Підручник Українська мова 5 клас – О.П. Глазова – Освіта 2018

Усі слова, які вживаються в мові, становлять її лексику. Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова, називається лексикологією.

Лексичне значення слова — це те, що слово означає, це зміст, укладений у нього народом — творцем певної мови.

Лексичне значення слова не треба сплутувати з його граматичним значенням. Граматичне значення вказує на належність слова до пев­ної частини мови та на його граматичні ознаки.

Український народний багато­струнний музичний інструмент

іменник жіночого роду, Н. в. одн.

Темно-червоний або яскраво-червоний із фіолетовим відтінком

прикметник чоловічого роду, Н. в. одн.

69. Прочитайте. Витлумачте лексичне значення виділених слів.

1. Богдан Хмельницький булавою скликав на Січ свої полки. Він завжди першим йшов до бою, за ним спішили козаки (О. Лупій).2.Художник чудові картини малює, в музеї милуюсь пейзажами я, там рідна природа, річки і долини, лани золоті, Україна молі (Ю. Тур­чина). З. В іграшковому ноутбуці для дітей від шести місяців до трьох років три режими: навчання, музика, англійська мова (3 реклами).

* Визначте граматичне значення виділених слів (якою частиною мови є, граматичні ознаки).

Лексичні значення слів пояснюються у тлумачному словнику.

В 11 – томному Тлумачному словнику української мови, виданому в 1970-1980 рр., пояснюється значення 134 тисяч слів. 2001 р. видано Великий тлумачний словник сучасної української мови, що вміщує по­яснення 170 тисяч слів.

Словник складається зі словникових статей. Кожна з них розпо­чинається словом, яке пояснюють. Таке слово зветься заголовним. Після заголовного слова подаються його граматичні характеристики (до іменника — закінчення форми родового відмінка і рід, до прикметника — закінчення форми жіночого і середнього родів, до дієслова — його осо­бові закінчення тощо). Далі витлумачується лексичне значення слова.

Брунатний, -а, -е. Коричневий; темно-жовтий.

Розгубитися, -ююся, -юешся. Втратити спокій, не знаючи від хви­лювання, що діяти.

70. Визначте лексичне значення поданих слів за Тлумачним слов­ничком у кінці підручника.

Вислів, кмітливий, гуртувати, взаємини, вчасний, мріяти, чепурний.

* Із двома словами (на вибір) усно складіть речення.

Назвіть серед слів іменники, прикметники, дієслова. Визначте гра­матичне значення кожного слова.

Визначте за поданим лексичним значенням слова — назви по­чуттів і станів людини. Скористайтеся довідкою.

1. Творче піднесення, приплив творчих сил. 2. Приємне почут­тя, спричинене досягненням мети, забезпеченням потреби. 3. Силь­не збентеження, незадоволення, зніяковіння через свою або інших людей негідну поведінку, недостойні дії, вчинки. 4. Неспокій, збентеження, хвилювання, викликані передчуттям чогось неприємно­го, небезпечного, страхом перед чимось. 5. Почуття, спричинене чимось незвичайним, несподіваним, незрозумілим, дивним.

Здивування, тривога, натхнення, задоволення, сором.

* Якими частинами мови є всі подані в довідці слова? Назвіть властиві кожній частині мови граматичні ознаки.

72. Із тлумачного словника випишіть три слова, що починаються літерою К, означають назву предмета, назву ознаки, назву дії. Визначте граматичне значення кожного з виписаних слів.

* Витлумачте значення східного прислів’я Батько слова — розум, мати слова — мова.

73. Перепишіть. Витлумачте лексичне значення виділених слів. За по­треби зверніться до Тлумачного словничка в кінці підручника.

1. Слова прості і щирі вибирай! І розум, і краса душі у слові. Лиш та людина любить рідний край, яка шанує й любить рідну мову (С. Жук). 2. Слово має діло означати, між серцями зводити мости (М. Луків). 3. І горнеться слово до слова… Єднає і зближує мова (М. Сингаївський). 4. Не суржик, а мова народу — міцнюще душі джерело (В. Косовський).

* Лексичне значення слова суржик з’ясуйте за Словничком юного мово­знавця в кінці підручника.

* Поясніть відмінність між лексичним і граматичним значенням слова.

* За допомогою довідників та Інтернету зберіть інформацію про нові слова, що з’явилися протягом останнього десятиріччя.

Використання слова у невластивому йому лексичному значенні, а також використання замість слів української мови росіянізмів (росій­ських слів) або перекручених слів відносять до лексичних помилок.

До лексичних помилок належить і невиправдані повторення в одно­му або в сусідніх реченнях того самого слова або спільнокореневих слів, а також уживання зайвих для вираження думки слів.

