Якого року Майкл Джексон став популярнимЯкого року Майкл Джексон став популярним

0 Comment

5 культових хітів Майкла Джексона, які змінили світ музики

У цей день 1958 року на світ з`явився один із найвідоміших артистів в історії музики Майкл Джексон. Отримавши міжнародну популярність у 12-річному віці як соліст дитячого гурту «П`ятірка Джексонів» (The Jackson Five), згодом він став культовим сольним виконавцем, володарем численних премій та нагород, «королем попмузики», який мав неабиякий вплив на музичну індустрію. В день народження легенди згадуємо його культові хіти, які розривали чарти та задавали тренди у музичному світі.

«Billie Jean», 1983

«Billie Jean» — одна з найвідоміших пісень Майкла Джексона з його альбому «Thriller», який був випущений у 1982 році. Пісня, що розповідає про фанатку співака, яка стверджувала, що вона є матір`ю одного з його близнюків, стала справжнім хітом та відразу опинилася на перших рядках в американських чартах Billboard Hot 100 та R&B Singles. Композиція має характерний басовий риф та ритмічний стиль, що дозволяє миттєво впізнати її серед сотень інших. У 1989 році «Billie Jean» отримала статус «платинової» пісні. Вона потрапила до списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone. У відеокліпі до пісні «Billie Jean», який став першим музичним відео афроамериканського виконавця, що потрапив до гарячої ротації телеканалу MTV, Майкл показав свої таланти як танцюриста. Саме під цю пісню Джексон виконував свою легендарну «місячну ходу».

«Thriller», 1982

Ця пісня Майкла Джексона з однойменного альбому є однією з найвідоміших і найвпливовіших композицій в історії музики. «Thriller» має характерний ритм і мелодію, проте по-справжньому культовим стало 14-хвилинне музичне відео до неї. Створений режисером Джоном Лендісом відеокліп нагадує фільм жахів — у ньому глядачі можуть побачити, як співак перетворюється на зомбі та виконує знаменитий танець «зомбі» разом з групою танцюристів. Одним з найвідоміших епізодів відеокліпу є момент, коли Майкл ходить цвинтарем під місяцем, доки актор Вінсент Прайс зачитує за кадром моторошний текст. «Thriller» потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найкраще музичне відео всіх часів, а у 2009 році він став першим кліпом, який було занесено до Національного реєстру фільмів США.

«Beat It», 1983

Ця пісня поєднує поп- та рок-елементи й відома своїм гітарним соло від Едді Ван Галена. «Beat It» допомогла розширити межі популярної музики та показала, що жанрові обмеження можуть бути подолані завдяки таланту та креативності, а також відкрила шлях іншим музикантам для подальших експериментів. Не менш важливим було послання, закодоване у словах пісні та відеокліпі. Так, у відео ми бачимо зіткнення двох груп молодих людей, які вирішили свої непорозуміння завдяки танцям — ця концепція вказувала на важливість вирішення конфліктів мирним шляхом та застосування талантів замість насильства.

«Black or White», 1991

Ця пісня з альбому «Dangerous», випущеного у 1991 році, відобразила повільне зміцнення впливу попроку на музику Майкла Джексона. Пісня, яка стала найуспішнішою з часів «Billie Jean» та зайняла перші місця у хіт-парадах багатьох країн, має сильну мелодію та притаманну хітам Джексона виразну ритміку. Окрім цього, вона несе у собі важливий меседж про рівність та взаєморозуміння між представниками різних рас. «Black or White» продемонструвала Майклове бажання використовувати свою популярність для покращення суспільства та спонукала аудиторію до роздумів про важливість толерантності та прийняття інших.

