці варто переставити щільніше до тих, які працюють. Взагалі ж, оптимально ставити жерлиці на відстані близько 10 метрів один від одного, розставляючи їх по бровці або від берега до глибини. Розташовуються жерлиці не прямою лінією, а як би трохи загортаючи в сторону — це дозволить добре переглядати кожну жерлицю, сівши біля першої. Якщо деякі жерлиці почали спрацьовувати, можна поставити кілька жерлиць ближче до них, скорочуючи відстань між снастями до 3-5 метрів.

З однієї точки часто виловлюється декілька щук, якщо вони не занадто великі. Великі щуки ніколи не підпустять до себе родича, тому, варто розуміти, що виловивши солідний екземпляр, навряд чи вдасться зловити на цій точці ще що-небудь. Але, як кажуть, святе місце порожнім не буває. Те місце, з якого була велика виловлена щука обов’язково займе інша плямиста хижачка, оскільки великий родич напевно займав дуже хороше місце, яке довго простоювати не буде. Запам’ятайте цю точку, вона може ще не раз піднести вам хороший улов.

Ловля щуки на жерлицю є досить цікавою в плані приманок. Найкращі можна виділити такі: карась, піскар, плотва, йорж, окунь, червонопірка та інші. Варто також розуміти, що навіть, якщо ви купили живця або зловили його на іншому водоймищі, то такий живець повинен перебувати на водоймі, на якому відбувається ловля щуки. Якщо ви станете ловити щуку на плотву, але в даному водоймищі плотви немає, то щука навряд чи стане брати на такого живця — це насторожить її, оскільки такої риби вона ніколи не бачила.

Зимня рибалка на щуку на зимову вудку

Для зимньої рибалки на щуку можна використовувати зимову вудку з жорстким кивком для того, щоб він відмінно відпрацьовував важку вагу штучної приманки або ж зимовий спінінг. Зимовий спінінг на щуку виглядає наче зменшена копія звичайного спінінга. Він також має пропускні кільця і може бути оснащений безінерційною котушкою, що дуже зручно при ловлі хижака взимку і частому переході між лунками. Але і з інерційною котушкою зимовий спінінг часто використовується.

Волосінь застосовується від 0,2 до 0,35 мм, оскільки товстіший варіант буде ламати гру приманки та насторожувати хижака, а більш тонка волосінь не витримає опору хоч і ослабленого взимку, але все ж дуже сильного хижака. Застосування повідця обов’язково, інакше щука легко переріже волосінь своїми гострими, як лезо, зубами. Повідці застосовуються сталеві або вольфрамові, а деякі рибалки застосовують в цих цілях флюорокарбонові повідці, що дуже добре позначається на кількості кльову. Флюорокарбон виглядає також як волосінь, тому практично не насторожує хижака. Для повідця потрібно брати флюорокарбон діаметром 0,55 мм — це оптимальний варіант, тому що щука не в змозі перерізати такий повідець, а якщо це і трапляється, то дуже рідко і щука повинна бути дуже солідного розміру.

При зимній рибалці на щуку на зимову вудку необхідно заздалегідь пробурити з десяток лунок, щоб по черзі ловити на кожній з них. Проробивши необхідну кількість лунок необхідно повернутися до першої і почати ловити з неї. Спробуйте різні проводки — активні, повільні, з високою і низькою амплітудою, з різним ступенем коливань. Спробуйте різні форми і колір приманок. Якщо протягом 10-15 хвилин кльову немає — переходьте до наступної лунки. Якщо в одній з лунок активізувався кльов, пробуйте продовжувати ловити в ній або поверніться на це ж місце пізніше. Запам’ятовуйте місця, де був кльов щуки, зазвичай вони залишаються робочими всю зиму. Для лову щуки на зимову вудку використовують в основному вертикальна блешня або балансири. І ті, і інші приманки можуть бути дуже ефективними, якщо вміти їх правильно подати щуці. Бажано на рибалці мати і блешні, і балансири, оскільки заздалегідь невідомо, яка приманка сьогодні буде більш привабливою для щуки.

