Займенники «тебе», «тобі», «тобою» є формами займенника 2 особи однини «ти». Займенники «вас», «вам», «вами» є формами займенника 2 особи множини «ви». Займенники «її», «їй», «ній», «нею» є формами займенника 3 особи однини «вона».
| Відмінки | Однина | |
|---|---|---|
| 1-а особа | 2-а особа | |
| Н. | я | ти |
| Р. | мене | тебе |
| Д. | мені | тобі |
1 особа — я, ми; 2 особа— ти, ви; 3 особа —він, вона, воно, вони. числами і відмінками. Має рід (в однині 3-ї особи): він — чоловічий рід; вона — жіночий рід; воно — середній рід.
Особові займенники – я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони. Зворотний займенник – себе. Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій. Вказівні займенники – цей, той, такий, стільки.
Стабільну версію було перевірено 25 квітня 2023. Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість).
Мова – ДНК нації На жаль, під впливом російської мови все частіше «їх» вживається не у властивому значенні. Насправді, «їхній» – це присвійний займенник (відповідає на питання «чий?»), а «їх» – це форма родового й знахідного відмінка від особового займенника «вони» (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»).
Займенники відмінюються по-різному: – займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи: наш, нашого, нашому…; наша, нашої, нашою… ; наші, наших, нашим…; – займенник їхній — як прикметники м’якої групи: їхній, їхнього, їхньому, їхнім… (див. Відмінювання прикметників);