«Smooth Criminal», 1987

Сьомий сингл з альбому співака «Bad», який було випущено у 1988 році. На початку 80-х Джексон хотів створити композицію про гангстера — спочатку було створено «Chicago 1945», присвячену атмосфері кримінального Чикаго, а пізніше — «Al Capone». Композиція, в якій співалося про знаменитого злодія, стала основою для створення «Smooth Criminal». Пісня у стилі фанк розповідає про вбивство дівчини на ім`я Енні. Не менш культовою є відеоробота «Smooth Criminal» — у ній Джексон демонструє прийом, який прозвали антигравітаційним нахилом. Артист та його танцюристи відхиляються від вертикальної осі на сорок п`ять градусів, утримуючи спину та ноги прямими, що суперечить законам фізики.

Как Майкл Джексон изменил мир: к 60-летию короля поп-музыки

Майкл Джексон – обладатель 15 премий “Грэмми”, его записи разошлись миллиардным тиражом и принесли ему всемирную славу. Но его истинное влияние на популярную музыкальную культуру невозможно измерить тиражами и премиями.

Он был не только певцом, но и автором песен, танцовщиком, сценаристом и актером. Главное – Майкл Джексон изменил мир музыки.

Автор фото, Getty Images

Многие музыканты, в том числе Канье Уэст и The Weeknd, говорят о том, как сильно Джексон повлиял их творчество

1. Боролся с расизмом

Майкл Джексон открыл новую эру для чернокожих исполнителей. В 1982 году он выпустил клип на песню Billie Jean. Тогда впервые видео афроамериканского артиста получило широкую ротацию на канале MTV.

Это открыло двери для многих других музыкантов. Сегодня исполнители Канье Уэст, The Weeknd, Ашер и многие другие говорят о том, что творчество Джексона очень сильно на них повлияло.

Автор фото, Getty Images

Фанаты во всем мире до сих пор пародируют танцы из клипа “Thriller”

2. Совершил революцию в мире видеоклипов

Видеоклип Thriller изменил восприятие того, каким может быть музыкальное видео. Джексон показал, что этот формат – прекрасная возможность для экспериментов, творчества и самовыражения музыканта.

14 минутное видео, где Джексон танцует в образе оборотня в компании зомби, стало одним из самых важных моментов в истории музыкального телевидения. Бюджет этого видео составил 500,000 долларов.

Автор фото, Getty Images

Танцевальные движения Джексона известны не меньше, чем его песни

3. Придумал “лунную походку”

Джексон популяризировал сложные для исполнения танцевальные техники, среди которых знаменитые “робот” и, конечно, “лунная походка”. Майкл скользил по сцене так легко, что казалось, будто артист использует скрытые спецэффекты.

Его хореография даже стала предметом исследования учеными, которые в итоге пришли к выводу, что секрет – в специальной обуви, сильном прессе артиста, и конечно, многочасовой практике.

Автор фото, Getty Images

Ученые изучали танцевальные движения из клипа Smooth Criminal

4. Создал легендарные шоу

Майкл Джексон вошел в историю не только видеоклипами, но и живыми выступлениями на сцене. На концертах он доводил своих фанатов до истерики, некоторые из них падали в обморок во время его выступлений.

Автор фото, Getty Images

Объявление о завершающем туре Майкла Джексона незадолго до его смерти вызвало безумный ажиотаж среди фанатов певца

Майкл Джексон стал одним из первых эстрадных музыкантов, решившихся на масштабные мировые гастроли. В 1992 году ‘The Dangerous World Tour’ длился пять месяцев, в течение которых Джексон дал 69 концертов.

Незадолго до своей смерти он планировал отправиться новое турне и дать 50 концертов. Говорят, что певец мог бы заработать 50 миллионов долларов уже за первые 10.

К несчастью, турне это не состоялось, легендарный певец скоропостижно скончался.

Автор фото, Getty Images

5.Остался незаменим

Майкла Джексона нет с нами уже девять лет, но за все это время в его амплуа не появилось ни одного музыканта такого же масштаба.

Кого только не называли продолжателем дела Джексона. Это и канадец Абель Тесфайе, он же The Weeknd, который заново переосмысливает звучание современного R’n’B. Это и Бруно Марс с его любовью к диско-фанку, и многие другие.