Зимня рибалка на щуку на балансир

Однією з найбільш ефективних приманок для ловлі щуки взимку можна вважати балансир. Різноманітність форм, розмірів і кольорів дозволяє підібрати найбільш ефективну приманку для будь-яких умов. А досвідчені рибалки вже давно визначили саме балансири на щуку найкращими. Оптимальний розмір балансира на щуку — 7-9 см. Це золота середина, яка дозволить досягти оптимальної кількості покльовок щуки та її розміру. До того ж, балансири такого розміру окунь буде атакувати рідко, а якщо і буде, то солідних розмірів. Але, якщо щука ловиться на малій річці, де вона не досягає великих розмірів, то оптимальним буде балансир розміром 5-6 см. Колір балансира слід підбирати виходячи з умов лову і настрою щуки. Так, при лові на великій глибині або в каламутній воді, коли видимість гірше, дуже хороший результат показують балансири кислотних кольорів. У прозорій воді, навпаки, щуку швидше за все більше приверне балансир натурального кольору, тобто з фарбуванням під справжню рибку.

Одні балансири працюють по щуці краще, інші гірше. Серед великого розмаїття подібних принад дуже складно вибрати справді найкращу. Але, є виробники, у яких практично кожна модель виходить дуже уловистим шедевром. Так що, якщо боїтеся помилитися з вибором перших балансирів, не пошкодуйте грошей на приманки таких виробників як: Rapala, Nils Master, Lucky John. Інші виробники також виробляють хороші приманки, але по «працюючим» моделям з перерахованими фірмами мало хто зрівняється. Пробуйте починати з цих, а далі, з набуттям досвіду зможете створювати свою колекцію уловистих балансирів на щуку найрізноманітніших форм, кольорів і виробників.

Більш детально щодо ловлі щуки на балансир ви можете ознайомитись в цій статті.

Ловля щуки взимку на блешню

Ще однією принадою для зимньої рибалки на щуки є блешня. Великий плюс блешні в її доступній вартості, яка зазвичай на порядок нижче ціни балансира. ле, тим не менш, ефективність від зимових блешень в умілих руках нічим не гірше балансира. Якісні блешні, надійні трійники та відточена гра приманкою стануть запорукою вашого успіху. Перед тим як відправитися на рибалку, вивчіть гру наявних блешень у ванній або хоча б у відрі. Подивіться як вона відхиляється в сторону, скільки часу їй необхідно щоб зупинитися після ривка пензлем. Не забувайте, що основа гри приманкою це пауза. Щука атакує блешню саме під час пауз у грі, так що експериментуйте і з тривалістю пауз. Чим активніше щука, тим паузи коротше і навпаки, чим щука пасивна, тим довше паузи в грі приманкою.

Де шукати щуку взимку

Дуже і дуже важливо навчитися визначати перспективні місця для зимньої рибалки на щуку. Велике значення в цій справі відіграє період лову. Так, по першому льоду, в грудні, щука часто залишається на тих же місцях, де була до покриття водойми льодом. А це можуть бути ділянки у прибережній рослинності, поблизу обривистих берегів і на інших ділянках з місцями для укриттів на невеликій глибині. Такі ж місця щука вибирає і по останньому льоду. Коли період першого льоду добігає кінця і починає плавно переходити в період глухої зими, щука починає зміщуватися глибше, опускатися в зимувальні ями, туди, куди вирушила і вся мирна риба. Хоча велика щука, якій можна вважати особин більше 4-5 кг, за великим рахунком від цих ям далеко не відходить ніколи. Взагалі ж, при виборі місця для лову щуки взимку, ви повинні підбирати такі місця:

• перепади глибин, підводні сходинки;
• зарості рослинності;
• коряжники, затоплені кущі або дерева;
• всілякі підводні і надводні споруди (мости, греблі і т.п.);
• на річках щука часто стоїть в затоках, біля крутих берегів, в місцях вигинів русла, в місцях впадання річок і струмків, на середині бровок.

Взимку поведінку щуки часто обумовлюється погодою. Так, наприклад, при підвищенні атмосферного тиску, щука намагається дотримуватися більш глибоких місць, а при зниженні – віддає перевагу більш мілководним ділянкам. Зловити щуку в глуху зиму найбільше шансів в таких місцях водойми, де є додаткове джерело кисню, якого в такі періоди так не вистачає хижакові. Чим менше щука відчуває нестачу кисню, тим активніше вона буде. А найвищий вміст кисню в воді взимку буде в таких місцях:

• на кордоні спокійної течії зі швидкою;
• в місцях впадання струмків і річок;
• в місцях, де з дна б’ють джерела.

По останньому льоду, коли вже починають танути льоди і снігу, щука починає підходити ближче до берега і може займати ділянки досить мілководні. В цей час сюди ж спрямовується і основна їжа щуки – біла риба і торішній молодняк, який до цього періоду вже є однорічним і якраз досяг приємних для хижака розмірів. Зараз щука може харчуватися дуже активно, а значить і реагувати на приманки вона буде добре.

