Ріпа: вирощування з насіння на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 червня 2016 🕒 12 хвилин 👀 33676 разів 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ріпою
• Рослина ріпа – опис
• Вирощування ріпи з насіння
  • Посів насіння ріпи
  • Вирощування розсади ріпи
  • Пікірування ріпи
  • Коли садити ріпу в ґрунт
  • Ґрунт для ріпи
  • Як посадити ріпу у відкритий ґрунт
  • Посадка ріпи під зиму
  • Як виростити ріпу
  • Полив ріпи
  • Підживлення ріпи
  • Обробка ріпи

  Ріпа (лат. Brassica rapa) є однорічною або дворічною трав’янистою рослиною, що належать до роду Капуста родини Хрестоцвіті (Капустяні). Батьківщиною цієї найдавнішої культурної рослини вважається Західна Азія. Ріпу було введено в культуру близько 4000 років тому. У Стародавньому Єгипті і Стародавній Греції вона вважалася основною їжею для бідного населення і рабів, а в Римській імперії її вживали в їжу всі стани. На території сучасної України ріпу споживали ще трипільці, вона століттями була важливим продуктом харчування, згадки про неї можна знайти в стародавніх літописах, і тільки після XVIII століття її витіснила завезена з Америки картопля.

  Рослина ріпа – цінний овочевий і лікарський продукт. Її можна запікати, варити, фарширувати, додавати в салати. Ріпа має антисептичну, протизапальну, сечогінну, знеболювальну та ранозагоювальну дію. Вона підвищує апетит, посилює перистальтику кишечника, прискорює процес засвоєння їжі організмом.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ріпою

  • Посадка: посів у відкритий ґрунт насіння ріпи для літнього вживання – відразу після сходу снігу, посів насіння ріпи, призначеної для зберігання – в липні або на початку серпня. Сіють ріпу й під зиму, перед початком стійких заморозків. Посів насіння на розсаду здійснюють у середині березня, а висадку сіянців у відкритий ґрунт – у другій половині травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, глинистий, нейтральної реакції.
  • Полив: регулярний і рясний, у середньому 1-2 рази на тиждень, витрачаючи на кожен м² грядки по 5-10 л води. Полив здійснюють рано-вранці або після заходу сонця.
  • Підживлення: 1-2 за вегетаційний період комплексним мінеральним добривом або органікою. Найкраще добриво – деревна зола.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки, капустяні мухи, капустяна міль, капустяна попелиця, капустяна совка, капустяна та ріпна білявки, капустяний стебловий довгоносик, або прихованохоботник.
  • Хвороби: кила, фомоз, слизовий і судинний бактеріози, чорна ніжка та сіра гниль.

  Рослина ріпа – опис

  Корінь ріпи – потовщений м’ясистий коренеплід, стебло високе і сильнооблистяне, прикореневі листки ліроподібно-перисто-надрізані, довгочерешкові, жорстковолосисті, зеленого кольору, а стеблові листки сидячі, зубчасті або цілокраї, яйцеподібні, голі або злегка опушені. У перший рік розвиваються тільки їстівний корінь і розетка прикореневого листя, а на другий рік корінь дає облистяне стебло з квітками, що утворюють щиткоподібні суцвіття, які пізніше перетворюються на гроноподібні. Пелюстки у квіток золотисто-жовтого або матового блідо-жовтого відтінку. Плід ріпи – короткий прямостоячий вузлуватий стручок, в якому зріють червоно-бурі насінини в формі неправильної кулі. Існують столові і кормові сорти ріпи. Кормові сорти відомі нам як турнепс. Ріпа є родичкою таких популярних овочевих культур, як білокачанна капуста, кольрабі, брюссельська капуста, червонокачанна капуста, цвітна капуста, броколі, пекінська капуста, редька, редис та інших, менш відомих хрестоцвітих культур. Ми розповімо вам, коли садити ріпу у відкритий ґрунт і коли сіяти її на розсаду, як здійснюється вирощування ріпи у відкритому ґрунті, як доглядати за ріпою, як поливати ріпу, як удобрювати ріпу, які сорти ріпи для відкритого ґрунту краще вирощувати в умовах середньої смуги, як збирати ріпу і як здійснюється правильне зберігання ріпи після збору врожаю.

