Ефективна підготовка читців: як правильно наголошувати українські слова

В українській мові є певні правила наголошування слів, яких варто дотримуватися. Основні особливості (із наведенням прикладів) за матеріалами Тетяни Кобзар — далі.

Несталий наголос

Однією з рис української наголошуваності є те, що наголос — несталий (бабуся, бабця, баби (мн.); добро, добрий, добренький). Він може рухатися й падати в будь-якій частині слова, інколи визначаючи смислову різницю одного і того ж слова (зараз — у значенні нині й зараз — у значенні за один раз; розходитися — усім піти, залишити місце і розходитися — часто ходити туди-сюди, розім’ятися або розхвилюватися; вигода — користь і вигода — зручність; якось — невідомо як, як-небудь і якось — одного разу, колись тощо). За допомогою наголосу інколи можна розрізнити доконаність чи недоконаність дії (накликати (док.) — у значенні запросити багатьох і накликати (недок.) — у значенні кликати щось небажане, неприємне тощо).

Залежно від контексту варто розрізняти наголос у таких словах і сполученнях:

ніде (нема місця — ніде заховатись)

ніде (нема ні в якому місці — нема ніде нікого)

ні до кого (немає до кого — ні до кого йти)

ні до кого (до жодної людини — ні до кого не піду)

ні до чого (немає до чого — мені ні до чого це приєднати)

ні до чого (конкретизує — ні до чого й не доторкнувся)

нізвідки (немає звідки взяти, дістати тощо — нізвідки чекати)

нізвідки (з жодного місця, боку — нізвідки не видно)

нізащо (у жодному разі — нізащо не прийду)

ні за що (немає за що — ні за що дякувати)

ні за що ( ні за яку річ — ні за що не погоджуватися)

ні з ким (немає з ким — ні з ким поговорити)

ні з ким (з жодною людиною — ні з ким не знається)

ні з кого (немає з кого — ні з кого брати)

ні з кого (з жодної людини — ні з кого не беруть).

Сталий наголос

Стала варіативність наголошуваності притаманна деяким граматичним формам:

• віддієслівні іменники середнього роду на -ання переважно отримують наголос того слова, від якого утворені: читати — читання, задати — завдання, навчатись — навчання, виживати — виживання, але вибити — вибивання, вибігти — вибігання, видати — видання, вигнати — вигнання тощо;
• у множині іменників жіночого роду з суфіксом -к(а) наголос припадає переважно на закінчення слова, а з числівником слово отримує наголос однини: хатка — мн. хатки, дві хатки, жінка — мн. жінки, дві жінки, гадка — мн. гадки, дві гадки, але свитка — мн. свитки й свитки і лише дві свитки тощо.

У фонетичних сполуках із односкладовими словами, що стоять перед чи після слова, до якого приєднані, наголос падає переважно на основне слово: так-то, так- ніаки, так на так, давай-но; по три (або по троє), але зо три; до ночі, але на ніч; ні разу, раз у раз, раз за разом, але раз по раз; на плече, але пліч-о-пліч; на око, око за око, але віч на віч.

У прикметниках із суфіксом -енн(ий) або -анн(ий) — наголос падає на зазначені суфікси: незбагненний, нездійсненний, невблаганний, несказанний, численний, гарненний тощо.

Основний і побічний наголоси

У складних і складноскорочених словах є два наголоси — основний і побічний (переважно стоїть перед основним). Попри те, що складені слова самі по собі можуть виділятися своїм значенням, у слові один основний наголос, хоч побічних може бути і два-три: великомасштабний, одноразовий, водноспортивний тощо.

Односкладові слова — частки, прийменники, що стоять біля слова, не беруть на себе наголос: не прийшов, не буде, на горі, під ноги, за голову, на дворі, у дворі тощо.

