Довіреність. Форма довіреністі та її види. Строк довіреності та припинення довіреності

Поняття довіреності. Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність адресована третім особам та засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють. За загальним правилом, довіреність може видаватися тільки дієздатними громадянами. Неповнолітні громадяни можуть самостійно видавати довіреності в обсязі тих прав, які вони можуть здійснювати самостійно.

Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації даного виду.

Оскільки довіреність є односторонньою цивільно-правовою угодою, вона має відповідати загальним умовам дійсності, яким повинні задовольняти цивільно-правові угоди. Разом з тим закон встановлює ряд особливих вимог щодо довіреності. Довіреність має бути укладена тільки в письмовій формі. Довіреність є завжди строковою угодою. У довіреності обов’язково має бути зазначена особа, якій вона видана.

За змістом та обсягом повноважень, що їх отримує представник, розрізняють три види довіреностей: генеральні (загальні), спеціальні та разові.

Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральною є довіреність, яка видається керівникові філії юридичної особи).

Спеціальна довіреність видасться представникові на здійснення багатьох однорідних юридичних дій. До спеціальних можна віднести довіреність на представництво у суді, довіреність, яка видається експедиторові на отримання вантажів від залізниці.

Разова довіреність видасться для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).

Довіреність має бути складена у письмовій формі, про це свідчить саме визначення довіреності, яке міститься в ст. 64 ЦК України. У деяких випадках ставиться вимога, щоб довіреність була не просто письмовою, але й посвідченою нотаріусом. Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми (наприклад, довіреність на купівлю-продаж будинку), а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій має бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених законодавством ч. 1 ст. 65 ЦК України.

Довіреність, за якою повноваження передаються у порядку передоручення, також має бути нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЦК України до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються: довіреності військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів; довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших органів, що вчиняють нотаріальні дії, також довіреності робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ та закладів; довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Довіреність на одержання заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими відносинами, на одержання винагороди авторів і винахідників, пенсій, допомог і стипендій, грошей з ощадних кас, а також на одержання кореспонденції, у тому числі грошової і посилкової, може бути посвідчена організацією, в якій довіритель працює або навчається, організацією за місцем його проживання, також адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні.

Довіреності організацій, крім тих, що видаються у порядку передоручення, нотаріального посвідчення не вимагають. Вони видаються за підписом її керівника (в кооперативних і в громадських організаціях – за підписом осіб, уповноважених на це статутом) з прикладенням печатки цієї організації, а довіреності на одержання чи видачу грошей та інших майнових цінностей підписуються також головним (старшим) бухгалтером цієї організації.

Законодавство передбачає наявність у довіреності обов’язкових реквізитів. Таким обов’язковим реквізитом є дата її вчинення. Відсутність у довіреності дати вчинення робить її недійсною. Іншим обов’язковим реквізитом є підпис довірителя, а для довіреності, яка видається від імені юридичної особи – прикладення печатки цієї юридичної особи.

Посвідчення довіреності. Нотаріус засвідчує довіреність від імені одної або декількох осіб, на ім’я одної або декількох осіб.

Довіреність, що видається в порядку передовіреності, підлягає нотаріальному посвідченню при представленні основної довіреності, в якої обговорене право передовіреністі, або при представленні доказів того, що представник по основному дорученню змушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Довіреність, видана в порядку передовіреності, не повинна містити в собі більше прав ніж надано по основному дорученню. Термін дії довіреність, виданої в порядку передовіреності, не може перевищувати терміна дії довіреність, на підставі якої вона видана.

Строк довіреності. Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.

Передоручення. Особа, якій видана довіреність, повинна особисто вчиняти ті дії, на які вона уповноважена. Вона може передоручити їх вчинення іншій особі, якщо уповноважена на це довіреністю або примушена до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Передоручення оформляється нотаріально посвідченою довіреністю. Строк дії такої довіреності не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої її видано. Особа, яка передала повноваження іншій особі, має сповістити про це того, хто видав довіреність, і подати йому необхідні відомості про особу, якій передано повноваження. Невиконання цього обов’язку покладає на особу, що передала повноваження, відповідальність за дії особи, якій вона передала повноваження, як за свої власні (ст. 68 ЦК України).

