Квітка рябчик

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 24 лютого 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 вересня 2013 🕒 3 хвилини 👀 26010 разів 💬 2 коментарі

Фрітілярії в наших краях більше відомі як Рябчики. Свою народну назву вони одержали за особливий строкатий або, як кажуть, рябий – окрас пелюсток. Втім, не будь-яка квітка Рябчик має таке оригінальне забарвлення. Але ця назва успішно закріпилася за квіткою.

Квітки у Рябчиків різних сортів бувають не тільки різного забарвлення, але і різної форми. У більшості своїй квітки бувають червоного, оранжевого або жовтого кольору. Але існують і сорти, що мають дещо інший відтінок, аж до зеленуватого. Форма квіток може бути схожою на дзвіночок, а може бути лілієподбіної. І в суцвітті можуть бути як поодинокі квітки, так і групи з подвійною кількістю квіток.

Різноманіття Рябчиків у природі

Взагалі в природі налічується близько 180 видів квітів Рябчиків, але в наших широтах росте тільки четверта їх частина – близько 25 видів. Просто цим квітам більше підходить гірський альпійський клімат, тобто м’які, неморозні зими і спекотне літо. А цим наші широти якраз не вирізняються. Але й таке видове різноманіття, яке існує у нас, достатнє для того, щоб вдосталь намилуватися квітами Рябчиків.

Є навіть особливий, наш місцевий вид дикорослого рябчика. Це Рябчик російський. Він у природі росте на території України та Європейської частини Росії. Іноді його можна зустріти у Західному Сибіру. Але це рідкісний вид квітки, включений до Червоної книги Росії. З дикорослих в Росії і Україні Рябчиків можна назвати і такі відомі види, як Рябчик камчатський, Рябчик кавказький, Рябчик Максимовича, Рябчик шаховий, але це в більшості своїй дикі види квітки. Тим часом селекціонери виводять і нові сорти Рябчиков. Це, наприклад, Рябчик блідноквітковий, Рябчик Валуєва, Рябчик Радде, і багато інших.

Незвичайні особливості квітки Рябчика

Квітка Рябчик в культурі має великі квіти. У деяких видів вони звисають парасольками, немов опустили голови. У природі квітки значно менші. Також виведено багато видів Рябчиків, які ростуть, як поодинокі квітки. Такі «гості з лісів і лугів» зазвичай дуже ніжні, погано піддаються вирощуванню та зберіганню. А ще корисна риса, за яку садівники обирають Рябчики, – незвичайний запах. Причому цей запах допомагає прогнати з грядок дрібних гризунів – мишей, кротів, землерийок, які не терплять цей аромат.

Розмноження Рябчика

Цю квітку можна розмножувати як насінням, так і традиційно, дітками цибулин. Другий (цибулинний) спосіб значно надійніший, більш швидкий і ефективний.

Але насіння теж дає цілком життєздатні сходи. Єдине, що потрібно врахувати: насіння висівають відразу після дозрівання та збору. Це пов’язано з тим, що насіння Фрітілярії швидко втрачає схожість, а ось свіжий посівний матеріал гарної якості проростає вже наступною після посіву весною. Але при цьому сходи після 5-6 тижнів життя відмирають. Втім, за цей час встигають зав’язатися дрібні цибулинки. Їх потрібно дорощувати (бажано, в парниках), а потім використовувати для посадки на постійне місце. Розділи: Рябчики: все про вирощування

Рябчик – сорти та різновиди, терміни осінньої посадки та догляд. Розмноження рябчиків насінням

Вирощування рябчика (фритилярій) і догляд за ними не становить особливих труднощів для садівників, при посадці їх у відкритому ґрунті, потрібно тільки ретельно вибирати місце: ці квіти люблять сонце або невелику тінь, поживний ґрунт, не дуже рясні, але регулярні поливи.

Рябчики: сорти та різновиди

Фрітилярія – у перекладі з латинської означає «келих» або «стакан», ця назва пов’язана з формою квітки – великої, яскравої, за формою нагадує келих або чашу.

Свою народну назву – «шахова дошка» рябчик отримав завдяки виду «шаховий» за забарвленням багаторічника: його бутони виглядають як клітини шахівниці з рівномірним чергуванням квітів. Цей строкатий сорті дав усьому роду фрітілярій російську назву «рябчик», від слова «рябенький».

Рябчик «шахівниця» – один з найнезвичайніших квітів, які легко виростити самому

Сорти рябчиків дуже численні, в даний час відомо близько 180 видів, які в основному ростуть європейських країнахз помірним кліматом, на заході Азії та у північноамериканських штатах. Розмноження рябчиків здійснюють вегетативно та насінням.

Сорти рябчика розрізняються за забарвленням його квітів, за розмірами, за часом цвітіння, серед них є непомітні, крихітні рослини, а є шикарні гігантські сорти, але дуже популярний серед садівників-аматорів сорт «шаховий».

Посадка рослини

Як і всі багаторічні рослини, сонцелюбні рябчики, посадка і догляд за якими не потребує якихось особливих зусиль, віддають перевагу родючому, добре дренованому грунту.

Попередньо в лунку для висаджування вноситься компост або перегній, у пропорціях – піввідра компосту на 1 кв. м ділянки, потім укладається дренаж, це може бути пісок або просіяний перегній, потім цибулина багаторічника.

Під час посадки обов’язково потрібно розправити коріння. Якщо сорт низькорослий, то цибулина закопується на глибину 6-10 см, якщо висаджуються високі сорти – на глибину до 30 см. У групах відстань між дрібними цибулинами – 10-15 см, межу крупними має бути не менше 30 см.

Вирощування деяких сортів у відкритому ґрунті можна проводити на злегка затінених ділянках, наприклад, рябчик голколепний добре росте на сонячних ділянках і в тіні. Рябчики «шахі» люблять, щоб у лунку при посадці поміщалася зола або вапно.

Посадка фритилярій проводиться на самому початку осені, коли у денця цибулин багаторічника з’являються коріння, але затягувати не варто, тому що рябчики не встигнуть зацвісти в травні.

Догляд за рослиною

Грунт навколо цієї багаторічної рослини слід замульчувати торфом для того, щоб уникнути пересихання в спеку, наприклад, рокарії або альпінарії. Розпушувати землю не варто, можна пошкодити коріння, розташоване біля поверхні. Після того як квітка відцвіла, якщо не потрібне насіння, її необхідно видалити, щоб рослина не виснажувалося.

Замульчуйте ґрунт навколо рябчиків і забезпечте правильний полив

Як правило, взимку, якщо мало снігу, посадки фритилярій вкривають лапником або очеретом, щоб уникнути замерзання цибулин. Проте сорти «шахового» рябчика досить невибагливі, не вимагають особливого догляду, та й морози бояться не сильно. Якщо посадити їх на початку вересня, щоб вони добре укорінилися до морозів, то й укривати їх не треба взимку.

Увага! Ніжного «шахового» рябчика потрібно багато сонця. При вирощуванні в півтіні квітка почувається погано, мало цвіте. Квітки будуть дрібними, навіть якщо догляд культурою правильний.

