Біографія Джеймса Кука

Джеймс Кук (27 жовтня 1728 р Йоркшир, Англія – ​​14 лютий 1779, Гаваї) – англійський дослідник, моряк, картограф і першовідкривач. Очолював 3 кругосвітні експедиції.

Джеймс народився в сім’ї бідного шотландського наймита. У 1736 році він разом з батьками переїжджає в Грейт Айтон, де його віддають в місцеву школу (сьогодні музей). Після 5 років навчання Джеймс став працювати на фермі.

Морська кар’єра Кука починається в 18 років, коли він стає юнгою на торговому бригу «Фрілав». Це судно рухалося за маршрутом Лондон – Ньюкасл. Через 2 роки судновласники перевели молодого Кука на корабель «Три брата».

Вільний час майбутній першовідкривач присвячував вивченню навігації, географії, математики, астрономії та описів морських експедицій. 2 роки він провів на Балтиці після чого став помічником капітана на судні «Френдшип». Незабаром йому запропонували стати капітаном названого судна, але Джеймс відмовився. Потім в його житті сталося три важливих події.

1755 г. – став матросом Королівського військово-морського флоту і був призначений на 60-й гарматний корабель «Голок». До сих пір невідомі причини, за якими він вважав за краще матроський працю посади капітана. Хоча звичайним матросом він був недовго, вже через місяць, отримавши посаду боцмана. Відзначимо, що «Ігл» брав участь у блокаді французького узбережжя під час Семирічної війни.

1757 г. – витримав іспит на майстра, після чого був призначений на «Солебей». Тоді йому виповнилося 29 років. Потім він був призначений на корабель «Пемброк», який брав участь блокаді Біскайської затоки.

1758 г. – відправлений до північноамериканського узбережжя. Кук мав перешкоджати британським кораблям пройти до Квебека. За цей час він збагатився картографічним досвідом. Після взяття Квебека Д. Кука перевели майстром на флагманське судно «Нортумберленд». Він продовжував картографування р. Св. Лаврентія. Ці карти незабаром були опубліковані.

1-е кругосвітнє плавання Кука (1767-1771 рр.).
Офіційною метою експедиції були астрономічні дослідження. Але в секретних наказах Куку пропонувалося відправлятися на пошуки Південного материка (Terra Incognita). Фактично астрономічні спостереження були ширмою, яка прикривала пошук нових колоній. Кук отримав це призначення, оскільки, володів великим досвідом в навігації і картографії.

У 1769 р капітан досяг берегів Таїті. Кук встановив досить сувору дисципліну в стосунках команди з аборигенами. Категорично заборонялося застосовувати насильство. Провіант для експедиції добувався лише за допомогою обміну. На ті часи це був нонсенс, адже європейці, як правило, грабували і вбивали аборигенів.

Після закінчення астрономічних спостережень капітан попрямував до Нової Зеландії. Експедиція брала участь в декількох сутичках. Рухаючись уздовж західного берега, він знайшов бухту, названу їм затокою Королеви Шарлотти. Піднявшись на піднесеність, Д. Кук розгледів протоку, який поділяв Нову Зеландію на 2 острова. Пізніше даний протоку назвали його ім’ям (Куков протоку).

У 1770 р мореплавець підійшов до східного берега Австралії. Тут експедиція знайшла ряд невідомих раніше рослин, тому затоку був названий Ботанічним. Потім Кук попрямував уздовж східного узбережжя Австралії. Так, він наткнувся на протоку, що розділяє Австралію і Нову Гвінею. Далі експедиція попрямувала в бік Індонезії. А в 1771 р корабель повернувся в Англію.

Астрономічні дані експедиції згодом були використані для розрахунку відстані від Землі до Сонця. Також було доведено, що Нова Зеландія – це самостійні острова, розділені протокою, а не частина материка, як вважалося раніше. Вдалося картографувати частина східного узбережжя Австралії. Було відкрито протоку між Новою Гвінеєю і Австралією. Зібрана велика колекція біологічних зразків.
2-е кругосвітнє плавання (1772-1775 рр.)

Завданням цієї експедиції було продовження дослідження південних морів. Сучасні вчені впевнені, що дана експедиція, як і попередня, була пов’язана з пошуком Південного материка. Крім того, англійці були дуже стурбовані активністю французів в південних морях.

