Як вибрати карту пам’яті

Сьогодні багатьом із нас життя без електроніки – а точніше, без «інтелектроніки» – вже є неможливим. Смартфони, плеєри, фотоапарати, нетбуки, ігрові консолі, іноді навіть годинник і авторучки – всі ці пристрої об’єднує одне: оброблення інформації. Інформацію потрібно десь зберігати, тому друге питання, яке виникає в людей після знайомства з технікою – «А скільки тут пам’яті?» Звичайно, зручніше, коли модулі пам’яті можна змінювати, тому найперший аксесуар, який зазвичай купують після придбання того чи іншого пристрою – це карти пам’яті. У цій статті ми розповімо вам, які бувають карти пам’яті, чим вони відрізняються і як вибрати найбільш відповідну для вашого пристрою.

Трішки історії

Перша карта пам’яті була винайдена в далекому 1984 р. у Японії, інженерами компанії Toshiba. За кілька років розроблення пройшло стадії внутрішніх випробувань і тестів, у 1988 р. був випущений перший комерційний зразок, і компанія закріпила за собою ім’я першовідкривача флеш-пам’яті. Але це були не звичні всім карти, а модулі, які використовувалися в картах ATA Flash як PC-карти із вбудованим ATA-контролером.

Перша змінна флеш-карта пам’яті одного з найпоширеніших нині форматів – Compact Flash – була показана лише в 1994 р. компанією SanDisk. За нею підтяглися й інші виробники, показуючи свої (як вдалі, так і не зовсім) формати карт пам’яті.

Формати

SD Card (Secure Digital Card).Саме він зараз є найбільш популярним і дуже широко використовуваним у різній «розумній» техніці. Це також найбільш «плідний» на різновиди формат. Історично SD вважається спадкоємцем формату MMC, розмір цих карт пам’яті той самий – 32×24×2,1 мм, однак SD має захист від несанкціонованого копіювання, а також механічний перемикач, щоб уникнути випадкового перезаписування або стирання інформації.

Різновид SDHC (SD High Capacity) належить до параметрів обсягу інформації й має підвищену (32 ГБ проти 4 ГБ) максимальну місткість носія: можна говорити, що всі сучасні карти з об’ємом понад 4 ГБ є саме SDHC. Наступним кроком, який уже підтримують сучасні пристрої, став формат SDXC (Extended Capacity) об’ємом до 2 ТБ. У всіх випадках присутня зворотна сумісність: пристрої, здатні працювати з SDHC, «розуміють» і старіший формат SD, але не навпаки (така сама справа і з SDXC).

У SD є також зменшені й мікропідвиди карт пам’яті. Карти miniSD мають розмір 21,5×20×1,4 мм (на цей момент не застосовуються в новій техніці). Найменшою і найпоширенішою картою пам’яті стала microSD (стара назва TransFlash), розміром усього 11×15×1 мм. Максимальна (регламентована стандартом) швидкість передавання даних у всіх різновидів формату SD однакова, але на ділі всі карти цього типу поділяються на класи за швидкістю записування та відтворення даних.

Класи швидкості SD-карт.

Один із головних параметрів – це швидкість обміну інформацією з пристроєм. Якщо вона висока, на карту можна швидко зберігати та записувати великі фото, збільшуючи «скорострільність» фотокамери, читати великі аудіо- та відеофайли без «гальм» і заїкань звуку, а також обробляти та записувати HD-відео, яке зараз уже навчилися знімати навіть недорогі смартфони. Щоб не плутатися в різних стандартах, їхніх різновидах і швидкостях, які ті забезпечують, міжнародна асоціація SD Card Association ввела класифікацію швидкісних характеристик SD-карт і пристроїв для роботи з ними – SD Speed Class.

Згідно з цим стандартом, усі карти пам’яті діляться на такі класи за наданою ними мінімальною швидкістю записування:

• SD Class 2 : швидкість записування не менш ніж 2 МБ/с;
• SD Class 4 : швидкість записування не менш ніж 4 МБ/с;
• SD Class 6 : швидкість записування не менш ніж 6 МБ/с;
• SD Class 10 : швидкість записування не менш ніж 10 МБ/с;
• SD Class 12 : швидкість записування не менш ніж 12 МБ/с;
• SD Class 16 : швидкість записування не менш ніж 16 МБ/с.

І так далі, аж до SD Class 45. Як бачите, клас швидкості карти безпосередньо вказує на швидкість її роботи в МБ/с лінійного записування. Відповідно, саме цей показник і може слугувати одним із параметрів, на який потрібно спиратися під час вибору змінного носія даних.

Останні версії стандарту можуть ґрунтуватися на високошвидкісній шині передавання даних – Ultra High Speed bus. Такі карти позначаються літерою U і цифрами I або II, які відповідають версії протоколу. UHS-I забезпечує швидкість обміну до 104 МБ/c. Для його реалізації використовуються стандартні контакти. Інтерфейс UHS-II забезпечує швидкість обміну до 312 МБ/c. Карти цього стандарту містять два ряди контактів – 17 для звичайної карти і 16 для microSD.

Зверніть увагу: карти пам’яті SDXC UHS-I сумісні з SDHC-пристроями, однак SDXC UHS-II з SDHC-пристроями не сумісні.

Іноді виробники «по-старому» вказують також швидкість роботи своїх карт у форматі «іксів». Це наслідок часів, коли найбільш популярним різновидом карт пам’яті був інший формат, про який нижче.

CF (Compact Flash). Це порівняно великі карти, розміром 43×36×3,3 мм, які сьогодні використовуються переважно в професійній відео- і фототехніці, через високі швидкості передавання даних, великий об’єм та чудову надійність. Є два форм-фактори карт Compact Flash: Type I і Type II. Карти Type II мають товщину 5 мм, а товщина карт Type I становить 3,3 мм. Карти другого типу рідкісні та рідко використовуються, тому практично вся техніка, яка працює на CF, використовує Type I.

