Мексидол: основные нейропсихотропные эффекты и механизм действия

В статье представлены обзорные данные о фармакологических эффектах и фармакокинетике Мексидола. Рассматривается нейропротекторное, противогипоксическое, противоишемическое, ноотропное, антистрессорное, анксиолитическое, противосудорожное, антиалкогольное, антиатерогенное, геропротекторное действия Мексидола. Особое внимание уделяется эффектам Мексидола при лечении заболеваний, протекающих с нейродегенерацией, прежде всего острых и хронических нарушений мозгового кровообращения. Представлены сведения о поликомпонентном механизме действия Мексидола, важными звеньями которого являются его антиоксидантные, мембранотропные эффекты, способность модулировать функционирование рецепторов и мембраносвязанных ферментов, а также восстанавливать нейромедиаторный баланс.
Ключевые слова: Мексидол, антиоксиданты, свободные радикалы, перекисное окисление липидов, сукцинат, нейропсихотропное действие

В начале 1980-х гг. в ГУ НИИ Фармакологии РАМН Смирнов Л.Д. и Кузьмин В.И. синтезировали Мексидол – сукцинат 2-этил-6-метил-3-оксипиридина, и под руководством академика РАМН Вальдмана А.В. были выявлены его фармакологические эффекты, проведено изучение механизма действия (Воронина Т.А., Середенин С.Б., Еременко А.В., Лукьянова Л.Д., Неробкова Л.Н., Гарибова Т.Л. и др.), выполнены доклинические исследования по токсикологии (Любимов Б.И.) и фармакокинетике (Сариев А.К., Жердев В.П.), определен товарный знак, осуществлена регистрация препарата в МЗ СССР, проведены первые клинические испытания (Незнамов Г.Г., Телешова Е.С., Сюняков С.А и др.), осуществлено внедрение препарата в медицинскую практику.

Наличие сукцината в структуре Мексидола имеет принципиальное значение для проявления фармакологических эффектов препарата, поскольку сукцинат функционально значим для многих процессов, протекающих в организме, в частности является субстратом для повышения энергетического обмена в клетке.

Мексидол – препарат с поликомпонентным спектром фармакологических эффектов и многофакторным механизмом действия. Наиболее важными компонентами механизма действия Мексидола являются его антиоксидантные, мембранотропные эффекты, способность модулировать функционирование рецепторов и мембраносвязанных ферментов и восстанавливать нейромедиаторный баланс [1–3]. Известно, что функционирование нейрональных мембран как целостных клеточных структур определяется согласованной работой совокупности химических и физических процессов, связанных с передачей информации. Необходимое для этой передачи сопряжение основных ее элементов (рецепторов, ионных каналов, ферментов) определяется прежде всего структурно-функциональным состоянием липидного бислоя нейрональных мембран, осуществляющего регуляцию мембранных белков. Одним из базисных процессов, участвующим в модифицирующем/повреждающем действии на клеточные структуры центральной нервной системы (ЦНС), является свободно-радикальное окисление (СРО).

Действие Мексидола направлено прежде всего на процессы СРО в биомембранах и внутри клетки. С одной стороны, он ингибирует процессы перекисного окисления липидов (ПОЛ), активно реагирует с первичными и гидроксильными радикалами пептидов, снижает в мозге повышенный при патологии уровень оксида азота (NO), а с другой – повышает активность антиоксидантных ферментов (в частности, супероксиддисмутазы), ответственных за образование и расходование перекисей липидов, а также активных форм кислорода [1–8].

Показано, что при различных патологиях процессы ПОЛ и другие воздействия приводят к нарушению структурно-функционального состояния мембраны и в результате – к ее деполяризации, увеличению вязкости липидного бислоя и изменению порогов чувствительности нейронов. Мексидол оказывает влияние и на это звено патологического процесса. Он повышает содержание полярных фракций липидов (фосфатидилсерина и фосфатидилинозита) и снижает соотношение холестерин/фосфолипиды, что свидетельствует о его липидрегулирующих свойствах; вызывает перемещение структурных переходов в область низких температур, т. е. уменьшается вязкость мембраны и увеличивается их текучесть; повышает соотношение липид–белок [2, 9, 7, 10, 11]. Благодаря этим эффектам он оказывает модулирующее влияние на активность мембраносвязанных ферментов и рецепторные комплексы, в частности ГАМК (γ-аминомасляная кислота) – бензодиазепиновый, ацетилхолиновый, усиливая их способность к связыванию.

Наряду с этим Мексидол стабилизирует мембранные структуры клеток крови – эритроцитов и тромбоцитов, при их гемолизе и механической травме, обладает гиполипидемическим действием; снижает в плазме крови уровень общего холестерина и липопротеидов низкой плотности, улучшает энергетический обмен клетки, активируя энергосинтезирующую функцию митохондрий.

Таким образом, Мексидол обладает широким спектром фармакологических эффектов, реализуемых на двух уровнях – нейрональном и сосудистом. Он оказывает нейропротекторное, противогипоксическое, противоишемическое, ноотропное, вегетотропное, антистрессорное, анксиолитическое, противосудорожное, антиалкогольное, кардиопротекторное, антиатерогенное, геропротекторное действия.

Следует подчеркнуть, что Мексидол оказывает наиболее выраженный эффект при лечении различных заболеваний, протекающих с нейродегенерацией, прежде всего острых и хронических нарушений мозгового кровообращения, в т. ч. инсультов. Широкое применение Мексидола в клинической и амбулаторной практике при лечении острых инсультов и хронического нарушения мозгового кровообращения показало, что он является одним из наиболее эффективных препаратов, используемых в терапии этих патологий. Мексидол оказывает влияние и на ключевые базисные звенья патогенеза других заболеваний, связанных с процессами нейродегенерации, таких как болезни Альцгеймера и Паркинсона, травмы головного мозга, судорожные состояния, стрессы и др.

Механизм противогипоксического действия Мексидола связан прежде всего с его специфическим влиянием на энергетический обмен, что обусловлено входящим в его состав сукцинатом, который в условиях гипоксии, поступая во внутриклеточное пространство, способен окисляться дыхательной цепью.

Мексидол является антигипоксантом прямого энергизирующего действия, эффект которого связан с влиянием на эндогенное дыхание митохондрий, активацией их энергосинтезирующей функции. Действие Мексидола обусловлено усилением компенсаторных метаболических потоков, поставляющих в дыхательную цепь энергетические субстраты, в данном случае сукцинат [12, 13].

Антиоксидантное и мембранопротекторное действие Мексидола ограничивает разрушающее действие продуктов ПОЛ и способствует стабилизации биомембран клеток, сохранению их упорядоченной структурно-функциональной организации, необходимой для функционирования мембраносвязанных рецепторных комплексов, ферментов и ионных каналов. Наряду с этим благодаря наличию в структуре сукцината Мексидол улучшает энергетический баланс клетки, восстанавливает в условиях острой кислородной недостаточности нарушенный процесс окислительного фосфорилирования, связанного с ограничением НАДН-оксидазного пути окисления.

Описанный выше механизм действия Мексидола объясняет также чрезвычайно незначительные побочные эффекты препарата, а также его способность потенцировать действие других центрально действующих веществ, особенности реализующих свое действие как прямые агонисты/антагонисты рецепторов.

Наряду с антиамнестическим эффектом Мексидол способствует сохранению памятного следа и противодействует процессу угасания навыков и рефлексов, приобретенных в процессе обучения.

Позитивное восстанавливающее действие Мексидол оказывает на нарушенные когнитивные функции, возникающие при естественном старении и в условиях экспериментальных моделей болезней Альцгеймера и Паркинсона [4, 7, 8, 14, 15, 17]. Наряду с улучшением процессов обучения и памяти у старых животных под влиянием Мексидола устраняются неврологические дефициты, восстанавливается эмоциональный статус, снижаются до нормы уровни холестерина, липопротеидов низкой плотности, триглицеридов, липофусцина.

