Пневмонія

Розрізняють лобарну (вогнищеву) пневмонію, коли уражаються частки легенів, і лобулярну (вогникову), при якій виникає ураження часточок легенів. Типовою лобарною пневмонією є фібринозна (крупозна). До лобулярних пневмоній належить катаральна пневмонія. З перелічених лобулярних пневмоній у сільськогосподарських тварин найчастіше буває неспецифічна катаральна бронхопневмонія молодняку.

Фібринозна (крупозна) пневмонія (pneumonia fibrinosa s. crouposa) − фібринозне запалення легенів з ураженням цілих часточок.

ЕТІОЛОГІЯ

Більшість дослідників вважають фібринозну (крупозну) пневмонію як класичне запалення алергічного походження. Захворювання може виникати як ускладнення інших хвороб, особливо інфекційних, і як самостійне незаразне захворювання. Хвороба часто виникає відразу після різкого переохолодження тварин.

ПАТОГЕНЕЗ

Патологічний процес розвивається бурхливо (за типом алергічного запалення) і суворо стадійно. Уражаються спочатку краніальні, потім вентральні й центральні ділянки легенів, можуть утягуватися в патологічний процес каудальні й дорсальні ділянки.

У першій стадії – припливу (запальної гіперемії і ексудації) – в альвеоли виходить рідкий, клейкий ексудат з великою кількістю еритроцитів і лейкоцитів. Ця стадія триває від кількох годин до доби.

Друга стадія – червона гепатизація – триває близько двох діб. Рідкий ексудат в альвеолах зсідається в фібринозний з домішками великої кількості еритроцитів.

Третя стадія – сіра гепатизація – триває кілька днів. Фібринозний ексудат підпадає жировій дегенерації і спочатку набирає сірого, а потім жовтого кольору.

Четверта стадія – розрішення. Триває впродовж кількох днів розрідження і всмоктування ексудату.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Захворювання характеризується високою, постійного типу гарячкою, різким пригніченням, носовим витіканням шафранно-жовтого або рожево-бурого кольору, змішаною задишкою, тахікардією, болючим кашлем.

У першій стадії розвитку хвороби під час перкусії грудної клітки виявляють тимпанічний відтінок ясного легеневого звуку, а під час аускультації легенів − посилене везикулярне дихання з шумами крепітації.

У другій стадії на ділянці ураження легенів виявляються притуплений або тупий звук, різке ослаблення або зникнення везикулярного дихання.

У третій стадії прослуховується тимпанічний звук і бронхіальне дихання в патологічних вогнищах легенів.

У четвертій стадії звук притуплюється і переходить в ясний легеневий, а також виявляється ослаблене везикулярне дихання з шумами крепітації.

Захворювання перебігає гостро, часті-ше протягом 10–14 днів, найбільшого розвитку досягає на 5–7-ий день. Прогноз обережний.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ

У першій стадії – припливу (запальної гіперемії і ексудації) – Легені збільшені, набухлі, уражені ділянки темного синьо-червоного кольору. Під час розрізування легені хрустять, поверхня розрізу − гладенька, блискуча, волога.

Друга стадія – червона гепатизація – Легені в розрізі нагадують тканину печінки. Кусочки таких легенів, на відміну від нормальних, тонуть у воді.

Третя стадія – сіра гепатизація – внаслідок еміграції лейкоцитів і дії ферментів виникає розрідження ексудату й починається всмоктування його.

Четверта стадія – розрішення – починається регенерація альвеолярного епітелію і відновлення легеневої тканини.

ДІАГНОСТИКА

Діагноз ставлять за характерними симптомами, з ураху-ванням стадійності розвитку хвороби, а також даних рентгеноло-гічного дослідження (великі вогнища затінення в легенях).

Катаральна бронхопневмонія (bronchopneumonia catarrhalis) запалення бронхів і легенів − найчастіше трапляється у молодняку сільськогосподарських тварин.

ЕТІОЛОГІЯ

Здебільшого захворювання виникає під впли-вом різних факторів, які ослаблюють природну резистентність організму тварин. Сприяють виникненню й розвитку хвороби у молодняку порушення обміну речовин у тварин-матерів.

У великих господарствах частою причиною масових бронхопневмоній молодняку є порушення гігієни утримання: переохолодження і простуда під час транспортування з господарств-постачальників, утримання тварин у вологих приміщеннях, на цементних підлогах, без підстилки, на протягах.

Часто хвороба виникає як ускладнення бронхіту. Нерідко захворювання розвивається за типом алергічного запалення.