Швидкість карти пам’яті формату CF зазвичай позначається у форматі «іксів», тобто «100х», «266х» тощо. Тут «х» – це умовне позначення кратності швидкості 150 КБ/с, характерної для компакт-дисків (технологія Compact Flash, як видно з назви, запускалася у часи пікової популярності компакт-дисків як носіїв даних).

На цей момент швидкість передавання даних типових CF-карт – від 120х до 600х (20-90 МБ/с), чого цілком достатньо для роботи переважної кількості сумісного з CF обладнання. Але у 2012 році компанія Lexar показала карту Compact Flash зі швидкістю 1000х (150 МБ/с), спеціально для записування та відтворення 4K-відео. Сьогодні вже можна придбати моделі з місткістю 512 ГБ, що з лишком покриває потреби професійних фотографів і відеооператорів.

Однак швидкості CF може бути недостатньо для спеціалізованої кіноапаратури та інших високопродуктивних систем. Для такої техніки асоціація CompactFlash розробила новий формат CFast (версія 2.0), у якій завдяки технології архітектури Serial ATA (SATA III) можливе передавання даних на швидкості до 3400х (510 МБ/с). Карти CFast несумісні з CF, мають стандартний 7-піновий роз’єм SATA-інтерфейсу і 17-піновий роз’єм живлення. Формат CFast підтримується камерами ARRI серії AMIRA, а також моделлю Blackmagic Ursa.

Альтернативною гілкою розвитку CF став ще один формат – XQD, що ґрунтується на шині PCI Express. Він був запропонований тією ж CompactFlash Association у 2011 році, а вже у 2012 році компанія Sony першою представила карти пам’яті XQD, об’ємом 16 і 32 Гб, а також пристрої читання з інтерфейсами USB 3.0 і PCI Express. Того ж дня був представлений і перший фотоапарат, що підтримує карти пам’яті XQD – Nikon D4.

Розміри карти пам’яті XQD – 38,5×29,8×3,8 мм. Швидкість передавання даних для XQD версії 1.0 варіюється від 125 до 500 МБ/с, для XQD версії 2.0 – може досягати 1000 МБ/с, а максимальний об’єм – 2 ТБ.

MMC (MultiMedia Card). Порівнюючи з CF, цей формат мав дуже стрункий вигляд – його розміри 24×32×1,4 мм, і завдяки цьому він знайшов застосування в портативній техніці. Цей формат мав кілька різновидів, які відрізняються не тільки розміром, але й технічними специфікаціями. Так, тип RS-MMC (Reduced Size Multimedia Card) рівно удвічі коротший від карт батьківського формату, тому на зорі обладнання телефонів картами пам’яті використовувався (через габарити, насамперед) саме він. Деякі телефонні апарати середини 2000-х працювали з типом DV-RS-MMC (Dual Voltage Reduced Size Multimedia Card), який споживав менше енергії (1,8 проти 3,3 В), що також відіграло важливу роль для телефонів і плеєрів. Ну, а найменший різновид, MMCmicro, мав розміри 14×12×1,1 мм.

Всі карти MMC можуть передавати інформацію зі швидкістю до 2,5 МБ/с, а ось розроблений спеціально для того, щоб вразити уяву конкурентів своєї високою швидкістю передавання даних – аж 52 МБ/с – різновид MMCplus не знайшов великого застосування. На сьогодні карти пам’яті MMC практично витіснені форматом SD, хоча іноді все ще трапляються на ринку.

А тепер про формати, які з тих чи інших причин не отримали широкого поширення, як вищеописані, але все ще трапляються в продажу.

xD-Picture Card – формат, винайдений компаніями Fujifilm і Olympus у середині 2002 р. Розміри цих карт – 20×25×1,78 мм, й особливих переваг за обсягом або швидкості передавання даних у них немає: максимум, на що вони здатні – це до 5 МБ/с за швидкістю роботи та до 2 ГБ за об’ємом. Природно, що використовуються вони тільки у фототехніці від вищеназваних Fujifilm і Olympus, але фотоапаратів, які працюють на форматі xD-Picture, стає все менше з цілком зрозумілих причин: дорожнеча карт і невисокі технічні параметри. Навіть компанія Olympus, родоначальник формату, зараз встановлює у свої фотоапарати зчитувач SD.

Memory Stick, Memory Stick Duo і Memory Stick Micro (M2) – карти пам’яті для техніки Sony, причому перші та другі через свій розмір (скидаються на довгу пластинку жувальної гумки, 50×21,5×2,8 і 31x20x1,6 мм відповідно) використовувалися у фото- і відеокамерах. А ось M2 замислювався як суто мобільний формат (15×12,5×1,2 мм) і використовується в мобільних телефонах і плеєрах компанії Sony Ericsson. Місткість перших двох типів обмежена 128 МБ, що на сьогодні навіть не смішно, а ось М2 теоретично може вміщати в себе до 16 Гб інформації. Розроблення з аналогічними назвами, але які носять індекс PRO, призначені для об’ємів до 32 ГБ і більш високої швидкості – але через оригінальний формат карт, а також вартість майже удвічі дорожчу від інших форматів того ж номіналу, карти від Sony поступово втрачають позиції. У результаті компанія поступово обладнує свої камери універсальними зчитувачами.

Що потрібно пам’ятати під час вибору карт пам’яті?

Ось ми й підібралися до найкориснішої частини нашої розповіді – практики. Що потрібно знати та пам’ятати під час купівлі карт пам’яті. Перше, і головне – точно знати формат, з яким працює ваша техніка. Бажано (якщо справа стосується форматів, які взаємозамінні за розмірами або контактами з іншими типами карт) використовувати саме той тип і формат, який вказаний в інструкції користувача до пристрою, без застосування перехідників і адаптерів.

