Як знайти відокремлені обставини

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Творче спостереження з елементами зіставлення

Прочитати виразно текст. Дібрати заголовок. Визначити тип і стиль мовлення. Виділити в тексті відокремлені обставини.

Коли Мисливиця, підвівшись з каменя, повертається до мене обличчям, мимоволі відступаю і мало не падаю в прірву. Мисливиця вища за мене на три голови. Очі круглі, без вій і без брів. Не можу помітити в них ні думки, ні жалощів. У неї руки ледь не до колін. Вона дивиться на мене, і під цим поглядом я завмираю.

Високо наді мною стоїть Мисливиця. Дивиться згори вниз. Притискаючись до прямовисної стіни, переходячи від опори до опори, намагаюсь обійти скелю. Чіпляюся за каміння, за корені. Мисливиця йде за мною назирці.

Там, де щойно була моя права рука, опускається сокира. Мить — сокира опускається там, де щойно була моя ліва рука. Я зриваюся ще раз, пролітаю кілька метрів і з останніх сил хапаюся за гілку миршавої сосни. Сосонка тріщить.

Зараз усе на моєму боці: висота, вітер, який дужчає щосекунди. І навіть ця сосна, що змагалася за життя не рік і не два, тепер на моєму боці. Підтягнувшись, дістаюсь до її стовбура. Влаштовуюся зручніше. Сідаю верхи.

Мисливиця дивиться на мене з кам’яної верхівки. В її округлих очах нема ні роздратування, ні люті, ні шаленства. Я бачу, як вона поглядом вимірює відстань до коріння сосни, що вчепилося в розколину. Притримуючись за випуклий камінь, звішується вниз. Б’є сокирою по сосні — і одним ударом перерубує стовбур майже до половини (За М. і С. Дяченками).

Виписати речення з відокремленими обставинами. Прочитати ці конструкції, опустивши відокремлені обставини. Дослідити, як зміниться зміст й емоційне забарвлення речень. Зробити висновок про стилістичну роль відокремлених обставин у мовленні.

Дослідження-характеристика

Записати речення. Схарактеризувати способи вираження в них відокремлених обставин, скориставшись схемою. Указати на їх місце в реченні.

1. На протилежній горі, у снігах, стоїть самотня хатинка (В. Винниченко).

2. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нуртувало колись джерело з найменням Попова криниця (В. Гей).

3. Дядько Роман цього ранку, вирушаючи до села, виходить із двору з великим тугим вузлом (О. Гончар).

4. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату (С. Плачинда).

5. В останню секунду я, отямившись, кидаюсь навтікача (М. і С. Дяченки).

6. Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збагатив світову науку (С. Ковальчук).

7. Там, позаду, свистіли кулі, спалахували й гасли чиїсь зойки (Б. Антоненко-Давидович).

Способи вираження відокремлених обставин

Визначити, до яких слів у реченнях належать відокремлені обставини.

ІV. Виконання системи проблемно-пошукових завдань

Дослідження-відновлення

Відновити речення, уставляючи з довідки потрібні за змістом відокремлені обставини. Указати на спосіб їх вираження.

1. Княгиня Ольга йшла повагом, … (Р. Іванченко).

2. … , половці назавжди відійшли від кордонів Русі аж на Кавказ (М. Слабошпицький).

3. Показався на обрії червоною дугою краєчок сонця, … (І. Пільгук).

4. Ось несуться, … , хижі шукачі здобичі й привілля (І. Пільгук).

5. Сашко читав «Слово о полку Ігоревім» під час уроків і на вечорах, … (С. Плачинда).

6. Бідний, затурканий, вічно ограбований народе тихої, широкої рівнини, там, … , … (В. Винниченко).

7. … , індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм (В. Русанівський).

Довідка: обволікаючи кумачевою пеленою верхів’я яворів; над Дніпром, біля тихих гір його; гордовито піднісши свою красиву царствену голову; здіймаючи куряву; зіткнувшись із помноженими руськими силами; вражаючи слухачів; належачи до певного соціуму.

З’ясувати, яка відокремлена обставина за способом вираження є «зайвою»? Свій вибір обґрунтувати.

Виразно прочитати відновлені речення, додержуючись відповідної інтонації. Спостерігаючи за інтонацією, зробити висновки про особливості інтонування речень, ускладнених відокремленими членами.

Граматична трансформація

Прочитати речення. Визначити, чим вони ускладнені. Трансформувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими обставинами.

Зразок. День матері повернувся до нас нині й мусить стати відліком кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки — Матері. — День матері, повернувшись до нас нині, мусить стати відліком кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки — Матері (М. Гром’як).

1. Творчість Максима Березовського ввібрала в себе кращі барокові й ранньокласичні риси та синтезувала їх у нову художню якість незмірної краси звучання (Л. Мацько).

2. Вогнем і мечем Московська імперія завойовувала народи і племена та лицемірно проголосила на нібито добровільне до неї приєднання (М. Вінграновський).

3. Петро Могила капітально відреставрував печери та розширив і надав чимало прикрас печерним церквам (А. Ціпко).

4. Тарас Шевченко відвідав своїх київських знайомих і дістав дозвіл на повернення до Петербурга, вирушив із Києва (Д. Чуб).

5. Данило Заболотний двічі експериментував на власному організмі та випробовував сироватку при дослідженні чуми й дифтерії (Л. Мацько).

6. Павло Чубинський об’їздив десятки сіл і міст Київської, Полтавської, Подільської, Волинської та інших губерній, зібрав десятки тисяч народних перлин (Л. Іванникова).

7. Тарас Шевченко підвівся з-за столу й поволі підійшов до вікна. Протер дірочку в заволоженому склі, подивився на вулицю (С. Скляренко).

Назвати основну й додаткову дії в трансформованих реченнях.

«Ти — редактор»

Визначити, яку помилку допущено в поданих реченнях. Знайти суб’єкт, що виконує основну й додаткову дію. Дослідити, чи може він уживатися у формі непрямого відмінка в реченні з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратюка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-посадочного модуля, американцями було випробувано на навколишній орбіті свій корабель.

2. Володіючи багатьма мовами, Юрієм Дрогобичем велося активне листування з ученими європейських країн.

3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генералом було віддано наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту.

4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, доля батька була продовжена сином.

5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій ХVІІ століття, перший історичний роман в українській літературі був створений Пантелеймоном Кулішем (З учн. робіт).

Записати зредаговані речення, поставивши член речення, що виражає суб’єкт дії, у формі називного відмінка. Виділити відокремлені обставини. Визначити, до яких слів вони належать.

Матеріал для вчителя.

1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратюка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-посадочного модуля, американці випробували на навколишній орбіті свій корабель.

2. Володіючи багатьма мовами, Юрій Дрогобич вів активне листування з ученими європейських країн.

3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генерал віддав наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту.

4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, син продовжив долю батька.

5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій ХVІІ століття, Пантелеймон Куліш створив перший історичний роман в українській літературі.

Творче моделювання (робота в парах)

Об’єднавшись у пари, змоделювати речення, ускладнені відокремленими обставинами: до виділених слів дібрати потрібні за змістом відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом або іменником із залежними словами.

1. Хлопці швидко зібралися й рушили.

2. В одному місці вони побачили смішну річ.

3. Сонечко підбилося вгору й розіклало золоті плями.

4. Хлопці йшли далеко попереду.

5. Почали реготати.

6. Ішли без зупинки.

7. Ішли становищами вздовж, спускались упоперек і переходили далі.

8. Знову рушили (За І. Багряним).

Назвати односкладні речення. Визначити їх вид.

Дослідити, чи становлять змодельовані речення зв’язне висловлювання. Відповідь аргументувати.

VІ. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури по два приклади речень, ускладнених відокремленою обставиною, вираженою: а) одиничним дієприслівником; б) дієприслівниковим зворотом; в) іменником у формі непрямого відмінка з прийменником. Письмово схарактеризувати відокремлені обставини за схемою:

1. До якого члена речення належить.

2. Яке місце відповідно до нього займає (препозицію чи постпозицію).

3. Чим виражений відокремлений член.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ, СПОСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

© gorodenok.com, 2011–2019. При цитуванні матеріалів gorodenok.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%gorodenok.com.

Як знайти відокремлені обставини

Другорядні члени речення, які виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле. (О.Копиленко.)