Добриво та підживлення

Провесноюці багаторічні рослини потребують підживлення. Азотовмісне добриво вноситься у грунт у сухому вигляді, а період появи квітів рябчики потрібно підгодувати мінеральним добривом – 1 ст. ложка на квадратний метр. У таких самих пропорціях можна додавати деревну золу або курячий послід.

Щорічно підгодовуйте культуру до цвітіння та під час нього

Розмноження рябчика

Розмноження фритилярій відбувається вегетативно, Щорічно посаджені цибулини заміщаються на нові, і утворюється дочірня. Кількість дітей залежить від сорту багаторічника.

Цибулини сорту «шаховий» викопують і ділять не щороку, досить це робити один раз на 6-7 років. У цей період вирощування вони не перестають цвісти, але квітконосів більше не стає. Щорічно викопують такі крупноцибулинні сорти, як імператорський, перський, блідоквітковий. Рябчики з дрібними цибулинами (лисяяїдний, Михайлівський) можна не викопувати 3-4 роки, при цьому прикривати чорним матеріалом для прогріву цибулин.

Найпростіший спосіб розмноження рябчиків – посадка цибулин

За бажання розмноження рябчиків, у тому числі і «шахових», здійснюється і з насіння. Для визрівання насіннєвих коробочок потрібна сприятлива погода, якщо навесні багато дощів, то насіння може загнити. У теплому місці, у відкритому грунті або в теплиці, готується окрема грядка з родючим ґрунтом, перемішаним з перегноєм із листя. Посадка насіння проводиться в борозенки, на глибину 1 см, відстань між ними 10 см. Зверху насіння потрібно присипати шаром торфу до 2 см. Вирощування цибулин триває до наступного року, потім, після засихання листків, їх викопують і зберігають у приміщенні, що провітрюється, до осені. Цибулини цих багаторічних рослин потрібно прогрівати за нормальної температури близько 30 градусів протягом кількох тижнів у теплиці.

Цвітіння фритилярій, вирощених із насіння, настає на 4-5 рік, а у великих рябчиків – лише на 7-8 рік. Полив при цьому помірний, ґрунт повинен бути вологий, але не сирий, потім полив взагалі краще скоротити до 2-х разів на місяць. Підгодовувати сіянці потрібно у двадцятих числах квітня та на початку червня, після цвітіння, комплексними добривами у сухому вигляді.

Порада! Не варто купувати для посадки вже багаторічні квітучі, їх часто продають. Такий рябчик, навіть якщо він не загине, виростити до наступного цвітіннядуже важко. Саме для сорту «шаховий» купуються цибулини не пересушені – сухі вже не життєздатні.

Розмноження рябчиків цибулинами дає хорошу повторюваність сортових ознак, при насіннєвому способі такого досягти не завжди вдається.

Хвороби та шкідники

Рябчики не бояться шкідників завдяки різкому неприємному запаху цибулин, вони пахнуть свіжим кінський гній. Цей запах відлякує мишей, щурів та кротів. Шкідник цього багаторічного – листоїд – жук червоного кольору, що поїдає квітучі бутонита листя. Його збирають та проводять обробку інсектицидами. Слимаки також сильно шкодять рябчику, а цибулини може протикати дротяник.

До хвороб рябчики стійкі, від вірусних захворювань вони не страждають, як тюльпани та крокуси. Від холодної і вологої погоди цибулини можуть загнивати, але місця, що загнили, можна обрізати і обробити золою, вугіллям, спиртом або навіть зеленкою, і просушити.

Використання фритилярій у ландшафтному дизайні

Рябчики сорту «шахівниця» часто використовується в ландшафтному дизайнісадових та присадибних ділянок. Ідеальне місцедля цього сорту рябчика через невисокий ріст на альпійських гіркахта у рокаріях. На звичайній клумбі ці ніжні пташки просто загубляться.

Рябчики у поєднанні з тюльпанами

Сортами шахового рябчика можна прикрашати газон, висаджуючи їх окремими острівцями, але скошувати такий газон до закінчення цвітіння не можна, рябчик перестане цвісти. Сусідами цих картатих квіточок, що використовуються в ландшафтному дизайні садів можуть бути, в принципі, інші невисокі багаторічні квіти, яким потрібний не дуже інтенсивний полив, наприклад, флокси або примули. Різноманітні фото ландшафтних композицій за участю шахових кольорів можна зустріти в електронних та друкованих виданнях.

Інші види, більш високорослі, такі, як рябчик перський, вдало вписуються в композицію саду в групових посадках з тюльпанами, анемонами, чубатками – вздовж доріжок та на клумбах. А поєднання рябчика імператорського з низькорослими чагарниками, хвойними і кучерявими багаторічниками активно використовується в ландшафтному дизайні при створенні міксбордерів і рабаток.

Рябчики у ландшафтному дизайні

Насамкінець можна сказати, рябенькі квіточки радують око в садах дуже давно, проте, у деяких садівників ці багаторічні цибулинні не цвітуть, але винні в цьому не квіти, а господарі саду, які не враховують простих особливостейвирощування цієї досить невибагливої ​​рослини.

Посадка рябчика: відео

Види рябчиків: фото

Краса своєї ділянки постійно турбує сумлінних садівників та дачників. Завжди доводиться ламати голову, які посадити квіти, як підібрати їх за періодом цвітіння, щоб квітник був у кольорі весь сезон. Помічниками у цій ситуації можуть стати багаторічні квіти, до яких відносяться фритилярія або рябчик. Це скромна, але напрочуд прекрасна рослина, яка своїм різноманіттям може посперечатися з будь-якою квіткою.

У цій статті ми розглянемо особливості цілого роду рослини фритилярію, а також наведемо характеристики рябчика шахового, одного з найпопулярніших видів даної квітки на території Росії. Допоможемо також розібратися з агротехнікою вирощування незвичайного дзвіночка – рябчика.

Особливості рослини фритилярію та опис рябчика шахового

Рябчик або фрітіларія – це багаторічне трав’яниста рослинасімейства Лілійні. Своїм зовнішнім виглядомце квітуча рослинанагадує пальму з гарними яскравими квітами, тому багато хто називає його райським деревом. Слово «фритилярія» у перекладі з латинської означає «келих», або «склянка для гральних кісток». Таке визначення йому дали через схожість квітів за формою з келихом. Російська версія назви «рябчик» походить від забарвлення квітів, особливо шахового виду.

Рідним ореолом проживання цих рослин вважається гориста місцевість. У природі вони ростуть у помірній частині Європи, Азії та Північній Америці. Проте більшого поширення вони отримали Малої Азії, звідки родом більшість видів фритиллярий. Всього в природі налічується близько 180 видів цієї дивовижної рослини, культивується всього 30. Найпопулярніші серед них перський, імператорський, шаховий, камчатський, російський, золотистий, Михайлівський та інші.