Прочитайте речення, визначте допущені в них лексичні помилки.

Запишіть речення, виправивши помилки.

1. Іспит з державної мови здають у всіх учбових закладах. 2. Школяр має навчитися користуватися словниками і справоч­никами. 3. Я рахую, що відвідувати книжний магазин потрібно почаще.

Українська мова 10 клас

361. Чи збігаються подані визначення слова з вашим розумінням цього поняття? У чому полягає узагальнювальна роль слова?

1. Слово — це основна, базова одиниця мови — звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення (З підручника).

2. Людська пам’ять не може охопити назвою кожен окремий предмет. Отже, слово співвідноситься з цілим класом тих самих предметів, явищ тощо, які характеризуються наявністю спільних ознак. На основі узагальнення повторюваних ознак ряду однорідних предметів або явищ у свідомості людини створюється поняття, яке матеріалізується у слові. Наприклад, слово дичка позначає плодове «дерево (грушу, яблуню), яке не садили, «самосійне». Ця ознака рослини закріпилася суспільною практикою за звуковим комплексом [дичка], який став знаком некультивованої рослини (За Н. Грипас).

362. Прочитайте вірш Миколи Вінграновського. Чи можна поставити знак рівності між предметним і стилістичним значенням

слова? Які слова передають поняття, а які — ні?

Так швидко відминули кавуни,

Відчервоніли з ними й помідори

І тишком-нишком ожили млини,

З шовковиць лист, з шовковиць лист учора

Упав тихенько, вухо опустив,

Як цуценя чи як руде телятко.

Вже дихає Різдво в заінені мости,

Стручки акації тремтять на пересядку.

363. Прочитайте й перекажіть. Запишіть у стовпчик риси схожості предметів, на основі яких можуть розвинутися нові значення слів (за формою, розміром тощо).

Преважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув’язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які виражають кілька значень, називаються багатозначними, або полісемантичними (від грецьк. poly — багато і sema — знак). Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта — переносні. Наприклад, великі очі і велика душа.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слова морж раніше було одне значення в словнику: морж — водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю; а в 60-х роках ХХ століття розвинулося переносне значення: морж — людина, яка любить купатися в крижаній воді.

Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, називаються однозначними.

364. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їхні прямі й непрямі значення. На основі чого розвинулись вторинні значення?

У Землі є лише один супутник — Місяць, який рухається навколо неї по орбіті на середній віддалі в 376 284 км. Супутник має дуже великі розміри відносно планети-хазяйки, тому деякі астрономи вважають, що система Земля — Місяць повинна розглядатися як подвійна планета.

Найголовніша загадка Місяця — це його походження. Раніше астрономи вважали, що він виник разом із Землею близько 5 млрд років тому. Але камені, зібрані астронавтами космічного корабля «Аполлон», показали вражаючу відмінність місцевих порід від земних. Може, на ранніх стадіях існування Землі у неї була красива система кілець, на зразок тих, що оточують Сатурн, і Місяць утворився з них? А можливо, коли Земля була ще зовсім юною і складалася з розплавлених порід, вона оберталася так швидко, що через це розтяглась, набравши форми груші, а потім верхня частина цієї груші відірвалась і перетворилася в Місяць?

А може, в молодості вона піддалась удару якогось небесного тіла, що за розміром дорівнювало половині розміру самої Землі? Внаслідок цього зіткнення величезна кількість маси Землі була викинута в космічний простір, а потім із неї утворився Місяць (Із кн. «Енциклопедія навколишнього світу»).

ІІ. Подискутуйте. Висловіть власні думки щодо майбутнього Землі та Місяця. Уживайте багатозначні слова.

365. І. З поданими словами складіть і запишіть словосполучення так, щоб вони виступали в прямому й переносному значеннях.

Корінь, срібло, шлях, воїн, зелений, підняти, стріляти, вікно.

ІІ. Визначте, за яким принципом орфографії пишуться ці слова. Які фонетичні явища в них відбулися (асиміляція, дисиміляція тощо)?

366. Запишіть у два стовпчики слова: а) з конкретним значенням; б) з абстрактним. Позначте суфікси у назвах абстрактних понять. Які з цих слів багатозначні?

Палац, ідея, мрія, квітка, століття, виробництво, передчуття, сміливість, мислення, книга, сніг, дощ, річка, рік, ніч, людина, синій, зелений, працює, трудівник, розум, натхнення, поезія, мова, музика, троянда, наука, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, зміна, доля, земля, село.

