Як вибрати материнську плату для комп’ютера

У цій статті розповідаємо, як вибрати материнську плату, які функції вона виконує, з яких елементів складається і чому від цієї «залізяки» залежить якість роботи всіх інших комплектуючих ПК. Загалом, надамо всю основну інформацію, яка допоможе зробити розумний і зважений вибір.

Як влаштована материнська плата і які функції виконує

Материнська плата – фундамент будь-якого сучасного комп’ютера, до неї підключаються всі інші компоненти системи: блок живлення, процесор, оперативна пам’ять, відеокарта, кулери охолодження, накопичувачі, пристрої введення/виводу тощо. Саме через системну плату надходить живлення від блоку до всіх інших компонентів, і вона ж забезпечує зв’язок і обмін даними між ними.

Якщо взяти до уваги той факт, що материнська плата служить для об’єднання всіх компонентів ПК в єдину систему, стає очевидно, що економити на ній не варто. Вибирати її потрібно прискіпливо і уважно, особливо якщо ви збираєте комп’ютер на тривалий термін.

Вам може бути цікаво

Подивимося, з чого складається сучасна материнська плата:

1. Сокет CPU. Це спеціальний роз’єм для підключення центрального процесора. Фізично являє собою квадратний майданчик із безліччю контактів. Покупцеві вкрай важливо знати, що таке сокет материнки, оскільки на нього необхідно звертати увагу при виборі процесора.
2. Слоти PCI-E. Служать для підключення різноманітних комплектуючих і пристроїв периферії: відеокарт, звукових карт, мережевих адаптерів, Wi-Fi модулів, швидкісних твердотільних накопичувачів тощо.
3. Слоти для оперативної пам’яті. Потрібні для підключення модулів оперативної пам’яті (ОП). Як правило, їхня кількість варіюється від 2 до 4, у залежності від форм-фактора материнської плати.
4. Чіпсет – це набір мікросхем на друкованій платі, які служать для зв’язування оперативної пам’яті, відеокарти, процесора й інших пристроїв периферії. Через чіпсет здійснюється обмін даними між усіма системними компонентами, і тому на нього звертаємо особливо пильну увагу перед покупкою.
5. SATA – набір роз’ємів, через які до комп’ютера підключають жорсткі диски, твердотільні SSD-накопичувачі тощо.
6. Мікросхема BIOS (UEFI). Зберігає дані прошивки BIOS і його налаштування, що дозволяє комп’ютеру зберігати інформацію про параметри роботи комплектуючих, навіть якщо комп’ютер повністю відключений від живлення. Ця мікросхема енергозалежна, тому на будь-якій материнській платі є спеціальна батарейка, яка постачає живлення CMOS-пам’яті.
7. Зовнішні роз’єми. Це ті, що розташовуються позаду комп’ютера і служать для підключення клавіатури, миші, монітора, аудіосистеми тощо. USB, HDMI, DisplayPort, VGA, Ethernet та інші порти – усе це відноситься до категорії зовнішніх роз’ємів материнки.
8. Роз’єми живлення. Служать для підключення живлення процесора, кольорів охолодження. Як правило, вони знаходяться у двох місцях: один трохи вище процесорного сокета, і другий – 24-контактний роз’єм – поруч із оперативною пам’яттю.

Потрібно розуміти, що материнські плати з року в рік розвиваються і їх комплектація поступово змінюється. Наприклад, у сучасних моделях друкованих плат все рідше зустрічається інтерфейс IDE, який раніше використовувався для підключення оптичних приводів. Те ж саме можна сказати і про аналоговий відеовихід VGA, який нині сильно застарів і практично ніде не зустрічається. У той же час загальні принципи роботи материнських плат залишаються незмінними, так що інформація, яку ми вам надали, буде актуальна ще багато років.

Вам може бути цікаво

Типи материнських плат

Материнські плати можна розділити на три основних типорозміри, або форм-фактори:

1. Standard-ATX. Повнорозмірні плати з розміром 305×244 мм, розраховані на установку в системний блок стандартного розміру. Мають найбільшу кількість різноманітних слотів та інтерфейсів підключення.
2. Micro-ATX. Зменшені плати з розміром 244×244 мм. Тут може бути 2 або 4 слоти ОП, у залежності від моделі.
3. Mini-ITX. Мініатюрні плати з розмірами 170×170 мм, які підходять для складання ультракомпактних комп’ютерів. Дозволяють встановлювати тільки 2 планки ОП замість 4, як у попередніх двох форм-факторах.

Природно, зменшення розмірів материнських плат досягається за рахунок скорочення кількості доступних слотів для підключення різних модулів і пристроїв периферії. Якщо ви збираєте звичайний стаціонарний ПК для розваг, роботи або навчання, варто віддати перевагу стандартному типорозміру ATX – додаткові слоти оперативної пам’яті й PCI-Express зайвими не будуть. Особливо PCI-E, адже вони можуть раптово знадобитися для підключення просунутої звукової карти, мережевого адаптера, SSD-накопичувача тощо.

Вам може бути цікаво

Як вибрати материнську плату для ПК

Ми підійшли до основного питання: яку материнку вибрати? Перше і найголовніше – вибирати її потрібно під сокет процесора. Наприклад, якщо у вас CPU AMD Ryzen 5 3600, то потрібна плата на сокеті AM4. Якщо процесор Intel Core i5-11400F, то підбирати потрібно плату з сокетом LGA 1200; для старенького Intel Core i7-2600 необхідна материнка з сокетом LGA 1155 тощо. Це основне, що вам потрібно знати при виборі. Якщо материнська плата і процесор матимуть різні сокети, зібрати ПК із таких комплектуючих не вийде.

Другий момент – форм-фактор, про нього ми вже говорили в попередньому розділі. Для стандартних корпусів вибирайте стандартну ATX-плату. Якщо плануєте компактну мінімалістичну збірку, дивіться на Micro-ATX. Для тих, хто планує зібрати ультракомпактний ПК, підійде Mini-ITX – наприклад, від MSI, на зразок тієї ж MSI B450I Gaming Plus AC.