  Вирощування ріпи з насіння

  Посів насіння ріпи

  Ріпу на розсаду сіють за півтора-два місяці до висадки на грядку. Перед посівом потрібно відокремити від загальної маси насіння пустотілі, пошкоджені і деформовані насінини. Занурте насіння в п’ятивідсотковий розчин кухонної солі (5 г солі розчиніть у 100 мл води кімнатної температури), перемішайте, щоб пішло повітря з поверхні насіння. Гарне насіння опуститься на дно, а негодяще спливе. Після калібрування необхідно знезаразити посівний матеріал, оскільки 80 % хвороб передається саме насінням. Найкращий спосіб – термічна обробка, тобто прогрівання в гарячій воді. Помістіть насіння в тканинний мішечок і опустіть на 20 хвилин у термос із водою, підігрітою до температури 52-54 ºC, після чого відразу ж остудіть його упродовж 2-3 хвилин у холодній воді. Замість прогрівання можна 20 хвилин протравити насіння в двовідсотковому розчині марганцівки, для приготування якого потрібно додати в 100 мл води кімнатної температури 2 г марганцівки. Після знезараження ретельно промийте насіння і замочіть його для набубнявіння на кілька днів у воді, міняючи її двічі в день.

  Сіянці ріпи не бояться тісноти, тому сійте їх густо, але найкраще сіяти ріпу в торф’яні таблетки: намочіть таблетки, щоб ґрунт у них набряк, покладіть на кожну по 2-3 насінини ріпи, помістіть таблетки з посівами під прозору баню і тримайте їх, не знімаючи укриття, в світлому місці подалі від прямих сонячних променів до самої появи сходів.

  Вирощування розсади ріпи

  Висока вологість, що утворюється під ковпаком, – прекрасне середовище для вирощування розсади ріпи. Температура утримання розсади – від 5 до 15 ºC, тому найкраще місце для посівів – засклена лоджія або неопалювана веранда.

  Коли у сіянців розкриються сім’ядолі, слід прорідити розсаду ножицями – виріжте на рівні поверхні ґрунту слабкі сходи, щоб вони не забирали харчування у міцніших. В іншому доглядайте за розсадою ріпи так, як і за розсадою будь-якої іншої рослини із родини Хрестоцвіті – своєчасно поливайте і підживлюйте, обережно розпушуйте ґрунт.

  За два тижні до висадки сіянців у відкритий ґрунт починають проводити гартувальні процедури, виносячи розсаду на свіже повітря на деякий час щодня і щодня збільшуючи час сеансу. Коли розсада зможе проводити на повітрі цілу добу, можна буде висаджувати її в ґрунт.

  Пікірування ріпи

  Оскільки розсада коренеплодів дуже погано зносить пересадку, пікірувати її не рекомендується. Саме тому насіння краще сіяти в торф’яні таблетки, разом з якими в другій половині травня підрослі і зміцнілі сіянці висаджують на грядки на відстані щонайменше 30 см один від одного.

  Посадка ріпи у відкритий ґрунт

  Коли садити ріпу в ґрунт

  Ми вам розповіли, як і коли сіяти ріпу на розсаду, однак майже завжди городники воліють сіяти ріпу просто у відкритий ґрунт. Коли садити ріпу в середній смузі? Терміни посадки ріпи в ґрунт залежать не тільки від кліматичних умов місцевості, а й від того, для чого ви її вирощуєте. Наприклад, посадка ріпи в Підмосков’ї для її річного споживання проводиться в кінці квітня, на початку травня і на початку червня, а ріпа, посіяна з кінця червня до середини липня, годиться не тільки для їжі, а й для зимового зберігання. Досвідчені городники, щоб отримати ріпу навесні на 2-3 тижні раніше звичайного терміну, сіють її під зиму. Проростає насіння ріпи при температурі 2-5 ºC, а якщо температура піднімається до 18 ºC і вище, то сходів можна очікувати вже за 3 дні.

