Національна кухня України

Традиційна українська кухня сподобається всім тим, хто любить ситно та смачно поїсти. Народні та перевірені рецепти складалися протягом століть, створюючи власний, неповторний колорит. Страви України можна легко поділити на перше, друге та третє.

Ми зібрали для вас невеликий список національних страв України, які всіляко рекомендуємо скуштувати. Вони, звичайно, зовсім не для тих, хто віддає перевагу вегетаріанській кухні, або сидить на дієті. Але якщо не переборщити, то той самий борщ буде не лише смачним, а й корисним.

Кращі традиційні страви української кухні

Отже, серед улюблених перших страв країни

Борщ — улюблена всіма жителями України страва, яка широко відома і за кордоном. Звичайно, борщ чудово знають і в найближчому зарубіжжі, для його приготування є чимало рецептів, і кожна господиня має свої. Але в першу чергу це овочевий суп з буряком в основі страви, необов’язково з м’ясним наповненням і, безперечно, сметаною як бездоганною приправою.

Капустняк — ще один овочевий суп, і, як випливає з назви, в основі його лежить капуста. Вона може бути свіжою або квашеною, від цього залежить кислинка у смаку страви.

Розсольник — для цієї страви зазвичай беруть солоні огірочки, які надають супу особливої кислуватої пікантності.

Серед других страв України відомі та цінуються:

Вареники — сенс цієї страви не треба пояснювати, вона відома повсюдно, але саме в Україні її особливо люблять. Вареники з вишнями, картоплею, грибами, капустою, м’ясом можна знайти у списку рецептом будь-якої господині та в більшості ресторанів із національною кухнею.

Галушки – це просто шматочки по-особливому відвареного тіста. Подають ситну страву зі сметаною, з неї варять суп.

Буженина — цілісний шматок м’яса, як правило, свинини, запечений із соусом або олією. Його подають як закуску або навіть окрему ситну страву, зазвичай із хлібом.

Шкварки — дрібно-нарізані шматочки сала або жирного м’яса. Цю страву важко назвати суто українською, але тут без неї не обійтися при приготуванні безлічі страв.

Зрази — ще одна традиційна для Східної Європи, проте цілком українська страва. І знову кожна хазяйка має свої рецепти зраз, але зазвичай це котлети або м’ясний рулет з начинкою.

Серед третіх страв, або, як кажуть, на солодке в Україні із задоволенням подають:

Налистники — це млинці з начинкою, сиром або м’ясом, які подаються зі сметаною або варенням.

Сирники — невеликі оладки, в тісто яких рясно додається сир. Зазвичай вони солодкі.

Деруни — несолодка страва, яку подають швидше на третє. Це оладки з тертої картоплі, смачно заправлені сметаною.

Хороші напої в Україні також цінуються. Серед старовинних напоїв особливо популярні ті, що виходять завдяки бродінню. Це мед, пиво, квас. Люблять тут і узвари, і узвари.

Горілка як своєрідний національний напій вийшла тільки в XIV столітті, зате вже на її основі роблять величезну кількість настоянок. Настоюють горілку на ягодах, фруктах, навіть сухофруктах.

Варенуха — горілка, розігріта, але не доведена до кипіння, з додаванням меду та прянощів.

Вино в Україні виробляють у двох регіонах, на півдні країни, у тому числі в Херсонській області, та на Закарпатті, де унікальний теплий клімат дозволяє вирощувати солодкий виноград.

Як смакує Україна: гастрономічні традиції та найвідоміші страви

У 2016 році туристичний блог Yonderbound зробив рейтинг найсмачніших кухонь світу. Українська гордо увійшла у першу десятку, а в Європі була визнана третьою. З того часу популярність наших гастрономічних традицій ні краплі не зменшилась. Більше того, кухарі і ресторатори відроджують забуті автентичні страви і дивують ними не тільки гостей країни, а й самих українців.

Чим же особлива українська кухня та які національні страви варто спробувати, щоб назавжди запам’ятати, як смакує Україна.

Як формувалася українська кухня

Вважається, що основу українських кулінарних традицій було покладено ще понад 7 тисяч років тому трипільцями! Саме тоді наші пращури навчилися робити хліб, який на тисячоліття став «усьому головою». Спочатку він був прісним, потім навчилися робити закваску, перші вироби були з житнього борошна, але в різних регіонах України до нього додавали різні інгрідієнти, що сприяло неймовірному різноманіттю. Свідченням цьому є навіть листи Бальзака, в яких він писав: «…Як ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба».

Феномен української кухні в тому, що вона одночасно і цілісна, і має регіональне різноманіття. Через те, що наші землі довгий час були частинами різних держав і перебували під впливом різних народностей, культурні особливості регіонів формувалися окремо один від одного.

