Дієслова теперішнього часу вказують на дію, яка виконується в той момент, коли про неї говорять. Дієслова теперішнього часу відповідають на питання: що роблю? що робиш?
Дієслова теперішнього часу означають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говоримо. Можна сказати, що дія відбувається зараз. Вони відповідають на питання що робить? що роблять?
Щоб визначити час дієслова, треба поставити до нього питання і встановити, коли відбувається дія. Щось робиться сьогодні, щось робилося вчора або буде робитися завтра. Минулий час вказує, що дія відбулася до моменту повідомлення про неї, і відповідає на питання що робив? що зробив?
Дієслова теперішнього часу змінюються за особами й числами. Закінчення дієслів, що змінюються за особами й числами, називаються особовими закінченнями. Дієслова теперішнього часу утворюються від основи інфінітива дієслів недоконаного виду додаванням особових закінчень.
Дієслова в теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами. Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї.
Тепе́рішній час — в українській мові — форма дієслова, що в основному оновлює дію або стан, сучасні з моментом мовлення. Часто, однак, вона набуває значень безвідносних до цього моменту (у приказках, правилах, описах і т. д., наприклад, «Тиха вода греблю рве», «Київ лежить над Дніпром»).
Дієслова у формі теперішнього часу означають дію, яка збігається з моментом мовлення: роблю, каже, розповідають, говорю. Змінюються за числами (однина, множина) та особами (І, ІІ, ІІІ). Бувають лише недоконаного виду.