ПАТОГЕНЕЗ

Під впливом етіологічних факторів відбувається подразнення рецепторів бронхів, а потім і самої легеневої тканини. Це викликає запаль-ний процес у бронхах і легенях. Іноді він може розвиватися, поширюючись з великих бронхів на дрібні, а потім на бронхіоли й альвеоли, а іноді спочатку виникають пневмонічні вогнища в бронхіолах і альвеолах з наступним поширенням запального процесу на дрібні й великі бронхи. При катаральній бронхопневмонії спочатку уражаються краніальні ділянки легенів, а саме − верхівкові й серцеві частки їх.

Запальний процес про бронхопневмонії поширюється по розгалуженнях бронхів або по лімфатичних шляхах. При гострому перебігу хвороби спочатку вражаються поверхневі часточки легенів, а при хронічному перебігу − і ті, що лежать глибоко. Нерідко пневмонічні вогники зливаються з утворенням великих вогнищ і ураженням цілих часток легенів. У початковій стадії захворювання у бронхах і легенях розвивається катаральне запалення. При цьому в просвіті бронхів і в альвеолах накопичується рідкий ексудат, який складається з муцину, формених елементів крові, клітин епітелію бронхів і мікробних тіл. Пізніше, при хронічному перебігу хвороби, спостерігаються: організація ексудату, індурація і навіть звапнення пневмонічних вогників. Нерідко виникає гнійно-некротичний розпад легеневої і бронхіальної тканини. Всмоктування продуктів запалення і токсинів у кров і лімфу призводить до інтоксикації організму хворих тварин, підвищення температури тіла і порушення функцій інших систем.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

У багатьох випадках на початку захворювання спостерігаються симптоми бронхіту. Виникнення пневмонічних вогників супроводиться пригніченням, зниженням апетиту, продуктивності, працездатності, гарячкою переміжного типу, двостороннім носовим витіканням, кашлем, змішаною задиш-кою, тахікардією. Другий тон серця часто посилений і акценто-ваний в точці оптимуму клапанів легеневої артерії. Везикулярне дихання спочатку посилене (жорстке), з вологими хрипами, потім стає строкатим, коли над невеликою ділянкою легенів помічається чергування посиленого і ослабленого везикулярного дихання. Крім вологих хрипів спостерігаються і сухі, характер яких залежить від калібру уражених бронхів і властивостей ексудату в них. Перкусією грудної клітки над ділянками злиття пневмонічних вогників виявляють притуплений звук. У периферичній крові знаходять зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, а також нейтрофільний лейкоцитоз.

У тяжких випадках виявляють симптоми серцево-судинної недостатності і порушення функцій інших систем організму.

Рентгенологічні дослідження показують посилення бронхіального й хілусного рисунків, наявність затінень у легенях.

Гостра катаральна бронхопневмонія триває в середньому до двох тижнів, а хронічна − навіть кілька місяців. Прогноз при своєчасному лікуванні частіше сприятливий, у тяжких випадках обережний, а без лікування − несприятливий.

ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ

Патолого-анатомічні дослідження виявляють найбільш виражені зміни у бронхах і легенях. Уражені частки легенів − щільні, гіперемійовані, червоно-брунатного, темно-червоного або сіро-червоного кольору, поверхня зрізу − строката, з неї стікає густа каламутна рідина сіро- або темно-червоного кольору. Нерідко знаходять ділянки ателектазу, бронхостенозу, бронхоектазії.

ДІАГНОСТИКА

Діагноз можна поставити за характерними симптомами, з урахуванням даних рентгенологічних досліджень. Захворю-вання слід диференціювати від інших пневмоній, а також від бронхіту, особливо мікробронхіту. Фібринозна (крупозна) пнев-монія характеризується стадійністю розвитку, високою гаряч-кою постійного типу і ураженням цілих часток легенів. Інші пневмонії, зокрема інфекційної природи, мають свої характерні особливості. При бронхіті менше змінений загальний стан, немає значного підвищення температури тіла і ділянок притуплення легенів.

Ателектатична пневмонія (pneumonia atelectatica) характеризується появою в легенях ділянок ателектазу (ділянок, які спалися) з наступним розвитком запального процесу.

ЕТІОЛОГІЯ

Захворювання частіше виникає як ускладнення хронічного бронхіту, а також перибронхіту, пневмосклерозу. Як первинне захворювання буває у новонароджених тварин − гіпотрофіків коли окремі ділянки легенів спалися. Захворюванню сприяють ослаблення організму, слабкі дихальні рухи, відсутність моціону.

