Пари за глухістю / дзвінкістю утворюють і м'які звуки, наприклад: [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ]. Звуки [в], [м], [н], [л], [р], відповідні їм м'які приголосні та звук [й] не належать ні до дзвінких, ні до глухих. У цих звуках голос переважає над шумом.
Пари за глухістю та дзвінкістю утворюють і м'які звуки: [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ] тощо. Щоб запам'ятати глухі приголосні, завжди пригадуйте фразу «Цап хоче фісташки», а дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі». Звуки [в], [м], [н], [л], [р], [й] не належать ні до дзвінких, ні до глухих.
М. Тверді приголосні — ті приголосні звуки, які звучать твердо. М'які — ті звуки, які лунають м'яко. Існують приголосні звуки, які не бувають м'якими, а лише напівпом'якшеними.
Зверни увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має: фокус, фото, фіранка, ф'юіть-ф'юіть. Парні приголосні розрізняють лексичне значення слів: зуб — суп, ґава — кава, плід — пліт, гриб — грип.
М'які приголосні можуть подовжуватися. М'який подовжений звук на письмі позначається двома буквами: колосся, гілля, віття. Звук [Й] завжди м'який. Звуки [ДЖ], [ДЗ] позначаються двома літерами.
Якщо у вас виникли проблеми зі звуком або звуком, можуть допомогти наведені нижче рекомендації. Поради наведено за порядком, тому почніть із першої. З’ясуйте, чи …