Мексидол обладает выраженным анксиолитическим эффектом, способностью устранять страх, тревогу, напряжение, беспокойство. В эксперименте с использованием методики конфликтной ситуации у крыс показано, что Мексидол обладает выраженной анксиолитической активностью, повышая число наказуемых взятий воды. Он имеет сходную активность с диазепамом, однако в отличие от него после применения Мексидола не нарушается адекватность реагирования на провоцирующие тест-стимулы по шкале Броди–Наута и не наблюдается побочных эффектов в виде седации и миорелаксации. Мексидол оказывает антистрессорное влияние в различных стрессорных ситуациях, например при стрессе в новой обстановке, тревоге и страхе, стрессе ожидания боли, в ситуациях рассогласования желаемого и действительного [18, 19]. Анализ механизма реализации анксиолитического действия показал, что Мексидол не обладает способностью связываться с бензодиазепиновыми и ГАМК-рецепторами, однако обладает способностью усиливать связывание меченого диазепама с бензодиазепиновыми рецепторами. Таким образом, не имея прямого аффинита к бензодиазепиновым и ГАМК-рецепторам, Мексидол оказывает на них модифицирующее действие, усиливая их способность к связыванию [20, 21].

Эти эффекты дополняются уникальной способностью Мексидола повышать резистентность организма к действию различных экстремальных факторов, таких как стрессы, конфликтные ситуации, электрошок, физические нагрузки, гипоксия, лишение сна, различные интоксикации. Наряду с этим Мексидол устраняет нарушения, возникающие при алкоголизме и наркоманиях [15, 22, 23].

Мексидол обладает широким спектром противосудорожных эффектов [24–7]. Механизм противосудорожного действия препарата определяется влиянием на процессы СРО, клеточную гипоксию и усилением действия ГАМК.

Одним из важных свойств Мексидола является его способность улучшать, потенцировать специфическое действие ряда препаратов [28]. Показано, что при комбинации феназепама и Мексидола в низких терапевтических дозах достигается такой же по выраженности анксиолитический эффект, как и при увеличении дозы феназепама в 10 раз. Потенцирующий эффект Мексидола выявлен и в отношении противосудорожного действия при его комбинации с фенитоином, фенобарбиталом и карбамазепином. При этом показано, что, усиливая основной лечебный эффект препаратов, Мексидол снижает их побочные эффекты.

Существенным преимуществом Мексидола является то, что это малотоксичный препарат с большой терапевтической широтой, практически не обладает побочными эффектами традиционных нейропсихотропных средств, в частности не оказывает седативного, мышечно-расслабляющего, стимулирующего, эйфоризирующего действий, а также не имеет побочных эффектов, свойственных нейропротекторным препаратам.

Мексидол показал высокий терапевтический эффект при лечении различных неврологических, психических и сердечно-сосудистых заболеваний, в т. ч. острых и хронических нарушений мозгового кровообращения (в т. ч. инсульта); дисциркуляторной энцефалопатии и вегетососудистой дистонии; при нарушениях функций мозга в процессе старения и атеросклерозе, черепно-мозговых травмах, эпилепсии, лечении невротических и неврозоподобных расстройств; при различных нарушениях при алкоголизме, в т. ч. абстинентном синдроме, острых интоксикациях и др. Мексидол оказывает позитивный эффект при лечебно-профилактическом применении у здоровых людей, повышает резистентность организма к воздействию экстремальных факторов (гипоксии, холоду, стрессу, депривации сна и др.), повышает операторскую деятельность, устраняет утомляемость при длительном умственном и физическом напряжении. Выпускают Мексидол в таблетках и ампулах.

За создание и внедрение Мексидола в лечебную практику группе ученых (Дюмаев К.М., Бурлакова Е.Б., Смирнов Л.Д., Воронина Т.А., Гарибова Т.Л., Жестков В.П., Сернов Л.Н., Верещагин Н.В., Суслина З.А., Миронов Н.В., Шмырев В.И., Федин А.И., Князев Б.А., Авакян Э.А., Лопатухин Э.Ю.) была присуждена премия Правительства РФ в области науки и техники за “Создание и внедрение в медицинскую практику антиоксидантных препаратов для лечения и профилактики цереброваскулярных заболеваний” (№ 4861, 2003).

Литература

1. Воронина Т.А. Новые направления поиска ноотропных препаратов (проблемная статья) // Вестник РАМН. 1998б. № 1. С. 16–21.
2. Дюмаев К.М., Воронина Т.А., Смирнов Л.Д. Антиоксиданты в профилактике и терапии патологий ЦНС. М., 1995. 271 с.
3. Воронина Т.А. Антиоксидант Мексидол. Основные эффекты и механизм действия // Психофармакология и биология. Наркология. 2001. № 1. С. 2–12.
4. Кутепова О.А. Геропсихотропные свойства антиоксиданта Мексидола и деманол ацеглюмата (экспериментальное исследование) (руководитель – Т.А. Воронина) // Автореф. дисс. канд. биол. наук. М., 1990. 25 с.
5. Тилекеева У.М. Психотропные свойства производных 3-оксипиридина. Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1986. 20 с.
6. Bashkatova V, Narkevich V, Vitskova G, et al. The influence of anticonvulsant and antioxidant drugs on nitric oxide level and lipid peroxidation in the rat brain during penthylenetetrazole-induced epileptiform model seizures. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry 2003;27:487–92.
7. Voronina TA. Present-day problems in experimental psychopharmacology of nootropic drugs. Neuropharmacology. Harwood Academic Publishers GmbH U.K. 1992;2:51–108.
8. Voronina TA. Nootropic drugs in Alzheimer disease treatment. New Pharmacological Strategies. In book: Alzheimer disease: therapeutic strategies. Birkhauser. Boston 1994;265–69.
9. Воронина Т.А., Неробкова Л.Н., Маркина Н.В. и др. Возможные механизмы действия мембраноактивных веществ с антиоксидантными свойствами в экстремальных ситуациях. Клеточные механизмы реализации фармакологичекого эффекта М., 1990. С. 54–77.
10. Еременко А.В. Роль мембранотропных свойств производных 3-оксипиридина в фармакологическом эффекте // Автореф. дисс. канд. биол. наук. М., 1988. 22 с.
11. Еременко А.В., Авдулов Н.А., Ганкина Е.М. и др. Влияние субхронического введения феназепама и синтетических антиоксидантов на функциональное состояние синаптических мембран коры головного мозга крыс, подвергнутых длительному стресс-воздействию // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1988. № 1. С. 38–40.
12. Лукьянова Л.Д., Атабаева Р.Е., Шепелева С.Ю. Биоэнергетические механизмы антигипоксического действия сукцинатсодержащего производного 3-оксипиридина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1993. № 3. С. 259–260.
13. Лукьянова Л.Д. Современные проблемы гипоксии // Вестник РАМН. 2000. № 9. С. 3–12.
14. Воронина Т.А., Гарибова Т.Л., Смирнов Л.Д. и др. Геропсихотропные свойства антиоксиданта из класса 3-оксипиридина в эксперименте // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1986а. CII. № 9. С. 307–10.
15. Воронина Т.А., Кутепова О.А., Золотов Н.Н. Влияние антиоксидантов из класса 3-оксипиридина на вызванное этанолом нарушение обучения у мышей и накопление липофусцина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1989. № 3. С. 314–16.
16. Voronina TA, Kutepova OA. Experimentally established geropsychotropic properties of 3-hydroxypyridine antioxidant. Drug Dev Res 1988;14:353–58.
17. Voronina TA, Nerobkova LN, Kutepova OA, et al. Pharmacological correction of CNS functional disorders and parkinsonian syndrome in old animals. Ann Ist Super Sanita 1990;26:55–60.
18. Вальдман А.В., Воронина Т.А., Смирнов Л.Д. и др. Влияние производных 3-оксипиридина на центральную нервную систему // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1985. ХСIХ. № 1. С. 60–2.
19. Воронина Т.А., Смирнов Л.Д., Телешова Е.С. и др. Антистрессорные эффекты антиоксиданта Мексидола и его аналогов в экстремальных ситуациях // Таврический журнал психиатрии. 2002. Т. 6. № 2. С. 73–4.
20. Середенин С.Б., Бледнов Ю.А., Гордей М.Л. и др. Влияние мембраномодулятора 3-оксипиридина на эмоционально-стрессовую реакцию и связывание Н3-диазепама в мозге инбредных мышей // Химико-фармацевтический журнал. 1987. № 2. С. 134–137.
21. Voronina TA, Seredenin SB. Analysis of the mechanism of psychotropic action of 3-hydroxypyridine derivative. Ann Ist Super Sanita 1988;24:461–66.
22. Смирнов Л.Д., Воронина Т.А., Дюмаев К.М. Патент “Противоалкогольное средство”. № 1777878. 1984.
23. Смирнов Л.Д., Воронина Т.А. Патент “Лекарственное средство для лечения наркоманий”. № 2159615. 1999.
24. Алиев А.Н. Характеристика противосудорожной активности в ряду производных 3-оксипиридина. Автореф. дисс. канд. мед. наук. Баку. 1987, 21 с.
25. Воронина Т.А., Смирнов Л.Д., Алиев А.Н. и др. Зависимость между химическим строением и противосудорожной активностью производных 3-оксипиридина // Фармакология и токсикология. 1987. № 1. С. 27–30.
26. Неробкова Л.Н., Воронина Т.А., Алиев А.Н., и др. Об электрофизиологических и биохимических механизмах противосудорожного действия антиоксиданта из класса 3-оксипиридина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1986. № 12. С. 663–665.
27. Стойко М.И. Изучение возможности применения вальпроата натрия, антиоксиданта Мексидола и их комбиниации для лечения и прфилактики вторично-генерализованных припадков при эпилепсии. Автореф. канд. мед. наук. М., 2002. 23 с.
28. Воронина Т.А., Смирнов Л.Д., Дюмаев К.М. Влияние мембраномодулятора из класса 3-оксипиридина на фармакологическую активность психотропных препаратов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1985. ХСIХ. № 5. С. 519–522.

