Журавлина: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 травня 2016 🕒 16 хвилин 👀 62746 разів 💬 2 коментарі

• Посадка й догляд за журавлиною
• Кущі журавлини – опис
• Посадка журавлини
  • Коли садити журавлину
  • Посадка журавлини навесні
  • Посадка журавлини восени
  • Догляд за журавлиною навесні
  • Догляд за журавлиною влітку
  • Догляд за журавлиною восени
  • Обробка журавлини
  • Полив журавлини
  • Підживлення журавлини
  • Коли обрізати журавлину
  • Обрізування журавлини навесні
  • Обрізування журавлини восени
  • Як розмножувати журавлину
  • Розмноження журавлини живцями
  • Насіннєве розмноження журавлини
  • Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)
  • Великоплідна журавлина
  • Корисні властивості журавлини
  • Небезпечні властивості журавлини
  • Коментарі

  Журавлина (лат. Oxycoccus) – підрід квіткових рослин родини Вересові, який об’єднує в собі сланкі вічнозелені чагарники, природний ареал яких розташований у північній півкулі. Плоди всіх видів журавлини їстівні й затребувані і в кулінарії, і в харчовій промисловості. Наукова назва журавлини перекладається з давньогрецької мови як «кисла ягода». Піонери Америки називали її журавлиною ягодою (cranberry), а в Новій Англії в XVII столітті журавлина була відома як ведмежа ягода, оскільки люди неодноразово бачили, як нею харчувалися грізлі.

  Походження української назви зазвичай пояснюють тим, що журавлина, схилена під вагою ягоди, нагадує шию журавля.

  У природі кущі журавлини ростуть переважно у вологих місцях – у сфагнових хвойних лісах, на болотах, по заболочених берегах водойм. У культурі вирощується вид журавлина садова.

  Посадка й догляд за журавлиною

  • Посадка: напровесні, коли ґрунт відтане на глибину 8-10 см.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: дуже вологий до болотистого, на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод, кислий (pH 3,5-4,5), торф’яний або моховатий лісовий.
  • Полив: перші два тижні після посадки – щоденний, потім ґрунт підтримують у трохи вологому стані. У травні та червні полив має стати помірним, а в спеку – щоденним. Із серпня по жовтень журавлину поливають регулярно, намагаючись промочити ґрунт на глибину залягання коренів.
  • Підживлення: регулярні: у перший рік – із весни до кінця липня один раз на два тижні комплексними мінеральними добривами. Перше підживлення вносять через три тижні після посадки. У середині серпня і в середині жовтня вносять калійно-фосфорне добриво. На другий і третій рік журавлину удобрюють за такою ж схемою, а починаючи з четвертого року концентрацію добрив у розчинах послаблюють і проводять 6 підживлень за сезон.
  • Обрізування: в травні, кущ формують упродовж трьох років, а потім роблять тільки щорічне санітарне прочищення.
  • Розмноження: насінням або зеленими живцями.
  • Шкідники: чорноголова бруснична листовійка, яблунева комоподібна щитівка, непарний шовкопряд, капустяна совка, вересовий п’ядун і ще понад 30 шкідників.
  • Хвороби: махровість (карликовість), ботритис, аскохітоз, песталоція, гіберова плямистість, цитоспороз, фомопсис, моніліоз, снігова пліснява, червона плямистість.

  Кущі журавлини – опис

  Журавлина рослина сланка. Її вічнозелені кущі досягають у висоту від 15 до 60 см. Коренева система у рослини стрижнева. Чергове листя журавлини, розташоване на коротких черешках, має яйцеподібну або довгасту форму. У довжину воно досягає 15 мм, а в ширину – 6 мм. Верхня сторона листової пластини темно-зелена, нижня – біляста за рахунок воскового нальоту, що захищає листя від води. Цвітіння журавлини починається в травні або червні: на довгих квітконіжках розкриваються рожеві чи світло-пурпурові квіти, кожна з яких живе 18 днів. Плід журавлини – яйцеподібна або куляста кисла ягода червоного кольору діаметром до 16 мм. Незважаючи на те, що завдяки своїм цілющим властивостям журавлина дуже популярна, в культурі вона не така поширена, як аґрус, малина, полуниця, чорна смородина або порічки. Однак останнім часом вона поряд із такими культурами, як суниця, ожина, чорниця і лохина, стала завойовувати дедалі більше місця в наших садах. Тим садівникам, які ще не вирощують цю чудову ягоду, пропонуємо прочитати нашу статтю, в якій викладена інформація про те, як здійснюються посадка і догляд за журавлиною на садовій ділянці, які хвороби і шкідники журавлини можуть ускладнити її вирощування, як розмножити журавлину, чим підживити журавлину, щоб збільшити її врожайність, а також якого догляду потребує журавлина після збору врожаю.

  Посадка журавлини

  Коли садити журавлину

  Посадити журавлину найкраще напровесні, як тільки земля на ділянці відтане на глибину 8-10 см. Виберіть для журавлини відкрите сонячне місце з високим ступенем вологості. Бажано, щоб ґрунтові води залягали близько до поверхні. Якщо у вашому саду є струмок, ставок або озерце, посадіть журавлину на його березі, і не так уже й страшно, якщо вона частково опиниться в затінку дерев, що зростають поруч. Журавлина любить кислий (pH 3,5-4,5) торф’яний ґрунт або лісовий субстрат зі сфагнумом, і якщо у вас на ділянці такого немає, зріжте верхній шар ґрунту завтовшки 20-25 см і замініть його сумішшю приблизно такого складу: лісовий гумус, пісок, лісова земля і торф у співвідношенні 1:1:1:2 із додаванням перепрілої хвої.

