Як приєднатися до позову проти Яндекс їжіЯк приєднатися до позову проти Яндекс їжі

0 Comment

Як скласти позовну заяву: лайфхаки від практиків

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Конституцією України, кодексами, законами передбачено право громадян, юридичних осіб на судовий захист своїх порушених, оспорюваних або таких, що не визнаються, прав.

Захист та відновлення прав відбувається не автоматично, а виключно за зверненням особи, до якого нормами процесуального права висуваються певні вимоги. Наприклад, принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Цивільним кодексом випадках.

В даній статті пропонуємо ознайомитися з порядком, основами підготовки позову у цивільному судочинстві.

Звичайно, цивільні спори досить різноманітні (сімейні, страхові, банківські, трудові тощо) і «єдиної формули» позову немає, адже кожен спір – індивідуальний, але норми процесуального права висувають до позову як процесуального документу, першого документу по суті, певні обов’язкові вимоги.

Позовна заява – це письмовий, офіційний документ, в якому позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування до відповідача.

Одразу зазначимо, що не варто довіряти зразкам документів, що розміщені в мережі інтернет, адже їх правильність та відповідність вимогам закону ніким не перевірені, не гарантовані, справи не можуть бути ідентичними, – немає універсального підходу, і позивач може просто витратити свій час. Як мінімум, в таких зразкам може убути посилання на норми законів, які вже втратили чинність.

Звичайно, позов пов’язаний із юридичними знаннями, навиками, професійними тонкощами, тому його підготовку варто довірити юристу або адвокату, який досконало розбереться в проблемі та допоможе скласти грамотний, обґрунтований позов. Обрання стратегії у справі залежить від багатьох факторів, обставин справи, від судової практики, статусу позивача тощо.

Подання позову є визначальною стадією цивільного процесу, фундаментом процесу, адже саме після його подання відносини переходять в судову площину.

Елементи позову

Елементи позову – це його складові частини, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ціна позову – це грошовий вираз майнових вимог позивача, складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 176 ЦПК України. Від ціни позову залежить розмір судового збору, який позивач має сплатити перед поданням позову.

Предмет позову – це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову – обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.

Судовий збір

Судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Порядок сплати судового збору за подання позовної заяви визначається нормами Закону України «Про судовий збір».

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Варто відмітити, що у разі, якщо разом із позовом подається заява про забезпечення доказів або позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір і за подання цих документів.

І головне: сплата судового збору підтверджується оригіналом квитанції (платіжного доручення) про його сплату, який додається до позову.

Судовий збір, як вид судових витрат, має бути зазначений в попередньому розрахунку судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Найчастіше позивачі просять стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Якщо такий розрахунок позивачем не наведений саме у позові, суд може відмовити у стягненні витрат з відповідача.

Етапи підготовки та складення позову

Напрацьованою практикою вже вироблено певні етапи підготовки позовної заяви:

1) обрання способу захисту права;

2) визначення кола учасників справи;

4) вирішення питання щодо забезпечення позову;

5) вирішення питання про витребування / забезпечення доказів;

6) підготовка та оформлення додатків для суду та відповідно до кількості учасників, правильне завірення копій документів;

7) розрахунок судового збору;

8) подання позовної заяви до суду.

Власний досвід свідчить, що значна кількість тексту, цитування нормативно-правових актів сторінками лише відвертає увагу суду від важливих моментів. Обставини справи мають бути викладені чітко, послідовно, з посиланням на конкретні докази.

У позові не має бути ліричних відступів, адже судді завантажені великою кількістю справ і час, відведений на розгляд однієї справи не дає можливість судді відволікатися на обставини, які не мають відношення до предмету та підстави позову.

З грудня 2017 року діє нова редакція процесуальних кодексів, норми якої в певній мірі змінили підхід при поданні позову, а саме: за загальним правилом позов, як перша заява позивача по суті, має містити не лише прохальну частину, а і клопотання позивача; до позову мають бути всі можливі докази.

Щодо клопотань, то вони можуть бути зазначені як в прохальній частині, так і викладені окремим документом – додатком до позову. Незазначення позивачем клопотань у позові має наслідком поновлення строку на їх подання в подальшому із зазначенням неможливості подання разом із позовом.