Складні займенники під час відмінювання в непрямих відмінках мають один основний наголос: абихто, абищо, абичий (абичийого, на абичийому…), абиякий (абиякого, абиякому, абияким, на абиякім…). Один основний наголос наявний і в прислівниках абиколи, абияк, будь-де, будь-коли, будь-котрий, будь-хто, будь у кого, будь-чий, будь-що, будь на чому, будь-який, будь-що-будь, з-позаду, казна-де, казна-коли, казна-хто, казна з ким, казна при кому, казна-що тощо й у прийменниках з-перед, з-поза, з-поміж, з-понад, з-посеред, з-проміж тощо.

Підготуватися до конкурсу також допоможуть 14 порад від членів журі, рекомендації щодо роботи над текстом від Костянтина Станіславського і шпаргалки з видами пауз і партитурними знаками.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний, форморозрізнювальний, діалектний наголоси.

Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний, форморозрізнювальний, діалектний наголоси. Складні випадки наголошування слів.

Тема : Наголос. Основні правила наголошування слів.

Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний, форморозрізнювальний, діалектний наголоси. Складні випадки наголошування слів.

Наголосом називають вимову певного складу з більшою силою голосу. Наголос в українській мові вільний і рухомий .

Приклад: Гора ́ (одн.) — гори ́ (множ.), ластівка ́ (одн.) — ластівки ́ (множ.), гарбуз ́ — гарбуза ́ (Р. в.), сірник ́ — сірника ́ (Р. в.).

Методи для запам’ятовування наголосів:

Римування слів або речень ( порт а л – кварт а л / монол о г – діал о г – катал о г / розв і дник – дов і дник). дочк а , але д о нька: Д о нька вийшла до дячка, а дочк а — до козачка; ц и ган, цінн и к, ар а хіс: Циган дав мені цінник на арахіс і барвник.

Якщо виникають сумніви щодо місця наголосу в слові, потрібно звертатися до орфоепічного або орфографічного словника, проте можна виділити деякі принципи наголошування слів.

Іменник (однина)

В іменниках із префіксами ви- та по- наголос падає переважно на префікс:

Але іменники, утворені від дієслів, є винятками: вим о ́ва, видавн и цтво ́ , вир о ́щування, постач а ́ння, пор а ́да, пов а ́га.

Іменники із суфіксом -ин(а) в однині (зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять) мають наголос на закінченні : ширин а , ́ густин а , ́ глибин а , ́ площин а , ́ кривизн а ́ , старовин а ́ (але гор о дина ́ , полон и на ́ , рівн и на ́ ).

Географічні назви на –чин,-щин, – мають наголос на корені твірного слова :Тернопільщина ́ , Хмельниччина ́ , Херсонщина ́ , Слобожанщина ́ , Донеччина ́ , Вінниччина ́ (але Галичина ). ́

1. -ання : більшість іменників, які закінчуються на -ання , мають наголос на -а : вид а ння, завд а ння, зібр а ння, навч а ння, надб а ння, обр а ння, пізн а ння, посл а ння, чит а ння (також прислівник зр а ння). Але: упод о бання, д и хання, б і гання, к о взання, н е хтування, обл а днання;

2. -за : більшість іменників, утворених за моделлю «за…ка», будуть мати наголошений префікс за -:

з а кладка, з а гадка, з а понка, з а ставка, з а стібка, з а м а зка, з а клепка, з а чіпка ;

3. -ина : в іменниках, які позначають одиницю з певної множини ( горох – горош и на, стебла – стебл и на, волосся – волос и на, бадилля – бадил и на);

4. -ки : іменники жіночого роду з суфіксом -к- у множині матимуть наголос на – и : вказівка – вказівки, ж і нка – жінк и , л а стівка – ластівк и , г о лка – голк и . АЛЕ: сус і дка – сус і дки, верх і вка – верх і вки . Також наголос змінюється за умови поєднання з числівником : дві ж і нки, три г о лки, чотири коп і йки;

5 . -метр : децим е тр, кілом е тр, мілім е тр, сантим е тр (одиниці вимірювання), але пер и метр (не є одиницею вимірювання);

6. -о- в складних іменниках із двома коренями : бос о ніж, гурт о житок, літ о пис, рук о пис, чорн о зем, чорн о слив. АЛЕ: бл а говіст, листоп а д, шляхопров і д,снігоп а ́ д , лісост е п ́ , землем і р ́ ). 7. пере- : пере біг, пере пис, пере різ, пере кис, пере пустка, пере пічка . АЛЕ: перел я к ; 8. при- : при морозок, при чіп.