367. Зміна граматичного значення слова може призвести до зміни його лексичного значення і навпаки. Об’єднайтесь у пари й позмагайтеся: доведіть це на кількох самостійно дібраних прикладах.

368. Уявіть, що ви опинилися на знімальному майданчику (див. фотоілюстрацію на с. 165). Запишіть не менше десяти багатозначних слів, які ви там могли б почути.

На знімальному майданчику

369. Підготуйте міні-конференцію на тему «Уроки історії й уроки сучасності». Підготуйте висловлювання й візьміть участь в обговоренні проблеми.

Стилістика і культура мовлення

Основні типи переносних значень слів

370. Прочитайте. Підготуйте детальний переказ наукової статті (усно).

Слова з переносним значенням особливо поширені у художньому та розмовному стилях. Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від грецьк. metaphora — перенесення) — це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастішими бувають метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істот, і навпаки. Наприклад: І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Метафора може бути побудована на подібності: 1) форми: Помережав вечір кучерявий льодяними ґратами вікно (М. Драй-Хмара); 2) кольору: Сонце хилилося уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (І. Франко); 3) властивості: Відомо, що за людина з нього — кремінь; 4) вияву почуття: Думки, спогади краяли серце Костомарова (М. Івченко); 5) поведінки, способу дії: Втома крадеться ихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).

Метафора може будуватися на основі вражень, оцінки будь-чого: Вишневі пахощі думок (М. Драй-Хмара).

На основі метафоризації у художньому мовленні створюються мовні образи: грім оплесків, зоря надії.

Метонімія (від грецьк. metonimia — перейменування) — це перенесення назви з одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують між собою, перебувають в органічному зв’язку. Може переноситися: 1) назва І) приміщення — на людей у ньому: Інститут святкує своє ® сторіччя (П. Воронько); 2) назва матеріалу — на виріб із нього: Весь стіл заставлено сріблом. (Тобто посудом зі срібла); 3) назва дії — на результат: Зупинка. (Сама дія і місце, де зупиняються); 4) предмет, що вивчається — на галузь науки: Лексика (1. Сукупність слів мови. 2. Розділ мовознавчої науки); 5) назва заходу — на його учасників: Конференція прийняла звернення…; 6) назва емоційного стану — на його причину: Жах!; 7) ім’я автора — на його р продукцію: Прочитали Шевченка; 8) назва об’єкта — на щ препарат: Пігулки від голови; 9) назва предмета — на те, що в ньому знаходиться: Ось випий склянку, освіжись; 10) назва ознаки, властивості — на її носія: Народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав… (Ю. Яновський).

Синекдоха (від грецьк. smekdoche — співпереймання) — це тип перенесення назви частини на назву цілого, і навпаки. Наприклад: Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара). Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця ж суміжність кількісного характеру — загальніша і конкретніша назви: Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко- Карий). Синекдоха використовується як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора і метонімія.

371. Прочитайте. Визначте типи переносних значень виділених слів. На чому ґрунтується перенесення ознак?

1. Жовтизною припали сходи вівса. Скручувала своє молоде листячко кукурудза (О. Бердник). 2. Бжевський замовк, скрутив грамоту і поклав її в скриньку (З. Тулуб). 3. Того дня дід Захарій занедужав. Скрутило його (О. Донченко). 4. Ось дорога скрутила вбік, побігла з гори в долину… (М. Коцюбинський). 5. Оце завів мене в западинці… Трохи в’язів не скрутила (І. Нечуй-Левицький). 6. Зовсім к лихій годині скрутили в’язи машині (Панас Мирний). 7. Вже вечір був прозорий і холодний (Л. Первомайський). 8. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Л. Дмитерко). 9. Бабуся відчинила комору, де зберігалися… шаблі, списи, булави й інша холодна зброя (М. Старицький). 10. Холодні зорі байдуже дивились на землю (М. Стельмах). 11. Нарешті припинили розмови про «холодну війну» і пішли спати (О. Бердник).

372. З літературознавчого словника-довідника випишіть визначення художніх засобів: метафори, персоніфікації, гіперболи,

літоти, алегорії. Поясніть, на якому мовному явищі вони ґрунтуються. У наведених текстах знайдіть ці художні засоби, поясніть, як вони утворилися.

1. … — Ну, як же ти там поживаєш?

— Нащо питать! Либонь, не знаєш

Сказав Бровко. — Далеко до твого… (Л. Глібов).

2. Поет став морем. Далеч степова,

І хмарочоси, й гори — ним залиті.

Бунтують хвилі — думи і слова, —

І сонце генія над ним стоїть в зеніті (І. Драч).