Якщо ви купуєте карту формату SD, то поцікавтеся, який клас швидкості потрібний вашому пристрою (зазвичай зазначений у посібнику з експлуатації). Це важливо для карт із великим (від 8 ГБ) об’ємом, оскільки для здешевлення виробництва noname-бренди використовують модулі з низькими швидкостями (зазвичай Class 2 або Class 4). Власне, вартість карт пам’яті зазвичай безпосередньо залежить саме від їхньої швидкості й об’єму.

Швидкість лінійного записування інформації, яка збігається з цифрою класу, буде критичною для тих, хто збирається знімати відео або фото. А ось швидкість лінійного читання практично у всіх класах у півтора-два рази вища від записування, тому спеціально про це турбуватися не варто. Карти одного класу можуть також істотно відрізнятися у разі так званого «випадкового» читання/записування, проте такий різновид використання в споживчих пристроях трапляється вкрай рідко.

Окремо варто сказати про термін життя карт пам’яті. Більшість виробників дають на свою продукцію гарантійні терміни від року до 5 років, однак у теорії, з погляду технології флеш-пам’яті, практично всі типи та формати карт є майже «вічними» – звичайно, якщо не сприймати слово «вічність» буквально. На практиці ж карти пам’яті, як і будь-які електронні пристрої, можуть виходити з ладу з різних причин, незалежно від ступеня «зношування» комірок пам’яті. Тому для ексклюзивних лінійок карт пам’яті іноді можна натрапити на пропозиції довічної гарантії, і це може бути вагомим аргументом на користь вибору саме такої моделі.

Є багато думок щодо того, як виміряти життєздатність карти, і кожен виробник, намагаючись показати свою продукцію в найвигіднішому світлі, заявляє якісь свої, особливі параметри. Насправді карти зазвичай витримують від 10 000 до 1 мільйона циклів записування (залежить від виробника, контролера та самого модуля пам’яті, дешеві технології мають результат нижчий). Реальний же ресурс залежить від якості виготовлення та умов експлуатації, і на практиці може бути як нижчим, так і вищим від заявленого. Водночас кількість зчитувань зазвичай нічим не обмежена – до того ж, багатьма виробниками гарантується зберігання одного разу записаних даних упродовж 10 років.

У разі нормального використання (під «нормальним» мається на увазі звичайне записування музики та відео на карту пам’яті, збереження і зчитування фотографій, зроблених вашим апаратом) карти пам’яті можуть жити десятиліттями. Все, що потрібно – це іноді проводити низькорівневе форматування всієї карти, попередньо створивши резервну копію даних із неї. Якщо ж апарат почав «не розуміти» чи «не бачити» карту пам’яті або ж якщо ви відчуваєте істотне зниження швидкості роботи з інформацією – почніть вибирати новий носій. А також пам’ятайте, що 95% даних, які були загублені у разі виходу карти пам’яті з ладу, зазвичай піддаються відновленню в спеціальних сервісах.

Как выбрать карту памяти

Существует достаточно много типов карт памяти, многие из них совместимы по разъему, некоторые встречаются крайне редко и используются в устройствах одного производителя. Рассмотрим наиболее распространенные.

Compact Flash (CF) – карты памяти, которые имеют оптимальное соотношение цены и объема памяти. Распознаются фотокамерами, карманными компьютерами, MP3-плеерами и другой техникой.

Secure Digital (SD) – имеют высокую скорость записи и чтения данных, возможность защиты информации от копирования, механическую прочность и низкое энергопотребление. Размеры таких карт 32х24х2.1 мм. Объем памяти – до 4 Гб.

Secure Digital HC (SDHC) – усовершенствованный формат карт памяти SD, имеет больший объем памяти (до 32 Гб). Используются только с SDHC-совместимыми устройствами.

Secure Digital XC (SDXC) – еще более усовершенствованный формат карт памяти SD за счет увеличения объема памяти (до 3 Тб) и скорости передачи данных.

• MicroSDXC – более «продвинутая» версия карт памяти MicroSD, отличается еще большим объемом памяти (до 512 Гб). Данная карта рассчитана только на устройства, поддерживающие стандарт SDXC.

MicroSD, TransFlash – чаще всего используются в мобильных телефонах, планшетах, видеорегистраторах. Карты microSD полностью совместимы с устройствами, работающими на TransFlash (T-Flash) картах. Размеры карты 11х15х1 мм.

MicroSDHC – усовершенствованный формат карт памяти MicroSD с увеличенным объемом памяти (до 32 Гб). Используется только с miсroSDHC-совместимыми устройствами.

MultiMediaCard (MMC) – преимущества прочная механическая конструкция и низкое энергопотребление, основной недостаток – медленный интерфейс.

• Embedded MultiMediaCard (eMMC) – версия предыдущего типа карт. Используется в ноутбуках, нетбуках, планшетах. Достоинства: невысокая цена, компактные размеры, малое энергопотребление. Минус – медленная работа.

Memory Stick Pro Duo (MS Pro Duo) – применяются чаще всего в технике, выпущенной Sony (смартфоны, игровые консоли PlayStation Portable, видеотехника). Размеры подобных карт составляют 31х20х1.6 мм, объем – 32 Гб.

• Memory Stick Pro-HG Duo (MS Pro HG Duo) – усовершенствованный вариант предыдущего типа. Эта флеш-память характеризуется более высокой скоростью работы. Габаритные размеры и объем идентичны MS Pro Duo. Оптимальны для видеокамер с высоким разрешением.

Memory Stick Micro (M2) – также используются в продукции Sony. Размеры – 15х12.5х1.2 мм. Объем – до 16 Гб.