Кавінтон і Мексидол: що краще і в чому різниця, відмінність складів, відгуки лікарів

Атеросклеротичнеураження і тромбоз судин мозку призводять до ішемії тканин центральної нервової системи і розвитку важких неврологічних патологій. Для попередження гіпоксії клітин і зменшення зони ураження призначається Кавінтон або Мексидол, а також їх комбінація з іншими засобами, що поліпшують мозковий кровообіг.

Характеристика Кавінтону

Кавинтон відноситься до групи коректорів мозкового кровообігу. Він покращує реологічні властивості крові, перешкоджає тромбування судин і регулює судинний тонус. При ішемії мозкових тканин Кавинтон розширює судини в зоні ураження, перешкоджаючи гіпоксії і відмирання клітин.

Для попередження гіпоксії клітин і зменшення зони ураження призначається Кавінтон або Мексидол.

Додатковими властивостями ліки є корекція клітинного метаболізму, стимуляція накопичення АТФ в клітинах головного мозку і підвищення резистентності нейронів до зменшення поставок кисню (гіпоксії).

Характеристика мексидола

Мексидол є антиоксидантним засобом, який підвищує плинність крові, перешкоджає тромбування судин і покращує кровопостачання ішемізованих зон мозкових тканин. Препарат знижує інтенсивність окислення жирів, запобігає утворенню вільних радикалів і знижує швидкість дегенеративних процесів при органічних патологіях ЦНС.

Крім головного механізму впливу, Мексидол має помірну протисудомну і усуває тривогу (транквилизирующим) активністю, допомагає при порушеннях в периферичних судинах, купируя оніміння кінцівок і відчуття «мурашок». Препарат підвищує стійкість клітин до гіпоксії, впливу несприятливих факторів (шоку, інтоксикації) і високих фізичних та інтелектуальних навантажень.

Порівняльна характеристика

Незважаючи на схожість терапевтичного впливу і показань до призначення, Мексидол та Кавинтон мають різні діючі компоненти, механізми дії, побічні ефекти і протипоказання.

Діючі речовини

Діючою речовиною мексидола є етілметілгідроксіпірідіна сукцинат, який відноситься до числа похідних (солей) бурштинової кислоти.

Головний компонент мексидола перешкоджає перекисного окислення ліпідів, зменшуючи споживання кисню тканинами мозку без загибелі частини клітин.

Препарат підвищує інтенсивність накопичення макроергічних молекул (АТФ), активізує виробництво нуклеїнових кислот в клітинах, сприяє повному окислення глюкози і забезпечує відновлення цитоплазматических оболонок.

Сприятливий вплив на ЦНС при органічних порушеннях і абстинентному синдромі забезпечується в т. Ч. За рахунок поліпшення нервової передачі між синапсами різних структур мозку.

Чинним компонентом Кавінтону є вінпоцетин. Ця речовина має ноотропну та метаболічну дію.

Мексидол сприяє зниженню рівня нізкоплотний ліпопротеїнів (ЛПНЩ) і вільних радикалів, що дозволяє зменшити ризик атерогенного поразки і тромбозу судин мозку, які є головними причинами розвитку ішемічних інсультів у пацієнтів старше 40 років.

Чинним компонентом Кавінтону є вінпоцетин. Ця речовина має ноотропну та метаболічну дію. Крім поліпшення мозкового кровообігу і корекції обміну речовин, даний компонент сприятливо впливає на в’язкість крові, пригнічуючи злипання тромбоцитів, і знижує опір церебральних судин, полегшуючи кровоток в мозкових тканинах.

Нейропротекторний ефект вінпоцетину обумовлений інгібуванням токсичного впливу деяких амінокислот, підвищенням толерантності клітин до нестачі кисню і гальмуванням утворення активних радикалів. Його метаболічну дію реалізується за рахунок збільшення транспорту, захоплення і окислення глюкози.

Показання до застосування

Мексидол призначається при таких захворюваннях, як:

• енцефалопатія різної етіології;
• астенія, ВСД;
• порушення кровообігу в церебральних судинах, транзиторна ішемічна атака, черепно-мозкові травми;
• порушення когнітивних функцій при атеросклерозі;
• ішемічна хвороба серця;
• невроз;
• хвороба Паркінсона;
• абстиненція і інтоксикація психотропними препаратами.

Ефективність мексидола відзначається також при високих фізичних навантаженнях, стресах і деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гострий панкреатит). Залежно від показань препарат призначається у формі таблеток, внутрішньом’язових ін’єкцій або внутрішньовенних інфузій.

Застосування Кавінтону показано при наступних патологіях:

• ТІА, відновна стадія після геморагічного та ішемічного інсульту;
• судинна деменція;
• вертебро-базилярний синдром;
• атеросклеротичні ураження церебральних судин;
• енцефалопатія травматичної і гіпертонічної етіології;
• хронічні патології очних судин (тромбоз вени або головної артерії сітківки);
• сенсоневральна туговухість та порушення координації при хворобі Меньєра;
• шум і дзвін у вухах.