Значну роль відігравали також географічні фактори. Наприклад, на Західній Україні більш поширеними були продукти вівчарства, а на Поліссі – страви з картоплі. Але незважаючи на це, по всій території ми маємо досить однорідний набір харчової сировини ( свинина, сало, буряк, пшеничне борошно, бобові, рослинна олія) і спосіб її обробки. Традиційні українські страви переважно варені, тушковані і печені. Адже саме ці маніпуляції з їжею проводили в печі. А найпоширенішими способами зберігання продуктів було соління та квашення. Чого тільки варті ніжинські огірочки, які вагонами експортувалися в 56 країн світу, у тому числі і на стіл британської королеви!

ТОП українських страв

Перші страви

Ця страва – символ української кухні, перша і єдина, яка уже на розгляді в ЮНЕСКО, щоб бути включеною в список Нематеріальної культурної спадщини України. Саме його, згідно опитуванням, більшість українців вважають улюбленою стравою національної кухні. До речі, так думають не тільки українці: CNN включили борщ до 20 найсмачніших супів у світі!

Хоча вважається, що найбільш поширеним борщ є в Північних та Центральних регіонах, насправді готують його скрізь.

Класичний борщ складається з близько 30 інгредієнтів! Серед них найголовніші: буряк, капуста, картопля, морква, цибуля, яловичина та томатна паста. Але в залежності від регіону рецепти можуть різнитися. Наприклад, на Поділлі додають квасолю, на Півдні – борошно, на Слобожанщині – пиво, у київський борщ – хлібний квас. Є зелений борщ, червоний, грибний, холодний. Усього понад 70 видів!

Їли борщ зазвичай не з хлібом, а з пампушками з часником.

Цікавий факт: наші предки навіть надавали борщу сакрального значення, бо думали, що з його парою відлітали до раю душі небіжчиків. Тому борщ був обов’язковою стравою на поминальних обідах.

Фестивалі борщу регулярно проводять у кожному регіоні України.

Цю страву ми запозичили в угорців, і зараз вона стала традиційною в родинах Західної України. Основними інгредієнтами для бограча слугують м’ясо різних видів (3-5), сало, картопля, морква, цибуля, капуста кольрабі, спеції і обов’язково паприка. Традиційно бограч готувався на відкритому вогні у казані і мав бути дуже наваристим, схожим на гуляш. До речі, навіть сама назва бограч означає «казан».

На відміну від борщу, бограч вважався святковою стравою або варіантом для пікніка. Бо ж його навіть придумали пастухи, що готували цю страву в горах.

Цікавий факт: прийнято, що бограч мають готувати чоловіки, і кожен господар має свій рецепт.

Це традиційна перша страва, яку готують в Центральних регіонах України. Її особливістю є кислуватий смак, що отримується завдяки основному інгридієнту – квашеній капусті. У залежності від регіону і сезону рецепти капусняка варіюються. Він може бути пісний, вегетаріанський, рибний, грибний тощо. Класичний капусняк готується з капусти, моркви, цибулі, картоплі, пікниці (ковбаса з яловичини та свинини), грибів та спецій.

Достеменно невідомо, де і коли виникла ця страва, але історики вважають, що коріння окрошки сягають аж часів Середньовіччя, коли після хрещення Русі, князь Володимир наказав роздати людям «їжу, мед і квас». Так квас поширився серед населення, а згодом став основою для холодного супу, в який додавали хліб і зелень. Зараз окрошка – традиційна страва Східної України, але єдиного рецепту немає. Основними інгредієнтами мають бути огірки, зелена цибуля, редька, квас, а решту господині додають за власним смаком.

Цікавий факт: називати цей суп окрошкою почали лише на початку ХХ століття через те, що всі інгредієнти потрібно було кришити.

Другі страви

Вареники або на західноукраїнський лад пироги – страва, яку Білл Клінтон заніс до свого списку Must Be Served, якій єврейський поет Саул Черніхівський присвятив одноіменну поему та музичну ідилію, про які згадував у «Енеїді» Котляревський та у «Вії» Гоголь. За однією з версій вареники, що раніше звалися «вараніки», були відомі ще в дохристиянські часи, а за іншою страва походить від турецьких «дюш-варів».

Готують вареники з прісного тіста, а начинка може бути найрізноманітнішою. Традиційними вважалася картопля, цибуля, шкварки, сир, вишні, чорниці. На Чернігівщині додають шкварки, на Закарпатті – бринзу, на Поліссі – товчену квасолю. Відомі навіть варіанти начиняти страву папороттю, редькою або борошном зі смальцем.