Слова іншомовного походження зберігають наголос мови-джерела.

Іменники в множині мають наголос переважно на закінченні .

Приклад: міст — мост и , ́ кавун — кавун и , ́ молодець ́ — молодц і , ́ пісня ́ — пісн і , ́ ду мка ́ — думк и ́ (але півень ́ — п і вні ́ , коза ́ — к о зи ́ , хло ́ пець— хл о пці ́ , небо га ́ — неб о ги ́ , весло ́ — в е ́ сла , сестра ́ — с е стри ́ ).

Похідні форми від слова нена ́ висть мають наголос на другому складі: нен а ́висть, нен а ́видіти, нен а ́висний (але ненав и ́сництво, ненав и ́сницький ).

Прикметник

Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні .

Короткі та деякі багатоскладові прикметники на -ий :

У похідних прислівниках – здебільшого на перший склад: л е гко, м і лко, н у дно, в у зько .

Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк- : товст еньк ́ ий, смачне ньк ́ ий, лег еньк ́ ий, біл еньк ́ ий, м’як еньк ́ ий, тон еньк ́ ий.

Числівник

Наголос є переважно однаковим у групах подібних слів:

числівники на – надцять : один а дцять ́ , дван а цять ́ , трин а дцять ́ , чотирн а дцять ́ , п’ятн а дцять ́ ; числівники на -десят : п’ятдес я т ́ , шістдес я т ́ , сімдес я т ́ , вісімдес я т ́ .

Дієслово

У дієсловах 1 особи однини (я) наголошують переважно закінчення : робл ю , ́ любл ю ́ , каж у , ́ пиш у , ́ ходж у , ́ береж у , ́ вед у ́ (але р а джу ́ , см а ́ жу , літ а ю ́ , допомаг а ю ́ ).

Двоскладові дієслова у формі інфінітива на -сти / -зти (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі: нест и ́ — принест и , ́ віднест и , ́ занест и , ́ пронест и , ́ внест и , ́ піднест и , ́ вест и ́ , везт и , ́ пливт и .

Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні : узял а , ́ знайшл а , ́ вел а , ́ продал а ́ (але спів а ла ́ , малюв а ла ́ , ход и ла ́ , мол и лася ́ ).

У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс : в и йти ́ , в и писати ́ , в и кликати ́ , в и скочити ́ , в и ховати ́ , в и найти ́ , в и знати ́ .

У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу : вих о дити ́ , вип и сувати ́ , виклик а ти ́ , виск а кувати ́ , вих о вувати ́ , винах о дити ́ , визнав а ти ́ .

У дієсловах на -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад : берем о – берет е / везем о – везет е / несем о – несет е / ідем о – ідет е / п’єм о – п’єт е . Але п і ́ демо , п і дете ́ , б у демо ́ , бурк о чемо ́ , зал и шите ́ , р і жемо ́ , ш и ємо ́ .

Прислівник

У прислівниках в и соко ́ , ш и роко ́ , гл и боко ́ , р а зом ́ наголос падає на перший склад

Варіантне наголошування слів в українській мові. Побічний наголос

Деякі слова мають подвійний (варіантний) наголос : алф а віт ́ і алфав і ́ т , д о гов ́ і р ́ , ж а л ́ о , ́ кл а дов ́ и ́ ще , п о м ́ и лка ́ ; б а йдуже ́ і байд у же ́ , з а вжди ́ і завжд и ; ́ весн я ний ́ і веснян и ́ й , світ а нковий ́ і світанк о вий ́ , пов і тряний ́ і повітр я ний ́ , я сний ́ і ясн и й ́ , ув і гнутий ́ і увігн у тий ́ , крем е зний ́ і кремезн и й ́ , мал и ́ новий і малин о вий ́ (колір).