Кращий час для зимньої рибалки на щуку

Щука ловиться протягом всієї зими, починаючи з самого початку утворення льоду і до останньої пори його зникнення. Але, звичайно ж, найбільш активною щука буде саме по першому і останньому льоду. У період глухої зими будуть дні, коли щука хоч і мляво, але брати буде, а будуть і такі, коли клювання будуть відсутні геть. А ось якщо в середині зими раптом трапляється відлига, то у рибалок є відмінна можливість потрапити на дуже результативну ловлю щуки з льоду. Відлига завжди тягне за собою активний кльов зубастого хижака. Також, при поході на риболовлю, необхідно звертати увагу на погоду. Так, наприклад, щука набагато активніше поводиться в похмурі дні, особливо якщо на водоймі присутній штиль. А в ясні дні при вітряній погоді її клювання нестабільне або зовсім відсутнє.

Одним з найважливіших погодних факторів, які можуть визначити результат риболовлі, є атмосферний тиск. Стабільний тиск сприятливий для будь-якої риби, коли тиск тримається на одному рівні протягом хоча б 3-ох днів, риба відчуває себе дуже комфортно, а значить, немає ніяких причин до поганого кльову. Для хижака також позитивним буде плавне підвищення тиску, коли протягом декількох днів атмосферний тиск росте на 1-2 пункти. Різкий стрибок тиску в будь-яку сторону буде негативно відбиватися на клюванні щуки. Також, хорошим індикатором активності щуки часто є активність білої риби. Якщо мирна риба проявляє хорошу активність, значить хижак в ці дні не надто активний. І навпаки, якщо біла риба відмовляється клювати, значить ймовірність гарної активності хижака зростає. За часом доби щука може активно ловитися весь світловий день, починаючи зі світанку і закінчуючи годуватися на заході. Причому, пік активності може припасти на будь-який час, в тому числі і на обідній. У зимовий час вона може проявляти активність рівномірно протягом усього дня. Тому кльов щуки в обід взимку досить звичайне явище, адже це найтепліша пора світлового дня. Вночі клювання щуки припиняється. Зимня рибалка на щуку – це ціла наука, всі нюанси якої складно укласти в одну статтю. Але ми постарались розкрити вам основні поняття, які безумовно допоможуть у зимовій ловлі хижака. Якщо залишилися якісь питання або доповнення, залишайте їх у коментарях до цієї статті.

Як ловити щуку на жерлиці взимку

Зимова ловля щуки на жерлицу – це цікавий, і навіть азартний і результативний вид риболовлі при гарному клюванні. Крім фізичної витривалості самого любителя підлідного лову, вона тримається на трьох «китах».

Зимова ловля щуки на жерлицю – це цікавий, і навіть азартний і результативний вид риболовлі при гарному клюванні. Крім фізичної витривалості самого любителя підлідного лову, вона тримається на трьох «китах».

Щоб стати володарем хоча б одного примірника цієї хижачки, потрібно знати:

• коли і де конкретно її ловлять;
• що собою являє знаряддя лову – жерлица, як на нього ловити і на що воно здатне;
• як витягнути підводний трофей з лунки, якщо пощастило з поклевкой.

Коли ловити щуку взимку

Груднева щуча рибалка вважається однією з найвдаліших і в той же час відрізняється непостійністю клювання, залежить від погодних умов. В цей час дні, коли щука клює на всі різновиди приманок, що доставляються до місця лову з використанням самих різних снастей, часто змінюються періодами повної відсутності активності хижака.

У січні активність хижака знижується і рибу доводиться шукати, перекидаючи снасті в нові лунки з інтервалом близько години. Така тактика лову іноді приносить успіх, який, як правило, приходить до найбільш терплячим і вмілим рибалкам.

У лютому, готуючись до весняного нересту, частина щук починає інтенсивно харчуватися і клювання хижака ставати більш активним. Саме на цей місяць припадає найбільша кількість виловів великих екземплярів риби.

На початку зими водойми тільки-тільки затягуються першим льодком (не менше 5 см для безпечного пересування по ньому пішки – в середній смузі країни для цього десятиградусний мороз необхідно простояти хоча б дня три), але ще немає снігових заметів по пояс.