  Ґрунт для ріпи

  Добре росте ріпа на легких глинистих нейтральних ґрунтах, тому кислий ґрунт потрібно вапнувати, інакше коренеплоди ріпи будуть погано зберігатися. Посадці ріпи у відкритий ґрунт передує підготовка ділянки, причому і посадка ріпи під зиму, і посадка ріпи навесні вимагають готувати ділянку восени. Для ріпи підійдуть грядки, на яких до неї росли боби, помідори, огірки або картопля. Не можна сіяти ріпу на ділянці, де до цього росли крес-салат, дайкон, хрін, будь-який вид капусти, редька, редиска і власне ріпа, оскільки у всіх цих рослин спільні захворювання і шкідники.

  Ділянку глибоко перекопують, одночасно вносячи по 2-3 кг органіки (перегною або компосту, але тільки не свіжого гною), по 15-20 г калійних і по 10-15 г азотних і фосфатних добрив на 1 м².

  Як посадити ріпу у відкритий ґрунт

  Сіють підготовлене, як було описано вище, насіння ріпи дворядковими стрічками, дотримуючись між рядками відстані 20 см. Перед посадкою потрібно спочатку розпушити землю на грядках, а потім прикатати її, зробити борозенки завглибшки 1-2 см і посіяти в них насіння ріпи з частотою 2 штуки на один сантиметр. Обережно закрийте насіння і полийте ділянку.

  Посадка ріпи під зиму

  Підзимовий посів ріпи проводять перед початком стійких заморозків. За зиму насіння пройде в ґрунті природну стратифікацію і дружно проросте навесні. Насіння загортають трохи глибше, ніж при весняному або літньому посіві, і засипають не замерзлою і скам’янілою землею, а заздалегідь заготовленим торфом або піском. По краях ділянки ставлять віхи, які навесні не дадуть вам забути, де ви посіяли ріпу. Як тільки випаде сніг, накидайте його рівним шаром на грядку – і можете забути про ріпу до весни.

  Догляд за ріпою

  Як виростити ріпу

  Вирощування ріпи і догляд за нею прості та приємні. Щойно ріпа зійде, її слід прорідити, видаливши з ділянки слабкі сходи. Після цього посипте грядку деревною золою, щоб захистити культуру від хрестоцвітих блішок. До речі, читачі запитують, що посадити з ріпою, тобто яка культура уживається на одній ділянці з ріпою. Найкраще ростуть біля неї горох і боби.

  Після обробки грядки золою замульчуйте її сіном або соломою, щоб вам не доводилося надто часто розпушувати на ділянці ґрунт. А проте розпушувати ґрунт на грядці вам усе-таки доведеться, як і прибирати з неї бур’ян. Тижні за два після першого проріджування проведіть друге. В іншому ж вирощування ріпи мало чим відрізняється від вирощування інших коренеплодів.

  Полив ріпи

  Ріпа рослина вологолюбна, тому вимагає регулярного і рясного поливу, особливо в посушливу пору. В середньому це 1-2 сеанси на тиждень. На кожен м² ділянки залежно від погоди і фази розвитку рослини необхідно від 5 до 10 л води. Якщо ріпа відчуватиме брак вологи, її коренеплоди стануть жорсткими, грубими, і м’якоть буде гіркою. Найбільше ріпа потребує вологи в період проростання насіння, тоді, коли у сіянців утворюються справжні листки, і на стадії інтенсивного зростання коренеплодів. Коли коренеплоди наберуть потрібного об’єму, витрату води потрібно скоротити, інакше ріпки можуть розтріскатися.

  Полив найкраще проводити рано-вранці або після заходу сонця. Вода не має бути холодною. Найкраще поставити в саду велику бочку або ванну, в якій вода зможе відстоятись і прогрітися на сонці. Молоді рослини поливають із лійки з дрібним ситом, дорослі ріпки можна поливати зі шланга.

