Дівчинка

Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі.

На душі прохолода.
Навіть півень затих.
— А кого тобі шкода?
Каже дівчинка:
— Всіх.

Вірш “Дівчинка” не надто простий для читацького сприйняття текст. До речі, сам автор неоднозначно ставиться до того, що його творчість вивчають школярі: “Нещодавно мої твори внесли у шкільну програму. З одного боку, це добре, тішить поетичні амбіції, з іншого розумієш, що діти можуть тебе зненавидіти, сміятися з тебе, як колись було в школі, коли ми вчили: “трактор в полі дир-дир дир. ” Хоча коли запитував дітей про вірш “Дівчинка”, який внесли до шкільної програми, то казали, що подобається. “.
Справді, непідготовлений читач спершу реагує на будь яку поезію дуже просто: подобається чи не подобається. При цьому він спирається насамперед на загальне враження від твору. Згодом твір можна аналізувати, пізнавати його глибше, однак в основі нашої оцінки будуть перші враження від прочитаного. Від них багато в чому залежатиме ставлення до всієї творчості поета.
Декілька рядків, низка образів: заплакана дівчинка на бабусиному порозі, а тлом виступає “розчарована” осінь, яка, немов немічна людина, “клигає” двором. Прохолода на душі, тиша навкруги. Зрештою, несподівана й зовсім не дитяча відповідь на поставлене запитання. Її плач — за “всіх”. Перед нами драма, про суть якої можемо лише здогадуватися. У цьому випадку складно віднайти якесь однозначне тлумачення. Дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання за “всіх” вказує на недитяче сприйняття світу та й взагалі змушує замислитися над складністю авторського задуму.

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

ДІВЧИНКА – ІГОР ПАВЛЮК (Народився 1967 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 р. в с. Ужові на Волині. Виховували Ігоря дід і баба, бо після його народження померла мама. Школу закінчив із золотою медаллю, так само блискуче закінчив і факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Нині І. Павлюк живе в Києві, працює провідним науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Окремі його вірші вже стали піснями, а за деякими поетичними творами навіть створено театральні постановки.

Яскраві художні образи прикметна риса його віршів. У поезії «Дівчинка» цих образів кілька, хоча у творі всього вісім рядків.

ДІВЧИНКА

Плаче дівчинка боса

На бабусин поріг.

Клигає 1 по дворі.

На душі прохолода.

Навіть півень затих.

А кого тобі шкода?

1. Що, на вашу думку, означає «бути відмінником по життю»? Чи можна так назвати І. Павлюка? Чому?

2. Які художні образи є у вірші І Павлюка «Дівчинка»?

3. Знайдіть і випишіть приклади епітета й персоніфікації.

4. Чому осінь у вірші розчарована й не йде, а саме мигає?

5. Ви знаєте, що в ліричних творах сюжету як такого немає. Чи можна сказати, що у вірші «Дівчинка» вимальовується легкий сюжет або ж є натяк на сюжет? Аргументуйте свою думку.

6. Який провідний мотив вірша «Дівчинка»?

7. В одному інтерв’ю І. Павлюк розповів, що на міжнародній конференції вірш «Дівчинка» демонстрував один японець. Як, на вашу думку, цей вірш можна продемонструвати?

Заповніть літературний паспорт вірша І. Павлюка «Дівчинка».

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Ігор Павлюк – Дівчинка: Вірш

Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі.

На душі прохолода.
Навіть півень затих…
— А кого тобі шкода?
Каже дівчинка:
— Всіх…

Аналіз вірша “Дівчинка” Павлюка

Вірш, у якому показані сільські реалії і вибух емоцій, душевний шторм дитини. Ігор Павлюк народився й виріс у сільській місцевості, що справило певний вплив на його філософський погляд на життя. Для нього живим є все навколо, все видає назовні певні емоції, які сплітаються в єдину симфонію.

Твір належить до філософської лірики, оскільки показує значення кожної маленької долі для всесвіту і лірична героїня відкриває для себе істину, що життя – це біль.

Головна ідея цього вірша – біль через недосконалість світу.

Ліричною героїнею твору є маленька дівчинка й очевидно, що це її перша зустріч з усвідомленням, що світ не настільки прекрасний і гармонійний, як їй би хотілося чи як їй раніше здавалося. Автор обрав для вірша саме дівчинку, бо дівчат змалечку вчать любити, цінувати красу, тонко відчувати цей світ, емоції й почуття кожного. І в один момент ця відкритість до світу змушує дівчинку плакати, розуміючи, що у цьому світі ніхто не уникне страждань.

Не вказаний ні вік дівчинки, ні причина, що спонукає її ридати. Це робить образ узагальненим.

У творі використані такі художні засоби:

• Епітети – «боса», «розчарована»;
• Персоніфікація – «осінь клигає»;
• Метафора – «на душі прохолода».

Вкласти у такий короткий і лаконічний твір багато змісту виходить завдяки використанню яскравих символів:

• Поріг – перехід з одного світу в інший. Поріг може означати стрибок у духовному розвитку чи віковій зрілості, відкриття нової інформації, яка раніше була невідома й зараз спричинила біль. Дівчинка плаче на поріг – вона оплакує не лише всіх, але й свою колишню наївність;
• Осінь – символ зрілості і навіть підготовки до смерті або переродження;
• Півень – ранок, пробудження, новий день. Свої старі, попередні відчуття дівчинка оплакує, життя не виправдало її наївних, але прекрасних сподівань, а нові відчуття, нове натхнення у всій красі, у всій гармонії у ній ще не прокинулися («півень затих»);
• Босі ноги символізують вразливість і відкритість. Боса дівчинка сприймає світ більш глибоко, вона має більше тактильних вражень і не всі з цих вражень приємні.

Символічно, що дівчинка перебуває у бабусі. Тобто юність, наївність зустрічається з чималим життєвим досвідом, накопиченим за багато десятиліть. І цим пояснюється простота спілкування – у двох словах бабуся питає про причини, а дівчинка відповідає, проте цього одного слова досить для бабусі.