Збудник сказу – вірус, який зумовлює хворобу у диких тварин – вовків, лисиць, гризунів. Людина заражається під час укусів хворими тваринами або коли їх слина потрапляє на пошкоджену шкіру, наприклад, через подряпини. Найнебезпечніше порізати руку під час знімання шкури хворої лисиці.20 бер. 2017 р.
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, які належать до класу ссавців.
Основний механізм передачі сказу – контактний. Зараження людини, найчастіше, відбувається при укусах, рідше – при ослиненні твариною, яка інфікована на сказ.
Сказ – смертельно небезпечне інфекційне захворювання. У 60% випадків інфікування відбувається після укусу зараженої собаки, 24% – лисиці, 10% – кішки. Решта випадків припадають переважно на укуси кажанів, вовків та інших тварин.
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-6 місяців. Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Вірус сказу (англ. Rabies virus; лат. Rabies virus) — нейротропний вірус, збудник сказу у людини і тварин. Передача вірусу відбувається через слину тварин, найчастіше під час укусу. Вірус сказу має циліндричну форму і є типовим видом роду Lyssavirus родини Rhabdoviridae. Ці віруси покриті …