1844 – народився художник Ілля Рєпін

Батько художника походив із козацького роду на прізвисько Ріпа. Відслуживши 27 років, він вийшов у відставку і одружився з Тетяною Бочаровою, теж із родини військових поселенців, і зайнявся розведенням племінних коней. Родина була досить заможною. Бабуся художника тримала постоялий двір.

Малювати Ілля почав ще змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання в корпус топографів, згодом пішов учитися іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.

У 1863 р. Рєпін вирушає підкорювати Санкт-Петербург, фарбує дахи, екіпажі, навіть відра. Паралельно вступає до малювальної школи Товариства заохочування художників, де на талановитого юнака звертає увагу художник Крамской. З другої спроби Рєпін вступає до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчує, отримавши золоту медаль, шість років стажується в Парижі.

Попри те, що Ілля Рєпін став частиною культурного світу Російської імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, лишивши на згадку цілу серію картин на українську тематику. Найвідоміша з них – «Запорожці» – написана під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким художник тісно приятелював. Його ж Рєпін і зобразив у центрі композиції в образі писаря. На отримані від картини кошти Рєпін купив собі маєток під Петербургом, де й прожив до кінця життя.

Картина “Запорожці” (1891 р.)

Рєпін намагався підтримувати Україну не лише творчо. У 1915 р. художник відвідав Чугуїв, маючи намір створити в рідному місті «Діловий двір» — вільні художні майстерні. Також він допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. Його учнями були українські художники Фотій Красицький (онук Тараса Шевченка), Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко та інші.

В останні дні свого життя Рєпін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою». У 1926 р. Рєпін задумав картину «Гопак» і до останнього мріяв про її завершення. Як згадують очевидці, навіть на порозі смерті Рєпін у забутті безперестанку водив рукою (лівою — права давно відмовила), вважаючи, що працює над своєю останньою, «красивою, веселою» картиною, про яку раніше писав у листі Яворницькому: «Навіть столітній дід навприсядки пішов. Підвипили, скачуть… Довкола веселий пейзаж: який і був…».

Помер Ілля Рєпін 30 вересня 1930 р. За заповітом художника, його поховали без труни в парку його садиби «Пенати». Після розпаду Російської імперії могила художника опинилася на території Фінляндії у м.Куоккала.

Ілля Рєпін, українець: Найбільший художній музей Фінляндії «Атенеум» відновив справжню національність художника

Найбільший художній музей Фінляндії «Атенеум» у підписі під іменем художника Іллі Рєпіна змінив національність з росіянина на українця.

Про це повідомляє «Українська правда. Життя» з посиланням на фінське місцеве видання Suomen Kuvalehti.

У публікації йдеться про те, що у 2021 році фінський музей у співпраці з московськими Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українська сторона почала звертатися до музею з проханням відновити історичну справедливість.

Серед тих, хто звертався до музею «Атенеум», була і журналістка «УП. Культура» Анна Лодигіна. Під час підготовки статті про Рєпіна вона попросила фінських музейників надати більше інформації про життя художника у Фінляндії. Кураторка виставки надіслала їй статтю, в якій ішлося, що батьки Рєпіна були росіянами та народилися у Підмосков’ї. У відповідь Лодигіна надіслала докази, що спростовували цю інформацію, — церковні документи, які свідчили, що батько та дід художника народилися на території України.

«Рівно рік тому я написала свій перший лист до найбільшого фінського художнього музею Атенеум з проханням про інтерв’ю з головним куратором Тімо Гууско для одного зі своїх проєктів. Я досліджувала життя Рєпіна у Фінляндії — про цей період в Україні відомо мало», — розповіла «УП. Культура» Лодигіна.

Вона додала, що знала про скандальну виставку, яку музей провів за пів року до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і на якій представив Рєпіна російським художником.

«Мій запит трансформувався у бесіду і листування, під час якого ми обговорювали з Тімо етнічну приналежність художника. В одному з листів він надіслав лінк на свій матеріал, у якому вказувалося, що батьки Рєпіна були росіянами, народженими в Московській області. Я звернулася до заступниці директора з наукової роботи музею Рєпіна в Чугуєві Ольги Шевченко, щоб вона надіслала копії з метричних книг родини художника, як доказ, що його коріння українське, а не російське. Трохи згодом я дізналася, що під картиною Рєпіна в експозиції нової виставки написано, що він — український художник», — сказала журналістка.

Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло у фінських музейників близько двох років (з часу перших звернень після виставки у 2021-му). Тоді фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в «Атенеумі» бракує інформації про широкі зв’язки Рєпіна з українською культурою.

«Рєпін виріс в Україні, українська тематика була невід’ємною частиною його творчості, але організатори просто проігнорували це, представивши Рєпіна виключно як російського художника», — казав Стасевський. Він почав писати до музею, піднімав це питання у ЗМІ, але тоді це не дало результатів.

Нарешті назвати Рєпіна українцем у музеї наважилися, коли готували виставку «Питання часу», до якої ввійшла одна з робіт художника, розповів куратор «Атенеуму» Тімо Гууско. Вона відкрилася в музеї після його реновації у 2022–2023 роках.

Досі фінський музей публічно не коментував зміни в описі Рєпіна.

Як відомо, у лютому 2023 року музей мистецтва «Метрополітен» у Нью-Йорку змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.

«Метрополітен» також визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського. Зокрема, відповідні позначки з’явилися в підписі до портрета письменника Всеволода Гаршина авторства Рєпіна та на морському пейзажі Айвазовського.

У березні 2023-го Музей «Стадейлік» (Stedelijk) в Амстердамі (Нідерланди), який має одну з найповніших колекцій творів Казимира Малевича, змінив підписи в інформації про художника-абстракціоніста, назвавши його українцем.

Головна світлина: під прізвищем Рєпіна в музеї «Атенеум» відтепер значиться «українець» . Фото: Nadiia Fedorova / LK

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.