Но ни один из многочисленных подражателей и последователей Джексона пока что не смог добиться такого же влияния и в той же мере заслужить неофициальное, но от этого не менее почетное звание короля мировой поп-музыки.

Поэтому влияние Майкла Джексона на современную поп-музыку и сейчас, спустя девять лет после его смерти, сложно переоценить.

Тема. Види і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок- і поп-музика. Видатні музиканти і співаки

Мета: ознайомити учнів із видами та напрямами сучасної популярної музики, історією їх розвитку, творчістю відомих виконавців, навчити розпізнавати символіку театру, характеризувати творчість видатних діячів, пояснювати умовність сценічних прийомів, аналізувати театр як виразник складних почуттів людини; формувати вміння аналізувати твори музичного мистецтва, розвивати вміння обґрунтовувати свою точку зору; виховувати повагу до світової музичної спадщини, зацікавленість її творами й митцями, збагачувати емоційний досвід учнів.

Оснащення. Зоровий ряд: фотографії (або відеофрагменти виступів) Л. Армстронга, Б. Смітт, Б. Гудмена, С. Джопліна, Е. Преслі, В. Х’юстон, Л. Мінеллі, Ф. Сінатри, Мадонни, М. Джексона та ін.; роздавальний матеріал («План аналізу музичного твору», один на парту). Музичний ряд: фрагменти музичних творів у виконанні Л. Армстронга, Б. Смітт, Б. Гудмена, С. Джопліна, Е. Преслі, В. Х’юстон, Л. Мінеллі, Ф. Сінатри, Мадонни, М. Джексона та ін. Обладнання: ТЗН.

Тип уроку: комбінований.

Терміни й поняття: «ґоспел», «спірічуелс», «джаз», «блюз», «регтайм», «свінг», «ритм-енд-блюз», «кантрі-енд-вестерн», «рок-н-рол», «поп-музика».

. афро-американські барабани. на багато років випередили сучасний набір ударних інструментів, до яких мають схильність сучасні композитори.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

  • Які вам відомі жанри академічної, серйозної музики? розважальної музики?
  • Яка музика подобається вам? Чому?

III. Перевірка домашнього завдання

Презентація сторінки «Індійський танець і китайська опера як невід’ємні складові культури Сходу» альбому «Культурна спадщина народів світу» (1—2 учні)

IV. Мотивація навчальної діяльності

V. Викладення нового навчального матеріалу

Коментар. На початку уроку вчитель роздає учням план аналізу музичного твору (1 на парту).

План аналізу музичного твору

  • Визначте назву та виконавця музичного твору.
  • До якого напряму належить цей твір (блюз, джаз, рок, поп та ін.)?
  • Схарактеризуйте особливості стилю, до якого належить цей твір.
  • Які виражальні засоби найяскравіше відтворюють образний зміст музичного твору?
  • Які почуття та настрої він викликає?

(Демонструються фотографи відомих виконавців, про яких ідеться у розповіді вчителя та виступах учнів.)

1. Розповідь учителя

Джаз народився у Новому Орлеані на початку XX ст. Музиканти поєднували енергійні ритми африканських рабів із простими мелодіями і співзвуччями, що колоністи привезли з Європи. Цей стиль дістав назву «новоорлеанський джаз», пізніше — «традиційний джаз». Менше ніж за сто років джаз перетворився на популярну, самобутню і сповнену енергії музику. Його створювали здебільшого чорношкірі американські музиканти, музична обдарованість яких виявилася в дивному розмаїтті, свободі й разом із тим чіткості ритмів із характерною для джазу зміною акцентів із сильної долі на слабку («синкопами»), у талановитій імпровізації виконавців. Джаз став даром негрів Америці, а згодом — даром Америки світовому мистецтву. Новоспечені музиканти невпинно експериментували, вільно імпровізували (започатковуючи традицію, від якої ніколи не відмовиться джаз) — і навіть їх музична неписьменність була позитивним чинником.

