Позбавляємось пирію на городі без хімії: шість ефективних способів

Для дачників бур’ян – це завжди велика проблема. Серед бур’янів що швидко розростаються, пирій, напевно, посідає перше місце. Виділяється він своєю живучістю, здатний швидко пристосовуватись до будь-яких умов і може похвалитися засухо- та морозостійкістю. Навіть короткий відрізок кореня пирію може вирости у повноцінну потужну рослину. ТСН.ua зібрав ефективні методи боротьби з пирієм.

Проблема ускладнюється тим, що не кожен дачник готовий втопити свій город в хімії задля того, щоб вивести бур’ян. Як позбутися пирію без хімічної обробки – читайте в матеріалі ТСН.ua.

Попри всі складності в боротьбі з пирієм, навіть у нього є слабкі сторони. Цей бур’ян вибагливий до освітлення та не переносить затінення. Окрім цього, деякі сидеральні культури здатні витісняти пирій із ділянки. До них належать, наприклад, жито озиме, овес, пшениця, з бобових: люпин, пелюшка, конюшина. Звичайно ж, існують і хімічні препарати що здатні боротися з пирієм, але питання безпечності таких речовин – дискусійне.

Як позбутися пирію на дачі, земельній ділянці?

1. Найчастіше використовують ручний спосіб боротьби з пирієм. На невеликій ділянці боротися з ним вручну ще можна, але на більшій ділянці для цього доведеться витрати багато сил та часу. Зате, такий спосіб найбільше екологічний і простий в розумінні. Головне – користуватися не лопатою, а вилами, щоб не пошкодити корені під час обробки ґрунту. Глибина обробки має бути не більше 20 см.
2. Ще один спосіб – подрібнення кореневища пирію. За цього способу кореневище подрібнюється на дрібні частини за неглибокої оранки мотоблоком або мотокультиватором. Глибина такої оранки – до 20 см. Така обробка стимулює пробудження молодих бруньок, які потім буде легше витягати з землі. Саме тому, щойно над землею будуть з’являтися нові зелені паростки – їх необхідно витягати, поки вони не наростили розгалужену кореневу систему, як у «дорослих» рослин. Цей спосіб теж трудомісткий, і, найголовніше, руйнує структуру ґрунту, є згубним для підземних мікроорганізмів що збагачують ґрунт. Це не найкращий метод для прибічників органічного землеробства. Проте, цей спосіб можна пом’якшити, висадивши одразу після обробки недружні до пирію рослини-сидерати. Саджати їх необхідно щільно та не затягуючи з часом після оранки. Це допоможе оздоровити ґрунт, створити затінення для пирію та, загалом, оздоровити землю.
3. Ще одна технологія для зменшення росту цього бур’яну така: потрібно підрізати пирій раз у 20 днів по три-чотири рази. Це робиться для того, щоб рослина не розросталась. Важливо не давати йому виростати вище 10-15 см. Сенс полягає в тому, що для пирію є закономірність – чим густіший зелений чуб, тим міцніше коріння під землею.
4. Пирій не переносить затінення, тому для боротьби з ним підійде і такий спосіб – ділянка з пирієм навесні застеляється картоном або чорною плівкою і залишається на літо. Так можна позбутися і порослі, й коренів.
5. На невеликій ділянці можна використовувати мульчування – покриття ґрунту мульчею, або плоскоріз.
6. Окрім цього, рекомендовано висадити разом із пирієм на одній ділянці сидеральну культуру, наприклад, гречку. Після того як вони зійдуть, варто їх скосити, але з ділянки не прибирати. Також, варто змішати скошені рослини з гірчицею, рапсом, вівсом. Можна використовувати й інші сидерати – рослини, що вирощуються для збагачення ґрунту азотом і запобіганню росту бур’янів. Опісля, ґрунт варто зволожити й залишити до осені. Коли прийде осінь, землю на ділянці варто перекопати. Все це робиться не лише для знищення пирію у вас на городі, але і для спушування ґрунту.

Загалом, існує безліч способів боротьби з пирієм. Більшість з них, особливо, так звані, «народні способи»– дуже трудомісткі. Вибирати з різноманіття способів необхідно, виходячи з індивідуальних умов: розмірів ділянки, наявності часу та особистих уподобань.