  Посадка журавлини навесні

  Перед тим, як посадити журавлину, викопайте ямки завглибшки 10 см на відстані 20 см одна від одної і пролийте їх теплою водою. У кожну ямку помістіть по 2 саджанці заввишки 15-20 см, після чого заповніть ямку ґрунтом, але не ущільнюйте його. Перші ягоди ви отримаєте тільки на третій рік після посадки, а повноцінний урожай журавлина дасть лише на четвертий рік – у середньому по півкілограма з кожного м² ділянки. Перші ж два роки журавлина просто прикрашатиме ваш сад своїми мальовничими заростями, які дизайнери часто використовують для оздоблення ландшафту.

  Посадка журавлини восени

  Восени журавлину не саджають, але підготувати ділянку для весняної посадки бажано у вересні. І передусім слід обгородити майбутню грядку для журавлини, вкопавши в ґрунт по її периметру на глибину 20 см негниючий матеріал – шифер, пластик, шматки руберойду. Над землею ця огорожа повинна вивищуватися на 20-30 см.

  Догляд за журавлиною

  Догляд за журавлиною навесні

  Вирощування журавлини – справа нескладна. На початку весни, коли ягідник стає зеленим, проведіть проріджуюче обрізування журавлини і підживіть її повним мінеральним добривом, враховуючи, що його концентрація не повинна бути сильною – журавлина легше зносить нестачу, ніж надлишок добрив. Увесь час підтримуйте ґрунт у злегка вологому стані, розпушуйте його і регулярно видаляйте з ділянки бур’ян. Оскільки журавлина запилюється бджолами, посадіть поруч із журавлинною грядкою медоносні рослини – чабер, орегано тощо.

  Догляд за журавлиною влітку

  Влітку, особливо в його другій половині, стежте за тим, аби ґрунт на грядці не пересихав. Оскільки журавлина добре росте тільки на кислому ґрунті, при поливанні трьох-чотирирічних кущів додавайте в воду оцет або лимонну кислоту. Якщо вам здається, що журавлина погано росте, підживлюйте її, додаючи добрива в воду для поливання. В якості профілактики або в разі потреби обробляйте журавлину фунгіцидами. Розпушуйте на ділянці ґрунт і боріться з бур’янами – перші три роки прополювання грядки має бути регулярною процедурою. Ділянки з журавлиною старше трьох років кожні 3-4 роки мульчують шаром торф’яної крихти або ріні завтовшки 1,5-2 см.

  Догляд за журавлиною восени

  Восени настає час збору врожаю – у вересні-жовтні плоди журавлини збирають недозрілими. Дозрівають ягоди вже в процесі зберігання.

  Як доглядати за журавлиною після збору врожаю? Щоб захистити журавлину від шкідників і хвороб, безсніжної зими і весняних заморозків, журавлинник при температурі -5 ºC кілька разів заливають водою шаром 2 см, даючи промерзати кожному шару наскрізь, поки рослини повністю не зникнуть під кригою. Якщо ж зими у вашій місцевості не дуже суворі, можна просто вкрити журавлину ялиновим гіллям або спанбондом.

  Обробка журавлини

  Щоб захистити зростаючу в постійно вологому ґрунті журавлину від грибкових захворювань, необхідно кілька разів за вегетаційний період проводити профілактичні обробки культури фунгіцидами. Навесні, в період набубнявіння і розпускання бруньок, журавлину обприскують одновідсотковою бордоською рідиною або Азофосом. У період бутонізації проводять триразову обробку журавлини з тижневим інтервалом від сірої цвілі і плямистостей розчином 4 г препаратів Скор або Хорус у 10 л води. За потреби після цвітіння обробку журавлини від сірої цвілі можна провести ще раз. У листопаді ділянку обробляють одновідсотковою бордоською рідиною.

  Полив журавлини

  Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

  Підживлення журавлини

  Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

  Обрізування журавлини

  Коли обрізати журавлину

  Журавлину обрізують навесні, в травні. Перші три роки, поки росте кущ, закладають основу його форми – компактну або розлогу.

  Обрізування журавлини навесні

  Як обрізати журавлину? Якщо ви вирішили сформувати компактний високий кущ, зрізайте навесні всі тонкі, малозимостійкі сланкі пагони, стимулюючи зростання вертикальних гілок, а якщо вам більше подобається «розлога журавлина», стимулюйте обрізуванням утворення горизонтальних пагонів. Але врахуйте, що з високого куща ягоди знімати легше.

  Обрізування журавлини восени

  Восени журавлину обрізують тільки в разі крайньої потреби.

  Розмноження журавлини

  Як розмножувати журавлину

  Розмножують журавлину генеративно і вегетативно. Насіннєве розмноження здійснюється переважно для селекційного експерименту, оскільки дочірня рослина не наслідуватиме ознак материнської. Якщо ви хочете відразу отримати сортові сіянці, проведіть зелене живцювання журавлини.

  Розмноження журавлини живцями

  Заготовляють зелені живці журавлини в період інтенсивного росту пагонів. Довжина живців має бути не менше 10 см. Їх висаджують у шкілки, горщики з субстратом із верхового торфу з піском та перепрілою хвоєю або відразу на постійне місце – за схемою 7х7 см, щоб гілки журавлини швидше зімкнулися. Заглиблюють живці на 2-3 см, після посадки ґрунт злегка ущільнюють і рясно поливають. Поки живці не укореняться, стежте за тим, щоб ґрунт був весь час вологим – іноді доводиться поливати грядку двічі на день. У дні безжального сонця організуйте саджанцям захист із тканини. Живці журавлини зазвичай приживаються швидко і легко.

