Чергування [е] з [о] пiсля [й] та шиплячих. Звук [е] вживаємо пiсля шиплячих та й, якщо стоїть перед м'якою приголосною та перед [е],[i],[и]: пшениця, нiженька, щебiнь. Звук [о] маємо пiсля шиплячих та й перед складами з [а],[о], [у] та [и]: жовтий, чого, йому.
В українській мові чергування голосних відбувається під час словозміни й словотворення. Ø Звуки [о], [е] у відкритому складі чергуються з [і] в закритому: рік—року, свій—свого, попелу—попіл, вівця—овець, будова—будівництво, вільний—воля. Ø Звуки [о], [е] чергуються з нулем звука.
Теорія: При творенні спільнокореневого слова чи формотворенні один голосний звук змінюється на інший. Така зміна називається чергуванням.
Коли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о: важкоатле́т, гірничопромисло́вий, чорногу́з, яснозо́рий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишемо ь: верхньодніпро́вський, давньору́ський, середньові́ччя, синьоо́кий.
В українській мові чергування голосних відбувається під час словозміни й словотворення. Звуки [о], [е] у відкритому складі чергуються з [і] в закритому. Приклад: Рік — року, свій — свого, попелу — попіл, вівця — овець, будова — будівництво, вільний — воля.
Після шиплячих в іменниках під наголосом пишеться буква о, без наголосу – е. Об’єднаємо обидва правила: після шиплячих у закінченнях і суфіксах іменників під наголосом пишеться буква о, без …