ПАТОГЕНЕЗ

В основі патогенезу лежать наявність або поява ділянок ателектазу легенів, зниження резистентності цих ділянок і розмноження внаслідок цього умовно-патогенної мікрофлори, яка й спричиняє запальний процес. Епітелій альвеол легенів набухає, дегенерується і десквамується. Для цієї пневмонії характерним є утворення вогників конічної форми, спрямованих основою до периферії, а вершиною − до закупореного бронха.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

На початку захворювання помічаються симптоми бронхіту, інколи підвищення температури тіла. Взагалі стан тварини на початку захворювання змінюється мало, а згодом виявляються більш виражені симптоми легеневої і серцево-судинної недостатності (кашель, задишка змішаного типу, тахікардія тощо). Під час перкусії над каудальними краєвими ділянками легенів або над верхівками їх прослухо-вується притуплений звук. Везикулярне дихання − строкате, супроводиться хрипами. Рентгенологічними дослідженнями виявляють невеликі ділянки затінення частіше в каудальних краєвих частинах або верхівках легенів, посилення бронхіаль-ного і хілусного рисунків.

Захворювання триває два і більше місяців, часто перебігає непомітно (без видимих симптомів). Нерідко закінчується рубцюванням ателектазованих ділянок, може ускладнюватися некротичною пневмонією. Прогноз − обережний.

ДІАГНОСТИКА

Діагноз ставлять на основі особливостей клінічного прояву й перебігу хвороби.

Гіпостатична пневмонія (pneumonia hypostatica) частіше виникає як ускладнення інших хвороб і розвивається внаслідок серцево-судинної недостатності при вираженому застої крові в малому колі кровообігу. Це й призводить до гіпостазу – застою крові в легенях. Нерідко розвитку гіпостазу легенів сприяє тривале лежання тварин на одному боці.

У спеціалізованих господарствах, де технологією передбачено обмеження рухомості тварин, захворювання виявляються частіше, ніж у звичайних господарствах.

ПАТОГЕНЕЗ

В основі патогенезу лежить застій крові у венах малого кола кровообігу, що й зумовлює появу гіпостатичного набряку легенів, а це призводить до зниження резистентності набряклої ділянки легенів і розмноження в дрібних бронхах і легеневій паренхімі умовно-патогенної мікрофлори, яка є причиною запальних процесів. Пневмонічні вогники, як правило, виникають у нижніх ділянках легенів, а згодом можуть зливатися. Утворення запальних вогнищ спричиняє легеневу і збільшує наявну серцево-судинну недостатність.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Основними симптомами гіпостатичної пневмонії слід вважати пригнічення, послаблювальну гарячку, кашель, змішану задишку, ціаноз видимих слизистих оболонок і шкіри, тахікардію, нерідко серцеві (застійні) набряки. На ділянці гіпостазу перкусією виявляють на початку захворювання тимпанічний відтінок ясного легеневого звуку, а згодом − притуплений або тупий звук. Аускультація цієї ділянки показує строкате дихання, крепітацію і вологі хрипи.

Хвороба характеризується гострим і тяжким перебігом. При летальному кінці хвороба триває не більше тижня. Прогноз − обережний, а без своєчасного лікування − часто несприятливий.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ

Під час патолого-анатомічного дослідження знаходять запальні вогники, нерідко злиті, переважно в нижніх ділянках легенів, а також зміни в серці й судинах.

ДІАГНОСТИКА

Діагностуючи гіпостатичну пневмонію, слід враховувати не тільки найхарактерніші симптоми її, а й гостроту й тяжкість перебігу та дані анамнезу, тобто відомості про перенесені хвороби з явищами вираженої серцево-судинної недостатності, про тривалість лежання тварини.

Некротичну пневмонію за походженням поділяють на аспіраційну і метастатичну.

Перша виникає при аспірації рідини або при потраплянні в дихальні шляхи сторонніх тіл або частинок корму. Це трапляється внаслідок розладу ковтання при фарингіті, післяродовому парезі, після наркозу. Аспіраційна пневмонія виникає також при невмілому введенні через рот рідких лікарських речовин.

Аспіраційна пневмонія (pneumonia aspiratoria) розвивається внаслідок потрапляння в дихальні шляхи разом з рідиною, частинками корму або сторонніми тілами патогенної мікрофлори. При цьому уражаються бронхи і легені.