  Насіннєве розмноження журавлини

  Щоб добути посівний матеріал, добре визрілі на кущі ягоди журавлини розминають і промивають у великій кількості води, дають насінню осісти на сито і відразу сіють. Якщо насіння журавлини до посадки зберігається якийсь час, його необхідно стратифікувати. Перешаруйте насіння в ящику вологою сумішшю торфу з піском у співвідношенні 4:1 і тримайте 2,5-3 місяці при температурі від 3 до 7 ºC в умовах вільного доступу повітря. Сіють насіння навесні (після стратифікації) або в кінці літа (свіжозібране) в посуд із верховим торфом – по поверхні субстрату, без заглиблення в нього. Зверху через сито його засипають шаром піску завтовшки 2-3 мм або вкривають шаром подрібненого торфу завтовшки до 5 мм, після чого поливають, накривають склом і поміщають у світле тепле місце. Посіви потрібно регулярно зволожувати і провітрювати, а при появі на поверхні субстрату цвілі обробити його фунгіцидом. Сходи з’являться за 2-4 тижні, після чого скло знімають, але поливання не припиняють. На стадії розвитку у сіянців 4-5 листків їх пікірують по одному в горщики або на грядку в парнику на відстані 10 см один від одного. Дорощують сіянці протягом року, поливаючи і підживлюючи їх регулярно розчином 1 столової ложки Кеміри-універсал у 10 л води з розрахунку 1 л на м², намагаючись не потрапляти розчином на листя, щоб не обпекти його. З середини квітня до середини липня кожні два тижні вносять підживлення. У серпні покриття з теплиці знімають, а в кінці жовтня грядку мульчують шаром торфу завтовшки 5-7 см і накривають на зиму двома шарами спанбонду. Навесні спанбонд прибирають, а сіянці пересаджують у шкілки, де підрощують ще рік-два, після чого вже пересаджують на постійне місце. Отримати урожай ягід із кущів, вирощених насіннєвим способом, ви зможете через 2-3 роки після висадки на постійне місце.

  Хвороби журавлини

  Дотримання прийомів агротехніки дозволить вам підтримувати здоров’я журавлини на належному рівні, проте іноді таки трапляються прикрі неприємності, і здорову журавлину може вразити будь-яка недуга. У такій ситуації важливо не розгубитися і негайно почати боротьбу з хворобою, поки вона не вразила всі рослини, а для цього потрібно точно визначити природу захворювання. Отже, чим хворіє журавлина?

  Снігова пліснява – найбільш шкідливе захворювання, розвиток якого відбувається з березня до квітня. Симптоми хвороби – червоно-буре забарвлення бруньок і листя журавлини, на яких можна побачити жовтуватий міцелій. До кінця весни уражене листя набуває попелястого кольору й опадає. Якщо з хворобою не боротися, вогнища ураження збільшуються в розмірах, зливаються, і може загинути вся рослина.

  Заходи боротьби. Восени ділянку обприскують розчином Фундазолу відповідно до інструкції, а на зиму проводять поетапну заливку ділянки водою з пошаровим її проморожуванням.

  Червона плямистість – теж грибкове захворювання, що деформує пагони і викликає їхнє відмирання. Крім пагонів, червона плямистість уражає квітки, бруньки і квітконіжки журавлини, які набувають рожевого відтінку. Листя, що розвивається з уражених бруньок, виглядає, як маленькі трояндочки.

  Заходи боротьби. Для знищення збудників хвороби застосовують обробку журавлини розчином 2 г Фундазолу або Топсину М в 1 л води.

  Моніліальний опік – грибкова хвороба, від якої в’януть, буріють і засихають верхівки пагонів. У вологу погоду уражене місце жовтіє, журавлина вкривається нальотом конідіального спороношення. На стадії бутоноутворення інфекція переходить із хворих пагонів на бутони, квітки і зав’язі, чому квітки і бутони засихають, а хворі зав’язі продовжують розвиватися, готуючи для вас сюрприз у вигляді гниючих плодів.

  Заходи боротьби. У боротьбі з моніліозом добре зарекомендували себе фунгіциди Топсин М, Ронілан, Дітан, Байлетон і хлорокис міді.

  Фомопсис – хвороба, що викликає всихання решти пагонів журавлини без ознак в’янення. Листя спочатку жовтіє, потім стає помаранчевим або бронзовим, але не опадає. Стебла вкриваються брудно-сірими плямами, які перетворюються на виразки. Квіти і плоди буріють. Прогресує хвороба в посушливу і спекотну погоду.

  Заходи боротьби. Для знищення первинної інфекції навесні журавлину обробляють Топсином М або іншим системним фунгіцидом. До початку активного росту ефективне обприскування журавлини бордоською рідиною.

  Цитоспороз – це чорна гниль ягід журавлини, збудники якої у кінці літа проникають через дрібні ранки на рослині.

  Заходи боротьби. Лікування журавлини від чорної гнилі – профілактичні обробки на початку і в кінці сезону бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

  Гіберова плямистість небезпечна тим, що викликає масове передчасне опадання листя, чим сильно послаблює рослину. На початку серпня на листках виникають дрібні червоно-коричневі цятки, потім безформні хлоротичні плями з темним обідком і плодовими тілами в центрі.

  Заходи боротьби. Знищують гіберу обробками журавлини розчином 2 г фунгіциду (Топсин М, Фундазол, хлорокис міді) в 1 л воли.

  Песталоція вражає плоди, стебла і листя журавлини. На зелені спочатку виникають темно-коричневі плями, потім сірі, окреслені темною облямівкою, що зливаються одна з одною. Молоді пагони зигзагоподібно викривлюються і всихають, листя опадає.