Словникова робота. Джаз — жанр професійної музики, який виник на початку XX ст. у Південних штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики. Вирізняється імпровізаційністю, підвищеною емоційністю, витонченою ритмічністю (синкопування, поліритмія), специфічним складом виконавців та інструментів, використанням різноманітних тембрових барв, звуконаслідуванням тощо. Також джазом називають колектив, який виконує цю музику (джаз-бенд, симфоджаз, вокальний джаз тощо).

Хоча голос Африки звучав у цьому хорі голосніше за решту, але він був не поодиноким. На початку розвитку джазу музиканти використовували елементи англійських духовних гімнів, німецьких польок, італійських арій, французької кадрилі та іншу музику. У результаті виник певний музичний гібрид — яскравий, грубуватий, енергійний і поза сумнівом — новий.

До головних витоків джазу належать спірічуелси, ґоспели, свінги та блюзи.

Словникова робота. Спірічуелс (з англ. духовний) — жанр духовних співів афро-американців.

Спірічуелс виник приблизно у XVII ст. на основі протестантського хоралу. Багатоголосся, гармонії та мелодії, запозичені з європейської музичної традиції, поєднуються у спірічуелсі із виражальними засобами і прийомами афро-американської музики.

Поетичний зміст пов’язаний із біблійними текстами, а також із повсякденним життям афро-американців. Спірічуелс виконують хором без інструментального супроводу, із плесканням у долоні й танцювальними рухами співаків. До середини XIX ст. цей жанр був тільки частиною афро-американського фольклору. Згодом він увійшов до репертуару професійних музикантів. Початок 1930-х років був розквітом музики спірічуелс у США. Спірічуелс значною мірою вплинув на формування блюзу і раннього джазу.

Словникова робота. Ґоспел (з англ. Євангеліє) — вид музики, що походить від сольних одноголосних духовних гімнів північноамериканських негрів-баптистів на сюжети з Євангелія. Розвинувся наприкінці XIX ст., особливо популярним став у 1930-ті роки. Музика ґоспел — здебільшого вокальна, гармонічна, спирається на релігійні (християнські) тексти.

Пізніше з’явилося декілька течій, що походять від ґоспелу, зокрема сучасний ґоспел, міський сучасний ґоспел і модерний ґоспел. Деякі форми ґоспелу виконують із супроводом електрогітар, барабанів та бас-гітари. Вокальний стиль ґоспел, який походить від експресивного речитативу проповідей негритянських пасторів, став основою стилю соул. З-поміж найвідоміших виконавців ґоспелу — Махалія Джексон, Елвіс Преслі, Літл Ричард, Джонні Кеш, Біллі Престон, Ел Ґрін та ін.

Упродовж 1920-х років із появою великих джазових оркестрів сформувався особливий джазовий стиль — свінг, що до 1935 року став популярним у Сполучених Штатах.

Словникова робота. Свінг — стиль джазу, який сформувався і набув розвитку та величезної популярності в період між 1935—1945 роками в концертах біг-бендів. У свінгу відсутня колективна імпровізація, а на перший план виступають аранжування та сольна імпровізація, яку виконували на фоні рифа — типового для свінгу прийому.

Свінг вирізняється передусім активністю контрабасу й барабанів, помірним або швидким темпом та неповторним ритмом. Для свінгу характерним є масивне і повне звучання, застосування унісону або перегукування оркестрових груп. Концертний свінг мав нечуване поширення в історії популярної музики. «Королем» свінгу вважають Бенні Гудмена. З-поміж найвідоміших виконавців свінгу — Ф. Сінатра, Б. Кросбі та ін.

(Слухання фрагмента пісні «And The Angels Sing» («Ангели також співають») у виконанні Бенні Гудмена. Аналіз твору за запропонованим планом.)