Метастатична пневмонія (pneumonia metastatica) розвива-ється як ускладнення різних гнійно-некротичних процесів в організмі внаслідок занесення в легені патогенної мікрофлори і продуктів запалення (частіше з гнійно-некротичних вогнищ) гематогенним або лімфогенним шляхом.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Аспіраційна й метастатична пневмонії характеризуються як запальними, так і некротичними про-цесами у бронхах і легенях з розпадом легеневої тканини й утворенням каверн, часто ускладнюються сепсисом або гангреною легенів.

При аспіраційній пневмонії помічають на початку захворю-вання різке збудження, а згодом пригнічення тварини, значне підвищення температури тіла, кашель, часте дихання, тахікар-дію. На початку захворювання чути шуми клекоту в трахеї, вологі хрипи й шуми крепітації в нижніх ділянках легенів. Пізніше виявляється двостороннє носове витікання. Над кавернами виявляються тимпанічні звуки або звуки битого горщика, а також бронхіальне, або амфоричне дихання. На нижніх ділянках легенів часто звук тупий.

При метастатичній пневмонії поряд із симптомами основного захворювання спостерігаються пригнічення, значне підвищення температури тіла, часте дихання, тахікардія, кашель, часто слизово-гнійне двостороннє носове витікання. Перкусія грудної клітки над ураженою ділянкою легенів показує притуплений або тупий звук. Аускультуючи ці ділянки, виявля-ють строкате везикулярне, або бронхіальне, дихання, хрипи.

Аспіраційна пневмонія перебігає швидко і тяжко. Перебіг метастатичної пневмонії також тяжкий, але повільніший. Прогноз при цих пневмоніях часто несприятливий.

ДІАГНОСТИКА

Діагноз некротичної пневмонії ставлять за характерними симптомами з урахуванням анамнезу, даних аналізу крові та рентгенологічних досліджень.

Бронхопневмонія у Домашніх Тварин

Бронхопневмонія – це серйозне захворювання, яке може виникнути у будь-якої домашньої тварини, незалежно від її виду чи розміру. Ця патологія вражає дихальні шляхи та легені тварини, призводячи до запалення та порушення нормальної функції дихання. У цій статті ми розглянемо причини, симптоми, методи діагностики та лікування бронхопневмонії, а також надамо поради щодо запобігання цьому захворюванню.

Причини Бронхопневмонії у Домашніх Тварин

• Інфекції: Віруси, бактерії та грибки можуть спричиняти розвиток бронхопневмонії у тварин. Інфекційний агент може потрапити в організм через повітря, через прямий контакт з іншими зараженими тваринами або через забруднене середовище.
• Вірусні Захворювання: Деякі віруси, такі як віруси грипу чи віруси парагрипу, можуть викликати захворювання дихальних шляхів та сприяти розвитку бронхопневмонії.
• Стрес: Довготривалий стрес може призвести до послаблення імунітету тварини, зробивши її більш вразливою до інфекцій, що може викликати бронхопневмонію.
• Алергії: Побічна реакція на алергени в повітрі, такі як пилок, може викликати запалення дихальних шляхів і призвести до бронхопневмонії.
• Неконтрольоване Лікування: Довготривала або неправильна антибіотикотерапія може призвести до дисбалансу мікрофлори у дихальних шляхах тварини, що створює умови для розвитку бактеріальної інфекції.

Симптоми Бронхопневмонії у Тварин

• Кашель: Тяжкий, частий кашель, який може супроводжуватися виділенням слизу або гною.
• Повільне Дихання: Тварина може дихати повільніше, або навпаки, збільшити частоту дихання.
• Втрата Апетиту: Захворювання може супроводжуватися втратою інтересу до їжі та вагою тварини.
• Летючі Викиди: Можливі викиди слизу або гною при кашлі чи вдиханні.
• Летаргія: Тварина стає менш активною та виявляє менше інтересу до гри та інших розваг.

Діагностика та Лікування

• Візит до Ветеринара: При виявленні симптомів бронхопневмонії важливо якнайшвидше звернутися до ветеринара для обстеження.
• Рентгенографія Легенів: Дозволяє визначити ступінь ураження легень та виключити інші захворювання.
• Лабораторні Дослідження: Забір крові та мазків з дихальних шляхів дозволяє встановити природу інфекції та вибрати ефективний курс лікування.
• Лікування Антибіотиками: У випадках бактеріальної інфекції, ветеринар може призначити антибіотики для боротьби з патогенами.
• Підтримуюче Лікування: Ліки для полегшення кашлю, заспокійливі та вітаміни можуть використовуватися для поліпшення стану тварини.

