Вирощування папороті багаторядник у будинку: догляд, розмноження і його вплив на людину

Папороть багаторядна належить до рідкісних рослин й занесена до Червоної книги. Дуже часто її вирощують у домашніх умовах як декоративну рослину. У нашій статті ми розповімо вам як правильно доглядати за папороттю, пересаджувати та розмножувати її, а також про деякі забобони й повір’я, пов’язані з цією рослиною.

Практично кожна людина бачила в лісі папороть. Це вічнозелена багаторічна чагарникова рослина, яка має горизонтальну товсту кореневу систему з однією точкою росту, з якої виростає довге листя. Листя темно-зеленого або салатово-зеленого кольору, жорсткої текстури, перисто-розітнутої конфігурації, покрите дрібним білим пушком. Середина листа і його прожилки містять бурі луски. Спори з’являються на нижній листовій пластині й розташовуються по два ряди. Найчастіше папороть вирощують в садах, проте деякі сорти вирощують і в будинку. Багаторядна є однією з них. Вона не потребує особливого догляду, гарного освітлення, частого поливу і підгодівлі.

Догляд за папороттю багаторядною

Щоб папороть у вашому будинку добре себе почувала, за нею слід правильно доглядати.

Посадка

З огляду на те, що в природному середовищі папороть росте під кронами дерев, найкраще вона себе відчуває в напівтінистому місці. Папороть може рости навіть в тіні, проте в цьому випадку кущ втрачає свою декоративність. Взимку багаторядна потребує додаткового освітлення.

Чагарник любить рости в кислому ґрунті. Перед його посадкою слід підготувати ґрунтосуміш з торфу, перегною, дернової та листової землі й піску. Ґрунт для папороті повинен легко пропускати повітря та вологу. При виборі горщика для посадки потрібно звертати увагу, щоб коренева система займала дві третини його ємності. Дно горщика обов’язково повинно містити дренажні отвори та шар дренажу з керамзиту, битої цегли або гальки.

Оптимальною температурою для вирощування папороті вважаються 20-24 градуси тепла. Якщо температура вище цієї норми, рослину потрібно регулярно зволожувати, тому, що сухе жарке повітря дуже погано впливає на папороть. Взимку комфортною температурою для її росту вважаються 15-26 градусів. Враховуючи те, що папороть — виходець з тропіків, для її росту потрібна підвищена вологість. Якщо її не вистачає, рослина може навіть хворіти. Для підтримки необхідної вологості повітря, у кімнаті з папороттю можна поставити посуд з водою чи гідрогелем, або щодня проводити обприскування рослини теплою відстояною водою.

Полив

Папороть слід поливати лише при висиханні верхнього шару ґрунту, при цьому потрібно утримуватися від перезволоження, оскільки коренева система її розташована у верхніх шарах ґрунту й надмірний полив може призвести до появи грибків та загнивання коренів. На сильне перезволоження ґрунту вказують коричневі плями, які з’являються на листках рослини. У літній період полив роблять тоді, коли верхній шар ґрунту злегка підсохне, взимку і восени поливи скорочують у два рази, зволожуючи землю лише після її просихання на дві фаланги від поверхні. Для поливу використовують воду кімнатної температури, яка міститься в скляній тарі та відстоюється протягом доби. Дуже добре папороть реагує на теплий душ, під час якого листя зволожується й очищається від пилу. Під час цієї процедури ґрунт потрібно закрити поліетиленовим пакетом для уникнення його перезволоження.

Підживлення

Для підгодівлі папороті застосовують комплексні мінеральні або органічні добрива. Процедуру проводять з регулярністю раз на два тижні з травня до серпня. У зимовий і осінній час підгодівлі не проводять. Кількість мінерального добрива беруть у два рази менше, ніж вказано в інструкції ​​на упакуванні.

Пересадка папороті багаторядної

З огляду на те, що папороть має властивість швидко нарощувати кореневу систему, з часом вона не поміщається в горщик. У цей час рослина потребує пересадки. Цю процедуру проводять навесні, для того, щоб до зимового періоду багаторядна акліматизувалася і вкоренилася. При пересадці велике значення має ґрунт. Найкраще купувати готовий субстрат для папороті, який вже містить повний комплект мінералів і поживних речовин, яких потребує чагарник. Однак, якщо ви хочете використовувати суміш, зроблену самотужки, до її складу обов’язково потрібно внести органічне добриво.