З варениками пов’язані багато народних звичаїв і традицій: їх ототожнювали з Місяцем і використовували як жертовну їжу; процес замішування тіста символізував зародження світу, а начинка – продовження роду; їх приносили породілі, їли під час жнив та коли народжувала корова, щоб теля було здоровим. На варениках дівчата гадали на Андрія, а на Старий Новий рік готували страву з сюрпризом, ховаючи у начинку щось неочікуване (гудзик, квасолину, перець тощо).

Цікаві факти: вареник вважається символом канадського міста Глендон, тут йому навіть встановлено пам’ятник заввишки 9 метрів. В Україні пам’ятник варенику був в Черкасах, але в 2013 році його демонтували. Того ж таки 2013 року у Буковелі зліпили найбільший у світі вареник зі снігу.

Куліш був улюбленою стравою українських козаків та чумаків. Його часто готували на обід в походах (звідси і нша назва «польова каша») або вдома на вечерю. Куліш готується на основі пшона з додаванням картоплі, моркви, сала, цибулі та зелені. Але знову ж таки залежно від регіону рецепти страви різнилися: На Чернігівщині та Полтавщині готували гречаний, а на Південному Поділлі – кукурудзяний, на Правобережному Поліссі куліш могли варити на молоці, сироватці або маслянці. Справжній куліш мав бути густим, а не таким, у якому крупина за крупиною ганяється з дубиною.

Цікавий факт: вважається, що куліш корисний для профілактики онкозахворювань.

Банош – одна з найпопулярніших страв галицької кухні, яку на Закарпатті готують по кілька разів на тиждень. Справжній банош має бути приготований у чавунному казані на відкритому вогнищі з кукурудзяної крупи на овечій сметані або вершках, які 3 дні зберігаються в коморі. Заправляють готовий банош бринзою, білими грибами або шкварками. Помішувати кашу можна тільки дерев’яною ложкою і тільки в одну сторону.

Цікавий факт: усі страви пов’язані з використанням продукції вівчарства мають готувати чоловіки. Тому приготування баноша теж вважається чоловічою справою.

Цікавий факт: на Рахівщині банош називають «вічним двигуном» за його поживність і здатність надовго наситити цілу родину.

Свою варіацію голубців має ціла низка країн, досі ведуться дослідження з приводу етимології та походження цієї страви. В Україні голубці давно вже вважаються традиційною стравою, але їх приготування і статусність відрізняється залежно від регіонів. Так, наприклад, на більшості території країни голубці вважалися буденною стравою, а от в деяких районах Правобережжя їх готували тільки до святкового столу.

Голубці являють собою капустяне листя (запарене або квашене) з різними начинками. Спочатку в якості начинки використовували фарш з крупи (кукурудзяної, пшона, рису або гречки залежно від регіону); смаженої цибулі і шкварок. М’ясо додавали лише на свята. Тушкували голубці у печі з м’ясним бульйоном, сметаною або квасом.

Цікавий факт: у різних регіонах України голубці мали різний розмір. На Лівобережжі і в Південних областях їх робили великими з цілого листа капусти, а от в Західних лист капусти розрізали на кілька частин, а тих хто так не робив вважали лінивими хазяйками.

Деруни – це традиційні українські картопляні оладки, особливо популярні в Східних та Північних областях. У залежності від регіону вони ще можуть називатися кремзликами, тертюхами, рисилованиками, терчаниками тощо. Головним інгредієнтом є «дерта» картопля, до якої додають цибулю, трошки борошна, яйце та сіль. Усе це перемішується і смажиться на соняшниковій олії.

Цікавий факт: традиційно деруни вважалися недільною стравою. Їх готували на сніданок або вечерю, а також іноді на свята, зокрема на Благовіщення.

Котлета по-київськи

За право називатися батьківщиною цієї страви досі сперечаються Україна, Росія, Німеччина, Франція та США. Тим не менше, сьогодні котлета по-київськи є гастрономічним символом саме української столиці. Вважається, що вперше вона з’явилася на столах киян ще на початку 20 століття, але на певний період була забута і відродилася уже в середині століття в місцевих ресторанах. Масовою страва стала уже в 60-х. Котлета по-київськи готується з ніжного курячого філе з рідкою начинкою з масла, зелені та спецій і обсмажується у панірувальних сухарях у фритюрі.

Цікавий факт: котлета по-київськи настільки популярна, що її не тільки готують у закордонних ресторанах під назвою Chicken Kyiv, а й включили до споживчого кошика у Великобританії.

