Жовті божевільні мурахи

На початку цього року Австралію охопили масові лісові пожежі. Зараз же у країни виникла інша проблема.

Там активно розмножуються мурахи виду Anoplolepis gracilipes. Їх “аматорська” назва “жовті божевільні мурахи”. Проблема в тому, що вони дуже агресивні до всього, можуть виділяти небезпечну кислоту, яка викликає страшний свербіж, а попадання її в очі може привести до сліпоти.

Вони також несуть величезну шкоду рослинам, пожирають інших мурах, а також атакують інших комах. Не соромляться вони атакувати і людей, наступаючи величезними роями. Величезний розсадник мурах виявили біля тропіків Квінсленда, які вважаються зоною всесвітньої спадщини. Екологи вже забили на сполох.

Експерти в цій галузі заявляють, що краще боротися проти них зараз, адже вони дуже активно розмножуються. На боротьбу з даним видом мурах уряд Австралії в останні три роки витратив дев’ять мільйонів доларів, але екологи вважають, що це мала сума витрат на заспокоєння такого виду комах, які наносять велику шкоду.

Proudly made in Ukraine

У самців жовтої божевільної мурахи виявили різну ДНК у різних клітинах

Дослідники з Європи та Таїланду виявили раніше невідомий спосіб розмноження у жовтих божевільних мурах. Самці цього виду виявилися химерами, клітини яких містять одну з двох ДНК — від матері або батька. Це виявилося наслідком того, що при заплідненні генетичний матеріал самця і самки не зливається, а формуються клітини двох різних ліній. Відповідна стаття опублікована в журналі Science.

Пара Anoplolepis gracilipes. Philipp Hoenle / Wikimedia Commons

Що не так з цими мурахами?

Жовті божевільні мурахи (Anoplolepis gracilipes) й дотепер виділялися своїм розмноженням. У їхніх колоніях наявна не одна, як зазвичай, а багато королев — самок, які на відміну від робочих, здатні давати потомство. Окрім цього, хоча зазвичай самці у мурах розвиваються із незапліднених яєць, вони мають дві різні ДНК, наче б мали двох батьків. Нові дослідження вчених Університету Лозанни та німецьких і таїландських колег свідчать про ще дивнішу генетичну ситуацію мурах — їхні самці мають різну ДНК у різних частинах тіла, що є наслідком унікального розмноження.

Як таке може бути?

Незвичайну генетику вдалося виявити, коли дослідники проаналізували геном 53 королев, 91 робочої мурахи та 574 самців. З’ясувалося, що королеви й робочі мурахи розвинулися із яєць, запліднених двома різними лініями сперматозоїдів самців — лінії королев і робочих, відповідно. При цьому 34 відсотки самців мають геном винятково від королеви, 1 відсоток — винятково від робочих, а 65 відсотків — від обох ліній. Це було б зрозумілим, якби самці розвивалися теж із запліднених яєць і мали подвійний набір хромосом у клітинах. Натомість, коли вчені дослідили ДНК в окремих клітинах самців, то помітили, що всі клітини мають одинарний набір, який походить або з лінії королев, або з лінії робочих, що робить самців жовтої божевільної мурахи химерами. При цьому більшість соматичних клітин мали геном лінії королев, тоді як більшість статевих клітин — лінії робочих.

Наступні досліди показали, що за всім стоїть раніше невідомий спосіб розмноження. Самці виявилися таки результатом запліднення яєць самцями, однак ядро їхньої батьківської статевої клітини не злилося з материнською статевою клітиною, утворивши типовий при заплідненні організм з двома наборами хромосом, а почало самостійно ділитися поруч з материнською клітиною. Це сформувало організм, у якому всі клітини мають одинарний набір хромосом, але половина — від матері, половина — від батька. Чи надає такий унікальний спосіб розмноження якісь переваги мурахам, які, між іншим, є небезпечним чужорідним видом на багатьох островах і в Австралії, наразі науковці лише планують дослідити.

8 інтенсивних фактів про божевільних мурах

Божевільні мурахи мають довжину близько 1/8 дюйма і збираються вторгнутися в екосистеми всього світу. Сьогодні в Північній Америці мешкає щонайменше 21 вид божевільних мурах. Двоє відомих – жовті божевільні мурашки та каштанові шалені мурашки.

Божевільні мурахи отримали свою назву від того, як вони подорожують. Вони рухаються навмання, створення зигзагів а не прямі лінії інших видів мурах. Знайдіть час, щоб дізнатися про цих надзвичайно успішних комах, які мають величезний вплив на навколишнє середовище.

1. Божевільні мурахи – інвазивний вид

Як правило, коли МСОП розповідає про вид, йому загрожує або знаходиться під загрозою зникнення. Жовті божевільні мурахи порушують цю закономірність, оскільки вони зараховані до групи одним з найгірших інвазійних видів у світі.  Шалені божевільні мурахи – їх ще називають божевільними мурашками Rasberry – з’явилися в Х’юстоні, штат Техас, у 2002 році, перш ніж поширитися.  Божевільні мурахи -довгоноги, ендеміки тропічної Африки, тепер поширилися на всі континенти, крім Антарктиди.