• Багаторічна трав’яниста рослина невисокого зросту. Середня висота рябчика шахового 10-35 см. Завдяки невисокому зростанню відмінно підходять для обсадження клумб або посадки вздовж доріжок.
• У природі росте цей вид рябчиків Центральній Європі, і навіть на півдні Росії. Віддає перевагу лісам, степум і ярам. Але чисельність природного виглядузначно скоротилася, тому рябчик шаховий занесено до Червоної книги.
• Цибулина даного виду рябчиків має невеликий розмірі трохи сплощену форму. Складається з двох м’ясистих лусочок.
• Стебло тонке невисоке, в нижній частині покрите горбками.
• Листя на одній рослині небагато. Кілька листя розташовується в середній частині стебла і мають яскраве зелено-сизе забарвлення. За формою вони довгі та тонкі, нагадують гострий ніж.
• Найчастіше на рослині з’являється одна квітка у формі перекуленого келиха, дуже рідко можна зустріти їх кілька.
• Квіти рябчика шахового мають фіолетове забарвлення з білими плямами, розташованими в шаховому порядку. Від цього й пішла назва всього виду.
• Завдяки селекціонерам на сьогоднішній день існує багато сортів, які радують різноманітним забарвленням квітів-дзвіночків.
• Цвіте рябчик шаховий з кінця квітня та протягом 20 днів.
• Рябчики шахі дуже швидко розростаються, через що їх цибулини починають тіснити один одного. Тому щоб дати їм місце, рослини пересаджують. Робити це треба не пізніше ніж через 3-4 роки.
• Даний вид фритилярій є одним з найвибагливіших.

Фотогалерея рябчика шахового

Всі особливості зовнішнього вигляду та умов зростання можна подивитися на фото рябчика шахового.

Рябчик шаховий в оточенні рослин-сусідів:

Рябчик шаховий з білим забарвленням квітів:

Рябчик шаховий з червоною квіткою:

Основні сорти рябчика шахового

Існує велика кількість різних сортів рябчика шахового, які виведені для вирощування на садових ділянках. Всі вони відрізняються своїм зовнішнім виглядом та забарвленням кольорів. Трапляються рябчики не тільки фіолетового забарвлення з шаховим малюнком, а й білі, червоні, жовті.

Давайте розглянемо найпопулярніші сорти рябчика шахового:

• Рябчик шаховий “Альба”. Дуже незвичайний та яскравий сорт даної рослини. Його почали культивувати з 1982 року. У висоту може досягати 20 см, тому ідеально підходить для висаджування на клумбах, альпійських гірках. Відрізняється білим забарвленням квітів із зеленою плямою у нектарників. У даного сорту не такий помітний шаховий малюнок. Рябчик «Альба» відмінно поєднується з іншими видами, які мають фіолетові або червоні квіти. Оптимально його висаджувати у півтіні. можна посадити під рідкісними чагарниками чи деревами. Починає цвітіння наприкінці травня чи на початку червня.

• Рябчик шаховий “Афродіта”. Цей сорт також відрізняється білим забарвленням кольорів, але, в порівнянні з абой, вони більшого розміру і мають зелені мітки із зовнішньою і внутрішньої сторонипелюсток. Цей сорт рябчиків може досягати заввишки 20-40 див.
• Сорт «Артеміс» відрізняється пурпурним забарвленням квітів із невеликими зеленими мітками на пелюстках. У висоту може досягати 30-40 см. Став застосовуватися у садівництві з 1941 року.

• Сорт “Юпітер”. Цей сорт, якнайкраще, передає особливості даного виду рябчика – шахового. Квіти його мають яскравий темно-червоний колір із чітким шаховим малюнком. Квіти досить великих розмірів, сама рослина може досягати заввишки 20-25 см.
• Рябчик шаховий “Марс”. Відрізняється цікавим забарвленням кольорів – темно-пурпурні. Сама рослина невисокого зросту – всього 20 см.
• Сорт “Оріон”. Даний представник виду має квіти фіолетово-пурпурового забарвлення зі світлим малюнком. У висоту може досягати 20-25 см.
• Сорт “Пік Евеліна”. У висоту може досягати 30-40 см і має квіти рожевого кольору. який на сонці вигоряє і стає сірим.
• “Посейдон” має квіти білого забарвлення з пурпурними смужками на пелюстках.

Всі перераховані вище сорти будуть чудово виглядати на садовій ділянці.

Підготовка перед посадкою рябчика шахового

Щоб таке дивовижна рослинатішило вас своїм цвітінням і зростанням, необхідно правильно підібрати місце для посадки, а також сумлінно підготувати ґрунт.

Вибір місця

Перш ніж вибрати місце, визначтеся, яку композицію ви хочете бачити у себе на ділянці і який сорт вирощуватимете. Для клумб та альпійських гірок чудово підійдуть невисокі рябчики шахові, а для окремих висадок можна застосувати вище.

Рябчик шаховий має унікальну особливість – їх запах здатний відлякувати шкідників з городу: щурів, кротів і землерийок. Тому їх можна посадити вздовж овочевих грядок, щоб захистити майбутній урожай

Даний вид квітів не вибагливий до місця, але все одно бажано підібрати ділянку, яка знаходиться в півтіні. На відкритому сонці квіти можуть вигоряти і рости не такими великими. Також важливо, щоб рябчик був захищений від сильних поривів вітру.

Вибір та підготовка ґрунту

До грунтів рябчик шаховий також не особливо вибагливий, хоча деякі нюанси все ж таки існують. Краще висаджувати його на легкі, добре вентильовані та слабокислі ґрунти. Цей незвичайна квіткау всьому любить золоту середину. Так само, як любов до півтіні, йому підходить середня вологість. Він не переносить застою води, проте також не любить сухий ґрунт.

Якщо земля на обраній ділянці все ж таки важка, необхідно провести спеціальні заходи щодо поліпшення дренування землі. У ґрунт необхідно додати річковий пісокта перегній, а також добрива для даного виду рослин.

Посадка рябчика шахового

Посадка рябчика шахового можлива вже наприкінці літа-початку вересня. Процес посадки полягає в наступному:

• Спочатку необхідно провести знезараження посадкового матеріалу, у разі, цибулин. Як дезинфікуючий розчин можна використовувати марганцівку або деревну золу.
• Після цього цибулини обов’язково старанно просушити.
• На вибраному місці готуємо лунки, розмір яких залежатиме від величини цибулини. рекомендується викопувати ямку, що втричі перевищує по висоті цибулину.
• Готуємо спеціальну ґрунтову суміш, яка складатиметься з родючого ґрунту, піску та перегною.
• У лунку кладемо цибулину. Слідкуйте, щоб вона була під невеликим кутом.
• Потім цибулину присипають спочатку піском, а потім ґрунтовою сумішшю. Як грунтову суміш можна використовувати спеціальну, куплену в магазині.
• Землю трохи утрамбовують і поливають.

Розмноження рябчика шахового

Рябчик шаховий розмножується двома способами: насінням та цибулинами.

Розмноження цибулинами

Такий спосіб використовується, коли рослину потрібно розділити. Це відбувається в міру зростання квітки, коли цибулини збільшуються і стає мало місця. Тому потрібно дочекатися кінця серпня — саме в цей час листя починає жовтіти. Це означає, що цибулина нагромадила досить поживних соків і її можна викопувати.

Далі акуратно викопуйте рослину, головне, не пошкодити ніжні цибулини. Цибулина має злегка плескату форму і покрита лусочками. Після того, як ви дістали рослину з грудкою землі, стежте, щоб не пошкодити лусочки. Акуратно відокремлюєте маленькі цибулини-дітки.

Їх відразу можна садити на обране та підготовлене місце. Якщо ж ви не встигли це зробити, цибулини можуть кілька днів почекати. Для цього їх потрібно помістити в торф та прохолодне місце.