Полтавські галушки

Галушку іноді називають королевою української кухні. Цю страву з вареного тіста у вигляді окремого блюда або інгредієнту для супу готовули по всій території України, але найбільш популярною вона стала саме на Полтавщині. Тут їй навіть встановили пам’ятник і проводять фестиваль на її честь. Для приготування галушок тісто з борошна, солі та води рвалося або різалося. З нього формувалися кульки або квадратики, які відварювалися найчастіше на пару і потім додавалися в суп або подавалися окремо з шкварками, сметаною або смаженою цибулею у піст. Полтавські галушки подаються з вершковим маслом, часником, сметаною та відвареною куркою.

Цікавий факт: на Західній Україні існує своєрідна варіація галушок з додаванням вареної товченої картоплі, сиру та яєць. Їх називають палюшки.

Биточки з тюльки

Биточки з тюльки стали коронною стравою одеської кухні з часів Другої світової війни. Для їх приготування беруть свіжу тюльку, обвалюють її в яєчно-майонезній суміші і обсмажують в олії. Подаються биточки з соусом з майонезу, в який додають каперси, огірки, цибулю і кріп.

Закуски

Сало – один з найголовніших продуктів української кухні. Його вживають сирим, соленим, копченим, смаженим і навіть в шоколаді, з хлібом, часником, цибулею, зеленню.

Салу присвячують вірші і пісні:

Бо я так його люблю…
Український талісман,

Сало – символ сили і достатку.

Буде сало, буде все в порядку».
М. Поплавський

Салу приписується безліч корисних властивостей, зокрема здатність запобігати атеросклерозу, виводити токсини, полегшувати похмілля тощо.

У 2011 році у Львові відкрили єдиний у світі музей сала. Саме тут можна скуштувати сало в шоколаді та ще 35 видів цього продукту.

Цікавий факт: найсмачнішим вважається сало свиней, яких годують жолудями.

Шовдар – це м’ясний делікатес, який готують на Закарпатті на великі свята, зокрема на Великдень. У кожного господаря свій рецепт, але для класичного шовдаря потрібно густо натерти свинячий окіст селітрою, цукром, сіллю та спеціями і на 3 тижні помістити в діжку, засипавши його сіллю. Потім сало треба очистити від солі і на 3 дні помістити в коптильню. Готовий шовдар нарізають тоненькими скибочками і їдять сирим, вареним або смаженим.

Ще одна західноукраїнська м’ясна закуска – полядвиця, що являє собою вирізку зі стегнової частини свині, теляти чи коня, що особливим чином маринована і пров’ялена. Сьогодні процес приготування значно спростився, але досі займає до 2-х тижнів.

Холодець – м’ясна холодна страва, яку роблять ще з часів Київської Русі. Раніше його готували переважно на зимові свята, зокрема Різдво. Щоби надати страві густоти, використовували хрящі й кістки, але з винайденням желатину це робити перестали. У більш сучасних рецептах з’явилися додаткові інгредієнти: гриби, яйця, шинка, спеції. Класичний український холодець готується з будь-якого м’яса, цибулі, моркви, часнику та спецій.

Десерти

Ця страва поширена на території всієї України і відома в традиційній кухні ще з часів Київської Русі. Саме слово «млинець» означало коржик із борошна. Для приготування млинців використовувалось гречане, пшеничне, кукурудзяне борошно, пшоно, крохмаль або навіть манна крупа. Обов’язковими інгредієнтами є також молоко та яйця. Млинці можна їсти без нічого або додавати начинку. Останній варант називають налисники. Серед найпоширеніших солодких начинок використовують ягоди, творог, мак та яблука. У деяких регіонах, наприклад на Чернігівщині, млинці, начинені творогом або маком, ще додатково запікалися в печі у вершковому маслі.

Цікавий факт: наші предки асоціювали млинці з Сонцем і пов’язували з богом плодороддя – Ярилом. Млинці й досі є традиційною стравою на свято Масляної.

Гомбовці – традиційний десерт закарпатців. Він являє собою парові пиріжки з тіста з творога, манки, яєць та цукру, обвалені в панірувальних сухарях. Гомбовці можуть бути з начинкою (фруктовою чи ягідною) або без. Подаються зазвичай з солодким сметанним соусом.

Цікавий факт: гомбовці мають майже ідентичний аналог в китайській традиційній кухні – баоцзи.

Галицький сирник

Галицький сирник – улюблений десерт львівських господинь і кав’ярень, рецепт якого популяризувала у 1961 році Дарія Цвек. Традиційний галицький сирник готується з перетертого творога, яєць, вареної картоплі або манки, цукру і масла. Також додаються родзинки або в’ялені вишні. Готовий сирник поливають шоколадною глазуррю.

Цікавий факт: сьогодні існує понад 30 рецептів приготування львівського сирника.