Відокремлені уточнювальні члени речення

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.
1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)
5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.
1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)
2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.)

Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.
1. Щастя [кого?] художника, [а кого саме?] зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу. (П. Воронько.)
2. [хто?] Більшість, [а хто саме?] особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу. (І. Вільде.)

Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)
2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

Відокремлення обставин

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)
2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

Відокремлення поширених узгоджених означень

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть означуваним (або перед сполученням прикметника з іменником) , то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)
2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)
3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)
2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.)
2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)

Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле. (О. Олесь.)
2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)

Відокремлюється означення, якщо воно має (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута. ]. (Д. Павличко.)

Відокремлення інших означень

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.
1. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка.)
2. Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами. (Леся Українка.)
3. Леліє даль волога і блакитна. (М. Бажан.)

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
1. На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)
2. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М. Рильський.)

Звичайно не відокремлюються неузгоджені означення. Але коли автор хоче підкреслити важливість такого означення, то виділяє його парними комами, іноді — тире.
1. Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними. (Леся Українка.)
2. А була б у них [яка?] хоч на курячій ніжці хатина — о, жили б! (А. Головко.)
3. Брянський, [який?] з туго перетягнутим станом, з білявою пишною чуприною [ці ознаки автор хоче підкреслити], стоїть, облитий променями призахідного сонця. (О. Гончар.)

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.
1. А навкруги вся ніч переповнена [присудок] розміреним шумом хлібів. (О. Гончар.)
2. Горо́д ровом обкопаний [присудок], дерева глиною замазані [присудок]. (Грицько Григоренко.)
3. Шлях стелився їм далекий [складний присудок] (З. Тулуб.)

Відокремлення прикладок

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник. ]. (Л. Дмитерко.)
2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)
3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)
2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)
3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)

Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням. (М. Рильський.)
2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)
3. Кривинський, як посередник [бо він був посередник], вийшов наперед громади. (Панас Мирний.)

Відредагуйте речення та виправте помилки, пов’язані із вживанням відокремлених членів речення.
(Як виконувати завдання?)

Там, серед розкудланих хмар, блиснуло яскраво-синє озерце, яке спалахнуло такою чистотою, що я на мить забув про свою тугу. (Валерій Шевчук “Казка для малого листоноші”.)

Там серед розкудланих хмар блиснуло яскраво-синє озерце, яке спалахнуло такою чистотою, що я на мить забув про свою тугу. (Валерій Шевчук “Казка для малого листоноші”.)

Уточнювальні слова стоять після уточнюваного члена речення, відповідають не просто на те ж питання (коли? де? що? і т. д.), що й уточнюване слово, а на питання: а коли саме? а де саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. Здебільшого уточнюються обставини місця й часу, рідше — способу дії, а також означення: Тут, на Поліссі, в кожному селі повнісінько коло дязів-журавлів. (Є. Гуцало.)

Тут є також великий ґанок і сучасна кухня, з оновленими мармуровими стільницями, які виглядають трохи не до діла. (Емілі Локгарт “Ми були брехунами”.)

Тут, є також великий ґанок і сучасна кухня, з оновленими мармуровими стільницями, які виглядають трохи не до діла. (Емілі Локгарт “Ми були брехунами”.)

Уточнювальні члени речення конкретизують, пояснюють зміст такого самого головного чи другорядного члена, звужуючи, обмежуючи його значення або даючи йому іншу назву, і вимовляються з особливою уточнювальною інтонацією: Тут, на Поліссі, в кожному селі повнісінько колодязів-журавлів. (Є. Гуцало.) Якщо уточнювальної інтонації немає, то обставини комами не виділяються: Тут на Поліссі в кожному селі повнісінько колодязів-журавлів.

У цій долині нічого не росте, там не живе жодна жива істота, включаючи мікроорганізми. (Максим Кідрук “Подорож на Пуп Землі”.)

У цій долині нічого не росте, там не живе жодна жива істота включаючи мікроорганізми. (Максим Кідрук “Подорож на Пуп Землі”.)

Відокремлюються найчастіше додатки зі словами крім (окрім), опріч, за винятком, включаючи, наприклад, навіть, особливо, зокрема тощо, які означають виключення, включення чи заміщення: Столітня війна (1336–1453 років) між Англією і Францією закінчилася майже повним вигнанням англійців з континенту, за винятком міста Кале. (З посібника.)