XQD – новый тип карты памяти. Обеспечивает высокую скорость записи (до 125 Мб/с). Рассчитан на использование в видео- и фотокамерах. Размеры таких карт – 39х30х4 мм. Объем – до 256 Гб.

PS Vita – используются только в игровых приставках PlayStation Vista (Sony). Эта флеш-память несовместима с другими стандартами. Объем памяти – до 64 Гб.

SxS – карты памяти для профессиональных видеокамер. Отличительная черта – повышенная скорость передачи данных (до 2.5 Гбит/с). Совместимы с компьютерами и ноутбуками (через PCI Express). Размеры – 34х5х75 мм. Объем – до 256 Гб.

CFast 2.0 – отличается очень высокой скоростью чтения и записи (515 Мб/с и 440 Мб/с соответственно). Используется в продвинутых видеокамерах и фотоаппаратах. Объем памяти – до 1024 Гб.

CFexpress – емкая и высокоскоростная карта памяти, предназначенная для серийной фотосъемки в формате RAW и съемки 4K-видео с частотой кадров 120 к/с. Подобные карты выдерживают механические воздействия, в том числе падения. Размеры: 20x28x2.8 мм (Type A), 38.5×29.8×3.8 мм (Type B). Объем памяти – до 2048 Гб.

Объем

Измеряется в гигабайтах (Гб), конечно же, чем он больше, тем лучше, но при этом увеличивается стоимость карты. На сегодняшний день популярны карты памяти объемом 32-128 Гб. Более емкие модели на 256, 512 или 1024 Гб встречаются реже. Приобретая карту памяти, следует учитывать, что фактический объем всегда меньше номинального.

Необходимо отметить, что емкие карты – не всегда оправданный выбор: часто устройства, с которыми будут использоваться накопители, могут иметь ограничения на максимальный объем. Поэтому перед покупкой карты памяти под телефон, фотоаппарат или MP3-плеер, следует уточнить наличие подобных ограничений. Стоит удостовериться и в совместимости девайса с картами SDXC (для карт от 32 Гб).

Выбор объема карты памяти делается исходя из устройств, с которыми она будет работать, а также форматов и типов данных:

• 32-64 Гб – для планшетов, смартфонов, различных Android-гаджетов, фотоаппаратов и видеокамер (форматы – JPEG, RAW, Full HD-видео);
• 128-256 Гб – для продвинутых смартфонов, различной видео- и фототехники, включая экшн-камеры (видео в 4K).

Ориентировочные параметры объема карты памяти для фото JPEG или видео Full HD:

• 8 Гб – 1000 фото или 10 минут видео;
• 16 Гб – 2000 фото или 20 минут видео;
• 32 Гб – 4000 фото или 40 минут видео;
• 64 Гб – 8000 фото или 80 минут видео;
• 128 Гб – 16000 фото или 160 минут видео;
• 256 Гб – 32000 фото или 320 минут видео;
• 512 Гб – 64000 фото или 640 минут видео;
• 1024 Гб – 12800 фото или 1280 минут видео.

Помните, что не все устройства поддерживают карты microSD в переходнике SD. К сожалению, определить это возможно чаще всего опытным путем или изучая отзывы.

Важно: для сохранности информации лучше приобрести две карты, например, по 16 Гб, чем одну на 32 Гб. В случае поломки одной, у вас останутся данные на второй карте.

Скорость/класс

Скорость чтения / записи данных

Эти показатели измеряются в мегабайтах в секунду (Мб/с). Скорость чтения / записи позволяет оценить затраты времени на чтение / запись файлов. При этом скорость чтения карты всегда выше скорости записи.

Например, при скорости чтения 30 Мб/с, чтение данных объемом 8 Гб займет около 5 минут. А чтобы перенести тот же объем информации на карту памяти при скорости записи 16 Мб/с потребуется примерно в два раза больше времени.

Скорость чтения / записи приводится в расчете на идеальные условия, соответственно, фактический параметр будет ниже. Накопители с высокими значениями скорости выбирают пользователи, которые часто копируют / сохраняют большие объемы данных – в этом случае затраты времени будут сведены к минимуму. В частности, такие модели оптимальны для профессиональных фотографов и операторов.

На сегодняшний день средняя скорость записи составляет 10-50 Мб/с, а самые продвинутые карты могут похвастаться скоростью 100 Мб/с и более. Но с возрастанием скорости чтения / записи увеличивается и цена карты.

Существует несколько способов маркировки скоростного класса карт памяти. Эти способы дают представление о постоянной последовательной скорости записи, что важно для фото- и видеокамер, особенно если они работают с видео в качестве Full HD и выше. Применение недостаточно быстрой флеш-памяти просто не позволит вести запись (камера выдаст сообщение об ошибке).

Класс скорости SD / microSD-карт (Speed Class)

Скорость записи карт памяти SD / microSD обозначается классом карты (Class). Чем выше класс, тем выше скорость и тем дороже накопитель. Цифра соответствует скорости записи и определяет сферу применения конкретной карты:

• Class 2 – 2 Мб/с, оптимальный выбор для видео- и аудиоплееров;
• Class 4 – 4 Мб/с, используются в любительских фотоаппаратах (формат JPG) и видеокамерах, а также бюджетных видеорегистраторах;
• Class 6 – 6 Мб/с, применяются в зеркальных фотоаппаратах полупрофессионального уровня (форматы – RAW, JPG);
• Class 10 – от 10 до 300 Мб/с, подходят для профессиональных видеокамер и фотоаппаратов (форматы – Full HD и RAW), современных моделей видеорегистраторов, многих Android-гаджетов. Такие карты выбирают и для серийной фотосъемки.

Если карту памяти предполагается использовать как дополнительный накопитель в мобильных устройствах, то в данном случае можно выбрать карту со скоростью 2-6 Мб/с (Class 2-6).

