Образ Василя Тьоркіна в однойменній поемі А. Т. Твардовського

Поема О. Твардовського “Василь Тьоркін” допомагає зрозуміти справжню міру людських жертв і втрат, які були понесені на війні і про які було сказано на повний голос тільки через десятиліття після Великої Перемоги. Але книга писалася в самий розпал війни, коли перемога була далека, а на порядку денному перед читачами та героями твору стояла щоденна проблема боротьби за виживання. Саме тому автор наділяє свого головного героя безсмертям і кращими народними якостями, підкреслюючи, що він один з багатьох, такий же, як і інші герої цієї жорстокої

Кожен з бійців на передовій, читаючи або слухаючи про долю Василя Тьоркіна, переймався його життєлюбством і життєстійкістю, які в першооснові були вірою в перемогу, в безсмертя й непереможність народу. Кожен боєць достойно на своїх плечах ніс вантаж великої відповідальності, проголошений героєм Тьоркіна:

* Гримнув рік, прийшла черга, * Нині ми у відповіді * За Росію, за народ * І за все на світі.

У пригоди Тьоркіна присутня вигадка, що стоїть десь на кордоні полусказкі-полубилі. І характеризуючи істинність оповідань самого Тьоркіна, Твардовський не раз повертається до жартівливої сумніву

– чи то правда, чи то немає в них, в цих солдатських оповіданнях. Цей прийом дозволяє автору створити образ солдата, у якому кожний читач міг впізнати себе самого. Повторюється в поемі образ “гармати до бою їдуть задом” наполегливо вказує читачеві на алегоричній сенс образної системи твору, нагадує про необхідність самому мислити над рядками цієї розповіді, який сам автор визначає як “незвичайний, може статися; дивний, може бути підчас”, розкриваючи авторський підтекст фантастичного сюжету і образності:

* Суть не в тому, що рай чи з пеклом, * Чорт чи, диявол – все одно… * Гармати до бою їдуть задом * Це сказано давно.

Писати книгу про війну під час війни важке випробування, але автор чітко висловлює мета написання книги “про бійця без початку, без кінця, без особливого сюжету”:

* Дай з війни прийти назад * При перемозі над ворогом.

Хто ж він, цей герой, не сумує на війні, що супроводжує важкі життєві випробування жартом і сміхом? Просто хлопець сам собою, такий є завжди в кожній роті, кожному взводі. Особливою красою не відзначений, не високий і не малий, але “герой – героєм”. Його закон – служити до терміну, його служба – праця. На війні ні дня, ні години без наказу він не живе: підйом – схопився, як цвях, є сигнал вперед – піде вперед, а буде наказ померти – помре. Він гідно проходить через все ті найтяжчі випробування, які несла війна. Він готовий захищати батьківщину перед лицем смертельної небезпеки. Навіть відчуваючи перевагу противника, солдатів вступає у рукопашний бій: “Тьоркін знав, що в цій сутичці він слабкий: не ті харчі”. Німець був сильний і спритний, “гаразд скроєний, міцно зшитий”, ситий, голений, береженого, відіспатися. Удар на удар: “хоч вогнем горить особа, але і німець червоною юшкою оздоблений, як яйце”. Тьоркін плює кров’ю, задихається від смердюче дихання ворога, але не здається. Бравий хлопець б’ється на смерть.

Ця сутичка виглядає як древнє побоїще, коли замість тисяч билися двоє “груди на груди, що щит на щит”, наче результат бою міг вирішити все. Але ця сутичка має своєрідне узагальнююче значення: такий, як ця сутичка, була вся війна з фашистськими загарбниками. Армія гітлерівців наполегливо готувалася до наступу, а для Радянської Армії і народу війна була несподіванкою. Ніхто з учорашніх школярів, студентів, селян, робітників не був готовий битися лицем до лиця з небезпечним і непередбачуваним ворогом. Але, усвідомлюючи таящуюся небезпеку, всі вони готові були битися на смерть за свою землю і свободу.