  Заходи боротьби. Допоможе впоратись із захворюванням обробка журавлини хлорокисом міді.

  Аскохітоз можна впізнати по круглих темно-коричневих плямах на листі та стеблах журавлини. З розвитком хвороби поверхня під цими плямами розтріскується.

  Заходи боротьби. Ефективним засобом від аскохітозу є обробка журавлини навесні і восени фунгіцидами – Фундазолом, Топсином М, хлорокисом міді.

  Ботритіс вкриває у вологу погоду стебла, листя і квітки журавлини сірим пухнастим нальотом грибка, не вражаючи молоді пагони. Інша назва захворювання – сіра гниль.

  Заходи боротьби. Поведіть обробку журавлини бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

  Махровість журавлини, або переростання – вірусне захворювання, викликане мікоплазмовими організмами. Уражені частини стають схожими на «відьомські мітли» – пагони піднімаються, листя стає меншим і щільно прилягає до пагонів. Уражена переростанням журавлина не плодоносить, а з тих зав’язей, що вже встигли утворитися до початку хвороби, виходять дрібні потворні плоди.

  Заходи боротьби. Чим обприскувати журавлину, щоб знищити збудників переростання? Таких препаратів ще не винайшли, тому потрібно просто видалити хвору рослину з грядки і спалити, щоб хвороба не розповзлася по всьому саду.

  Шкідники журавлини

  Журавлину може вразити понад 40 шкідників, що харчуються її наземними органами. Частіше за інших на журавлині зустрічаються:

  • чорноголова журавлинна листовійка;
  • яблунева комоподібна щитівка;
  • непарний шовкопряд;
  • капустяна совка;
  • вересовий п’ядун.

  Шкідники не в змозі завдати значної шкоди журавлині, тому в якості захисних заходів можна обмежитися дотриманням агротехнічних правил обробітку культури, і насамперед необхідно приділити увагу регулярній боротьбі з бур’янами, що пригнічують журавлину і створюють сприятливі умови для шкідливих комах. Інсектициди (Актара, Актеллік, Карбофос, Метафос та інші) слід застосовувати тільки в разі крайньої потреби і не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю, а також після зняття ягід.

  Види і сорти журавлини

  Підрід журавлини представлений чотирма видами:

  • журавлина великоплідна;
  • журавлина чотирипелюсткова, або болотна;
  • журавлина дрібноплідна;
  • журавлина гігантська.

  У культурі найчастіше вирощують сорти і гібриди журавлини великоплідної і чотирипелюсткової, або болотної.

  Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)

  європейського походження, введена в культуру в кінці XX століття в країнах Балтії і в Росії. З багатьох сортів журавлини болотної сьогодні добре відомі:

  • Дар Костроми – високоврожайний великоплідний середньоранній сорт, дозріває в кінці третьої декади серпня, з дуже великими, соковитими і кислими ребристими ягодами темно-червоного або вишневого кольору, плоско-округлої форми, з глибокою виїмкою біля плодоніжки;
  • Соминська – теж середньоранній великоплідний сорт високої врожайності з кислими і соковитими горбистими асиметричними червоними або вишневими ягодами серцеподібної форми;
  • Сазоновська – сорт середнього терміну дозрівання (початок першої декади вересня) з соковитими серцеподібними ребристо-горбистими асиметричними ягодами середнього розміру, фіолетово-червоного кольору, солодкувато-кислими на смак;
  • Краса Півночі – урожайний пізній сорт, дозріває до другої декади вересня, з дуже великими округло-овальними ягодами різних відтінків кармінного кольору – від світлого до темного зі світло-червоним боком;
  • Червона заповідна – пізній високоврожайний сорт із кулястими соковитими і кислими ягодами червоного кольору, середнього і великого розміру.

  Добре ростуть у культурі також сорти журавлини болотної Хотавецька і Північанка.

  Великоплідна журавлина

  сортів якої сьогодні відомо понад 200, родом із Північної Америки. Наукова назва її Oxycoccus macrocarpus. Популярними сортами крупноплідної американської журавлини є:

  • Бен Лір – високоврожайний ранньостиглий сорт з округлими ягодами діаметром до 20 мм, які погано зберігаються, тому після зняття вимагають негайної переробки або заморожування;
  • Франклін – середньостиглий стійкий до хвороб сорт із ягодами середньої величини (до 15 мм у діаметрі), темно-червоного кольору;
  • Сірлз – врожайний сорт, що добре зберігається, з темно-червоними в цяточку матовими ягодами діаметром до 23 мм із щільною м’якоттю;
  • Стівенс – один із найкращих сортів, що вирізняється здатністю давати високі врожаї, з округло-овальними великими і щільними ягодами темно-червоного кольору діаметром до 25 мм;
  • Пілігрим – дуже пізній сорт з овальними великими ягодами пурпурово-червоного кольору з жовтим восковим нальотом і нерівномірним забарвленням.

  Крім перерахованих, популярністю користуються такі американські сорти великоплідної журавлини, як Мак-Фарлін, Вілкокс, Блек Уейл, Ерлі Блек, Кроулі, Ерлі Ріарден, Бергман, Вашингтон, Вульман, Беквіт і Хоус.

  Властивості журавлини

  Корисні властивості журавлини

  Ягоди журавлини містять весь перелік корисних речовин, властивих плодам усіх ягідних культур, зокрема цукор, органічні кислоти (лимонну, урсолову, хінну, бензойну, яблучну, хлорогенову, бурштинову, олеандрову й щавлеву), вітаміни (B1, B2, B5, B6 , PP, K1 і C) і пектини. До складу журавлини входять також антоціани, лейкоантоціани, катехіни, бетаїн, макро- і мікроелементи – залізо, марганець, молібден, мідь, калій, кальцій, фосфор, бор, кобальт, нікель, титан, цинк, йод, олово, хром і срібло.