Київський торт

Ще один гастрономічний символ української столиці, але цього разу солодкий – київський торт. Над його рецептурою кондитери фабрики імені Карла Маркса працювали роками. Її запатентували лише в 1973 році, і досі справжніми секретами приготування володіють лише працівники фабрики Roshen, що стала наступницею Карла Маркса. Основою торта є коржі на заквашених білках з додаванням цукру, борошна та горішків. Крем готується з масла, яєць, молока та цукру з додаванням какао й коньяку.

Цікавий факт: раніше кожен кондитер мав свій унікальний «кремовий почерк», але згодом розписи уніфікували, щоб уникнути підробок.

Київський торт кілька разів здобував нагороди на престижних радянських кондитерських конкурсах.

Цікавий факт: за радянських часів купити київський торт можливо було лише в столиці, відстоявши в черзі з 4-ї ранку.

Напої

Уже багато століть узвар залишається одним з найпоширеніших традиційних напоїв на всій території України. Його готують з сушених ягід: груш, яблук, слив, вишень, чорниць, у південних регіонах додавали ще абрикоси.

Цікавий факт: узвар вважається другою за значущістю стравою на Різдво після куті.

Кисіль – цей густий традиційний напій з ягід. Зазвичай подавався в кінці застілля, тому його ще називали вишибалою, виганяйлом або розгоном.

Фруктові та ягідні компоти готують по всій території України з сушеної, свіжої чи замороженої сировини. Використовують один вид вид ягід або фруктів або міксують. Традиційними для України є компоти з яблук, суниці, вишні, малини, абрикос, слив, винограду.

Квас вважається найстарішим українським напоєм. Перші згадки про нього датуються ще 989 роком. Значного поширення, особливо в Центральній Україні, набув буряковий квас, який виник як спосіб зберігання буряків в спекотну погоду. Буряк ферментували за допомогою додавання житнього хліба (зараз це можна зробити за допомогою цукру або дріжджів) і зброджували у діжках під гнітом.

Цей напій виник ще в 15 столітті з появою горілки і вважався досить елітним. Його готували по всій території України за допомогою настоювання ягід, коріння або трав на 20% горілці. Найпоширенішими українськими настоянками є калганівка, хріновуха, медовуха, варенуха, полинівка.

Напої на основі меду – найдавніші алкогольні напої відомі в національній кухні. Їх готували ще за часів Київської Русі і надавали їм сакрального значення. Ними ділилися з богами і порівнювали з річками потойбіччя, де течуть медово-молочні води.

Перші меди готувалися десятки років, але з часом до медово-ягідної суміші почали додавати хміль, щоб прискорити процес бродіння.

Цікавий факт: існувала традиція на весілля дарувати молодятам діжку меду, яку вони мали випити за перший місяць подружнього життя. Імовірно, звідси походить термін «медовий місяць».

Горілка з’явилася в Україні у 15 столітті і називалася «гарячим вином», «хлібним вином», бо робилася із зернових. Назва «горілка» виникла вже у 18 столітті через те, що для перевірки вмісту спирту в напої, його підпалювали. Традиційна українська горілка виготовляється з пшениці та цукру і має стандарт міцності 40%.

Цікавий факт: за кордоном горілкою часто називають українську настоянку на перці – перцівку.

Спотикачем називають традиційну українську солодку настоянку зі спеціями міцністю 30 градусів. Вона являє собою суміш спецій (гвоздики, кориці, шафрану, ванілі, мускатного горіха), які 2 тижні настоюються на горілці.

Список цікавих українських страв і кулінарних традицій можна продовжувати дуже довго. На щастя, зараз інтерес до відродження і популяризації автентичних страв стрімко зростає. Відкривайте смачну Україну в подорожах та вдома, адже гастрономічна культура нації не менш важлива складова, ніж її історія чи мистецтво.

Традиційна кухня України: чим пригощають у різних регіонах

Українці – привітний і гостинний народ, який вміє нагодувати так, щоб щедрий стіл запам’ятався, змусив повернутися або спонукав гостей приготувати національні страви у себе вдома. Рецептів усіляких смаколиків у нас тисячі, адже навіть борщ у різних куточках країни готують абсолютно по-різному. І сьогодні IGotoWorld.com розповість, чим можуть здивувати традиційні страви областей України.

Отже, починаємо наш віртуальний дегустаційний тур. На голодний шлунок радимо не читати!

Ситна північ України

У північних областях України готують ситно, смачно і ґрунтовно. Ці краї славляться урожаєм картоплі, і це позначилося на особливостях місцевої кухні.

