Народні засідателі та присяжні

1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України без посередню участь народу у здійсненні пра

2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1-5 частини четвертої статті 54 цього Закону.

Стаття 58. Список народних засідателів

1. До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.

2. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.

3. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Стаття 58-1. Список присяжних

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Стаття 59. Вимоги до народного засідателя, присяжного

1. Народним засідателем, присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів та списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя, присяжного;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

6) особи, які не володіють державною мовою.

3. Особа, включена до списку народних засідателів або списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Стаття 60. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя, присяжного

1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов’язків народного засідателя чи присяжного головою відповідного суду.

2. Від виконання обов’язків народного засідателя, присяжного головою відповідного суду увільняються:

1) особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;

2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;

3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

3. Особи, зазначені в частині другій

Порядок формування списків народних засідателів та присяжних

Під організацією суду за участю представників народу слід розуміти процедурно врегульовану діяльність уповноважених органів, відповідно до якої, по-перше, складається список громадян для виконання функцій народних засідателів та присяжних; по-друге, перевіряється відповідність цих осіб вимогам, установленим до них у законі; по-третє, здійснюється відбір народних засідателів або присяжних для розгляду конкретної справи і вони викликаються у суд. Крім того, у це поняття включаються всі інші організаційно-правові аспекти, що виникають у період виконання ними своїх обов’язків (надання послуг і приміщення для народних засідателів і присяжних; використання часу народних засідателів і присяжних; компенсація витрат народним засідателям і присяжним; забезпечення безпеки народних засідателів і присяжних).

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, які встановлені у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Методики складання списків народних засідателів сформульовані судами разом із місцевими радами відповідного рівня в кожному конкурентному регіоні; якихось загальних стандартів щодо цього не було вироблено. Як правило, ці списки складалися на підставі списків виборців.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям КПК України” визначені організаційні аспекти функціонування суду присяжних. Так, список присяжних має формуватися місцевою радою за поданням територіального управління ДСА із числа громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам ст. 59 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” і дали згоду бути присяжними. У разі неприйняття місцевою радою рішення про затвердження списку присяжних протягом двох місяців із моменту отримання подання територіальне управління ДСА звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Указаний список затверджується на 2 роки і за необхідності переглядається за поданням територіального управління ДСА1. Слід позитивно відзначити норму про одержання згоди громадянина на участь у суді присяжних, оскільки вона має попередити випадки неналежного ставлення до виконання своїх громадських обов’язків, які були нерідкими серед народних засідателів.

Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді

За ст. 61 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя в порядку черговості на період не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їх участі.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю не пізніше ніж за 7 днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов’язки народного засідателя, перелік вимог щодо народних засідателів, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов’язків.

Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом. Так, відповідно до ст. 385 КПК після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Роботодавець зобов’язаний звільнити народного засідателя, присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Народний засідатель, присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

Необхідною умовою об’єктивності народних засідателів і присяжних є відсутність їх поінформованості про обставини справи. Якщо ж хтось із кандидатів у народні засідателі або присяжні виявить свою поінформованість про обставини справи або про це стане відомо з відомостей, наданих іншими особами, то суддя повинен вирішити питання про звільнення народного засідателя та присяжного від участі у розгляді справи в порядку відводу.

Народний засідатель або присяжний має бути усунений від участі у справі в разі з’ясування обставин, які перешкоджають його об’єктивності та неупередженості. Так, відповідно до ст. 75 КПК присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

• 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
• 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
• 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
• 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
• 5) наявності родинного зв’язку із суддею, який входить до складу суду.

Питання про відвід присяжного вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів відповідно до процесуального законодавства. Присяжний також має право заявити самовідвід у разі наявності зазначених вище обставин.

Порядок відбору присяжних у суді чітко регламентується кримінально-процесуальним законодавством. Відповідно до ст. 387 КПК відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання головуючим у справі суддею. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, указавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений із дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних із додержанням зазначених у цій статті правил. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 388 КПК після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: “Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині”. Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі.

Отже, процедура добору народних засідателів та присяжних у суді має вирішальне значення для формування неупередженої, об’єктивної колегії присяжних, що відповідає всім вимогам закону.

Кримінально-процесуальне законодавство також передбачає такі випадки усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження: 1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК; 2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного, після чого судове провадження розпочинається з початку (ст. 390 КПК).

Народні засідателі в судовому процесі

Участь народних засідателів закріплена на рівні Конституції України. Так, у ст. 124 Конституції України закріплено: «Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних». У ст. 127 Конституції України вказано: «Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні».

Правовий статус народного засідателя визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до якого, народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено вимоги до народного засідателя, а саме:

1. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

6) особи, які не володіють державною мовою.

До списку народних засідателів у кількості, визначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам Закону і дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.

Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Законодавець визначає порядок і підстави увільнення народного засідателя від виконання його обов’язків. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів, але включена до нього, увільняється від виконання обов’язків народного засідателя головою відповідного суду.

Крім того, від виконання обов’язків народного засідателя головою відповідного суду увільняються:

1) особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;

2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;

3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов’язки народного засідателя, перелік вимог до народних засідателів, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя.

Роботодавець зобов’язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, що є наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за статею 185-5 КУАП.

Народний засідатель зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначаються гарантії прав народних засідателів. Так, народним засідателям за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. За народними засідателями на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається. На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Інститут народних засідателів пов’язаний з поняттям складу суду. Народні засідателі є частиною складу суду. Так, частина друга ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України передбачається, що у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

В ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України, встановлюється вичерпний перелік справ, розгляд яких відбувається у складі одного судді і двох народних засідателів. До такого переліку справ належать справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, про усиновлення, про надання психіатричної допомоги в психіатричному порядку, про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Дані справи розглядаються в порядку окремого провадження. Законодавець передбачив участь народних засідателів у даних категоріях справ, оскільки вони є особливо важливими, зачіпають особисті немайнові права людини.

Безперечно, участь народних засідателів у здійсненні судочинства співвідноситься з таким важливим принципом, як рівність сторін перед судом. У свою чергу, реалізація даного принципу лише сприяє ухваленню судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

Участь народних засідателів у здійсненні судочинства також безпосередньо пов’язана з принципом публічності. Вона свідчить про демократизм цивільного процесу, є гарантією правильного розгляду та вирішення цивільних справ, встановлення судової істини у справі.