  Журавлина поліпшує апетит і роботу шлунково-кишкового тракту, захищає сечостатеву систему і кишечник від інфекцій, є профілактичним протираковим засобом, знижує потенційний ризик захворювання на атеросклероз, нормалізує артеріальний тиск. Призначають журавлину тим, хто потерпає від авітамінозу, гарячки, респіраторних захворювань і ревматизму.

  Сік журавлини має бактерицидну і жарознижуючу дію, тамує спрагу, очищає рани, лікує опіки і кашель, стимулює роботу підшлункової залози, підвищує фізичну і розумову активність.

  Небезпечні властивості журавлини

  Категорично не рекомендується вживати в їжу журавлину хворим на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, а також тим, хто страждає гастритами з підвищеною кислотністю. Людям із нездоровою печінкою перед вживанням журавлини краще порадитися з лікарем, оскільки цілком імовірно, що вона може викликати загострення захворювання. Обережності також слід дотримуватися тим, у кого ослаблена або стоншена зубна емаль.

  Вирощування садової журавлини

  Сьогодні виростити на своїй дачній ділянці журавлину мріє майже кожен городник, адже зробити це набагато простіше, ніж їздити за смачними ягодами в ліс, пробиваючись крізь колючі чагарники. Тому в даній статті представлений детальний матеріал про всіма улюбленої журавлині садової, про особливості її посадки і подальшому догляді разом з фото.

  • опис
  • особливості посадки
    • Терміни (навесні, восени)
    • Місце для посадки
    • Вимогливість до грунті
    • навесні
    • влітку
    • восени

    опис

    вічнозелений витончений напівчагарник журавлина з червоними солодко-кислими плодами відноситься до сімейства брусничних і широко відомий як північна ягода, що росте на болотах Ленінградської області. це рослина зовсім не дарма вважають джерелом найцінніших харчових і лікарських речовин, її плоди, схожі чимось на вишню, містять вітаміни А, С, В1, В2, РР, К і такіеполезние для організмавещества, як тіамін, рибофлавін і ніацин.

    чорниця і лохина – представники сімейства брусничних, плоди яких представляють велику харчову цінність.

    Журавлина садові вважається крупноплідної через великі красивих ягід, розмір яких варіюється від 15 до 25 мм, що є рази в три більше в діаметрі, ніж плоди звичайної болотної. чагарники рослини випускають пагони горизонтального і стелиться типу, довжина яких залежить в основному від їх сорту і може складати від 50 до 115 см. На щастя, журавлина садові прекрасно адаптована для посадки і вирощування на простих садових ділянках і городах, а також зовсім невибаглива і некапризна в догляді.

    Чи знаєте ви? Окультуренням цієї рослини вперше зайнявся американський садівник-любитель Генрі Холл ще в першій половині ХІХ століття, а перші сорти великоплідний журавлини були отримані методом відбору з болотяної, дикоростучої.

    особливості посадки

    Щоб зрозуміти, як правильно і безпомилково виростити журавлину на своїй садовій ділянці, необхідно врахувати всі особливості цього процесу.

    Терміни (навесні, восени)

    Висаджують журавлинні кущі зазвичай ранньою весною, коли земля на ділянках вже досить відтане на приблизну глибину від 5 до 10 см. Восени посадкою не займаються, а тільки готують землю (У вересні) для весняного висаджування смачною ягоди.

    Місце для посадки

    Місце для посадки необхідно підбирати відкрите і добре освітлене (можна злегка затінене кронами інших дерев), а рівень ґрунтових вод повинен залягати приблизно на 25 см нижче рівня грунту. Ідеальним місцем для висадки буде берег дачного струмочка або озера.

    Вимогливість до грунті

    Також важливою деталлю в процесі вирощування журавлини є її вимогливість до ґрунту: мало хто знає, що вона повинна бути досить кислою (рН 3,5-6,5), що дасть журавлинному чагарнику всі шанси на краще проростання на будь-якому садовій ділянці.

    важливо! Воду для подальшого поливу після посадки рослини також необхідно використовувати саме з кислою реакцією (рН 4), в іншому випадку у ягоди стане розвиватися хлороз на листках, що призведе до подальшого гальмування зростання і остаточної загибелі.

    Сам ділянка повинна являти собою водо- і повітронепроникну рівнину, грунт якої може бути глинистої, важкої, на основі верхового торфу або лісового субстрату.

    Як садити журавлину в саду

    Сам процес посадки журавлини і подальшого вирощування її у себе в саду досить простий. Для початку необхідно сформувати для неї спеціальну грядку – викопати траншею глибиною приблизно 30 см і вийняти землю, і, так як коренева система у журавлини поверхнева, то такий невеликої глибини для її висадки буде цілком достатньо. Схема висаджування клюквенніка така: рослини розміщують в лунки з розмірами 10 × 15 або 10 × 10 см, по можливості роблячи посадку гущі, щоб пагони якомога швидше зімкнулися і повністю покрили поверхню грунту. Потім рослину потрібно полити водою, злегка присипати грунтом і мульчувати – цього цілком достатньо для того, щоб воно прижилося на вашій грядці.

    важливо! Підготовлені журавлинні саджанці краще злегка заглибити – це буде краще стимулювати утворення нових коренів на підземній частині втечі.

    Правильний догляд за квітковим рослиною

    Відразу після посадки журавлинних саджанців необхідно ретельно дотримуватися деяких важливих правил по догляду.