  Підживлення ріпи

  Вирощування ріпи передбачає одне-два підживлення культури за період зростання і дозрівання. Удобрення ріпи можна проводити комплексними мінеральними речовинами, а можна обмежитись органікою. Багато городників вважають, що найкраще добриво для ріпи – деревна зола, і, готуючи ділянку під ріпу, спалюють на ній багаття, а потім розкидають обвуглені рештки дерева по ділянці і перекопують із ними ґрунт.

  Коли сіянці тільки-тільки випустили перші справжні листочки, гарною підтримкою для них може стати трав’яне підживлення органічними добривами.

  Шкідники і хвороби ріпи

  У всіх хрестоцвітих хвороби і шкідники спільні, тому ці культури не можна вирощувати в сусідстві або одну після іншої на одній ділянці. Зі шкідників ріпу найчастіше вражають хрестоцвіті блішки, капустяні мухи, капустяна міль, капустяна попелиця, капустяна совка, капустяна і ріпна білявки, капустяний стебловий довгоносик, або прихованохоботник.

  До хвороб, що вражають ріпу, належать кила, фомоз, слизовий і судинний бактеріози, чорна ніжка і сіра гниль.

  Обробка ріпи

  Щоб убезпечити ріпу від грибкових хвороб і шкідників, необхідно дотримуватися сівозміни. Посадка і догляд за ріпою у відкритому ґрунті мають здійснюватись у суворій відповідності до агротехнічних правил, що охоплюють:

  • обов’язкову передпосівну підготовку та протруювання насіння;
  • проріджування сходів, щоб уникнути занадто густої посадки;
  • своєчасне видалення з ділянки бур’янів;
  • знищення рослинних залишків ріпи в кінці сезону;
  • ретельне перекопування ділянки після збору врожаю.

  Якщо ж, не дивлячись на всі ваші заходи, ріпу вразив грибок, постарайтеся відразу ж видалити з грядки уражені екземпляри і використовувати для боротьби з грибками народні засоби, але якщо хвороба увійшла в силу, доведеться застосувати обробку ділянки фунгіцидами – Фундазолом, Топсином та іншими препаратами подібної дії.

  У боротьбі зі шкідниками теж бажано використовувати народні засоби захисту, наприклад, відвар томатної або картопляної гички, яку кип’ятять упродовж півгодини у воді, потім відвар проціджують і розбавляють водою в пропорції 1:3. Перед обробкою ріпи в 10 л складу розчиняють 40 г натертого на тертці мила. Цей препарат позбавить ріпу від совок, білявок, молі, мух та інших комах, але якщо шкідників занадто багато, доведеться провести обробку ріпи Карбофосом, Актелліком, Метафосом або якимсь іншим інсектицидом.

  Збирання і зберігання ріпи

  Посадка і догляд за ріпою, здійснені відповідно до агротехніки культури, напевно забезпечать вам гарний урожай цього смачного і корисного овочу. Як ми вже писали, для зимового зберігання годиться тільки та ріпа, яка була посіяна в останні дні червня або в кінці липня. У Росії існувала традиція смикати ріпу на Воздвиження, тобто 27 вересня. Не варто затягувати зі збиранням врожаю, тому що перерослий коренеплід втрачає смак.

  Коренеплоди обережно викопують у погожий сонячний день, намагаючись їх не пошкодити, тому що травмовані ріпки при зберіганні можуть гнити. Після вилучення коренеплодів із землі з них зрізують бадилля, залишаючи лише черешки завдовжки 1-2 см, видаляють дерев’янисте коріння, очищають від землі, просушують у затінку, сортують і попервах зберігають під шаром соломи, змішаної з землею, завтовшки близько 10 см, після чого опускають у льох або підвал, де вони мають зберігатися при температурі від 0 до 3 ºC. Термін зберігання пізньої ріпи в таких умовах – кілька місяців.

  У погребі ріпу закладають у ящики з сухим піском або торф’яною крихтою таким чином, щоб коренеплоди не стикалися один з одним. Якщо ріпи трохи, її зберігають у холодильнику загорнутою в поліетилен. У такому ж вигляді її можна зберігати на балконі. При правильному зберіганні в холодильнику і на балконі ріпа зберігається до 30 днів. При кімнатній температурі її можна тримати до двох тижнів, після чого її м’якоть починає гірчити. Краще зберігаються коренеплоди діаметром не менше 5 см.