Препарат випускається у формі таблеток і концентрату для приготування інфузійного розчину.

Спосіб застосування та дозування

Мексидол призначається переважно в дозуванні 125-250 мг 3 рази на добу. Початкова добова доза становить 125-500 мг, які діляться на 1-2 прийоми. Курс лікування може становити від 5 днів (при абстинентному синдромі) до 6 тижнів (при ІХС).

Ін’єкційний розчин препарату вводиться внутрішньом’язово, внутрішньовенно струйно і капельно. Інфузія мексидола в вену проводиться повільно: протягом 5-10 хвилин при струминному введенні і 30-90 хвилин – при використанні крапельниці.

Дозування ампульної форми мексидола може становити 100-500 мг 1-4 рази на добу. Тривалість терапії становить від 10 до 30 днів.

Ін’єкційний розчин мексидола вводиться внутрішньом’язово, внутрішньовенно струйно і капельно.

Кавинтон приймається по 1-2 таблетки (5-10 мг) 3 рази на день протягом 1-3 місяців.

Інструкція по застосуванню розчину Кавінтону не передбачає можливості внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій: введення препарату проводиться строго крапельно, не швидше 80 крапель в хвилину.

Для забезпечення оптимального обсягу засіб розводять 500 мл фізіологічного або декстрозосодержащего розчину.

Початкова добова доза становить 20 мг, при гарній переносимості ліки її поступово збільшують до 50 мг.

Побічні дії Кавінтону і мексидола

До побічних ефектів Кавінтону відносяться такі явища:

• аритмія (депресія інтервалу ST і подовження QT), екстрасистолія, тахікардія;
• гіпотонія (рідше – підвищення артеріального тиску);
• безсоння, сонливість;
• запаморочення;
• цефалгія;
• гіперемія шкірного покриву, флебіт (при краплинному введенні);
• пітливість;
• слабкість;
• сухість ротової порожнини, нудота і ін.

Побічні реакції Кавінтону проявляються рідко. Деякі з них можуть бути симптомами первинного захворювання або його ускладнень.

До побічних ефектів терапії мексидола відносяться:

Протипоказання до застосування

Деякі протипоказання до застосування є загальними для обох препаратів. До них відносяться:

• алергія на діючі та допоміжні компоненти ліків (вінпоцетин, солі бурштинової кислоти і ін.);
• важка недостатність видільних систем (печінки, нирок);
• вагітність і грудне вигодовування;
• вік до 18 років.

Терапія Кавінтон протипоказана також при гострій фазі крововиливу в мозок, важких формах аритмії та ішемії серця.

Мексидол з обережністю призначається при бронхіальній астмі з високою чутливістю до сульфітів.

Сумісність Кавінтону і мексидола

Кавінтон і Мексидол не роблять одне і те ж вплив, незважаючи на схожість терапевтичного ефекту, тому одночасне застосування обох препаратів може дати хороший результат.

Кавинтон дозволяє нормалізувати тонус стінок судин мозку, прискорити транспорт глюкози і поліпшити кровопостачання тканин, а Мексидол благотворно впливає на стійкість нейронів до гіпоксії, стимулює когнітивні здібності і дозволяє скоротити дозу нейролептиків при неврологічних і психічних захворюваннях.

Застосування Кавінтону і мексидола разом благотворно впливає на обмінні процеси в мозкових клітинах.

Застосування даних засобів разом благотворно впливає на обмінні процеси в мозкових клітинах і сприяє зменшенню зони ішемії.

Що краще: Кавинтон або Мексидол

Перевагами Кавінтону при неврологічних захворюваннях є:

• можливість застосування при патологіях органів почуттів (судинних хворобах очей, нейросенсорної приглухуватості, порушеннях функції вестибулярного апарату і ін.);
• швидке досягнення видимого поліпшення.

Недоліком препарату є заборона на його застосування при важких захворюваннях серця.

Мексидол відрізняється більш повільним впливом, але має кілька переваг у порівнянні з Кавінтон:

• широкий спектр застосування;
• протисудомну і антистресову дію;
• збереження терапевтичного ефекту після закінчення лікування.

Відгуки лікарів

Жихарева О.Б., лікар-психотерапевт

Кавінтон – перевірений препарат з групи коректорів мікроциркуляції. Він дає хороший ефект при порушеннях тонусу судинного русла в центральному басейні мозку і різних неврологічних захворюваннях.

Кавінтон має кілька форм випуску (уколи, таблетки) і оптимальне співвідношення ціни і якості. Недолік препарату – наявність побічних ефектів.

Лисенкова О.А., лікар-невролог

Мексидол володіє хорошим ноотропним, седативну і антиоксидантний вплив, благотворно впливає на кровообіг і непогано поєднується з іншими препаратами з групи натрапив і коректорів мікроциркуляції. Засіб широко застосовується в неврології і має кілька лікарських форм.

Недолік мексидола полягає в не дуже зручною схемою прийому.

Відгуки пацієнтів

У минулому році батька турбували запаморочення, шум у вухах, головний біль і сильна втома. Невролог поставив діагноз дисциркуляторна енцефалопатія і рекомендував стаціонарне лікування, де батькові призначили Кавинтон. Перші 2 тижні препарат вливали внутрішньовенно, ніж повністю прибрали всі неприємні симптоми.

Після виходу з лікарні батько протягом 3 місяців приймав таблетки препарату. Результатом лікування залишився задоволений.

Через вертебро-базилярної недостатності, яка проявляється слабкістю, запамороченнями і нудотою, я змушена приймати коректори кровообігу і ноотропи. Минулого разу для усунення цих симптомів терапевт призначила Мексидол. На тлі терапії не тільки зникли слабкість і запаморочення, а й покращилася пам’ять, стійкість до стресів і концентрація.

Тепер приймаю Мексидол 2 рази в рік курсами по 2-3 місяці. У порівнянні з іншими препаратами він обходиться недорого (близько 400 руб. За 50 таблеток).

Засоби д / поліпшення мозкового кровообігу Мексидол – відгук

Вітаю! Сьогодні хочу розповісти про другий препараті, який врятував мене від найсильніших болів в очах і в голові. Перший – винпоцетин, ось відгук про нього.

З мексидола вперше я познайомилася трохи більше року тому, коли лікувала очі. Мені тоді кололи оооооочень багато дексаметазону (це гормональний засіб) – і в вени, і в око. Зрозуміло, гормони додали депресії в і без того депресивний період життя.

Чесно кажучи, тоді я думала про дуже поганих речах, настрій був жахливим, майбутнє здавалося повним страждань, хвороб і мук … Кожен день лікування був для мене тортурами, я ненавиділа цю очну хворобу.

Паралельно з лікуванням в лікарні, я ходила по приватним офтальмологів – намагаючись хоч від когось почути чітке пояснення про причини недуги. Один з лікарів порадив мені пити Мексидол – для зміцнення судин очей.

Як застосовується Гепаринова мазь при варикозі?

Тоді я виконувала всі інструкції всіх лікарів одночасно, так що пити пігулки для мене було зовсім не складною справою … Я купила їх в той же день і почала пити.

Абсолютно несподівано для себе, через дня 2-3, я помітила, що у мене з’явилася енергія і бажання жити … Після обіду я поверталася з лікарні додому і встигала (і хотіла!) Робити багато чого гарного будинку – прибирання, пироги …

Робила манікюр з одним зав’язаним оком! Зриви у вигляді істерики і плачу у мене були – але тільки в найважчі моменти, після особливо болючих процедур. В цілому ж, завдяки мексидола тоді я «залишилася на плаву», якщо так можна сказати …

Крім нього подібних препаратів тоді не брала, так що на 100% можу сказати, що саме він допоміг пережити гормональне лікування і взагалі депрессуху.