    1. Після висадки грунт потрібно відразу укрити плівкою і тримати її до освіти батогів.
    2. Після проростання на 15-20 см батоги пришпилюють паличкою, щоб вони не йшли за межі дільниці.
    3. Полив журавлини повинен бути регулярним, грунт повинен бути завжди зволоженою, а раз на тиждень її взагалі потрібно заливати досить сильно. У спекотні літні дні зволоження має проводитися щодня.
    4. У період вегетації не варто забувати про підгодівлі рослини розчинами комплексних мінеральних добрив, робити це потрібно один раз в два тижні, не забуваючи при цьому і про водні підливання (з вмістом лимонної кислоти і розчину оцту).

    Чи знаєте ви? Англійська назва журавлини – cranberry, що в перекладі означає «журавлина ягода». Таке цікаве назва походить через схожість довгих і тонких квіток ягоди з головою або дзьобом журавля. У Росії її ще називають «подснежніцей», «журавіхой» і «веснянкою».

    навесні

    Навесні, коли журавлинний ягідник вже стає зеленим, необхідно провести проріджують обрізку куща і підгодувати його повним мінеральним добривом. Також важливо пам`ятати про своєчасне розпушування ґрунту, яка, до того ж, завжди повинна знаходитися в злегка вологому стані. Так як клюквеннік добре запилюється бджолами, найкращим рішенням стане висадка біля його грядки медоносних рослин – орегано, чабера і т.д.

    Ознайомтеся з різноманітністю плодових чагарників: малина, гумі, ірга ольхолістная, годжі, виноград, смородина, фізаліс, обліпиха і шипшина.

    влітку

    У спекотний літній період, особливо в другій половині, дуже важливо стежити, щоб грунт на грядці не бралася під пересихання, а, здійснюючи регулярний полив, не варто забувати про любов ягоди до кислого середовища проживання, тому воду потрібно використовувати з додаванням лимонної або оцтової кислоти. Необхідними умовами хорошого розвитку чагарнику також є своєчасне очищення грядки від небажаних бур`янів і хороше розпушування грунту.

    важливо! Ділянки з вирощеної трирічної ягодою кожні 3-4 роки бажано мульчувати шаром торф`яної крихти або крупнозернистого піску товщиною до двох сантиметрів.

    восени

    Восени, у вересні-жовтні, вже можна сміливо збирати щедрий журавлинний урожай. Плоди потрібно відбирати злегка недозрілими, дозрівати вони повинні вже в процесі зберігання.

    Інші способи розмноження

    Розмноження журавлинного чагарнику відбувається двома способами – вегетативно і генеративно. Так як в даній статті ми розглянули саме вегетативне розмноження саджанцями, то далі мова піде про менш популярному серед дачників способі висадки журавлини – насіннєвому.

    розмноження насінням в основному використовується тільки в селекційних цілях, ягоди витягують з добре доспілих плодів і відразу висівають або відправляють на зберігання в маленьких паперових упаковках.

    Зазвичай після просушування насіння проростає гірше, а от в свіжому вигляді дають відмінні сходи вже через два тижні. Посадку при таких обставинах здійснюють в літній період часу таким способом: насіння розкидають по поверхні грунту (субстрату) і присипають легким шаром піску (2-3 мм), потім поливають, накривають склом і поміщають в тепле місце.

    Коли у пророслих сходів виростають по 4-5 листочків, їх пікірують в горщики або грядки в парнику на відстані не менше 10 см один від одного. Добриво сходів здійснюється з квітня по липень з проміжками в два тижні, в серпні захисне покриття з парника знімається, а в жовтні грядку мульчують 5-сантиметровим шаром торфу і знову накривають на зимівлю, тільки вже двома шарами спанбонду.

    Перед посадкою на постійне місце проживання сіянці ще пару років пророщують, а урожай з вирощених насіннєвим способом кущів можна отримати тільки через два або три роки.

    Читайте також про лікувальні властивості і протипоказання журавлини.
    

    Хвороби і шкідники

    Як і всі садові і городні рослини, журавлинні кущі також піддаються різним захворювань і навалі шкідників. Навіть самий виплеканий і здоровий чагарник, на жаль, може зловити будь-яке характерне для даного виду захворювання, наприклад:

    • червону плямистість – це грибкове захворювання, яке може привести до відмирання і деформації пагонів. Для боротьби з цією недугою використовують 2 г «Фундазолом» і «топсин Л», розбавлених в 1 л води, цим розчином проводять ретельну обробку ураженої рослини;
    • фомопсис – захворювання, яке викликає посуху решт журавлини без в`янення. Така напасть може вразити в суху і особливо жарку погоду. Для позбавлення від симптомів цієї хвороби кущ обробляють будь-яким системним фунгіцидом-
    • цитоспороз, або чорну гниль, яка вражає плоди журавлини. Позбутися від хвороби допоможе «Хлорокис міді»;
    • снігову плісняву – одне з найшкідливіших і згубних захворювань, і якщо його не лікувати, осередки можуть знищити повністю весь чагарник. Для запобігання ділянку профілактично обприскують розчином «фундазолом»;
    • моніліальний опік – грибкове ураження верхівок пагонів, від нього вони в`януть, буріють і прісихают. Для боротьби добре підійде «Топсин М» або «опустила»;
    • Песталоціі – шкодить ягодам, листю і стеблах. Характеризується коричневими плямами на зелених ділянках, а пізніше вони зливаються і перетворюються в сірі потворні плями. Від цієї недуги допоможе хлорокись міді;
    • махровість або ізрастаніє – небезпечний вірус, що викликається мікоплазменною мікроорганізмами. Від нього пагони стають буквально схожими на «відьомський мітли». Кущ зовсім перестає плодоносити, а якщо плоди почали формуватися ще до початку захворювання – вони виходять дрібними і потворними. На жаль, для лікування даного вірусного захворювання ліки ніякого ще не винайшли, тому уражене рослина просто потрібно видалити з грядки;
    • ботритис – покриває стебла в мокру погоду грибкових пухнастим нальотом. Має й іншу назву – сіра гниль. Для боротьби з хворобою необхідно використовувати бордоською рідиною для обробки.