Припинення довіреності. Чинність довіреності припиняється внаслідок:

• закінчення її строку;
• скасування довіреності особою, яка її видала;
• відмови особи, якій видано довіреність;
• припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність;
• припинення юридичної особи, на ім’я якої видано довіреність;
• смерті громадянина, який видав овіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;
• смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім.

Особа, яка видала довіреність, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видано, може відмовитися від неї, що теж призводить до припинення дії довіреності. Угода про відмову від цього права недійсна. З припиненням довіреності втрачає силу передоручення.

Особа, яка видала довіреність, зобов’язана сповістити про її скасування особу, якій довіреність видано, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими видано довіреність. Такий же обов’язок покладається на правонаступників особи, що видала довіреність, а у разі визнання особи, яка видала довіреність, недієздатною чи обмежено дієздатною такий обов’язок покладається на опікуна або піклувальника.

Права та обов’язки, що виникли внаслідок дій особи, якій видано довіреність до того, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про її припинення, зберігають силу для того, хто видав довіреність, і його правонаступників щодо третіх осіб. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або повинна була знати, що дія довіреності припинилася. При припиненні довіреності особа, якій її видано, або її правонаступники повинні негайно повернути довіреність.

Коли потрібна нотаріальна довіреність, а коли ні

У житті часто трапляються ситуації, коли нам необхідно вчинити будь-яку дію, на яку або зовсім немає часу, або ж немає такої можливості. Тоді доводиться використовувати такий інструмент як довіреність. При цьому необхідно пам’ятати, що є два види довіреностей: проста письмова форма довіреності та нотаріальна довіреність. В даній статті ми розглянемо, в яких випадках потрібна довіреність, а також розберемося в питанні, коли потрібна нотаріальна довіреність.

В яких випадках потрібна довіреність

Довіреність – це письмовий документ, яким ви уповноважуєте конкретну людину (представника) на вчинення певних дій від вашого імені. Також в довіреності вказується термін, на який вона видана, і чіткий перелік, який вказує конкретні повноваження вашого представника. У законодавстві питанню довіреності відведено цілий розділ № 17 Цивільного кодексу України, статті з 237 по 250.

Довіреність на іншу людину може знадобитися в абсолютно різних сферах нашого життя – це і отримання заробітної плати, отримання пенсії, стипендії, керування автомобілем, купівля або продаж квартири, представництво в суді, здача податкової звітності, оформлення різних документів в державних інстанціях і багато іншого. У той же час, відповідаючи на питання, в яких випадках потрібна довіреність, потрібно мати на увазі, що не можна за дорученням скласти заповіт. Не можна за дорученням укласти шлюб в РАЦСі – тут потрібна тільки особиста присутність. Те ж саме стосується і подачі заяви про розірвання шлюбу – навіть, якщо шлюб розривається через суд, більшість суддів відмовляють в прийомі позову, якщо він поданий представником, посилаючись в своїх рішеннях на відповідне положення Сімейного кодексу України. Взагалі, довіреність неможлива у всіх випадках, де необхідна особиста присутність, або ж коли особиста присутність пов’язана з володінням необхідними навичками або документами, видача яких закріплена за дозвільними органами. Так, наприклад, за дорученням можна дозволити володіння автомобілем, але не можна дозволити керування автомобілем, оскільки для управління потрібно отримати водійське посвідчення. Те ж саме відноситься до підприємницької діяльності – не можна займатися такою діяльністю на підставі довіреності, оскільки оформлення ФОП суто індивідуальне, не кажучи вже про всілякі ліцензії.

Якщо законодавство не забороняє в конкретній ситуації використовувати просту довіреність, то в цьому випадку не обов’язково друкувати текст довіреності на принтері, підійде і проста довіреність від руки. Єдина умова – текст повинен бути написаний розбірливо і не допускати двозначного тлумачення. Також потрібно мати на увазі, що проста довіреність також за бажанням може бути укладена в нотаріальній формі, а нотаріальна довіреність не може бути укладена в простій формі.

Форми нотаріальних довіреностей

Перші згадки про довіреність на території України датуються ще ХІІ століттям, коли з’явилися рукописні документи, завірені “дяками” (прообраз сучасних нотаріусів).

Нотаріальна довіреність, також як і проста довіреність може бути загальною і спеціальною. Загальна довіреність уповноважує представника на здійснення будь-яких угод, в той час як спеціальне доручення – це свого роду разова довіреність, яка втрачає свою силу після здійснення певних дій – наприклад, довіреність на укладення угоди купівлі-продажу нерухомості. Після укладення такої угоди доручення фактично втрачає свою силу.

Які довіреності вимагають нотаріального посвідчення в 2020 році в Україні

Обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреностей необхідне в наступних випадках:

• продаж нерухомості (будинок, квартира, земельна ділянка);
• оформлення довіреності на автомобіль;
• представництво в суді;
• представництво інтересів у виконавчій службі (приватній або державній);
• подача або отримання будь-яких документів в ЦНАП (центр надання адміністративних послуг);
• передоручення довіреності.

Окремо слід розповісти про популярний термін “генеральна довіреність” на автомобіль – насправді такого терміну, як “генеральна” в законодавстві України не існує. Оформляється звичайна довіреність на право володіння транспортним засобом. Що ж стосується передоручення, то воно можливе тільки, якщо така можливість передбачена договором, або первинною довіреністю. При цьому обов’язковою умовою є інформування довірителя про нового представника, і надання про нього всіх необхідних даних. Без такого інформування вся відповідальність за дії нового представника покладається на первинного представника.

Крім цього, нотаріальне посвідчення довіреностей потрібне у всіх без винятку випадках, якщо сама угода вимагає нотаріального посвідчення. До таких випадків відносять договори ренти, іпотеки, передоручення боргу, шлюбний договір, угоду про аліментні зобов’язання. Якщо договір оренди укладено на термін більше трьох років, то за вимогами законодавства його потрібно в обов’язковому нотаріально посвідчити. Відповідно, всі подальші дії стосовно виконання такого договору можливі тільки, якщо у представника є нотаріальна довіреність на представлення інтересів.

Хто має право замінити нотаріуса

Бувають ситуації, коли за законом необхідна нотаріально завірена довіреність, але немає можливості звернутися до нотаріуса. Отже, хто крім нотаріуса може засвідчити і видати довіреність:

• довіреність на військовослужбовця: посвідчує командир частини;
• довіреність на людину, що перебуває в СІЗО, або в місцях позбавлення волі: посвідчує начальник відповідної установи;
• довіреність на отримання зарплати, стипендії: посадова особа тієї організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні;
• довіреність на моряка: капітан судна;
• довіреність на людину, що перебуває за кордоном: консул, або посол в консульстві або посольстві України в країні перебування;
• довіреність в населеному пункті, в якому немає нотаріуса: голова сільської ради.

Як отримати нотаріальну довіреність

Для оформлення нотаріального доручення присутність людини, на яку буде виписана довіреність, не обов’язкова. Необхідно мати копію її паспорта та ідентифікаційного коду. При цьому ви, як довіритель, повинні особисто прийти до нотаріуса, захопивши з собою свої оригінали паспорта та коду. Нотаріус перевірить ваші документи, складе чорновий зразок довіреності, в якій будуть вказані всі повноваження вашого представника. Якщо після ознайомлення з чернеткою не буде заперечень, то готується оригінал, і ви оплачуєте нотаріусу обумовлену суму разом з держмитом. Така послуга зазвичай коштує недорого, але ціна у кожного нотаріуса різна – в середньому від 25 до 50 гривень. Термін дії довіреності не обмежений, ви маєте право вказати будь-який необхідний термін. Дуже відповідально поставтеся до складання списку тих повноважень, якими ви хочете наділити свого представника! Адже представник буде діяти на законних підставах від вашого імені. Тому, перед оформленням будь-якої довіреності, радимо звернутися за професійною допомогою до юриста, який надасть вам юридичну консультацію з оцінкою всіх можливих ризиків. Також нагадаємо, що ви маєте право в будь-який момент скасувати дію виданої довіреності. Для скасування знову-таки необхідно звернутися до нотаріуса.

В яких випадках нотаріальна довіреність не потрібна

Довіреність від юридичної особи не обов’язково повинна бути завірена нотаріусом. Така довіреність видається особою, уповноваженою на це в статутних документах. Все, що не стосується угод з обов’язковим нотаріальним посвідченням (наприклад, договір оренди на термін більше трьох років), може бути зроблено за допомогою простої письмової довіреності з печаткою юридичної особи – представництво в судах, подача податкової звітності, взаємини з іншими державними органами, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.