Житомирщина: деруни

На Поліссі одна з улюблених страв – це оладки з тертої картоплі – деруни, або драники. У Коростені Житомирської області з цієї страви зробили бренд: тут щорічно проводять Міжнародний фестиваль дерунів, куди з’їжджаються проявити своє мистецтво кухарі зі всієї України і не тільки. А в парку, де він проходить, навіть встановили пам’ятник деруну. Ну і, звичайно ж, місцеві ресторани готові запропонувати вам кращі варіації цієї страви. Деруни з начинкою: традиційно їх робили із сиром і тушкували в печі. Зараз популярні деруни з грибами, м’ясом, тертим сиром.

Джерело фото: kulinarki.com.ua.

Чернігівщина: печеня в горщиках і пиріжки з калиною

У Чернігівській області із задоволенням пригощають печенею – це страва в горщиках, до її складу входять картопля, квашена капуста і м’ясо. Ситно і апетитно.

А на солодке – пиріжки з калиною, адже Чернігівщина багата на ягоди.

Джерело фото: pirozochki.com.

Печеня по-сумськи і борщ на буряковому квасі

Ще один рецепт печені в горщиках, яку готують на Сумщині, оригінальний тим, що з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. Усе це готується з болгарським перцем, сметаною і сиром. Ще одна варіація: м’ясо, квасоля, гриби і сметана.

Джерело фото: graffin.com.ua.

А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі.

Котлети по-київськи

Полікультурна столиця України багата ресторанами на різний смак. Тут можна спробувати меню багатьох країн світу. Але ми згадаємо старовинний рецепт котлет по-київськи: коли всередину смаженого у фритюрі курячого філе кладуть шматочок вершкового масла, сир, зелень, обмазують яйцем і панірують. Котлетка виходить на подив соковитою і смачною.

Джерело фото: pro-ukraine.com.

У Києві ви обов’язково знайдете ресторан або кафе, де подають заповітні котлетки.

Рибний південь України

Традиційні страви регіонів України пов’язані з тими багатствами, які можна використовувати з кулінарною метою. Південь України, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, які знають, як приготувати свій улов. І тому південь України радує різноманітністю рибних страв. Так що, готуємося пити пиво або вино з рибкою!

Одеса: биточки з бичків і риба-фіш

Пам’ятаєте «шаланди повні кефалі», які «в Одесу Костя приводив»? Правда, кефалі в Одесі вже не знайдеш так багато, але ось бички, на щастя, не перевелися. І крім того, що їх подають в’яленими до пива, в Одесі готують биточки зі свіжих бичків. Хоча їх можна замінити кількою або хамсою. Тісто змішується з подрібненою рибою, і все це смажиться на олії. Дуже просто в приготуванні!

Складніше приготувати рибу-фіш. Це справжнє мистецтво: акуратно зняти шкірку, відокремити філе від кісток, подрібнити, нафарширувати і запекти в духовці.

Джерело фото: snova-prazdnik.ru.

Юшка по-миколаївськи

У Миколаївській області консервують рибу по-домашньому, додаючи томат, і варять юшку з томатним соком або томатною пастою і зі сметаною. А для гостроти – соус: подрібнений часник, змішаний із сіллю і перцем. З них подають картоплю і рибу.

Баклажани по-херсонськи і баклажанна ікра

Південь України славиться і своїми овочами. Баклажани по-херсонськи – гостра страва. Її готують, обсмажуючи синенькі в маслі, із солодким і гірким перцем і яблучним оцтом.

Джерело фото: vkusnodoma.net.

А якщо ви не любитель такого гострого, то для вас баклажанна ікра. До речі, по херсонському рецепту перець і баклажани не варять (як це роблять багато господинь), а запікають – так овочі зберігають свій аромат.

Крим: лагман і долма

Лагман – одна з найпопулярніших страв кримськотатарської кухні. Щось середнє між «першим» і «другим»: локшина, яку подають зі шматочками м’яса (як правило, яловичини), тушкованими в підливі з овочами. Ситно і просто! У класичному рецепті в ресторанах місцевої кухні локшину розкачують самі. Але в побуті часто використовують готову з магазину.

А навесні, коли розпускається молоде виноградне листя, з нього готують маленькі голубці з м’ясом, які називаються «долма». Ну і, звичайно ж, ми не мислимо собі Крим без величезних чебуреків.

Капусняк запорізький і млини

Наваристий капусняк готували ще в Запорізькій Січі. Вариться він зі свининою – традиційно козаки «в піку бусурманам» вживали сало та свинину.

Ще одна цікава страва – млини. Їх готують в Приазов’ї. Це не млинці і не оладки. Дріжджове тісто тонко розкочується, зверху кладеться шар сирної начинки з маслом, а потім згортається в рулет.

Страви справжніх запорожців можна спробувати в місцевих ресторанах і кафе.

Страви центральної України

В центральні області варто вирушити, щоб спробувати традиційні страви України, завдяки яким наша кухня є впізнаваною у світі.