    Якщо слідувати обов`язковим і досить простим правилам, прекрасна рослина журавлина садові обов`язково спростить своєму господареві сам процес її вирощування і зробить догляд за нею приємним заняттям, а потім і віддячить його рясним і вітамінним урожаєм.

    ВИРОЩУВАННЯ садової журавлини

    Сьогодні виростити на своїй дачній ділянці журавлину мріє майже кожен городник, адже зробити це набагато простіше, ніж їздити за смачними ягодами в ліс, пробиваючись крізь колючі чагарники. Тому в даній статті представлений докладний матеріал про всіма улюбленої журавлині садової, про особливості її посадки і подальшому догляді разом з фото.

    • Опис
    • Особливості посадки
      • Терміни (навесні, восени)
      • Місце для посадки
      • Вимогливість до грунту
      • Навесні
      • Влітку
      • Восени

      Опис

      –>Вічнозелений витончений напівчагарник журавлина з червоними солодко-кислими плодами відноситься до сімейства брусничних і широко відомий як Північна ягода, що росте на болотах Ленінградської області. Це рослина зовсім не дарма вважають джерелом найцінніших харчових і лікарських речовин, її плоди, схожі чимось на вишню, містять вітаміни А, З, В1, В2, РР, до і такі корисні для організму речовини, як тіамін, рибофлавін і ніацин.

      Чорниця і лохина – представники сімейства брусничних, плоди яких становлять велику харчову цінність.

      Журавлина Садова вважається великоплідної через великі красивих ягід, розмір яких варіюється від 15 до 25 мм, що є рази в три більше в діаметрі, ніж плоди звичайної болотної. чагарники рослини випускають пагони горизонтального і сланкого типу, довжина яких залежить в основному від їх сорту і може становити від 50 до 115 см. на щастя, журавлина Садова прекрасно адаптована для посадки і вирощування на простих садових ділянках і городах, а також зовсім невибаглива і некапризна в догляді.

      чи знаєте ви? окультуренням цієї рослини вперше зайнявся Американський садівник-любитель Генрі Холл ще в першій половині ХІХ століття, а перші сорти великоплідної журавлини були отримані методом відбору з болотної, дикоростучої.

      Особливості посадки

      Щоб зрозуміти, як правильно і безпомилково виростити журавлину на своїй садовій ділянці, необхідно врахувати всі особливості цього процесу.

      Терміни (навесні, восени)

      Висаджують журавлинні кущі зазвичай ранньою весною, коли земля на ділянках вже досить відтане на приблизну глибину від 5 до 10 см. восени посадкою не займаються, а тільки готують землю (у вересні) для весняного висаджування смачної ягоди.

      Місце для посадки

      Місце для посадки необхідно підбирати відкрите і добре освітлене (можна злегка затінене кронами інших дерев), а рівень грунтових вод повинен залягати приблизно на 25 см нижче рівня грунту. Ідеальним місцем для висадки буде берег дачного струмочка або озера.

      Вимогливість до грунту

      Також важливою деталлю в процесі вирощування журавлини є її вимогливість до грунту: мало хто знає, що вона повинна бути дуже кислою (рН 3,5–6,5), що дасть журавлинному чагарнику всі шанси на краще проростання на будь-якому садовій ділянці.

      важливо! Воду для подальшого поливу після посадки рослини також необхідно використовувати саме з кислою реакцією (рН 4), в іншому випадку у ягоди стане розвиватися хлороз на листках, що призведе до подальшого гальмування зростання і остаточної загибелі.

      Сама ділянка повинна являти собою водо-і повітронепроникну рівнину, грунт якої може бути глинистої, важкої, на основі верхового торфу або лісового субстрату.

      Як садити журавлину в саду

      Сам процес посадки журавлини і подальшого вирощування її у себе в саду досить простий. Для початку необхідно сформувати для неї спеціальну грядку — викопати траншею глибиною приблизно 30 см і вийняти землю, і, так як коренева система у журавлини поверхнева, то такої невеликої глибини для її висадки буде цілком достатньо. Схема висаджування клюквенника така: рослини розміщують в лунки з розмірами 10 × 15 або 10 × 10 см, по можливості роблячи посадку гущі, щоб пагони якомога швидше зімкнулися і повністю покрили поверхню грунту. Потім рослина потрібно полити водою, злегка присипати грунтом і мульчувати – цього цілком достатньо для того, щоб воно прижилося на вашій грядці.

      важливо! підготовлені журавлинні саджанці краще злегка заглибити-це буде краще стимулювати утворення нових коренів на підземній частині втечі.

      Правильний догляд за квітковою рослиною

      Відразу після посадки журавлинних саджанців необхідно ретельно дотримуватися деяких важливих правил по догляду.

      1. Після висадки грунт потрібно відразу вкрити плівкою і тримати її до утворення батогів.
      2. Після проростання на 15-20 см Батоги пришпилюють паличкою, щоб вони не йшли за межі ділянки.
      3. Полив журавлини повинен бути регулярним, грунт повинен бути завжди зволоженою, а раз в тиждень її взагалі потрібно заливати досить сильно. У спекотні літні дні зволоження повинно проводитися щодня.
      4. У період вегетації не варто забувати про підживлення рослини розчинами комплексних мінеральних добрив, робити це потрібно один раз в два тижні, не забуваючи при цьому і про водних підливання (з вмістом лимонної кислоти і розчину оцту).