У 1772 р експедиція вийшла з Плімута. На початку 1773 року уперше в історії було перейдено Південне полярне коло. Кук знову відвідав Таїті. Тут в раціон команд включили велику кількість фруктів, тому вдалося вилікувати хворих на цингу.

Потім Кук побував на островах Еуа і Тонгатабу. Місцеві жителі вразили його своєю дружелюбністю, тому він назвав їх землі островами Дружби. Далі експедиція вирушила до берегів Нової Зеландії. Відзначимо, що в 1773 р матроси, спрямовані на берег за продуктами, були з’їдені новозеландцями.

Кук знову відправляється в полярні води і ще раз перетинає Південне полярне коло. У 1774 р була відкрита Нова Каледонія, а незабаром і Південна Георгія. Влітку 1775 експедиція була завершена

3-е кругосвітнє плавання (1776-1779 рр.)

Метою цього плавання було відкриття Північно-Західного проходу (водний шлях, що перетинає північноамериканський континент і з’єднує Атлантичний і Тихий океани).

Влітку 1776 р кораблі вийшли з Плімута, а взимку цього ж року був відкритий острів Кергелен. В кінці наступного року був виявлений острів Різдва. А спочатку 1778 р були відкриті Гавайські острови, хоча Кук назвав їх сендвічеве островами (в честь одного з лордів Адміралтейства). Але, як показала історія, це назва так і не прижилося. Місцеві жителі прийняли Д. Кука за одного з богів.

На початку серпня 1778 р кораблі Кука увійшли в Чукотському морі. Правда, тут їх чекало нездоланну перешкоду – суцільне крижане поле. До осені Кук досяг Алеутських островів, де познайомився з російськими промисловцями, які надали йому свою карту. Він перемалював її і назвав протоку, який поділяв Америку і Азію, ім’ям Берінга.

У січні 1779 р кораблі Кука повернулися до Гавайських островів. Але в цей раз стосунки з місцевими жителями не склалися. Кук навіть хотів покинути острова, але шторм завдав шкоди кораблям, тому він був змушений повернутися. Ставлення гавайців до експедиції ставало вороже з кожним днем. Збільшилося число крадіжок з кораблів, в окрузі з’явилися озброєні люди.

Щоб повернути вкрадене, Кук взяв в якості заручника одного з місцевих вождів. Він з групою озброєних людей пройшов до вождя і запросив його на корабель. Але вже у самого берега вождь відмовився йти далі. Тим часом, Кука оточили озброєні гавайці. У сутичці він і загинув (імовірно від удару списом в потилицю). Іншим членам команди вдалося відступити до судна.

Капітан Клерк (він командував судном після загибелі Кука) підкреслює, що якби Джеймс не вів себе зухвало перед обличчям натовпу і не почав стріляти по гавайцям, то був би живий. За словами лейтенанта Філіпса, місцеві жителі не збиралися нападати, а всього лише турбувалися за долю короля.

Чарльз Клерк, новий капітан, хотів домогтися видачі тіла загиблого Кука. Зазнавши невдачі, він вирішив провести військову операцію, під час якої спалив прибережні поселення. Після цього гавайці прислали на корабель кошик з м’ясом і людською головою без нижньої щелепи. Останки Кука поховали в морі.

Біографія Джеймса Кука

Джеймс Кук (1728-1779 рр.) – Відомий мореплавець, який завдав на карту багато місць, раніше невідомих для своїх сучасників. Служачи в Королівських військово-морських силах Англії в ранзі капітана, він був дуже скрупулезною, педантичною і акуратною людиною, тому всі карти, складені ним, були зроблені на совість і служили морякам ще кілька століть.

Юні роки
Біографія Джеймса Кука насичена пригодами. Він народився 27 жовтня (7 листопада) 1728 р. у Мартоні. Пізніше сім’я переїхала, і у віці 8 років Джеймс вступив до школи Грейт Айтоні. Після того, як хлопчик 5 років відучився у школі, він почав працювати на фермі, де його батько був керуючим. Коли Джеймсу виповнилося 18 років, він найнявся юнгою на судно під назвою Геркулес, яке перевозило вугілля.