Читайте також:

Пирій: вирощування в саду, властивості, застосування

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 жовтня 2017 🕒 6 хвилин 👀 49490 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за пирієм
• Трава пирій – опис
• Вирощування пирію
  • Посадка пирію
  • Догляд за пирієм
  • Як позбутися від пирію
  • Як зібрати пирій
  • Як зберігати пирій
  • Лікувальні властивості пирію
  • Пирій повзучий – протипокази
  • Коментарі

  Рослина пирій повзучий (лат. Elytrigia repens), або звичайний, або перійка звичайна – трав’янистий багаторічник, вид роду Пирій родини Злаки, або Тонконогові. Походить ця рослина з Європи, Азії та Північної Африки. Зростає пирій на рівнинах і в горах, на заливних луках, ріллі і солончакових ґрунтах.

  Серед городників і садівників пирій повзучий має славу злісного бур’яна, проте відомий він і як цінна лікарська рослина, а також як корм для багатьох травоїдних тварин.

  Посадка й догляд за пирієм

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – на початку травня, але простіше в ці ж терміни посадити на ділянці на невелику глибину додаткове коріння пирію з брунькою.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок або затінок.
  • Ґрунт: пухкий і вологий.
  • Полив: тільки в сильну посуху.
  • Підживлення: фосфорними добривами влітку й азотними в середині осені.
  • Розмноження: насінням і частинами кореневища.
  • Властивості: трава пирій має протизапальну, проносну, сечогінну й відхаркувальну дію.

  Трава пирій – опис

  Бур’ян пирій можна виявити на будь-якому городі. Як виглядає пирій повзучий? Кореневища у нього довгі, горизонтальні, шнуровидні, розташовані на глибині від 5 до 15 см. Стебло сягає у висоту від 40 до 150 см. Листя лінійне, голе, плоске, вузьке, завдовжки до 40, завширшки до 1 см. Квітки в кількості від трьох до восьми штук утворюють колоски завдовжки до 2 см. Ці колоски своєю чергою складають рідкісне колосоподібне суцвіття завдовжки від 7 до 30 см. Плоди пирію – зернівки з однією насіниною.

  Вирощування пирію

  Посадка пирію

  Останнім часом дедалі частіше можна зустріти ділянки, засіяні пирієм, який вирощують як лікарську рослину або на корм худобі. Найкраще пирій зростає на вологих пухких ґрунтах. Розмножують його як насіннєвим способом, так і вегетативно.

  Сіють пирій на початку травня. Перед посівом насіння замочують на ніч у холодній воді, потім сіють у ґрунт так, щоб вони між собою не стикалися, зверху присипають тонким шаром землі й натягують на посіви плівку. Якщо ви перед посівом проростите насіння пирію, то плівка вам не знадобиться.

  Але набагато простіше вирощувати пирій вегетативним способом. Для цього потрібно відокремити від кореневища придатковий корінь пирію з брунькою і посадити його на невелику глибину в підготовлений, тобто просто перекопаний ґрунт. Рослина пирій сама почне інтенсивно розмножуватися, захоплюючи все більші території.

  Догляд за пирієм

  Ті, хто вирощує пирій на городі, стверджують, що рентабельність цієї культури дуже висока. І це при тому, що догляд за ним майже не вимагає зусиль. Поливають пирій тільки в сильну посуху. Азотні добрива краще вносити в ґрунт у середині осені. Весняні підживлення пирію повзучого результату не дають, а фосфати можна вносити влітку.

  Як позбутися від пирію

  Якщо ж пирій на вашій ділянці з’явився всупереч вашому бажанню, готуйтеся до тривалої й виснажливої боротьби. Як позбутися від пирію? Проти цього злісного бур’яну розроблено цілу систему агротехнічних заходів, що передбачає глибоке закладення рослини в землю: з великої глибини він не сходить. Можна виснажити пирій пригнічуючими культурами, наприклад, сіяними травами. Але без ручного прополювання й обробки ділянки пестицидами вам пирій повзучий не подолати.

  Збір пирію повзучого

  Як зібрати пирій

  Найкраще заготовляти коріння пирію напровесні, поки рослина ще не дала паростків, і восени, після в’янення його наземної частини. Якраз у цей час усі цінні речовини, що містяться в соках пирію, акумулюються в його кореневищах. Зазвичай заготовку здійснюють у середині осені.