Тепер розглянемо додаткові критерії, які допоможуть зрозуміти, яка материнська плата краще:

1. Убудований Wi-Fi. Просунуті материнки оснащені власним модулем Wi-Fi, який дозволяє підключатися до мережі без будь-яких проводів. Для стаціонарного ПК це не обов’язково, але іноді сильно виручає.
2. Підтримка вбудованого відеоядра. Якщо плануєте збірку офісного ПК, який буде використовуватися тільки для роботи і мультимедійних завдань, можна заощадити, взявши процесор з інтегрованим GPU – наприклад, AMD Ryzen 5 Pro 4650G або Intel Core i5-10400. В цьому випадку вам не доведеться окремо купувати відеокарту, що досить сильно економить бюджет, особливо з урахуванням нинішніх цін на GPU.
3. Кількість слотів M.2. Дуже корисний інтерфейс, через який до комп’ютера можна підключити надшвидкісний SSD. Повинен бути мінімум 1, а краще – 2.
4. Bluetooth.Служить для підключення бездротових аксесуарів і комп’ютерної периферії: клавіатури, навушників, миші, геймпада тощо. Якщо в материнській платі немає вбудованого Bluetooth, відповідний адаптер можна додатково купити і підключити через USB в разі потреби. Але мати вбудований модуль усе ж зручніше.
5. Максимальна частота і тип оперативної пам’яті. Вибирайте в залежності від того, яку ОП плануєте купувати. Якщо берете, наприклад, 2 планки пам’яті DDR4 з частотою 3000 МГц, то немає сенсу переплачувати за дорогу материнку з підтримкою частоти 4000 МГц, наприклад. Але брати материнку з підтримкою пам’яті DDR4 рекомендується все ж із невеликим запасом на 200-400 МГц – це на випадок апгрейду, або якщо в якийсь момент вирішите зайнятися розгоном.
6. Відеовиходи. Мають значення тільки при складанні офісного ПК з інтегрованою графікою – у цьому випадку вибирайте материнську плату з таким же відеовиходом, як на вашому моніторі. У разі складання ПК із дискретною відеокартою інтерфейс для підключення монітора буде розташовуватися безпосередньо на ній.

Вам може бути цікаво

Короткий посібник із вибору чіпсету материнської плати

Тепер, коли у загальних критеріях вибору розібралися, саме час поговорити про вибір чипсету, адже він – ключовий компонент материнки. Від нього залежить якість і злагодженість роботи всіх інших системних комплектуючих і периферії. Інформації з цієї теми дуже багато, тому виведемо кілька ключових моментів.

Якщо хочете просто «вставити і користуватися», вибирайте материнські плати під процесори AMD на базі чипсета AMD B350, B450 або B550. І чим свіжіше у вас покоління ЦП, тим більше новий чіпсет потрібен. Наприклад, для Ryzen 5 5600 необхідний чіпсет AMD B550 або AMD X570, а ось більш старі – B450 або B350 – вже не підійдуть. У той же час для процесора Ryzen 5 3600 минулого покоління чіпсет B550 зовсім не обов’язковий, у цьому випадку можна спокійно заощадити і взяти B450.

Материнські плати під Intel більше підходять тим, хто зацікавлений у більш жорсткому розгоні як процесора, так і оперативної пам’яті.

Якщо плануєте займатися оверклокінгом, вибирайте материнку на Z-чіпсеті (Z370, Z390, Z490, Z590).

Якщо розгоном займатися не плануєте, і якщо не будете купувати процесор із розблокованим множником, переплачувати за чіпсет із підтримкою можливості розгону просто немає сенсу.

Ще важливий момент – якщо купуєте дорогий і потужний процесор на кшталт Intel Core i7-10700K, AMD Ryzen 7 5800X, ні в якому разі не намагайтеся заощадити на материнській платі. Для забезпечення стабільної роботи таких потужних CPU потрібна якісна материнка з топовим чіпсетом і грамотною підсистемою енергопостачання процесора. В іншому випадку ланцюги живлення будуть перегріватися, процесор не зможе працювати на повну, система буде знижати частоти, і у підсумку ви з високою вірогідністю почнете стикатися з так званими синіми екранами смерті.

Якщо говорити більш предметно з конкретними прикладами, то топовою материнською платою для процесорів Intel буде Asus TUF Gaming Z590-Plus – вона підтримує всі актуальні процесори сімейства Intel Core i9/Core i7 11-го, 10-го покоління Pentium Gold і Celeron під сокет LGA1200.

Тут є все необхідне для складання сучасного потужного ПК: 3 слоти M.2, вбудований Wi-Fi, Bluetooth, підтримка ОП із частотою 5000 МГц об’ємом до 128 ГБ, і навіть вбудована звукова карта з 7.1-канальним HD-кодеком.

Для прихильників AMD таким же топовим рішенням стане Asus Prime X570-Pro, що підтримує AMD Ryzen 2-го і 3-го покоління / Ryzen з графічним ядром Radeon Vega 1-го і 2-го покоління.

У цю материнку можна встановити будь-який сучасний процесор із сокетом AM4.

Вам може бути цікаво

Замість висновку: три корисних поради

Наостанок ось вам три поради, які допоможуть краще зрозуміти, яку материнську плату вибрати:

1. Не купуйте материнку «з доробком на апгрейд». Як правило, комп’ютерне залізо морально застаріває за кілька років і, коли приходить час апгрейдитися, найчастіше вигідніше взяти нову материнську плату з підтримкою більш сучасних процесорів і оперативної пам’яті.
2. Не варто переплачувати за додатковий функціонал, який для вас буде марний. Йдеться про підтримку функції розгону, вбудованому Wi-Fi, RGB-підсвічування й інші особливості, які не приносять користі для більшості користувачів.
3. Якщо плануєте бюджетну збірку, навіть не думайте купувати дорогу материнку з топовим чіпсетом – це безглузда витрата, яка ніяк себе не окупить. Компоненти ПК повинні мати збалансовану вартість. Нормальна ціна для материнської плати – це 40-60% від вартості центрального процесора. Якщо ж у вас материнка в 2-3 рази дорожче від будь-якого іншого компонента системи, то це погана збірка.

На цьому у нас все. Дякуємо за увагу і до нових зустрічей!

Фото взяті з джерел: unsplash.com.

Як вибрати материнську плату для ПК?