Повторна зустріч з мексидола відбулася пізніше, вже з легкої руки невролога. Однак, до невролога мене теж привела біль в очах – тепер вона вже була наслідком термоядерного лікування. Будь-яка напруга (сидіння за компом, перегляд телевізора або телефону) викликало (та й зараз викликає, але вже менше) сильні болі в очах.

Неврологи виявили, що у мене спазм судин голови та очей – звідси і болі.Помімо цього, спазм окорухових м’язів (це вже діагноз від офтальмолога).

Офтальмолог прописав ось ці зволожуючі крапельки, а невролог – винпоцетин (тоді я ще пила його в форматі Кавінтону, зараз же використовую чистий винпоцетин) і мексидол + вітаміни групи В (здається, це були Мильгамма Композитум в уколах).

Що сказати. По-перше, Мексидол допоміг впоратися з небажаними побочками від Кавінтону (слабкість, головний біль). Я це змогла зафіксувати з тієї причини, що спочатку почала пити один тільки Кавинтон. А Мексидол приєднала тільки тижні через 2.

На наступний же день прийому мексидола побочки від Кавінтону повністю зникли. Крім того, знову піднялося настрій, трохи збільшилася працездатність.

А головне – вже не знаю, який внесок саме мексидола, але в парі з Вінпоцетину він допоміг мені знизити біль в очах, а головні болі так і зовсім стали моїм рідкісним супутником (хоча мучилася від них з підліткового віку).

Після відміни препарату гірше мені не стало – голова не почала боліти, як раніше, самопочуття різко не погіршився. Просто рівень енергії повернувся на вихідний рівень. Супер-настрій стає просто нормальним ще в середині прийому мексидола. Після скасування гірше не стає.

Тобто, нічого поганого в зв’язку зі скасуванням у мене особисто не спостерігалося. В даний момент вже втретє пропиваю курс мексидола. Планую робити це і далі – раз на пів року пропивати протягом 1-2 місяців.

У парі з Вінпоцетину Мексидол допомогли мені прийти в себе, відчувати себе краще, дописати дисертацію.

Хоча один з неврологів рекомендувала мені проколювати Мексидол 10 днів кожні 3 місяці – я цього робити не хочу.

Причин на те 2: 1) уколи робити особисто мені боляче, оскільки у мене ніяк НЕ розсмоктуються шишки від лікування в лікарні (а так в загальному щось не болючий препарат); 2) ніякої різниці в ефекті між уколами і таблетками я не помітила – навпаки, від таблеток, чомусь, було більш явне поліпшення настрою.

А там вже, звичайно, вирішувати Вам і Вашому лікарю. Уколи, чисто теоретично, набагато швидше досягають мети, а також не завдають шкоди шлунково-кишкового тракту, ніж в певній мірі грішать будь-які пігулки.

Мексидол п’ю я, п’є моя подруга (їй теж прописав невролог), пила моя мама (теж відзначила поліпшення настрою). Мій знайомий невролог, дуже шанований мною професіонал, розповіла мені багато хорошого про мексидола, і я після її розповідей поважати його ще більше, і довіряю цього препарату.

Думаю, його дійсно найкраще поєднувати з яким-небудь натрапив. Поодинці він навряд чи кардинально вирішить проблеми з кровообігом мозку. Плюс, не забуваємо, що стійкий ефект дають періодичні курсові прийоми тих препаратів, які нам допомагають (звичайно, за призначенням лікаря).

Що краще: Мексидол або Кавинтон? Чи можна приймати разом?

Порівняльна характеристика

Мексидол та кавинтон – засоби, що регулюють роботу головного мозку, які широко призначаються в неврологічній практиці. Незважаючи на ряд загальних ефектів і властивостей препарати не одне і те ж, вони істотно розрізняються принципом дії і кінцевим результатом використання. У чому різниця між ними розглянемо в статті.

Фармакологічна дія

• Мексидол – антиоксидант, тобто засіб, що перешкоджає окисленню жирів і утворення вільних радикалів – активних речовин, що руйнують клітини організму. Крім основного механізму дії мексидол має також антигипоксическим (що підвищує стійкість організму до кисневої недостатності), м’яким протівотревожним, протисудомну, ноотропним (стимулюючим інтелектуальну діяльність) дією. Препарат також стимулює виживання нервових клітин на тлі несприятливих факторів зовнішнього середовища: шок, недостатність поживних речовин, отруєння алкоголем і нейролептиками (засобами для лікування психічних хвороб).
• Кавинтон відноситься до категорії засобів, що поліпшують мозковий кровообіг. Препарат характеризується судинорозширювальну і кроверазжижающие властивостями, регулює судинний тонус, дозволяючи артеріях звужуватися або розширюватися відповідно зовнішніх умов. Додатковими властивостями препарату є регуляція обміну речовин і енергії в головному мозку, надання стійкості нервовим клітинам до зниженому надходженню кисню.

Показання до застосування

• постінсультні стану різної етіології (залишкові явища внутрішньомозкового крововиливу або ішемічного інсульту – гострого порушення мозкового кровотоку);
• травми, що призводять до струсу головного мозку або його ушиби;
• енцефалопатії (розлади функціонування головного мозку) різного походження – наслідки травм, зниженого кровотоку, запальних захворювань;
• нейро-циркуляторна дистонія – порушення нервової регуляції функціонування внутрішніх органів;
• зниження пам’яті, уваги, мислення легкого ступеня;
• тривога, збудження, дратівливість;
• ішемічна хвороба серця – ІХС (киснева недостатність серцевого м’яза);
• гнійне запалення органів порожнини живота (підшлункової залози, очеревини);
• отруєння препаратами антипсихотического властивості (нейролептиками);
• прояви похмільного синдрому, супутнього алкогольної залежності (нервове і рухове збудження, подразливість, страхи, серцебиття, перепади тиску);
• відкритокутова глаукома (варіант збільшення внутрішньоочного тиску);
• тривалі стреси.

• гострі і хронічні форми недостатності мозкового кровообігу (інсульти, дисциркуляторна (ДЕП) і гіпертонічна енцефалопатія на фоні хронічної гіпертензії другого і третього ступеня, старече слабоумство, наслідки травм мозку);
• судинні хвороби очей;
• хронічні дисфункції вестибулярного апарату: запаморочення, розлади рівноваги, вушний шум.

Протипоказання і побічні ефекти

• виражене порушення роботи печінки або нирок;
• індивідуальна непереносимість лікарського засобу;
• діти і підлітки, які не досягнули вісімнадцятирічного віку;
• виношування дитини, лактація.

• підвищена чутливість до препарату;
• гострий період внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту);
• особи, які страждають важкими формами порушень серцевого ритму;
• важкі варіанти ІХС – інфаркт міокарда, стенокардія (напади болів), схильна до прогресування.
• жінки, які перебувають у стані вагітності на будь-якому терміні, через ризик кровотечі і спонтанного аборту;
• годування дитини грудним молоком;
• діти до 18-ти років.

Спосіб застосування та дозування

Мексидол: в таблетках призначають по 125-250 мг тричі на день. Максимально дозволена доза за добу – не більш 800 мг (6 таблеток). Нарощування і зниження дози проводиться поступово: початкова доза 125-250 мг 1-2 рази на день.

Терапія усереднено триває 2-6 тижнів; для ІХС – не менш 1,5 місяців; при синдромі відміни алкоголю – 5-7 днів.

У ампульної формі мексидол вводять внутрішньовенно крапельно на 100-150 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози протягом 05-15 годин, струменево в вену речовина вводять повільно, не швидше 5 хвилин. Рекомендовані дози і терміни терапії:

• При інсультах: до 2-х тижнів внутрішньовенно крапельно (в / в кап.) 200-500 мг 2-4 рази на день, потім внутрішньом’язово (в / м) 200-250 мг 2-3 р / д 2 тижні.
• При мозковій травмі: в / в кап. 200-500 мг 2-4 р / д 10-15 діб.
• При загостренні ДЕП: 200-500 мг в / в струменево або крапельно 1-2 рази на добу до 2-х тижнів., Потім в м’яз 100-250 мг 1 р / д 2 тижні; поза загостренням: 200-250 мг в / м 10-14 днів.
• Для корекції стресових реакцій і неважких розладів інтелектуальної сфери: 100-300 мг 1 р / д в / м від 2-х тижнів. до 1 міс ..
• При інфаркті міокарда: 200-250 мг тричі на день протягом 5 днів – в вену, 9 днів – в м’яз.
• Для лікування очних хвороб: 100-300 мг 1-3 р / сут 2 тижні;
• При синдромі відміни алкоголю: 200-500 мг в / в кап. або в / м 2-3 р / сут не більше тижнів .;
• При передозуванні нейролептиків: в вену по 200-500 мг / добу 1-2 тижні;
• При гострому панкреатиті призначають по 100-500 мг в залежності від тяжкості перебігу двічі за добу в / в кап. або в / м.

Кавинтон: в таблетках приймають всередину, запиваючи водою, після їди по 5-10 мг тричі на добу 1-3 місяці. Більш зручна для застосування Диспергованість форма – розчиняється в ротовій порожнині. Вона не вимагає запевняє водою, швидко розчиняється і всмоктується.

У ампульної формі ліки застосовують строго в / в крапельно, розводячи в 500 мл фізрозчину або в розчині Рінгера, що містить декстрозу. Вводиться кавинтон повільно, зі швидкістю не більше 80 крапель за 1 хвилину. Початкова доза – 20 мг / добу, при задовільній переносимості дозування збільшують до 50 мг.

Як правильно вибрати крем від купероза для обличчя

«Кавінтон» або «Мексидол»: що краще?

У зв’язку з популярністю подібних лікарських засобів нерідко постає питання: мексидол і кавинтон – в якій ситуації що краще приймати. Кавінтон в першу чергу виражене судинорозширювальну дію, внаслідок чого його не можна використовувати при важких захворюваннях серця.

Крім того, він не володіє додатковими заспокійливим, протисудомну, анти стресовим впливами, чим відрізняється про мексидола. Зате його призначають при хворобах вестибулярного апарату, на які мексидол впливає тільки побічно і досить слабо.

Також він рекомендований до застосування при судинної патології очного яблука. При порівнянні з мексидолом нерідко віддають перевагу КАВІНТОНУ-форте, який діє швидше й ефективніше завдяки високій концентрації діючої речовини.

Проте, говорити, що він «краще» мексидола теж не зовсім коректно, оскільки вони точно так само різняться показаннями і протипоказаннями, як з кавінтон в стандартній дозі.

Спектр використання мексидола ширше. Він більш ефективний, ніж кавинтон в наступних випадках:

• нейро-циркуляторна дистонія;
• перезбудження, тривога;
• інтоксикації алкогольними продуктами і антипсихотиками;
• ІХС;
• гнійні хвороби живота;
• для корекції стресових станів.

Також слід знати, що мексидол можна застосовувати з перших днів розвитку інсульту або черепно-мозкової травми, тоді як кавинтон в гострому періоді протипоказаний у зв’язку з розвитком феномена «обкрадання» – кровотік активується в здорових мозкових тканинах, а в уражених, навпаки, знижується, що посилює їх пошкодження.

Відгуки про ефективність даних ліків неоднозначні.

Багато хто відзначає, що в порівнянні з мексидолом краще використовувати високі дози кавинтона – кавінтон форте (10 мг): цей препарат швидше дає ефект, ніж мексидол, його вплив більш помітно.

Мексидол починає діяти набагато повільніше, тільки після тривалого прийому, проте його позитивний вплив зберігається ще деякий час після закінчення терапії.

Однозначно сказати, який препарат ефективніше, не можна, все залежить від індивідуальної сприйнятливості організму і фонових захворювань.

Кавінтон і Мексидол: чи можна приймати разом?

Кавінтон і мексидол є препаратами різних фармгрупп, і чи можна приймати їх разом, залежить від конкретної ситуації. Сумісність цих ліків хороша, вони доповнюють ефекти один одного, тому одночасно пити ці таблетки дозволено. Кавинтон призначається після їжі.

Допускається пити його разом з мексидолом, не розділяючи прийом в часі. Що стосується сумісності в крапельниці, то змішувати їх в одному флаконі не можна. Можливо послідовне введення мексидола і кавинтона.

При цьому кавинтон обов’язково потрібно вводити в крапельниці, а мексидол можна поставити після цього внутрішньовенно струменевий.

Спільне застосування цих ліків показано при:

• відновленні після захворювань і травматичних ушкоджень головного мозку;
• хронічній недостатності мозкового кровообігу;
• захворюваннях мозку, що супроводжуються тривогою, збудженням:
• порушеннях пам’яті, уваги, розумових процесів.

• серйозних аритміях;
• вираженою ІХС;
• важких пошкоджень печінкових і ниркових структур;
• в перші дні після інсульту або мозкової травми.

Поєднувати можна не тільки безпосередньо кавинтон і мексидол, але і їх аналоги. Замість мексидола можна застосовувати церекард, Мексидол, Мексикор. У поєднанні можна призначати вінпоцетин, кавінтон форте, кавінтон комфорті.

Застосовувати одночасно ці лікарські засоби можна без корекції дози, вони зазвичай добре переносяться і рідко викликають побічні реакції.

Кавінтон і Мексидол – порівняння

Придбати таблетки або ін’єкційний розчин в аптеці можливо тільки за офіційним рецептом, забезпеченому особистою печаткою фахівця, який його виписав.

Порівняльна характеристика

Порівнюючи ліки, щоб з’ясувати, в чому різниця між мексидола і Кавінтон, необхідно звернути увагу на їх склад. Основним речовиною мексидола є етілметілгідроксіпірідіна сукцинат, що прискорює метаболічних процесів у мозку і уповільнює окислювальних процесів в мозкових тканинах.

Кавінтон в якості головної складової включає в себе Винпоцетин, також надає антиоксидантів і антігіпоксантним вплив на клітини мозку. Крім того, він знижує в’язкість внутрішньосудинної рідини, збільшуючи плинність і зменшуючи ризик тромбування судин.

Причини застосування мексидола

Мексидол використовується при :

• гострому порушенні мозкового кровотоку;
• травмах, що призводять до струсу головного мозку;
• дистонії вегетосудинної характеру;
• проявах похмільного синдрому, супутнього алкогольної залежності;
• отруєнні препаратами антипсихотического властивості;
• корекції стресових станів.

Всі ці стани зазвичай супроводжуються розладом когнітивних функцій, що виникають як наслідок порушення нормального кровотоку в церебральної області. Мексидол сприяє нормалізації процесу.

Інструкція для застосування мексидола

Фактори протипоказання Мексидол та його аналоги

Мексидол протипоказаний вагітним жінкам у всіх трьох триместрах, а також при лактації, і людям з високим рівнем печінкової і ниркової недостатності .. Призначення препарату людям з нестійкими показниками артеріального тиску можливо лише за умови постійного медичного спостереження.

Аналогами даного ліки є препарати :

• Мексіланта;
• Мексіора;
• Мексіпріма;
• Метостабіла;
• Церекарда;
• Нейрокса.

Однак остаточне рішення про те, якими саме найменуваннями замінювати препарат в разі необхідності, має право приймати тільки лікуючий лікар.

Показання до використання Кавінтону

Сфера застосування Кавінтону включає в себе, в першу чергу, патології неврологічного походження. До них можна віднести:

• Постінсультні стану різної етіології, – як ішемічної, так і геморагічної природи.
• Атеросклеротичнеураження судин головного мозку.
• Енцефалопатичні прояви посттравматічесого і гіпертонічного характеру.
• Хронічна гіпертензія другого і третього ступеня.
• Хронічні дисфункції вестибулярного апарату.

У таких випадках фахівці часто рекомендують хворим одночасний прийом мексидола і Кавінтону.

Протипоказання і аналоги

Лікарі не призначають препарат в тому випадку, коли хворі:

• не досягнули вісімнадцятирічного віку;
• знаходяться в стані вагітності на будь-якому терміні або лактації;
• страждають важкими формами порушень серцевого ритму, іншими серцево-судинними патологіями;
• переживають гострий період геморагічного інсульту, який закінчується приблизно через тиждень після того, як людина перенесла крововилив.

У деяких випадках Кавинтон замінюють одним з аналогів наступних найменувань:

Всі вони володіють подібними властивостями.

Разом або роздільно

Пацієнтів хвилює, чи можна приймати препарати разом і чи не погіршить це стану здоров’я. Згідно з наявними відомостями, обидва види є взаємодоповнюючими лікарськими засобами, тому їх можна включати в єдиний терапевтичний курс.

Однак, хоча сумісність мексидола і Кавінтону допускає їх спільне застосування, виробники вважають за необхідне попередити користувачів про небажаність одночасного прийому.

При цьому небажаність аж ніяк не означає повної протипоказань, – досить буде просто вживати їх в різний час доби.

Вплив спільної терапії

Приймати Мексидол та Кавинтон разом лікарі зазвичай радять у разі стійкого підвищення артеріального тиску, тобто при діагностуванні гіпертонії.

При цьому відбувається поліпшення кровообігу, прискорення обмінних процесів в тканинах головного мозку, вони стають більш стійкими до гіпоксії, тобто нестачі кисню. До цього призводить саме взаємодія Кавінтону з мексидола при їх спільному застосуванні.

Однак бувають випадки негативної реакції організму на подібну терапію – тоді лікувальний процес потребує корекції, яку проводить лікуючий пацієнта лікар.

Кавинтон або Мексидол: що краще?

Не так уже й рідко на прийомі мені задають питання про те, що краще підходить для терапії дисциркуляторних порушень, Кавинтон або Мексидол? Яке лікарський засіб вибрати? Тому в цій статті хочу висвітлити дане питання докладніше. Отже, що ж краще вибирати для терапії судинних порушень головного мозку Кавинтон або Мексидол?

Окремо я розгляну ряд окремих моментів, зокрема, питання цінової політики, безпеки, ефективності та доказової бази щодо цієї ефективності між препаратами. Але про все – нижче.

Фармакологічна дія

Для початку – найважливіше. Мексидол та Кавинтон є препаратами різних груп за своїм фармакологічній дії, тому дані препарати порівнювати необ’єктивно. У КАВІНТОНУ діючою речовиною є вінпоцетин, а в мексидола етілметілгідроксіпірідіносукцінат.

Кавінтон впливає на кровотік (його швидкісні і об’ємні показники) в головному мозку, зменшує резистентність судин, а також впливає на стійкість клітин мозку до гіпоксії і метаболізм в них глюкози (реалізація ноотропного ефекту). Мексидол ж є антиоксидантом широкої дії. Він покращує як метаболічні процеси в нейронах, підвищуючи толерантність їх до негативних факторів зовнішнього середовища, так і нормалізує деякі показники кровотоку.

Форми випуску та дозування

У Кавінтону є різні форми випуску: ін’єкційна, використовувана строго для внутрішньовенних ін’єкцій (при внутрішньом’язовому введенні відбувається розпад Кавінтону в м’яких тканинах), таблетовану (дозою 5 мг з найменуванням Кавинтон, дозою 10 мг Кавинтон Форте), а також розчинна форма Кавинтон Комфорт, що володіє апельсиновим смаком, яка була створена для осіб з порушеннями ковтання і іншими бульбарними проявами. У мексидола є ін’єкційна форма для внутрішньом’язового і внутрішньовенного використання, а також таблетована форма зі стандартною дозою 125 мг.

Добове дозування Кавінтону знаходяться в інтервалі 15-30 мг за добу, на початку курсу лікування показано використання ін’єкційної форми. Мексидол ін’єкційно можна використовувати близько 2 тижнів, таблетована форма використовується в добовій дозі 475-950 мг (3-6 таблеток)

Як позбутися від купероза на носі?

Безпека

Обидва ліки і Кавинтон, і Мексидол використовуються неврологами тривалий час і показують високий профіль безпеки. Побічні ефекти препаратів при їх виникненні, в абсолютній більшості випадків не піддають життя і здоров’я пацієнта загрозу і швидко самостійно проходять при зменшенні доз або припинення застосування препарату.

Ефективність

Порівнювати ефективність двох різних за механізмами дії препаратів не об’єктивно. Можу сказати наступне: для кожного з лікарських засобів є свої показання, чітко прописані в інструкції.

Однак слід врахувати той факт, що доказова база і проведені дослідження ефективності у препарату Кавінтон є в безлічі, а у мексидола серйозних досліджень на європейському рівні фактично немає (Мексидол – чисто вітчизняна розробка).

Та й в цілому, на погляд автора, у Кавінтону чітко простежується ефект, а у мексидола ефект часом довго настає і майже не помітний в конкретних речах.

Однак загалом, знову-таки на мій погляд, у Кавінтону трохи більше побічних ефектів (при використанні високих доз або ін’єкційного способу введення) і трохи вище ефективність. При цьому ніщо не заважає поєднувати обидва препарати.

У деяких випадках, така комбінація найбільш виправдана для лікування, дозволяючи впливати на патологічний процес з боку судинного русла (де в більшій мірі працює Кавинтон), а також з боку метаболізму клітин (де найактивніше себе проявить Мексидол).

Також і той і інший препарат можна поєднувати з такими препаратами для лікування запаморочення, як препарати бетагистина (Бетасерк, Вестікап, Тагіста, Вестібо і т.п.), амінофенілмасляной кислотою (Фенибут).

Підсумок

Підсумувавши все перераховане вище, як і завжди раніше, порівнюючи препарати можна сказати наступне: немає однозначно ідеального препарату. Це ж стосується і пари Кавинтон-Мексидол.

Для найбільш оптимального їх ефекту слід порівнювати безліч факторів, у тому числі ефективність і склад попередніх курсів терапії, адже один препарат може бути в рази ефективніше у одного пацієнта, при низькому лікувальному впливі в іншого зі схожим діагнозом.

Тому, за будь-якої скільки-то серйозну проблему зі здоров’ям, особливо що вимагає медикаментозного підходу до лікування, слід звертатися до фахівця.

Що краще: Мексидол або Кавинтон? Чи можна приймати разом?

Порівняльна характеристика

Мексидол та кавинтон – засоби, що регулюють роботу головного мозку, які широко призначаються в неврологічній практиці. Незважаючи на ряд загальних ефектів і властивостей препарати не одне і те ж, вони істотно розрізняються принципом дії і кінцевим результатом використання. У чому різниця між ними розглянемо в статті.

Фармакологічна дія

• Мексидол – антиоксидант, тобто засіб, що перешкоджає окисленню жирів і утворення вільних радикалів – активних речовин, що руйнують клітини організму. Крім основного механізму дії мексидол має також антигипоксическим (що підвищує стійкість організму до кисневої недостатності), м’яким протівотревожним, протисудомну, ноотропним (стимулюючим інтелектуальну діяльність) дією. Препарат також стимулює виживання нервових клітин на тлі несприятливих факторів зовнішнього середовища: шок, недостатність поживних речовин, отруєння алкоголем і нейролептиками (засобами для лікування психічних хвороб).
• Кавинтон відноситься до категорії засобів, що поліпшують мозковий кровообіг. Препарат характеризується судинорозширювальну і кроверазжижающие властивостями, регулює судинний тонус, дозволяючи артеріях звужуватися або розширюватися відповідно зовнішніх умов. Додатковими властивостями препарату є регуляція обміну речовин і енергії в головному мозку, надання стійкості нервовим клітинам до зниженому надходженню кисню.

Показання до застосування

• постінсультні стану різної етіології (залишкові явища внутрішньомозкового крововиливу або ішемічного інсульту – гострого порушення мозкового кровотоку);
• травми, що призводять до струсу головного мозку або його ушиби;
• енцефалопатії (розлади функціонування головного мозку) різного походження – наслідки травм, зниженого кровотоку, запальних захворювань;
• нейро-циркуляторна дистонія – порушення нервової регуляції функціонування внутрішніх органів;
• зниження пам’яті, уваги, мислення легкого ступеня;
• тривога, збудження, дратівливість;
• ішемічна хвороба серця – ІХС (киснева недостатність серцевого м’яза);
• гнійне запалення органів порожнини живота (підшлункової залози, очеревини);
• отруєння препаратами антипсихотического властивості (нейролептиками);
• прояви похмільного синдрому, супутнього алкогольної залежності (нервове і рухове збудження, подразливість, страхи, серцебиття, перепади тиску);
• відкритокутова глаукома (варіант збільшення внутрішньоочного тиску);
• тривалі стреси.

• гострі і хронічні форми недостатності мозкового кровообігу (інсульти, дисциркуляторна (ДЕП) і гіпертонічна енцефалопатія на фоні хронічної гіпертензії другого і третього ступеня, старече слабоумство, наслідки травм мозку);
• судинні хвороби очей;
• хронічні дисфункції вестибулярного апарату: запаморочення, розлади рівноваги, вушний шум.

Протипоказання і побічні ефекти

• виражене порушення роботи печінки або нирок;
• індивідуальна непереносимість лікарського засобу;
• діти і підлітки, які не досягнули вісімнадцятирічного віку;
• виношування дитини, лактація.

• підвищена чутливість до препарату;
• гострий період внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту);
• особи, які страждають важкими формами порушень серцевого ритму;
• важкі варіанти ІХС – інфаркт міокарда, стенокардія (напади болів), схильна до прогресування.
• жінки, які перебувають у стані вагітності на будь-якому терміні, через ризик кровотечі і спонтанного аборту;
• годування дитини грудним молоком;
• діти до 18-ти років.

Спосіб застосування та дозування

Мексидол: в таблетках призначають по 125-250 мг тричі на день. Максимально дозволена доза за добу – не більш 800 мг (6 таблеток). Нарощування і зниження дози проводиться поступово: початкова доза 125-250 мг 1-2 рази на день.

Терапія усереднено триває 2-6 тижнів; для ІХС – не менш 1,5 місяців; при синдромі відміни алкоголю – 5-7 днів.

У ампульної формі мексидол вводять внутрішньовенно крапельно на 100-150 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози протягом 05-15 годин, струменево в вену речовина вводять повільно, не швидше 5 хвилин. Рекомендовані дози і терміни терапії:

• При інсультах: до 2-х тижнів внутрішньовенно крапельно (в / в кап.) 200-500 мг 2-4 рази на день, потім внутрішньом’язово (в / м) 200-250 мг 2-3 р / д 2 тижні.
• При мозковій травмі: в / в кап. 200-500 мг 2-4 р / д 10-15 діб.
• При загостренні ДЕП: 200-500 мг в / в струменево або крапельно 1-2 рази на добу до 2-х тижнів., Потім в м’яз 100-250 мг 1 р / д 2 тижні; поза загостренням: 200-250 мг в / м 10-14 днів.
• Для корекції стресових реакцій і неважких розладів інтелектуальної сфери: 100-300 мг 1 р / д в / м від 2-х тижнів. до 1 міс ..
• При інфаркті міокарда: 200-250 мг тричі на день протягом 5 днів – в вену, 9 днів – в м’яз.
• Для лікування очних хвороб: 100-300 мг 1-3 р / сут 2 тижні;
• При синдромі відміни алкоголю: 200-500 мг в / в кап. або в / м 2-3 р / сут не більше тижнів .;
• При передозуванні нейролептиків: в вену по 200-500 мг / добу 1-2 тижні;
• При гострому панкреатиті призначають по 100-500 мг в залежності від тяжкості перебігу двічі за добу в / в кап. або в / м.

Мексидол

Що це за ліки і для чого потрібно: На даній сторінці Вашій увазі запропонована інформація щодо медичного препарату Мексидол, після якої можна написати свою особисту думку. Якщо Вами, або Вашими знайомими даний засіб застосовувалося в лікувальних цілях, можете поділитися відомостями про те, чи ефективно було проведено лікування. Залишайте корисну інформацію про препарат після інструкції.

Показання до використання або «Від чого допомагає»: Мексидол – це препарат, який призначається в ролі антиоксиданту і антигіпоксантів при: • порушення кровообігу в головному і спинному мозку;

1. дисциркуляторної Енцефалопатії, як наслідок хронічного порушення мозкового кровообігу;
2. Наркоманію і алкоголізм, для поліпшення стану при різкому припиненні вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв.
3. вегето – судинної дистонії; атеросклерозі;

Протипоказання

• Не слід застосовувати Мексидол в випадках:
• збільшеної чутливості до компонентів препарату, і прояви раніше алергічних реакцій на Пиридоксин;
• вагітності і лактаційного періоду.
• дисфункції нирок і печінки;
• дитячого віку;

Спосіб застосування препарату Мексидол

У разі уколів внутрішньом’язових, або ж внутрішньовенного застосування (крапельного або струминного) спочатку призначають дозу 50-100 мг. 1-3 рази на добу, а потім збільшують дозу до отримання результату в процесі терапії. Струминне введення препарату слід здійснювати за 5-7 хвилин, а крапельне введення – 60 крапель за хвилину. За добу не слід застосовувати більше 800 мг. препарату. Тривалість терапії та дози визначаються в конкретному випадку, враховуючи ступінь тяжкості хвороби і динаміки одужання.

У формі таблеток Мексидол рекомендується приймати 3 рази на добу по 125-250 мг. (1-2 таблетки). Максимальна доза – 6 таблеток на добу (800 мг.). Курс лікування зазвичай становить 2-6 тижнів. Для припинення алкогольного синдрому досить приймати медпрепарат протягом 5-7 днів.

Побічні дії

У більшості випадках даний препарат переноситься без ускладнень, але рідко трапляється: нудота, сонливість, сухість в ротовій порожнині.

Мексидол та алкоголь

Начитавшись «інтернетів» деякі любителі експериментувати на собі вирішують поєднати прийом мексидола і алкогольних напоїв, наївно вважаючи, що це знизить інтоксикацію. Це глибокий марення, неодноразово доведений науковими дослідженнями! Спільний прийом спиртних напоїв і мексидола не тільки має сенсу, але навіть шкідливий!

Форма випуску

Мексидол випускається у вигляді безбарвного 5% -го розчину, або трохи жовтуватого кольору в ампулах по 2 мл. кожна. А також у формі таблеток, вкритих оболонкою білого, або кремового кольору, по 10шт. в блістері.