      чи знаєте ви? Англійська назва журавлини-cranberry, що в перекладі означає «журавлина ягода». Таке цікаве назва походить через схожість довгих і тонких квіток ягоди з головою або дзьобом журавля. У Росії її ще називають» проліскою«,» журавихою «і»Веснянкою”.

      Навесні

      Навесні, коли журавлинний ягідник вже стає зеленим, необхідно провести проріджують обрізку кущика і підгодувати його повним мінеральним добривом. Також важливо пам’ятати про своєчасне розпушуванні грунту, яка, до того ж, завжди повинна знаходитися в злегка вологому стані. Так як клюквенник добре запилюється бджолами, найкращим рішенням стане висадка біля його грядки медоносних рослин — орегано, чабера і т. д.

      Влітку

      У спекотний літній період, особливо в другій половині, дуже важливо стежити, щоб грунт на грядці не піддавалася пересихання, а, здійснюючи регулярний полив, не варто забувати про любов ягоди до кислому середовищі проживання, тому воду потрібно використовувати з додаванням лимонної або оцтової кислоти. Необхідними умовами хорошого розвитку чагарнику також є своєчасне очищення грядки від небажаних бур’янів і гарне розпушування грунту.

      важливо! ділянки з вирощеної трирічної ягодою кожні 3-4 роки бажано мульчувати шаром торф’яної крихти або грубозернистого піску товщиною до двох сантиметрів.

      Восени

      Восени, у вересні-жовтні, вже можна сміливо збирати щедрий журавлинний урожай. плоди потрібно відбирати злегка недозрілими, дозрівати вони повинні вже в процесі зберігання.

      Інші способи розмноження

      Розмноження журавлинного чагарнику відбувається двома способами — вегетативно і генеративно. Так як в даній статті ми розглянули саме вегетативне розмноження саджанцями, то далі мова піде про менш популярному серед дачників способі висадки журавлини — насіннєвому.

      Розмноження насінням в основному використовується тільки в селекційних цілях, ягоди витягують з добре доспілих плодів і відразу висівають або відправляють на зберігання в маленьких паперових упаковках.

      Зазвичай після просушування насіння проростають гірше, а ось в свіжому вигляді дають відмінні сходи вже через два тижні. Посадку при таких обставинах здійснюють в літній період часу таким способом: насіння розкидають по поверхні грунту (субстрату) і присипають легким шаром піску (2-3 мм), потім поливають, накривають склом і поміщають в тепле місце.

      Коли у пророслих сходів виростають по 4-5 листочків, їх пікірують в горщики або грядки в парнику на відстані не менше 10 см один від одного. Добриво сходів здійснюється з квітня по липень з проміжками в два тижні, в серпні захисне покриття з парника знімається, а в жовтні грядку мульчують 5-сантиметровим шаром торфу і знову накривають на зимівлю, тільки вже двома шарами спанбонду.

      Перед посадкою на постійне місце проживання сіянці ще пару років пророщують, а урожай з вирощених насіннєвим способом кущів можна отримати тільки через два або три роки.

      Хвороби і шкідники

      Як і всі садові та городні рослини, журавлинні кущі також піддаються різним захворювань і навалі шкідників. навіть самий випестованний і здоровий чагарник, на жаль, може зловити яке-небудь характерне для даного виду захворювання, наприклад:

      • Червону плямистість-це грибкове захворювання, яке може привести до відмирання і деформування пагонів. Для боротьби з цією недугою використовують 2 г ” Фундазола» і “Топсину Л”, розбавлених в 1 л води, цим розчином проводять ретельну обробку ураженої рослини;
      • Фомопсис — захворювання, яке викликає посуху і в’янення журавлини. Така напасть може вразити в суху і особливо жарку погоду. Для позбавлення від симптомів цієї хвороби кущ обробляють будь-яким системним фунгіцидом;
      • Цитоспороз, або чорну гниль, яка вражає плоди журавлини. Позбутися від хвороби допоможе ” хлорокис міді»;
      • Снігову цвіль — одне з найбільш шкідливих і згубних захворювань, і якщо його не лікувати, вогнища можуть знищити повністю весь чагарник. Для запобігання ділянку профілактично обприскують розчином ” Фундазола»;
      • Моніліальний опік — грибкове ураження верхівок пагонів, від нього вони в’януть, буріють і прісихают. Для боротьби добре підійде ” Топсин М» або ” Ронілан»;
      • Песталоцию — шкодить ягодам, листю і стеблах. Характеризується коричневими плямами на зелених ділянках, а пізніше вони зливаються і перетворюються в сірі потворні плями. Від цієї недуги допоможе хлорокис міді;
      • Махровість або ізрастаніе — небезпечний вірус, що викликається мікоплазменними мікроорганізмами. Від нього пагони стають буквально схожими на «відьмині мітли». Кущ зовсім перестає плодоносити, а якщо плоди почали формуватися ще до початку захворювання — вони виходять дрібними і потворними. На жаль, для лікування даного вірусного захворювання ліки ніякого ще не винайшли, тому уражене рослина просто потрібно видалити з грядки;
      • Ботритис-покриває стебла в мокру погоду грибковим пухнастим нальотом. Має й іншу назву-сіра гниль. Для боротьби з хворобою необхідно використовувати бордоською рідиною для обробки.

      Якщо слідувати обов’язковим і досить простим правилам, прекрасна рослина журавлина Садова обов’язково спростить своєму господареві сам процес її вирощування і зробить догляд за нею приємним заняттям, а потім і віддячить його рясним і вітамінним урожаєм.