Сучасний ПК – це складний модульний “конструктор” що збирається на базі материнської плати. Саме “материнка” є основою не лише комп’ютерів, але й будь-якої “розумної” електроніки, що має власну логіку. У цьому матеріалі ми з’ясуємо як підібрати оптимальну материнську плату під ваш майбутній ПК.

Зміст:

• що таке материнська плата і яка її конструкція;
• сокет і чипсет. Вибір між Intel і AMD;
• лінії PCIe;
• форм-фактори. Чим відмінні, що варто про них знати;
• підсистема живлення. Що це, та чому це важливо;
• роз’єми, порти та периферійні пристрої;
• підсумки.

Що таке материнська плата?

Материнська плата – це набір мікросхем, що розміщуються на багатошаровому листі текстоліту. Всі компоненти з’єднуються між собою “доріжками” якими передаються команди.

Сокет – це гніздо, в яке вставляється центральний процесор або CPU. Він керує оперативною пам’яттю й відеокартою безпосередньо, а з іншими компонентами системи взаємодіє опосередковано – через чіпсет. Все керування відбувається через спеціальний комплекс програм – BIOS, що записаний на розпаяній на платі окремій стільничці пам’яті.

Сокет і чипсет. Відмінності між архітектурою AMD та Intel

Від вибору сокета і чипсета залежить які комплектуючі ви зможете використовувати у вашій майбутній збірці. Ми розповімо чим потрібно керуватися вибираючи їх.

Сокети

Сокет визначає клас і покоління процесора, який ми можемо в нього встановити. Щоб правильно підібрати CPU для конкретного сокета потрібно знати:

• виробника. На масовому ринку це компанії Intel і AMD. Між собою їх продукти несумісні;
• архітектуру. Це особливість конструкції головного кристала процесора і керуючих елементів. Виробники вигадують якусь просту назву для архітектур одного покоління, що легко запам’ятовується. Деякі сокети можуть бути сумісні з кількома, схожими за базовою конструкцією, архітектурою;
• сімейство процесорів. CPU поділяють на певні групи за загальною продуктивності та сферою застосунку. Офісні, ігрові, для складних обчислень і т.д.

Сокети й підтримувані ними процесори

Підтримувані сімейства процесорів

Сімейства Summit Ridge та Raven Ridge до яких належать Ryzen 3-7 покоління та Athlon

Pinnacle Ridge, Picasso та належні до них Ryzen 3-7

Matisse – Ryzen 3-9

Vermeer – Ryzen 3-9

Підтримувані сімейства процесорів Дата релізу. Сфера застосунку.

Skylake, Kaby Lake, Coffee Lake та Coffee Lake Refresh

Celeron, Pentium, Core i5, i7, i9, Xeon.

Celeron, Pentium, Core i5, i7, i9, Xeon.

10-е покоління Celeron, Pentium, Core i5, i7, i9, Xeon.

Реліз – весна 2020.

Високопродуктивні нішеві ПК

Skylake-W, Skylake-X, Cascade Lake-X й Kaby Lake-X

Core i5, i7, i9 й Xeon.

Для високопродуктивних серверів та десктопних рішень

без інтегрованої графіки.

Чипсети

Чипсет – це набір мікросхем, що поєднує CPU з усіма периферійними пристроями: накопичувачами постійної пам’яті, адаптерами, звуковими платами, підсистемою живлення, елементами охолодження тощо.

У таблицях нижче ми привели актуальні на 2021 рік чіпсети AMD і Intel.

підтримка архітектур (зворотня сумісність)

Для ПК початкового рівня, найчастіше без можливості розгону. Підтримуються Ryzen 1000-3000 з вбудованою графікою

(з оновленням BIOS – наявність цих оновлень залежить від виробників конкретної материнської плати)

Для комп’ютерів середнього та початкового рівня й з можливістю розгону як CPU, так, і, у окремих випадках, оперативної пам’яті.

Для ПК всіх рівнів нових поколінь Ryzen 4000 та 5000.

(з оновленням BIOS – наявність цих оновлень залежить від виробників конкретної материнської плати)

Для продуктивних систем с просунутими можливостями з розгону усіх комплектуючих

Для високопродуктивних ПК з процесорами аж до Ryzen 9, призначених для найскладніших обчислень та вимогливих ігор

Серія бюджетних материнських плат для ПК початкового рівня

не підтримують розгін

Для комп’ютерів середньо високого рівня з інтегрованою та дискретною графікою.

не підтримують розгін

Для високопродуктивних геймерських та робочих ПК

єдиний клас чипсетів, що підтримують розгін процесору й оперативної памяті.

Для складних математичних та графічних обчислень (не ігрові)

Від вибору чипсета залежить:

• які процесори ви зможете використовувати на материнській платі. Наприклад, в AMD чипсет A320 вже не підтримує Ryzen 4000-5000, а на B450 їх можна встановити попередньо обновивши BIOS;
• наскільки швидкий SSD ви зможете використовувати. SATA 3.0 інтерфейс обмежить вас по швидкості до, приблизно, 600 Мб/сек, тоді як NVME інтерфейс дозволить домогтися швидкостей більших за 1,5 Гб/сек;
• кількість і якість портів USB, а також наявність таких “просунутих” інтерфейсів як Thunderbolt (в флагманських материнських платах).

Лінії PCIe – головні артерії передачі інформації

Що варто знати про лінії PCIe, щоб не надто занурюватися в технічні подробиці?

• вони з’єднують процесор з чіпсетом, на більшості моделей материнок їх всього 4-ри. На материнських платах від Intel вони називаються DMI 3.0, але за принципом роботи схожі з PCIe 3.0. AMD використовує на нових материнках більш прогресивний стандарт – PCIe 4.0 (подвоєна пропускна здатність у порівнянні з 3.0);
• лінії розгалужуються і ведуть до процесора, накопичувачів, відеокарти й портів підключення периферії.

На зображенні ми бачимо порти, до яких ведуть PCIe лінії, множник “x” вказує їх число.

У яких випадках варто вибирати материнську плату за кількістю і якістю PCIe ліній?

Якщо материнська плата необхідна для збирання ПК під нескладні завдання, цей розділ можна взагалі випустити. Якщо ж ви збираєте комплектуючі для складних обчислень або геймінгу просунутого рівня, то знадобитися висока швидкість передачі даних PCI-лініями.