Вицвілий жовтий папірус не залишав сумнівів щодо віку й автентичності документа. (Ден Браун “Янголи і демони”.)

Вицвілий жовтий папірус не залишав сумнівів, щодо віку й автентичності документа. (Ден Браун “Янголи і демони”.)

Відокремлюються додатки, які вводяться за допомогою прийменника щодо разом із часткою то: Щодо нового комп’ютерного класу, то обіцяли фінансово допомогти колишні випускники.
Якщо частки то немає, такі додатки не відокремлюються: Не було заперечень щодо пропозиції відвідати краєзнавчий музей.

Себастьян показав цього листа своєму приятелеві, і Чиж-Вишенський, читаючи, ніяк не міг повірити, що лист написала героїня скандальних хронік. (Любко Дереш “Миротворець”.)

Себастьян показав цього листа своєму приятелеві, і Чиж-Вишенський читаючи ніяк не міг повірити, що лист написала героїня скандальних хронік. (Любко Дереш “Миротворець”.)

Виділяються комами обставини, виражені одиничними дієприслівниками: Не спиняючись, прямую до молодої верби і обома руками обвиваю вербовий стан. (Ю. Збанацький.)

Івашко, нічого не розуміючи, пішов до червоної цятки, яка блимала над струмком. (Марія Пригара “Михайлик – джура козацький”.)

Івашко нічого не розуміючи пішов до червоної цятки, яка блимала над струмком. (Марія Пригара “Михайлик – джура козацький”.)

Відокремлюються, як правило, обставини, виражені дієприслівниковими зворотами: Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі. (Панас Мирний.)

Олівер вставав о шостій годині ранку, вибігав у поле, зривав усі дикі квіти, що траплялися йому по дорозі, і, навантажений запашними букетами, повертався додому. (Чарлз Діккенс “Пригоди Олівера Твіста”.)

Олівер вставав о шостій годині ранку, вибігав у поле, зривав усі дикі квіти, що траплялися йому по дорозі, і навантажений запашними букетами повертався додому. (Чарлз Діккенс “Пригоди Олівера Твіста”.)

Комами виділяються означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, які стоять : Я в людей попрошу тільки віри в кожне , почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених (Л. Костенко). Із , повними сліз, Шура гаряче тиснула йому руку. (О. Гончар.)

Відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотами, які стоять означуваного слова. Узгоджені означення перед означуваним словом, тобто в препозиції, на письмі комами не виділяються: Ген витканий із птиць, летить над полем. (Л. Костенко.)
АЛЕ: Витканий із птиць летить над полем.

Ловелл був навантажений фотоапаратами й додатковими об’єктивами, я ж просто взяв традиційні записники й ручки. (Олівер Сакс “Стрімголов: Історія одного життя”.)

Ловелл, був навантажений, фотоапаратами й додатковими об’єктивами, я ж просто взяв традиційні записники й ручки. (Олівер Сакс “Стрімголов: Історія одного життя”.)

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється: Герої славою повиті [присудок], зоріє кожного ім’я. (П. Усенко.)

Батько мій, на прізвище Крейцнер, був родом із Бремена й оселився спочатку в Гуллі. (Данієль Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.)

Батько мій на прізвище Крейцнер був родом із Бремена й оселився спочатку в Гуллі. (Данієль Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника за допомогою слів родом, на ім’я, на ймення, на прізвище, так званий тощо: У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком, на імення Стах. (А. Головко.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник — старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник – старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник – старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Підступних та підлих братів перемагав чесний та шляхетний законний правонаступник старший син короля. (Сергій Батурин “Легенда”.)

Прикладка виділяється також тире, якщо має значення уточнення й перед нею можна поставити слова а саме,: І здавалося, що до того співу із-за синіх пралісів долучаються голоси давніх предків — княжих воїнів і ратаїв. (І. Ільенко.)

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

Розділові знаки в простому реченні

Розділові знаки при непоширених прикладках

Вставні та вставлені конструкції
(слова, словосполучення, речення)

Порівняльні звороти.
Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче.

Складне речення

Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.

Інші розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних реченнях