Блюз — це меланхолійна пісня-«скарга», пісня-«протест», що йде від самого серця. Виражати за допомогою блюзу турботи і радості, розповідати про життя і кохання стало звичаєм негритянського населення. Іноді веселі й шумні, частіше сентиментальні, але завжди позначені стражданням, блюзи стали тогочасним негритянським фольклором.

Тематика блюзів є надзвичайно різноманітною. У них зображено життя знедоленого народу: непосильна праця, утрачена людська гідність, розлука і страждання. За веселими ритмами приховується трагедія афро-американського народу.

Словникова робота. Блюз (з англ. меланхолія, журба) — світська лірична пісня афро-американців, зазвичай сумного елегійного змісту. На початку розвитку блюзову пісню зазвичай виконували під акомпанемент гітари або гармоніки.

Регтайм не має імпровізаційної форми, його записують нотами. Мелодичні, тональні та структурні якості регтайму мають європейське походження, а тематичний матеріал спирається на марші та європейську танцювальну музику — вальс, кадриль, мазурку, менует, польку, а також мелодії Л. ван Бетговена, Дж. Верді, М. Равеля та ін. Хоча регтайм є фортепіанною музикою, проте фортепіано трактується не як мелодичний інструмент, а як ударний, де техніка спирається на стоккатні звучання, акордові удари, жорсткі, надзвичайно загострені ритмічні акценти, буяє різноманітними поліритмічними ефектами. Регтайму властиві дві різні лінії: чіткий, рівномірно акцентований маршовий ритм протиставлений гостро синкопованій мелодії, де чергуються окремі ноти з акордами вдвічі коротшої тривалості. Регтайму зазвичай передує інтерлюдія. Виконують регтайм у помірному або швидкому темпі.

Словникова робота. Регтайм (з англ. розірваний час) — спосіб гри на фортепіано, що імітував звучання банджо, а в 1890-ті роки розвинувся як інструментальна форма; форма міської танцювальної музики американських негрів кінця XIX ст.

Скотт Джоплін (англ. Scott Joplin, 1867(1868)—1917) — афроамериканский композитор і піаніст, автор 44-х регтаймів, двох рег-опер, двох симфоній, а також посібника з гри фортепіанного регтайму. Однак за життя його музику афро-американська громада вважала «занадто білою», а біла громада — «занадто чорною». Визнання Скотт Джоплін отримав лише після смерті.

(Слухання фрагмента пісні «Maple Leaf Rag» («Кленовий рег»; дослівний переклад «Розірваний кленовий листок») у виконанні Скотта Джопліна. Аналіз твору за запропонованим планом.)

З-поміж найвидатніших джаз-музикантів слід згадати одну з перших виконавиць класичного блюзу Бессі Сміт, у період свінгу — Еллу Фіцджеральд, Луї Армстронга та Дюка Еллінгтона, стиль якого сформувався під впливом симфонічної музики.

2. Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими індивідуально

1-й учень (інформаційна довідка про Луї Армстронга)

Одним із найвпливовіших і найважливіших музикантів в історії джазу був Луї Армстронг (англ. Louis Armstrong; 04.08.1901—06.07.1971; хоча точна дата народження наразі не встановлена) — вокаліст, композитор, творець і керівник джазових оркестрів і ансамблів, кіноактор. Він створив віртуозний імпровізаційний виконавський стиль гри на трубі, якому властиве вільне трактування мелодій.

Луї народився в Новому Орлеані, на батьківщині американського джазу. Дитинство його минуло в одному з бідних кварталів міста, де панували свої закони, що не завжди збігалися з офіційними. Армстронг заробляв на життя за допомогою музики. Спочатку він грав у складі духових оркестрів у барах і на річкових пароплавах, у спортивних залах, на танцях і святах.

1917 року він уже керував одним із джаз-бендів. Доленосною була його зустріч із Джо Олівером, який став його першим наставником. 1922 року він запросив Армстронга другим корнетистом до свого оркестру у Чикаго. Тут Луї вперше почав грати на трубі. Уважають, що саме Армстронг розробив особливу манеру виконання — спів «скетом» (різновид джазового співу, коли мелодію імпровізують, додають до неї безглуздий набір слів; тут спів стає своєрідним додатковим інструментом).