Запобігання Бронхопневмонії

• Щорічна Вакцинація: Вакцинація проти вірусів та бактерій, які можуть викликати захворювання дихальних шляхів.
• Гігієнічні Заходи: Регулярне очищення та провітрювання приміщення, де проживає тварина.
• Бережливе Лікування: Точне та своєчасне лікування будь-яких інших захворювань, щоб уникнути послаблення імунітету.
• Створення Зручних Умов: Забезпечення тепла та сухості в місцях утримання тварин.
• Препарат https://faunamarket.com/farmazin-200-50ml-bolgariia допоможе вилікувати вашего улюбленця.

Бронхопневмонія у домашніх тварин може бути серйозним викликом для їхнього здоров’я. Однак з ретельною діагностикою, своєчасним лікуванням та запобіжними заходами можна забезпечити їм повноцінне та здорове життя. Важливо пам’ятати, що у випадку будь-яких змін у стані тварини, краще звертатися до ветеринарного лікаря для професійної допомоги.

Бронхопневмонія у Домашніх Тварин

Бронхопневмонія – це серйозне захворювання, яке може виникнути у будь-якої домашньої тварини, незалежно від її виду чи розміру. Ця патологія вражає дихальні шляхи та легені тварини, призводячи до запалення та порушення нормальної функції дихання. У цій статті ми розглянемо причини, симптоми, методи діагностики та лікування бронхопневмонії, а також надамо поради щодо запобігання цьому захворюванню.

Причини Бронхопневмонії у Домашніх Тварин

• Інфекції: Віруси, бактерії та грибки можуть спричиняти розвиток бронхопневмонії у тварин. Інфекційний агент може потрапити в організм через повітря, через прямий контакт з іншими зараженими тваринами або через забруднене середовище.
• Вірусні Захворювання: Деякі віруси, такі як віруси грипу чи віруси парагрипу, можуть викликати захворювання дихальних шляхів та сприяти розвитку бронхопневмонії.
• Стрес: Довготривалий стрес може призвести до послаблення імунітету тварини, зробивши її більш вразливою до інфекцій, що може викликати бронхопневмонію.
• Алергії: Побічна реакція на алергени в повітрі, такі як пилок, може викликати запалення дихальних шляхів і призвести до бронхопневмонії.
• Неконтрольоване Лікування: Довготривала або неправильна антибіотикотерапія може призвести до дисбалансу мікрофлори у дихальних шляхах тварини, що створює умови для розвитку бактеріальної інфекції.

Симптоми Бронхопневмонії у Тварин

• Кашель: Тяжкий, частий кашель, який може супроводжуватися виділенням слизу або гною.
• Повільне Дихання: Тварина може дихати повільніше, або навпаки, збільшити частоту дихання.
• Втрата Апетиту: Захворювання може супроводжуватися втратою інтересу до їжі та вагою тварини.
• Летючі Викиди: Можливі викиди слизу або гною при кашлі чи вдиханні.
• Летаргія: Тварина стає менш активною та виявляє менше інтересу до гри та інших розваг.

Діагностика та Лікування

• Візит до Ветеринара: При виявленні симптомів бронхопневмонії важливо якнайшвидше звернутися до ветеринара для обстеження.
• Рентгенографія Легенів: Дозволяє визначити ступінь ураження легень та виключити інші захворювання.
• Лабораторні Дослідження: Забір крові та мазків з дихальних шляхів дозволяє встановити природу інфекції та вибрати ефективний курс лікування.
• Лікування Антибіотиками: У випадках бактеріальної інфекції, ветеринар може призначити антибіотики для боротьби з патогенами.
• Підтримуюче Лікування: Ліки для полегшення кашлю, заспокійливі та вітаміни можуть використовуватися для поліпшення стану тварини.

Запобігання Бронхопневмонії

• Щорічна Вакцинація: Вакцинація проти вірусів та бактерій, які можуть викликати захворювання дихальних шляхів.
• Гігієнічні Заходи: Регулярне очищення та провітрювання приміщення, де проживає тварина.
• Бережливе Лікування: Точне та своєчасне лікування будь-яких інших захворювань, щоб уникнути послаблення імунітету.
• Створення Зручних Умов: Забезпечення тепла та сухості в місцях утримання тварин.
• Препарат https://faunamarket.com/farmazin-200-50ml-bolgariia допоможе вилікувати вашего улюбленця.

Бронхопневмонія у домашніх тварин може бути серйозним викликом для їхнього здоров’я. Однак з ретельною діагностикою, своєчасним лікуванням та запобіжними заходами можна забезпечити їм повноцінне та здорове життя. Важливо пам’ятати, що у випадку будь-яких змін у стані тварини, краще звертатися до ветеринарного лікаря для професійної допомоги.