Позовна заява має містити нормативно-правове обґрунтування позовних вимог – норми права, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Тут позивач може навести судову практику щодо застосування цих норм права в аналогічних спорах, що дещо спрощує розгляд справи для судді.

В позовній заяві має бути зазначений суд, до якого подається позов, з урахуванням правил підсудності, передбачених ст. 26-30 ЦПК України. За загальним правилом позови пред’являються за місцем реєстрації відповідача.

Наступні реквізити: інформація про учасників справи: позивача, відповідача, третіх осіб тощо. Чим більше інформації про відповідача та третю особу (ПІБ, адреса реєстрації, адреса фактичного проживання, номер телефону, електронна адреса, серія та номер паспорту, ідентифікаційний код) буде зазначено, тим скоріше суд відкриє провадження у справі. Адже після подання позову суд має зробити запит до підрозділів Державної міграційної служби України з метою отримання актуальної інформації про адресу реєстрації учасників справи, і чим більше відомостей про осіб буде зазначено, тим простіше їх буде ідентифікувати, а в подальшому – належним чином повідомляти про судові засідання у справі, направляти судові рішення.

При обранні вірного способу захисту, паралельно необхідно визначитися із відповідачем та третьою особою: адже важливо, щоб в прохальній частині позову було зазначено які конкретні дії має вчинити конкретна особа з метою відновлення порушених прав позивача. Помилки на даному етапі можуть мати незворотні наслідки, адже у разі, якщо позивачем невірно обрано спосіб захисту суд може відмовити у задоволенні позову.

Доказова база , поряд із грамотно складеним позовом, має вирішальне значення для вирішення справи. На кожний доказ бажано постилатися по тексту позовної заяви. Нова редакція процесуальних кодексів (що діє з грудня 2017 року) передбачає обов’язок зазначення учасниками в заявах по суті місцезнаходження оригіналу письмового доказу, завірена копія якого додається.

Окрему увагу позивачу варто приділити прохальній частині позову: вся інформація, реквізити та відомості мають бути актуальними, вірно викладеними, суми – зазначені прописом. У разі задоволення позову суд наведе в рішенні (в його резолютивній частині) прохальну частину позову. Тому помилки, допущені позивачем можуть затягнути, утруднити, або взагалі унеможливити виконання рішення в подальшому.

Цілком логічно та очевидно, що у позові не може бути орфографічних помилок, виправлень, адже незначна, на перший погляд, помилка або неточність, може мати негативні наслідки для позивача, які неможливо буде усунути ні додатковим рішенням, ні шляхом виправлення описки.

Позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. На підтвердження повноважень представника до позову обов’язково мають бути подані документи: довіреність, договір про надання правової допомоги, ордер тощо.

Позовна заява може бути подана до суду нарочно або направлена засобами поштового зв’язку – шляхом направлення цінного листа із описом вкладення. Станом на сьогодні передбачено можливість подання позову через «Електронний суд» в режимі онлайн, проте повноцінного та розповсюдженого застосування цей альтернативний спосіб ще не набув.

Нововведення у ЦПК України, що діють з 15 грудня 2017 року, мали на меті пришвидшення розгляду справ, зокрема, положення щодо подання всіх доказів, клопотань позивачем саме разом із позовом. Недотримання будь-якої вимоги, яка ставиться до позовної заяви нормами ЦПК України, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі може мати наслідком залишення позовної заяви без руху, її повернення, що, звичайно, затягне час.

Отже, можна зробити наступні висновки. Позовна заява – цей перший документ по суті, в якому позивачем викладаються вимоги до відповідача, обґрунтування цих вимог, посилання на докази, які підтверджують позицію позивача. Нормами ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту позову, недотримання яких затягне вирішення спору, тому складення позову варто довірити юристу чи адвокату, який обере правильну стратегію, допоможе визначитися зі способом захисту.

Функціонування Електронного суду: найчастіші питання та відповіді на них

В Україні у багатьох людей почали виникати питання щодо функціонування підсистеми «Електронний суд», тому було зібрано найчастіші питання для підготовки відповідей на них.