Глухо-горловий голос Армстронга-співака викликав неоднозначну реакцію: його порівнювали то із залізною тирсою, то з рослинною олією на наждачному папері.

Але головним у нього було інше — яскраво емоційна манера виконання, що супроводжувалася білосніжною посмішкою.

Неперевершене звучання «The Prayer» («Молитва») у виконанні Луї Армстронга залишиться в пам’яті поціновувачів джазової музики. «Блюз наповнює мене з голови до п’ят, я сумний сьогодні, я сповнений тривожних передчуттів, коли я йду на Західну околицю, де на мене чекає так багато страждань»,— так співається у цьому блюзі.

(Слухання фрагмента пісні «The Prayer» («Молитва» ) у виконанні Луї Армстронга. Аналіз твору за запропонованим планом.)

3. Слово вчителя

У II половині XX ст. у США виникло нове явище музичної культури — рок-музика (або рок), що об’єднала музичне, поетичне, сценічне та інші види мистецтва.

У рок-музиці поєдналися різні напрями популярної музики: ритм-енд-блюз, кантрі-енд-вестерн, рок-н-рол.

На початку 1980-х років в американському місті Клівленді було створено Зал Слави рок-н-ролу. Для того щоб потрапити до меморіалу Залу Слави, необхідно мати титул суперзірки не менше ніж упродовж 25 років. Першими такої честі удостоїлися Елвіс Преслі, Рей Чарльз і англійський гурт The Beatles.

4. Словникова робота

Ритм-енд-блюз — музика афро-американського населення США, що поєднує танцювальний біт (біт — удар) та урбаністичний (міський) блюз.

Кантрі-енд-вестерн — це ковбойські, дорожні, матроські пісні й кантрі (сільські) блюзи, що мали особливий колорит і надзвичайну виразність.

Рок-н-рол — перший напрям рок-музики, що набув міжнародної популярності в середині 1950-х років. Це водночас новий музичний стиль і новий танець. Він є поєднанням спрощеного і швидкого за темпом ритм-енд-блюзу з музикою кантрі. Від ритм-енд-блюзу рок-н-рол успадкував склад інструментів, де провідну роль відіграє електрогітара, на якій часто виконують сольні партії.

5. Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими індивідуально

2-й учень (інформаційна довідка про Білла Хейлі)

На початку 1950-х років записи «чорних» виконавців блюзу та ритм-енд-блюзу посіли у чартах верхні позиції поряд із «білими» виконавцями.

Ритм-енд-блюзові композиції почали виконувати не тільки афро-американці — наприклад, співак у стилі кантрі та вестерн на ім’я Білл Хейлі (англ. Bill Haley, повне ім’я — Вільям Джон Кліфтон Хейлі; 06.07.1925—09.02.1981).

1953 року він записав кілька пісень, що не тільки увійшли до американського хіта-параду, але й згодом піднялися до 15-го місця. Наступного року він записав платівку з двома піснями: «Thirteen Women» («Тринадцять жінок») та «Rock Around the Clock» («Рок навколо годинника»). До речі, в одній зі своїх пісень

Мадді Вотерз влучно зазначив: «Ритм і блюз народили крихітку і назвали її рок-н-рол».

Пізніше пісня «Rock Around the Clock» («Рок навколо годинника») прозвучала у фільмі «Шкільні джунглі», який мав у американських і британських підлітків приголомшливий успіх. Її показ в кінотеатрах супроводжувався безпрецедентними сценами: тинейджери виламували стільці в залі, оскільки проходи між рядами не вміщали всіх охочих танцювати. Пісня увійшла до американських чартів у травні 1954 року, а з липня упродовж 6 тижнів очолювала хіт-парад. Протримавшись у рейтингу 40 кращих пісень, композиція стала шлягером.