Божевільні мурахи здаються малоймовірними інвазивними видами, оскільки вони не літають і не ходять на великі відстані. Натомість ці мурахи покладаються на людей, щоб переміщати їх на великі відстані. Рослини, мульча, дрова, автомобілі та інші пересувні “будинки” – все це потенційні джерела шалених мурашиних нападів на нових локаціях.

2. Вони виграють дернову війну з вогняними мурахами

Божевільні мурахи можуть врятуватися від отрути вогняної мурашки, доглянувши протиотруту, яку вони виділяють із спеціальної залози.  Замість жала у них є протиотруйна залоза вогняної мурашки. Речовина-це мурашина кислота, і її застосування є двояким: той самий протиотруту, який вони використовують для зведення отрути на собі, використовується як хімічна зброя проти конкурентів, включаючи вогняних мурах.

3. Вони збираються у величезних числах

Божевільні мурахи утворюють суперколонії, які тягнуться на кілометри. Один, помічений на острові Різдва, займав більше 1800 гектарів.  

Якщо природні конкуренти не контролюють їх, у США вони можуть “досягти щільності до 100 разів настільки ж чудово, як і всі інші мурахи в цьому районі разом узяті “, – сказав Ед ЛеБрун з Техаського університету в Остін.  Ця щільність створює кошмари для людей на їхньому шляху. Божевільні мурахи будуть роїтись над домашніми тваринами, людьми, тваринами та рослинами. Це не рідкість, коли галони з них видаляються з кондиціонерів і змітаються з тротуарів після знищення.

4. Вони відомі тим, що скорочують електроніку

Божевільні мурахи та їхні пошуки в буквальному сенсі приводять їх до електрифікованих місць. Вони часто заражають кондиціонери, світлофори, електроніку, побутову техніку та розетки. Коли вони потрапляють у ці райони і вражаються розпеченим дротом, вони випускають феромон, який викликає колонію на допомогу. Це призводить до того, що на місце події приходять найближчі мурахи. Вони, у свою чергу, шокуються, називаючи більше мурашок. Мільйони мурашок заполонюють територію, заповнюючи блок змінного струму або телевізор, врешті -решт вимикаючи прилад і залишаючи всередині мертві мурашки. Це навіть було проблемою для таких місць, як космічний центр Джонсона в Х’юстоні.  

5. Їхні гнізда містять багато маток

Замість однієї королеви, за якою доглядають робітники, божевільна мурашина суперколонія містить десятки королев.  Це підтримує їх великі колонії та часті переїзди на нові ділянки в корм. У видів мурах з кількома матками робочі мурахи не нападають на комах -мурашок з інших колоній того ж виду. Ця відсутність агресії дозволяє генетичному різноманіттю, необхідному для успішного збільшення колонії.

6. Вони завдають значної шкоди іншим видам

Жовтий божевільний мураха несе відповідальність за значні втрати знакових крабових крабів острова Різдва та зменшення біорізноманіття острова.  Вони розбризкують мурашину кислоту на суглоби краба, паралізуючи їх і вбиваючи. Цей вид також спричинив травми та смерть морських птахів на Гаваях та атолі Джонстон.  Божевільні мурахи завдають шкоди популяціям медоносних бджіл своїми роячими нападами на вулики.  Вони навіть спричинили загибель курчат через задуху після того, як мурахи заповзли в носові ходи птахів.  

7. Вчені шукають біологічного контролю

Оскільки суперколонії божевільних мурах розтягуються на великі відстані і мають стільки окремих мурах, традиційні методи боротьби з мурахами не працюють.  Механічні засоби, такі як закриття доступу до їжі шляхом блокування доступу, можуть діяти лише поки. Божевільних мурах також не приваблює більшість традиційних пестицидів для приманки. Їх відсутність природних хижаків у районах, де вони є інвазивними, додає труднощі в управлінні популяціями. Для боротьби з цими проблемами дослідники розглядають можливість використання інтегрованого боротьби з шкідниками для боротьби з мурахами. Вони сподіваються використовувати паразитичних мух, ос чи грибів для нападу на мурах разом із пестицидами та механічними методами.

8. Деякі види господарюють власну їжу

Окрім шкідливого впливу на тварин, божевільні мурахи також формують взаємні стосунки з деякими видами комах. Мурахи захищають різних комах-медоносів від хижаків і доять їх своїми вусиками. Медова роса – це солодкий секрет від комах, які їдять мурахи. До цих комах відносяться попелиця, білокрилки, борошнисті червці та інші клопи, які поїдають рослини. У результаті збільшення масштабності комах викликає зневоднення і загибель рослин на їх шляху.  

Допоможіть запобігти поширенню божевільних мурах

• Якщо ви відвідуєте місце з божевільними мурахами, перед тим як виїхати, огляньте свої речі та автомобіль на наявність ознак мурашок.
• Перевірте горшкові рослини, мульчу в мішках та грунт на наявність мурах, перш ніж додати до свого ландшафту.
• Під час кемпінгу купуйте місцеві дрова. Не несіть його з собою додому.
• Зверніться за професійною допомогою до зараження. Легкодоступні споживчі товари неефективні і завдають шкоди бажаним видам рослин і тварин.