Высокие скорости обмена данными нужны, если карта памяти применяется в смартфоне или фотокамере для фото- и видеосъемки:

• 4 Мб/с – видео HD;
• 6 Мб/с – видео Full HD (720p);
• 10 Мб/с или 16 Мб/с – видео Full HD (1080p);
• 30 Мб/с – видео 4K;
• 45 Мб/с – серийные фото.

Карты SDHC/microSDHC, SDXC/microSDXC (стандарт UHS)

UHS-I – высокоскоростной обмен данными до 104 Мб/с. На маркировке карты памяти обозначается римской цифрой «I». UHS Class 1 (U1) используется для записи Full HD-видео, а карта Class 3 (U3) дает возможность записывать видео 4K и 3D-формате. Подойдет и для работы с серийными фотографиями.

UHS-II Class 3 (U3) – более «продвинутый» вариант. В таких картах памяти пропускная способность увеличивается до 312 Мб/с. Маркировка – римская цифра «II». Оптимальный выбор для записи видео в разрешении 4К и 3D-формате.

Новейший протокол обмена данными UHS-III дает сверхвысокую скорость до 624 Мб/с. Но на сегодняшний день такие карты памяти пока не встречаются.

Карты SDHC/microSDHC, SDXC/microSDXC (стандарт Video Speed Class):

• V6 – 6 Мб/с, соответствуют картам SD/microSD Class 6;
• V10 – 10 Мб/с, по скорости записи сопоставимы с картами SD/microSD Class 10 или UHS Class 1 (U1);
• V30 – 30 Мб/с, соответствуют картам UHS Class 3 (U3);
• V60 – 60 Мб/с (для работы с видео в разрешении 8K);
• V90 – 90 Мб/с (еще лучше подходят для записи видео в качестве 8К).

Кроме того, для карт памяти регламентируется скорость интерфейса:

• Normal Speed – 12.5 Мб/с и выше (SD, SDHC, SDHC);
• High Speed – 25 Мб/с и выше (SD, SDXC, SDHC);
• Ultra High Speed I (UHS-I) – 50 Мб/с и выше (SDXC, SDHC);
• Ultra High Speed II (UHS-II) – 150 Мб/с и выше (SDXC, SDHC).

• VPG20 – 20 Мб/с (для видео в Full HD);
• VPG65 – 65 Мб/с (для видео в Full HD и 4K);
• VPG130 – 130 Мб/с (для видео в 4K).

Карты SD/microSD (стандарт Application Performance Class)

Этот стандарт в отличие от предыдущих описывает работу карт памяти с приложениями в планшетах и смартфонах. В этом случае ключевой характеристикой является количество операций ввода-вывода в секунду при случайной записи / чтении данных:

• A1 – обеспечивает 500 IOPS (случайная запись), 1500 IOPS (случайное чтение);
• A2 – обеспечивает 2000 IOPS (случайная запись), 4000 IOPS (случайное чтение).

Оба класса предусматривают запись со скоростью 10 Мб/с. Данный параметр идентичен картам Class 10. Поэтому данная характеристика не имеет никакого значения для карт, которые устанавливают в камеры.

Важно: некоторые устройства требуют карты не ниже определенного класса, поэтому перед покупкой внимательно прочтите инструкцию.

Значение скорости обмена данными

Для карт Compact Flash скорость обмена данными приводится с помощью множителя, показывающего во сколько раз скорость чтения информации с карты памяти превышает скорость чтения CD-диска (150 Кб/с).

Скорость обмена данными составляет:

• 100x – 15 Мб/с;
• 120х – 18 Мб/с;
• 133x – 20 Мб/с;
• 150x – 22.5 Мб/с;
• 200x – 30 Мб/с;
• 233x – 35 Мб/с;
• 266x – 40 Мб/с;
• 300x – 45 Мб/с;
• 333x – 50 Мб/с;
• 400x – 60 Мб/с;
• 466x – 70 Мб/с;
• 500x – 75 Мб/с;
• 533x – 80 Мб/с;
• 600x – 90 Мб/с;
• 633x – 95 Мб/с;
• 667x – 100 Мб/с;
• 700x – 105 Мб/с;
• 800x – 120 Мб/с;
• 1000x – 150 Мб/с;
• 1667x – 250 Мб/с;
• 1867x – 280 Мб/с;
• 2000x – 300 Мб/с;
• 3500x – 525 Мб/с.

Также для карт Compact Flash часто указывают скорость интерфейса:

• UDMA 2 – до 33.3 Мб/с;
• UDMA 4 – до 66.7 Мб/с;
• UDMA 5 – до 100 Мб/с;
• UDMA 6 – до 133 Мб/с;
• UDMA 7 – до 167 Мб/с.

Совместимость

Совместимость гаджетов с флеш-памятью Secure Digital:

• SD-устройства поддерживают только карты памяти SD;
• SDHC-устройства поддерживают карты памяти SDHC и SD;
• SDXC-устройства поддерживают карты памяти SDXC, SDHC и SD.

Таким образом более новое оборудование совместимо с картами памяти предыдущих поколений.

Важно: карты памяти SDXC UHS-I читаются SDHC-устройствами в отличие от карт SDXC UHS-II.

Точно так же обстоит дело с картами памяти Compact Flash. Техника, работающая с самой новой версией стандарта (Compact Flash 6.0) совместима и с флеш-памятью более ранних спецификаций. А вот устройства, распознающие только старые карты (Compact Flash 1.0; Compact Flash 2.0) не смогут прочитать флеш-память более новой версии.

Оснащение

USB картридер – переходник идущий в комплекте с картой, для подключения в обычный USB порт.

Адаптер микроформата – переходник, который превращает карту микроформата в полноформатную.

