Осінні зміни в природі та характерні явища

Осінь – період важливих змін у живій і неживій природі. Зміна погодних умов і температурного режиму впливає на дерева, рослини, птахів і тварин. Які явища відбуваються восени та як це відбивається на навколишньому світі? Цікавими фактами діляться автори популярних книжок про природу.

Які зміни восени відбуваються в живій природі?

Осінь – період переходу від літньої активності до процесів зимового застою. Для осені характерні такі зміни в живій природі:

• пожовтіння й опадання листя;
• в’янення трав’янистих рослин;
• підготовка тварин до зими (збирання та зберігання запасів, нарощування хутра);
• відліт перелітних птахів;
• зникнення комах.

Розглянемо ці природні явища більш детально.

Пожовтіння й опадання листя

Перша прикмета осені – зміна забарвлення листя на деревах. Це явище природи пов’язане з біологічними змінами, що відбуваються у більшості дерев під час настання перших холодів.

Чому листя на деревах змінює забарвлення? Як пояснює Георгій Граубін у книзі “Чому восени – листопад?”, зеленого кольору йому надає особлива речовина – хлорофіл. З настанням осені сонце світить менше, день стає коротшим, рослини отримують менше світла.

У таких умовах хлорофіл руйнується, а відновитися не встигає. Зелений колір у листі зменшується, і помітним стає жовтий. Восени листя може бути жовтим, червоним, багряним. Це залежить від того, яка барвникова речовина міститься в листі.

Після зміни кольору в останні місяці осені листя починає опадати з дерев. Це має для них велике фізіологічне значення:

• рослини отримують можливість відпочити, підготуватися до зимової сплячки;
• знижується ризик механічних пошкоджень – без листя на гілках у період снігопадів не накопичується багато снігу;
• разом із листям рослини скидають шкідників, які жили на них у літній період.

В’янення трав

Восени трави розлучаються з надземною частиною рослини, щоб врятувати важливіші частини – кореневище, бульбу або цибулину.

У підземних структурних елементах трав за літо накопичуються поживні речовини, які виконують дві важливі функції:

• не дають рослині загинути в період холодів;
• зберігають можливість швидше відродити стебло і листя з приходом весни.

Деякі тварини впадають у сплячку

Зимова сплячка – особливий стан рослин і тварин, коли в період холодів і відсутності їжі знижується активність і життєдіяльність організму, зменшується обмін соками та потреба в їжі.

Хто впадає в сплячку з настанням осені? Ось кілька видів:

• Деякі ссавці (ведмідь, їжак, борсук, бабак), гризуни (хом’як, ховрах). Вони впадають у сплячку наприкінці осені – на початку зими, що пов’язано з відсутністю для них кормової бази.
• Холоднокровні тварини (змії, жаби), рептилії та амфібії. Вони “засинають” пізньої осені, бо не можуть підтримувати температуру, необхідну для існування.
• Комахи – мухи, комарі, жуки, павуки. З настанням холодів вони ховаються в затишні щілини і здаються мертвими. Це захисна реакція на зниження температурних показників. З настанням весни вони оживуть.

Звірі роблять запаси

Тварини, які не засинають на зиму, активно готуються до холодів. Для цього вони:

• готують запаси їжі;
• утеплюють житло;
• змінюють забарвлення та обростають густим і теплим хутром.

Переліт птахів

Мігруючі види птахів готуються до перельотів у теплі краї з початку осені. Потім починається їхній відліт. Як правило, птахи летять зграями в одні й ті самі місця зимівлі, а з настанням весни повертаються в рідні краї.

Як стверджує Соколов Леонід у книжці “Чому перелітні птахи повертаються додому”, вірність батьківщині виявлено в птахів, які належать до різних груп, починаючи від найбільших і найбільш довгоживучих птахів (альбатросів, буревісників, лелек, лебедів), які летять (альбатросів, буревісників, лелек, лебедів), і закінчуючи найменшими горобцями, які живуть недовго (дрозди, кропив’янки, мухоловки, славки та ін.).

Зимуючі пернаті нікуди не відлітають і посилено годуються в осінніх лісах.

Які осінні зміни в неживій природі?

Не менш важливі зміни відбуваються в неживій природі. Уже у вересні-жовтні можна спостерігати:

• зниження температури повітря;
• скорочення тривалості світлового дня;
• характерні природні явища – дощі, тумани, заморозки, іній, перший сніг і льодостав.