За день до висадки папороть потрібно на дві-три години помістити в посуд з водою. Окремо приготуйте горщик більшого розміру з дренажними отворами та шаром дренажу. Наповніть його ґрунтом до половини. Вийміть папороть зі старого горщика, злегка обтрусіть її від ґрунту і помістіть в новий горщик, попередньо розправивши коріння. Засипте вільне місце ґрунтом до точки росту листя. Вона повинна розташовуватися на поверхні ґрунту. Зволожте та ущільніть ґрунт таким чином, щоб позбавитись від повітряних камер. Коли ущільнений ґрунт злегка осяде, насипте ще трохи землі. Поверхню субстрату замульчуйте корою або перегноєм для кращого утримання вологи.

Розмноження папороті багаторядної

Розмножувати папороть можна різними способами: спорами, кореневими живцями, а також діленням куща.

Розмноження діленням куща. Один з найпростіших способів розмноження, який завжди дає відмінний результат. Для такого розмноження підбирають рослини, у яких формуються прикореневі розетки. Потрібно відокремити прикореневу розетку від дорослого куща, таким чином, щоб його не пошкодити та пересадити відокремлену частину в окремий контейнер з живильним субстратом. У перший час молодій рослині потрібно створити високу вологість повітря, інакше вона може загинути. Оптимальна вологість повітря повинна бути 72-75%.

Розмноження кореневими живцями. Даний спосіб вважається найпростішим. Для його проведення відокремлюють розетки, які виростають в периферійній частині дорослого куща. Для цього використовують гострий стерильний ніж. Живці зрізають з частиною кореневища і пересаджують в окремий контейнер, в якому знаходиться відповідна ґрунтосуміш. Потім їх поміщають в міні-тепличку з підвищеною вологістю і температурою 20-25 градусів, де живець швидко починає формувати свою кореневу систему і нарощувати нове листя.

Розмноження спорами. Даним методом розмножується багаторядна в природному середовищі. В кімнатних умовах таке розмноження вимагає дуже багато зусиль і терпіння. Спори — це маленькі чорні цятки, що утворюються на тильній стороні листя. Для розмноження листя зрізається і висушується. Добре висушене листя подрібнюють і кладуть на кілька годин в серветку, змочену в стимуляторі росту. Після чого висівають в ґрунт, не притрушуючи землею. Посіви обприскують водою і накривають плівкою або склом. Сіянці повинні знаходитись в місці з достатньою кількістю світла, вологості та температурою 22-25 градусів. При дотриманні всіх умов, через 3-4 тижні з’являються перші паростки. Цей метод розмноження застосовується дуже рідко, тому що вважається складним та малоефективним.

Шкідники та хвороби

• Не дивлячись на свою невибагливість і витривалість, багаторядна здатна уражатися різними шкідниками та хворобами. Причиною цього може бути неправильний догляд або сусідство з хворими рослинами. На наявність захворювань вказують такі чинники:
• Листя швидко сохне та опадає – це вказує на надмірно сухе повітря в кімнаті. В таких умовах часто з’являється павутинний кліщ, від якого можна позбутися за допомогою фунгіцидів. Найчастіше це спостерігається в період опалювального сезону. Щоб уникнути захворювання слід проводити регулярне зрошення листя і підтримувати оптимальну вологість повітря в приміщенні.
• Листя багаторядної покрите плямами – це вказує на те, що рослина отримала опіки від впливу прямих сонячних променів. Щоб уникнути цього помістіть горщики з папороттю на західні чи східні вікна. Якщо багаторядна вирощується на південному вікні, її потрібно притінити за допомогою білого паперу або не прозорої плівки.
• Листя папороті робиться млявими та слабким – це може вказувати на надлишок мінеральних речовин в ґрунті. Таке захворювання з’являється в результаті неправильної підгодівлі, особливо в осінньо-зимовий період. Всі підгодівлі в цей період потрібно скасувати.
• Повільне зростання і розвиток чагарнику – може вказувати на те, що він вирощується в невідповідному ґрунті. При посадці вибирайте готову ґрунтосуміш в садових магазинах, яка призначена спеціально для вирощування папороті, або змішайте ґрунт таким чином, щоб він був легким і пухким.
• Поява на листі дрібних комах свідчить про ураження метеликом білокрилкою, павутинним кліщем або борошнистими черв’яками. Від них позбуваються за допомогою фунгіцидів, наприклад «АКТЕЛІК», яким тричі обробляють чагарник з інтервалом в 10 днів.