Настав благодатний період лову щуки на жерлиці взимку, хоча трапляється, що вона не клює, якщо погода нестійка, атмосферний тиск «скаче», а напрямок і сила вітру мінливі. Підводна хижачка досить активна протягом усього грудня. Проте, з Нового Року поступово стає складніше «умовити» її клюнути. Якщо ж морози невеликі, погода сіра, снігопади короткочасні, вітер не східний або стоїть безвітря – надія на клювання зростає. Можна розставляти жерлиці і в ясні дні. Правда, клювання буде занадто слабкий. Трапляється, що прожора бере наживку протягом всієї зими.

У добі 24 години, світловий день – короткий. На полювання за щукою краще виходити затемна, бо до світанку потрібно встигнути насверліл лунок і розставити знаряддя лову. На місці майбутньої риболовлі бажано побувати заздалегідь, щоб не потрапити в халепу. Тим більше, що лід ще відносно тонкий.

Де ловити щуку зимою

Зимовий лов щуки на жерлицу зазвичай починають в дрібних водоймах, на яких швидше інших намерзає міцний лід. Це річкові заплави, загати, ставки й озерця, затоки водосховищ. При їх передзимовому огляді досвідчені рибалки знайомляться з рельєфом берега і дна водойми, межами водних рослин, місцями впадання річок і струмків, ступенем заболоченості прибережного грунту (якщо така є). Все це стане в нагоді, коли прийде час риболовлі, і підвищить шанси на успіх.

Щука зазвичай тримається у заростей очерету або очерету, в закоряженних місцях або впали у воду дерев. Зголоднілий хижак часто припливає «в гості» до білої риби, вже скупчилася за зимівлю в підводних ямах і знаходиться в напівсонному стані. На практиці взимку часто буває, що більшість розставлених жерлиц стоять даремно, а та, яка розташована на щучому маршруті, спокушає хижачку, та не в однині.

Ще одна тонкість. Через два-три тижні після початку зими активність (у порівнянні з літньою) всієї риби падає в тій чи іншій мірі. Тому є сенс спробувати щастя на водоймах з проточною водою. У них щуку шукають в місцях, де перепадають глибини, на виходах з ям і якщо в цілому донний рельєф мінливий і аномальний.

Жерлиця – оригінальне знаряддя лову щуки взимку

Жерлица для зимової ловлі, як і більшість інших вудок, забезпечується

У чому ж її оригінальність? У неї відсутня звична всім рибалкам вудилище, нехай навіть короткий.

Підстава. Їм служить дерев’яна або пластмасова (краще остання – вона легше при тій же площі і менше намерзає лід і сніг) кругла опорна майданчик, цілком закриває лунку. Він може також бути у вигляді триноги або стійки з ніжками з дюралю.

Котушка. На підставу жорстко кріпиться котушка (для зручності можна зробити знімною). Котушки досить найпростішої (вудлища-то немає) і дешевою. Вона споряджається волосінню діаметром від 0,3 до 0,4 мм і в довжину до 30 м.

Оснащення. Жерлица оснащується грузилом (20-40 г) і гачком (трійником) з металевим або кевраловим в м’якій оплетке повідцем, або флюорокарбоновую волосінню в ролі повідця.

Сигналізатор клювання – плоска, вузька і пружна металева пластинка. На кінці кріпиться яскравий непромокальний прапорець, помітний з великої відстані.

Спорядження і установка жерлиці для лову на живця

Ловля хижачки ведеться взимку одночасно на 10-15 жерлиц, лунки робляться до установки пристроїв, причому не відразу все, а по черзі, щоб уникнути їх передчасного замерзання. Частина жерлиц встановлюють на мілководді, частина – близько водоростей, частина – на глибині. Знаходяться вони на відстані 10-30 метрів один від одного.

На жерлиці насаджують живих рибок, проколюючи гачком тільце під спинним поплавком – рибка на деякий час залишається живою і не плавати вгору черевцем (жало гачка приховувати необов’язково). У ролі живця годиться будь-яка дрібниця (йоржі, плотва, окунькі), спіймана, бажано, тут же. Значить, крім жерлиц з собою на риболовлю потрібно брати і звичайну зимову вудку з блешнею або блешнею. Перед постановкою жерлиц доведеться позайматися ловом насадки. Дрібниця взимку клює скрізь або майже скрізь, якщо тільки просвердлити лунку на березі (буває і таке!) І дозволяє погода.

Способи закріплення живця при зимової ловлі щуки на жерлицю

Живець – найбільш уловиста приманка на зимовій щучої риболовлі. Існує кілька способів закріплення цієї приманки на гачку. Один з них закріплення живця за зяброву кришку.