Принцип передачі даних лініями PCI

Дані до процесора від відеокарти, накопичувачів і всіх портів проходять 4-ма лініями. У пріоритеті процесор обробляє сигнал з відеокарти, а решту по черзі. Тобто кілька “пакетів” можуть просто чекати, коли попередні будуть оброблені. Цей ефект “пляшкового горла” частково усувається новим стандартом PCIe 4.0, з його подвоєною пропускною здатністю або виділенням окремих ліній під кожен процес. Так, наприклад, рішення від Intel для “домашніх” PC мають 16 виділених ліній, а AMD (до Ryzen 9) – 20.

Тобто, якщо ви збираєте високопродуктивну систему на базі материнської плати та хочете мінімізувати затримки – вам потрібна або підтримка PCIe 4.0, або аналог на 3.0 версії від Intel c виділеними лініями до відеокарти й накопичувачів. Наявність цієї опції можна перевірити в докладної специфікації до кожної конкретної материнської плати в нашому магазині.

Форм-фактори материнських плат

Форм-фактор материнської плати визначає її розмір, а також необхідний розмір корпусу або системного блоку, в який її встановлюють. Не завжди розмір визначає функціональні можливості материнки, але, в цілому, що вона більша, то більше елементів, доріжок підсистеми живлення, ліній PCIe і радіаторів системи охолодження на ній можна вмістити.

• mini ATX (170х170 мм). Найменший розмір материнських плат, що вносить деяку плутанину в їх ієрархію, оскільки він менший за micro ATX. Зустрічаються такі плати досить рідко, і використовуються для так званих mini PC – надкомпактних десктопних комп’ютерів. Як правило, обмежені 2 слотами під оперативну пам’ять і невеликою кількістю ліній PCIe;
• micro ATX (244х244 мм). Усереднений формат, де вже є 4 слоти під оперативну пам’ять, але кількістю ліній PCIe обмежена;
• ATX (305х244 мм). Стандартний розмір плати для корпуса типу Middle Tower. У цьому формфакторі виробляють більшість всіх рішень і виробники орієнтуються на нього в першу чергу. Якщо ви збираєте потужну систему для ігор або початкової роботи з графікою – ATX відмінне рішення;
• E-ATX (Extended – розширений, 305х330 мм). Досить рідкісні плати для організації робочих станцій і невеликих серверів з розширеним набором периферії.

Підсистема живлення. Що це, чому це важливо

Для побудови потужної ігрової або робочої системи дуже важливо, щоб процесор, відеокарта й оперативна пам’ять отримували від блоку живлення достатньо енергії. І це залежить не тільки від пікової потужності БЖ у вашій збірці, але й від якості підсистеми живлення.

Підсистема живлення складається з польових транзисторів Mosfet (мосфетів), конденсаторів та дроселів, головне завдання яких – випрямляти й фільтрувати електричний струм, щоб забезпечити стабільну роботу процесора, особливо в розгоні. Від груп радіоелементів живлення розподіляється спеціальними контактними доріжками.

Ці “лінії” живлення можна побачити біля сокета, вони розходяться і більша частина їх живить процесор, а решта – вбудовану графіку. Ось що важливо знати про систему живлення:

• що більше фаз (згаданих груп мосфет-конденсатор-дросель) і що вища якість самих цих радіокомпонентів, тим стабільніше буде працювати система. Сучасні ШІМ-контролери (модулі випрямлення і згладжування частот напруги, що розподіляють живлення по платі) підтримують не більше 8-ми “реальних” фаз живлення;
• віртуальні фази – це роздвоєння ліній однієї реальної фази. Умовна “потужність” при цьому не подвоюється, адже їх, як і раніше обслуговує одна група елементів живлення: мосфети, конденсатор і дросель. Вони покращують розподіл харчування, але не підвищують загальну пропускну здатність і стабільність роботи системи;
• точну кількість “чесних” фаз на кожній конкретній моделі материнської плати найкраще дізнаватися з профільних оглядів техноблогерів.

Рекомендації по “фазам”

• 2-3 “реальні” фази – для процесорів що працюватимуть без розгону до передфлагманського рівня (до 6 ядер/12 потоків включно);
• 3-5 фаз. Для розгону 6-8-12-ти ядерних процесорів Intel і AMD. Для такої кількості фаз бажана наявність масивних радіаторів охолодження зони мосфетів;
• від 6 фаз і вище ю для багатоядерних флагманських рішень в розгоні.

Роз’єми, порти, інтерфейси

Як ми вже згадували на початку статті – сучасний ПК це модульний конструктор. Щоб його зібрати на материнській платі передбачений певний набір портів або інтерфейсів, які дозволяють підключати до комп’ютера ті чи інші пристрої, або комплектуючі. Всі ці порти поділяються на 2 групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх підключається все те, що знаходиться в системному блоці вашого ПК, а до зовнішніх, відповідно, вся зовнішня периферія.

Внутрішні порти

• PCI-express. Для підключення відеокарт, мережевих або аудіо карт, а також периферії для захоплення зображення відтворюється комп’ютером. Вибирайте по швидкості. Одна лінія PCI дасть вам, залежно від версії:
  • 3.0 – 984 КБ/с;
  • 4.0 – 1969 Гб/с;
  • 5.0 – 3938 Гб/с.

  Зовнішні порти

  • відеовиходи HDMI, Display Port, DVI. Інтерфейси для підключення моніторів, якщо на вашому процесорі є інтегрована графіка. В іншому випадку підключати монітор потрібно буде до відповідних портів на дискретній відеокарті, яка встановлюється у внутрішній порт PCI-express;
  • аудіо-виходи. Розташовані на інтегрованої аудіокарті. Можуть містити роз’єми для систем від 2.1 до 7.1, а також вихід для мікрофона;
  • USB, USB Type-C, Thunderbolt – інтерфейси для швидкої передачі інформації на фото-відео-техніку, накопичувачі, більшість зовнішніх периферійних пристроїв (модеми, активні динаміки, телефони, плеєри, принтери-копіри тощо);
  • RJ-45 ю порт вбудованого мережевого адаптера.