Скорочення світлового дня, зниження температури повітря

Як відомо з курсу фізики, наша планета обертається навколо Сонця і за рік робить повне коло. Під час обертання Північна півкуля Землі на кілька місяців виявляється нахиленою до Сонця (літо). Протягом наступних кількох місяців відхиляється від нього (зима). У цей час спостерігається зменшення дня і збільшення ночі.

Восени сонце піднімається над горизонтом не так високо, як улітку. Дні стають коротшими, а сонячного світла – меншим. У середині вересня-початку жовтня настає недовгий період потепління, який у народі називають бабине літо. Зазвичай він закінчується в середині жовтня.

Похолодання, яке настає внаслідок зменшення сонячного світла і тепла, впливає на всю живу природу, оскільки зменшення сонячного світла безпосередньо пов’язане з похолоданням. Як стверджує автор книги “Зламуючи планету Земля” Том Джексон, атмосфера Землі перебуває в постійному русі. Це впливає на різноманітність метеорологічних умов у різних географічних точках. Такий стан, що безперервно змінюється, називають погодою.

Погодні явища осені

Для осені найбільш характерні такі природні явища:

• Несподівані заморозки. Вони виникають за поєднання двох чинників: сирий ґрунт і раптова зміна погоди. У книзі “Таємні знаки природи. Як стати погодним детективом і читати прикмети” Петер Вольлебен попереджає: несподівані заморозки становлять реальну загрозу для рослин і всього живого.
• Туман. Це густа хмара, що складається з мікрочастинок вологи. Вона утворюється внаслідок перепаду температури біля самої поверхні ґрунту.
• Іній. Він являє собою дрібні частинки роси, застиглі у вигляді сніжинок. Іній покриває всі поверхні тонким колючим шаром. Його поява свідчить про мінусову температуру.
• Вітер і дощ. Восени атмосферний фронт приносить холодні повітряні маси. Вітер змінює напрямок, посилюється, спричиняє опади та негоду.
• Льодохід. Коли восени температура повітря падає до від’ємних значень, поверхня водойм зі слабкою течією або зовсім без неї вкривається кірочками льоду. Незміцнілий лід під впливом вітру утворює так званий осінній льодохід.
• Ожеледь. Коли на вулиці морозно, дощові опади на поверхні доріг і полів перетворюються на льодову кірку. Це явище часто спостерігається в середині та наприкінці осені.

Осінь – неймовірний час, коли навколишня природа змінюється кардинальним чином. У живій і неживій природі відбуваються безперервні зміни. Перехід від теплих днів кінця літа до першого снігу та заморозків зими протягом осені відбувається поступово.

ГДЗ / ВІДПОВІДІ / ОТВЕТЫ (сторінки 35-61 ПРИРОДА ВОСЕНИ) до підручника “Природознавство 2 клас” Гільберг Т.Г., Сак Т.В.

1. Які зміни в живій природі можна спостерігати восени? Рослини змінюють забарвлення, листопад – пора опадання листя.

2. Поясни прислів’я: Осінь на рябому коні їздить. Слово “рябий” означає покритий плямами іншого кольору, відтінку, що виділяється на основному фоні. Саме восени зелене вбрання дерев набуває різних відтінків: від жовтого кольору до багряного. О цій порі жовтіють і в’януть трави.

ЯКИМИ БУВАЮТЬ ДЕРЕВА, КУЩІ, ТРАВ’ЯНИСТІ РОСЛИНИ (сторінка 38)

1. Які рослини називають багаторічними? Рослини, що живуть багато років. Наведи приклади багаторічних трав’янистих рослин. Конвалія, кульбаба, проліска, суниця, цибуля, часник, тюльпан.

2. Які трав’янисті рослини називають однорічними? Рослини, що живуть всього рік: навесні розвиваються з насіння, влітку і восени цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. Наведи приклади. Горох, просо, соняшник, гречка, помідори, огірки, лобода, левкой.

3. Які трав’янисті рослини називають дворічними. Рослини, що живуть всього два роки: на першому році життя проростають з насіння, але не цвітуть. Наступного року рослини зацвітають, у них утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають. Наведи приклади. Морква, буряк, редька, капуста.

ПОДУМАЙ. Розглянь малюнок. Які з цих рослин багаторічні, дворічні й однорічні? Сосна й калина є багаторічними рослинами, буряк – дворічна рослина, а горох – однорічна.

ППОМІРКУЙ. Коли дворічні рослини – моркву й буряк – люди використовують у перший рік життя, а коли – на другий. У перший рік життя використовують, щоб мати насіння. На другий рік життя з насіння вирощують плоди.