Черкаська область – борщ і пампушки з часником

Як уже сказано, в Україні скрізь варять борщ по-різному. У черкаській області він класично наваристий, і до нього обов’язково подають ароматні булочки-пампушки з часником.

Джерело фото: perchinka63.ru.

Кіровоградщина – крученики і вареники

Ще одна улюблена страва центральної України – вареники. Готують їх з різними начинками: картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. А бабусі знають особливий рецепт вареників «з таком»: для начинки сало пересмажуєтся на сковороді з борошном і цибулею. Іноді господині можуть здивувати варениками з долоню завбільшки.

А з особливих м’ясних страв можна назвати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами.

Джерело фото: bon-appetit-ru.livejournal.com.

Полтавські галушки і пундики

Вираз «полтавська галушка» настільки прижився в побуті, що так стали називати не тільки коронну страву цього регіону, але і жителів Полтавщини. І якщо у вас в тарілці із супом плавають шматочки вареного тіста – ні в якому разі не вірте, що це справжні галушки. «В оригіналі» вони зовсім не такі: галушки готують з начинками, і щоб у цьому переконатися, варто приїхати в Полтаву на щорічний фестиваль галушок або просто відвідати тутешні ресторани української кухні.

А чи знаєте ви, що таке пундики? Це коржі з тіста, замішаного на кефірі з яйцем, які смажать на сковороді. Вони можуть бути солоними – тоді їх смажать з цибулею або солодкими – з маком. Макові коржі готують на свято Маковея, подаючи з медом.

Дніпропетровщина: форшмак і фірмова уха

У Дніпропетровську, як і в Одесі, люблять готувати фірмову єврейську страву – форшмак. Оселедець вимочується у воді з оцтом або в молоці, потім перемелюється і перемішується з вареною картоплею. Прикрасити форшмак можна яйцем і зеленою цибулею.

Джерело фото: vensky-strudel.com.

А зі свіжої риби, виловленої в Дніпрі, готують чудову юшку по-дніпровськи з леком. Годиться сом, короп. Юшка вариться, як зазвичай, але вся справа – в приправі. В її ролі використовується лек – це часник, перетертий із сіллю, і заправлений жирним рибним бульйоном. Можна поливати ним рибу або додавати в юшку – за смаком.

Ресторани Дніпропетровська запропонують меню на будь-який смак.

Вінницька область – бігос і фляки

У багатьох регіонах історично прижилися польські страви. На Вінниччині готують бігос – другу страву з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Причому м’ясо має бути різне, як на солянку: і свинина, і яловичина, і копченості, і ковбаски – чим більше, тим краще.

Джерело фото: indie2k.livejournal.com.

Ще один польський гостинець – фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями. Також ця страва популярна в Галичині.

Страви східної України

Поїсти тут люблять добре і ситно, і це не дивно, адже східна Україна – край шахтарів. А справжнім чоловікам, які займаються фізичною працею, треба добре підкріпити свої сили обідом.

Рулька по-донбаськи і окрошка

Рульку готують кілька годин у духовці при температурі 160-180 градусів. Береться задня частина свинячої ноги, натирається сіллю і спеціями, а потім запікається в тісті або у фользі.

Крім того, на Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки. Так що, як і борщ, в кожній сім’ї вона буде різною. Готують цей холодний суп на квасі, сироватці або навіть на мінеральній воді, присмачуючи сметаною.

М’ясний рулет по-луганськи

Дуже ситна оригінальна страва. Фарш зі свинини і яловичини розкладають на шматку полотна, зверху – омлет і велика варена морква. Рулет згортають, щільно зав’язують і варять у підсоленій воді, потім полотно знімають, охолоджують і ріжуть на порції. З начинкою можна експериментувати.

Джерело фото: recept-vzakladku.ru.

Харківщина: борщ по-слобожанськи і гречаники

Як тільки не варять український борщ! У справжній слобожанський, рецепт якого розповіли на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки, зазвичай з яловичини.

А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою, можна додати гриби.

У Харкові багато кафе і ресторанів, де можна смачно поїсти.

Західна Україна: стіл ломиться від різноманітності!

На Західній Україні історично склався багатющий пласт кулінарних традицій. Щось прийшло від поляків, щось від угорців, лемків, і, звичайно, від господарів гір – гуцулів. Тут ви зможете спробувати страви, про існування яких, ймовірно, навіть не здогадувалися. Проведемо кулінарний іспит і лікнеп!

Прикарпаття: бануш і грибна юшка

Питання перше: чи знаєте ви, що таке бануш (або банош, пишуть по-різному)? На вогні з димком, вариться густа каша з кукурудзяної крупи, приправленої сметаною, а ще краще вершками. Подають бануш гарячим з обсмаженим беконом і бринзою.