Щоб закріпити рибку, що служить приманкою, за зяброву кришку, необхідно відчепити від повідця гачок, потім протягнути поводок під зябра і вивести його кінець через рот живця, після чого знову закріпити на повідку гачок.

При цьому способі кріплення живця використовують одинарні та подвійні гачки. Гачок з трьома жалами утруднює дихання рибки і вона швидко гине, втрачаючи привабливість для щуки.

Жерлицу з закріпленим за зяброву щілину живцем часто залишають на ніч. Щука заковтує здобич з голови. Проковтнувши живця з гачком в його передній частині, хижак міцно сяде на гачок і не зможе звільнитися від нього.

Важливу роль в риболовлі на жерлиці грає довжина повідка – при повному ковтанні живця щука може заковтнути і короткий поводок, перекусивши наступну за ним волосінь. У денний час і в такій ситуації є шанс зловити щуку, не давши їй зашкодити волосінь. Вночі ж хижак матиме набагато більше часу і можливостей для звільнення від снасті.

Закріплення живця під плавник

При цьому способі закріплення приманки гачок протягують під шкіру верхнього плавника, не зачіпаючи хребет рибки, щоб зберегти її рухливість. Закріплений так живець менше чіпляється за підводні рослини. Використання цього способу кріплення живця призводить до хорошого результату при лові в стоячій або малорухомої воді.

Більшість рибалок віддають перевагу живцеві, закріпленому під плавник. Приєднаний таким чином живець більш природний і привабливий
Крім того, при використанні цього виду кріплення приманки підсічку клюнули щуки можна робити негайно після клювання. Ловля щуки на жерлиці взимку.

Існують і інші варіанти закріплення приманки, наприклад, закріплення живця за допомогою нитки, обв’язаною навколо рибки, або кріплення малька за ніздрі, але два перерахованих способу набули найбільшого поширення при зимової ловлі щуки.

Установка жерлиці

1. Споряджену рибкою оснащення жерлиці опускаємо в лунку і занурюємо до торкання важком дна;
2. Змотуємо жилку на кілька оборотів для підняття оснастки над дном на 10-20 см.
3. Фіксуємо котушку в положенні, коли пластина сигналізатора клювання напружиться (зігнеться), але не до межі.
4. Примітка: якщо підставою жерлиці служить тринога, або ніжки, воно встановлюється над лункою, а біля неї. В такому випадку лунка присипається снігом від яскравого сонячного світла.

Клювання і виведення щуки

Підводний хижак вистачає жертву зазвичай поперек, що не ковтаючи її відразу, і відходить в сторону. Котушка жерлиці починає крутитися, відпускаючи лісочку, платівка розпрямляється, прапорець піднімається. Потім, якщо підсічку не встигли зробити (багато жерлиц – багато справ), щука попливе геть, захопивши з собою живця, або станеться самоподсечку – волосінь натягнеться і знову зігне сигналізатор, тепер уже до упору (поки хороший трофей НЕ обірве її). До речі, відразу підсікати рибу не рекомендується. Слід почекати, поки зубаста не захопили живця більш надійно.

Підсікли, попалася? Стравити трохи волосінь, щоб послабити натяг, тепер обережно, без ривків, підтягуйте видобуток до лунки. Щука з лунки витягується багориком (все-таки зима на дворі, вірніше, на озері). А вже якщо обірветься, випийте з горя 100 г «корвалолу» .

Ловля щуки на жерлиці зимою – правильна приманка, місце та тактика

Ловля щуки взимку з використанням жерлиць є ефективним методом, який можна застосовувати як на початку, так і наприкінці зимового періоду. В останні місяці зими щука стає особливо активною. Після тривалого зимового спокою вода поступово “оживає” завдяки новим порціям свіжого повітря, які надходять у водойми з струмків, що прокидаються. Це активізує всю рибу, включаючи щуку, яка готується до нересту. Необхідно пам’ятати, що щука починає нереститися ще під льодом. Тому перші ознаки відступу холодів стають надійним сигналом майбутнього переднерестового клювання.

У цій статті ми розглянемо найбільш ефективні снасті для лову щуки на жерлиці та поділимося порадами щодо вибору водойми та місця для риболовлі взимку.