Значення папороті в будинку

З папороттю пов’язано багато легенд і повір’їв. Кожен з нас знає легенду про квіти папороті, які з’являються на свято Івана Купала. Квітку папороті люди шукають з давніх часів, сподіваючись знайти під нею скарби або отримати безмежне щастя. Папороть зустрічається у багатьох літературних творах, та має двояке розуміння того, яку роль вона відіграє для людини.

Згідно з деякими посиланнями, рослина сприятливо діє на запальних та агресивних людей, заспокоює і трансформує їх негативну енергію на благо. Якщо папороть вирощується в будинку де живе багато людей, вона здатна стабілізувати загальну атмосферу в домі, створювати спокій та затишок й згладжувати конфлікти між людьми.

Існує думка, що папороть здатна привертати удачу до людей, які захоплюються азартними іграми. Вважається, що вона може захистити таких людей від необдуманих рішень та непередбачених розтрат. Відомі випадки, коли після появи цієї рослини в домі, з членами сім’ї стали відбуватися події, що призвели до швидкого збагачення та фінансового зростання. Ще одне повір’я стверджує, що папороть має властивість зближувати людей різного віку та сприяти їх порозумінню, відводити від сім’ї злих духів та служити її оберегом.

З іншого боку, багато людей вважає, що вирощувати папороть в будинку не рекомендується тому, що вона витягує з людей енергію і є вісником розлуки. Описуються випадки, коли люди, які перебували деякий час біля чагарника, починали відчувати головний біль і слабкість. Цьому є розумне пояснення. Чагарник має властивість споживати велику кількість кисню, особливо в нічний час, тому головний біль може бути пов’язаний з нестачею у приміщенні кисню.

Якщо ваша папороть несподівано почала чахнути й загинула – це може вказувати на те, що вона поглинула велику кількість негативної енергії, яка була в будинку, або відвела на себе якусь хворобу.

Як розмножуються папороті – суперечки і вегетативний метод

Папороті – найдавніші рослини, що живуть на нашій планеті. На Землі їх налічують близько 11.000 видів. Завдяки своїм оригінальним листям, вони давно заслужили увагу квітникарів і стали використовуватися, як домашні рослини в якості прикраси інтер`єру і помічників в очищенні і зволоженні повітря.

Папороть як домашнє і садове рослина – 2 види

У природі існує два відомих нам виду папоротей:

1. 1. спорофіти – безстатеві папороті;
2. 2. гаметофити – статеві папороті (чоловічої і жіночої статі).

Представники першого виду виростають в субтропіках, їх листя спочатку згорнуті в спіраль і поступово з розвитком рослини розгортаються. Саме спорофіти містяться в якості кімнатних рослин в будинках і квартирах квітникарів. Форма і розмір листя у кожного сорту папороті відрізняється від інших. Зростають листя дуже повільно. Листова нирка розвивається під землею протягом кількох років, перш ніж з`явитися світ у вигляді улиткообразно пластини.

Для кімнатного розведення підходять наступні види папоротей:

• Адиантум (Adiantum) – витончена рослина з пір`ястими листям, розташованими на тонких темно-коричневих черешках. Він досить швидко зростає, невибагливий, непогано переносить затемнені місця.
• Асплениум (Asplenium) привертає увагу блискучими цілісним листям світло-зеленого кольору, по центру кожного з яких проходить виразна темна жилка.
• Нефролепіс (Nephrolepis) – невибаглива рослина з ажурними повітряними довгими листям світло-зеленого кольору.

Поливати папороть в домашніх умовах слід в міру висихання верхній частині грунту, ця рослина любить воду, в поливі полягає практично весь догляд за ним. Пересадка кімнатного папороті проводиться тільки навесні, в разі якщо попередній горщик став йому тісний. Одним з найпопулярніших садових папоротей є страусник лісової звичайний, званий також чорний папороть. Він спокійно переносить морози до -20 градусів, швидко зростає в саду. Часто його використовують, як декоративну рослину на дачі, він вважає за краще тінисті місця, які зазвичай пустують.

Розмноження спорами – підготовка грунту, техніка пророщування

Процес розмноження папороті спорами полягає в самому зборі дозрілих спор, їх зберіганні з метою дозрівання і безпосередньо висадці в грунт. Спори папороті розташовані в сорусах, які набувають бурий відтінок при дозріванні в них суперечка. Зрізати суперечки необхідно разом з частиною листа, а потім зберігати в щільно запечатаному пакеті з паперу до повного дозрівання. Дозрілі і готові до висадки в грунт суперечки є порошкоподібною речовиною коричневого кольору.