  Вбудовані в материнську плату адаптери

  На деяких моделях материнок додатково встановлюються небазові розширення. Такі як:

  • мережева карта. Зустрічається практично на всіх материнських платах. Дозволяє підключатися до локальної мережі чи інтернету за допомогою LAN-кабелю та RJ-45-порту;
  • просунута аудіо-карта. Тут слід розуміти, що будь-який вбудований аудіочіп, навіть HiEnd-сегменту, буде поступатися дискретним рішенням в тому ж класі. Але, якщо ви не затятий аудіофіл, якісна вбудована звукова карта 5.1 або 7.1 допоможе отримати доволі пристойний звук з відповідною аудіосистемою;
  • адаптери для бездротового зв’язку:
    • WiFi використовується для роздачі мережі через модем, щоб не підводити до вашого ПК ще й мережевий кабель. Але, слід розуміти, навіть найсучасніші та найпотужніші WiFi з’єднання ніколи не зрівняється за стабільності пінгу з LAN з’єднанням в комп’ютерних іграх, що вимагають миттєвої реакції. Тому, геймерам, які віддають перевагу шутерам, файтингам та динамічним мережевим RPG доведеться терпіти зайвий кабель. Ще один нюанс вбудованого WiFi адаптера – місце розташування вашого системного блоку – якщо він в кутку за столом, а модем знаходиться через 2 кімнати, то для стабільного зв’язку доведеться використовувати виносну USB антену, яку треба буде встановити над столом. Безсумнівний плюс вбудованого WiFi-модуля – можливість підключати клавіатури та мишки без проводів (вони повинні підтримувати WiFi з’єднання);
    • Bluetooth – інтерфейс для передачі даних на відносно невеликій відстані (зазвичай до 10-ти метрів у приміщенні). Через нього можна синхронізувати з ПК мобільні пристрої (телефон, планшет, фітнес-трекер) підключати різну бездротову периферію: геймпади, миші, клавіатури, графічні планшети й багато іншого.

    Підсумки. Вибираємо материнську плату під свої завдання.

    Раніше, якщо ви збирали ПК для ультимативного геймінгу або серйозного відеомонтажу в Adobe Premiere материнські плати й процесори на базі Intel були, практично, безальтернативними. Зараз же, з моменту релізу Ryzen 4000-5000 і архітектури Zen3 встановився паритет. Тому ми просто приведемо нижче три стереотипні групи домашніх ПК, а ви, грунтуючись на цій інформації, зрозумієте в якому напрямку шукати. За інтерфейсами та оснащенням орієнтуйтеся на свої завдання: Наприклад – потрібна зовнішня звукова карта – дивимося, щоб був додатковий PCI роз’єм під неї й так далі. В середньому, збірки на материнських платах AMD обійдуться дещо дешевше, а на Intel буде простіше підібрати комплектуючі. Якщо ж ви не хочете морочитися з вибором самостійно – ми вже підібрали для вас список з ТОП-15 гідних материнок у найрізноманітніших сегментах.

    ПК початкового рівня для домашньої чи офісної праці

    Мінімальні вимоги:

    • фази живлення: від 2-3 реальних;
    • USB 3.0 та вище, аудіо вхід/вихід, додатковий роз’єм PCIe), наявність швидкісних (USB 3.1-3.2 або Type-C – як приємний бонус);
    • порти SATA 3.0 для SSD накопичувачів, підтримка M.2 або NVME буде значним плюсом;
    • формфактори будь-які, але для мінімізації збірки тут особливо доречні MicroATX рішення,
    • на форму організації та клас ліній PCI можна не звертати уваги – підійде будь-який актуальне чипсет.

    За виробником:

    • AMD. A320 – якщо апгрейду не плануєте. Офісні ПК для роботи з невибагливими додатками. B450-B550 – під запланований апгрейд;
    • Intel. B360-B460 – офісні збірки. H110-H470 – початкові й середні ігрові, домашні ПК, без можливості розгону.

    Для усередненого домашнього ПК

    Мінімальні вимоги:

    • фази живлення: від 4-х реальних фаз;
    • інтерфейси M.2 й NVME для підключення швидких SSD накопичувачів, солідною перевагою буде підтримка PCI 4.0 (це дозволяє накопичувачам працювати швидше);
    • підтримка частот оперативної пам’яті до 3600 МГц (для AMD);
    • наявність USB 3.1 і вище, а також Type-C;
    • наявність швидкої вбудованої Ethernet-карти (1000 Гб/сек і вище).
    • форм-фактор АТХ.

    За виробником:

    • AMD. Ціни на X470 чипсети знизились, і вони можуть підтримувати після прошивки BIOS Ryzen 5000 серії (про це можна дізнатися з оглядів) також на це здатні ті самі B450-B550, можливостей яких вистачає для розгону;
    • Intel. Тут рішення з розгоном нам доступні в бюджетній частині флагманських чипсетів. Наприклад, під “народний” Core i5 9400F вибираємо будь-яку сумісну материнку на найдоступніших версіях Z390 чипсета.

    Ультимативний ПК для ігор, відеомонтажу та щоб працювати з графікою

    Мінімальні вимоги:

    • фази живлення: від 6 реальних. Наявність ефективної системи радіаторів, для відводу тепла від зони мосфетів;
    • інтерфейси M.2 і NVME для підключення, обов’язкова наявність PCI 4.0;
    • підтримка частот оперативної пам’яті до 4200 МГц (для AMD, це максимум у сокета AM4);
    • наявність USB 3.1-3.2 й вище, а також Type-C, Thunderbolt – для швидкого обміну даними за допомогою зовнішніх накопичувачів;
    • підтримка функції “здвоювання” відеокарт: Crossfire (AMD) або SLI (NVIDIA). Це значно прискорить рендеринг й обробку складних графічних текстур;
    • форм-фактор АТХ (зустрічаються також деякі MicroATX плати з потрібними ТТХ, але їх обмаль).

    За виробником:

    • AMD. Всім необхідним вимогам відповідають плати флагманського X570 чипсета;
    • Intel. Для процесорів рівня Core i7 9700KF і 10700KF необхідні плати Z390 і Z490 відповідно. У деяких моделях Z490 вже є підтримка PCI 4.0, а в деяких реалізована технологія доступу до даних виділеними лініями.

    В цілому не завжди варто закладати в майбутню конфігурацію можливість апгрейду: розширення оперативної пам’яті, накопичувачів, зміну процесора. Річ у тім, що сучасні процесори та периферія вийшли на своєрідне “плато”, і великих проривів в найближчі 4-5 років не передбачається. Тобто збираючи на актуальних комплектуючих можна відразу отримати необхідну продуктивність і не турбуватися про систему найближчі роки.

    Как выбрать материнскую плату

    Материнская плата (основная плата, системная плата, материнка) – основной компонент компьютера, на который устанавливается процессор, оперативная память, видеокарта (видеоадаптер), периферийные устройства. Материнка прямо влияет на производительность и возможности ПК.

    Форм-фактор

    Форм-фактор – стандарт, определяющий габариты материнских плат, расположение сокетов, разъемов, креплений. Также следует учитывать, что форм-фактор материнских плат и системных блоков должны совпадать. Этот параметр учитывают при выборе корпуса для компьютера.

    Существует несколько вариантов форм-факторов материнских плат.

    • ATX (305×244 мм) – один из самых популярных размеров материнских плат. Эти модели зачастую используются в домашних компьютерах, особенно игровых. Слотов расширения – 7.
    • EATX (305×330 мм) – такой вариант рассчитан на серверы, так как дает возможность установить два процессора, карты расширения и множество слотов под память. Такой форм-фактор характерен для материнских плат высокого класса.
    • mATX (244х244 мм) – уменьшенный вариант АТХ, на сегодняшний момент получил широкое распространение. Рекомендуются для офисных компьютеров, в которых не так важны слоты расширения, как компактность корпуса. Имеют 4 слота расширения.
    • Flex-ATX (229×191 мм) – миниатюрная версия АТХ. Такие материнки снабжены максимум 3 слотами расширения.
    • mini-ITX (170х170 мм) – миниатюрные материнки. Электрически и механически совместимы с платами АТХ. Применяются в компактных компьютерах. Оснащаются 1 слотом расширения.
    • Thin mini-ITX (170×170 мм) – тоньше, чем предыдущий вариант. Оптимальны для самых миниатюрных компьютеров.
    • micro-DTX (170×170 мм) – применяются в миниатюрных корпусах форм-фактора PIO. Имеют 1 слот расширения.
    • mini-DTX (170×203 мм) – используются для компактных компьютеров, в том числе HTPC. Слоты расширения – 2.
    • nano-lTX (120х120 мм) – сверхкомпактное решение. Хорошо подходят для малопроизводительных компьютеров (основные задачи – просмотр видео или хранение файлов).
    • pico-ITX (100х72 мм) – самые маленькие материнские платы. Используется для тех же целей, что и платы nanolTX.
    • XL-ATX (345×262 мм) – увеличенные системные платы. Встречаются редко. Слотов расширения – 8 или 9.
    • EE-ATX (347×330 мм) – относится к серверным материнским платам, работает с двумя процессорами, большим количеством слотов под память.
    • SSI EEB (305×330 мм), SSI CEB (305×295 мм) – используются в серверах.
    • Нестандарт (Proprietary, Custom) – используются в фирменных корпусах, к которым не подходят материнки предыдущих форм-факторов.
    • Материнская плата АТХ
    • Материнская плата miniATX
    • Задняя панель материнской платы

    Назначение

    Для дома / офиса – бюджетная материнская плата, ориентированная на простые задачи (работа с документами, просмотр видео, Интернет, простые игры).

    Игровая (геймерская) – рассчитана на требовательные игры и графические программы. Отличается высокой производительностью и наличием нескольких слотов для видеокарт. Игровые материнские платы поддерживают разгон системы. Такие решения обойдутся дороже моделей для дома и офиса.

    Серверная – предназначена для оборудования серверов. Характеризуется очень высокой надежностью, снабжена несколькими разъемами для оперативной памяти и процессора.

    Для майнинга – используется для получения криптовалют. В таких материнках предусматривается большое количество слотов для видеокарт.

    Для оверклокинга (разгона) – прямо предусматривает возможность увеличения производительности системы. Такая материнка позволяет собрать мощный компьютер, в том числе игровой.

    Процессор

    Материнская плата поддерживает несколько различных по частоте процессоров одного семейства и производителя. Поэтому со временем можно заменить процессор на более мощный при необходимости. Основными производителями процессоров являются компании Intel и AMD.

    Некоторые материнские платы оснащаются встроенным процессором Пользователю не нужно подбирать и покупать отдельно данный компонент ПК. В то же время такие решения не могут похвастаться высокой производительностью.

    Сокет (Socket)

    Сокет (Socket) – разъем материнской платы, предназначенный для подключения процессора. Количество сокетов может достигать 4-х. Для компьютера домашнего пользования вполне хватит и одного сокета, большее количество используется для серверов и рабочих станций.

    Следует понимать, что если у вас материнская плата с сокетом под процессор фирмы Intel, то установить туда процессор AMD уже не получится, придется менять всю материнскую плату.

    На сегодняшний день практически все материнские платы поддерживают процессоры с несколькими ядрами, что позволяет повысить производительность системы.

    Актуальные сокеты на 2021 год (Intel):

    • LGA1200 – процессоры Intel Core 10 поколения (массовый сегмент);
    • LGA1151v2 – процессоры Intel Core 8-9 поколения (массовый сегмент);
    • LGA1151 – процессоры Intel Core 6-7 поколения (массовый сегмент);
    • LGA2066 – процессоры Intel Core 7-10 поколения (для геймеров и продвинутых пользователей);
    • LGA2011-3 – процессоры Intel Core 5-6 поколения (для геймеров и продвинутых пользователей);
    • LGA2011 – процессоры Intel Core 3-4 поколения (для геймеров и продвинутых пользователей).

    Устаревшие сокеты (Intel):

    Актуальные сокеты на 2021 год (AMD):

    • AM4 – процессоры Ryzen 1-4 поколения (массовый сегмент);
    • TR4 – процессоры Ryzen Threadripper 1-2 поколения (для геймеров и продвинутых пользователей);
    • sTRX4 – процессоры Ryzen Threadripper 3 поколения (для геймеров и продвинутых пользователей).

    Устаревшие сокеты (AMD):

    Чипсет

    Чипсет – набор микросхем, обеспечивающих взаимодействие всех составляющих компьютера, определяет практически все характеристики материнской платы. От чипсета зависят все потенциальные возможности компьютера: будь то офисный компьютер для работы с документами и Интернетом или наиболее мощная система с многоядерным процессором и несколькими видеокартами.

    • Intel – поддерживают только процессоры Intel;
    • AMD – поддерживают только процессоры AMD.

    Серии чипсетов (Intel):

    • B – домашние или офисные ПК;
    • H – многофункциональные решения;
    • Z – геймерские компьютеры (возможность разгона процессора и оперативки до высоких значений).

    Актуальные чипсеты (Intel):

    • H410 – недорогие компьютеры;
    • B460 – бюджетные игровые компьютеры;
    • H470 – игровые ПК среднего уровня;
    • Z490, Z590 – игровые компьютеры топового уровня.

    Серии чипсетов (AMD):

    • A – домашние или офисные ПК;
    • B – многофункциональные решения (возможность небольшого разгона процессора и памяти);
    • X – геймерские компьютеры (возможность разгона процессора и оперативки до высоких показателей).

    Актуальные чипсеты (AMD):

    Тип оперативной памяти

    Наиболее популярны следующие типы оперативной памяти – DDR3 и DDR4, хотя DDR3 уже устарел. Чем новее поколение оперативки, тем выше скорость работы, а значит и общая производительность системы. Также существует память стандарта SO-DIMM, которая имеет компактные габариты и предусматривается в материнках mini-ITX и thin-mini-ITX.

    Иногда встречаются материнские платы с двумя слотами для поддержки сразу двух типов памяти, например, DDR3/DDR4.

    Количество слотов ОЗУ

    Данный параметр имеет значение, если в дальнейшем планируется увеличивать объем оперативной памяти. Чем больше объем ОЗУ, тем выше производительность компьютера. Для домашнего компьютера достаточно 2-4 слота, большее количество – для серверов.

    Максимальная частота ОЗУ

    Этот показатель позволяет оценить совместимость материнки и оперативной памяти. Максимальная частота ОЗУ, указанная в характеристиках материнской платы, не должна быть меньше соответствующего параметра оперативки. Иначе высокопроизводительная память будет работать на пониженном уровне, а ее остальные ресурсы окажутся невостребованными.

    В современных ПК максимальная частота ОЗУ составляет 2500-4500 МГц и выше.

    Количество разъемов

    SATA 1 – предназначен для подключения жестких дисков (HDD) и DVD-приводов. Скорость передачи данных составляет 1.5 Гбит/с, полезная скорость (пропускная способность) – до 150 Мбайт/с. Устаревший интерфейс, встречается очень редко. Количество разъемов в материнках не превышает 6 штук.

    SATA 2 – более продвинутый вариант. Скорость передачи данных составляет 3 Гбит/с, полезная скорость – до 300 Мбайт/с. В зависимости от конкретной модели материнской платы количество разъемов колеблется в пределах 1-6 штук и более.

    SATA 3 – современная версия этого интерфейса. Скорость передачи данных составляет 6 Гбит/с, полезная скорость – 600 Мбайт/с. Количество разъемов в материнских платах колеблется в диапазоне 1-8 штук и более.

    SATA Express – совместим с накопителями, поддерживающими технологии SATA и PCI-E. Скорость передачи данных составляет 3-6 Гбит/с (в зависимости от версии SATA). Во втором случае данных параметр определяется версией шины PCI-E. Материнки с таким разъемом встречаются редко. Количество разъемов – 1 или 2.

    mSATA – дает возможность подключать к материнской плате твердотельные накопители (SSD). Эти устройства выгодно отличаются от классических жестких дисков высокой скоростью, малыми габаритами и весом. Устаревший разъем. Количество разъемов – 1 или 2.

    M.2 SSD – также используется для подключения твердотельных накопителей. Вытесняет интерфейс mSATA. Количество разъемов колеблется в пределах 1-4 штук.

    U.2 – еще один интерфейс, дающий возможность подключить твердотельные накопители. Количество разъемов в материнках составляет от 1 до 4 штук.

    SAS – служит для подключения накопителей. Скорость передачи данных составляет 6 Гбит/с, полезная скорость – 750 Мбайт/с. Используется в серверах. Совместим с устройствами, поддерживающими SATA2 и SATA3. При этом SAS-накопитель нельзя подключить к разъему SATA. Количество разъемов варьируется от 2 до 16 штук.

    IDE – играет ту же роль, что и SATA. Устаревший интерфейс. Количество разъемов – 1 штука.

    Поддержка RAID

    SATA RAID – позволяет формировать RAID-массивы из нескольких жестких дисков, не применяя специальное программное обеспечение или платы расширения. Накопители подключаются к материнке через интерфейс SATA.

    SAS RAID – играет ту же роль, но подключение дисков выполняется через интерфейс SAS.

    Видео

    Интегрированное – встроенное графическое ядро, которое является составной частью материнской платы. Такое решение дает возможность собрать ПК без покупки отдельной карты. В результате уменьшается цена компьютера и потребление электроэнергии. Но встроенное графическое ядро имеет низкую производительность. Поэтому рекомендуется установить отдельную видеокарту.

    SLI / CrossFire – подразумевает подключение к компьютеру нескольких видеоадаптеров Nvidia / AMD. Это актуально для апгрейда бюджетных игровых и профессиональных компьютеров, поскольку докупить старый видеоадаптер выгоднее, чем приобрести новый. В отличие от SLI CrossFire дает возможность работать с видеокартами, оснащенными разными моделями GPU, при этом не требуется соединять их мостом либо кабелем.

    Видеовыходы

    D-Sub – аналоговый стандарт для передачи видео.

    DVI – служит для передачи видео. Встречается в двух вариантах:

    • DVI-D – работает только с цифровым сигналом (разрешение – 2560×1600 либо 1920×1200);
    • DVI-H – передает аналоговый и цифровой видеосигнал (максимальное разрешение – 1280×1024).

    HDMI – цифровой стандарт, который обеспечивает передачу высококачественного видео и многоканального звука. Современные версии – HDMI 2.0 (поддерживает видео 4К) и HDMI 2.1 (поддерживает видео 10К).

    DisplayPort – цифровой стандарт, передающий видео высокого качества. Встречается в компьютерной технике. Позволяет подключить несколько экранов к одному выходу. Современная версия – DisplayPort 1.4 (работает с видео 4К, 5К и 8К).

    TV-out (YPbPr) – аналоговый стандарт для передачи видеосигнала.

    Важно: материнки, поддерживающие аналоговые стандарты актуальны в случае, если планируется подключать к ПК старое оборудование (проекторы, телевизоры).

    Аудио интерфейсы

    Коаксиальный (разъем RCA)– передает многоканальный цифровой сигнал. Коаксиальный кабель довольно прочен и надежен, но восприимчив к помехам.

    Оптический (TOSLINK, разъем JIS F05) – играет ту же роль, что и коаксиальный интерфейс. Оптический провод устойчив к помехам, но легко повреждается.

    S/PDIF-out – служит для передачи многоканального цифрового сигнала без его преобразования в аналоговый.

    Количество Ethernet портов

    Эта характеристика позволяет оценить сетевые возможности собранного ПК. Для бытовых нужд хватит и 1 порта. В материнках для серверов, игровых ПК, решениях для оверклокинга (разгона) или рабочих станций предусматриваются 2-5 Ethernet-портов. Такие варианты используют для решения узкоспециальных задач, например, подключения к нескольким провайдерам, подключения к локальной сети и Интернету по отдельности.

    Скорость Ethernet

    10/100 Мбит/с – такая скорость передачи данных характерна для недорогих и устаревших материнок.

    1 Гбит/с – подобный стандарт встречается в большинстве материнских плат, предназначенных для домашних ПК. Оптимальный баланс цены и скорости.

    2.5 Гбит/с – этот стандарт используется в некоторых игровых материнских платах.

    5 Гбит/с – данный стандарт применяется в продвинутых материнках игрового назначения.

    10 Гбит/с – самый прогрессивный вариант на сегодняшний день. Встречается в материнских платах высокого класса, предназначенных для серверов и мощных геймерских ПК.

    Слоты расширения

    PCI Express (PCI-E) – интерфейс, используемый для подключения видеокарт, SSD-накопителей, звуковых карт и других устройств. Современные материнки снабжаются слотами PCI-E x1 (для сетевых адаптеров и звуковых карт), PCI-E x4 (для SSD-накопителей, TV-тюнеров), PCI-E x8 и PCI-E x16 (для видеокарт). Число описывает количество линий, от которого зависит пропускная способность интерфейса.

    Версии интерфейса PCI-E в материнских платах:

    • PCI-E 2.0 – скорость передачи данных составляет до 500 Мбайт/с (на одну линию), устаревшее решение;
    • PCI-E 3.0 – скорость обмена данными достигает 984 Мбайт/с (на одну линию), оптимальный выбор;
    • PCI-E 4.0 – скорость передачи данных составляет до 1969 Мбайт/с (на одну линию), такие материнки становятся все более популярными.

    Важно: наличие двух одинаковых слотов PCI-E может обеспечить использование двух видеокарт одновременно по технологии SLI (NVidia)/CrossFire (AMD).

    Внешние интерфейсы

    USB – универсальный интерфейс для подключения периферийных устройств. Чем больше USB-слотов, тем больше устройств можно подключить. В современных корпусах на передней панели имеются слоты USB, однако, основная масса разъемов находится на задней панели.

    Современные стандарты USB:

    • USB 3.0 – характеризуется двусторонней конструкцией (штекер вставляется любой стороной), обеспечивает скорость передачи данных до 4.8 Гбит/с;
    • USB 3.1 – более прогрессивный стандарт, имеющий высокую скорость – до 10 Гбит/с;
    • USB 3.2 – самая современная версия, обеспечивающая скорость передачи данных до 20 Гбит/с.

    IEEE1394a FireWire – устаревший интерфейс. Используется для подключения таких устройств, как видеокамеры, внешние жесткие диски. Обеспечивает непрерывный поток данных, необходимый, например, при редактировании видео высокого качества.

    eSATA – дает возможность подключить внешние накопители. Устаревший интерфейс.

    Wi-Fi – используется для подключения Интернету. Также позволяет соединять ПК с различными устройствами, например, ноутбуком или смартфоном. Самые новые версии – 802.11ax (скорость достигает 10 Гбит/с) и 802.11ad (до 7 Гбит/с).

    Bluetooth – применяется для соединения компьютера с беспроводными наушниками, плеером, ноутбуком и другими устройствами. В зависимости от конкретной версии Bluetooth радиус действия составляет 10-100 м.

    COM (RS-232C) – служит для подключения к отдельным моделям ИБП, телевизорам и другой технике, которая снабжена таким портом. Устаревший интерфейс.

    LPT – позволяет подключить сканеры, принтеры и другие периферийные устройства. Устаревший интерфейс.

    PS/2 – интерфейс для подключения клавиатуры и мышки. Современные манипуляторы зачастую подключаются с помощью USB-порта. Устаревший интерфейс.

    Важно: устаревшие интерфейсы дают возможность освободить USB-порты, что пригодится, если необходимо работать с большим количеством периферийных устройств.

    Разъем питания процессора

    Разъем питания процессора представлен несколькими вариантами:

    • 4-pin – такая конфигурация характерна для компактных материнок (mini-ITX);
    • 8-pin – стандартный вариант;
    • 8-pin+4-pin, 8-pin+6-pin – используется в игровых материнских платах;
    • 8-pin+4-pin+6-pin – встречается в некоторых продвинутых моделях;
    • 8-pin+8-pin – применяется в мощных геймерских материнках;
    • 8-pin+8-pin+4-pin – встречается в серверных платах;
    • 8-pin+8-pin+6-pin – подобный вариант присущ высокопроизводительным решениям, прежде всего, серверным и игровым материнским платам.

    Звук

    Практически все модели материнских плат имеют встроенную звуковую карту.

    Основные виды звуковых контроллеров:

    • AC’97 – поддерживает 16-битный звук и объемный звук 5.1, вполне подходит для офисного или недорогого домашнего компьютера.
    • HDA (High Definition Audio) – поддерживает 32-битный звук и объемный звук 7.1. Обеспечивает лучше по качеству звук, чем АС’97. Однако, для получение полноценного звучания или работы со звуком рекомендуется покупать отдельную звуковую карту для вашего компьютера.