3. Як почула я такі слова ласкаві, аж за серце мене вхопило. Сльози ринули мені з очей, а він [отець Іван] простяг руку та й поблагословив мене. Бачу, й вона увійшла: старесенька, малесенька, ледве од землі видно, а ще говірка (Марко Вовчок).

хата сторінку чита (М. Воробйов).

5. Вечір проминув у тривожних роздумах про загублену парасолю, котрої не було, котра була не з ним, котра тепер так само страждала, втративши свого пана, і нарікала на свою неприкаяну старість (Ю. Винничук).

373. Дайте оригінальні підписи до фотоілюстрацій, об’єднаних темою «Кар’єрне зростання». Уживайте метафору, персоніфікацію, гіперболу та алегорію.

374. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Які художні засоби завдяки цій властивості слова створив автор тексту і поет Олександр Олесь? Чи доводилося вам чути голос вітру? Так, люди часто прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності. У нашій мові існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну «симфонію» вітру. Іноді він здається нам могутнім велетнем, що владною рукою пригинає ліс, жене морські хвилі, крутить вітряки. Його голос звучить у кронах дерев, у безмежних степах, у димарях будинків — і тоді кажуть, що вітер шумить, свистить, гуде, реве, навіть сопе.

Але буває, що пісня вітру нагадує тужливий голос пораненого звіра — і люди, почувши той жалібний звук, добирають зовсім інші слова для його характеристики. Спробуйте згадати ці слова. Мабуть, ви не раз чули такі вирази: вітер плаче, стогне, скиглить, виє, голосить… Скільки жалю і співчуття в цих словах! Людина ніби переймається болем і сумом, що виливає природа у часи неспокою та негоди.

Вітер хворий віє стиха. То в гаю зламає гілку,

Ледве ходе, ледве диха, Стане, виструже сопілку,

То щось думає неначе І на дудці тихо грає,

І без голосу заплаче. І прохожим серце крає… —

такий образ вітру створив Олександр Олесь у поемі «Щороку» (В. Тиха).

II. Розкажіть, які саме звуки уявляються вам, коли чуєте вираз плаче вітер. Якби ви були композитором, то яку музику створили б до цих слів? Опишіть її.

375. На основі переносного значення слів складіть і запишіть висловлювання (поетичні чи прозові), у яких би були метафора, метонімія, синекдоха.

Голова, колона; небо, плакати; вчинки, засліпити; вітер, грати, співати; місто, святкувати.

376. Об’єднайтесь у пари й позмагайтеся: утворіть метафори, до складу яких входили б дієслова горіти, палати, спалахнути та іменники сміх, сльоза, надія, смуток. Визначте переможця.

377. Складіть чотиривірш, використавши іменникові метафори землі хода, подив трав, берізки ніжність, поцілунок вишні.

378. Прочитайте вірш Івана Драча. Яка ідея поезії? Який художній засіб використав автор і яка його роль у вираженні

Сміється сміх. Горить на рукаві,

Сміється так дитинно, стопричинно.

Сміється українно — ми живі;

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Сміється розум. Аж пашить крилом,

Сміється дотеп, смутком перешитий,

Добро сміється над горбатим злом.

А доки ми сміємось — будем жити.

379. Уявіть, що на День учителя вам доручили виступити на шкільному святі й розповісти про свою першу вчительку, шановану, вже літню людину. Використайте у своїй розповіді поетичні вирази благородна сивина, життя припорошило сріблом скроні тощо.

380. Уявіть, що ви письменник і хочете ввести в роман опис зоряного неба. Проаналізуйте, що вже сказали про це інші письменники, і розкажіть, які художні засоби використаєте ви, щоб уникнути образів-штампів.

Зорі — квіти неба. Струшують на землю срібний пил. Сумує надвечір’я. Проростають перші зорі. Зорі тремтять, мерехтять, падають у річку. Переморгуються таємниче, гаснуть. Ніч просіює крізь небесне сито зорі. Місяць збирає зорі у срібний ківш. Зоряні суцвіття. Міріади зірок.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Як визначити лексичне значення слова

III. Актуалізація мотиваційних резервів на основі повторення вивченого

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Пояснити, чому син не зрозумів батька.

Батько з сином поїхали в поле волами по снопи. Наклали повнісінький віз.

— Ну, сину,— каже батько, дивлячись на зоряне небо,— хай воли пасуться, а як віз перекинеться, збуди мене, поїдемо додому.

Та й ліг під копою спати. Через деякий час віл підійшов до воза, чухався, чухався та й перекинув його. Син побачив це та мерщій до батька:

— Тату, гукає,— поїхали, вже віз перекинувся (З кн. «Тисяча усмішок»).

