Залежно від природи частинок, розташованих у вузлах, і характеру зв'язку між ними, розрізняють чотири типи кристалічних ґраток: йонну, металічну, атомну і молекулярну.
Залежно від природи частинок, що утворюють кристалічні гратки, розрізняють такі їх типи: іонні, атомні, молекулярні та металічні. Типи граток визначаються типами зв'язків між частинками. В молекулярній: ковалентний між атомами в молекулах і водневий між молекулами. В атомній: ковалентний.
Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (йонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані.
Хлори́д на́трію (NaCl), у побуті відомий як сіль — тверда, прозора (у чистому вигляді) хімічна сполука з іонною кристалічною ґраткою, солона на смак.
Кожен атом утворює чотири зв'язки із сусідніми. Просторова група структури алмазу — Fd3m. Тип кристалічної ґратки у алмаза — атомна, вона має дуже велику твердість.
Молекулярну кристалічну ґратку мають також речовини з ковалентними полярними зв'язками: вода — лід, твердий амоніак, кислоти, оксиди неметалів. Більшість органічних сполук теж являють собою молекулярні кристали (нафталін, цукор, глюкоза).
2 Типи кристалічних ґраток та їх параметри. 3 Дефекти кристалічної ґратки. 3.1 Дефекти Френкеля. 3.2 Дефекти Шоткі. 3.3 Викривлення ґратки. 4 Енергія ґратки. 5 Див. також. 6 Примітки. 7 Література. Примітивна комірка. Найменша комірка кристалічної ґратки, зсувом якої можна відтворити …