Для посіву спор папороті приготуйте одну з нижче представлених сумішей грунту:

1. 1. пісок і бурий торф – 1: 3;
2. 2. пісок, листову землю і бурий торф – 1: 1: 2;
3. 3. пісок і листову землю – 1: 3;
4. 4. готовий грунт для фіалок.

Суміш потрібно буде очистити від можливо наявних великих частинок і прогріти в духовій печі, для того щоб знищити шкідників і насіння бур`янів. В якості ємності для висаджування суперечка папороті використовуйте неглибокий контейнер, товщина шару грунту в ньому повинна бути близько 5 см. На добре утрамбовану і политу заздалегідь грунт рівномірно розподіляють суперечки, чи не присипаючи їх зверху. Контейнер накривають склом і ставлять в світлому, але захищеному від сонячних променів місці, при кімнатній температурі.

Час проростання суперечка безпосередньо залежить від виду папороті, це може бути 3 тижні, а може зайняти і рік. Протягом всього часу всхода суперечка підтримуйте вологість грунту, в якому вони знаходяться, тільки за допомогою зволоження піддону. Час від часу відкривайте скло, щоб пустити до суперечок кисень. Пророслі спори папороті виглядають, як мох, що покриває всю поверхню грунту. Пророщені папороті на самому початку не мають коренів, вони починають з`являтися тільки через 4-6 тижнів.

Покривні скло прибираємо поступово, починаючи розкривати рослини на пару годин на добу, і кожен раз збільшуючи період часу. Як тільки ви привчили папороть до відсутності парникового ефекту, починайте обприскувати паростки водою. 2 рази в тиждень можна розчиняти в воді Епін або інші мікроелементи і обприскувати рослини курсами по 2 тижні на місяць. Розвинуте рослина у вас сформується через півроку після сходів, пересаджувати папороть в індивідуальний горщик можна, як тільки почне розвиватися коренева система.

Цей метод використовується самими терплячими квітникарями. За народженням нових представників папоротевих дуже цікаво спостерігати, стадії їх розвитку відрізняються від зростання більшості інших рослин, але вже з самого початку слід розуміти, що цей процес займе багато часу і вимагатиме від вас турботи і підтримки комфортних кліматичних умов навколишнього середовища.

Вегетативне розмноження – розподіл коренів, брунькування

Куди простіше розмножити папороть вегетативним шляхом. Способом розподілу коренів розмножуються садові різновиди папороті, кілька видів кімнатних, такі як: листовик, адіантуми і Пелла. Таким чином, можна розмножити папороть в процесі пересадки, навесні.

Зауважте, для розмноження підходять тільки міцні дорослі рослини, які мають більше однієї точки зростання.

Розподіл проводять в прохолодному приміщенні – кореневу систему акуратно розрізають, відокремлюючи розетки один від одного, а потім висаджують кожен відросток в грунт і рясно поливають. При правильному проведенні процедури приживлюваність рослин дуже висока, так як кожен відросток має вже розвинені коріння, здатні поглинати з грунту необхідні для росту речовини і мікроелементи, а також воду. Протягом деякого часу коренева система відновить пошкоджені ділянки і почне розвиток нових відгалужень.

Є деякі види папоротей, які розмножуються за допомогою нирок на черешках. Це, наприклад, міхурник луковіценосний. У таких випадках нирки пересаджують в тепличні умови, де підтримується постійна вологість. Після того, як нирки укореняться, їх можна пересадити в окремий невеликого розміру горщик разом з частиною звичного їм грунту. Далі правила догляду будуть ті ж, що і для молодих папоротей, вирощених будь-яким іншим способом.

Як видно, папороть порівняно непримхливе рослина, важливо лише враховувати його тропічне походження і створити умови, ідентичні тим, до яких він звик. Натомість ви отримаєте прекрасного помічника в озелененні вашого домашнього інтер`єру або садової ділянки. Фахівці рекомендують ставити горщик з папороттю в дитячих кімнатах, неподалік від письмового столу дитини – це посприяє концентрації уваги і посидючості, завдяки вищезгаданій здатності рослини очищати повітряний простір і насичувати його киснем.