Евристична бесіда за питаннями

2. Що позначає лексичне значення слова?

3. Чим відрізняються лексичне й граматичне значення слова?

4. Які слова мають лексичне значення?

5. Що таке «багатозначне слово»?

6. Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?

7. Дати визначення метафори, метонімії, синекдохи.

Коментар. Слово — основна функціонально-структурна одиниця мови. Реальний зміст слова називають його лексичним значенням. Значення слова відповідає поняттю, а поняття виражається словом. Здатність слова вступати у різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне та граматичне значення, а службові — лише граматичні.

Однозначні слова мають одне лексичне значення: моряк, олівець, констатувати.

Багатозначні слова можуть уживатися в різних значеннях: голова людини, голова соняшника, голова колони.

Пряме (основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Решта значень слова — переносні (непрямі). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні та метонімічні відношення.

Метафора (від гр. metaphora — перенесення) — вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них: Життя шумить і грає (М. Рильський). Півні кричать у мегафони мальв… (Л. Костенко).

Метонімія (від гр. metonimіа — перейменування) — перенесення назви одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності: Шумить Хрещатик туго, як прибій (В. Сосюра). Інститут відзначає свій ювілей.

Синекдоха (від гр. synekdoche — співвіднесення) — різновид метонімії, полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки: Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л. Смілян). Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Колективна робота з таблицею

Уважно роздивитися таблицю.

Дати тлумачення усіма можливими способами таким словам: Смуга, чужина, чабан, скляний, гідропарк, екзамен, стилістика, метафора, кінотеатр, шана, тимчасовий, лінощі.

Прочитати, дібрати до пояснень слова з довідки.

1. Командувач великого з’єднання кораблів; головний корабель, на якому перебуває командир ескадри.

2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт з постійним гарнізоном, озброєнням.

3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду.

4. Загальноосвітній заклад, напрям у галузі; виучка.

5. Перелітний птах з довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій з довгою жердиною біля колодязя; народний танець.

6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір.

7. Небесне світило; прославлена людина.

Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фантазія, зірка.

Прочитати речення. Знайти слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, пояснити усі його значення.

I. 1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко).

2. І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай (В. Мордань).

3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Вирган).

4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк).

5. Весна принесла тепло на крилах.

II. 1. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).

2. Хвилями роки, місяці пливуть (О. Олесь).

3. У Землі супутник — Місяць, у людини книга (Народна творчість).

4. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський).

5. У деяких планет є кілька супутників — їхніх місяців (З підручника).

Конструювання словосполучень

Скласти 5-6 словосполучень із словом бити, користуючись поданими нижче значеннями.

1. Завдавати ударів кому-небудь;

4. Відчувається, доноситься (запах);

5. Ударами створювати звуки;

6. З силою вириватися назовні.

Дослідження-аналіз

Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з’ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.

Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грюкає хвіртками.

Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах (О. Пархоменко).

Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М. Стельмахом).

Несе Полісся в кошиках гриби.
За болотами причаїлись Охи.
І спорить тиша голосом гарби
із реактивним гуркотом епохи.
Село сосновий виверне кожух.
І йде на зустріч, як весільна теща.
Осінніх вогнищ кинутий цибух
мале дитя в долоньки переплеще.
Правічну думу думають ліси,
вгрузають в мох столітні дідугани.
Переметнеться заєць навскоси —
горить асфальт у нього під ногами.
Лункі октави дальніх голосів
запише обрій у вечірній простір.
І молодик над смужкою лісів
поставить позолочений апостроф
(Л. Костенко).

Засипають на лузі коники,
Срібні скрипочки в головах.
А руді парубійки-соняхи
Повтікали од ночі на шлях.
Ген калина гілками тужливими
Колихає пташок, як діток.
В море фарб, понастояне травами,
Липня сивий вступив чобіток.
Човен місяця казка розхитує,
Відчіпляє від верховіть.
Книгу літа все ніч перечитує,
Все листочками шелестить
(А. Малишко).

Визначити типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) і пояснити їхнє значення.

1. Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).

2. Наш факультет переміг у спортивних змаганнях.

3. Сліпа нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну (В. Бабляк).

4. Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара).

5. Спить сила, думка у тобі дріма (П. Дорошенко).

6. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (І. Нечуй-Левицький).

7. Учили музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль (Л. Костенко).

8. Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (В. Сосюра).

9. Ти ж знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє (В. Сосюра).

VI. Домашнє завдання

Скласти пейзажний опис, уживаючи слова в переносному значенні.

Слово та його лексичне значення, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

© gorodenok.com, 2011–2019. При цитуванні матеріалів gorodenok.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%gorodenok.com.