Варіантні форми наголошення в орудному та місцевому відмінках мають такі іменники: г о стями ́ , гістьм и , на/у ́ г о ст ́ я х ́ ; чобітьм и , ́ ч о ботами ́ , чоб о тями ́ ; на/у ч о ́ ботах , чоб о тях ́ ; гр і шми ́ , грош и ма ́ ; дверм и , ́ двер и ма ́ ; сл і зьми ́ , слізьм и , ́ сльоз а ми ́ .

У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім

основного, побічний (додатковий) наголос. Зазвичай він передує основному: чот и риповерх ́ о вий ́ , баг а тол ́ и кий ́ , д о вготрив ́ а лий ́ , р і зноб ́ а рвний ́ , дв оя ́ дерний ́ , ч и стокр ́ о ́ вний .

Словорозрізнювальний наголос. Форморозрізнювальний наголос. Діалектний наголос

Вільний наголос в українській мові виконує словорозрізнювальну функцію (змінюється значення слова) і форморозрізнювальну. Ця функція наголосу розрізняє граматичні форми того самого слова: відмінок і число іменника, доконаний і недоконаний вид дієслів тощо .

ПОРІВНЯЙ! Слова сум а ́ (сумка) і с у ма ́ (результат додавання; загальна кількість), з а хват ́ (захоплення) і захв а т ́ (пристрій, ширина робочого ходу), л у па ́ (скло) — луп а ́ (лусочки) — різні, на що й вказує наголос.

Диньк и ́ — називний відмінок множини і д и ньки ́ — родовий відмінок однини; подушк и ́ — називний відмінок множини і под у шки ́ — родовий відмінок однини; прислух а лася ́ (недоконаний вид) — присл у халася ́ (доконаний вид).

Перелік слів, наголошування яких треба запам’ятати, готуючись до ЗНО

Агрон о мія, а ркушик, асиметр І я,багатораз о вий, безпринц и пний, б е шкет, бл а говіст, близьк и й, болот и стий, бор о давка,

бос о ніж, бурштин о вий, бюлет е нь, в а ги (у множині), вантаж І вка, в и сіти, в и трата, виш и ваний, в І дгомін, в І домість (список), від о мість (повідомлення, дані, популярність), в І рші, віршов и й, вітч и м, гальм о , г а льма, гляд а ч, горош и на, грабл І , гурт о житок, дан и на, д а но, децим е тр, д е щиця, джерел о , дич а віти, добов и й, доб у ток, дов І дник, д о нька, дочк а , др о ва,експ е рт, єрет и к, жалюз І ,завчас у , з а гадка, заірж а вілий, заірж а віти, закінч и ти, з а кладка (у книзі), з а крутка, зам І жня, з а понка, зароб І ток, з а ставка, з а стібка, заст о порити, зв и сока, зд а лека, зобраз и ти, з о зла, зр а ння, зр у чний, зуб о жіння, інд у стрія, к а мбала, к и шка, кілом е тр, кінч и ти, к о лесо, к о лія, к о пчений (дієприкметник), копч е ний (прикметник), кор и сний, к о сий, котр и й, криц е вий, кр о їти, кропив а , кулін а рія, к у рятина, л а те, літ о пис, л ю стро, м а б у ть, магіст е рський, м а ркетинг, мер е жа, метал у ргія, мілім е тр, нап І й, н а скрізний, н а чинка, н І здря, нов и й, обіц я нка, обр а ння, обр у ч (іменник), один а дцять, однораз о вий, озн о ка, о лень, опт о вий, осет е р, от а ман, о цет, пав и ч, парт е р, п е карський, пер е кис, перел я к, пер е пад, пер е пис, піал а , п І дданий (дієприкметник), підд а ний (іменник, істота), п І длітковий, пізн а ння, пітн и й, піц е рія, п о друга, п о значка, п о милка, пом і щик, пом о вчати, пон я ття, порядк о вий, посер е дині, привезт и , пр и морозок, пр и чіп, пр о діл, псевдон і м, р а зом, р е мінь (пояс), р е шето, р и нковий, рівн и на, роздрібн и й, р о зпірка, русл о , текстов и й, течі я , т и гровий, тис о вий, тім’ян и й, травест і я, триз у б, т у луб, укра ї нський, упод о бання, уроч и стий, усер е дині, фарт у х, фахов и й, фен о мен, ф о льга, ф о рзац, х а ос (у міфології: стихія), ха о с (безлад), ц а рина, цем е нт, ц е нтнер, цінн и к, чарівн и й, чергов и й, шляхопров і д, шовк о вий, шоф е р, щ е лепа, щ и пці, щодобов и й, ярмарк о вий.

