Як перевірити себе? Під час письма потрібно перевіряти позначення парних дзвінких і глухих звуків. Потрібно дібрати перевірне слово так, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук:ле[х]ко – легенько про[з']ба – проситини[з']ко – низенько боро[д']ба – боротися.18 січ. 2022 р.
Дзвінкі — це приголосні, у творенні яких бере участь і шум, і голос. Глухі — це приголосні, які утворюємо лише за допомогою шуму. Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари. Пари за глухістю та дзвінкістю утворюють і м'які звуки: [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ] тощо.
Дзвінкі приголосні — це звуки, які утворюються за допомогою голосу і шуму. Глухі приголосні — звуки, які утворюються за допомогою тільки шуму. Візьміть до уваги! Решта приголосних звуків не утворює пар.
Приголосні, у творенні яких є і шум, і голос, називаємо дзвінкими . Приголосні, які утворюються лише шумом, називаємо глухими .
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [з], [дз], [ж], [дж], [г], [ґ] у кінці слова і в кінці складу перед глухим приголосним вимовляються дзвінко: [хл`іб].
В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів і складів треба вимовляти дзвінко та чітко. Зверни увагу! Однак, іноді при вимові дзвінкий приголосний може уподібнюватися до свого парного глухого приголосного. Це відбувається, коли дзвінкий приголосний стоїть у середині слова перед глухим звуком.
1. Правопис сонорних, дзвінких і глухих приголосних. Сонорні (ми винили рій) завжди вимовляються чітко. Ні до дзвінких, ні до глухих вони не уподібнюються.