Защита от записи – предотвращает случайное стирание или перезапись данных. Такие карты памяти снабжены механическим переключателем-ползунком, с помощью которого активируется и снимается защита от записи.

Запись видео в 4K – позволяет записывать видео сверхвысокой четкости. Для этого карта памяти должна обладать соответствующим объемом и скоростью записи.

Wi-Fi – служит для беспроводной передачи фото и видео с камеры на компьютер или другое устройство. Для работы опции камера должна поддерживать эту технологию.

USB-штекер – дает возможность подключить карту памяти к ПК не применяя картридер.

Повышенная надежность – такая карта памяти отличается повышенным сроком службы, а также стойкостью к влаге, скачкам температуры, пыли. Данные модели рассчитаны на большее количество циклов перезаписи нежели стандартные накопители. Во многих картах предусмотрена циклическая запись – новые файлы записываются поверх самых старых, что исключает потерю данных и промежутки.

Карты памяти с повышенной надежностью выбирают для видеокамер, которые работают в сложных условиях и записывают большие объемы видеоматериалов (экшн-камеры, мотоциклетные видеорегистраторы).

Важно: подбирая карту памяти к видеокамере, обращайте внимание на битрейт (бит/с, Мб/с). Этот параметр поможет определиться с оптимальными показателями объема и скорости флеш-памяти.

Советы

• Если карта памяти стоит слишком дешево, существует вероятность, что она – поддельная. Подлинность карты проверяют с помощью специальных программ (H2testw на персональном компьютере, SD Insight – на гаджетах под управлением ОС Android).
• Не допускайте воздействие на карту памяти сильных магнитных полей, влаги, высокой и низкой температуры. Извлекать и вставлять накопитель следует при выключенной технике.
• Продлить срок службы карты памяти поможет форматирование. Но перед этой операцией обязательно скопируйте все файлы с карты на флешку или другой носитель информации.
• Стоит приобрести новую карту в том случае, если мобильное устройство перестало распознавать старую или у него снизилось быстродействие.

Производитель

Наименее качественными можно считать карты ADATA, Apacer, GoodRAM, Pretec, Transcend, Qumo. Основными недостатками является меньшая заявленной скорость записи/чтения, а также ненадежность. А это один из важнейших параметров карты памяти. Прежде всего важна сохранность данных, в отдельных случаях – еще и скорость. Следует отметить, что по стоимости продукция этих брендов особо не отличается от более качественных.

Отличным сочетанием цены и качества обладают карты памяти SanDisk, Kingston, Toshiba, Silicon Power, Team Group. Случается, что даже у качественных брендов бывают бракованные изделия, однако их гарантийные обязательства позволяют без проблем осуществить обмен. При выборе марки необходимо обязательно поинтересоваться условиями гарантии.

ЯКУ КАРТУ ПАМ’ЯТІ ВИБРАТИ? НА ЩО СЛІД ЗВЕРТАТИ УВАГУ

Яку карту пам’яті вибрати для смартфона, фотоапарата, відеокамери чи відеореєстратора.

В час цифрового прогресу з усіма гаджетами, які наповнюють наше життя, трапляються випадки, коли без карти пам’яті не обійтися. Але яку саме карту ми будемо купувати? На щастя, вибрати карту пам’яті сьогодні набагато простіше, ніж років 10 назад, коли кожен виробник техніки експериментував зі своїми форматами. Сьогодні все «вляглося», і це значно полегшило нам завдання. Але, все ж таки, вибрати потрібно правильно.

ЯКУ КАРТУ ПАМ’ЯТІ ВИБРАТИ?

При виборі карти пам’яті в першу чергу перевірте обмеження самого пристрою, для якого вона купується – наприклад, не всі дешеві відеореєстратори підтримують карти пам’яті великого обсягу.

З тих, що підходять чисто фізично, звичайно, буде цікавіше та, у якої заявлена ​​максимальна швидкість обміну даними, але тут є кілька нюансів.

За перший – скажімо «дякую» маркетологам – перше, що впадає в очі – швидкість послідовного читання, оскільки вона у карт найбільша. Якщо виробник вказує тільки її – краще обійти таку карту: повинна обов’язково зазначатися швидкість послідовного запису (а вона часто виглядає вже не так «привабливо»).

Другий нюанс: вибираючи карту для фотоапарата, відеореєстратора, екшн-камери, зверніть увагу на наявність у неї додаткових позначень швидкісного класу, важливих при послідовному запису великих обсягів даних. Їх прийнято позначати з префіксом V (відео), за яким вказується гарантована швидкість безперервного запису даних великого обсягу в мегабайтах в секунду: так, карта класу V60 повинна підтримувати безперервний запис потоку в 60 мегабайтів в секунду.

А для смартфона або планшета однозначно кращим вибором буде карта з заявленим класом Application Performance, максимальний з яких зараз – А2.

РЕКОМЕНДОВАНІ КАРТИ ПАМ’ЯТІ → SANDISK EXTREME PRO

УНІВЕРСАЛЬНА microSD → SanDisk 64GB microSDXC Class 10 UHS-I U3 V30 A2 Extreme Pro + adapter

Compact Flash → SanDisk 128GB CompactFlash Extreme Pro

ВИДИ КАРТ ПАМ’ЯТІ. ФОРМАТ

Насамперед, потрібно визначитись з форматом карти пам’яті, після чого переходити до параметрів. Коротенько про те, які карти пам’яті використовуються в більшості:

• Compact Flash (CF)– торгова марка одного з перших форматів карт флеш-пам’яті. Формат розроблений компанією SanDisk Corporation в 1994 році. Використовуються у фотокамерах, MP3-плеєрах, кишенькових комп’ютерах та іншій техніці. У деяких професійних камерах, а також в фотоапаратах минулих років широко застосовуються флешки типу CF (Compact Flash). Сьогодні вони не набагато перевершують за своїми характеристиками інші типи, однак першість за обсягом і швидкістю запису належить саме їм. Втім, перед покупкою швидкої карти пам’яті CF переконайтеся, що ваша камера може забезпечити таку високу швидкість передачі даних. Зокрема, повинна бути підтримка функції UDMA (прямий доступ до пам’яті) з боку фотоапарата. Обсяг пам’яті до 512 Гб.
  • CFast 2.0– наступне покоління карт пам’яті CFast з ультрависокою швидкістю читання (до 515 МБ/c) і запису (до 440 МБ/c). Їх максимальний обсяг становить 128 ГБ, мінімальний – 64 ГБ. Це порівняно новий формат, який підтримується кількома професійними камерами. Але вже зараз зрозуміло, що за рахунок високих швидкісних характеристик вона буде затребувана в майбутньому.
  • Secure Digital (SD)– формат карт пам’яті, розроблений SD Association (SDA) для використання в портативних пристроях. Обсяг пам’яті до 4 Гб.
    • Secure Digital HC (SDHC)– новіший стандарт карт формату SD. Обсяг пам’яті збільшився до 32 Гб.
    • Secure Digital XC (SDXC)– ще новіший стандарт карт пам’яті SD в якому збільшено швидкість передачі даних та обсяг пам’яті до 2 Тб (щоправда, з таким об’ємом ще не зустрічаються)
    • MicroSD – найменша з усіх карт розроблена для мініатюрних пристроїв (раніше відома як TransFlash, T-Flash або TF). Для карт MicroSD існують перехідники (адаптери), за допомогою яких їх можна використовувати в техніці розраховану на звичайну SD-карту. Об’єм до 4 Гб. Вони майже вийшли з обігу.
      • MicroSDHC – чергове покоління MicroSD з вдосконаленим форматом, який підтримує об’єм до 32 Гб.
      • MicroSDXC – новий стандарт MicroSD з максимальним об’ємом 512 Гб.

      Кожне нове покоління карт SD та microSD сумісно з попередніми. Тобто, в роз’єм для картки пам’яті microSDXC можна вставити карту покоління microSDHC, і вона буде працювати. А ось навпаки зробити не можна. Тому перед вибором карти пам’яті, відкрийте інструкцію до вашого пристрою і дізнайтеся, який формат карт пам’яті воно підтримує. Крім того, уточніть який максимальний обсяг пам’яті підтримує ваш пристрій. Якщо в інструкції написано, що можна вставити карту пам’яті об’ємом до 32 Гбайт, немає ніякого сенсу купувати для нього карту microSDXC на 128 Гбайт – він просто не розпізнає «зайві» гігабайти.

      Це всі карти, з якими вам, скоріш за все, доведеться зустрічатись. Решта, або вийшла з обігу, або дуже рідкісні випадки.

      Тип картки зазвичай позначений на її лицьовій стороні спеціальним маркуванням.

      Про їхнє маркування та що воно значить дивіться в цій статті → МАРКУВАННЯ SD CARD

      ШВИДКІСТЬ

      Швидкість запису – дуже важливий показник, який нерідко ігнорується при виборі. А дарма.

      Швидкість карт Compact Flash

      На картах формату Compact Flash швидкість просто вказується на лицьовій стороні, від 2 до 300 мегабайтів за секунду (МБ/с), або множником “х”. З певної причини цей коефіцієнт пов’язаний зі швидкістю CD-приводу, визначеної ще в 1980 році, яка складає 150 КБ/с або 0,15 МБ/с.

      13x — 2 МБ/с; 26x — 4 МБ/с; 40x — 6 МБ/с; 66x — 9 МБ/с; 100х — 15 МБ/с; 106x — 16 МБ/с; 133х — 20 МБ/с; 150х — 22 МБ/с; 200х — 30 МБ/с; 266х — 40 МБ/с; 300х — 45 МБ/с; 400х — 60 МБ/с; 600х — 90 МБ/с; 1000x — 150 МБ/с; 2000x — 300 МБ/с

      Або вказується швидкість інтерфейсу: UDMA 2 – до 33.3 Мб/с; UDMA 4 – до 66.7 Мб/с; UDMA 5 – до 100 Мб/с; UDMA 6 – до 133 Мб/с; UDMA 7 – до 167 Мб/с.

      Тут все просто, правда? Чого не скажеш про SD та microSD.

      Швидкість microSD та SD

      На картах SD та MicroSD клас швидкості позначається цифрою, вписаною в букву “C”, а на картах з підвищеною швидкістю запису (UHC) – цифрою, вписаною в букву U.

      Звичайні класи швидкості – 2, 4, 6 і 10. Цифри показують, скільки мегабайт можна записати на карту за одну секунду, але 10 клас передбачає, що швидкість може бути понад 10 Мб/с, тоді вона додатково помічається на карті.

      На картах стандарту UHC цифра позначає вже не мегабайти, а десятки мегабайт в секунду, тобто цифра 3 означає від 30 Мб/с. На що це впливає? Висока швидкість потрібна для запису відео в форматах HD, Full HD і 4K, для серійного фотографування, а також фотографування об’єктів, що рухаються. Якщо ви фотограф-любитель, який планує знімати статичні об’єкти (Ейфелева вежа та піраміда Хеопса нікуди не втечуть, їм і на своїх місцях добре), тоді підійдуть карти з класом швидкості до шостого. Шостий клас вже дозволяє знімати відео Full HD, але краще для такого знімання брати карти десятого класу швидкості.

      Що ж стосується UHC, то цей формат – для професіоналів та напівпрофесіоналів. Втім, якщо ви любитель, але хочете зрозуміти, як знімають профі, ніхто не заборонить придбати карту MicroSD UHC й спробувати. Просто майте на увазі, що вона дорожча.

      Якщо бажаєте детальніше про позначки на SD картах – вам сюди → МАРКУВАННЯ SD КАРТ

      • 6 МБ/с – запис HD відео;
      • 10 МБ/с – запис FullHD відео;
      • 30 МБ/с – серійні фото та запис 4K відео c частотою 60/120 кадрів в секунду;
      • 60 МБ/с – запис 8K відео c частотою 60/120 кадрів в секунду;
      • 90 МБ/с – запис 8K відео c частотою 60/120 кадрів в секунду.

      ОБ’ЄМ

      Якого обсягу карту потрібно вибирати? Звичайно, вам скажуть, що “чим більше – тим краще”, але це не зовсім так. По-перше, багато пристроїв мають обмеження за обсягом підтримуваної карти. По-друге, навіщо платити за зайві гігабайти, які ви не будете використовувати.

      • 32 ГБ (вміщує 40 хв відео Full HD): підійде для смартфонів, планшетів і компактних фотоапаратів за умови, що ви не захоплюєтеся зніманням у високій роздільній здатності та форматі RAW;
      • 64 Гб (вміщує 1,5 години відео Full HD): оптимально для власників смартфонів, також непоганий варіант для будь-яких фотоапаратів і відеореєстраторів;
      • 128 Гб (майже 3 години відео Full HD): знадобиться для ноутбуків, фото- і відеотехніки. Навіть при зніманні в RAW у вас вміститься понад 1000 фото, що цілком достатньо;
      • 256 Гб та більше: можна розглядати як варіант проміжного накопичувача (наприклад, для перенесення файлів) або використання в професійній сфері.

      Об’єм	Відео Full HD H.264	Фото RAW+JPEG
      8 Гб	10 хвилин	80 фотографій
      16 Гб	21 хвилин	160 фотографій
      32 Гб	43 хвилин	320 фотографій
      64 Гб	1 годину 27 хвилин	650 фотографій
      128 Гб	2 години 54 хвилин	1280 фотографій

      КЛАС ПРОДУКТИВНОСТІ КАРТ ПАМ’ЯТІ SD

      Для ранжирування карт за ступенем їх придатності для установки, зберігання і запуску програм були введені два додаткових класи – Application Performance Class A1 і A2. Відповідні логотипи можна теж іноді виявити на SD-картах або їх упакуванні.

      • Клас A1 – мінімальна швидкість лінійного запису: 10 Мб/с, мінімальна швидкість читання 1500 IOPS, а запису – 500.
      • Клас A2 – мінімальна швидкість лінійного запису: 10 Мб/с, мінімальна швидкість читання: 4000 IOPS, а запису – 2000.

      IOPS – кількість операцій введення-виведення в секунду

      Карти пам’яті, що відповідають класу A2, підтримують цілий ряд додаткових функцій, найбільш характерних для SSD. Серед них – кешування даних у внутрішній DRAM, робота з чергою запитів, а також набір засобів для обслуговування масиву флеш-пам’яті (автономний збір сміття).

      ЗАХИСТ

      Уявіть, скільки загроз підстерігає крихітні карти MicroSD в навколишньому світі! Вони можуть випасти з руки або кишені власника й впасти в воду, потрапити під чийсь безжальний черевик, опинитися на холоді або спеці. Якщо господар техніки подорожує, їх обов’язково хоч раз освітять в аеропорту рентгенівським випромінюванням. За будь-якої з перерахованих вище причин важливі файли, що зберігаються на карті, можуть постраждати.

      Тому при виборі обов’язково звертайте увагу на ступінь захисту карти. Виробники, як правило, пишуть, що їх продукція захищена від ударних впливів і рентгенівського випромінювання, а також вказують температурний діапазон, в якому карта може експлуатуватися без будь-яких проблем.

      РОБОЧА НАПРУГА SD-КАРТ

      Ще одна характеристика, за якою розрізняються SD-карти, – це напруга. До недавніх пір всі вони використовували єдиний рівень напруги 3.3 В, але буквально рік тому були випущені LVS-карти (Low Voltage Signaling), орієнтовані на напругу 1.8 В і призначені для використання в економічних пристроях. Такі енергоефективні карти позначаються спеціальним логотипом з символами LV.

      Краще розібратись в маркуванні SD та microSD допоможе ця стаття → МАРКУВАННЯ SD КАРТ

      ЯКУ КАРТУ ПАМ’ЯТІ ВИБРАТИ?

      РЕКОМЕНДОВАНІ КАРТИ ПАМ’ЯТІ → SANDISK EXTREME PRO

      УНІВЕРСАЛЬНА microSD → SanDisk 64GB microSDXC Class 10 UHS-I U3 V30 A2 Extreme Pro + adapter

      Compact Flash → SanDisk 128GB CompactFlash Extreme Pro

      Яку краще вибрати карту пам’яті?

      На це питання відповісти дуже складно. Все залежить від ваших потреб і від пристроїв, з якими ви будете використовувати карту пам’яті. Головне, зверніть увагу на сумісність стандарту карти та гаджета, на клас швидкості (бажано, щоб це був 10 клас), і виробника (він повинен бути відомим і зарекомендували себе).

      Карту пам’яті від якої фірми краще вибрати?

      Краще купувати карти пам’яті відомих виробників: вони надійніше і швидше китайського ноунейм-ширвжитку. Ми б рекомендували продукцію SanDisk, Transcend, Kingston, Samsung, Sony.

      Чи можна використовувати карту пам’яті в якості основної пам’яті для телефону або планшета?

      І так і ні. Прошивка, операційна система і встановлені стандартні програми завжди будуть розміщуватися у внутрішній, вбудованої пам’яті пристрою. А ось зберігати музику, фільми, фотографії, документи та встановлювати додатки майже у всіх смартфонів та планшетів можна на карту пам’яті.