Питання №1. Процедура реєстрації або авторизації в «Електронному кабінеті».
Відповідь. Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням https://id.court.gov.ua/ . У вікні форми обрати тип ключа під яким виконуватиметься реєстрація «Файловий ключ» чи «Апаратний ключ». Заповнити поле «Сервер АЦСК», обрати ключ в полі «Ключ» та ввести пароль у полі «Пароль». Якщо все виконано коректно, система перейде до сторінки підтвердження реєстраційних даних, де поля «Прізвище», «Ім’я», «По-батькові» та «Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ІПН)» будуть заповнені автоматично (зчитуються з Вашого ЕЦП/КЕП). Поля «Дата народження», чек-бокс «Фізична особа-підприємець», «Телефон» та «Електронна адреса» заповнюються користувачем.
Заповнивши поля «Телефон» та «Електронна адреса», користувачеві надійдуть коди авторизації, які необхідно ввести у відповідні поля. Проставивши відмітку в полі «Я погоджуюсь…» та натиснувши «Підтвердити», користувач перейде до «Електронного кабінету».

Питання №2. Неможливо авторизуватися в «Електронному кабінеті». Виникає помилка «Виникла помилка при передачі запиту на сервер ЦСК за протоколом HTTP».
Відповідь. Для усунення вказаної помилки, користувачеві необхідно виконати наступні дії:
1. Очистити кеш за допомогою комбінації клавіш «Ctrl+F5».
2. Перейти на вкладку «Апаратний ключ» та виконати інсталяцію наступних налаштувань:
– Інсталяційний пакет web-бібліотеки підпису;
– Інсталяційний пакет бібліотеки підпису (web-розширення).
Також, у окремих випадках, необхідно повторно інсталювати сертифікати підпису в довірені кореневі центри сертифікації локального комп’ютера або поточного користувача.

Питання №3. Які ключі необхідно використовувати для роботи в підсистемі «Електронний суд»?
Відповідь. Перейшовши за посиланням https://id.court.gov.ua/, в полі «Сервер АЦСК» користувачеві доступний перелік ЦСК, ключі яких дозволяють працювати в системі.

Питання №4. Реєстрація юридичних осіб та надання довіреностей для працівників.
Відповідь. Для реєстрації в підсистемі «Електронний суд» юридична особа має отримати електронну печатку. Реєстрація відбувається за тими ж правилами, що й фізичні особи (відрізняються лише назви полів на формі реєстраційних даних).
Для прикладу.
Адвокатське бюро «АБ Тест» (має в штаті 10 співробітників) зареєстровано в системі як юридичну особу за електронною печаткою. Співробітники «АБ Тест» мають отримати свої ЕЦП/КЕП. Немає жодної різниці які саме це будуть ЕЦП/КЕП (як фізичні особи, як адвокати, тощо). Відповідальна особа «АБ Тест» (яка володіє електронною печаткою) надає довіреність (право, можливість бути представником) своєму працівнику Іванову Івану.
У разі подання заяви через підсистему «Електронний суд» від «АБ Тест», заява подається Івановим Іваном «АБ Тест», якому надано довіреність (право, можливість бути представником). В системі при подачі заяви Іванов Іван обирає «в якості представника», далі «Електронна довіреність» та в переліку поля «Вкажіть довірителя» обирає «АБ Тест». Таким чином в заяві, що буде формуватися системою, заявником буде «АБ Тест», а представником Іванов Іван.
Матеріали по справі будуть надходити як до кабінету Іванова Івана так і до кабінету «АБ Тест».

Питання №5. Які суди підключено до підсистеми «Електронний суд».
Відповідь. Підключено всі суди. Перелік судів для відправлення заяви залежить від типу судочинства шаблону, який використовує користувач.

Питання №6. Шаблони заяв.
Відповідь. На даний час в системі реалізовано 434 шаблони заяв. Вони діляться на:
– «первинні» – ті, за якими заяви подаються до суду вперше (наприклад, заява про усиновлення дитини), знаходяться в розділі «Заяви»;
– «вторинні» – ті, за якими подаються заяви в межах справи, в тому числі апеляційні скарги, знаходяться в матеріалах по конкретній справі розділу «Мої справи».
Реалізація шаблонів відбувається за зверненням на електронну адресу [email protected] зі вказаними назвою, описом та, за можливістю, прикладом шаблону.