1957 року Хейлі став першим рок-музикантом із США, який гастролював у Великій Британії. Прибувши до Лондона, він упродовж 20 хвилин не міг пробитися крізь натовп, що зустрічав його, а на концерті в «Домініон-тіетр» його фанати так розійшлися, що деякі члени парламенту навіть намагалися ввести урядову заборону на рок-н-рол. Із часом, звісно, пісні Хейлі зникли з хіт-парадів, але за своє життя він продав більше ніж 60 млн платівок, що свідчить про славу рок-зірки першої величини.

(Слухання фрагмента пісні «Rock Around the Clock» («Рок навколо годинника» ) у виконанні Білла Хейлі. Аналіз твору за запропонованим планом.)

3-й учень (інформаційна довідка про Елвіса Преслі)

Елвіс Арон Преслі (англ. Elvis Aron Presley або Elvis; 08.01.1935—16.08.1977) народився у Тупіло (штат Міссісіпі, США), у бідній релігійній сім’ї. 1943 року Елвіс переміг на конкурсі юних талантів на ярмарку штатів Алабама і Міссісіпі, заспівавши «Old Shep» («Стара вівчарка»), а через декілька років батько подарував йому першу гітару.

У липні 1953 року Елвіс Преслі завітав до студії «Sun», щоб записати в подарунок матері її улюблені пісні. Він не знав, що робить перший крок у легенду. Співаком зацікавився власник студії — Сем Філліпс; невдовзі у виконанні Преслі було записано пісню «That’s All Right, Мата» («Усе добре, мамо»), що прозвучала на місцевому радіо, а через два дні Елвіс підписав контракт із «Sun». У січні 1956 року вийшов перший сингл Елвіса Преслі «Heartbreak Hotel» («Готель горя»). Саме тоді відбувся його дебют на національному телебаченні. 1956 року співак одержав 6 «золотих дисків». Пісня «І Want you, I Need you, I Love you» («Я хочу тебе, я потребую тебе, я кохаю тебе», рок-н-роли «Don’t Be Cruel» («Не будьте жорстокі») і «Houd Dog» («Мисливський пес») посіли перші позиції поп-чартів. Щорічно Преслі випускав 2—4 нових альбоми і велику кількість синглів.

У квітні 1977 року Е. Преслі востаннє працював у студії. 26 червня відбувся його останній концерт в Індіанаполісі. 16 серпня, у 42-річному віці, співак помер.

(Слухання фрагмента пісні «Heartbreak Hotel» («Готель горя» ) у виконанні Елвіса Преслі.)

6. Розповідь учителя

Сучасна поп-музика формувалася паралельно з іншими жанрами, наприклад, рок-музикою, і не завжди виокремлено від них. У 1950-ті та 1960-ті роки її найтиповішою формою був так званий «традиційний поп» (traditional pop), який у СРСР було прийнято називати «естрадна музика», «естрада». Традиційний поп виконує співак-соліст під фоновий акомпанемент. У США естрада була тісно пов’язаною з джазом (Френк Сінатра), у Франції — з шансоном. Значну частину поп-музичної сцени США складають чорношкірі виконавці у жанрі соул.

У 1970-ті роки поп-музика витісняє рок-н-рол як основну танцювальну музику на дискотеках, і з цього часу танцювальна музика (dance music) є одним з основних напрямів у поп-музиці.

Завдяки появі музичного телебачення (зокрема, телеканалу MTV) у 1980-ті роки формується культура відеокліпів. У цей час у США з’являються такі зірки, як Майкл Джексон, Мадонна, Прінс, Вітні Х’юстон. На поп-музику в цей період впливають хіп-хоп, соул і ритм-енд-блюз. У 1990-ті і 2000-ні роки до цього додається танцювальна електронна музика.

Словникова робота. Поп-музика (англ. pop music, скороченння від popular music — популярна, загальнодоступна музика) — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями масового музикування. Нині — розважальна масова музика, що використовує стилі, жанри та форми року. Феномен поп-музики сформувався передусім в англомовних країнах Заходу як явище молодіжної культури.

7. Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими індивідуально

4-й учень (інформаційна довідка про Мадонну)

Мадонна (англ. Madonna; повне ім’я Мадонна Луїза Вероніка Чикконе; нар. 16.08.1957) — американська поп-співачка, танцюристка, кіноакторка, продюсер, активіст добродійних та правозахисних організацій. Із нею зазвичай пов’язують словосполучення «королева поп-музики». Оскільки у продажу розійшлися 120 млн примірників її альбомів, «Книга рекордів Гіннеса» 2000 року визнала Мадонну найуспішнішою артисткою всіх часів. Її власна компанія звукозапису Maverick Entertainment, створена 1992 року, що переросла 2005 року у Warner Brothers Records, зафіксувала міжнародний продаж її альбомів — понад 200 млн копій. За інформацією журналу Forbes, Мадонна є однією з найбагатших американських жінок у шоу-бізнесі. 2010 року Британська музична компанія PPL склала список найпопулярніших артистів останнього десятиліття, який очолила Мадонна, обігнавши навіть The Beatles. Найяскравіші студійні альбоми Мадонни — Like a Virgin (1984), Like a Prayer (1989), Erotica (1992), American Life (2003), Hard Candy (2008) та ін.

5-й учень (інформаційна довідка про Майкла Джексона)

Майкл Джозеф Джексон (англ. Michael Joseph Jackson; 29.08.1958—25.06.2009) — американський співак, танцюрист і автор пісень, який досяг міжнародної популярності у віці 12 років як соліст дитячого гурту «П’ятірка Джексонів» (англ. Jackson 5), а згодом став одним із найуспішніших сольних артистів у світі. Володар численних премій та нагород; уважається «королем поп-музики».

Найбільше визнання здобули три альбоми М. Джексона, записані під керівництвом продюсера Квінсі Джонса,— «Off The Wall» (1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987), причому «Thriller» занесено до Книги рекордів Гіннесса як диск, що був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики (108 млн примірників станом на 2010 рік).

В активі М. Джексона 13 премій «Греммі», стільки ж разів його пісні посідали вищі щаблі американських чартів продажів. Двічі його ім’я занесено до Зали Слави рок-н-ролу — як учасника гурту «П’ятірка Джексонів» (1997), так і сольного виконавця (2001).

(Слухання фрагмента пісні «Material Girl» («Матеріальна дівчина») у виконанні Мадонни або/та «Billie Jean» («Віллі Джин» ) у виконанні Майкла Джексона. Аналіз твору за запропонованим планом.)

6-й учень (інформаційна довідка про Вітні Х’юстон)

Вітні Х’юстон (англ. Whitney Houston, повне ім’я Вітні Елізабет Х’юстон; нар. 09.08.1963) — американська поп-співачка, яка працює також у напрямах R&B та ґоспел. Одна з найуспішніших співачок світу. Кількість проданих нею записів становить 170 млн примірників.

Вітні розпочала творчу кар’єру 1985 року. Зігравши одну з головних ролей та виконавши музичні партії у кінофільмі «The Bodyguard» («Охоронець»), стала популярною. Її балада «І Will Always Love You» («Завжди кохатиму тебе»), виконана у цьому кінофільмі, стала світовим хітом.

Згідно з «Книгою рекордів Гіннеса», Х’юстон має найбільше нагород з-поміж артистів (6 «Grammy», 15 «Billboard Music Awards», 21 «American Music Awards», 2 «Emmy Award», 1 «BET Lifetime Achievement Award» та ін.).

(Слухання фрагмента пісні «І Will Always Love You» («Завжди кохатиму тебе») у виконанні Вітні Х’юстон. Аналіз твору за запропонованим планом.)

VI. Актуалізація набутих знань

Бліцопитування

  • Стиль фортепіанної гри, для якого є характерним «рваний ритм», попередник джазу: