Що таке хвороба Лайма або бореліоз. Симптоми, діагностика, лікування

Хвороба Лайма або бореліоз – це інфекційне захворювання, спричинене бактеріями роду Borrelia, що передаються людині з укусом зараженого кліща. В Україні приблизно кожен третій кліщ є переносним бореліозу. Захворювання характеризується переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця, нерідко приймає хронічний, рецидивний перебіг.

Інфікування виникає у разі присутності кліща в шкірі щонайменше 24 години. Отже, чим менше кліщ був на людині то менша ймовірність зараження. Від хворої людини до здорової збудники цього захворювання не передаються.

Щороку близько 20 000 людей звертається з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я. У Львівській області від початку 2021 року 40 людей звернулися до лікарні через укуси кліщів, з них в 11-ти виявили хворобу Лайма, проти 18-ти за аналогічний період минулого року.

Які прояви хвороби Лайма?

Симптоми хвороби Лайма можуть варіюватись у різних людей.

Ось деякі найпоширеніші з них:

• плоска кругла висипка, схожа на червоний овал чи круг в будь-якому місці вашого тіла
• лихоманка
• головний біль
• втома
• біль у м’язах та суглобах
• набряклі лімфатичні вузли

Інші більш специфічні прояви включають:

• порушення сну
• труднощі з концентрацією уваги
• параліч лицевого нерва
• заніміння та поколювання в руках і ногах
• менінгіт
• запалення міокарду
• ураження клапанів серця

Яка діагностика бореліозу?

Діагностика хвороби Лайма починається з огляду вашої історії хвороби, що включає пошук повідомлень про укуси кліщів або проживання в ендемічній зоні.

Аналізи крові є найбільш інформативні через кілька тижнів після зараження, коли вже присутні антитіла. Ваш лікар може рекомендувати такі тести:

Імуноферментний аналіз (ІФА) використовується для виявлення антитіл проти B. burgdorferi.

Вестерн-блот використовується для підтвердження позитивного тесту ІФА. Він перевіряє наявність антитіл до специфічних білків B. burgdorferi.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) використовується для оцінки людей із стійким артритом Лайма або симптомами ураження нервової системи. Проводиться на суглобовій рідині або лікворі.

Яке лікуваня бореліозу?

Якщо лікар підтвердить у вас діагноз бореліозу, то вам буде призначено курс антибіотиків. Це може зайняти від 10 до 28 днів. Важливо закінчити курс, навіть якщо ви починаєте почувати себе краще.

Люди, які отримували відповідні антибіотики на ранніх стадіях хвороби Лайма, як правило, швидко і повністю одужують. Рання діагностика та належне лікування можуть допомогти запобігти виникненню пост-лікувального синдрому.

Що таке пост-лікувальний синдром?

Якщо після лікування антибіотиками ви продовжуєте відчувати симптоми – це називається пост-лікувальним синдромом.

Він може включати такі симптоми:

• втома
• порушення сну
• біль у м’язах
• біль або набряк у великих суглобах, а саме колінних, плечових або ліктьових
• труднощі з концентрацією уваги та проблеми з короткочасною пам’яттю
• проблеми з мовленням

Лікування головним чином спрямоване на полегшення болю та дискомфорту. Більшість людей одужують, але це може зайняти місяці чи роки.

Зверніться до свого лікаря, якщо ваші симптоми не зникають або повернулися після лікування антибіотиками.

Яка профілактика хвороби Лайма?

Оберігайтесь. Перебуваючи в лісистих або трав’янистих місцях, вдягайте довгі штани, заправлені в шкарпетки, сорочку з довгими рукавами, шапку та рукавички. Намагайтеся триматися стежок і уникайте прогулянок через високу траву.

Використовуйте репеленти. Наносьте на шкіру засіб від комах з концентрацією ДЕТА (N,N-діетил-мета-толуамід) не менше 10%. Майте на увазі, що хімічні репеленти можуть бути токсичними, тому уважно дотримуйтесь інструкцій.

Будьте пильними. Ретельно обстежте себе, своїх дітей та домашніх тварин на наявність кліщів. Будьте особливо пильними, проводячи час у лісистих або трав’янистих місцях.

Видаліть кліща якомога швидше пінцетом. Прикладіть пінцет біля голови або рота кліща і обережно потягніть. Переконайтесь, що всі частини були видалені. Промийте місце укусу антисептиком або водою з милом.

Бореліоз: специфічна діагностика і тактика при псевдонегативних результатах аналізів

У рамках ІІІ Міжнародної конференції «Досягнення в неврології» (Advances in neurology), яка відбулася 11–13 квітня 2019 р., було детально розглянуте питання хвороби Лайма в аспекті специфічного, детального та достовірного дослідження стану гуморального і клітинного імунітету в умовах інфікування бореліями з метою підтверд­ження клінічного діагнозу та спрямування пацієнта на шлях обґрунтованого ефективного лікування.

Хвороба Лайма: передові дані дослідження стану гуморальної та клітинної відповіді

Дмитро Мальцев, лікар-імунолог вищої категорії, кандидат медичних наук, заступник директора Інституту імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, присвятив доповідь вирішенню питання специфічної діагностики бореліозу, алгоритму лікаря при отриманні псевдонегативного результату серологічного аналізу та надав стислу інформацію щодо лікування пацієнта, залежно від клінічної форми бореліозної інфекції.

