здавати аналіз натще; не палити за півгодини до забору крові; уникати стресу перед обстеженням; не напружуватися фізично.

Коли краще здавати кров на феритин жінці?

При пневмонії феритин залишається високим, а при патологіях печінки додатково підвищується АЛТ та АСТ. Як здавати аналіз на феритин жінкам? Рекомендується проводити лабораторне дослідження на 5-6 день після закінчення менструації.

Що не можна робити перед здаванням крові на феритин?

Пацієнт не повинен їсти та не пити нічого крім води протягом 12 годин перед здаванням крові. Не допускається вживання алкоголю напередодні та куріння не менше ніж за годину до процедури. Безпосередньо перед візитом до лабораторії слід уникати фізичних навантажень та стресу.

Як здавати феритин жінці?

Взяття крові переважно проводити вранці натщесерце, після 8-14 годин нічного періоду голодування (воду пити можна), допустимо вдень через 4 години після легкого їди..

Одинцовський шкірно-венерологічний диспансер
Норма феритину у крові: що слід знати?

Залізо

Обов'язковою вимогою є режим повної відмови від їжі в день здачі крові для аналізу (увечері попереднього дня рекомендується нерясна вечеря).Тому перед процедурою слід відпочити 10-15 хвилин у приймальні, заспокоїтися. Не слід здавати кров після впливу рентгенівських променів ("рентген"), фізіотерапевтичних процедур. .

Дослідження приймається до 11.00 з понеділка по суботу у всіх відділеннях ЦЛД "Дніпроолаб" м. Києва.

Залізо – життєво важливий мікроелемент, який бере участь у процесі зв'язування, перенесення та передачі кисню в тканини та у процесах тканинного дихання. Залізо входить до складу дихальних пігментів (переважно – гемоглобіну, та частково – міоглобіну), цитохромів, залізовмісних ферментів (каталази, мієлопероксидази). Це так зване, гемове залізо, яке оборотно пов'язує кисень і бере участь у транспорті кисню, ряд окислювально-відновних реакцій, відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Залізо бере участь у метаболізмі порфірину, синтезі колагену, роботі імунної системи. В організм залізо надходить із їжею. У харчових продуктах залізо є або у вигляді складової частини гему (м'ясо, риба) або як негемове залізо (овочі, фрукти). З їжі засвоюється близько 10 – 15% заліза, всмоктування відбувається у 12-палої кишці. Загальний вміст заліза в організмі – 4 – 5 г. Близько 70% заліза входить до складу гемоглобіну, 5% – міоглобіну, 20% знаходиться в депо (печінці, селезінці, кістковому мозку) у вигляді розчинного феритину та нерозчинного гемосидерину. Всмоктування заліза регулюється клітинами кишечника: воно зростає при дефіциті заліза та неефективному еритропоезі та блокується при надлишку заліза в організмі.Транспорт заліза від кишкової стінки до попередників еритроцитів та клітин-депо (макрофагів) здійснюється плазмовим білком – трансферином. В організмі залізо не зустрічається у вигляді вільних катіонів, лише через білки.

Концентрація заліза в сироватці залежить від резорбції у шлунково-кишковому тракті, накопичень у кишечнику, селезінці та кістковому мозку, від синтезу та розпаду гемоглобіну та його втрати організмом.

Рівень заліза в сироватці змінюється протягом доби (найвищий він вранці), залежить від статі та віку. У новонароджених протягом кількох годин після пологів відзначається падіння рівня заліза. Середні показники заліза у жінок нижче, ніж у чоловіків, але й у тих та в інших із віком показник заліза падає. Концентрація заліза у жінок також пов'язана з менструальним циклом (максимальний вміст – у лютеїнову фазу, найнижчий – після менструації). Нестача сну та стреси, виражене фізичне навантаження також викликають зниження цього показника. При вагітності вміст заліза в організмі зменшується, особливо у другій половині вагітності (підвищення потреби у залізі у період пов'язані з формуванням депо заліза у плода).

Незважаючи на нестабільність рівня Fe у сироватці, дослідження цього параметра є важливим для скринінгу, диференціальної діагностики залізодефіцитних та інших анемій, а також оцінки ефективності лікування хворих на залізодефіцитні анемії. Виражений дефіцит заліза супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та кольорового показника.

Показання до призначення аналізу: діагностика та диференціальна діагностика анемій різної етіології; контроль терапії залізодефіцитної анемії; гострі та хронічні інфекційні захворювання, системні запальні захворювання; порушення харчування та всмоктування, гіпо- та авітамінози, порушення з боку шлунково-кишкового тракту; можливе отруєння залізовмісними препаратами.

Підвищення рівня заліза (гіперферремія): підвищене надходження до організму: гемохроматоз; надмірне парентеральне введення препаратів заліза; повторні гемотрансфузії; гостре отруєння препаратами заліза в дітей віком; анемії; таласемія; нефрит; захворювання печінки (гострий гепатит, хронічний гепатит) – внаслідок недостатнього використання заліза у синтезі гему; гостра лейкемія; свинцева інтоксикація; застосування таких лікарських засобів, як хлорамфенікол (левоміцетин), естрогени, оральні контрацептиви, метотрексат, цисплатин.

Зниження рівня заліза (гіпоферемія): залізодефіцитна анемія; гострі та хронічні інфекційні захворювання, сепсис, колагенози; пухлини (в т.ч. гострий та хронічний лейкози, мієломи); підвищені втрати заліза організмом (гострі та хронічні крововтрати); недостатнє надходження заліза в організм (молочно-рослинна дієта, синдром мальабсорбції, захворювання шлунка та кишечника); підвищене споживання заліза організмом (вагітність, годування груддю, підлітковий період, підвищені фізичні навантаження); ремісія перніціозної анемії (авітаміноз В12); гіпотиреоз; нефротичний синдром; хронічні захворювання печінки (гепатит, цироз); прийом алопуринолу, андрогенів, аспірину, холестираміну, глюкокортикоїдів.