Питання №7. Помилки обробки, що виникають під час подачі заяви та інші статуси заяв.
Відповідь. Статуси заяв, що направляються до судів, мають наступні значення:
1. Чернетка;
2. Підписання;
3. Відправлено;
4. Доставлено (синім кольором);
5. Доставлено (блакитним кольором);
6. Помилка обробки;
7. Відмовлено в реєстрації;
8. Зареєстровано.
Чернетка/Підписання/Відправлено – Вказані статуси змінюють один одного. «Чернетка» дозволяє редагувати заяву шляхом переміщення на різні кроки її формування. «Підписання» дозволяє лише підписати заяву та направити її до суду. Редагування заяви на статусі «Підписання» неможливе. «Відправлено» вказує на те, що заяву було підписано та направлено до суду.
Доставлено – Статус «Доставлено» (синім кольором) вказує на те, що заява очікує на прийняття АСДС суду, до якого вона була направлена.
Статус «Доставлено» (блакитним кольором) вказує на те, що заяву було успішно прийнято до АСДС суду.
Помилка обробки – Статус «Помилка обробки» мають ті заяви, що не були доставлені до АСДС суду. Вказані статуси можуть виникати внаслідок нестабільної роботи мережі під час відправки заяв до АСДС суду як на стороні користувача, так і на стороні АСДС.
У разі виникнення такого статусу користувачеві необхідно звернутись до служби технічної підтримки за номером 0-800-500-271 (дзвінки безкоштовні), оскільки необхідно аналізувати кожну ситуацію окремо. Помилка обробки може бути:
– Помилкою відправлення – може виникати внаслідок некоректної роботи мережі користувача;
– Помилкою отримання – може виникати внаслідок некоректної роботи мережі в суді;
– Помилкою реєстрації – може виникати в АСДС під час реєстрації (має різний характер).
Відмовлено в реєстрації – Статус «Відмовлено в реєстрації» повертається внаслідок власне відмови в реєстрації заяви в АСДС суду за певних причин. Текст причини відмови має надходити користувачеві на електронну адресу, у вигляді смс-повідомлення або у розділ «Повідомлення» електронного кабінету.
Зареєстровано – Статус «Зареєстровано» повертається у разі реєстрації справи на основі поданої заяви в АСДС суду. У подальшому, справа, що була зареєстрована, а також всі документи, що були додані до справи, будуть відображатись у розділі «Справи».

Питання №8. Не відображаються справи в кабінеті, які були зареєстровані в суді до початку функціонування системи.
Відповідь. Справа, що була зареєстрована в суді через заяву електронного суду, надходить до кабінету користувача за його РНОКПП (раніше ІПН). У випадках реєстрації таких справ РНОКПП користувача заповнюється в картці учасника процесу АСДС суду автоматично з даних ЕЦП/КЕП користувача.
Для того, щоб в розділі «Мої справи» відображались справи користувача «минулих років» необхідно щоб в картці учасника процесу АСДС суду на справу у відповідному полі було внесено РНОКПП користувача. Для цього необхідно звернутись до суду за шаблоном Заява про вступ до справи у якості представника для того щоб відповідальний працівник суду вніс дані РНОКПП.
Якщо РНОКПП вже присутнє у відповідному полі картки учасника процесу, відповідальна особа має перезберегти цю картку.

Питання №9. Функція онлайн-допомоги на сторінці електронного кабінету.
Відповідь. Функцію онлайн-допомоги поділено на три частини:
– Зателефонувати до Єдиного контакт центру судової влади – дозволяє виконати дзвінок «з сайту». З часом буде реалізовано прямий дзвінок на спеціалістів технічної підтримки;
– Кабінет самообслуговування – чат-бот Єдиного інформаційно-довідкового центру Судової Влади. До даної частини буде додано інформацію щодо особливостей роботи системи;
– Сповістити про помилку/пропозиції – функція направлення повідомлення на електронні адреси системи від користувачів, система працює в штатному режимі. При натисканні «Відправити» повідомлення відправляється.

Питання №10. Редактор.
Відповідь. Користувач може користуватись вбудованим редактором на кроці «Текст заяви». Редактор має мінімальний набір функцій для роботи з текстом. У випадку, якщо користувачеві не вистачає певних функцій, необхідно звернутися до служби технічної підтримки та повідомити яку саме функцію необхідно реалізувати.
Також, користувач має можливість використовувати будь-який текстовий редактор для набору тексту заяви, а потім скопіювати його до редактора системи.

Питання№11. Електронна та паперова довіреності.
Відповідь. У користувачів системи є можливість надавати електронні довіреності на інших користувачів. При наданні довіреності є три рівні доступу:
– Перегляд – Представник може ознайомитись з документом;
– Редагування – Представник створює та редагує заяви без права подання до суду
– Подання – Представник створює, редагує, підписує заяви своїм електронний підпис та направляє до суду
При наданні довіреності системою формується файл з текстом довіреності, який засвідчується ЕЦП/КЕП користувача.
Також доступна функція Передоручення – Представник може передати надані йому права іншим представникам.
При подачі заяви у якості представника за електронною довіреністю, користувач обирає з переліку необхідного довірителя.

При подачі заяви у якості представника за «паперовою» довіреністю користувач системи самостійно додає скан копію документів, що засвідчує його право представляти інтереси заявника, а також вказує всю необхідну інформацію на кроці Заявник (Позивач). При формуванні заяви скан копії документів будуть відображатись як додатки. Наразі не всі шаблони заяв підтримують відправку за «паперовою» довіреністю. Нижче наведено перелік працюючих шаблонів для «паперової» довіреності:
Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво
Позовна заява про передачу майна у власність територіальної громади
Позовна заява про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки
Позовна заява про припинення порушень правил добросусідства та стягнення матеріальної шкоди
Позовна заява про визнання права власності
Позовна заява про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно
Позовна заява про визнання права власності на майновий пай
Позовна заява про захист суміжних прав
Позовна заява про визнання недійсними патентів України
Позовна заява про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг
Позовна заява про захист авторських прав
Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Позовна заява про розірвання договору купівлі-продажу
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу
Позовна заява про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу
Позовна заява про зміну договору купівлі-продажу
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
Позовна заява про визнання недійсним договору дарування
Позовна заява про зміну договору дарування
Позовна заява про розірвання договору дарування
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору дарування
Позовна заява про розірвання договору довічного утримання
Позовна заява про зобов’язання укласти договір довічного утримання
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором довічного утримання
Позовна заява про зміну договору довічного утримання
Позовна заява про визнання недійсним договору довічного утримання
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору довічного утримання
Позовна заява про визнання дійсним договору найму (оренди)
Позовна заява про розірвання договору найму (оренди)
Позовна заява про визнання недійсним договору найму (оренди)
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди
Позовна заява про зміну договору найму
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором оренди
Позовна заява про розірвання договору про надання послуг
Позовна заява про зобов’язання укласти договір надання послуг
Позовна заява про зміну договору про надання послуг
Позовна заява про визнання недійсним договору про надання послуг
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором про надання послуг
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг
Позовна заява про стягнення суми страхового відшкодування
Позовна заява про стягнення одноразової страхової виплати при настанні стійкої втрати професійної працездатності
Позовна заява про зміну договору страхування
Позовна заява про визнання договору страхування недійсним
Позовна заява про розірвання договору страхування
Позовна заява про зобов’язання укласти договір страхування
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором страхування
Позовна заява про стягнення боргу за договором позики
Позовна заява про розірвання кредитного договору
Позовна заява про розірвання договору банківського вкладу
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу
Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позовна заява про зобов’язання укласти договір позики
Позовна заява про зміну договору позики
Позовна заява про визнання недійсним договору позики
Позовна заява про зобов’язання укласти кредитний договір
Позовна заява про визнання недійсним кредитного договору
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору банківського вкладу
Позовна заява про визнання недійсним договору банківського вкладу
Позовна заява про зобов’язання укласти договір банківського вкладу
Позовна заява про розірвання договору підряду
Позовна заява про розірвання кредитного договору
Позовна заява про визнання недійсним договору підряду
Позовна заява про зобов’язання укласти договір підряду
Позовна заява про розірвання договору позики
Позовна заява про зміну договору банківського вкладу
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з невиконанням договору підряду
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором підряду
Позовна заява про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданих внаслідок придбання товару неналежної якості
Позовна заява про відшкодування шкоди у зв’язку зі смертю годувальника
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого
Позовна заява про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище
Позовна заява про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування
Позовна заява про визнання заповіту недійсним
Позовна заява про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця
Позовна заява про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей
Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Позовна заява про захист порушених прав на житло
Позовна заява про зобов’язання надати рівноцінне житлове приміщення
Позовна заява про відшкодування витрат за неналежне надання послуг
Позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації
Позовна заява про визначення місця проживання дитини
Позовна заява про стягнення аліментів
Позовна заява про визначення порядку користування земельною ділянкою
Позовна заява про скасування рішення органу місцевого самоврядування
Позовна заява про позбавлення батьківських прав
Позовна заява про визнання батьківства
Позовна заява про розірвання шлюбу
Позовна заява про зміну договору підряду
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з неналежним виконанням договору
Позовна заява про відшкодування шкоди
Позовна заява про стягнення коштів за неотримане речове майно
Позовна заява про стягнення моральної шкоди, заподіяної спадкодавцеві
Позовна заява про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом
Позовна заява про визнання права власності на спадкове майно
Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон України
Позовна заява про відшкодування шкоди в порядку регресу
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
Позовна заява про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище
Позовна заява про збільшення розміру відшкодування шкоди
Позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП
Позовна заява про визнання права власності на житло
Позовна заява про розірвання договору оренди землі
Позовна заява про визнання шлюбу недійсним
Позовна заява про розірвання спадкового договору
Позовна заява про передачу в натурі спадщини, визнаної відумерлою
Позовна заява про виселення
Позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні
Позовна заява про зміну розміру аліментів
Позовна заява про поновлення на роботі
Позовна заява про стягнення заробітної плати
Позовна заява про визнання протиправним наказу
Позовна заява про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів)
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної працівником
Позовна заява про захист прав споживачів
Позовна заява про звільнення майна з-під арешту
Позовна заява про зобов’язання вчинити певні дії
Позовна заява про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії
Позовна заява про відшкодування моральної шкоди
Позовна заява про стягнення суми індексації по заробітній платі
Позовна заява про зобов’язання здійснити обмін товару
Позовна заява про заборону діяльності, яка створює загрозу життю, здоров’ю, майну фізичної особи
Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі

Найближчим часом решту шаблонів можна буде використовувати для подачі заяви за «паперовою» довіреністю.

Питання№12. Перегляд матеріалів справи.
Відповідь. Після реєстрації заяви електронного суду в АСДС суду статус заяви в електронному кабінеті змінюється на «Зареєстровано». Після цього документи по справі будуть доступні для перегляду в рамках конкретної справи в розділі «Мої справи».
Перейшовши до обраної користувачем справи відкривається вікно «Документ по справі». Вказане вікно поділяється на дві частини: «Документи по справі» та «Процесуальні документи».
В «Документи по справі» містять документи, що надходять від АСДС суду. Це документи які підлягають відправленню до ЄДРСР, протоколи розподілу справи та судові повістки. Також тут відображаються документи, що були зареєстровані документи електронного суду, що направлялись до суду, у вигляді реєстраційних карток вхідного документу.
В «Процесуальні документи» містяться «вторинні документи» які подаються до суду в межах справи, в тому числі апеляційні скарги.
Увага. У випадку реєстрації апеляційної скарги АСДС апеляційного суду, статус такої скарги зміниться на «Зареєстровано», а сама справа буде доступна для перегляду в розділі «Мої справи».
Для перегляду документів по справі необхідно обрати необхідний документ. Якщо до обраного документу було прикріплено додаткові файли (наприклад, відскановані документи по справі), то такі файли будуть доступні для перегляду та розміщуватимуться нижче самого документу.
Для завантаження документу необхідно обрати «Зберегти файл». Наразі, документ зберігається з розширенням «файл» та доступний для перегляду за допомогою редактору «Word».

Додамо, у разі неможливості перегляду або завантаження документу по справі, звертайтесь до служби технічної підтримки за номером 0-800-500-271 (дзвінки безкоштовні).

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що одним з переваг електронного суду є можливість подавати позови в онлайн-режимі. Також можна відправляти копії документів учасникам судової справи, отримувати судові рішення і інші документи в електронному вигляді.

Крім того, для того щоб скористатися електронним судом користувач повинен ввести свій електронний ключ, а потім пройти авторизацію.

Також нам стало відомо, що відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.