У зв’язку з цим пригадується такий епізод. Один із солдатів втратив кисет, а без нього солдат як без рук. Спостерігаючи безуспішні спроби господаря знайти свою річ, Тьоркін бере несподіване для всіх рішення. Він дарує засмучено товаришеві кисет, супроводжуючи процес дарування цієї філософської лекцією. Тьоркін вважає, що гірко втратити кисет з махоркою, прикро втратити життя,

* Але Росію, мати-стару, * Нам втрачати не можна ніяк.

Таким же подарунком для всіх солдатів була поема О. Твардовського “Василь Тьоркін”: на прикладі відважного, сміливого, веселого, життєлюбного і безсмертного Василя Тьоркіна автор вселяв у серця, спустошені війною, віру в перемогу.

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

1. Олександр Твардовський Із “Василя Тьоркіна” (Фрагмент) Олександр Твардовський Із “Василя Тьоркіна” (Фрагмент) Перекладач: С. Воскрекасенко Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Від автора На війні, в пилу походу. В днину зимну чи жарку, Що є краще за природну – У криниці, у.
2. Скорочено “Василь Тьоркін” Твардовського У піхотної роти – новий хлопець, Василь Тьоркін. Він воює вже другий раз за своє життя (перша війна – фінська). Василь за словом у кишеню не лізе, їдець хороший. Загалом, “хлопець хоч куди”. Тьоркін згадує, як він у загоні з десяти осіб при відступі пробирався з західної, “німецької” на схід.
3. Поема О. Т. Твардовського “Василь Тьоркін” Твардовського завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він створив поетичну картину складної епохи колективізації в поемі “Країна Муравія”. Під час Великої Вітчизняної війни, коли вирішувалася доля народу, О. Т. Твардовський пише поему “Василь Тьоркін”. Поема присвячена життю народа на війні. У центрі.
4. Одна з вершин російської поезії поема О. Т. Твардовського “Василь Тьоркін” Великого російського поета О. Т. Твардовського завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він створив поетичну картину складної епохи колективізації в поемі “Країна Муравія”. Під час Великої Вітчизняної війни О. Т. Твардовський пише поему “Василь Тьоркін”. Поема присвячена життю народа на війні. У.
5. Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”.
6. Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни І. Безсмертя “Книги про бійця” (в ній – зображення безсмертного подвигу народу в роки війни; сповнена гумору; написана народною мовою; складалася під час війни). ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ (Тьоркін, офіцери, солдати, генерал, селяни дід та баба тощо; не.
7. Образ Прометея в однойменній поемі Андрія Малишка Багато митців різних епох та народів зверталося до образу Прометея, який неухильно виконує своє призначення не заради слави, а заради щастя людей, і стає символом мужності, героїзму і нескореності. Образ Прометея надихнув і відомого українського митця Андрія Малишка на створення хвилюючої поеми, в якій він розказав про героїчну долю радянського.
8. Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і.
9. Війна народна (за творами О. Т. Твардовського) У творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі “Василь Тьоркін” А. Солженіцин писав про нього: “Але з часів фронту я відзначив” Василя Тьоркіна “як дивовижний успіх… Твардовський зумів написати річ позачасову, мужню і незабруднену…”. Кажуть, що вже поставили пам’ятник бійцю Василю Теркину. Пам’ятник літературному герою.
10. Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ.
11. Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і.
12. Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка І. Поема І. Франка “Мойсей” – вершина поетичної творчості поета. (Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю.) ІІ. Образ Мойсея. 1. Мойсей – єврейський пророк. (Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини – обіцяної.
13. Образ Катерини в однойменній поемі Т. Шевченка “Коли тобі нема що сказати – мовчи, коли є – кажи і не бреши”. Цей відомий вислів Ромена Ролана якнайкраще визначає основний критерій письменницької творчості. І він цілком застосовний до Шевченкового поетичного мистецтва, яке завжди говорило про справді важливе для нього і його народу – і говорило правду. Окрім того.
14. Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди.
15. Хто така Ганна Снегина в однойменній поемі Єсеніна С. Єсенін визнавався, що його лірика жива однією великою любов’ю – любов’ю до Росії. Рідна земля зробила поетові безцінний подарунок, міцними узами зв’язала його з народом. Тому Єсенін і його ліричний герой розділяли долю своєї країни й у радісні миті, і в мінути горя й суму Доля поета й доля.
16. Мій улюблений герой Василь Тьоркін У книги О. Твардовського “Василь Тьоркін” дивна і щаслива доля. Герой цієї поеми Василь Тьоркін знайомий буквально усім, сприймається як реально існуюча людина. Простий солдат Василь Тьоркін – це збірний образ Воїна. У ньому втілені кращі риси народу, що особливо проявилися в роки тяжких випробувань: мужність, героїзм, кмітливість, спритність, скромність.
17. Демон і Тамара в однойменній поемі Лермонтова Саме Демон, а не людина, міг “все життя, століття без поділу й насолоджуватися й страждати”. Демонові були під стать нелюдські страждання: “Що повість тяжких позбавлень, Праць і лих юрби людської Прийдешніх, минулих поколінь. Перед минутою однієї Моїх невизнаних мучень?” Саме Демонові властиво безмежне презирство або ненависть до навколишнього Де немає.
18. Постать гетьмана Івана Мазепи в однойменній поемі Сосюри Ім’я та діяльність Івана Мазепи завжди привертали і привертають увагу багатьох істориків, критиків, літературознавців, письменників. Найчастіше його показували як підступного зрадника, властолюбця, прокляту церквою і Богом. І лише незначна частина авторів, відступаючи від загальноприйнятої думки, відтворювала справжнього Мазепу – борця за свободу своєї країни. Одним із них був Сосюра –.
19. Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення.
20. Сон Мцири і його тлумачення в однойменній поемі Лєрмонтова М. Ю Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцири” побудована у формі сповіді героя про три дні, проведених їм на волі. Крім того, композиція добутку містить у собі передісторію героя і його сон, що він бачить, коли, збившись зі шляхи, голодний і вмираючий, знову виходить до монастиря. Упавши в безсиллі біля святої обителі, Мцири.

Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни

І. Безсмертя “Книги про бійця” (в ній – зображення безсмертного подвигу народу в роки війни; сповнена гумору; написана народною мовою; складалася під час війни).

ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського.

1. Головний герой поеми – народ (Тьоркін, офіцери, солдати, генерал, селяни дід та баба тощо; не мають ім’я – це єдиний образ народу).

2. Війна – важка справа: “На войне как на войне” (“Переправа”, “Бой в болоте”, “Про солдата-сироту”; головне – визволення Батьківщини: “Смертный бой

3. Життя простого солдата під час війни (війна зображена з точки зору солдата: бої, години відпочинку, поранення, солдатська їжа, мрія про жіночі ласки, листи додому; почуття самозбереження і готовність до подвигу; двобій зі смертю, чекання перемоги тощо).

4. Правда війни (деталі фронтового побуту, пейзажу; невдалі переправи, загроза смерті, почуття незахищеності під час обстрілу; відчуття самотності після звістки про загибель родини, поранення і шпиталь, нагорода, почуття жаху і надія залишитися живим – героїчні і трагічні сторінки війни).

5. Патріотична ідея поеми

(“Мне не надо, братцы, ордена, Мне слава не нужна, А нужна, больна мне родина, Родная сторона!” – це думки Тьоркіна та усіх захисників; ця ідея втілена в образі Тьоркіна, в зображенні поведінки і світосприйняття героя, в ліричних відступах).

ІІІ. Популярність поеми О. Твардовського (друкувалась частинами у фронтових газе-

Тах, відповідала духу свого часу).

1. Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати […].
2. Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди говорить правду про своє життя, […].
3. Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. […].
4. Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Якщо уважно […].
5. Тема Великої Вітчизняної війни у ліриці Ліни Костенко Частину своїх поезій Ліна Костенко присвятила темі війни. Але це, напевне, недоречне слово – “присвятила”, бо поетеса вистраждала, сама пережила страшні воєнні роки, свої спогади і душевні болі вона вилила, висповідала у своїх поезіях. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, майбутній поетесі було близько одинадцяти років. Ще дитиною Ліна Костенко навчилася бачити чуже горе та страждання […].
6. Патріотичні поезії в роки Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року на Радянський Союз віроломно напала фашистська Німеччина. Почалася найтяжча з усіх воєн, яких колинебудь зазнала світова історія. Руйнуючи все на своєму шляху, війна загрожувала найдорожчому в житті кожного з нас – Вітчизні. Народ одностайно став на захист рідної землі. У загальнонародній боротьбі з кривавим фашизмом активну участь взяли поети, прозаїки, драматурги, […].
7. Мій улюблений герой Василь Тьоркін У книги О. Твардовського “Василь Тьоркін” дивна і щаслива доля. Герой цієї поеми Василь Тьоркін знайомий буквально усім, сприймається як реально існуюча людина. Простий солдат Василь Тьоркін – це збірний образ Воїна. У ньому втілені кращі риси народу, що особливо проявилися в роки тяжких випробувань: мужність, героїзм, кмітливість, спритність, скромність, оптимізм. Любов до Батьківщини – […].
8. Тема Великої Вітчизняної війни Але й правда про війну пробивалася нелегко, щось заважало ськазати її до кінця. Сьогодні ясно, що неможлива зрозуміти події того років, людські характери, якщо не враховувати, що 1941 року передував страшний 1929 рік “великого перелому”, коли за ліквідацією “куркульства як класу” не помітили, як ліквідоване було все краще в селянстві, і 1937 рік. Однієї з […].
9. Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини в 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь рід багатий… Та не судилося мирне […].
10. Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли […].
11. Твір на тему: “Ще один епізод Великої Вітчизняної війни” Я хочу поділитися з вами розповіддю про одну давню подію, яка не увійшла в підручники історії, та все одно перетворилася на легенду Великої Вітчизняної війни. Про цю подію я почула від очевидця – Івана Петровича Гурвича, дідуся моєї найкращої подруги Соні. Іван Петрович пройшов усю війну, має багато нагород. Все післявоєнне життя він пропрацював скромним […].
12. «Україна в огні»- твір про трагедію українського народу в роки Великої Вітчизняної війни Кіноповість «Україна в огні» в творчій біографії Олександра Довженка посідає особливе місце. Це один з найкращих і найбільш вражаючих творів про Велику Вітчизняну війну. «За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді- таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів не має собі рівного»,- писав дослідник творчості митця Олександр Підсуха. Кіноповість […].
13. Твір-роздум: “Вічнo молоді. Про події Великої Вітчизняної війни” З кожним роком стає все менше тих, кому ми повинні бути вдячні за те, що сьогодні існуємо. Ветерани Великої Вітчизняної війни – це ті люди, які врятували нашу землю, врятували весь наш рід і слов’янську цивілізацію, і ми зобов’язані завжди пам’ятати про подвиг цих людей. Незважаючи на те, що ті ветерани бойових дій, які ще […].
14. Тема війни в ліриці О. Т. Твардовського Почуття зобов‘язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. “Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих. Це була частина мене”, – писав поет. “Я вбитий під Ржевом” […].
15. Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками (почуття любові до батьківщини, що охопило всі прошарки населення; прості російські люди, що чинять опір ворогові – селяни Карпо й Улас, старостиха Василиса, купець Ферапонтов). 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства […].
16. Василь Тьоркін – узагальнений образ солдата-визволителя В бой, вперед, в огонь кромешный Он идет, святой и грешный, Русский чудо-человек! О. Твардовський Поему “Василь Тьоркін” О. Твардовський писав протягом усієї війни – з 1941 по 1945 рік. Не випадково ця “книга про бійця” стала здобутком, що справедливо називають “правдивим літописом війни”, в якому осмислюється героїчний подвиг народу. Образ головного героя був близький […].
17. Поема “Сон” свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка І. Ідейно-тематична спрямованість поеми. (Т. Шевченко правдиво відображає життя кріпаків, засуджує сваволю самодержавно-кріпосницького ладу. Епігра­фом, взятим із Біблії, автор підкреслює, що хоче допомогти народові усвідо­мити своє безправне становище.) ІІ. Викривальний характер сатиричної комедії. 1. Роздуми про тих, хто править країною. (Головне вістря сатири спрямоване проти царя. Автор описує, як Микола І неситим оком зазирає за […].
18. У війни жахливе обличчя (за оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. (Багато епічних творів, мемуарів присвячено подіям Другої світової війни. Епічні полотна при­святили війні ті письменники, які самі безпосередньо брали участь у бойових діях. Серед них – М. О. Шолохов.) Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. (Андрій Соколов воює, а потім потрапляє у полон до фашистів, де […].
19. Тьоркін – хто ж він такий? Розповідаючи про задум поеми “Василь Тьоркін”, О. Твардовський згадував, що цей образ виник ще за часів фінської кампанії, а потім склався в цілісний образ вже під час Великої Вітчизняної війни. Образ цього бійця був покликаний часом. І в той же час є в ньому щось таке, що ставить його поза часом. Василь Тьоркін нагадує почасти […].
20. “За Вітчизну ми впали…” (за поезіею О. Т. Твардовського “Я поліг біля Ржева” та оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Трагізм війни поезії О. Т. Твардовського “Я поліг біля Ржева” посилює те, що розповідь йде від імені бійця, який поліг у Другій світовій війні на полі битви. Ве­личезна сила міститься у першій строфі: Я поліг біля Ржева В безіменнім болоті, В п’ятій роті Сталева Вбила бомба в польоті… Переконливість трагічної події смерті бійця надають деталі. […].
21. Правдиве відображення героїки вітчизняної війни у творчості А. Малишка Поезія Малишка періоду війни – гнівний голос митця, обуреного жорстоким руйнуванням його рідного краю, його затишного світу. Для нього, як і для багатьох поетів того часу, це був період творчого злету. Згадаємо, що тоді з’явилися такі твори українських митців, як “Україна в огні” О. Довженка, “Слово про рідну матір” та “Жага” М. Рильського, “Любіть Україну” […].
22. Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, […].
23. Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди […].
24. Різноманітна поетика П. Тичини періоду Вітчизняної війни Події Вітчизняної війни – фашистський розбій на рідній землі, доблесні подвиги воїнів, героїка народу, незламність Батьківщини, дружба народів, міжнародне значення Вітчизняної війни – вимагали відповідних художніх форм втілення. Поезія П. Тичини відзначається жанровою різноманітністю: бойові пісні, гімни на честь Батьківщини, Червоної Армії, сумні роздумирозповіді про страждання Вітчизниматері, яка стогне в пазурах загарбників, реалістичні розповіді про […].
25. Твір на тему: “Ніхто не забутий, ніщо не забуто” за творами О. Твардовського “Хто ховає минуле ревниво, той навряд чи з майбутнім в ладу” О. Твардовський. Ми всі в боргу перед минулим і майбутнім. Кожен з нас відповідає за свій час, за те, як він це майбутнє готує. Але відповідальності не буває без пам’яті про минуле, без причетності до подій. “Я жив, я був, за все на світі […].
26. Поема “Енеїда” І. Котляревського – справжня енциклопедія українознавства “Енеїда” Івана Котляревського “гриміла” на всю Україну, чутки про неї дійшли в свій час і до Росії. Вона ніби зосереджувала в собі справжній український колорит з усіма улюбленими народними звичаями, іграми, танцями, стравами, одягом, зосереджувала, заповнювала і все об’єднувала. “Енеїда” стала надзвичайною енциклопедією, енциклопедією українознавства. Еней та його друзі-троянці… Чи це не українські козаки-запорожпі з […].
27. Тема Вітчизняної війни 1812 року у творчості Грибоєдова Тема 1812 року освітлена Грибоєдовим у сугубо опозиційному, антикріпосницькому дусі. Позитивним героєм трагедії зроблений простий ратник-ополченець – кріпак, що виявився, не в приклад своїм панам-поміщикам, справжнім патріотом. Свідомість небезпеки, що нависла над батьківщиною, приводить його до геройського подвигу, до участі “у загальному ополченні без дворян”, тобто в партизанських загонах. Разом з тим драматург хотів показати, […].
28. Твір відгук: Поезія Твардовського Олександр Ісайович Солженицин у своїх літературних спогадах “Буцалося теля з дубом” захоплювався почуттям міри в О. Т. Твардовського, він писав, що, не маючи волі сказати повну правду про війну, Твардовський зупинявся перед усякою неправдою ледве не на останньому міліметрі, але ніде цього бар’єра не переступав. Прочитавши ці рядки, мені схотілося довідатися побільше про Твардовського, про […].
29. Війна народна (за творами О. Т. Твардовського) В творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі “Василь Тьоркін” А. Солженіцин писав про нього: “Але з часів фронту я відзначив “Василя Тьоркіна” як дивовижний успіх… Твардовський зумів написати річ позачасову, мужню і незабруднену…”. Кажуть, що вже поставили пам’ятник бійцеві Василю Тьоркіку. Пам’ятник літературному героєві – річ взагалі рідкісна, а […].
30. Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Російський поет, журналіст, перекладач, лауреат багатьох літературних премій. Долю Твардовського можна назвати типовою для людини радянського часу: поет свято вірить в ідеали, проголошенні більшовиками, згодом проходить через розчарування, на собі відчуває безжальний тиск влади, яка доводить до смерті. Популярність до Твардовського прийшла з виходом поеми “Країна Муравія” (1936). Всенародну любов здобув автор уроки Великої Вітчизняної […].
31. Поема Твардовского “Василь Теркин” народна поема Поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в показі боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою целую енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку й кінця”. Головний герой – втілений в образі Василя Теркина народ на війні […].
32. Вірш О. Т. Твардовського “Брати” Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші “Брати” (1933), написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль (сім’я була розкуркулена і вислана в північні краї на лісоповал): […].
33. Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми (за ними – радість і сльози,, добро і зло, усмішка і біль, патріотизм і зрада, життя і смерть). ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни (понад 20 мільйонів загиблих; у серцях нащадків залишається пам’ять про звірства фашистів, про окроплену […].
34. Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і […].
35. Основні теми та ідеї лірики О. Т. Твардовського Поезія Олександра Твардовського стала однією з яскравих сторінок історії російської літератури XX століття, сама доля цієї людини і поета глибоко символічна. О. Твардовський увійшов в літературу в середині 20-х років. У своїй ранній творчості поет оспівував нове сільське життя, колгоспне будівництво, одну зі своїх ранніх поем він назвав “Шлях до соціалізму”. У його віршах тих […].
36. Велика Вітчизняна війна головна тема літературного життя Велика Вітчизняна війна стала головною темою літературного життя Росії. Недарма для російського народу, наших дідусів і бабусь досі актуальними є і назавжди залишаться слова: “Смертний бой не ради славы, Ради жизни на Земле.” “Я жив, я прийшов з війни живий та здоровий. Але скількох я недолічився… Скільки людей встигли мене прочитати й, можливо, полюбити. А […].
37. Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких […].
38. “Німий біль в слова наділити…” (поезія О. Т. Твардовського) О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, […].
39. Нелюдськість війни (за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменни­ків писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких письменників – німець Генріх Белль із Кельна. Його твори ан­тивоєнної спрямованості […].
40. Зображення війни у романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. (Саме з цих оповідань розпочинається тема війни і миру в творчості Л. Толстого. Що таке війна, чим керуються генерали – патріотизмом чи марнославством – усе це розглядається в оповіданнях. Усі ці питання постануть у романі по-новому.) ІІ. Війна – це “ворожнеча всіх зо всіма”. (Війна […].