Групування за блоками слів:

бóвтати, бýдемо, вíрші, вúпадок, грóшей, дóгмат, дóнька, дрóва, жéвріти, зáгадка, зáмолоду, зóзла, кúдати, кóлесо, кóлія, кýрятина, óлень, нáчинка, пíдлітковий, пóдруга, пóказ, прúчіп, прúятель, рáзом, рéшето, рéмінь, рúнковий, рóзвідка, спúна, цáрина, чáсу, цéнтнер, щúпці, фóльга, я́ловичина

абúяк, абúколи, борóдавка, вітчúм, везлá, вимóва, вимóга, генéзис, граблí, гуртóжиток, дичáвіти, добýток, допíзна, дочкá, експéрт, жадáний, завдáння, засýха, зокрéма, зубóжіти, зубóжілий, індýстрія, іржáвіти, квартáл, літóпис, мерéжа, ненáвидіти, новúй, обрýч, оптóвий, отáман, перéбіг (подій), перéпис, перéпустка, пізнáння, позáторік, правóпис, рукóпис, руслó, фартýх, фенóмен, чорнóзем, чорнóслив.

На 3-му і 4-му склад і: асиметрíя, беремó, болотúстий, бюлетéнь, бюрокрáтія, валовúй, ветеринáрія, диспансéр, запитáння, ідетé, ідемó, інженéрія, каталóг, кіломéтр, кропивá, кулінáрія, металýргія, медикамéнт, навчáння, нафтопровíд, низинá, одинáдцять, осокá, порядкóвий, псевдонíм, розв’язáння, рукопúсний, симетрíя, сирокопчéний, сторінкú (множина), черговúй, урочúстий, щодобовúй, фаховúй.

У поданих словах поставте наголос. У сумнівних чи складних для вас випадках звертайтеся до довідкових видань. Запам’ятайте наголошення цих слів.

Інженерія, завдання, одинадцять, чотирнадцять, запитання, виразний, приятель, приєднання, випадок, вимога, визнання, шофер, черговий, відповісти, бюрократія, новина, індустрія, громадянин, оптовий, котрий, помилка, урочистий, наклеп, квартал, бюлетень, експерт.

Кілометр, несемо, добуток, спина, рукопис, сантиметр, водопровід, медикаменти, перепустка, показник, маркетинг, витрати, грошей, текстовий, відцентровий, семестровий, лектори, стовідсотковий, короткостроковий, кухарський, іконопис, курятина, вітчим, бородавка, вимога.

Позначте рядок, у якому наголос у словах падає на третій склад.

Український, маляр, несемо, спина, перепис.

Правий, факсів, фаховий, феномен, перепустка.

Перехідний, пільговий, прибутковий, дробовий, нульовий.

Ненавидіти, нескінченний, нескінчений, обхідний, одинадцять.

Позначте рядок, у якому наголос у словах падає на третій склад.

Кілометр, новий, документ, черговий, сантиметр.

Договір, факсимільний, простий, видання, фарфор. Квартал, ознака, чарівний, приятель, текстовий.

Громадський, бюрократія, читання, діалог, подруга.