Джерело фото: sergej-pozhar.livejournal.com.

Карпати – край білих грибів, і на Буковині, а також на Закарпатті і Прикарпатті, вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною.

Скуштуйте страви на пікніку в місцевих жителів або завітайте до ресторану в Івано-Франківську.

Буковина – чинахи, мамалига і бринза

Питання друге: що таке чинахи? Це буковинська страва на зразок печені. Шарами викласти картоплю, квасолю і копчені реберця з цибулею. Потім заливається водою і тушиться або в духовці в горщику.

У Чернівецькій області також варто спробувати смачну домашню бринзу з овечого молока і традиційну їжу гуцулів – кукурудзяну кашу, мамалигу. Класично вона вариться на овечому молоці, щедро присмачується маслом. У застиглому вигляді місцеві жителі можуть вживати мамалигу замість хліба.

На Буковині вміють готувати, переконатися в цьому можна, відвідавши ресторани і кафе в Чернівцях.

Закарпаття: завиванці і бограч

Питання третє: як готують бограч? Страва ця прийшла з угорської кухні. Береться гуляш, причому м’ясо має бути різних видів. В оригінальному рецепті все вариться в казанку на вогні і приправляється коренями, карпатськими травами і мадярською паприкою.

А завиванцями на Закарпатті називають і великі м’ясні рулети, і маленькі рулетики. Маленькі завиванці по-ужгородськи готуються з тонких шматків яловичини, на які розкладається суміш дрібно нарізаних варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Рулетик скріплюють ниткою, спочатку обсмажують, а потім тушкують.

Джерело фото: beaddream.wordpress.com.

Прекрасні м’ясні страви вам подадуть у ресторанах Ужгорода, не забудьте і про чашку кави!

Мазурики по-волинські і поліські вергуни

Питання четверте: що таке мазурики? Щоб дізнатися і спробувати, вирушаємо у Волинську область. Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички з вершковим маслом і сиром всередині.

Крім того, радимо спробувати в цьому регіоні поліські вергуни – це делікатні вироби з тіста, які смажать в олії.

Львівщина: галицький сирник і струдлі

Питання п’яте: ви куштували справжні струдлі? І чим же галицький сирник відрізняється від звичних для нас сирників?

Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. Вони можуть бути як солоні (із сиром, беконом), так і солодкі (із сиром, яблуками).

А галицький сирник – симфонія кулінарного мистецтва. Приготування сирної маси, яка викладається на пісочне тісто – це цілий ритуал. Потім сирник повинен деньок відстоятися в холодильнику. Так що краще не намагайтеся готувати, а сходіть в одне із затишних кафе Львова і посмакуйте сирник з чашкою ароматної кави.

Відвідайте атмосферні кафе і ресторани Львова – ви отримаєте задоволення не тільки від їжі!

Рівненщина – картопляники і мацик

Питання шосте: що таке мацик? Так називається на Рівненщині в’ялене м’ясо в кендюсі – вичиненому свинячому шлунку. Як уже сказано, Західна Україна – край домашніх ковбас, і тут вміють їх готувати.

На Рівненщині популярні і картопляники (або зрази). У тісто з м’ятої вареної картоплі кладуть різні начинки – грибну, м’ясну, яйце з цибулею, потім обсмажують на сковороді.

Джерело фото: patelnya.com.ua.

Тернопільщина: мачанка і кулеша

Питання сьоме, що таке мачанка? Це лемківський густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю. Готують його на Тернопільщині. Різновид мачанки – грибна, щедро приправлена сметаною. А якщо гриби подрібнити, то це хороший соус до вареників.

Джерело фото: sergej-pozhar.livejournal.com.

А ще на перше тут подають наваристу кулешу з пшона зі шкварками.

Де смачно поїсти в Тернополі, дивіться тут.

Хмельниччина: м’ясні рулети, ковбаси і ведерей

Питання восьме: що таке ведерей? Вирушаємо за відповіддю у Хмельницьку область. Виявляється, це картопляна ковбаса: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею, змазують зверху смальцем, запікають у печі.

Крім того, на Хмельниччині готують чудові ковбаси та м’ясні рулети – їх запікають до золотистої скоринки і подають з різними гарнірами.

Джерело фото: heavycook.livejournal.com.

Якщо вам було цікаво дізнатися про кулінарні традиції, то напевно захотілося спробувати страви в оригінальному приготуванні. Саме час подумати про гастрономічний тур! Їх пропонують туристичні агентства, особливо популярний напрям – Західна Україна. Але можна розробити «смачний» маршрут і самому, а потім поділитися досвідом з читачами нашого сайту.