Дисульфірам – інструкція, застосування, аналоги препарату

ДИСУЛЬФІРАМ – інструкція, застосування, аналоги препарату

Засіб для лікування хронічного алкоголізму. Дисульфірам є інгібіторомацетальдегідрогенази – ферменту, який перетворює ацетальдегід (головний метаболіт етилового спирту) на оцтову кислоту. У разі одночасного застосування препарату і вживання етилового спирту значною мірою зростає концентрація ацетальдегіду в організмі і з’являються симптоми отруєння цією сполукою. До таких симптомів належать: нудота, блювання, тахікардія (сильне серцебиття), гіпотензія, запаморочення, раптове почервоніння обличчя з відчуттям теплоти. Ступінь інтенсивності симптомів залежить від кількості вжитого етанолу. Зазвичай вони зберігаються від 30–60 хвилин до декількох годин. У тяжких випадках, коли рівень алкоголю в крові перевищує 125 – 150 мг/100 мл, можуть з’явитися дихальна недостатність, аритмія, інфаркт міокарда, недостатність кровообігу, втрата свідомості, судоми, у спорадичних випадках, якщо не надана допомога – смерть. Як правило, після реакції не переносності алкоголю пацієнт відчуває сонливість і може спати протягом декількох годин. Вищеописана реакція є основою для застосування дисульфіраму при лікуванні хронічного алкоголізму.

Застосування ДИСУЛЬФІРАМУ

ДИСУЛЬФІРАМ – склад і форма випуску препарату

Таблетки для імплантації. 1 таблетка містить дисульфіраму 100 мг. Допоміжні речовини: натрію хлорид, манітол, полі етиленгліколь 6000.

ДИСУЛЬФІРАМ – як приймати препарат

Препарат імплантують субфасціально, розміщуючи 8–10таблеток радіально. Процедуру можна повторити через 8 місяців. Таблетки повинні бути стерильними, не ушкодженими, без будь-яких домішок.

ДИСУЛЬФІРАМ – протипоказання, побічні ефекти

• – підвищена чутливість до дисульфіраму татіокарбамідів;
• – стан алкогольного сп’яніння; застосування напоїв або препаратів, що містять етиловий спирт; за 12 годин до операції;
• – серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, недостатність периферичного кровообігу;
• – психотичні розлади, психози (за винятком перенесених гострих алкогольних психозів), суїцид альні спроби в анамнезі;
• – період вагітності та годування груддю.
• – не слід застосовувати препарати, що містять дисульфірам, без свідомої згоди пацієнта.
• Може виникати сонливість, нудота, блювання, металевий або часниковий присмак у роті, тимчасова імпотенція, підвищена втома.
• У поодиноких випадках відмічалися психотичніреакції, у тому числі депресивні та параної дальні стани, манії, шизофренія.
• Спостерігалися алергічні реакції, периферичні неврити, пошкодження гепатоцитів.

Аналоги ДИСУЛЬФІРАМУ

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Еспераль ® (Esperal ® ) Лікарські препарати

допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон К30, натрію кармелоза, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: кремово-білого кольору круглі таблетки з перехресною розподільчою лінією з одного боку та гравіюванням «ЕSРЕRАL» — з іншого.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при алкогольній залежності.

Фармакологічні властивості

Дисульфірам інгібує дію багатьох ферментів. Інгібування ацетальдегід-дегідрогенази призводить до підвищення концентрації ацетальдегіду, метаболіту етилового спирту, який спричиняє виникнення неприємних симптомів, таких як інтенсивне почервоніння обличчя, нудота, блювання, відчуття дискомфорту, тахікардія та артеріальна гіпотензія.

При пероральному застосуванні дисульфірам швидко, але не повністю абсорбується (від 70 до 90%). Він швидко метаболізується: перетворюється на діетилдитіокарбамат, який потім виводиться у формі глюкуроніду або трансформується у діетиламін та сірковуглець. Частина сірковуглецю виводиться легенями. Залишкова частина метаболізується та виводиться з сечею.

Показання

Ад’ювантна терапія для попередження рецидиву алкогольної залежності.

Протипоказання

Підвищена чутливість до дисульфіраму або до будь-якого компонента препарату та до тіурамових сполук. Тяжка печінкова недостатність. Епілепсія. Ниркова недостатність. Тяжка дихальна недостатність. Цукровий діабет. Психоневрологічні розлади. Серцево-судинні розлади. Вживання алкогольних напоїв або лікарських засобів, що містять спирт, протягом останніх 24 годин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Комбінації, які не рекомендується застосовувати.

Алкоголь (як напій або допоміжна речовина). Розвиток антабусної реакції (відчуття жару, почервоніння, блювання, тахікардія). Необхідно уникати вживання алкогольних напоїв та лікарських засобів, що містять спирт, поки препарат не виведений повністю з організму. У таких випадках слід керуватися даними про період напіввиведення.

Ізоніазид. Порушення поведінки та розлад координації рухів.

Метронідазол. Ризик розвитку гострих психотичних епізодів або сплутаності свідомості, які минають після відміни препарату.

Фенітоїн (за екстраполяцією і фосфенітоїн). Суттєве та швидке підвищення рівня фенітоїну у плазмі крові з ознаками токсичності (через пригнічення метаболізму). Якщо застосування комбінації не можна уникнути, показаний клінічний нагляд та контроль рівня фенітоїну у плазмі крові під час і після припинення лікування дисульфірамом.

Лікарські засоби групи 5-нітроімідазолу (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол). Короткочасний психотичний розлад, сплутаність свідомості.

Гепатотоксичні препарати. Необхідно уникати одночасного застосування з дисульфірамом у зв’язку з імовірністю ураження печінки.

Варфарин (та інші антикоагулянти на основі екстраполяції даних). Посилення антикоагулянтної дії при пероральному прийомі та підвищення ризику виникнення крововиливу (через зниження метаболізму у печінці).

Теофілін. Дисульфірам пригнічує метаболізм теофіліну. З огляду на це необхідно відкоригувати дозування теофіліну (зменшити його дозу), орієнтуючись на клінічні ознаки та рівні препарату у плазмі крові.

Бензодіазепіни. Дисульфірам може потенціювати седативні ефекти бензодіазепінів, інгібуючи їхній окисний метаболізм (особливо для хлордіазепоксиду та діазепаму). Дозу бензодіазепіну необхідно відкоригувати, орієнтуючись на клінічні ознаки.

Трициклічні антидепресанти. Потенціювання антабусної реакції.

Комбінації, що потребують обережності при одночасному застосуванні.

Антагоністи вітаміну К. Збільшення ефекту антагоніста вітаміну К і підвищення ризику кровотечі. Необхідно частіше контролювати міжнародне нормалізоване відношення (МНВ). Необхідно відкоригувати дозу антагоніста вітаміну К на період лікування дисульфірамом і протягом 8 днів після його відміни.

Комбінації, які слід брати до уваги.

Кокаїн. Дисульфірам може пригнічувати метаболізм кокаїну, що призводить до вираженого збільшення концентрації кокаїну в плазмі крові і до збільшення ризику подовження інтервалу QT.

Дисульфірам слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають кокаїн.

Особливості застосування

Застосування дисульфіраму як монотерапії.

Були зареєстровані випадки тяжкої гепатотоксичності, що призводили до необхідності трансплантації печінки або летального наслідку. Якщо з’являються попереджувальні ознаки (астенія, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у животі або жовтяниця), необхідно негайно провести загальне медичне обстеження та оцінити показники функції печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

Повідомлялося про випадки сплутаності свідомості, нервово-психічних розладів, психотичних розладів та галюцинацій під час лікування дисульфірамом. Лікарі повинні повідомити пацієнтам про ризик виникнення психотичних розладів і галюцинацій, навіть якщо вони ніколи не мали подібних проблем. Лікарі повинні контролювати розвиток симптомів психічних розладів та рекомендувати пацієнтам і особам, які за ними доглядають, негайно звернутися до медичних працівників у разі появи симптомів психічних розладів під час лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування дисульфіраму з алкоголем.

Пацієнта необхідно повідомити про ризик розвитку антабусного ефекту (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») у разі одночасного застосування препарату та алкогольних напоїв, навіть у незначній кількості. Пацієнти повинні бути уважними щодо вмісту спирту в деяких інших лікарських засобах (особливо у пероральних розчинах) або в харчових продуктах, а також при використанні парфюмерно-косметичних засобів, таких як лосьйони після гоління і парфуми.

Неприємні симптоми (припливи, еритема, нудота і блювання, відчуття загального нездужання, тахікардія та артеріальна гіпотензія) розвиваються через 10 хвилин після вживання алкоголю і тривають від 30 хвилин до декількох годин.

Реакції при застосуванні алкоголю можуть виникати протягом періоду до 2 тижнів після припинення лікування дисульфірамом. Були зареєстровані більш тяжкі реакції: серцеві аритмії, напади стенокардії, серцево-судинний колапс, інфаркт міокарда, раптовий летальний наслідок, пригнічення дихальної функції і неврологічні явища (сплутаність свідомості, енцефалопатія та судоми).

Не рекомендується застосування дисульфіраму з такими речовинами:

• спиртними напоями і лікарськими засобами, до складу яких входить спирт;
• ізоніазидом;
• метронідазолом;
• фенітоїном, фосфенітоїном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Запобіжні заходи при застосуванні.

Цей лікарський засіб слід застосовувати лише після поглибленого медичного обстеження (загального медичного огляду та лабораторних аналізів). Оцінку показників функції печінки, включаючи визначення рівнів трансаміназ, слід проводити до початку лікування дисульфірамом (див. розділ «Протипоказання»), а потім через регулярні проміжки часу, принаймні один раз на місяць, особливо протягом перших 3 місяців лікування. У разі якщо підвищені рівні трансаміназ в три рази перевищують верхню межу норми, необхідно негайно та остаточно відмінити препарат. Необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, поки показники функції печінки не нормалізуються.

Дисульфірам слід застосовувати з обережністю пацієнтам з екземою, спричиненою нікелем, через підвищений ризик розвитку гепатиту (див. розділ «Побічні реакції»).

Дисульфірам ніколи не слід застосовувати пацієнтам без їхнього відома.

Застосування дисульфіраму не рекомендується у період вагітності, незалежно від її терміну, та жінкам репродуктивного віку, які не користуються протизаплідними засобами (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження на тваринах не дали переконливих результатів, а даних клінічних досліджень недостатньо.

Тому дисульфірам не рекомендується застосовувати як у період вагітності, незалежно від її терміну, так і жінкам репродуктивного віку, які не застосовують протизаплідні засоби.

Розвиток антабусної реакції при одночасному застосуванні препарату з алкоголем може мати серйозні наслідки для плода.

Застосовувати препарат у період годування груддю не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Керування автомобілем або робота з іншими механізмами можуть бути небезпечними у зв’язку з ризиком розвитку сонливості на початку лікування.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений для перорального прийому. Рекомендується приймати дорослим 1 таблетку на добу. Таблетку потрібно запити водою (половина склянки), приймати вранці під час сніданку після утримання від вживання алкоголю принаймні протягом 24 годин. Тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально.

Діти

Досвіду застосування препарату для лікування дітей немає.

Передозування

Передозування лише дисульфірамом може спричинити неврологічні розлади: екстрапірамідний синдром, розлади свідомості (кома, судоми, сплутаність свідомості та енцефалопатія). Лікування симптоматичне.

У результаті передозування дисульфірам у комбінації з алкоголем може спричинити кому або синдром сплутаності свідомості, серцево-судинну недостатність, інколи з неврологічними ускладненнями.

Побічні реакції

Небажані ефекти були класифіковані за частотою за такими критеріями: ≥ 1/10 — дуже часто; від ≥ 1/100 до