Вибір водойми та місця для риболовлі на щуку взимку

Найбільш перспективними для лову щуки наприкінці зими є озера, затоки, протоки річок та водосховища. Присутність коряжника, уступів і нерівностей дна в місці лову зазвичай сприятливо позначається на результативності риболовлі. Крім того, бажано вибирати водоймище, де можна легко наловити дрібних рибок-живців протягом невеликого часового інтервалу.

Можливо ловити щуку на жерлиці у будь-якій частині водойми. Деякі рибалки віддають перевагу мілководному лову і встановлюють жерлиці на глибинах до 2 метрів, а іноді навіть на глибині всього 30 сантиметрів. Інші віддають перевагу ямам глибиною від 7 до 12 метрів, а треті ставлять свої жерлиці на різних глибинах, створюючи своєрідні “поверхи” від мілководдя до глибини.

Якщо ви ловите на малознайомій водоймі, рекомендується використовувати останній варіант установки жерлиць. Зазвичай вважається, що з наближенням весни щука воліє полювати на невеликих глибинах поблизу усть, стариць, струмків і приток, а також недалеко від прибережних країн. Цей підхід загалом вірний, проте не кожна водойма має притоки, і не кожен рибалка буде бажати пробиратися до краю льоду для установки жерлиць.

Жерлиця та оснащення

У зимовій ловлі щуки на жерлиці використовується монофільна волосінь, а застосування плетених шнурів не рекомендується. Загальна довжина волосіні може досягати 20-25 метрів при ловлі на глибинах і 5-7 метрів при ловлі на мілководді з коряжником. Оптимальною довжиною волосіні для стандартних умов вважається близько п’ятнадцяти метрів. Як грузило для жерлиці використовується оливка з отвором. Зазвичай застосовуються грузила вагою від 8 до 25 грамів, при цьому стандартною вагою вважається 15 грамів. Купити жерлиці і все оснащення для них можливо в будь-якому риболовному магазині.

Жерлиця обов’язково оснащується повідцем, який може бути виготовлений із сталі, подвійної волосіні або флюорокарбонового матеріалу. Найбільш надійним та зручним варіантом є використання спеціального повідкового матеріалу, який зазвичай продається у розмотуванні завдовжки п’ять метрів. В якості альтернативи такому матеріалу можна використовувати відрізок сталевого дроту діаметром 0,2 мм або більш тонких матеріалів діаметром 0,12-0,15 мм, звитих в одну.

Повідець з м’яких матеріалів прив’язується прямо до вертлюжка, а сталевий повідець можна закріпити через застібку.

Техніка лову

Після прибуття на водойму та вибору ділянки для лову бажано якнайшвидше встановити жерлиці, щоб зловити перший час ранкового клювання. Однак це можливо тільки для рибалок, у яких є живець, привезений із собою. Використання живця, спійманого в інших водоймищах, вкрай небажане, оскільки він може містити інфекції або бактерії, які не характерні для даної водойми і можуть порушити її біологічну рівновагу.

Кількість встановлених жерлиць має становити близько 10 штук. Це дозволить охопити досить велику ділянку водойми та виявити найбільш результативні місця. Якщо за пару годин немає клювання, жерлицю слід переставити в іншу лунку. Протягом дня рекомендується кілька разів, а краще щогодини обходити жерлиці, прочищати намерзлий лід у лунці і перевіряти живця. Перше клювання варто особливо проаналізувати, визначити глибину, на якій вона сталася, відстань від берега, а також вид живця та інші деталі.

Деякі тонкощі лову щуки на жерлиці

Волосінь, що йде від жерлиці в лунку, не повинна прилягати до краю льоду, щоб уникнути її примерзання до стінки лунки. Живця слід розташовувати на відстані приблизно 40-50 сантиметрів від дна.

Фази “сніданку” щуки добре відомі кожному рибалці: захоплення живця впоперек тіла, рух у бік укриття, розгортання головою вперед і, нарешті, заковтування живця. Залежно від активності щуки ці фази можуть чергуватись з паузами різної тривалості, іноді процес заковтування може зайняти до половини години. Зазвичай рекомендується чекати останньої фази “сніданку” та руху щуки у воді. Однак на практиці в половині випадків цей момент не настає, тому що щука може виплюнути живця або зірвати його, зачепившись за гачок.

Найрезультативніші підсічки відбуваються під час руху щуки, коли волосінь розмотується, а не в момент спокою. Не рекомендується робити підсікання відразу ж після клювання, оскільки це може призвести до промахів. Найбільш непродуктивні клювання трапляються, коли щука не може висмикнути примерзлу волосінь. У такій ситуації щука зазвичай одразу ж кидає живця.