  Коріння витягають, очищають від землі, дрібних відростків і пагонів, промивають і піддають сушці термічним або природним способом. Сушка в духовці, сушарці або печі значно скорочує час заготівлі. Сировину вкладають шаром і сушать при температурі 70 ºC, час від часу ворушачи і помішуючи. Для сушіння природним способом коріння розкладають тоншим шаром на сонці під відкритим небом, підстеливши під них картон або папір. Щоб кореневища висихали рівномірно, їх ворушать і перевертають.

  Визначають готовність сировини за ступенем пружності кореневищ: вони не повинні згинатися зовсім або можуть згинатися тільки під гострим кутом. Готову сировину повторно перебирають, очищають від сміття і перетирають на борошно, використовуючи для цього товкач і ступку.

  Як зберігати пирій

  Зберігають порошок із кореневищ пирію герметично упакованим у скляні банки, щоб він не вбирав сторонні запахи й вологу. Банки мають бути з темного скла, але якщо вони прозорі, їх потрібно тримати в закритій шафі або в темній коморі. Термін зберігання порошку з кореневищ пирію повзучого 2-3 роки.

  Властивості пирію – шкода і користь

  Лікувальні властивості пирію

  Кореневище пирію містить сапонін, каротин, аскорбінову кислоту, інулін, слиз, гідрохінон, ефірну олію. Офіційна медицина визнає пирій протизапальним, проносним, сечогінним і відхаркувальним засобом. В аптеці можна придбати препарат під назвою «Пирій повзучий (корінь і кореневища пирію)», який призначають у комплексі з іншими лікарськими препаратами при лікуванні таких захворювань і станів:

  • хвороби шлунково-кишкового тракту: коліти, холецистити, ентерити, гастрити;
  • сечостатеві хвороби: нефрити, цистити;
  • шкірні захворювання: фурункульоз, дерматити, екземи, акне;
  • хвороби органів дихання: пневмонія, бронхіти, трахеїти;
  • порушення обміну речовин: діабет, рахіт, анемія;
  • проблеми опорно-рухового апарату: остеохондроз, артрит.

  Ефективний при лікуванні пієлонефриту, простатиту і циститу препарат на основі кореневищ пирію «Уронефрон», який призначають також при сечокам’яній хворобі. А для лікування алергічних проявів, атопічної бронхіальної астми і полінозу застосовують імунологічний препарат під назвою «Алерген з пилку пирію повзучого для діагностики та лікування».

  У народній медицині теж широко застосовуються корисні властивості пирію. Відвари й настої листя та коренів рослини використовують при жовтяниці, попрілості, діатезі й пітнику у новонароджених, додаючи їх у воду для купання. Підліткам, які страждають від вугрової висипки, рекомендують щодня протирати проблемні ділянки шкіри настоєм пирію.

  Препаратами пирію повзучого є порошок із його коренів, сік, відвар, настій і напар. Пропонуємо вам рецепти препаратів, які ви зможете приготувати самостійно.

  Напар: 60 г сухої сировини заливають 1 л окропу й настоюють. Приймають при фурункульозі, каменях у нирках і жовчному міхурі та як відхаркувальний засіб.

  Відвар: 25 г сухих коренів пирію повзучого заливають склянкою окропу і на повільному вогні млоять протягом 10 хвилин, після чого знімають із вогню, накривають і дають годину настоятися. Приймають при бронхіті, циститі, ревматизмі, пневмонії, нефриті, гастриті, коліті, рахіті, цукровому діабеті, гіпертонії, застуді, жовчнокам’яній хворобі й подагрі по одній столовій ложці тричі на день до їди.

  Настій: 10 г сухих коренів пирію заливають двома склянками холодної води, протягом дня настоюють у темному місці, проціджують і повторно заливають сировину, але вже двома склянками окропу, настоюють одну годину, потім проціджують і з’єднують обидва настої. Приймають по 100 мл після їди тричі на день.

  Пирій повзучий – протипокази

  При прийомі препаратів пирію повзучого слід суворо дотримуватися дозування: при його перевищенні можуть виникнути болі в нирках. Інші протипокази наразі не відомі.