Восени можна прикрити місце посадки мульчів, для утеплення та збереження майбутньої рослини.

Розмноження насінням

Рябчик шаховий має насіннєву коробочку, тому може сам розсіювати насіння і цим розмножуватися. Але це все буде хаотично і в майбутньому знадобиться пересадка шахівного рябчика на постійне місце. Тому краще цим зайнятися спеціально.

У середині літа насіннєві коробочки підсихають і їх можна використовувати для заготівлі насіння. Перед цим необхідно підготувати землю і місце, куди буде висіватися насіння. Робиться це одразу після збору. Насіння висівається на глибину не більше 1 см. Зійдуть вони вже до наступної весни. Однак цвітіння буде можливим лише через 3-4 роки.

Особливості догляду за рябчиком шаховим

Полив

Рябчики дуже невибагливі рослиниі не відчувають особливої ​​потреби в рясному поливі. Поливати необхідно в міру висихання ґрунту. Головне стежити, щоб рослина не заливалася. У такому разі цибулина може бути пошкоджена.

Розпушування та мульчування

У перші часи зростання рябчику буде корисно розпушування грунту навколо нього. Однак робити це слід акуратно, адже коріння може підійти близько до поверхні. Як мульчу можна використовувати торф або тирсу. Як варіант, можна використовувати декоративну сумішяскравого кольору.

Внесення добрив

Комплексні мінеральні добриваразом із перегноєм можна вносити після закінчення останніх заморозків. Вноситься це добрива поверх ґрунту навколо рослини. Під час цвітіння можна підгодувати рослину деревною золою, а після в’янення квітів додати суперфосфати для насичення цибулини.

Укриття на зиму

Рябчик шаховий досить невибаглива і витривала рослина. Однак на випадок сильних морозів та малосніжної зими не зайвим буде прикрити рослину лапником.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

У рябчиків є дивовижна особливість відлякувати шкідників неприємним запахомцибулин. Проте є ті, яким це не завада. Дуже часто на рябчику з’являється жук-листоїд, який ушкоджує листя та бутони. У таких випадках жука необхідно зібрати та обробити рослину інсектицидами. Слимаки та дротяники також можливі шкідникицієї рослини.

До захворювань рябчик стійкіший, проте іноді може уражатися гниллю. У разі пошкоджені місця просто вирізуються.

Використання у ландшафтному дизайні

Цю квітучу рослину часто використовують ландшафтні дизайнери. Через свого ніжного та незвичайного виглядувоно чудово виглядає на альпійських гірках. На таких місцях можна поєднувати з іншими рослинами для отримання яскравої композиції.

Добре рябчик шаховий виглядає і на газоні, де його можна посадити невеликими групами. Однак у цьому випадку необхідно стежити, що його не зрізали після в’янення квітів. Наступного року така рослина може не зацвісти.

Як варіант, рябчик можна посадити на грядках, тим самим захистити город від шкідників і створити оригінальну клумбу.

Рябчик шаховий дуже незвичайна квітуча рослина, яка не вимагає особливого догляду, при цьому незмінно радує красою свого цвітіння. Тому для отримання щорічного задоволення від споглядання такої краси необхідно просто дотримуватись деяких особливостей вирощування.

Рябчик шаховий – цікаве та невибагливе цибулинна рослинависотою до 30 см. Особливий інтерес представляють квіти у вигляді дзвіночків з темним сітчастим малюнком, що чимось нагадує стільники. Коли рябчик шаховий зацвітає, хочеться довго розглядати малюнок на його пелюстках: він настільки симетричний, що здається, ніби надрукований. Цвітіння триває близько двох тижнів, у прохолодну погоду трохи довше і припадає на середину травня.

Сорти рябчика

Усі сорти рябчика шахового абсолютно зимостійкі в умовах Підмосков’я. Їх можна висаджувати за сортами групами чи поєднувати одному місці темні і білі сорти.

Ефектно виглядають темні сорти Юпітер , Марс , Оріон і Сатурнус . На їхньому фоні гарні білоквіткові сорти. Альба і Афродіта . Найбільш контрастні – Шарон і Атеміс , на світлому фоні нанесені великі “стільники” темного кольору.

Посадка рябчика шахового

Купуючи цибулинки, уважно огляньте посадковий матеріал: на ньому не повинно засохлих або коричневих лусочок. Часто рослини продають у непрозорих пакетах, тоді я визначаю якість посадкового матеріалу за вагою та вибираю пакет важчий: живі цибулини мають невелику вагу, а висохлі та непридатні до посадки – невагомі.

Місце для посадки рябчика

Ефектно виглядає рябчик шаховий на альпійських гірках або на тлі хвойних карликових. Для рослини краща посадка на сонці або у легкій півтіні. У тіні рябчик поступово перестає цвісти, а потім і пропадає. При розміщенні рябчика шахового поблизу хвойних, потрібно спостерігати, щоб згодом їх гілки не закривали і не затіняли рослини, інакше його доведеться пересадити.

Рябчик шаховий не вибагливий до родючості грунту, він відмінно росте і на вологих торфовищах з високим розташуванням ґрунтових водв умовах Підмосков’я і є справжньою знахідкою для посадки на болотистих ділянках.

Додатково про те, в яких посадках можна використовувати рябчик, читайте у статті:

Терміни посадки рябчика

Цибулини рослини, придбані в магазині, садять одразу після покупки – на прилавках їх можна знайти вже з початку серпня. Часто цибулини продають зі знижкою аж до середини жовтня, однак спокушатися на таку покупку не варто, це вже абсолютно висохлий посадковий матеріал, реанімувати який неможливо. Цибулини всіх видів рябчиків швидко сохнуть поза ґрунтом, тому в магазинних умовах вони можуть залишатися живими не більше місяця, купувати їх можна до середини вересня.

Якщо потрібно пересадити рябчик шаховий у своєму саду, то кращий часдля цього – момент вилягання та пожовтіння листя. Повного відмирання листя чекати не потрібно – є ризик помилитися з місцем посадки та пошкодити цибулини під час викопування.

Як посадити рябчик

Щоб правильно посадити рябчик шаховий, готую піщану подушку з річкового або звичайного піску шаром 10 см і засипаю їм зверху. Цибулини розміщую з легким нахилом убік, щоб у поглибленні цибулини не застоювалася вода. Засипаю посадки компостом, у своїй цибулини заглиблюю на 5-7 див.

Додатково про те, як і коли висаджувати цибулинні рослини, читайте у статтях:

Догляд за рябчиком шаховим

Рябчик шаховий за умов Підмосков’я – ідеальна цибулинна рослина. На відміну від рябчика імператорського, його не потрібно щорічно викопувати для просушування. Рослина здатна рости одному місці без пересадки до 10 років. Рябчик шаховий настільки і вдячний у догляді, що з успіхом започаткує колекціонування та інших цікавих видів.

Додатково про вирощування ранніх весняних квітів читайте у статті:

Обрізка рябчика

Після цвітіння, якщо немає планів розмноження насінням, відцвілі суцвіття рябчика потрібно обрізати. Утворення насіння забирає значні сили в рослини, і якщо насіннєві коробочки залишити дозрівати, то цвітіння наступного року може бути слабшим.

Підживлення рябчика

У рябчика шахового короткий період вегетації, як і у більшості весняних цибулинних, тому підгодівлі він не потребує. Провесною або восени мульчую компостом посадки рябчика і більше добрив не вношу. Такий догляд забезпечує рослина додатковим харчуваннямі допомагає зберегти цибулини неушкодженими у разі безсніжних морозів.

Світлана Самойлова, квітникар-аматор, колекціонер рідкісних рослин

Додатково про вирощування багаторічних квітів читайте у статті:

Рябчик шаховий– Fritillaria meleagris L.

Дико росте на південному сході європейської частини Росії, Західної Європи. Безсумнівно, рябчик шаховий – найвідоміший і найпопулярніший представник цього ботанічного роду. Видова назва meleagris означає «плямне забарвлення оперення», як у рябчика або тетерки.

Рослина до 35 см заввишки. Листя лінійно-ланцетні, звужені, на кінці тупуваті. Квітки одиночні, рідше по дві, дзвонові пониклі, червонувато-коричневі з чітким шаховим малюнком, до 2,5 см у діаметрі. Цвіте наприкінці весни 2-3 тижні. Цибулина до 2 см у діаметрі сплюснута. У культурі з 1519 року.

Розмножують цей вид дорослими цибулинами, дітками, які утворюються в велику кількість, і насінням (біла форма дає мало насіння), причому період від посіву насіння до цвітіння сіянців займає за тривалістю 3 роки. Рябчик шаховий може рости одному місці кілька років. Чудова рослина для натуралізації. Зазвичай цибулини його викопують тоді, коли потрібно розмножити рослину. Вологолюбний вигляд. Викопані цибулини бажано довго не зберігати. Зимостійкість 4-9 зони, в умовах середньої смуги Росії чудово почувається.

“Scharon”
Фотографія Ткаченко Кирила

Має кілька сортів з іншим забарвленням квіток: білим, рожевим, червоно-фіолетовим, наприклад:

“AlbaБілоцвіткова форма, відома з 1982 р., утворює стебла висотою до 20 см. Оцвітини не мають строкатих, лише біля нектарників розташовується зелена пляма.

“AphroditeВеликі білі квітки цього культивара висотою 20-40 см несуть зелені мітки як на внутрішній, так і на зовнішній стороні.

“ArtemisСорт відомий з 1947 р. Його пурпурні квітки із зеленими мітками мають сіруватий відлив. Висота стебел – 30-40 см.

“CharonУ цього сорту квітки чи не найтемніші у всьому роді з ледь видимими мітками. Він культивується з 1947 р. Висота квітконосів – 20-25 см.

“JupiterСадова форма, що відрізняється особливо великими квітками, Виведена в 1947 р. Темно-червоні квітки з чітко помітним шаховим малюнком вінчають стебла заввишки 20-25 см.

“MarsТемно-пурпурні квітки розташовуються на стеблах заввишки 20-30 см.

“Artemis”
Фотографія Ткаченко Кирила

“Orion“. Ця садова формасхожа на “Jupiter”, але відрізняється від неї фіолетово-пурпурним забарвленням квіток зі світлим крапчастим малюнком.

“Pink EvelineОдин з останніх сортів, що відрізняється рожевим забарвленням квіток, яка згодом змінюється на білу і сірувату. Зовнішній бікоцвітини несе шаховий малюнок. Висота квітконосів становить 40-50 див.

“PoseidonВиведена в 1947 р. форма утворює білі квітки з пурпурними мітками. Висота стебла – 20-25 см.

“SaturnusВеликі червоно-фіолетові квітки вкриті світлими цятками. Висота стебел становить 20-25 см.

Латинська назва fritillaria – від слова fritillus, що означає шахівниця або посудину, куди складають гральні кубики. Всі ці назви пов’язані з формою та забарвленням квітки. У Росії рослина отримала свою назву за подібність із птахом сімейства тетеручих.

Цвітіння рябчиків зовсім нетривале – близько 20 днів. Його початок у більшості видів припадає на другу половину травня. Квітки у рябчика великі і парасолькою звисають, наче опустили голову. Запах у них специфічний. Його не переносять,. Рябчики – відмінний спосіб відвадити цих тварин і .

Посадка рябчиків

Багато садівників люблять рябчик за те, що це багаторічна рослина, і не потрібно мучитися з висадкою щороку. Він розмножується підземними цибулинами, що складаються з 2-6 лусочок, у пазухах яких є нирки. Саме з них розвиваються нові цибулини.

Правила посадки цибулин рябчиків

• Час посадки– у вересні-жовтні. Якщо ви садите пізніше, грунт і накривайте листям на зиму. Але значно пізніше садити не можна, інакше рослини не виростуть або просто не зацвітуть.
• Місце посадкимає бути сонячним або з півтінню.
• Пам’ятайте, що будь-яке пошкодження цибулини рослини призведе до невдалого результату. Поводьтеся з нею дбайливо і обережно.
• Перед посадкою бажано обробити цибулини розчином марганцівки, наприклад, і присипати деревним вугіллям
• Не садіть цибулини в занадто вологий і холодний ґрунт, це може спричинити загнивання. Якщо є можливість застою води в місці посадки – зробіть насип. Необхідно дно лунки для посадки заповнити крупнозернистим піском. Дрібний пісок не підійде – є ризик загнивання молодих корінців.
• Глибина посадкивизначається, як і у всіх цибулинних: множимо довжину цибулини на 3 і саджаємо. Цибулини низькорослих рябчиків садимо на глибину близько 12 см, високорослих – близько 20 см.
• Цибулини в лунці краще розташовувати бокомі присипати піском – це дозволить уникнути накопичення вологи.
• Грунт повинен бути легким і поживним, з додаванням.
  

Розмноження рябчиків

1. Розмноження рябчиків насінням

• Цей спосіб підходить всім видів рослини.
• Насіння можна збирати після повного висихання коробочки рослини. Рекомендують їх висівати у ґрунт відразу після збору.
• Грунт повинен бути поживним, тому що рябчики зростатимуть тут кілька років. Щороку для сіянців вносять.
• Глибина посадки насіння – 1 див.
• Висівати насіння слід у борозни близько 10 см завширшки для хорошого дренажу. Між рядами має бути така сама відстань. Зверху насіння присипають 2 см шаром торфу.
• Сходи з’являться навесні наступного року.
• Вже дворічні цибулинки слід викопувати та зберігати влітку у сухому місці. Це робиться для захисту від ґрунтової вологи. Це порівняно складний процес, частина цибулин може загинути.
• Якщо ви вирощує сіянці рябчиків, стійких до вологи, їх можна вирощувати на одному місці 4 роки до настання цвітіння, потім розсадити.

2. Вегетативне розмноження

Одна материнська цибулина може бути поділена на кілька замінників. У багатьох видів рябчиків основна цибулина збільшується у розмірі та утворює цибулини-дітки. Саме ці цибулинки до цвітіння доводиться дорощувати кілька років. Цибулинка-дитина легко відокремлюється від материнської. Можна викопувати цибулини один раз на два роки, тоді цибулина, що відокремлюється, дітка буде вже більшою і її легко буде відокремити.

Можна і штучно поділити цибулину. Для цього ламаємо цибулину, яка складається з двох лусочок, підсушуємо розділені частини. Стійкість до висихання вони нижча, ніж в цілих цибулин, тому висаджуємо їх раніше.

Вибрати цибулини рябчиків ви можете у нашому каталозі, де представлені товари різних інтернет-магазинів.

Культурний сорт Ivory Bell має жовто-зелене забарвлення. Висота рослини близько 1 м. Дуже теплолюбний і середній смузіможе зовсім не зацвісти.

Розводячи рябчиків у себе в саду, не забувайте – вони чудово виглядають і як одиночна рослина і в групах. Підходять для висадки на . Розсаджені в різних місцяхклумби, вони також чудові. І не засмучуйтесь, що їхнє цвітіння триває лише один місяць – це незабутній період літа. .

Рябчик (35 фото): опис, посадка та розмноження

Свою лагідну російськомовну назву ця квітка отримала через строкаті, «з брижами», пелюстки. Так вони пофарбовані у видів, що історично ростуть саме на території східнослов’янських держав. Хоча далеко не у всіх видів забарвлення квіток «рябить».

А ось форма у них переважно нагадує широкий дзвіночок, або перекинуту склянку. Стародавнім римлянам вона нагадувала стаканчик для кидання гральних кісток. Ось чому латиною рослина носить назву Fritillaria (фритилярія). Саме так — fritillus — називали тоді такий стаканчик.

Рябчики не належать до найпопулярніших садових квітів, хоча рідкісними їх теж не назвеш. В останні десятиліття вони стають все більш відомими, з’явилося багато нових сортів та гібридів. Чому б не завести такого «строкатого» у своїй садовій колекції?

1. Ботанічне опис рябчиків, їх поширення.
2. Опис окремих видів та сортів рябчиків
3. Рябчик імператорський (Fritillaria imperialis)
4. Рябчик перський (Fritillaria persica)
5. Рябчик шаховий (Fritillaria meleagris)
6. Рябчик малий шаховий (Fritillaria meleagroides)
7. Рябчик Михайлівського (Fritillaria michailowskyi)
8. Інші види
9. Агротехніка вирощування рябчиків
10. Правила посадки рябчиків
11. Догляд за рябчиками протягом сезону
12. Розмноження рябчиків
13. Хвороби рябчиків. Чому виникають проблеми із цвітінням?
14. Використання рябчиків у ландшафтному дизайні

Ботанічне опис рябчиків, їх поширення.

Згідно з останніми даними, у світі налічується 141 вид роду Fritillaria. Усі вони — цибулинні трав’янисті багаторічники із сімейства лілейних. Їх природний ареал великий: займає багато регіонів помірного кліматичного поясу в Північній, і, частково, в Південній півкулі.

Багато диких видів внесено до національних Червоних книг тих країн, де фритилярії традиційно росли. Справа в тому, що рябчики заселяли в основному степи та відкриті лугові простори. Але останні століття ці місця активно розорюють під потреби сільського господарства, і бідному рябчику стало просто ніде розмножуватися.

В Україні у природній природі зустрічається 8 видів рябчиків, з них 4 занесені до Червоної книги країни.

Звичайно, майже півтори сотні видів неминуче матимуть суттєві зовнішні відмінності. Тим не менш, усереднений портрет все ж таки можна вивести.

Усі рябчики – ефемероїди. Це означає, що вони сильно скорочено вегетаційний період. Вони прокидаються провесною, швидко ростуть, цвітуть і відцвітають. Після цього надземна частина невдовзі відмирає. А підземна цибулина непомітно чекає наступного весняного сезону. Відмінними прикладами ефемероїдів можуть бути звичні всім тюльпани або крокуси.

Стебла у різних видів дуже різняться по висоті. Є крихти, всього до 20 см, але бувають і досить великі, до півтора метра. На стеблах кріпляться численні, як правило, вузьке, довгасто-ланцетове листя . Багато хто розташований мутовчато, у деяких видів — неуважно. Буває, прицвіте листя закручується в спіраль.

Квітки теж сильно відрізняються розмірами. Вони пониклі, з шістьма пелюстками, часто поодинокі, або зібрані в нечисленні волоті. Палітра забарвлень багата: є жовті, червоні, фіолетові, білі. Часто колір плямистий, про що вже згадувалося.

Цибулинки мають розміри від 1,5 до 5 см. у діаметрі, залежно від виду. У них плеската форма, і немає сухих покривних лусок. Через це їх легко поранити і при пересадці потрібна підвищена обережність.

Великі рябчики іноді називають «райським деревом», адже вони нагадують крихітну пальму: стебла міцні, але мало облистяні, а вінчають їх яскраві, помітні суцвіття.

Серед багатьох видів рябчиків, близько двох десятків окультурені; вони використовуються як декоративні рослини. Звичайно, над ними неабияк попрацювали селекціонери, і в нових сортах часом важко впізнати їх диких «батьків». Також у народній медицині, особливо в китайській, ці рослини були давно відомі як лікарські. Хоча деякі отруйні: через високий вміст у цибулинах алкалоїдів.

У той же час окремі різновиди використовувалися в їжу. Наприклад, цибулини рябчика камчатського багаті на крохмаль, і народи Далекої Півночі готували з них своєрідні «коржики», що нагадують хлібні.

Колись Камчатка була настільки багата на цей вид рябчиків, що його сушені цибулини вивозили для продажу північноамериканським індіанцям. Ті називали товар «рисом із північного заходу».

Опис окремих видів та сортів рябчиків

Звичайно, немає сенсу описувати два десятки окультурених видів. Звернімо увагу на найпоширеніші, а також ті, що зустрічаються у природі нашої країни.

Але для початку відзначимо, що всі види рябчиків фахівці поділяють на 6 спеціальних груп, які називаються секціями:

Рябчик імператорський (Fritillaria imperialis)

Багатьом квітникарам-аматорам відомий під назвою Царська корона, або Рябчик турецький. Без сумніву, це найбільш популярний вид. Він, а також його численні сорти, складають левову частку всіх рябчиків на українських квіткових клумбах.

Батьківщина цього виду – деякі регіони Азії, а саме: окремі області Туреччини, Ірану, Пакистану, Афганістану, Південно-Заходу Індії. Один із найбільших рябчиків: добре розвинені екземпляри виростають до півтора метра, маючи цибулину до 12 см. в діаметрі!

Цибулини мають різкий, але трохи неприємний запах. Це взагалі характерна прикмета всіх видів, що входять до секції Petilium (саме до неї належить цей вид).

Листя теж велике: блискучі, зелені, широколанцетні. Розташовуються переважно в нижній частині потужного, міцного стебла.

Більшість стебла оголена, але вінчається величним зонтиковидним суцвіттям. У диких видів у суцвітті 3-5 дзвінкових квіток, але культурні сорти можуть похвалитися і вісьмома квітками. Їхнє природне забарвлення — помаранчеве або червоне, у культиварів ще й жовте. Діаметр кожної квітки — близько 5 см. Вінчає суцвіття щільний пучок невеликого вузького листя, що нагадує корону. Все разом створює красиву, навіть вражаючу картину, і одразу розумієш, чому цей вид прозвали царським.

Цвітіння наприкінці весни. Серед популярних сортів назвемо:

• Оранж Бьюті (OrangeBeauti). Квітки помаранчеві, із трохи неприємним запахом. Діаметр квітки до 8 см, розмір суцвіття досягає 20 см. Листя темно-зелене, ланцетове. Загальна висота близько метра.
• Лютея(Lutea). Квітки незвичайного світло-жовтого забарвлення, довжиною до 7-8 см. У суцвітті 5-8 квіток. Висота рослини близько 110 див.
• Раддеана (Raddeana). Гібрид імператорського, стійкіший до весняних заморозків. Висота до 60 см, квітки дзвонові, діаметром до 6 см., кремово-жовті, ніжні, з виразною зеленою сіточкою на пелюстках.

• Оранж Бьюті
• Лютея
• Раддеана

Рябчик перський (Fritillaria persica)

Теж південний, теплолюбний вид із західних областей Азії. Як і попередня, окультурена дуже давно. Великий, до 90 см. заввишки, також обожнюємо квітникарів-селекціонерів. Але в наших умовах популярність його сортів невисока: аж надто вони теплолюбні. Примітно, що це єдиний вид, що становить секцію Theresia.

Квітки насиченого темно-пурпурного забарвлення, зібрані в суцвіття. Іноді колір може бути зеленувато-коричневим. Квітки висять у верхній частині довгого стебла, наче дзвіночки; в окремих сортів їх може бути до трьох десятків і більше! Форма дзвіночків вузька, витягнута, але вони дрібні: зазвичай близько 1,5 см в довжину, або трохи більше.

Поширений сорт – Адіаман (Adiyaman). Він суттєво відрізняється від свого дикого прабатька. Стебло високе, до одного метра, листя перисте, блакитно-зелене, забарвлення квіток — темно-сливове.

Рябчик шаховий (Fritillaria meleagris)

Входить до секції Eufritillaria; один із найбільш затребуваних селекціонерами видів. На його базі створено безліч гібридів та сортів.

Дзвонові квітки повністю виправдовують родову назву: вони пурпурові, але покриті яскравою, біло-рожевою сіточкою, що створює строкатий «шаховий» малюнок. Не дарма латинську назву виду можна перекласти як «Рябчик строкатий». У природного виду квіток на стеблі всього одна-дві, але у сортових форм їх більше.

Звичайна природна висота – не більше 40 см. Листя вузьке, витягнуте, лінійно-ланцетове. Ареал дикого виду охоплює майже всю Європу, включно з Україною. Сорти можуть суттєво відрізнятися як між собою, так і від базового вигляду. Приклад сортів:

• Альба(Alba) . Квітки білого або трохи кремового кольору, до 3,5 см. довжиною. Листя вузьке, довге. Висота рослини до 40 см.
• Флоре Плено(Flore Pleno). Рідкісний сорт з махровими квітками.
• Помона (Pomona). Квітки білі, з рожевим відтінком.
• Посейдон (Poseidon ). Великі білі квіти з фіолетовим відтінком.
• Сатурнус(Saturnus). Великі червоно-фіолетові квіти.

Рябчик малий шаховий (Fritillaria meleagroides)

Також є представник природної української флори. Близький родич попереднього вигляду, про що говорить навіть латинська назва.

Може зрідка зростати до 70 см, хоча переважно – не більше 35 см, що відбилося у назві. Листя вузьке, довге, загострене, росте на стеблі спірально. Квітки зазвичай самотні, довжиною від 2-х до 3-х см, дзвонові, пониклі. Переважне забарвлення — темно-пурпурове, але з «брудом», іноді майже чорні. Внутрішня частина дзвіночка має невиразний шаховий малюнок, майже непомітний зовні. Найчастіше в Україні росте на вологих річкових луках, а також на схилах балок, у степах та лісостепах Лівобережжя. Занесений до національної Червоної книги. Декоративне невелике значення, використаний для створення деяких гібридів.

Рябчик Михайлівського (Fritillaria michailowskyi)

Популярний вид у декоративному квітникарстві. У природній формі – низька, до 20 см., рослина. Природна батьківщина – високогір’я Вірменії та турецький Курдинстан. Віддає перевагу кам’янистим, посушливим гірським схилам, тому декоративні форми гарні в альпінаріях. Дуже морозостійкий вигляд, але, на жаль, цибулини бояться вогкості.

Квітки поодинокі, широкодзвінкові, пониклі. Забарвлення бордове, пурпурове, але характерно те, що кінці пелюсток загинаються вгору, при цьому вони пофарбовані в жовтувато-зелений тон.

Інші види

Серед інших відомих видів рябчиків, назвемо такі:

• Піренейський;
• Російська;
• Блідоквітковий;
• Мутовчастий;
• Девіса;
• Камчатський;
• Гірський (зустрічається у нас в окремих областях Подністров’я та Буковини).

• Піренейська
• Українська
• Блідоквітковий
• Мутовчастий
• Девіса
• Камчатський

Агротехніка вирощування рябчиків

Описати її «усереднено» не вийде, оскільки ті чи інші види спочатку звикли до різних природних умов. Сорти, створені з їхньої основі, також успадкували «батьківські уподобання». І, справді, неможливо примирити, наприклад, рябчик Михайлівського, що росте практично на сухих кам’янистих розсипах, з рябчиком камчатським, цибулинки якого звикли довго перебувати чи не в холодних болотцях.

Проте всі агротехнічні прийоми повинні враховувати ефемероїдну природу цих рослин. А саме — короткий період розвитку, підготовку до раннього, найчастіше весняного, цвітіння, та тривалого періоду спокою, в якому цибулини відпочивають.

Тому – зупинимося на особливостях догляду за сортами та гібридами Імператорського рябчика . По-перше, як уже згадувалося, вони найчастіше у нас зустрічаються, а по-друге, всі інші декоративні види, відомі в Україні, загалом близькі до нього за своєю природою.

Правила посадки рябчиків

З питань посадки зазвичай починаються всі описи агротехніки. У наших умовах цибулинки рябчиків висаджують на клумби наприкінці серпня, або в першій половині вересня. Хорошим знаком для початку посадки буде поява на цибулинах коренів, що зберігаються.

Нагадаємо, що цибулини повинні зберігатися в сухому, теплому, або прохолодному, але добре провітрюваному приміщенні.

Можна висаджувати посадковий матеріал і пізніше: наприклад, у жовтні. Але в такому разі, найімовірніше, наступного сезону вони не зацвітуть.

Де посадити рябчики? Ідеально, щоб це місце мало гарне сонячне освітлення більшу частину дня. Допускається також легка півтінь: наприклад, сонце лише зранку та до обіду. Основна вимога для ґрунту: він повинен бути добре дренованим, легким.

Найбільше цибулини рябчиків, а особливо південних видів, не люблять застою води у ґрунті. При постійному перезволоженні ґрунту вони швидко хворіють на різні бактеріальні гнили, і гинуть.

До родючості грунту вимоги менш строгі. Але при внесенні добрив декоративність квітів, і загалом їхній зовнішній вигляд, значно виграють. Тому варто заздалегідь перекопати ділянку, внісши до неї якісний перегній, трохи золи та крупнозернистого річкового піску. Останній особливо важливий, якщо земля важкувата. Під південні види корисно додати трохи вапна: імператорський рябчик, як і інші «жителі півдня», воліють злегка лужні грунти.

Висаджувати слід на глибину, рівну приблизно трьом діаметрам цибулини . На дно кожної лунки підсипте невеликий шар піску, можна впереміш із торфом. Укладіть на нього цибулинку донцем вниз, або під невеликим кутом, і злегка притисніть. Засипте землею, не поливаючи.

Зайво заглиблена цибулина часто не проростає, або проростає надто пізно, і вже не цвіте. А висаджена недостатньо глибоко – може замерзнути взимку.

Корисно перед посадкою провести дезінфекцію посадкового матеріалу. Його попередньо витримують 15 хвилин у слабкому розчині марганцівки, або фунгіциду (наприклад, фітоспорину).

Перед настанням морозів замульчуйте посадку: сухим перегноєм, листям, піском, лапником тощо. Якщо осінь видалася зовсім сухою, можна у вересні-жовтні провести кілька акуратних поливів, щоб грунт навколо коріння, що формується, не пересохло. Але за наявності дощів, навіть поодиноких, поливати додатково не варто.

Догляд за рябчиками протягом сезону

Якщо посадку провели без помилок, і зиму цибулини пережили добре, подальший догляд буде дуже простим, і не вимагатиме від квітника багато зусиль. Навесні, як тільки зійде сніг і земля трохи прогріється, заберіть зайвий, покривний шар мульчі. Невелику її частину все ж таки залиште.

Прокинута цибулина стрімко відрощуватиме сильну втечу. На початку квітня корисно сходи підгодувати. Краще зробити це сухими добривами: складними гранульованими мінеральними складами для квітучих декоративних рослин. Багато квітникарів воліють змішувати гранули з перегноєм. Розсипте суміш навколо стебел, що ростуть, а ще краще – злегка змішайте її з землею, заглиблюючись не більше, ніж на 2-3 см. Після такої процедури відразу полийте теплою водою.

До речі, друге, і останнє підживлення, проводять після закінчення цвітіння . Для неї добре підходить суперфосфат, змішаний із сульфатом калію.

Поливати рябчики протягом вегетаційного періоду необхідно рівномірно, тільки якщо довго немає регулярних природних опадів.

Зав’язі, що утворилися після цвітіння, потрібно одразу видаляти. Якщо дати їм розвиватися, це негативно вплине на цвітіння наступного року.

Приблизно до середини літа, а то й раніше надземна частина жовтіє і відмирає. У цей час цибулини потрібно обережно викопати, очистити від залишків землі, і знову обробити марганцівкою або фунгіцидом. Після цього просушити на сонці і покласти на зберігання в умовах, описаних вище. Можливі ранки, а також підозрілі плями, акуратно зачистити гострим, чистим ножем та затерти деревним вугіллям.

Багато квітникарів не викопують цибулини щорічно, а роблять це раз на 3-4 роки. Такий варіант допустимо, але він підвищує ризик ураження різними бактеріальними хворобами.

Розмноження рябчиків

Зазвичай любителі користуються для розмноження цибулинками-дітками. Вони формуються, довго, приблизно одна за 3 чи 4 роки. До речі, в цьому є причина досить високої вартості цибулин, а також попадання багатьох видів у Червоні книги. Діток відокремлюють від материнської цибулини під час літнього викопування. Зберігають їх за загальною схемою, як і батьків. Але висаджені, вони зацвітають лише через 2-3 сезони.

Чим рідше викопувати материнську цибулину, тим вона охочіше відрощує дітей, але при цьому практично перестає цвісти, або цвіте дуже скромно. Цю особливість використовують, коли прагнуть отримати більше посадкового матеріалу, на шкоду декоративним властивостям.

Використовують також, хоча й меншою мірою, метод розподілу цибулини. Для цього при викопуванні велику материнську цибулину розрізають на 2 або навіть на 4 частини, гострим продезінфікованим ножем. Зріз відразу обробляють деревним вугіллям або марганцівкою, і підсушують на сонці. Зберігають частини, як і інші цибулини, так само їх висаджують.

Хвороби рябчиків. Чому виникають проблеми із цвітінням?

Ці культури належать до тих рідкісних кольорів, що майже не хворіють. Одна з причин – їхній невеликий період вегетації. Єдине, що завжди загрожує вашим улюбленицям – різного роду бактеріальні гнилі цибулин. Як мовилося раніше, зазвичай вони викликані зайвою вогкістю, перезволоженням грунту.

При перших ознаках проблеми, викопайте рослину, видаліть уражену частину цибулини, обробіть рани фунгіцидами. Пересадіть рослину на нове місце, а старе також пролийте розчином фунгіциду. За сильного розвитку хвороби краще рослину знищити, щоб збудник не перекинувся на сусідні рябчики.

Незважаючи на відсутність хвороб, квіткарі нерідко скаржаться: їхні рябчики не цвітуть, або погано цвітуть. В чому може бути причина?

1. Можливо ще не час. Помічено, що цвітіння цих рослин залежить від розмірів цибулини. Наприклад, у імператорського вона має бути не менше 5 см. в діаметрі. Поки що не досягне цього значення — не зацвіте.
2. Посадка була надто глибокою.
3. Не підходить ґрунт. Наприклад, вона або надто важка (глиниста), або навпаки, легка, швидко пересихає (піщана). Також слідкуйте, щоб у субстраті не було багато свіжого, не перепрілого гною. Останнє загрожує не лише відсутністю цвітіння, а й розвитком гнилі.
4. Цибулина підмерзла взимку. Був чи сильний мороз, чи недостатній шар укриття. Таке трапляється у безсніжні зими.
5. Цибулину довго не пересаджували. Вона відрощує дітей, але не цвіте.
6. Погода після цвітіння до викопування була дощовою, прохолодною. У таке літо викопані цибулини необхідно перед висадкою додатково прогріти тиждень-два. Наприклад, на теплому горищі.
7. Після цвітіння не видаляли зав’язі. Цибулина багато сил витрачала з їхньої розвиток, що виснажило її.

Використання рябчиків у ландшафтному дизайні

Воно багато в чому залежить від виду та сорту рябчиків, особливо від розмірів. Наприклад, ми згадували вже, що низькорослі сорти рябчика Михайлівського гарні в альпійських гірках. А ось великі, ефектні імператорські, чудово виглядають у групових посадках, міксбордерах. Вони відмінно поєднуються з тюльпанами та нарцисами, такими ж весняно-квітучими цибулинними.

Ці квіти, навіть у сортовій суміші, непогано прикрасять берег невеликої штучної водойми. Висаджені тісною групою посеред газону, створять ефект яскравої солітерної плями. У безперервно квітучій клумбі вони формують перші, весняні «акорди»: ніби відкривають сезон. Потім на зміну їм приходять інші квіти, але ці здатні задати тон на все літо!

Крім іншого, не варто забувати про роль рябчиків як горщикової культури! Найчастіше для цього використовують високі, високі сорти. Їх починають виганяти ще наприкінці зими, щоб уже наприкінці березня винести на вулицю красивоквітучий екземпляр.

Весняний сад, у якому висаджено багато різноманітних рябчиків, виглядає строкатим та яскравим. Він сподобається і вам, і гостям вашої оселі, особливо якщо в квіти вкладені не тільки праця та вміння, а й кохання.