Хвороба Лайма — природно-вогнищеве, трансмісивне, інфекційне, полісистемне захворювання, що відрізняється широким поліморфізмом клінічних проявів. Незважаючи на здатність борелій викликати будь-яку клінічну форму хвороби Лайма, існує така асоціація:

1. Borrelia burgdorferi + суглобові ураження.
2. Borrelia garinii + ураження нервової системи.
3. Borrelia afzelii + ураження шкіри.

За словами Д. Мальцева, у Євразії трансмісія борелій відбувається за участю собачого (Ixodes ricinus) і тайгового кліща (Ixodes persulcatus), у Сполучених Штатах Америки — чорноногого (Ixodes scapularis).

До форм хронічного нейробореліоза відносять:

• прогресуючий енцефаломієліт;
• церебральний васкуліт;
• енцефалопатію;
• полірадикулоневропатію;
• полінейропатію;
• хронічний лімфоцитарний менінгіт;
• краніальний поліневрит;
• цервікальний радикулоневрит.

Детально були представлені сучасні можливості діагностики бореліозу, до яких Д. Мальцев відносить:

1. Мікробіологічний/культуральний метод (не використовується).

2. Полімеразну ланцюгову реакцію ліквору (малоінформативий метод у зв’язку з недостатньою валідизацією, адже позитивний результат спостерігається у 50% пацієнтів і лише протягом 1 міс).

3. Серологічні/імунологічні методи (основні):

I. Вестерн-блот дозволяє визначити синтез IgG та М до різних антигенів борелій та верифікувати інфікування. Однак цей метод не надає інформації про локалізацію збудника в конкретній системі організму.

II. Титр інтратекально синтезованих антитіл визначають з метою підтвердження персистенції борелій у центральній нер­вовій системі. За словами Д. Мальцева, доведено, що співвідношення титру сироваткових та лікворних IgG є інформативнішим порівняно з IgМ та дозволяє уникнути псевдонегативних результатів, ризик яких зростає в умовах первинного (наприклад загальноваріабельного чи дефіциту синтезу IgG) або вторинного (наприклад гіпогамаглобулінемії при застосуванні ритуксимабу) імунодефіциту.

III. Тест секреції гамма-інтерферону лімфоцитами у присутності антигену (квантифероновий тест) слід проводити при підозрі на отримання псевдонегативного результату, оскільки цей тест є більш релевантним у діагностиці нестерильного клітинного імунітету до збудника бореліозу. Іншою метою проведення квантиферонового тесту є контроль ерадикації борелії, що дозволяє абсолютно точно визначити час припинення вироб­лення гамма-інтерферону у відповідь на персистенцію борелії в організмі.

IV. Концентрація лікворного CXC хемокіну 13 (C-X-C motif chemokine ligand 13 — CXCL13), що також відомий як В-лімфоцитарний хемоаттрактант (B lymphocyte chemoattractant — BLC) та хемокін 1, який залучає В-клітини (B cell-attracting chemokine 1 — BCA-1), є показником запальної реакції в організмі, але у дослідженнях, за словами оратора, у 2018 р. на підставі метааналізу доведено, що саме при бореліозі його кількість суттєво і у 100% випадків підвищується, у той час як при інших інфекційних патологіях підвищення концентрації трапляється не завжди. Тож цей показник може бути додатковим при підтвердженні наявності бореліозу.

V. Тест трансформації лімфоцитів (lymphocyte transformation test — LTT) з бореліозним діагностикумом, як і квантифероновий тест, оцінює клітинний імунітет і дозволяє визначити успішність терапії.

VI. Кількість натуральних кілерів (CD57 + NK-клітин) у крові знижується при наявності бореліозу у пацієнта, тож метод визначення кількості цих клітин є додатковим.

VII. Типування лейкоцитарних антигенів людини (Human Leukocyte Antigens — HLA) дає надзвичайно вагому інформацію відносно діагностики і терапії:

• наявність HLA-DR 2 та 4 свідчить про підвищений на 22% ризик резистентності до терапії, тому такому пацієнту необхідно підвищити дозу специфічного антибактеріального препарату;
• наявність HLA-DR 1 зумовлює серологічну псевдонегативність та необхідність дослідження не гуморального, а клітинного імунітету із застосуванням квантиферонового тесту, тесту трансформації лімфоцитів, визначенням кількості хемокіну CXCL13 та CD57+ NK-клітин.

Д. Мальцев, ґрунтуючись на даних систематичного огляду 2009 р., представив етіотропне лікування пацієнта з бореліозом, залежно від форми ураження:

1. Бореліоз без ураження нервової системи (грипоподібний синдром, мігруюча еритема тощо): доксициклін 4 мг/кг, амоксицилін 50 мг/кг, цефуроксим 20–30 мг/кг peros — 14 діб.
2. Ранній менінгіт: цефтріаксон 50 мг/кг внутрішньовенно (в/в).
3. Раннє ураження периферичної нервової системи: цефотаксим 200 мг/кг в/в.
4. Пізній енцефаломієліт: пеніцилін G 0,5 млн МО/кг на 4–6 введень в/в — 14 діб або до клініко-лабораторної ремісії.

У тяжких випадках лікар рекомендує призначати додатково до етіотропної терапії людський імуноглобулін 200–400 мг/кг.

Підсумовуючи сказане, лікар-імунолог наголосив на тому, що спостерігається виражена мімікрія бореліозу під інші захворювання нервової системи (розсіяний склероз, герпесвірусні інфекції, атеросклероз церебральних судин, поліомієліт тощо), що часто ускладнює діагностику та має спонукати лікаря до використання всього відомого арсеналу дослідження стану не лише клітинної, але й гуморальної відповіді на персистенцію борелій в організмі пацієнта.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Маргарита Марчук, фото Сергія Бека