Морська кар’єра
Поряд із роботою, Джеймс багато часу приділяв навчанню, вивчаючи географію, навігацію, астрономію, математику. Читав велику кількість літератури. Згодом усі роки життя він присвятив подорожам.
У 1755 році його прийняли на військовий корабель як матрос. У цей час йшла війна з Францією, і молодик зміг добре проявити себе. Він склав карту річки Святого Лаврентія, завдяки якій англійцям вдалося успішно атакувати місто Квебек. Таким чином він став боцманом, а в 1757 його призначили на пост капітана і довірили корабель «Солебей».
Перша експедиція
То що відкрив Джеймс Кук? Основний внесок у географію він зробив, проводячи час у подорожах. Мета першої експедиції – досліджувати проходження Венери через Сонце. Експедиція тривала майже 3 роки (із серпня 1768 до липня 1771 року). Крім астрономічних спостережень, Джеймсу необхідно було знайти та встановити береги східного узбережжя Австралії.
У 1769 Кук досяг острова Таїті. Там він та його команда мали провести астрономічне дослідження. Але все потрібне обладнання вкрали тубільці. Восени цього ж року їхній корабель доплив до Нової Зеландії. Незабаром з’ясувалося, що це не мис Південного континенту, як вони вважали раніше, а два острови. Завдяки цьому відкриттю прохід між ними почали називати протокою Кука. Після цього мандрівники прибули до східного узбережжя Австралії. У цей час було відкрито Великий Бар’єрний риф.

Друга та третя подорожі
Завданням другого плавання, яке тривало майже 3 роки, було дослідження південних морів. Однак Кук разом зі своєю командою не зміг прорватися до материка крізь криги. Він досліджував межі льодів і склав із них докладні карти.
Остання подорож Кука тривала близько 4 років (з липня 1776 до жовтня 1780 року). Перед Джеймсом стояло завдання знайти Великий прохід, який сполучав два океани на півночі. Але, вийшовши в Берінгову протоку, він не зміг досягти мети, бо знову завадили льоду. Кук зміг дістатися лише до 71-ї паралелі, де відкрив острів Гаваї та острів Різдва.

Смерть
Джеймс Кук загинув від рук тубільців 14 лютого 1779 року. Його рішення зупинитися на острові Гаваї і почекати до літа, щоб потім знову рушити в дорогу, виявилося фатальним.
Особисте життя
У 1762 році Джеймс Кук одружився з Елізабет Баттс. У них народилося 6 дітей, життя яких було дуже коротким. Первенец, названий на честь батька, прожив до 31 року, двоє інших – до 17 років, ще одна дитина ледве дожила до 4 років, а ще двоє не переступили і однорічного віку.
Цікаві факти
Дружина Джеймса пережила його на 56 років.
Крім відкриттів, зроблених у подорожах, Джеймс Кук створив карти берегів півострова Лабрадор, які використовувалися навіть на початку ХХ століття.
На честь мореплавця назвали архіпелаг, що у Тихому океані.
Коротку біографію Джеймса Кука та його відкриття вивчають школярі 5 класів.

Біографія Джеймса Кука роки життя – 27 жовтня 1728 – 14 лютого 1779 гг. (50 років)

Біографія Магеллана

Фернан Магеллан (1480–1521 рр.) – португальський та іспанський мореплавець, який здійснив першу кругосвітню подорож. Мандрівник .

Біографія Олексія Чирікова

Олексій Чириков (1703-1748 рр.) – Мореплавець, картограф, капітан-командор, дослідник північно-західного узбережжя Північної Америки, північно-східного узбережжя .

Біографія Жака-Ів Кусто

Жак-Ів Кусто (1910-1997) – мандрівник, народився 11 червня 1910 року в місті Сент-Андре-де-Кюбзак. У біографії .

Біографія Френсіс Дрейк

Френсіс Дрейк (1540-1596) – англійський військово-морський офіцер, першовідкривач і улюблений корсар королеви Єлизавети I. Увійшов .

Біографія Генріха Мореплавця

Генріх (Енріке) Мореплавець (1394-1460) великий мандрівник, португальський принц і син короля Жуана I, дослідник, колонізатор, .

Біографія Абель Тасман

Абель Янзон Тасман (1603–1659 рр.) — голландський мореплавець, купець, дослідник, мандрівник. Став першим європейцем, який .