ПЛОДИ І НАСІННЯ (сторінка 41)

1. З якого органа рослин утворюються плоди й насіння? Більшість рослин має квітки. Після цвітіння з квіток розвиваються плоди і насіння.

2. Які пристосування для розповсюдження мають плоди? Для розповсюдження вітром, наприклад, у плодів клена, липи є крильця. Плоди і насіння череди, будяка, лопуха мають гачечки, якими кріпляться до шерсті тварин, пір’я птахів, одягу людини і розносяться на великі відстані.

3. Плоди і насіння яких рослин розносяться вітром? Високих дерев, наприклад, клена і липи.

Плоди і насіння яких рослин розносяться т варинами? Жолуді (плоди дуба) розносять білки, сойки й інші тварини, соковиті плоди невисоких дерев (черемхи, горобини), а також кущів (бузини, калини,шипшини), деяких трав’янистих рослин (конвалії, воронячого ока) приваблюють птахів.

ПОМІРКУЙ. Яке значення має яскраве забарвлення плодів вишні, черемхи, горобини для поширення у природі? Плоди яскравого кольору вирізняються на зеленому листі, їх краще бачать тварини і поїдають, а насінини не перетравлюються, а виводяться з організму разом з неперетравленими рештками далеко від місця, де росла рослина.

ГРИБИ: ЇСТІВНІ ТА ОТРУЙНІ (сторінка 45)

1. З яких частин складається гриб? Шапка, ніжка, грибниця.

2. Як розмножуються гриби? Із частинок грибниці виростають нові гриби.

3. Які ти знаєш їстівні гриби, які – отруйні? Їстівні: сироїжки, рижики, білий гриб, маслюк. Отруйні : бліда поганка, несправжні опеньки, несправжня лисичка, мухомор.

ЯК ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ. КОМАХИ ВОСЕНИ (сторінка 48)

1. Як зміни в природі впливають на життя комах? Зникнення зеленої рослинності, зниження температури повітря.

2. Як комахи готуються до зими? Одні комахи відкладають яйця і гинуть. Інші комахи, щоб пережити зиму, прилаштовуються в затишному місці: зимують в опалому листі, закопуються у ґрунті, ховаються під корою в трухлявих пеньках.

3. Які комахи траплялися тобі в природі восени? Мурашки. Де ти їх бачив? Біля мурашника.

ПТАХИ ВОСЕНИ (сторінка 51)

1. Як з наближенням осені змінюється життя птахів? Зникають комахи, в’януть трав’янисті рослини.Тому наприкінці літа й восени багато птахів відлітають в теплі краї, де для них достатньо їжі.

2. Які птахи першими відлітають з наших країв? Солов’ї, ластівки, стрижі Чому? Бо вони живляться комахами.

3. Назви приклади осілих і перелітних птахів своєї місцевості.

Осілі: сороки, горобці, сизі голуби, ворони.

Перелітні: солов’ї, ластівки, чаплі, лебеді.

ВІДГАДАЙ. Який птах перелітний, а який осілий? Ластівка – перелітний птах, а горобець – осілий.

ЗВІРІ ВОСЕНИ (сторінка 54)

1. Які звірі роблять на зиму запаси корму? Миші-полівки, білки, кроти, хом’яки.

2. Що таке линяння у тварин? Зміни забарвлення і густоти хутра у тварин називають линянням.

3. Як змінюється під час линяння хутро у звірів? Наведи приклади. У зайця-русака до зими шубка стає сірою, схожою на пеньок чи камінь, припорошений снігом. Руде хутро білки влітку, не помітне поміж стовбурів хвойних дерев, до зими стає густішим і довшим, набуває сірого кольору, щоб було важко її помітити серед гілок, припорошених снігом.

4. Які звірі відкладають запаси жиру? Бурий ведміль, борсук, їжак. Для чого? Жир для цих тварин – зимовий запас їжі.

5. Які звірі впадають у зимову сплячку? Ведмеді, їжаки.

НЕВИДИМІ ЛАНЦЮГИ В ОСІННЬОМУ ЛІСІ (сторінка 57)

1. Розглянь малюнок. Розкажи про ланцюг живлення: насіння клена – мурашка – їжак. Ланцюг живлення починається з рослини. Мурашка їсть насіння клена. Їжак з’їдає мурашку.

2. Склади ланцюг живлення в осінньому лісі.

У лісі ростуть осики. Корою осик живляться зайці. Зайця може вполювати вовк. Осика–заєць–вовк.