  Види і сорти ріпи

  За призначенням сорти ріпи поділяються на столові та салатні. У столових сортів в їжу годяться тільки коренеплоди, а у салатних цінність становлять і коренеплоди, і листя. За термінами дозрівання сорти ріпи поділяються на ранні, які дозрівають за 40-60 днів, середньостиглі, що дозрівають за 60-90 днів, і пізні, яким для досягнення стиглості потрібно 90 днів і більше. Розрізняються сорти ріпи і за смаком. Пропонуємо вам найпопулярніші в культурі сорти ріпи:

  • Петровська-1 – невибагливий, середньоранній врожайний сорт з округлими, злегка приплющеними жовтими, соковитими плодами, солодкуватими на смак, прекрасно зберігається;
  • Біла брунька – ранньостиглий урожайний сорт із білими коренеплодами з солодкою, соковитою і ніжною м’якоттю;
  • Біла ніч – урожайний середньостиглий сорт чеської селекції з білими коренеплодами масою до 500 г із білою, соковитою м’якоттю;
  • Гейша – стійкий до холоду ранньостиглий урожайний сорт японської салатної ріпи кокабу з білими округлими плодами вагою до 200 г, позбавленими характерного для ріпи гостро-гіркого присмаку, і придатним у їжу ніжним листям, яке використовують для салату;
  • Снігуронька – ранньостиглий і високопродуктивний сорт салатної ріпи з невеликими білими і круглими коренеплодами вагою до 60 г із тонкою шкіркою, соковитою ніжною м’якоттю і багатим на вітаміни салатним листям;
  • Травнева жовта зеленоголова – скоростиглий сорт, непридатний для зберігання, з ніжною і соковитою м’якоттю;
  • Сапфір – салатна ріпа, головною цінністю якої є листя – гладке, соковите та ніжне;
  • Білосніжка – ранньостиглий холодостійкий і тіньовитривалий салатний сорт із білими округлими плодами вагою до 80 г із білою, щільною, але соковитою і ніжною м’якоттю чудового смаку;
  • Золота куля – середньоранній невибагливий холодостійкий і стабільно врожайний сорт з округлими жовтими коренеплодами вагою до 150 г з тонкою гладкою і ніжною шкіркою і щільною соковитою м’якоттю;
  • Ранньостигла пурпурова – популярний сорт з округлими білими плодами діаметром 8-12 см і вагою від 65 до 90 г із пурпуровою верхівкою та соковитою і солодкою м’якоттю.

  Окрім описаних, у культурі затребувані такі сорти ріпи, як-от: Хруста, Токіо Крос, Тягни-штовхай, Тягнемо-потягнемо, Сніжок, Снігова куля, Російський розмір, Російська казка, Орбіта, Престо, Брязкальце, Місяць, Травнева біла, Червона шапочка, Ліра, Коржик, Годувальниця, Комета, Дуняша, Палений цукор, Голландська біла, Грибовська, Дід, Онучка та інші.

  Заготівля кореня репи Як і коли збирати репу

  Існують різні методи збирання та зберігання ріпи. Деякі витягуються і згущуються разом з листям і стеблами неушкодженими. Їх найкраще брати, коли вони мають діаметр 2 дюйма. Ті, які зверху, а значить, зелень видаляються, збирають при діаметрі 3 дюйма.

  Фактичний час збирання кореня ріпи визначається сортом та вашими умовами вирощування. Рослинам, які ростуть у менш ідеальних умовах, буде потрібно дозріти довше. Якщо ви збираєте ріпну зелень, це також сповільнить вироблення кореня, і вони займуть більше часу до збору врожаю.

  Коли готові до збирання репи?

  Дозрівання з насіння коливається від 28 днів до 75 днів. Більші сорти займають більше часу, щоб досягти повного розміру. Ви також можете приймати їх, коли вони маленькі для більш солодкого, більш м’якого смаку. Індію висівають навесні або восени, але осінні культури потрібно збирати перед сильними промерзаннями. Однак вони, мабуть, мають більш солодкий аромат, коли піддаються м’якому морозу.

  Увесь урожай ріпи слід витягнути до сильних промерзань, інакше корінь може тріснути і загнивати в ґрунті. Ріпа дуже добре тримається в холодному зберіганні, тому витягуйте весь урожай до пізньої осені. У помірних зонах урожай ріпи довше зберігається в землі, накопичуючи мульчу навколо рослин, щоб захистити коріння від замерзання..

  Зелень репи

  Зелень реп – поживні, універсальні овочі. Можна збирати їх з будь-якого сорту ріпи, але це буде перешкоджати виробленню кореня. Є різновиди ріпи, які дають великі головки зелені і висівають саме для збирання ріпової зелені.

  Зелень різати лише один раз, якщо ви хочете ріпати урожай коренів. Зрізаючи листя, ви знижуєте здатність рослини збирати сонячну енергію для їжі, щоб підживити ріст кореня. Shogoin – це відмінний сорт, який можна вирощувати лише під зелень і збирати врожай багато разів методом “зрізати і знову”.

  Зберігання заготовленої репи

  Після збирання кореня ріпи відріжте зелень і зберігайте в прохолодному місці. Ідеальна температура – від 32 до 35 градусів за Фаренгейтом (0-2 С), що робить холодильник прекрасним місцем для збереження коріння.

  Якщо у вас великий урожай ріпи, покладіть їх у коробку, вистелену соломою, у прохолодному погребі чи гаражі. Переконайтесь, що місце розташування сухе, або коріння набудуть плісняві плями. Вони повинні зберігатися кілька місяців, як і цибуля та картопля, якщо рівень вологості менше 90 відсотків.

  Якщо ви не були впевнені, коли збирати ріпу і отримали урожай деревних коренів, очистіть їх і тушкуйте для отримання ніжних овочів..

  Ріпа

  Brassica rара —
  овочева коренеплідна дворічна рослина родини капустяних (хрестоцвітих). У перший рік розвиває розетку листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло та насіння. Стебло прямостояче, облистнене, 30-100 см заввишки. Прикореневі листки ліроподібні, жовтаво-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті; нижні — ліроподібні, верхні — стеблообгортні, сидячі, ланцетні. Квітки двостатеві, правильні, золотаво або блідо-жовті, зібрані в щитоподібне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна. Плід — багатонасінний стручок з шилоподібним носиком. Цвіте з травня по серпень.

  Поширення

  Ріпу вирощують на городах по всій території України.

  Заготівля і зберігання

  З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху в вологому піску.

  Хімічний склад

  Коренеплоди ріпи містять білки (1,74%), вуглеводи (до 9%), клітковину (1,41%), стерини (fi-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікозиди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1, В2, В5, аскорбінову (до 60 мг %) і пантотенову кислоти, каротиноїди (лікопін, укаротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, рафанузин).

  Фармакологічні властивості і використання

  Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й болетамуючі властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечнику.

  Відвар коренеплоде вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та як засіб, що заспокоює серцебиття й покращує сон і як легкий послаблюючий засіб.
  У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п’ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводяться сухим кашлем.

  У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом, атонії кишечнику, спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни).

  Використовують ріпу і як зовнішній засіб: з кашки вареної ріпи роблять припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень.

  Лікарські форми і застосування

  ВНУТРІШНЬО — відвар коренеплодів (1-2 столові ложки подрібненої сировини на 200 мл окропу, варити 15 хв., процідити) п’ють по чверті склянки 4 рази на день або по 1 склянці на ніч;

  – свіжий сік п’ють по 1-2 столовій ложці 3-4 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром на смак.

  ЗОВНІШНЬО — протерту свіжу ріпу змішують з гусячим жиром у співвідношенні 2:1 й використовують для змащування відморожених ділянок тіла;

  – варену терту ріпу прикладають до хворих частин тіла при подагрі.

  Слід памсятати, що при виразковій хворобі шлунку й дванадцятипалої кишки та гострих гастритах і ентероколітах вживати ріпу в сирому вигляді протипоказано.

  Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

  Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

  під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор